Бк 67. 9(4 Укр)304 Т35 Автор коментаря

Вид материала

Документы

Содержание 2. Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не пер 1. За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення судупершої інстанції апеляційний суд має право 2. За наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанціїапеляційний суд має право Стаття 308. Підстави для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін 1. Підставами для скасування рішення суду першої інстанції іухвалення нового рішення або зміни рішення с 3. Порушення норм процесуального права можуть бути підставоюдля скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело донепра

Подобный материал:

• "земельне право україни", 1354.1kb.
• Задания на карантин 7-а класс Укр., 6.86kb.
• Прізвище автора (укр та англ.), 229.82kb.
• Виконавець, 603.86kb.
• Київ Всеукраїнське громадське об’єднання «Інтелігенція України за соціалізм» 2010 Іван, 2979.36kb.
• Укр мов / Англ, 71.17kb.
• 2010 Методична система навчання технічних дисциплін генеральних конструкторів у післядипломній, 325.87kb.
• Коди топограф І чних термінів укр, 1121.16kb.
• Социология коммуникации: Учеб. М.: Междунар ун-т Бизнеса и Управления, 1997. 304, 21.67kb.
• Ковалева, Ирина Находки археологов возвращают Днепропетровск к норме // День(укр),, 96.29kb.

1. Апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли пові­домлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.

2. Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

І. Відповідно до коментованої статті у апеляційному провад­женні передбачаються два можливих види відкладення розгляду справи: обов'язкове і факультативне. Обов'язкове, тобто незалеж­но від розсуду суду, відкладення розгляду справи повинно бути тоді, коли у судове засідання не з'явився будь-хто із осіб, які бе­руть участь у справі, щодо яких немає відомостей про вручення їм повістки, тобто не повідомлених належним чином про час і місце апеляційного розгляду справи. Факультативне відкладення апеля­ційного розгляду справи може бути і за клопотанням осіб, які бе­руть участь у справі, коли повідомлені їм причини неявки у судове засідання будуть визнані судом поважними.

Неявка до судового засідання апеляційного суду сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, повідомлених належним чином про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, так само, як і неявка їх через визнану судом неповажну причину.

2. Від відкладення розгляду справи необхідно відрізняти пере­рву в судовому засіданні апеляційного суду: після закінчення пере­рви судове засідання продовжується, а після відкладення розгляду суду воно починається заново.

Стаття 306. Відмова позивача від позову та мирова угода сторін

1. В апеляційному суді позивач маг право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

1. Коментована стаття допускає укладення мирової угоди й у апеляційному провадженні, незалежно від того, хто звернувся з апеляційною скаргою до суду. Сторонами у мировій угоді можуть бути тільки суб'єкти спірного матеріального правовідношення. Тому стороною мирової угоди не може бути прокурор навіть за умови, що апеляційне провадження порушене за його апеляційною скаргою. Мирова угода за своєю сутністю - це врегулювання ма­теріально-правового спору шляхом взаємних поступок.

2. Мирова угода, будучи найважливішою розпорядчою дією сторін у спорі, не обов'язково безумовна для суду. Він не визнає 344

мирової угоди сторін, якщо ця розпорядча дія суперечить закону або порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб.

До визнання мирової угоди апеляційний суд зобов'язаний роз'яснити сторонам наслідки цієї процесуальної дії, головним із яких є неможливість у майбутньому звернутися до суду з таким же позовом. Про визнання мирової угоди апеляційний суд, за клопо­тання сторін, постановляє ухвалу, якою одночасно закриває про­вадження у справі. В ухвалі суд обов'язково зазначає умови виз­нання судом мирової угоди сторін.

3. Коментована стаття передбачає можливість здійснення в апе­ляційному провадженні і такої розпорядчої дії, як відмова пози­вача від позову. Якщо відмову від позову викладено у письмовій заяві позивача, ця заява приєднується до справи. До ухвалення рі­шення або ухвали апеляційний суд роз'яснює позивачу наслідки цієї процесуальної дії. Суд не приймає відмову від позову, якщо дії представника суперечать інтересам позивача. У разі прийняття відмови позивача від позову, суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі (див. також коментар до ст. 174 ЦПК).

