Geum.ru

Кримінальний процесуальний кодекс україни

Вид материалаКодекс
Подобный материал:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   28
посткримінальній поведінці особи

1. Позитивною посткримінальною поведінкою є діяння, вчинені особою під час досудового розслідування чи судового розгляду, які передбачені законом України про кримінальну відповідальність як підстава для звільнення від кримінальної відповідальності.

2. Особі, яка вчинила діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, але щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності при позитивній посткримінальній поведінці, роз’яснюється право на таке звільнення. Слідчий, державний обвинувач зобов’язаний заохочувати особу до такої поведінки.

Стаття 396. Ініціювання та укладення угоди

1. Угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого чи підозрюваного, обвинувачуваного. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним, обвинувачуваним, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами (за винятком слідчого, державного обвинувача або судді).

2. Угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою державного обвинувача або підозрюваного, обвинувачуваного.

3. Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинувачуваним може бути укладена у приватному кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків та злочинів невеликої і середньої тяжкості.

4. Угоди між державним обвинувачем та підозрюваним, обвинувачуваним про визнання винуватості та про співробітництво у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою, можуть бути укладені у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої тяжкості, середньої тяжкості і тяжких злочинів, унаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

5. Під час укладання та розгляду судом угоди про примирення обов’язковою є участь представника потерпілого захисника.

6. Укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент від початку кримінального провадження до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

7. Укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент від початку кримінального провадження до призначення судового розгляду.

8. У разі недосягнення згоди факт ініціювання її укладення і твердження, що були зроблені з метою досягнення угоди, не можуть розглядатися як відмова від обвинувачення або визнання своєї винуватості.

Стаття 397. Обставини, що враховуються державним обвинувачем при укладенні угоди

1. Державний обвинувач при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов’язаний враховувати такі обставини:

1) ступінь та характер сприяння підозрюваного, обвинувачуваного у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб;

2) характер і тяжкість обвинувачення;

3) наявність суспільного інтересу в забезпеченні більш швидкого досудового розслідування і судового розгляду, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень.

Стаття 398. Зміст угоди про примирення

1. В угоді про примирення повинні визначатися істотні для відповідного кримінального провадження обставини, визнані підозрюваним, обвинувачуваним, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій, не пов’язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний, обвинувачуваний зобов’язаний вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення та наслідки невиконання або неповного виконання угоди.

Стаття 399. Загальний порядок судового розгляду на підставі угоди

1. У разі досягнення угоди під час досудового розслідування обвинувальний акт з проектом угоди, узгоджений і скріплений підписами сторін угоди, невідкладно надсилається до суду.

2. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за умови обов’язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників кримінального провадження. Відсутність інших учасників кримінального провадження не є перешкодою для судового розгляду.

3. У разі досягнення угоди про примирення під час судового розгляду суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди про примирення.

4. Перед прийняттям рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з’ясувати в обвинувачуваного, чи він розуміє:

1) існування у нього права на справедливий судовий розгляд, під час якого державний обвинувач зобов’язаний довести поза розумним сумнівом кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права:

мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;

мати захисника, у тому числі для отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;

допитувати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати відомості як докази, що свідчать на його користь;

2) наслідок затвердження угод, який полягає у відмові від реалізації своїх прав, передбачених у пункті 1 частини четвертої цієї статті;

3) характер кожного обвинувачення, щодо якого обвинувачуваний визнає себе винуватим;

4) вид покарання, а також інші заходи, які застосовуватимуться до нього у разі затвердження угоди судом.

5. Суд зобов’язаний також переконатися у судовому засіданні, що визнання винуватості є добровільним, тобто не вимушеним силою, погрозами або обіцянками чи будь-якими іншими обставинами, ніж передбачено в угоді про визнання винуватості.

6. Суд перевіряє угоду на відповідність закону. Якщо умови угоди суперечать вимогам закону або порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд не затверджує угоду. Суд також відмовляє в затвердженні угоди за наявності таких підстав:

1) неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким, ніж правопорушення, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;

2) укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;

3) неможливість виконання обвинувачуваним узятих на себе за угодою зобов’язань;

4) відсутність фактичних підстав для визнання винуватості;

5) відсутність відомостей щодо відшкодування шкоди потерпілому.

У такому разі досудове розслідування або судовий розгляд продовжуються у загальному порядку.

