Кримінальний процесуальний кодекс України
| Вид материала | Кодекс |
- Кримінальний процесуальний кодекс україни, 7739.63kb.
- Кримінальний процесуальний кодекс україни, 3774.84kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. N 10-рп закон, 1277.11kb.
- Кримінальний кодекс україни, 3344.77kb.
- Розділ I загальні положення, 3079.52kb.
- Кримінальний процесуальний кодекс україни, 386.04kb.
- Кримінальний кодекс україни, 2652.19kb.
- Кримінальний кодекс україни, 2884.74kb.
- Кримінальний кодекс україни, 2824.59kb.
- Кримінально-процесуальний кодекс України, 3338.56kb.
Глава 2. Кримінальне провадження в касаційній інстанції
Стаття 454. Суд касаційної інстанції
1. Судом касаційної інстанції в кримінальному провадженні є Вищий кримінальний суд України.
Стаття 455. Право на касаційне оскарження
1. Сторони кримінального провадження, а також інші особи, щодо яких суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після його перегляду в апеляційному порядку, а також рішення суду апеляційної інстанції.
2. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.
3. Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права.
Стаття 456. Порядок і строки касаційного оскарження
1. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.
2. Касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
3. Касаційна скарга, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, залишається без розгляду, якщо суд касаційної інстанції за заявою особи, яка подала касаційну скаргу, не знайде підстав для поновлення строку.
Стаття 457. Вимоги до касаційної скарги
1. Касаційна скарга подається в письмовій формі.
2. У касаційній скарзі зазначаються:
1) найменування касаційної інстанції;
2) прізвище, ім’я, по-батькові (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
3) судове рішення, що оскаржується;
4) доводи особи, яка подає касаційну скаргу;
5) вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції;
6) перелік матеріалів, які додаються.
3. Якщо особа не бажає брати участь у касаційному розгляді, вона зазначає це в касаційній скарзі.
4. Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником.
5. До касаційної скарги додаються також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які брали участь у судовому розгляді.
Стаття 458. Прийняття касаційної скарги судом касаційної інстанції
1. Касаційній скарзі, що надійшла до суду касаційної інстанції першою, присвоюється реєстровий номер в день її надходження. Скарга не пізніше наступного дня передається в порядку черговості судді-доповідачу. Касаційні скарги та інші матеріали щодо оскаржуваного рішення, що надійшли пізніше, реєструються за номером, який був наданий першій касаційній скарзі.
2. Отримавши касаційні скарги, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє їх відповідність вимогам статті 457 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження.
Стаття 459. Залишення касаційної скарги без руху, її повернення або відмова відкриття провадження
1. Суддя-доповідач, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених статтею 457 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційну скарги без руху, у якій зазначаються недоліки касаційної скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення касаційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала касаційну скаргу.
2. Якщо особа усунула недоліки касаційної скарги у строк, встановлений суддею-доповідачем, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду касаційної інстанції.
3. Касаційна скарга повертається, якщо:
1) особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху;
2) касаційну скаргу подала особа, яка немає права подавати касаційну скаргу.
4. Копія ухвали про повернення касаційної скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із касаційної скаргою й усіма доданими до неї матеріалами.
5. Суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо:
1) касаційну скаргу не належить розглядати в порядку кримінального провадження;
2) з приводу спору існує рішення суду, яке набрало законної сили.
6. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала касаційну скаргу, разом із касаційну скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
7. Ухвала про залишення касаційної скарги без руху, її повернення або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена за винятковими обставинами.
8. Залишення скарги без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому цим Кодексом.
Стаття 460. Підготовка касаційного розгляду
1. Суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження без виклику сторін:
1) надсилає копії ухвали про відкриття касаційного провадження особам, щодо яких суд може вирішити питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, разом з копіями касаційної скарги, інформацією про їхні права та обов’язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу;
2) вирішує заявлені клопотання;
3) вирішує питання про можливість письмового провадження в суді касаційної інстанції;
4) вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються;
5) вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду.
2. Усі рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки провадження до касаційного розгляду, викладаються у формі ухвали. Копія ухвали надсилаються особам, щодо яких суд може вирішити питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки.
3. Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення касаційного розгляду.
Стаття 461. Заперечення на касаційну скаргу
1. Особи, вказані у статті 455 цього Кодексу, мають право подати до суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу в письмовій формі протягом встановленого судом касаційної інстанції строку.
