Загальні положення
| Вид материала | Документы |
- І. Загальні положення, 60.53kb.
- Загальні положення, 157.52kb.
- Ббк 9(4укр)301я73 Г64 Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушення, 2089.93kb.
- Положення про методичну раду освітньої установи Загальні положення, 138.49kb.
- И в срок Вступ 3 Розділ І загальні положення про право інтелектуальної власності, 107.82kb.
- І. Загальні положення, 36.77kb.
- 1. загальні положення, 89.5kb.
- Положення про загальні збори учасників публічного акціонерного товариства комерційного, 272.94kb.
- Закон україни, 706.59kb.
- Закон україни, 745.76kb.
Стаття 346. Зміст рішення суду касаційної інстанції
1. У рішенні суду касаційної інстанції зазначаються:
1) час і місце його ухвалення;
2) найменування суду, прізвища та ініціали головуючого та суддів;
3) найменування справи та імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі;
4) короткий зміст заявлених вимог;
5) посилання на рішення суду першої та апеляційної інстанцій, встановлені факти і визначені відповідно до них правовідносини;
6) узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу;
7) мотиви, на підставі яких суд касаційної інстанції змінив або скасував судове рішення і ухвалив нове;
8) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду;
9) назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, якими суд керувався;
10) висновок суду про скасування або зміну рішення, задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково, вказівку щодо розподілу судових витрат, строку і порядку набрання рішенням законної сили та його оскарження. (Частина перша статті 346 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2875-IV від 08.09.2005р.; в редакції Закону № 3570-IV від 16.03.2006р.)
1. Коментована стаття встановлює вимоги до рішення суду касаційної інстанції. Рішення складається з чотирьох частин: вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин рішення.
- вимоги до вступної та описової частини рішення аналогічні вимогам, які ставляться до вступної та описової частини ухвали суду касаційної інстанції (див. коментар до ст. 345 ЦПК);
- у мотивувальній частині зазначаються мотиви, на підставі яких суд касаційної інстанції змінив або скасував судові рішення і ухвалив нове рішення. Рішення суду має значення не лише для конкретної справи, а й для усіх інших аналогічних справ, у зв‘язку з тим, що воно ухвалюється судом касаційної інстанції. Тому мотивувальна частина рішення повинна бути докладною та не допускати подвійного тлумачення.
- у резолютивній частині викладається висновок суду про скасування чи зміну рішення, задоволення позову або відмову у позові повністю чи частково, строк та порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження, а також розподіл судових витрат.
Стаття 347. Оголошення судом касаційної інстанції про
прийняте рішення (ухвалу)
1. Про прийняте рішення (ухвалу) суд касаційної інстанції у судовому засіданні оголошує особам, які беруть участь у справі. (Стаття 347 в редакції Закону № 3570-IV від 16.03.2006 р.)
1. Коментована стаття передбачає участь у судовому розгляді осіб, які беруть участь у справі. Однак якщо особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликалися, або викликалися, але не з‘явилися, суд касаційної інстанції ухвалу не оголошує, оскільки нема кому її оголошувати.
В такому випадку текст ухвали (рішення) виготовляється суддею-доповідачем і надсилається особам, які беруть участь у справі.
Стаття 348. Порядок розгляду касаційної скарги, що надійшла
до суду касаційної інстанції після закінчення
касаційного розгляду справи
1. Якщо касаційну скаргу на судове рішення було подано в установлені цим Кодексом строки, але вона надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи або коли строки на подання касаційної скарги у зв'язку з пропущенням їх з поважних причин було поновлено або продовжено і особа, яка подала касаційну скаргу, не була присутня під час розгляду справи, суд касаційної інстанції розглядає таку скаргу за правилами, встановленими цією главою.
2. Залежно від обґрунтованості зазначеної в частині першій цієї статті скарги суд постановляє ухвалу або ухвалює рішення відповідно до статей 345 і 346 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано ухвалу або рішення суду касаційної інстанції. (Частина друга статті 348 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3570-IV від 16.03.2006р.)
1. Після перегляду справи в касаційному порядку, суд касаційної інстанції може знову повернутися до касаційного розгляду. Така ситуація може мати місце у разі прийняття касаційних скарг, поданих після касаційного розгляду справи.