7. Суд має право самостійно відмовитися від затвердження угоди і ухвалити виправдальний вирок, якщо зміст угоди не доведений поза розумним сумнівом, що:

1) сталася подія, покладена в основу обвинувачення у кримінальному правопорушенні;

2) обвинувачуваний вчинив кримінальне правопорушення;

3) у діянні обвинувачуваного є склад кримінального правопорушення.

8. Повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.

Стаття 400. Особливості кримінального провадження на
підставі угоди про примирення

1. Слідчий, державний обвинувач зобов’язані здійснювати заходи щодо примирення потерпілого з підозрюваним, обвинувачуваним, у тому числі роз’яснити їм право на примирення і механізм його реалізації, надавати необхідну допомогу.

2. Потерпілий, який уклав угоду про примирення з підозрюваним, обвинувачуваним та отримав відшкодування, позбавляється права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності та змінювати розмір вимоги про відшкодування шкоди.

Стаття 401. Вирок на підставі угоди

1. У разі коли суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

2. Вирок на підставі угоди повинен відповідати загальним вимогам до вироків.

3. Вирок на підставі угоди повинен обов’язково містити відомості про затвердження угоди, її реквізити, зміст та інформацію про визначену міру покарання.

4. Вирок на підставі угоди може бути оскаржений в порядку, передбаченому цим Кодексом. Не допускається оскарження вироку на підставі угоди про примирення потерпілим або його представником, чи іншими особами в його інтересах.

Стаття 402. Особливості кримінального провадження у разі
звільнення від кримінальної відповідальності
при позитивній посткримінальній поведінці

1. Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом за клопотанням державного обвинувача.

2. У клопотанні державного обвинувача зазначаються відомості, які підтверджують факт вчинення передбаченого законом України про кримінальну відповідальність діяння особою, що претендує на звільнення, та характер поведінки, при якій особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.

3. Якщо особа після вчинення кримінального правопорушення виконала дії, передбачені конкретною статтею закону України про кримінальну відповідальність, щодо неї приймається рішення про звільнення від кримінальної відповідальності за це кримінальне правопорушення без проведення досудового розслідування у повному обсязі.

4. Особа, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності при позитивній посткримінальній поведінці, може заперечувати проти свого звільнення, якщо вважає, що вчинене нею діяння не є кримінальним правопорушенням і вона взагалі не підлягає кримінальній відповідальності. У такому разі досудове розслідування проводиться в повному обсязі. Якщо під час судового розгляду встановлено наявність складу відповідного кримінального правопорушення та підстав для звільнення у зв’язку з позитивною посткримінальною поведінкою, суд ухвалює обвинувальний вирок, складовою якого є рішення про звільнення обвинувачуваного від кримінальної відповідальності.

§ 4. Кримінальне провадження у суді присяжних

Стаття 403. Суд присяжних, його склад і підсудність

1. Суд присяжних утворюється при уповноваженому суді першої інстанції.

2. Суд присяжних здійснює судовий розгляд у складі головуючого професійного судді і колегії із семи присяжних.

3. Правосуддя судом присяжних здійснюється у кримінальних провадженнях щодо злочинів, за які передбачене довічне позбавлення волі.

Стаття 404. Кандидати у присяжні

1. Суд складає згідно із законом про судоустрій список громадян, які можуть бути викликані до суду як присяжні.

2. Про дату і час, коли особа повинна з’явитися в суд для виконання обов’язків присяжного, її повідомляють у строк не менш як за сім днів до засідання суду.

3. Особа, яка з певних причин не може з’явитися за викликом до суду, зобов’язана заздалегідь повідомити про це суд.

4. Під час відбору кандидат у присяжні зобов’язаний правдиво відповісти на запитання, а також надати іншу необхідну інформацію про себе.

Стаття 405. Кримінальне провадження в суді присяжних

1. Кримінальне провадження в суді присяжних здійснюється згідно з положеннями, передбаченими статтями 307-354 цього Кодексу з особливостями, встановленими цією Главою.

Стаття 406. Роз’яснення права на суд присяжних

1. Особливості і правові наслідки розгляду судом присяжних державний обвинувач зобов’язаний роз’яснити обвинувачуваному.

2. Письмове роз’яснення державного обвинувача про особливості і правові наслідки розгляду судом присяжних надається обвинувачуваному разом з копією обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового провадження. Копія зазначеного роз’яснення додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового провадження, які передаються до суду.

Стаття 407. Залученння захисника

1. Перед повідомленням про відкриття матеріалів досудового провадження державний обвинувач для кожного обвинувачуваного, який не має захисника, зобов’язаний залучити захисників у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Стаття 408. Підготовче судове засідання

1. Під час підготовчого судового засідання щодо обвинувачення, яке розглядається за участю колегії присяжних, головуючий суддя вирішує питання, передбачені статтями 308 і 309 цього Кодексу. Крім того, він вирішує питання щодо:

1) клопотання сторін про недопустимість використання певних відомостей;

2) переліку доказів, які досліджуватимуться під час судового розгляду.

