Geum.ru

Кримінальний процесуальний кодекс україни

Вид материалаКодекс
Подобный материал:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   28

5. Суд зобов’язаний ставити питання щодо винуватості особи у такий спосіб, щоб відповідь на нього давала можливість установити винуватість обвинувачуваного в здійсненні менш тяжкого кримінального правопорушення, якщо таке саме діяння за кваліфікуючими ознаками утворює окремий склад кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

6. Питання викладаються у зрозумілих для присяжних формулюваннях. Не можуть ставитися питання, що вимагають від присяжних правової кваліфікації кримінального правопорушення, статусу обвинувачуваного, а також інші питання, вирішення яких вимагає юридичної оцінки.

7. У разі обвинувачення більше ніж однієї особи опитувальний лист складається щодо кожного обвинувачуваного окремо.

8. Опитувальний лист передається старшині колегії присяжних.

Стаття 417. Напутнє слово головуючого

1. Перед виходом колегії присяжних до нарадчої кімнати для ухвалення вердикту головуючий звертається до присяжних з напутнім словом, у якому нагадує суть обвинувачення, повідомляє зміст закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується особа, роз’яснює основні правила оцінювання доказів, зміст презумпції невинуватості, положення про тлумачення сумнівів на користь обвинувачуваного, роз’яснює зміст стандарту переконання “поза розумним сумнівом”.

Головуючий звертає увагу колегії присяжних на те, що відмова обвинувачуваного давати показання або його мовчання не може тлумачитися проти нього.

2. Присяжним роз’яснюється, що їх висновки повинні ґрунтуватися лише на тих доказах, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду, а також нагадує свої настанови щодо недопустимості використання певних відомостей. Головуючий також роз’яснює присяжним порядок проведення їх наради, підготовки відповідей на поставлені питання, голосування та ухвалення вердикту.

3. Головуючий завершує своє напутнє слово нагадуванням присяжним змісту даної ними присяги.

4. При проголошенні напутнього слова головуючому забороняється в будь-якій формі висловлювати свої думки з питань, поставлених перед колегією присяжних.

5. Присяжні, вислухавши напутнє слово головуючого та ознайомившись з поставленими перед колегією присяжних запитаннями, мають право просити головуючого дати додаткові роз’яснення.

Стаття 418. Таємниця наради присяжних

1. Після напутнього слова головуючого присяжні виходять до нарадчої кімнати для ухвалення вердикту.

2. Головуючий забезпечує, щоб жодна стороння особа не була присутня під час наради присяжних.

3. З дозволу головуючого присяжні мають право зробити перерву для відпочинку після закінчення робочого часу.

4. Присяжні не мають права розголошувати думки, висловлені під час наради, і результати голосування.

Стаття 419. Порядок наради і голосування присяжних

1. Нарадою присяжних керує старшина, який послідовно ставить на обговорення питання, визначені в опитувальному листі, проводить голосування за ними і веде підрахунок голосів.

2. На вимогу присяжних до нарадчої кімнати надаються будь-які речі і документи, досліджені під час судового розгляду.

3. Голосування проводиться відкрито. Ніхто з присяжних не має права утриматися при голосуванні. Старшина подає свій голос останнім.

Стаття 420. Вердикт присяжних

1. Вердиктом є рішення колегії присяжних з питань, сформульованих в опитувальному листі.

2. На кожне запитання, передбачене частиною третьою і четвертою статті 416 цього Кодексу, присяжні повинні відповісти “так” або “ні” з обов’язковим пояснювальним словом або словосполученням, що розкриває суть відповіді. Якщо відповідь на попереднє питання виключає відповідь на наступне, старшина за згодою більшості присяжних зазначає в опитувальному листі: “без відповіді”.

3. Відповіді на питання вносяться старшиною колегії присяжних в опитувальний лист безпосередньо поряд з кожним із запитань із зазначенням кількості присяжних, які проголосували “за” і “проти” відповіді.

4. У разі коли колегія присяжних не дійшла одноголосного рішення з поставлених запитань, присяжні формулюють відповіді, прийняті більшістю голосів.

5. Ствердна відповідь на питання щодо винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало не менше п’яти присяжних.

