Бк 67. 9(4 Укр)304 Т35 Автор коментаря

Вид материала

Документы

Содержание Стаття 191. Відкладення розгляду справи Стаття 194. Повернення до з'ясування обставин у справі

Подобный материал:

• "земельне право україни", 1354.1kb.
• Задания на карантин 7-а класс Укр., 6.86kb.
• Прізвище автора (укр та англ.), 229.82kb.
• Виконавець, 603.86kb.
• Київ Всеукраїнське громадське об’єднання «Інтелігенція України за соціалізм» 2010 Іван, 2979.36kb.
• Укр мов / Англ, 71.17kb.
• 2010 Методична система навчання технічних дисциплін генеральних конструкторів у післядипломній, 325.87kb.
• Коди топограф І чних термінів укр, 1121.16kb.
• Социология коммуникации: Учеб. М.: Междунар ун-т Бизнеса и Управления, 1997. 304, 21.67kb.
• Ковалева, Ирина Находки археологов возвращают Днепропетровск к норме // День(укр),, 96.29kb.

Стаття 189. Дослідження висновку експерта

1. Висновок експерта оголошується в судовому засіданні.
   
2. Для роз'яснення і доповнення висновку експерту можуть бути поставлені питання. Першою ставить питання експертові особа, за заявою якої призначено експертизу, та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Якщо експертизу призначено за клопотанням обох сторін, першим ставить питання експертові пози­вач і його представник.
   
3. Суд має право з'ясовувати суть відповіді експерта на питання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити питання експерту після закінчення його допиту особами, які беруть участь у справі.
   
4. Викладені письмово і підписані експертом роз'яснення і допов­нення висновку приєднуються до справи.
   

1. Висновок експерта є одним із найважливіших засобів доказу­вання, оскільки він складений фахівцем у тій чи іншій галузі знань. Висновок складається ним у письмовій формі при проведенні екс­пертизи, і відповідно до принципу усності судового розгляду ого­лошується у судовому засіданні.
   
2. Після оголошення висновку, з метою його роз'яснення чи до­повнення експерту можуть бути поставлені запитання особами, які беруть участь у справі. Першою ставить запитання особа, за ініціа­тивою якої призначалася експертиза, а якщо експертизу суд при­значав за клопотанням обох сторін, то першим запитання ставить позивач і його представник. Суд може ставити запитання експерту після закінчення його опитування (у статті чомусь - «допиту») осо­бами, які беруть участь у справі. Дані про висновок експерта, про 218
   

поставлені йому запитання та його відповіді заносяться до журна­лу судового засідання. Правильність відповідей у журналі судово­го засідання, як уявляється, необхідно посвідчувати підписом екс­перта. Якщо роз'яснення експерта викладені письмово і підписані, вони приєднуються до справи.

Стаття 190. Консультації та роз'яснення спеціаліста

1. Під час дослідження доказів суд може скористатися усними консультаціями або письмовими роз'ясненнями (висновками) спе­ціалістів.
   
2. Спеціалісту можуть бути поставлені питання по суті наданих усних консультацій чи письмових роз'яснень. Першою ставить пи­тання особа, за клопотанням якої залучено спеціаліста, та її представ­ник, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Якщо спеціаліста залучено за клопотанням обох сторін або за ініціативою суду, першим ставить питання спеціалістові позивач і (або) його представник.
   
3. Суд мас право з'ясовувати суть відповіді спеціаліста на питання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити питання спеціаліс­ту після закінчення його опитування особами, які беруть участь у справі.
   
4. Викладені письмово і підписані спеціалістом роз'яснення при­єднуються до справи.
   

1. Як зазначалося, спеціалістом у цивільному судочинстві може
бути залучена судом особа, яка володіє спеціальними знаннями та
навичками застосування технічних засобів, і може надавати суду
усні консультації або письмові роз'яснення (висновки) під час вчи­
нення процесуальних дій або надавати безпосередню технічну до­
помогу (фотографування, складання схем, планів, креслень і т. ін.
- див. коментар до ст. 54 цього Кодексу).

