Geum.ru

Кримінальний процесуальний кодекс україни

Вид материалаКодекс
Подобный материал:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   28

2. Якщо слідчий суддя отримає з будь-яких джерел відомості, які створюють розумну підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду перебуває особа, позбавлена свободи за відсутності рішення суду, яке набрало законної сили, він зобов’язаний постановити ухвалу в якій міститься наказ органу державної влади або службовій особі, під вартою яких тримається особа, про негайне доставлення цієї особи до слідчого судді для з’ясування підстав позбавлення свободи.

3. Слідчий суддя зобов’язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади або службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не доведе наявність чи не надасть рішення суду, яке набрало законної сили, або інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

4. Якщо до моменту доставлення такої особи до слідчого судді державний обвинувач звернеться до нього з клопотанням про застосування запобіжних заходів, слідчий суддя зобов’язаний забезпечити розгляд цього клопотання у найкоротший строк.

5. Незалежно від наявності клопотання державного обвинувача слідчий суддя зобов’язаний звільнити особу, якщо орган державної влади або службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе:

1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали суду;

2) неперевищення граничного строку тримання під вартою, та

3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.

6. Якщо під час будь-якого судового розгляду особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (органі державної влади, державній установі, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов’язаний:

1) зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву;

2) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;

3) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених у заяві особи;

4) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

7. Слідчий суддя зобов’язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд чи стан, інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для розумної підозри в поганому поводженні з особою під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.

8. Слідчий суддя має право не проводити дій, зазначених у частині шостій цієї статті, якщо державний обвинувач доведе, що ці дії вже проведені або проводяться.

9. Слідчий суддя зобов’язаний вжити необхідних заходів для забезпечення особи, яка позбавлена свободи, захисником і відкласти будь-який розгляд, у якому бере участь така особа, на необхідний для забезпечення особи захисником час, якщо вона бажає залучити захисника або якщо слідчий суддя вирішить, що обставини, встановлені під час кримінального провадження, вимагають участі захисника.

Стаття 163. Загальні положення про запобіжні заходи

1. Застосувати до підозрюваного, обвинувачуваного запобіжні заходи, передбачені цією главою, є право виключно слідчий суддя або суд.

2. Запобіжними заходами є:

1) надання підозрюваним, обвинувачуваним гарантій виконання зобов’язання (зобов’язань), визначеного слідчим суддею, судом і передбаченого частиною четвертою статті 176 цього Кодексу;

2) тримання під вартою.

3. Слідчий суддя, суд зобов’язані відмовити у застосуванні до підозрюваного, обвинувачуваного запобіжного заходу, якщо державний обвинувач не доведе наявність підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду для переконання в тому, що підозрюваний, обвинувачуваний:

1) переховуватиметься;

2) знищить, сховає або спотворить будь-які речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) протиправно впливатиме на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинувачуваного, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні;

4) вчинить інше кримінальне правопорушення або продовжить кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

4. Слідчий суддя, суд відмовляють у застосуванні або продовженні тримання особи під вартою та звільняють її, якщо державний обвинувач не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини є достатніми для вагомого переконання, що жоден із запобіжних заходів, передбачених частиною четвертою статті 176 цього Кодексу, не може запобігти доведеному під час розгляду ризику.

5. Слідчий суддя, суд зобов’язані застосувати тримання особи під вартою, якщо державний обвинувач доведе, що її розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв’язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародного договору України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Стаття 164. Клопотання державного обвинувача про застосування запобіжного заходу

1. Клопотання державного обвинувача про застосування запобіжного заходу повинно містити:

1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у якому підозрюється або обвинувачується особа;

2) правову кваліфікацію цього кримінального правопорушення за кримінальним законом;

3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у частині четвертій статті 163 цього Кодексу;

5) виклад обставин, на підставі яких державний обвинувач дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, та посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.

2. До клопотання додаються:

1) засвідчені копії матеріалів, які державний обвинувач використовує для обґрунтування доводів клопотання;

2) перелік свідків, яких державний обвинувач вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу;

3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинувачуваному надані копії клопотання та матеріали, зазначені у пунктах 3 і 5 частини першої цієї статті.

3. Якщо державний обвинувач не виконав вимоги частин першої та другої цієї статті, слідчий суддя, суд відмовляє у розгляді клопотання.

Стаття 165. Забезпечення з’явлення особи для розгляду
клопотання про застосування запобіжного заходу

1. Слідчий суддя, суд після надходження клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, обвинувачуваного, який перебуває на свободі, призначають дату судового розгляду і здійснюють судовий виклик в порядку, передбаченому статтями 132—137 цього Кодексу.

2. Якщо державний обвинувач подав разом з клопотанням про застосування запобіжного заходу клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинувачуваного з метою його приводу, слідчий суддя, суд приймає рішення згідно із статтею 168 цього Кодексу.

3. У разі нез’явлення підозрюваного, обвинувачуваного за судовим викликом і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового розгляду відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному з’явленню, слідчий, державний обвинувач мають право забезпечити привід згідно із статтею 138 цього Кодексу, а слідчий суддя, суд мають право постановити ухвалу про дозвіл на його затримання згідно із статтею 168 цього Кодексу.