6. Опитувальний лист із відповідями колегії присяжних підписують усі присяжні.

Стаття 421. Відновлення судового розгляду, уточнення
формулювань опитувального листа і додаткові
роз’яснення на прохання колегії присяжних

1. Якщо під час наради в колегії присяжних виникла необхідність у повторному чи додатковому дослідженні будь-яких обставин, присяжні повертаються в зал судового засідання і старшина присяжних звертається до головуючого з відповідним проханням. Головуючий має право відновити судовий розгляд, після закінчення якого з урахуванням думки сторін можуть бути внесені уточнення в поставлені перед колегією присяжних питання або сформульовані нові.

2. Після закінчення відновленого судового розгляду колегія присяжних повертається до нарадчої кімнати для ухвалення вердикту.

3. У разі коли під час наради в колегії присяжних виникла необхідність в уточненні формулювання поставлених перед нею питань, присяжні повертаються до залу судового засідання і старшина присяжних звертається до головуючого з відповідним проханням. Якщо головуючий з урахуванням думки сторін вважає це за необхідне, він вносить уточнення в поставлені питання або формулює нові. Вислухавши напутнє слово головуючого щодо змін в опитувальному листі, колегія присяжних повертається до нарадчої кімнати для ухвалення вердикту.

4. Якщо під час наради в колегії присяжних виникла необхідність в одержанні від головуючого додаткових роз’яснень, присяжні повертаються до залу судового засідання і старшина присяжних звертається до головуючого з відповідним проханням. Одержавши необхідні роз’яснення головуючого, колегія присяжних повертається до нарадчої кімнати для ухвалення вердикту.

Стаття 422. Проголошення вердикту колегією присяжних

1. Після складення та підписання опитувального листа присяжні повертаються до залу судового засідання і старшина присяжних передає головуючому опитувальний лист із внесеними до нього відповідями.

2. Виявивши суперечності у вердикті, головуючий інформує про них колегію присяжних і пропонує в нарадчій кімнаті внести уточнення до вердикту.

3. Головуючий має право також після вислуховування думок сторін внести в опитувальний лист необхідні зміни. Вислухавши напутнє слово головуючого щодо змін в опитувальному листі, колегія присяжних повертається до нарадчої кімнати для ухвалення вердикту.

4. За відсутності зауважень головуючий повертає старшині присяжних для проголошення опитувальний лист із внесеними до нього відповідями колегії присяжних.

5. Старшина присяжних проголошує вердикт, зачитуючи питання, поставлені перед колегією присяжних, і відповіді на них.

6. Присутні в залі судового засідання вислуховують вердикт колегії присяжних стоячи.

7. Проголошений вердикт колегії присяжних передається секретареві судового засідання, який додає до матеріалів кримінального провадження.

Стаття 423. Дії суду присяжних після проголошення вердикту
колегії присяжних

1. У разі коли колегія присяжних ухвалила вердикт про повну невинуватість обвинувачуваного, що перебуває під вартою, за розпорядженням головуючого його негайно звільняють з-під варти.

2. Якщо присяжні визнали обвинувачуваного винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, за який передбачене довічне позбавлення волі, головуючий виносить на судовий розгляд питання щодо попередніх судимостей обвинувачуваного, стану його здоров’я, сімейного та матеріального становища, способу життя та інших обставин, що його характеризують, а також інші питання, відповіді на які можуть вплинути на призначення покарання. Після завершення судового розгляду з цих питань головуючий дає старшині присяжних додатковий опитувальний лист з питанням про те, чи заслуговує обвинувачуваний покарання у виді довічного позбавлення волі, і виголошує напутнє слово.

3. Додатковий вердикт щодо того, чи заслуговує обвинувачуваний покарання у виді довічного позбавлення волі, колегія присяжних ухвалює згідно з правилами статей 416—420 цього Кодексу. Його проголошують згідно з правилами статті 422 цього Кодексу.

4. Після проголошення виправдального вердикту або додаткового вердикту колегії присяжних головуючий повідомляє присяжних про закінчення їх участі в судовому розгляді. Присяжні мають право залишитися до кінця розгляду в залі судового засідання на місцях, відведених для публіки.