2. По суті усних консультацій чи письмових роз'яснень спе­
ціалісту можуть бути задані запитання у тому ж порядку, як і екс­
перту (див. коментар до ст. 189 цього Кодексу). Викладені письмо­
во і підписані спеціалістом роз'яснення приєднуються до справи.

Стаття 191. Відкладення розгляду справи

або оголошення перерви в її розгляді 1. Суд може відкласти розгляд справи у випадках, встановлених цим Кодексом, а також у разі неможливості розгляду справи у зв'язку

219

з необхідністю заміни відведеного судді або залучення до участі в справі інших осіб.

2. У разі неможливості продовження розгляду справи у зв'язку з необхідністю подання нових доказів суд оголошує перерву на час, необхідний для цього.
   
3. Суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в її розгляді, призначає відповідно день нового судового засідання або його продовження, про що ознайомлює під розписку учасників цивільного процесу, присутніх у судовому засіданні. Учасників цивільного процесу, які не з'явилися або яких суд залучає вперше до участі в процесі, викликають у судове засідання на призначений день.
   

4. У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свід­ків, які з'явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.
   
5. У справі про розірвання шлюбу суд може відкласти розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення.
   
6. Якщо розгляд справи відкладався, справа розглядається спо­чатку.
   
7. У випадках, коли сторони не наполягають на повторенні пояс­нень учасників цивільного процесу, наданих раніше, знайомі з ма­теріалами справи, в тому числі з поясненнями учасників цивільного процесу, якщо склад суду не змінився і до участі у справі не було залу­чено інших осіб, суд має право надати учасникам цивільного процесу можливість підтвердити раніше надані пояснення без їх повторення, доповнити їх і поставити додаткові питання.
   

І. Коментована стаття визначає правила щодо одного із спо­собів подолання перешкод на шляху розвитку процесу по цивіль­ній справі - про відкладання розгляду справи та оголошення пере­рви в її розгляді.

Кожен випадок відкладення розгляду справи є затягуванням у її розгляді, тому це небажана обставина. Однак краще довше розгля­дати справу, ніж неправильно її вирішити.

Відкладення розгляду справи являє собою перенесення її роз­гляду на інший, точно обумовлений час. Відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву, суд зазначає день і годину, на які призначається нове судове засідання. Вичерпного переліку під­став відкладення розгляду справи цивільний процесуальний закон не містить, тобто суд може відкласти розгляд справи не тільки в прямо зазначених у цьому Кодексі випадках, але також у зв'язку 220

з необхідністю заміни відведеного судді або залучення до участі у справі інших осіб.

Відкладення справи необхідно відрізняти від оголошення пе­рерви в її розгляді. Таких відмінностей дві: а) за підставами; б) за наслідками. Підставами відкладення є необхідність залучення у процес судді на заміну відведеного, інших осіб, які беруть участь у справі, або інших учасників процесу (свідків, спеціалістів та ін.), а підставою оголошення перерви - неможливість продовження роз­гляду справи у зв'язку з необхідністю подання нових доказів. На­слідком відкладення справи є розгляд її спочатку, а для оголошення перерви коментована стаття такої вимоги не передбачає, хоча прак­тично у більшості випадків так буде і при закінченні перерви.

2. Підстави відкладення можна розділити на дві групи:

а) суб'єктивні підстави, тобто такі, що залежать від учасників
процесу: неявка у судове засідання будь-кого з учасників процесу,
без яких неможливий розгляд справи у даному судовому засіданні.
У деяких випадках така неможливість може виникнути внаслідок
вини суду або інших учасників процесу (неявка без поважних при­
чин, неналежне повідомлення про день засідання, нестача доказів
унаслідок неякісної підготовки справи);

б) об'єктивні підстави: недостатність доказів унаслідок нових
обставин, задоволення клопотань про відвід, надання подружжю
строку для примирення тощо.