2. Участь у підготовчому судовому засіданні обвинувачуваних, які постануть перед колегією присяжних, та їх захисників є обов’язковою.

3. В ухвалі про призначення судового розгляду судом присяжних суд визначає кількість кандидатів у присяжні засідателі, що підлягають виклику в судове засідання, але не більше двадцяти п’яти кандидатів.

Стаття 409. Повноваження головуючого в суді присяжних

1. Головуючий під час судового розгляду одноособово вирішує всі питання, крім віднесених до компетенції присяжних.

Стаття 410. Права та обов’язки присяжного при судовому розгляді

1. Під час судового розгляду присяжний має право:

1) брати участь у дослідженні всіх доказів, які мають значення для вирішення питань, що належать до компетенції колегії присяжних;

2) через головуючого суддю ставить питання учасникам судового розгляду. Головуючий має право уточнити питання, сформульоване присяжним;

3) робити письмові нотатки;

4) просити головуючого роз’яснити норми права, що стосуються кримінального провадження, не зрозумілі для нього поняття.

2. Присяжний зобов’язаний:

1) з’являтися до суду в призначений день і час, а за наявності поважних причин, які не дають можливості взяти участь у судовому розгляді, заздалегідь повідомити про це суд;

2) дотримуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого;

3) не спілкуватися під час судового розгляду з особами, які не входять до складу суду, до ухвалення вердикту;

4) не збирати відомості, які стосуються питань, що досліджують у судовому розгляді, поза судовим засіданням.

3. У разі порушення обов’язків, передбачених у цій статті, головуючий своєю ухвалою має право відсторонити присяжного від подальшої участі в судовому розгляді і здійснити його заміну запасним присяжним.

4. Запасні присяжні постійно перебувають під час судового розгляду в залі судового засідання. Запасні присяжні до ухвалення вердикту залучаються до складу колегії присяжних замість присяжних, які не можуть брати участі в подальшому судовому розгляді. У разі коли можливості щодо заміни вибулих присяжних вичерпані, головуючий оголошує судовий розгляд таким, що не відбувся, і переходить до повторного відбору присяжних.

5. Сторонам, а також свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам забороняється до ухвалення вердикту колегією присяжних спілкуватися з присяжними і запасними присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Стаття 411. Відбір присяжних

1. Колегія присяжних, що здійснює судовий розгляд, утворюється шляхом жеребкування.

2. Відбір присяжних здійснюється після закінчення підготовчого судового засідання. Секретар судового засідання повідомляє головуючому про прибуття в судове засідання кандидатів у присяжні. Після цього головуючий:

1) повідомляє кандидатам у присяжні, яке кримінальне провадження буде розглядатися;

2) роз’яснює їм передбачені законом підстави, які виключають їх участь у судовому розгляді;

3) роз’яснює сторонам порядок відводу присяжних.

3. Особа не має права брати участь в судовому розгляді як присяжний за наявності підстав, передбачених статтею 68 цього Кодексу. Така особа звільняється від виконання обов’язків присяжного (відводиться) за її заявою, заявою сторони чи з ініціативи головуючого.

4. Обвинувачуваний має право доручити здійснення права на відвід присяжних законному представникові чи захисникові.

5. З метою відбору присяжних і формулювання клопотання про їх відвід сторони мають право ставити питання кандидатові у присяжні.

6. Секретар судового засідання опускає в урну квитки з прізвищами кандидатів у присяжні і перемішує їх. Головуючий по одному виймає з урни квитки з прізвищами присяжних, оголошуючи щоразу зазначене у квитку прізвище присяжного; з’ясовує в кожного з них, чи поінформовані вони про обставини, встановлені під час кримінального провадження, і якою мірою, а також про наявність передбачених законом підстав для їх відводу. Заслухавши сторони, головуючий вирішує питання про відвід присяжного.

7. Установивши, що особа поінформована про встановлені під час кримінального провадження обставини настільки, що це може вплинути на її неупередженість, або про наявність підстави для відводу, головуючий, не виходячи до нарадчої кімнати, постановляє ухвалу про звільнення відповідних осіб від участі в судовому розгляді як присяжних.

8. Після відбору семи присяжних головуючий у такий самий спосіб здійснює відбір двох запасних присяжних.