Підстави для повторного перегляду справи у касаційному порядку:
1) якщо касаційну скаргу на судове рішення було подано в установлені строки, але вона надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи. Причина виникнення такої ситуації не має значення. Це може бути помилка пошти, працівників канцелярії Верховного Суду тощо;
2) коли строки на подання касаційної скарги у зв'язку з пропущенням їх з поважних причин було поновлено або продовжено і особа, яка подала касаційну скаргу, не була присутня під час розгляду справи.
Слід зазначити, що у разі пропуску строку касаційного оскарження мова може йти лише про поновлення цього строку, а не його продовження, оскільки цей строк встановлений законом, а не судом.
Повторний перегляд справи в касаційному порядку відбувається за загальними правилами. Однак, на нашу думку, особливості є, зокрема слід враховувати, що особа, яка вже подавала касаційну скаргу, яка була розглянута, не вправі приєднатися до касаційної скарги. Якщо рішення було скасоване і справа була направлена на новий розгляд до суду першої інстанції, то існує ймовірність появи у справі вже нових доказів та виявлення нових обставин, що істотно вливають на правову кваліфікацію.
2. Підстави для повторного касаційного перегляду справи можуть виникнути й тоді, коли справа вже слухається в суді першої інстанції у зв‘язку із скасуванням рішення в касаційному порядку. В такому випадку, якщо суд касаційної інстанції відкрив касаційне провадження, справа витребовується до Верховного Суду України і розгляд справи судом першої інстанції є неможливим.
3. В залежності від обґрунтованості вимог, зазначених у скарзі суд постановляє ухвалу або ухвалює нове рішення. Якщо за результатми повторного касаційного перегляду справи суд дійде висновку про обгрунтованість скарги, він вправі скасувати ухвалу або рішення суду касаційної інстанції.
В цьому випадку Верховний Суд України переглядає своє ж рішення (ухвалу). Цей випадок за своєю правовою сутністю близький до перегляду рішення за нововиявленими обставинами. Різниця в тому, що підставою для перегляду рішення є не нові обставини, що мають значення для справи, а нові доводи, що містяться в касаційній скарзі, котра не розглядался раніше.
4. Зазначена норма має важливий тактичний потенціал, оскільки дозволяє кілька разів порушувати касаційне провадження щодо одного й того самого рішення.
Законом не встановлено, що повторна касація здійснюється тими самим суддями. Тому якщо діяти за загальними правилами, то касаційна скарга надходить до судді-доповідача в порядку черговості. Слід враховувати, що думка суддів Верховного Суду України щодо одного й того самого питання може істотно відрізнятися, що нам неодноразово доводилося спостерігати на різноманітних семінарах, в яких брали участь судді. Тому якщо одного разу Верховний Суд України відхилив скаргу, не означає, що таке саме рішення буде і другого разу під час повторної касації.
Окрім того, на час коли виникає повторна касація, вже відоме рішення (ухвала) суду касаційної інстанції, в якій наведені мотиви. Касаційна скарга, яка порушує повторну касацію, ці мотиви вже враховує. Отже є можливість навести додаткові аргументи або змінити аргументацію взагалі. Це призведе до зміни меж розгляду справи судом касаційної інстанції і, в свою чергу, зробить неможливим “переписування” попереднього рішення (ухвали), яке було ухвалене при розгляді попередньої касаційної скарги.
Стаття 349. Законна сила рішення і ухвали суду касаційної
інстанції
1. Рішення і ухвала суду касаційної інстанції набирають законної сили з моменту їх оголошення.
2. З моменту оголошення рішення або ухвали судом касаційної інстанції скасовані рішення та ухвали суду першої або апеляційної інстанції втрачають законну силу. (Стаття 349 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3570-IV від 16.03.2006р.)
1. Рішення і ухвала суду касаційної інстанції набирають законної сили з моменту їх оголошення. Однак якщо особи, які беруть участь у справі, не були присутні в судовому засіданні, то вони тривалий час можуть і не знати про ухвалу (рішення) суду касаційної інстанції. Тому моментом оголошення рішення (ухвали) є дата, зазначена в тексті ухвали (рішення) Верховного Суду України.
2. З моменту проголошення рішення або ухвали судом касаційної інстанції втрачають законну силу скасовані рішення та ухвали суду першої інстанції та апеляційного суду. Такий наслідок настає в силу закону, незалежно від того, чи зазначено про це в рішення (ухвалі) суду касаційної інстанції.