3. Відкладення розгляду справи та оголошення перерви офор­
мляється протокольною ухвалою. Учасникам, що з'явилися, про
день нового судового засідання повідомляється під розписку. При
відкладенні розгляду справи суд допитує свідків, що з'явилися, в
судовому засіданні у присутності осіб, які беруть участь у справі.
Тільки у виняткових випадках свідків можна не допитувати і не
викликати у нове судове засідання.

4. У справах про розірвання шлюбу строк відкладення може бути тривалішим, ніж по інших справах. Провадження у цих спра­вах повинно відкладатися тоді, коли суд вважає, що сім'ю ще мож­на зберегти. У цьому разі судді повинні, як видається, вчинити певні дії, спрямовані на примирення подружжя: спільна бесіда з ними, притягнення громадськості тощо (див. п. 5 постанови № 8 Пленуму Верховного Суду України від 31 серпня 1979 р. «Про су­дову практику в справах про розірвання шлюбу»).
   
5. Після закінчення строку відкладення провадження у справі розпочинається заново, тобто за передбаченим у ЦПК порядком. У зв'язку з цим видається не цілком виправданим невключения ЦПК
   

221

про безперервність судового розгляду, тому що цей при­нцип допускав розгляд інших справ у перерві розгляду даної спра­ви але з додержанням при його поновленні зазначеного правила коментованої статті.

6. Якщо після поновлення провадження сторони не наполягають на повторенні пояснень учасників процесу, знайомих з матеріала­ми справи, склад суду не змінився, не змінився і склад учасників справи, суд може надати учасникам процесу можливість підтвер­дити раніше дані пояснення без їх повторення, доповнити їх і зада­ти додаткові запитання.

Стаття 192. Закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами

1. Після з'ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами головуючий надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати додаткові пояснення, які можуть доповнити матеріали справи.
   
2. У зв'язку з додатковими поясненнями особи, яка бере участь у справі, суд може ставити питання іншим учасникам цивільного процесу.
   
3. Вислухавши додаткові пояснення і вирішившії заявлені при цьому клопотання осіб, які беруть участь у справі, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.
   

1. Коментована стаття містить правила про закінчення розгляду справи по суті. До останніх процесуальних дій цієї частини вона відносить додаткові пояснення осіб, які беруть участь у справі, і постановления ухвали про закінчення даної частини судового засі­дання. Ухвала про закінчення розгляду справи по суті за формою є протокольною і тому не може бути оскаржена окремо від рішення.

2. У разі потреби той чи інший учасник процесу з числа осіб,
які беруть участь у справі, може заявити клопотання про необхід­
ність дати додаткові пояснення про обставини справи і досліджені
докази. За обґрунтованості такого клопотання головуючий надає
йому можливість дати додаткові пояснення. У цьому разі право на
додаткові пояснення одержують й інші особи, які беруть участь у
справі.

3. Заслухавши додаткові пояснення, суд постановляє ухвалу про
закінчення розгляду справи по суті та перехід до судових дебатів.

222

Про це робиться відповідна вказівка у журналі судового засідання. Але у протоколах часто помилково вказували не про закінчення розгляду справи по суті, а про закінчення розгляду справи, хоча су­дові дебати, постановления і оголошення судового рішення також провадяться в рамках судового розгляду.

Стаття 193. Судові дебати

1. У судових дебатах виступають з промовами особи, які беруть участь у справі. У цих промовах можна посилатися лише на обстави­ни і докази, досліджені в судовому засіданні.
   
2. У судових дебатах першим надасться слово позивачеві та його представникові.
   
3. Треті особи без самостійних вимог виступають у судових дебатах після особи, на стороні якої вони беруть участь.
   
4. Третя особа, яка заявила самостійні позовні вимоги щодо пред­мета спору, та її представник у судових дебатах виступають після сторін.
   
5. За клопотанням сторін і третіх осіб у судових дебатах можуть виступати лише їхні представники.
   
6. Органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, виступають у судових дебатах перши­ми. За ними виступають особи, в інтересах яких відкрито проваджен­ня у справі.
   