Стаття 424. Обговорення наслідків вердикту колегії присяжних

1. Наслідки вердикту обговорюються без участі присяжних.

2. Головуючий дає сторонам можливість виступити з питань щодо юридичних наслідків вердикту, включаючи питання правової кваліфікації вчиненого обвинувачуваним кримінального правопорушення, призначення йому покарання і вирішення питання про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення. Захисник обвинувачуваного або обвинувачуваний виступають останніми.

3. Головуючий зупиняє сторону, якщо вона торкається питань, не пов’язаних з юридичними наслідками вердикту, або інших питань, що підлягають вирішенню при ухваленні вироку.

Стаття 425. Обов’язковість вердикту колегії присяжних

1. Вердикт колегії присяжних обов’язковий для головуючого і тягне ухвалення ним відповідного вироку.

2. Обвинувальний вердикт колегії присяжних не перешкоджає ухваленню обвинувального вироку із звільненням від кримінальної відповідальності, якщо колегія присяжних установила у вердикті відповідні обставини, передбачені законом України про кримінальну відповідальність.

Стаття 426. Види рішень, що ухвалює головуючий у суді присяжних

1. Після проголошення вердикту колегії присяжних головуючий:

1) ухвалює виправдальний вирок — якщо колегія присяжних визнала обвинувачуваного невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення або у разі встановлення нею обставин, що згідно із законом України про кримінальну відповідальність виключають відповідальність особи;

2) ухвалює обвинувальний вирок — якщо колегія присяжних визнала обвинувачуваного винуватим у вчиненні хоча б одного з кримінальних правопорушень або у разі встановлення нею обставин, що згідно із законом України про кримінальну відповідальність є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності.

Стаття 427. Особливості складення і проголошення вироку
суду присяжних

1. Головуючий складає і проголошує вирок суду присяжних з додержанням вимог, передбачених статтями 361-372 цього Кодексу, з такими особливостями:

1) у вступній частині вироку суду присяжних не зазначаються прізвища присяжних;

2) у мотивувальній частині вироку обставини, встановлені вердиктом колегії присяжних, обґрунтовуються лише посиланням на цей вердикт.

Стаття 428. Особливості оскарження вироку суду присяжних

1. Вирок суду присяжних набирає законної сили з моменту проголошення. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

2. Вирок суду присяжних може бути оскаржений до суду касаційної інстанції особами, які визначені статтею 458 цього Кодексу.

3. Касаційне провадження щодо вироків суду присяжних здійснюється згідно із загальними вимогами, передбаченими цим Кодексом, з особливостями, передбаченими цією статтею.

4. У разі скасування вироку суд касаційної інстанції призначає новий судовий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду.

Стаття 429. Перегляд за винятковими обставинами вироків
суду присяжних

1. Перегляд вироків суду присяжних за винятковими обставинами здійснюється згідно із загальними вимогами цього Кодексу.

Розділ V
Кримінальне провадження з перегляду судових рішень

Глава 28. Кримінальне провадження в суді апеляційної інстанції

Стаття 430. Суд апеляційної інстанції

1. Судом апеляційної інстанції в кримінальному провадженні є апеляційний загальний суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції, що ухвалив рішення.

Стаття 431. Право на апеляційне оскарження

1. Cторони кримінального провадження, а також інші особи, щодо яких суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси чи обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку вирок суду першої інстанції.

2. Ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від вироку суду у випадках, передбачених цим Кодексом. Заперечення на інші ухвали можуть бути викладені в апеляційній скарзі на вирок суду першої інстанції.

Стаття 432. Підстави апеляційного оскарження

1. Підставами апеляційного оскарження є неправильність або неповнота встановлення обставин під час кримінального провадження судом першої інстанції, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, обставинам у кримінальному провадженні, порушення принципу безперервності судового розгляду, неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права.

Стаття 433. Порядок і строки апеляційного оскарження

1. Для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції подається заява про апеляційне оскарження. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

2. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія заяви про апеляційне оскарження та копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

3. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга на вирок суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

4. Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

5. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, установлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

6. Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, установлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за клопотанням особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Стаття 434. Вимоги до заяви про апеляційне оскарження
та до апеляційної скарги

1. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються у письмовій формі.