Стаття 350. Окрема ухвала суду касаційної інстанції
1. Суд касаційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 211 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу. Суд також може постановити окрему ухвалу, в якій зазначити порушення норм права і помилки, допущені судом першої або апеляційної інстанції, які не є підставою для скасування їх рішення чи ухвали.
1. Окремі ухвали суду касаційної інстанції є особливим видом ухвал, які постановляються як засіб реагування на виявлені у процесі судового розгляду порушення законну окремими посадовими особами або громадянами.
Суд направляє окрему ухвалу відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення недоліків. Про вжиті заходи відповідний орган повинен повідомити суд протягом місяця з дня надходження ухвали. Суд також може вказати на порушення норм права і помилки, допущені судом першої або апеляційної інстанції, які не є підставою для скасування рішення.
2. Додатково див. коментар до ст. 320 ЦПК.
Стаття 351. Оформлення судових рішень суду касаційної
інстанції, видача та направлення їх особам,
які беруть участь у справі
1. Судові рішення суду касаційної інстанції оформлюються, видаються або надсилаються в порядку, встановленому статтею 222 цього Кодексу.
2. Копії судових рішень суду касаційної інстанції повторно видаються судом першої інстанції, де зберігається справа.
1. Судові рішення суду касаційної інстанції оформлюються і видаються в порядку, встановленому статтею 222 ЦПК (див. коментар до ст. 222).
2. Копії судових рішень, які видаються повторно, то вони видаються тим судом де зберігається справа. Встановлений порядок покладає на суд касаційної інстанції в межах 5 днів з дня проголошення рішення видати належно оформлені копії рішення та надіслати протягом того ж строку копії рішень особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні рекомендованим листом з повідомленням.
Стаття 352. Повернення справ
1. Після закінчення касаційного провадження справа протягом десяти днів повертається до суду, який її розглядав. (Частина перша статті 352 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3570-IV від 16.03.2006р.)
- Закінченням касаційного провадження є постановлення ухвали (рішення) суду касаційної інстанції. Протягом 10 днів після закінчення касаційного провадження справа оформляється і повертається до суду, який її розглядав. Питання, пов‘язані із зверненням судового рішення до виконання, в тому числі і на підставі рішення суду касаційної інстанції, вирішується місцевим судом, який розглянув справу.
Глава 3
ПРОВАДЖЕННЯ У ЗВ'ЯЗКУ З ВИНЯТКОВИМИ
ОБСТАВИНАМИ
Стаття 353. Право оскарження судових рішень у зв'язку
з винятковими обставинами
1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, коли суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право оскаржити до Верховного Суду України судові рішення у цивільних справах у зв'язку з винятковими обставинами після їх перегляду у касаційному порядку.
1. Відповідно до коментованої статті рішення, ухвали судів першої, апеляційної та касаційної інстанції, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті у зв'язку з винятковими обставинами.
Такий перегляд є процесуальним засобом, що забезпечує їх законність і обґрунтованість, захист прав та охоронюваних законом інтересів громадян, юридичних осіб і держави, а, отже, й виконання завдань і досягнення мети цивільного судочинства. Це особливий, винятковий вид перегляду, який у ЦПК визначений як особлива стадія розгляду справи. Такий перегляд можливий лише за умови, що відповідне судове рішення переглядалося у касаційному порядку.
2. Право на оскарження судового рішення у зв‘язку із винятковими обставинами мають сторони, інші особи, які брали участь у розгляді справи, особи, питання про права і обов‘язки яких вирішив суд, їх правонаступники.
3. Предметом оскарження можуть бути рішення і ухвали судів, які переглядалися у касаційному порядку. З огляду на це, не можуть бути предемотм перегляду за винятковими обставинами ухвали, які не можуть переглядатися в апеляційному або касаційному порядку.
Стаття 354. Підстави оскарження у зв'язку з винятковими обставинами
1. Судові рішення у цивільних справах можуть бути переглянуті у зв'язку з винятковими обставинами після їх перегляду у касаційному порядку, якщо вони оскаржені з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одного і того самого положення закону;
2) визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України.
1. Процесуальний закон визначає дві обставини, які є винятковими обставинами для перегляду справи:
а) неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одного і того самого положення закону;
б) визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України.