7. Суд не може обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головуючий може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється. З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представ­никові.
   

1. Коментована стаття присвячена третій частині судового засі­дання - судовим дебатам.

Судові дебати являють собою виступи осіб, які беруть участь у справі. В часі ніхто з них не обмежений, але суддя керує дебатами у тому напрямку, щоб йшлося тільки про обставини справи і докази та їх дослідження у судовому засіданні. Послідовність виступів з промовами визначена даною статтею: позивач, третя особа на його стороні, їх представники, відповідач, третя особа на його стороні, їх представники, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, її представник, органи державної виконавчої влади

223

і органи місцевого самоврядування, які дають висновки в справі. Якщо ініціаторами справи були прокурор, органи державної влади і органи місцевого самоврядування, інші особи та органи, яким зако­ном надано право захищати у суді права, свободи та інтереси інших осіб, то в дебатах вони виступають першими. У разі потреби суд може надати учасникам дебатів можливість обмінятися репліками.

2. Дебати повинні докладно відображатися у журналі судо­вого засідання. Разом з тим на практиці їх часто розцінюють як формальність, вказуючи буквально таке; «позивач - прошу позов задовольнити; відповідач - прошу у позові відмовити». Однак у дебатах особи, які беруть участь у справі, повинні викласти свої думки відносно того, які обставини слід вважати встановленими або невстановленими, якими доказами ці факти підтверджуються або спростовуються, тобто висловити суду свою думку про ре­зультати дослідження фактів і доказів та свою оцінку досліджених матеріалів справи.
   
3. Коментована статгя закріплює за учасниками дебатів право обмінятися репліками, тобто короткими виступами по підсумках дебатів. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові.
   

Стаття 194. Повернення до з'ясування обставин у справі

1. Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з'ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з'ясування обставин у справі. Після закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться в загальному порядку.

(Див. коментар до ст. 195 ЦПК.)

іншої процесуальної дії, суд, не ухвалюючи рішення, постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду.

3. Розгляд справи у випадку, встановленому частиною другою цієї статті, проводиться виключно в межах з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.
   
4. Після закінчення поновленого розгляду справи суд залежно від його результатів відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або, якщо вчинення необхідних процесуальних дій у даному судовому засіданні виявилося неможливим, постановляє ухвалу про відкладення розгляду справи чи оголошує перерву.
   

1. Відповідно до цієї статті після судових дебатів суд йде до
нарадчої кімнати для постановления відповідного підсумкового
рішення, оголосивши наперед час його проголошення.

Постановления і оголошення судових рішень є заключною час­тиною судового засідання.

2. У процесі постановления судового рішення, так само як і в ході судових дебатів, можуть виникнути різні ускладнення, які полягають у тому, що якась обставина потребує додаткової пе­ревірки. Для такої перевірки необхідно, наприклад, опитати сто­рону, допитати свідка, провести експертизу і т.д. Тому й у цій частині судового засідання суд може постановити ухвалу про по­вернення до другої частини судового засідання - розгляду справи по суті.
   
3. Поновлений розгляд справи по суті відрізняється від первіс­ного тим, що він ведеться виключно у межах з'ясування обставин, які потребують додаткової перевірки. Результатом такого розгляду може бути проведення судових дебатів із приводу додатково дослід­жених доказів або відкладення розгляду справи, якщо з'ясувати ці обставини додатковою перевіркою суду в даному судовому засі­данні не вдалося.
   

1. Коментована стаття встановлює правило таємниці нарадчої кімнати, яка передбачає перш за все, що під час ухвалення судо­вого рішення чи ухвали ніхто не має права перебувати у нарадчій кімнаті, окрім складу суду, який розглядає справу. По-друге, дане правило потребує, що після постановления рішення або ухвали судді не мають права розголошувати хід обговорення й ухвалення цих процесуальних документів у нарадчій кімнаті. Такі правила встановлені для створення необхідних умов ухвалення законних і обгрунтованих рішень, а також стабільності їх після оголошен­ня.
   