2. Заперечення на касаційну скаргу містить:
1) найменування касаційної інстанції;
2) прізвище, ім’я, по-батькові (найменування), поштову адресу особи, яка подає заперечення на касаційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;
3) номер кримінального провадження в суді касаційної інстанції, якщо він повідомлений касаційною інстанцією;
4) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги;
5) у разі необхідності – клопотання особи, яка подає заперечення на касаційну скаргу.
3. Якщо особа не бажає брати участь у касаційному розгляді, вона зазначає це у запереченнях.
4. Заперечення на касаційну скаргу підписується особою, яка його подає, або її захисником чи представником.
Стаття 462. Приєднання до касаційної скарги
1. Сторони кримінального провадження, а також інші особи, щодо яких суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, у будь-який час до закінчення касаційного розгляду мають право приєднатися до касаційної скарги, підтримавши її вимоги.
2. Якщо особа не бажає брати участь у касаційному розгляді, вона зазначає це у своїй заяві.
Стаття 463. Відмова від касаційної скарги, зміна касаційної скарги під час касаційного провадження
1. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення касаційного розгляду.
2. Якщо вирок або ухвала суду не була оскаржена в касаційному порядку іншими особами або в разі відсутності заперечень інших осіб, які подали касаційну скаргу чи приєдналися до неї, проти закриття кримінального провадження у зв’язку з відмовою від касаційної скарги, касаційна інстанція своєю ухвалою закриває касаційне провадження.
3. До початку касаційного розгляду особа, яка подала апеляційну скаргу, має право змінити її. У такому разі касаційна інстанція за клопотанням осіб, які беруть участь у касаційному розгляді, надає їм час, необхідний для вивчення зміненої касаційної скарги і подання заперечень.
Стаття 464. Межі перегляду судом касаційної інстанції
1. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
2. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Стаття 465. Касаційний розгляд
1. Касаційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі не менше п’яти суддів за правилами розгляду у суді першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених цією Главою.
2. Після відкриття судового засідання і вирішення клопотань осіб, які беруть участь у розгляді, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст судових рішень, що оскаржуються, касаційної скарги та заперечень на неї.
3. Сторони та інші особи, які беруть участь у розгляді, дають свої пояснення. Першою дає пояснення особа, яка подала касаційну скаргу. Якщо касаційні скарги подали обидві сторони, першим дає пояснення виправданий, підозрюваний. За ними пояснення дають особи, які приєдналися до касаційної скарги, а потім – інші особи, які беруть участь у розгляді. Суд має право обмежити тривалість пояснень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у розгляді, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.
4. Неприбуття сторін або інших осіб, які беруть участь у розгляді, належним чином повідомлених про дату, час і місце касаційного розгляду, не перешкоджає проведенню розгляду. Якщо суд касаційної інстанції визнає обов’язковою участь в судовому засіданні осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, та вони не прибули, касаційний розгляд може бути відкладений.
5. Після закінчення касаційного розгляду колегія суддів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.
Стаття 466. Письмове касаційне провадження
1. Суд касаційної інстанції має право прийняти рішення внаслідок письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у розгляді, заявили клопотання про вирішення за їхньої відсутності.
2. Якщо касаційний розгляд не проводився, то копія рішення суду касаційної інстанції надсилається особам, які брали участь у кримінальному провадженні, протягом трьох днів з моменту його підписання.
Стаття 467. Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги
1. Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити чинними судові рішення;
2) змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, скасувавши судове рішення суду першої інстанції;
3) змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, залишивши судове рішення суду першої інстанції без змін;
4) змінити судове рішення суду першої інстанції, скасувавши судове рішення суду апеляційної інстанції;
5) скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції;
6) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції;
7) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і залишити касаційну скаргу без розгляду або закрити кримінальне провадження;
8) визнати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закрити кримінальне провадження;
9) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.
Стаття 468. Недопустимість погіршення правового становища виправданого, засудженого
1. Суд касаційної інстанції не має права застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання.
2. Обвинувальний вирок, ухвалений судом першої чи апеляційної інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції щодо вироку суду першої інстанції може бути скасовано у зв’язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання лише у разі, коли з цих підстав касаційну скаргу подав державний обвинувач, потерпілий чи його представник.
3. Виправдальний вирок, ухвалений судом першої чи апеляційної інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції щодо вироку суду першої інстанції може бути скасовано не інакше як на підставі касаційної скарги державного обвинувача, потерпілого чи його представника, а також на підставі касаційної скарги виправданого з мотивів його виправдання.