2. У порівнянні з ЦПК 1963р. прослідковуються істотні зміни. По-перше, законодавець відмовився від недостатньо чіткого терміну “неоднозначне застосування закону”. По-друге, маємо істотне звуження підстав для перегляду, адже в попередньому ЦПК підставою для перегляду справи після касаційного розгляду було неоднозначне застосування закону судами загальної юрисдикції, а в чинному кодексі мова йде тільки про неоднакове застосування закону судом (судами) касаційної інстанції.
3. Неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права повинно проявитися у різних справах, однак у подібних правових ситуаціях. Йдеться про застосування, насамперед, норм матеріального права. Однак можливі випадки, коли й неоднакове застосування норм процесуального права може стати підставою для перегляду рішення за винятковими обставинами. Передусім це можливо тоді, коли таке застосування виявилось у судових рішеннях касаційного суду.
4. Визнання судових рішень міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов'язання України може бути підставою для перегляду за винятковими обставинами навіть рішення Верховного Суду України в цивільній справі. Міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, є Європейський суд з прав людини.
Перегляд на цій підставі хоч і може мати більш формальний характер, оскільки рішення Європейського суду підлягають безпосередньому виконанню без "імплементації", однак це важливо для відновлення справедливості і авторитету національної судової системи. Національна судова система повинна бути здатною визнавати свої помилки. Ця підстава для перегляду випливає з Рекомендації №К (2000) 2 щодо перегляду справ і відновленню провадження у справі на внутрішньодержавному рівні у зв'язку з рішеннями Європейського суду з прав людини, схвалена Комітетом міністрів Ради Європи 19 січня 2000 року.
Стаття 355. Порядок подання скарги у зв'язку з винятковими
обставинами
1. Скарга може бути подана протягом одного місяця з дня відкриття виняткових обставин.
2. Скарга у зв'язку з винятковими обставинами подається за правилами подання касаційних скарг у касаційному провадженні.
3. За формою і змістом скарга повинна відповідати вимогам статті 326 цього Кодексу. До скарги повинні бути додані копії судових рішень, які оскаржуються.
4. У разі надходження скарги, оформленої без дотримання вимог, зазначених у цій статті, або у разі несплати суми судового збору чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи застосовуються правила, встановлені статтею 121 цього Кодексу, про що суддею-доповідачем протягом десяти днів з дня отримання скарги постановляється відповідна ухвала.
5. За подання і розгляд скарги з підстави, встановленої пунктом 2 статті 354 цього Кодексу, судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не оплачуються.
1. Коментованою статтею визначається порядок подання скарг у зв’язку з винятковими обставинами.
Для порушення провадження у зв‘язку із винятковими обставинами необхідно, щоб зацікавлена особа звернулася із письмовою скаргою до Верховного Суду України протягом 1 місяця з дня відкриття виняткових обставин.. Цей строк може бути поновлений, якщо він пропущений з поважних причин та про це заявлено клопотання.
Днем відкриття виняткових обставин є дата прийняття рішення судом касаційної інстанції, в якому правова норма розтлумачена та застосована інакше, ніж вона була застосована у рішенні, котре було ухвалене судом касаційної інстанції раніше і оскаржується.
Якщо зміна судової практики привела до неоднакового застосування закону після прийняття оспорюваного рішення, то днем відкриття виняткових обставин може вважатися день прийняття рішення, прийнятого пізніше.
2. Коментована стаття визначає, що скарга у зв’язку з винятковими обставинами подається за правилами подання касаційних скарг. Скарга подається безпосередньо до Верховного Суду України. За формою і змістом скарга повинна відповідати вимогам статті 326 ЦПК (див. коментар до ст. 326 ЦПК).
При оформленні скарги у зв’язку з винятковими обставинами необхідно вказати на рішення суду касаційної інстанції, по яким допущено неоднакове застосування закону. Відсутність опублікованих рішень всіх судів касаційної інстанції ускладнює можливості для оскарження рішень в порядку ст. 353 ЦПК і може використовуватися зацікавленими особами як поважна причина пропуску строку на подання скарги.