2. Дана стаття встановлює і правило, яке стосується принципу безпосередності судового розгляду: під час перебування у нарадчій кімнаті суд (у коментованій статті чомусь - суддя) не має права роз­глядати інші судові справи, оскільки одночасний розгляд декількох справ вплине тим чи іншим чином на оцінку доказів по них.
   

Глава 5. ФІКСУВАННЯ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Стаття 197. Фіксування судового засідання технічними засобами

1. Суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксуван­ня судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
   
2. Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює сек­ретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду.
   

3. Повне або часткове відтворення технічного запису судового
засідання здійснюється на вимогу особи, яка бере участь у справі, або
за ініціативою суду.

4. Носій інформації, на який здійснювався технічний запис судово­го засідання (касета, дискета тощо), є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.
   
5. За клопотанням особи, яка бере участь у справі, може бути за плату здійснено повне або часткове роздрукування технічного запису судового засідання за розпорядженням головуючого. Особа, яка бере участь у справі, має право отримати копію інформації з носія, на який здійснювався технічний запис цивільного процесу.
   

226

6. Розмір плати за роздрукування технічного запису судового засі­дання встановлюється Кабінетом Міністрів України.

1. Глава 5 розділу 111 нового ЦПК передбачає три види фіксу­
вання цивільного процесу: фіксування судового засідання техніч­
ними засобами, фіксування судового засідання у журналі судового
засідання; фіксування у протоколі вчинення окремих процесуаль­
них дій поза судовим засіданням.

Коментована стаття регулює перший вид фіксування - фіксуван­ня судового засідання технічними засобами. Вона передбачає повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. Носії інформації (касета, дискета тощо) після закінчення судового засідан­ня як додаток до журналу судового засідання приєднуються до ма­теріалів справи. У ході судового засідання може виникнути потреба у частковому або повному відтворенні технічного запису, ініціатора­ми якого можуть бути особи, які беруть участь у справі, або суд.

2. Після закінчення розгляду справи, як уявляється, особа, яка
бере участь у справі, може заявити клопотання про повне або час­
ткове роздрукування технічного запису. Таке роздрукування здій­
снюється за плату за розпорядженням головуючого у судовому за­
сіданні. Особи, які беруть участь у справі, мають право отримати
копію інформації з носія, на який здійснювався технічний запис
цивільного процесу. Плату за таку послугу коментована стаття не
передбачає.

Стаття 198. Журнал судового засідання

1. Одночасно з проведенням фіксування технічними засобами
секретарем судового засідання ведеться журнал судового засідання.

2. У журналі судового засідання зазначаються такі відомості:

1. рік, місяць, число і місце судового засідання;
   
2. найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання;
   

3) справа, шо розглядається, імена (найменування) сторін та
інших осіб, що беруть участь у справі;

4. порядковий номер вчинення процесуальної дії;
   
5. назва процесуальної дії;
   
6. час вчинення процесуальної дії;
   
7. інші відомості, визначені цим Кодексом.
   

227

3. Журнал судового засідання ведеться секретарем судового за­сідання та підписується ним невідкладно після судового засідання і приєднується до справи.

1. Коментована стаття регулює другу форму фіксування судо­вого засідання - фіксування у журналі судового засідання. Журнал ведеться секретарем судового засідання, підписується ним невід­кладно і приєднується до справи.
   
2. Частина 2 даної статті передбачає реквізити журналу судо­вого засідання. У ньому повинно зазначатися наступне: 1) рік, мі­сяць, число і місце, де проводилось засідання; 2) найменування та склад суду, який розглядав справу, прізвища та ініціали секретаря судового засідання; 3) найменування справи, сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 4) порядковий номер вчинення проце­суальної дії та її назва; час її вчинення; 5) інші відомості по справі, визначені ЦПК (як уявляється, наприклад, час закінчення судового засідання).
   