2. У заяві про апеляційне оскарження вироку чи ухвали зазначаються:

1) найменування суду апеляційної інстанції;

2) прізвище, ім’я, по батькові (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) вирок або ухвала, що оскаржується.

3. В апеляційній скарзі зазначаються:

1) найменування суду апеляційної інстанції;

2) прізвище, ім’я, по батькові (найменування), поштова адреса особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) дата подання заяви про апеляційне оскарження;

4) обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу із зазначенням того, в чому полягає неправильність або неповнота встановлення обставин під час кримінального провадження судом першої інстанції, невідповідність висновків суду, що викладені у рішенні, обставинам кримінального провадження, порушення принципу безперервності судового розгляду, неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права;

5) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції;

6) клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;

7) перелік матеріалів, які додаються.

4.  Особа, яка не бажає брати участь в апеляційному розгляді, зазначає це в апеляційній скарзі.

5. Якщо в апеляційній скарзі зазначаються обставини, які не були досліджені у суді першої інстанції, або відомості, подані до суду першої інстанції як докази, у такій скарзі зазначаються причини цього.

6. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга підписуються особою, яка їх подає.

7. До заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги, письмових матеріалів, що додаються до неї, подаються копії в кількості, що необхідна для їх надіслання сторонам і учасникам кримінального провадження.

8. Обвинувачуваний, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має право не подавати до заяви про апеляційне оскарження та до апеляційної скарги копії матеріалів.

Стаття 435. Дії суду першої інстанції після одержання апеляційних скарг

1. Суд першої інстанції після одержання всіх апеляційних скарг на рішення від осіб, які подали заяви про апеляційне оскарження, але не пізніше ніж через три дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги надсилає їх разом з матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції.

2. Апеляційні скарги, що надійшли після надіслання матеріалів кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, надсилаються не пізніше наступного дня після їх надходження до суду апеляційної інстанції, якщо вони подані з дотриманням строку подання апеляційної скарги.

Стаття 436. Прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції

1. Апеляційній скарзі, що надійшла до суду апеляційної інстанції першою, присвоюється реєстровий номер в день її надходження до суду апеляційної інстанції. Скарга не пізніше наступного дня передається в порядку черговості судді-доповідачу. Апеляційні скарги та інші матеріали щодо оскаржуваного рішення, що надійшли пізніше, реєструються за номером, який був наданий першій апеляційній скарзі.

2. Отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач перевіряє протягом трьох днів її відповідність вимогам статті 434 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Стаття 437. Залишення апеляційної скарги без руху, її повернення
або відмова у відкритті провадження

1. Суддя-доповідач, установивши, що апеляційна скарга подана без додержання вимог, передбачених статтею 434 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу.

2. Якщо особа усунула недоліки апеляційної скарги у строк, установлений суддею-доповідачем, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду апеляційної інстанції.

3. Апеляційна скарга повертається, якщо:

1) особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху;

2) апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу;

3) апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції.

4. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом з апеляційною скаргою та всіма матеріалами, що додаються до неї.

5. Суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише у разі, коли:

1) апеляційну скаргу не належить розглядати в порядку кримінального провадження;

2) з приводу спору існує рішення суду, яке набрало законної сили.

6. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та всіма матеріалами, що додаються до неї.

7. Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.

8. Залишення апеляційної скарги без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Стаття 438. Підготовка до апеляційного розгляду

1. Суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження:

1) надсилає копії ухвали про відкриття апеляційного провадження особам, щодо яких суд може вирішити питання про їх права, свободи, інтереси чи обов’язки, разом з копіями апеляційних скарг, інформацією про їх права та обов’язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на апеляційну скаргу;

2) з’ясовує, які обставини визнаються та які заперечуються учасниками кримінального провадження;

3) пропонує особам, щодо яких суд може вирішити питання про їх права, свободи, інтереси чи обов’язки, подати нові відомості, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, яка подала апеляційну скаргу;

4) вирішує інші клопотання;

5) вирішує питання про можливість письмового провадження в суді апеляційної інстанції;

6) вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду.

2. Усі судові рішення судді-доповідача під час підготовки до апеляційного розгляду викладаються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються учасникам кримінального провадження.