9. Прізвища відібраних присяжних і запасних присяжних заносяться секретарем судового засідання до журналу судового засідання в тому порядку, в якому квитки були вийняті з урни.

10. Після утворення колегії присяжних головуючий пропонує колегії присяжних та запасним присяжним зайняти відведені їм місця.

11. У разі коли в суд з’явилося менше осіб, ніж необхідно для судового розгляду, або після виконання дій, передбачених у цій статті, їх залишилося менше, ніж потрібно для утворення колегії присяжних, головуючий дає розпорядження про виклик інших осіб для участі в судовому розгляді як присяжних.

Стаття 412. Розпуск колегії присяжних

1. Кожен з учасників судового розгляду має право до приведення присяжних до присяги зробити мотивовану заяву про те, що внаслідок особливостей кримінального провадження чи інших причин склад колегії присяжних у цілому може виявитися нездатним ухвалити об’єктивний вердикт.

2. Після вислуховування думок сторін з приводу зробленої заяви головуючий своєю ухвалою, яка постановляється в нарадчій кімнаті, відхиляє або задовольняє її, розпускає колегію присяжних та здійснює повторний відбір присяжних.

Стаття 413. Приведення присяжних до присяги

1. Після утворення колегії присяжних вони складають присягу такого змісту: “Присягаю виконувати свої обов’язки чесно і неупереджено, брати до уваги лише досліджені в суді докази, при ухваленні вердикту керуватися законом, здоровим глуздом та своєю совістю, як личить вільному громадянинові і справедливій людині”.

2. Текст присяги зачитує головуючий, після чого називає прізвище кожного з присяжних. Кожен присяжний зобов’язаний заявити: “присягаю” та підтвердити, що його права, обов’язки і компетенція йому зрозумілі.

Стаття 414. Старшина присяжних

1. Після приведення до присяги присяжні виходять до нарадчої кімнати, де обирають із свого складу старшину.

2. Старшина колегії присяжних користується рівними з іншими присяжними правами у вирішенні всіх питань, що виникають при судовому розгляді та ухваленні вердикту.

3. Старшина присяжних веде наради колегії присяжних, за дорученням присяжних звертається до головуючого з клопотаннями, оголошує присяжним у нарадчій кімнаті запитання судді, записує їх відповіді, з урахуванням результатів голосування заповнює опитувальний лист з відповідями колегії присяжних і проголошує його в судовому засіданні.

Стаття 415. Особливості судового розгляду в суді присяжних

1. Судовий розгляд у суді присяжних здійснюється згідно із загальними правилами судового розгляду, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею.

2. Питання про допустимість відомостей і виключення відомостей, отриманих незаконним шляхом, з переліку доказів, які підлягають дослідженню, вирішуються головуючим на підставі клопотань сторін чи з власної ініціативи за умови, що присутні у залі судового засідання присяжні не чують сторін і головуючого. Якщо дослідження вже відбулося, головуючий зобов’язаний повідомити присяжним, що вони не можуть брати їх до уваги.

3. У разі визнання судом допустимості відомостей частково або для певної мети головуючий зобов’язаний забезпечити дослідження лише допустимої частини відомостей і дати присяжним настанови щодо того, на доведення якої обставини вони можуть брати певний доказ до уваги.

4. Відомості, які визнані або можуть бути визнані головуючим недопустимими, не можуть розкриватися присяжним з допомогою висновку експерта.

Стаття 416. Підготовка опитувального листа

1. Після проголошення обвинувачуваним останнього слова головуючий формулює запитання, на які повинні відповісти присяжні, зачитує їх і ставить на обговорення сторін. Сторони мають право вносити пропозиції щодо виключення запитань з опитувального листа, вносити поправки до сформульованих головуючим питань і ставити інші питання. Формулювання запитань опитувального листа відбувається за відсутності присяжних у залі судового засідання.

2. Після обговорення головуючий складає остаточний опитувальний лист, підписує його та затверджує своєю ухвалою.

3. Щодо кожного кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, в опитувальному листі ставляться питання:

1) чи доведено, що подія сталася;

2) чи доведено, що подія сталася внаслідок діяння обвинувачуваного;

3) чи винуватий обвинувачуваний у вчиненні цього кримінального правопорушення.

4. Для більш чіткого розуміння присяжними запитань, які слід вирішити, головуючий має право поставити допоміжні запитання:

1) чи доведені обставини, які свідчать про ступінь тяжкості кримінального правопорушення;

2) чи доведено, що відсутні обставини, які виключають відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене обвинувачуваним, або обвинувачуваний заслуговує на пом’якшення покарання.