В скарзі зазначається: назва суду, в який направляється заява; особа, яка подала заяву, і місце її проживання чи знаходження, а також інші особи, які брали участь у справі; дата, винесення і зміст рішення, ухвали, про перегляд яких подано заяву; виняткові обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд рішення, ухвали і дата їх відкриття або встановлення; посилання на докази, що стверджують наявність виняткових обставин. До скарги треба додати її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До скарги додають також докази сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У разі надходження скарги, оформленої без дотримання вимог, встановлених у коментованій статті або у разі несплати судового зборучи несплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, застосовуються правила, встановлені статтею 121 ЦПК про що суддя-доповідач, протягом 10 днів з дня отримання скарги постановляє відповідну ухвалу (див. коментар до ст. 121 ЦПК).
Як виняток, за подання і розгляд скарги у зв‘язку із визнанням судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України, судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не оплачуються.
Стаття 356. Допуск скарги до провадження у зв'язку
з винятковими обставинами
1. Питання про допуск скарги до провадження у зв'язку з винятковими обставинами і витребування справи вирішується колегією у складі семи суддів без виклику осіб, які беруть участь у справі, протягом п'ятнадцяти днів з дня надходження скарги. Одночасно може бути вирішене питання про поновлення строку на оскарження у зв'язку з винятковими обставинами.
2. Скарга вважається допущеною до провадження у зв'язку з винятковими обставинами і справа витребовується, якщо хоча б три судді дійшли висновку про необхідність цього.
3. Про допуск скарги і витребування справи або відмову у цьому суд постановляє ухвалу, яка оскарженню не підлягає. Ухвала про допуск скарги і витребування справи надсилається до відповідного суду.
4. Копія ухвали про допуск скарги і витребування справи надсилається разом з копією скарги особам, які беруть участь у справі, а у разі відмови у допуску - особі, яка подала скаргу.
5. Якщо скарга допущена до провадження у зв'язку з винятковими обставинами, суд своєю ухвалою може зупинити виконання відповідних рішень.
6. До скарги, поданої з підстави, встановленої пунктом 2 статті 354 цього Кодексу, положення частин першої - четвертої цієї статті не застосовуються.
1. Порядок допуску скарги до провадження у зв‘язку з винятковими обставинами залежить від виду виняткової обставини. Якщо підставою для подання скарги є визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України, то скарга допускається до розгляду в обов‘язковому порядку.
Якщо підставою для перегляду є неоднакове застосування закону, то скарга допускається лише за згодою колегії суддів.
2. Після надходження скарги до Верховного Суду України вирішується питання про допуск скарги до провадження у зв'язку з винятковими обставинами і витребування справи. Тобто фактично вирішується питання про відкриття “виняткового” провадження. Це питання вирішується колегією у складі 7 суддів без виклику та повідомлення осіб, які беруть участь у справі, протягом 15 днів з дня надходження скарги.
Одночасно може бути вирішене питання про поновлення строку на оскарження у зв'язку з винятковими обставинами, якщо про це було заявлене відповідне клопотання.
Скарга вважається допущеною до провадження у зв'язку з винятковими обставинами і справа витребовується, якщо хоча б три судді дійшли висновку про необхідність цього. Тобто в цьому випадку не діє загальне правило, визначене ч.1 ст. 19 ЦПК про те, що рішення приймаються більшістю голосів судді.
Питання про допуск скарги і витребування справи або відмову у цьому вирішується ухвалою, яка оскарженню не підлягає.
3. Ухвала про допуск скарги і витребування справи надсилається до суду, в якому зберігається справа. Копія ухвали про допуск скарги і витребування справи надсилається разом з копією скарги особам, які беруть участь у справі, а у разі відмови у допуску – лише особі, яка подала скаргу.
Якщо скарга допущена до провадження у зв'язку з винятковими обставинами, суд своєю ухвалою може зупинити виконання відповідних рішень.
Стаття 357. Порядок провадження у зв'язку з винятковими
обставинами
1. Розгляд справи у зв'язку з винятковими обставинами є різновидом касаційного провадження.
2. Справа в порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами розглядається колегією суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин її чисельності, крім випадків, встановлених частиною третьою цієї статті.
3. Якщо після касаційного розгляду справи виявлено неоднакове застосування судами касаційної інстанції одного і того самого положення закону, то справа розглядається колегією суддів на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин чисельності кожної палати. Головує на спільному засіданні Голова Верховного Суду України або один з його заступників.
4. Провадження у зв'язку з винятковими обставинами здійснюється за правилами, встановленими цим Кодексом для касаційного провадження, з урахуванням особливостей, визначених цією главою.