Стаття 307. Повноваження апеляційного суду

1. За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду
першої інстанції апеляційний суд має право:

1. постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і зали­шення рішення без змін;
   
2. скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішен­ня по суті позовних вимог;
   
3. змінити рішення;
   
4. постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстан­ції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду;
   
5. постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішен­ня суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
   

2. За наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції
апеляційний суд має право:

1. постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і зали­шення ухвали без змін;
   
2. скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу;
   
3. змінити ухвалу;
   
4. скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції.
   

стави постановления зміненого рішення не свідчить про відсут­ність відповідного повноваження апеляційного суду. Головною проблемою у зв'язку з нечіткою законодавчою регламентацією є проблема меж зміни апеляційним судом рішення суду першої інс­танції. У літературі та судовій практиці іноді помилково вважають, що будь-яка зміна рішення є не що інше, як постановления нового рішення. Якщо апеляційний суд, наприклад, з мотивувальної час­тини рішення виключає посилання на неналежний закон, навряд чи таке рішення можна вважати новим, а не зміненим.

Зміна рішення необхідна тоді, коли будуть виявлені такі пору­шення норм матеріального і процесуального права, що не впли­вають на головний висновок суду першої інстанції про права і обов'язки сторін у справі (збільшення або зменшення розміру стягнення, виключення неналежних посилань на закон, виправлен­ня неточностей рішення тощо). У противному разі рішення буде не зміненим, а новим.

Стаття 310. Підстави для скасування рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду

1. Рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.
   
2. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обгрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони у спірних правовідносинах після ухвалення рішення, що не допускає правонаступництва, не може бути підставою для застосу­вання вимог частини першої цієї статті.
   

1. Дана стаття передбачає можливість закриття справи і зали­шення заяви без розгляду в апеляційному провадженні. Ця обста­вина також підтверджує ідею про те, що перегляд в апеляційному порядку є провадженням, а не стадією. Раніше вже вказувалося на можливість відкладення розгляду справи апеляційним судом. Од­нак ЦПК не вирішує питання про шляхи подолання третьої групи перешкод в апеляційному процесі, наприклад, смерті сторони піс­ля порушення апеляційного провадження.
   
2. Пленум Верховного Суду України відносно колишньої каса­ції змушений був вирішувати подібне питання стосовно інституту відкладення розгляду справи.
   

350

Так, у п. 11 постанови Пленуму № 8 від 11 жовтня 1985 р. за­значено, що у разі смерті громадянина, який був стороною у дії, де спірні правовідносини допускають правонаступництво, касаційна інстанція відкладає розгляд справи до вступу в справу чи притягнен­ня до участі у справі правонаступника або законного представника. Але це тільки в одному випадку. Як бути в інших випадках, перед­бачених статтями 221 і 222 ЦПК? Та й відкладення відрізняється від зупинення тим, що при відкладенні розгляду справи суд повинен за­значити час відновлення провадження в справі. Тому в цих та інших випадках слід було б не відкладати провадження у справі, а зупинити його. Уявляється, оскільки апеляційний перегляд є провадженням, до нього застосовуються правила позовного провадження, що мають загальний характер. Тому сама по собі відсутність у даній главі ЦПК згадки про зупинення провадження не перешкоджає застосуванню цього інституту і в апеляційному, і у касаційному провадженні.

3. На користь такого підходу «працює» і правило цієї статті про те, що підстави закриття провадження у справі і залишення заяви без розгляду в апеляційному провадженні такі ж самі, що і для суду першої інстанції (див. коментар до ст. 205, 207 ЦПК).
   
4. Як уявляється, правило частини другої коментованої статті викликає деякі ускладнення у судовій практиці. Якщо спірне пра-вовідношення допускає правонаступництво і в інших випадках, передбачених статтями 201, 202 ЦПК, як уже зазначалося у п. 2 цього коментаря, апеляційний суд може або повинен зупинити апе­ляційне провадження. Якщо ж правонаступництво за характером правовідносин недопустиме, то виникає питання: чому не можна закрити апеляційне провадження за п.п. 6, 7 ст. 205 ЦПК? Навряд чи більш правильним буде скасувати рішення суду і надіслати справу до суду першої інстанції для закриття провадження в справі за зазначеними підставами. А третього не дано. Статтю 37 Закону України «Про виконавче провадження» у цій ситуації не може бути застосовано, тому що рішення ще не набрало законної сили і вико­навче провадження ще не відкрито.
   