Стаття 166. Клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу

1. Державний обвинувач має право звернутися з клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинувачуваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

2. Це клопотання може бути подане:

1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу;

2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до з’явлення підозрюваного, обвинувачуваного до суду на підставі судового виклику.

3. Державний обвинувач додає до клопотання документи, які підтверджують зазначені у пунктах 1 і 2 частини четвертої статті 167 цього Кодексу обставини.

Стаття 167. Розгляд клопотання про дозвіл на затримання
з метою приводу

1. Слідчий суддя, суд не мають права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинувачуваного навіть коли існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу.

2. Клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинувачуваного з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом негайно, але не пізніше ніж протягом трьох годин після наджодження цього клопотання.

3. Розгляд клопотання здійснюється в закритому судовому засіданні за участю державного обвинувача.

4. Слідчий суддя, суд відмовляють у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинувачуваного з метою його приводу, якщо державний обвинувач не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини дають підстави для тримання під вартою підозрюваного, обвинувачуваного, а також є підстави для переконання у тому, що:

1) підозрюваний, обвинувачуваний зник;

2) одержавши відомості про звернення державного обвинувача до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачуваний до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу проведе дії, зазначені у частині третій статті 163 цього Кодексу, які є підставою для застосування запобіжного заходу,

5. У разі відмови у прийнятті рішення про дозвіл на затримання з метою приводу:

1) слідчий суддя, суд зобов’язані призначити дату розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу і здійснити судовий виклик підозрюваного, обвинувачуваного;

2) державний обвинувач не пізніше ніж протягом двадцяти чотирьох годин до призначеного часу розгляду зобов’язаний надати слідчому судді, суду відомості, які згідно з вимогами цього Кодексу додаються до клопотання про застосування запобіжного заходу.

Стаття 168. Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу

1. Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу повинна містити:

1) прізвище, ім’я, по батькові підозрюваного, обвинувачуваного для затримання якого постановляється ухвала, відоме на момент постановлення ухвали, а якщо прізвище, ім’я, по батькові невідомі — докладний опис такої особи;

2) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, і його правову кваліфікацію за законом про кримінальну відповідальність;

3) посилання на докази, які дають підстави для:

розумної підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення;

висновку про існування ризику, зазначеного у клопотанні про застосування запобіжного заходу;

висновку щодо існування обставин для прийняття рішення про дозвіл на затримання, зазначених у пунктах 1 або 2 частини четвертої статті 167 цього Кодексу;

4) дату постановлення ухвали;

5) дату втрати ухвалою законної сили;

6) підпис слідчого судді, судді, який постановив ухвалу.

2. В ухвалі про дозвіл на затримання з метою приводу зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, службова адреса і номер телефону державного обвинувача, за клопотанням якого постановлена ухвала, а також найменування, службова адреса і номер телефону слідчого судді, судді, який постановив ухвалу.

3. Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту:

1) приводу підозрюваного, обвинувачуваного до суду, або

2) закінчення зазначеного в ухвалі строку її дії або закінчення шести місяців з дати постановлення ухвали, в якій не зазначено строку її дії;

3) скасування ухвали судом;

4) відкликання ухвали державним обвинувачем.

Стаття 169. Повторна ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу

1. Слідчий суддя, суд за клопотанням державного обвинувача мають право вирішити питання про повторне затримання з метою приводу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Стаття 170. Оскарження ухвали про відмову затримання

1. Ухвала про відмову затримання з метою приводу може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Стаття 171. Дії уповноважених службових осіб після затримання
на підставі ухвали суду про дозвіл на затримання

1. Затримана на підставі ухвали суду особа не пізніше ніж протягом тридцяти шести годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.

2. У разі затримання на транспорті, місцем затримання вважається територія району, в якому затримана особа.

3. У разі затримання особи на громадському транспорті, незапланована зупинка якого неможлива, місцем затримання вважається територія району, в якому розташована найближча зупинка громадського транспорту.

4. У разі затримання особи на авіаційному або морському транспорті під час рейсу за межі України, місцем затримання вважається порт у межах державного кордону України, в якому почався цей рейс.

5. Уповноважена службова особа (службова особа, якій законом надане право здійснювати затримання), яка затримала особу на підставі ухвали суду про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, негайно повідомляє про це державному обвинувачеві, зазначеному в ухвалі.

6. Затриманій особі, її захиснику не пізніше ніж за дванадцять годин до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу надається копія клопотання державного обвинувача і доступ до матеріалів, зазначених у пунктах 3 і 5 частини першої статті 164 цього Кодексу.

Стаття 172. Подання клопотання про застосування запобіжного
заходу після затримання особи без ухвали про дозвіл
на затримання

1. Державний обвинувач має право звернутися з клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа була затримана.

2. Клопотання про застосування запобіжного заходу повинно відповідати вимогам, зазначеним у статті 164 цього Кодексу. До клопотання додається протокол затримання підозрюваного.