1. Коментована стаття встановлює, що розгляд справи у зв’язку з винятковими обставинами є різновидом касаційного провадження. Справа в порядку провадження у зв’язку з винятковими обставинами розглядається колегією суддів за наявності не менше як двох третин її чисельності.
Якщо справа вирішується у зв’язку з виявленням неоднакового застосування судами касаційної інстанції одного і того самого положення закону, то вона розглядається колегією суддів на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України (тобто палат, які допустили різне застосування одного й того самого положення закону) за наявності не менш як двох третин чисельності кожної палати. Головує на засіданні Голова Верховного Суду України або один з його заступників.
2. З коментованої статті вбачається, що якщо суд касаційної інстанції явно неправильно застосує норму закону і постановить вочевидь незаконне рішення, Верховний Суд України не зможе виправити цю помилку, якщо не буде виявлено ознаки неоднакового застосування положення закону судом (судами) касаційної інстанції.
Незважаючи на очевидність помилки у цьому разі Верховний Суд України, через штучне обмеження його повноважень, не зможе, якщо буде слідувати нормам цієї глави, реалізувати визначене Конституцією становище найвищого судового органу у системі судів загальної юрисдикції. Тобто, у значній кількості випадків, визначених обмеженнями процесуального закону, остаточним рішенням є не рішення Верховного Суду України, а рішення суду касаційної інстанції. Навіть у випадку, якщо таке рішення є незаконним.
Стаття 358. Повноваження Верховного Суду України при розгляді
справи у зв'язку з винятковими обставинами
1. Розглядаючи справу в порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами, Верховний Суд України має право:
1) постановити ухвалу про відхилення скарги і залишення ршення, ухвали без змін;
2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування судового рішення і направити справу відповідно на новий розгляд у суд першої, апеляційної або касаційної інстанції;
3) постановити ухвалу про скасування судового рішення і залишити в силі судове рішення, що було помилково скасовано судом апеляційної або касаційної інстанції;
4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження в справі або залишити заяву без розгляду;
5) скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення по суті справи або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
2. У випадках, коли допущені судом першої інстанції порушення закону не були усунені судом апеляційної чи касаційної інстанції або одночасно допущені судом першої, апеляційної і касаційної інстанцій, Верховний Суд України скасовує всі рішення та ухвали у справі.
1. Коментована стаття визначає повноваження Верховного Суду при розгляді справи у зв’язку з винятковими обставинами. При наявності підстав, передбачених ст. 354 ЦПК Верховний Суд України може відхилити скаргу, та залишити рішення, ухвалу без зміни; скасувати рішення або ухвалу та направити її в суд першої, апеляційної або касаційної інстанції; скасувати рішення, яким помилково скасовано правильне і законне рішення, скасувати рішення та постановити нове рішення, не передаючи справи на новий розгляд. Суд може також: скасувати справу та закрити провадження у справі або залишити заяву без розгляду. Суд може скасувати всі рішення у справі, якщо допущені помилки не були усунуті вищестоящими судами.
Отже закон передбачає широкі можливості для Верховного Суду України для виправлення недоліків рішень або ухвал, але за однієї умови що судом встановлено підстави, передбачені ст. 354 ЦПК України.
Стаття 359. Підстави для скасування чи зміни судових рішень
1. Верховний Суд України скасовує або змінює ухвалені у справі судові рішення тільки з підстав, визначених статтею 354 цього Кодексу.
1. Підставами для скасування або зміни рішень Верховним Судом Украйни є лише підстави, визначені у ст. 354 ЩПК України. (Див. коментар до ст. 354) Інші порушення, виявлені під час перегляду справи за винятковими обставинами, не можуть бути підставами для скасування або зімни судових рішень.
Стаття 360. Законна сила рішень і ухвал Верховного Суду
України
1. Ухвалені Верховним Судом України рішення або постановлені ним ухвали набирають законної сили з моменту їх проголошення і оскарженню не підлягають.
1. Рішення та ухвали Верховного Суду України набирають законної сили з моменту їх проголошення, тобто підлягають виконанню негайно. Оскарженню дані рішення та ухвали не підлягають, оскільки Верховний Суд України є найвищою судовою установою України.
Разом з тим, відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, зокрема до Європейського суду з прав людини.
Глава 4
ПРОВАДЖЕННЯ У ЗВ'ЯЗКУ З НОВОВИЯВЛЕНИМИ
ОБСТАВИНАМИ