Стаття 311. Підстави для скасування рішення суду

і передачі справи на новий розгляд 1. Рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:

1. справу розглянуто неповноважним суддею або складом суду;
   
2. рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу;
   

351

3. справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання;
   
4. суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі;
   
5. суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
   

2. Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.

1. Коментована стаття передбачає перелік безумовних підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційним судом, оскільки рішення повинно бути скасоване в зазначених у даній статті випадках навіть тоді, якщо воно у цілому є правильним. Ця стаття, будучи немовби «спадкоємицею» ст. 314 ЦПК у колишній редакції, скоротила перелік безумовних підстав до скасування рі­шення з восьми до чотирьох. Чи правильно було виключати з пере­ліку такі підстави, як порушення таємниці нарадчої кімнати, від­сутність протоколу (журналу) судового засідання, - це питання до законодавця.
   
2. Разом із зазначеним законодавець додав ще одну (нову) під­ставу для скасування рішення суду першої інстанції та передачі справи на новий розгляд: суд розглянув не всі вимоги, і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення су­дом першої інстанції. Законодавець у даному випадку виходить із того, що порушення вимоги повноти судового рішення має бути усунено лише судом, який розглянув справу по суті.
   

Стаття 312. Підстави для відхилення скарги на ухвалу суду першої інстанції або зміни чи скасування ухвали 1. Розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляцій­ний суд:

1. відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону;
   
2. змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інс­танції з порушенням норм процесуального права або при правильно­му вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування;
   

352

3) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

1. Коментована стаття встановлює підстави реалізації повнова­жень апеляційного суду відносно ухвал суду першої інстанції.

Повноваження апеляційного суду постановити ухвалу про від­хилення апеляційної скарги і залишення ухвали суду першої ін­станції без змін (п. 1 частини 2 ст. 307 ЦПК) реалізується, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону (див. коментарі до статей 209, 210 ЦПК).

Друге та третє своє повноваження - змінити ухвалу, скасува­ти ухвалу суду першої інстанції і постановити нову ухвалу - суд апеляційної інстанції застосовує у випадку, якщо судом першої інстанції питання було вирішено з порушенням норм процесу­ального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосуван­ня.

Повноваження скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції реалізується судом апеляційної ін­станції, якщо суд першої інстанції порушив порядок вирішення цього питання.

Стаття 313. Порядок ухвалення рішень та постановления ухвал апеляційним судом

1. Апеляційний суд ухвалює рішення та постановляє ухвалу за правилами статті 19 і глави 7 розділу III цього Кодексу з винятками і доповненнями, зазначеними у статтях 314 - 316 цього Кодексу.
   
2. Рішення апеляційного суду оформлюється суддею-доповідачем і підписується всім складом суду, який розглядав справу.
   

1. Стаття, що коментується, зобов'язує суд апеляційної інстанції при ухваленні рішення та постановленні ухвали керуватись, перш за все, правилами статті 19 і глави 7 розділу 111 ЦПК із винятками та доповненнями у статтях 314-316 цього Кодексу. Тому питання, що виникають під час розгляду справи в апеляційному проваджен­ні, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий (з метою невтручання у думку членів колегії про обставини справи) голосує останнім. Жоден із суддів колегії не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали апеляційного суду.

353

При ухваленні рішення та постановленні ухвали суд повинен керу­ватися принципами оцінки доказів, що зазначені у статті 212 ЦПК, рішення та ухвали мають бути законними і обґрунтованими (див. коментар до ст. 213 цього Кодексу).

2.Рішення чи ухвала апеляційного суду оформлюється суддею-доповідачем відповідно до статей 314 - 316 ЦПК і підписується всім складом суду, який розглядав справу. Принцип таємниці на-радчої кімната обов'язковий і для апеляційного суду так само, як і для суду першої інстанції.