Стаття 173. Зміна або доповнення клопотання про застосування запобіжного заходу

1. Якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу державному обвинувачу стали відомі обставини, що виключають розумну підозру у вчиненні особою кримінального правопорушення, він зобов’язаний відкликати клопотання про застосування запобіжного заходу та дозвіл на затримання, якщо такий дозвіл був отриманий.

2. Якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу державному обвинувачу стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов’язаний внести доповнення або зміни до клопотання або замінити його новим клопотанням. Якщо у зв’язку з попереднім клопотанням була постановлена ухвала про дозвіл на затримання, слідчий суддя, суд зобов’язаний переглянути свою ухвалу про дозвіл на затримання.

3. Якщо після затримання підозрюваного, обвинувачуваного з’ясується, що він був затриманий на підставі ухвали про дозвіл на затримання, який відкликаний в порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, або скасований в порядку, передбаченому частиною другою цієї статті, підозрюваний, обвинувачуваний повинен бути негайно звільнений уповноваженою посадовою особою, під вартою якої він тримається, якщо немає інших законних підстав для його подальшого затримання.

Стаття 174. Строки розгляду клопотання про застосування
запобіжного заходу

1.  Клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше ніж протягом:

1) двадцяти чотирьох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинувачуваного за відсутності ухвали суду про дозвіл на затримання;

2) тридцяти шести годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинувачуваного на підставі ухвали суду про дозвіл на затримання;

3) сімдесяти двох годин з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачуваний перебуває на свободі;

4) сімдесяти двох годин з моменту подання підозрюваним, обвинувачуваним, його захисником до суду відповідного клопотання.

2. Якщо слідчий суддя, суд відкладають розгляд з підстав, зазначених у статті 173 цього Кодексу, новий розгляд повинен бути призначений не пізніше ніж протягом:

1) двадцяти чотирьох годин у разі, коли підозрюваний, обвинувачуваний тримається під вартою;

2) сімдесяти двох годин у разі, коли підозрюваний, обвинувачуваний перебуває на свободі.

3. За клопотанням підозрюваного, обвинувачуваного, який тримається під вартою, слідчий суддя, суд мають право відкласти розгляд не більш як на сім днів.

Стаття 175. Порядок розгляду клопотання про застосування
запобіжного заходу

1. Розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу відбувається за участю державного обвинувача, підозрюваного, обвинувачуваного, його захисника.

2. Слідчий суддя, суд, до яких з’явився або доставлений підозрюваний, обвинувачуваний для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, зобов’язані роз’яснити його права:

1)  мати захисника;

2) знати суть та підстави підозри або обвинувачення;

3) знати підстави його затримання;

4) відмовитися давати пояснення з приводу підозри або обвинувачення;

5) давати пояснення щодо будь-яких обставин його затримання та тримання під вартою;

6) досліджувати речі, документи, пояснення, показання, на які посилається державний обвинувач, та надавати речі, документи, пояснення, наводити показання інших осіб, що спростовують доводи державного обвинувача;

7) заявляти клопотання про виклик і допит свідків, показання яких можуть мати значення для вирішення питань цього розгляду.

3. Слідчий суддя, суд зобов’язані вжити необхідних заходів для забезпечення підозрюваного, обвинувачуваного захисником і відкласти розгляд, якщо підозрюваний, обвинувачуваний бажає запросити захисника, або якщо суддя вирішить, що обставини під час кримінального провадження потребують участі захисника.

4. У разі подання державним обвинувачем клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу та у разі прийняття судом до розгляду клопотання сторони захисту про застосування або зміну запобіжного заходу сторона захисту має право отримати доступ до матеріалів досудового провадження сторони обвинувачення згідно із статтею 260 цього Кодексу в частині, яка стосується мотивів і підстав застосування запобіжного заходу.

5. За клопотанням сторін або за власною ініціативою суддя має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, які мають значення для вирішення питання щодо застосування запобіжного заходу.

6. Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинувачуваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Стаття 176. Застосування запобіжного заходу, не пов’язаного
з триманням під вартою

1. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний установити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження відомості обставини, які дають підстави для:

1) розумної підозри у вчиненні підозрюваним, обвинувачуваним кримінального правопорушення;

2) вагомого переконання в існуванні хоча б одного з ризиків, передбачених частиною третьою статті 163 цього Кодексу, на які вказує державний обвинувач.

2. Слідчий суддя, суд зобов’язані постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання державний обвинувач не доведе обставин, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті.

3. Слідчий суддя, суд мають право зобов’язати підозрюваного, обвинувачуваного з’являтися за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного судом, якщо державний обвинувач доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставин, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті.

4. Якщо державний обвинувач доведе обставини, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд мають право зобов’язати підозрюваного, обвинувачуваного з’являтися за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного судом, та виконати одне або кілька таких зобов’язань:

1) з’являтися до визначеної службової особи з встановленою періодичністю;

2) залишатися в межах певної територіальної юрисдикції;

3) повідомляти державному обвинувачеві чи суду про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом або спілкуватися з нею з дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею, судом;