Стаття 469. Підстави для залишення чинними судових рішень
1. Суд касаційної інстанції залишає чинними судові рішення, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
2. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Стаття 470. Підстави для зміни судових рішень
1. Суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у провадженні немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
Стаття 471. Підстави для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі судового рішення суду першої інстанції
1. Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Стаття 472. Підстави для призначення нового розгляду у суді першої чи апеляційної інстанції
1. Підставою для призначення нового розгляду у суді першої чи апеляційної інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
2. Судові рішення обов’язково скасовуються з призначенням нового розгляду, якщо:
1) розгляд відбувався неповноважним складом суду;
2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом касаційної інстанції обґрунтованою;
3) судове рішення ухвалено чи підписано не тим суддею або суддями, які здійснювали судовий розгляд;
4) судовий розгляд відбувся за відсутності будь-кого з учасників судового провадження, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання;
5) суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та обов’язки осіб, які не були повідомлені про можливість вступити у кримінальному провадження;
6) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був або не може бути усунений ухваленням рішення суду касаційної інстанції.
Стаття 473. Підстави для скасування судових рішень і ухвалення нового судового рішення
1. Суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини з’ясовані об’єктивно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
2. Суд касаційної інстанції не має права скасувати виправдальний вирок або ухвалу про закриття кримінального провадження лише з мотивів істотного порушення прав виправданого.
Стаття 474. Судові рішення суду касаційної інстанції
1. Розглянувши касаційну скаргу, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу в разі:
1) залишення чинними судових рішень;
2) скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з призначенням нового розгляду;
3) зміни ухвали суду першої або апеляційної інстанції;
4) скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і закриття кримінального провадження;
5) визнання судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриття кримінального провадження;
6) скасування судових рішень і постановлення нової ухвали.
2. Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право своєю постановою змінити вирок суду першої або апеляційної інстанції або винести новий вирок.
3. З усіх процесуальних питань суд касаційної інстанції постановляє ухвали.
4. Судові рішення суду касаційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються або надсилаються особам, які беруть участь у кримінальному провадженні, в порядку, встановленому статтями 346-367 цього Кодексу.
Стаття 475. Зміст ухвали суду касаційної інстанції
1. Ухвала суду касаційної інстанції складається з:
1) вступної частини із зазначенням:
дати і місця її постановлення;
найменування суду касаційної інстанції, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання;
найменування (номера) кримінального провадження;
імен (найменувань) осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні;
2) описової частини із зазначенням:
короткого змісту вимог касаційної скарги та оскаржених судових рішень;
узагальнених доводів особи, яка подала касаційну скаргу;
узагальненого викладу позиції інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні;
встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин;
3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд касаційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався;
4) резолютивної частини із зазначенням:
висновку суду касаційної інстанції по суті вимог касаційної скарги;
розподілу процесуальних витрат;
строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
2. При залишенні касаційної скарги без задоволення в ухвалі зазначається, якими нормами права спростовуються її доводи.
3. У разі скасування або зміни судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій в ухвалі зазначається, у чому полягала їхня незаконність.
Стаття 476. Зміст вироку касаційної інстанції
1. Вирок суду касаційної інстанції складається з:
1) вступної частини із зазначенням:
дати і місця його постановлення;
найменування суду касаційної інстанції, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання;
найменування (номера) кримінального провадження;
імен (найменувань) осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні;
2) описової частини із зазначенням:
короткого змісту обвинувального акту і рішень судів першої та апеляційної інстанцій;
короткого змісту вимог касаційної скарги;
узагальнених доводів особи, яка подала касаційну скаргу;
узагальненого викладу позиції інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні;
встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин;
3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд касаційної інстанції виходив при винесенні вироку, і положення закону, яким він керувався;
4) резолютивної частини із зазначенням:
висновку суду касаційної інстанції по суті вимог касаційної скарги;
розподілу процесуальних витрат;
строку і порядку набрання вироком законної сили та його оскарження.
Стаття 477. Окрема ухвала суду касаційної інстанції
1. Суд касаційної інстанції має право постановити окрему ухвалу в разі допущення судом першої чи апеляційної інстанцій неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які не є підставою для зміни або скасування судових рішень.
Стаття 478. Повернення матеріалів кримінального провадження
1. Після закінчення касаційного провадження матеріали не пізніш як у семиденний строк направляються до суду першої інстанції, якщо інше не випливає із судового рішення суду касаційної інстанції.