Стаття 199. Зауваження щодо технічного запису

судового засідання, журналу судового засідання та їх розгляд

1. Особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися із технічним записом судового засідання, журналом судового засідання та протягом семи днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження шодо неповноти або неправильності їх запису.
   
2. Головуючий розглядає зауваження шодо технічного запису су­дового засідання та журналу судового засідання, про що постановляє відповідну ухвалу.
   
3. У разі пропуску строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення головуючий залишає їх без розгляду.
   

4. Зауваження щодо технічного запису судового засідання чи
журналу судового засідання повинні бути розглянуті не пізніше п'яти
днів з дня їх подання.

1. Після закінчення судового засідання (коментована стаття цьо­го не зазначає) особи, які беруть участь у справі, мають право оз­найомитися із технічним записом та журналами судового засідання та протягом семи днів із дня проголошення рішення у справі пода­ти письмові зауваження щодо неповноти їх або неправильності їх 228

запису. Головуючий судового засідання протягом п'яти днів роз­глядає одноособово подані до суду зауваження, про що виносить відповідну ухвалу.

2. Коментована стаття не встановлює правил відносно резуль­татів розгляду зауважень головуючим. Уявляється, що головуючий, якщо він згоден із зауваженнями, у своїй ухвалі посвідчує їх пра­вильність, а якщо не згоден, то відхиляє їх. І у першому, і у дру­гому випадку зауваження та ухвала судді повинні долучатися то матеріалів справи.
   
3. У разі пропуску строку подання зауважень головуючий роз­глядає поважність причин пропуску строку і, якщо не знаходить підстав для поновлення строку, залишає зауваження без розгляду.
   

Стаття 200. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

1. Під час вчинення окремої процесуальної дії поза судовим засі­данням складається протокол. При його складанні можуть застосову­ватися технічні засоби.
   
2. У протоколі вчинення окремої процесуальної дії зазначаються такі відомості:
   

1. рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії;
   
2. час початку вчинення процесуальної дії;
   
3. найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання;
   
4. справа, шо розглядається, імена (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;
   
5. відомості про явку осіб, які беруть участь у справі, експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків;
   
6. відомості про роз'яснення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав та обов'язків;
   
7. усі розпорядження головуючого та постановлені ухвали;
   
8. заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;
   
9. основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їх представни­ків та інших осіб, які беруть участь у справі, а також показання свідків, усне роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені їм додаткові питання; консультацій та висновків спеціалістів;
   

10) докази, а в разі якщо докази не додаються до справи, - номер,
дата та зміст письмових доказів, опис доказів;

229

11. час закінчення вчинення процесуальної дії;
    
12. інші відомості, визначені цим Кодексом.
    

3. Протокол повинен бута оформлений не пізніше наступного дня після вчинення окремої процесуальної дії.
   
4. Протокол приєднується до справи.
   

1. Коментована статгя присвячена третьому виду фіксування цивільного процесу - фіксуванню окремих процесуальних дій, які вчиняються поза судовим засіданням. Під час вчинення зазначе­них процесуальних дій стаття передбачає складення відповідного протоколу і допускає при його складенні застосування технічних засобів. Протокол має бути оформлений не пізніше наступного дня після вчинення окремої процесуальної дії. Таке правило, як уявляється, передбачене з метою можливості перенесення даних із технічного засобу до протоколу. Протокол приєднується до ма­теріалів справи.
   
2. Частина 2 коментованої статті встановлює правила про зміст протоколу щодо окремих процесуальних дій. У ньому необхідно зазначити: 1) рік, місяць, число, час і місце вчинення процесуаль­ної дії; 2) найменування суду, який розглядає справу; прізвище та ініціали судці та секретаря судового засідання; 3) найменування справи, сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, та відо­мості про їх явку і про явку експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків; 4) відомості про роз'яснення прав та обов'язків особам, які беруть участь у процесуальних діях; 5) розпорядження голо­вуючого та постановлені ухвали; 6) заяви та клопотання осіб, які беруть участь у справі; 7} зміст пояснень та показань, роз'яснень, висновків, консультацій учасників процесуальних дій; 8) опис до­казів; 9) час закінчення процесуальних дій та ін.
   
3. Коментовані статті 197 - 199, як виявилось у перші дні застосу­вання нового ЦПК, є завчасними. Тому законодавець доповнив При­кінцеві та перехідні положення (розділ XI ЦПК) пунктом 2^і згідно з яким до 1 січня 2008 року повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється су­дом не по кожній справі, а тільки за вимогою особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду. В усіх інших випадках хід судового засідання фіксується у протоколі судового засідання. Таким чином, технічний запис та пов'язаний з ним журнал судового засідання ве­дуться лише у зазначених випадках. Оскільки зміст журналу судо­вого засідання не охоплює ряд важливих питань (наприклад, прак­тично не віддзеркалює хід розгляду справи по суті, зміст судових 230
   

дебатів та ін.), хід судового засідання у більшості випадків пови­нен відображатися у протоколі судовогі,|асідання. Тому протокол є одним із найважливіших процесуальних документів. Перевіряю­чи справу в апеляційному і касаційному порядку, вищестоящі суди значною мірою саме по протоколах можуть визначити ступінь пов­ноти судового розгляду і зробити висновок про обгрунтованість і за­конність судового рішення. Разом з тим, багато судів недооцінюють значення протоколів судового засідання, складають їх надто коротко і недбало, а відтак, закладають можливість кинути докір їм з боку вищестоящого суду в неповноті судового розгляду.

4. З урахуванням такого значення протоколу судового засідання
для розглянутої справи даний пункт Прикінцевих та перехідних
положень дуже докладно регламентує його зміст. Підпункти 1 і 13
мають істотне значення для перевірки додержання строків розгля­
ду справи. Дуже важливим є підпункт 5, тому що при перевірці рі­
шення в справі висновок про законність і обґрунтованість рішення
залежить часто від того, чи всіх необхідних по даній справі учас­
ників залучив до розгляду справи даний суд.

Роз'яснення процесуальних прав учасникам справи і заявлені ними клопотання повинні чітко відображатися у протоколі, що може виключити докір з боку вищестоящого суду про порушення суб'єктивних прав учасників процесу.

Особливо важливим є докладне відображення у протоколі та­кої частини судового засідання, як розгляд справи по суті. Саме за цією частиною значною мірою і можна зробити висновок про пов­ноту судового розгляду по кожній цивільній справі, а отже, і про обґрунтованість і законність судового рішення у справі.

5. У протоколі судового засідання, таким чином, відображають­ся всі істотні моменти розгляду справи у тій послідовності, в якій вони мали місце у судовому засіданні. Протокол складається сек­ретарем судового засідання і має бути підписаний головуючим і секретарем судового засідання не пізніше трьох днів з дня закін­чення судового засідання. У разі необхідності цей строк може бути продовжено головуючим, але не більше ніж на десять днів після закінчення судового засідання, тобто він є прикладом службового, а не процесуального строку.
   
6. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються судом про підписання протоколу. Форма такого повідомлення законом не визначена. Протягом трьох днів після цього повідомлення або після закінчення строку на підписання протоколу особи, які бе­руть участь у справі, мають право подавати свої зауваження щодо
   

231

неповноти або неправильності протоколу. Не пізніше п'яти днів з дня їх надходження до суду, зауваження до протоколу повинні бути розглянуті головуючим. Якщо він згоден з ними, то посвід­чує їх правильність У разі незгоди головуючого із зауваженнями до протоколу, вони розглядаються судом у судовому засіданні з пові­домленням осіб, які брали участь у справі. Своєю ухвалою суд пос­відчує правильність їх або відхиляє. У цьому випадку зауваження повинні бути розглянуті не пізніше п'яти днів з дня надходження їх до суду. Зауваження до протоколу приєднуються до матеріалів справи у всіх випадках, у тому числі, якщо їх не було розглянуто у зв'язку з вибуттям головуючого.