Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030302 „Реклама І зв’язки з громадськістю Затверджено
| Вид материала | Документы |
- Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030302 реклама І зв’язки, 237.86kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030302 реклама І зв’язки, 358.43kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030. 302 "Реклама та зв'язки, 208.25kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030302 реклама І зв’язки, 330.7kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності «Реклама та зв’язки з громадськістю», 279.71kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності „Реклама та зв’язки із громадськістю, 261.8kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030302 реклама І зв’язки, 282.29kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності „реклама та зв’язки із громадськістю, 164.57kb.
- Робоча навчальна програма Модуля 1 " Професійна підготовка: організація рекламної, 257.89kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030. 302 "Реклама та зв'язки, 310.69kb.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут журналістики
Кафедра соціальних комунікацій
Укладач: к.філол.н., доцент Корнєєв В.М.
Комунікаційні технології
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для студентів спеціальності 6. 030302 „Реклама і зв’язки з громадськістю”
Затверджено
на засіданні кафедри
Протокол № ___
від „___” _____ 2008 р.
Зав. кафедри
____________ Різун В.В.
Директор інституту
__________ Різун В.В.
КИЇВ – 2008
Робоча навчальна програма з дисципліни „Комунікаційні технології”
Укладач к.філол.н., доцент Корнєєв В.М.
Лектор: к.філол.н., доцент Корнєєв В.М.
Викладач: к.філол.н., доцент Корнєєв В.М.
Погоджено
з науково-методичною комісією
«____» ______________ 2008р.
___________________________
Вступ
Дисципліна „Комунікаційні технології” є базовим нормативним курсом для спеціальності 6.030302 „Реклама та зв’язки з громадськістю”, що викладається в 2 семестрі в обсязі 1 кредиту (36 годин), у тому числі лекцій – 16 годин, самостійної роботи – 20 годин. Підсумок вивчення курсу – залік.
Мета і завдання навчальної дисципліни. Метою вивчення курсу „Комунікаційні технології” є формування системи знань про технології комунікації, їх ефективність. Вивчення курсу передбачає акцентування на умовах і критеріях ефективної комунікації, формування знань про ідеальну модель ефективного спілкування в умовах соціальних комунікацій. Актуальними завданнями курсу є вироблення умінь та навичок аналізу масово-інформаційної діяльності, осмислення студентами критеріїв ефективності роботи журналіста, рекламіста, фахівця з PR, закономірностей використання окремих технологій у масовій комунікації, необхідності дотримання етичних норм, професійних стандартів. Практичний аспект вивчення курсу полягає у формуванні осмисленої оцінки окремих текстів, видань, рекламних та PR-кампаній щодо доцільності та правомірності використання комунікаційних технологій.
Предмет навчальної дисципліни. Предметом вивчення у курсі „Комунікаційні технології” є сама комунікація як соціальний феномен; технології ефективного спілкування; комунікаційні ефекти, які виникають у процесі спілкування; лінгвістичні, структурні засади комунікаційної ефективності; методи і прийоми реклами та PR, що визначають ефективність медійного матеріалу; аудиторія засобів масової інформації; національний інформаційний простір; умови та критерії ефективності й етичності комуніканта в процесах формування громадської думки.
Вимоги до знань та вмінь
Студенти повинні знати:
- зміст поняття комунікація;
- зміст поняття комунікативний ефект;
- умови й критерії ефективної комунікації;
- сутність методів і прийомів реклами та PR ;
- технології створення комунікативних ефектів у соціальній комунікації.
Студенти повинні вміти:
- кваліфікувати види комунікації;
- реалізувати лінгвістичні норми комунікативної ефективності для різних типів комунікації;
- визначати характеристики аудиторії та адекватність твору цільовій аудиторії;
- аналізувати журналістські матеріали з позиції використання комунікаційних ефектів .
Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки фахівця за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра журналістики.
Для засвоєння курсу „Комунікаційні технології” студент повинен мати базову підготовку з курсів „Теорія масової комунікації”, „Вступ до спеціальності”. Ці дисципліни створюють систему ґрунтовних знань про специфіку діяльності ЗМК, жанрову систему, принципи та функції недійної діяльності. Спираючись на ці знання, студенти можуть опанувати змістові аспекти курсу „Комунікаційні технології”. Курс готує студентів до вивчення галузевих видів реклами та PR на старших курсах.
Система контролю знань та умови складання заліку. Навчальна дисципліна "Теорія масової інформації" оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з двох модулів.
Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100 - бальною шкалою.
Підсумком курсу є залік, що включає 2 дисципліни „Комунікаційні технології” та „Соціологія масової комунікації”. Ваговий коефіцієнт курсу „Комунікаційні технології” складає 50% залікової оцінки. Механізм визначення підсумкової оцінки полягає у введені коефіцієнта зниження (0,5). Формула підрахунку максимальної оцінки є такою:
max100*0,5 („Комунікаційні технології”) + max100*0,5(„Соціологія масової комунікації”) = залікова оцінка.
Форми поточного контролю: оцінювання домашніх самостійних завдань, тестів під час лекційних занять та контрольних робіт, виконаних студентами самостійно. Студент може отримати максимально: 10 балів за тести, 10 балів за реферативне повідомлення, 20 балів за модульну контрольну роботу в кожному зі змістових модулів та 20 балів за комплексну самостійну роботу (здається в кінці 2 змістового модулю).
Поточний контроль
- реферативне повідомлення – 5 балів;
- тест – 2 бали;
- комплексна самостійна робота – 20 балів
- модульна контрольна робота – 20 балів
Модульний контроль: 2 модульні контрольні роботи (по 1 роботі в кінці кожного модуля).
За рекомендацією викладача, студенти, які показали кращі результати за перший модуль, можуть виконувати творчу роботу. Творча робота є підсумком вивчення курсу, її виконання зараховується як залікова оцінка (20 балів). Студенти, які не мають допуску до виконання творчої роботи, складають залік на загальних підставах.
Оцінка формується за принципом накопичення балів. Вагові коефіцієнти модулів та підсумкового контролю подані в таблиці:
| | Змістовий модуль 1 ( ЗМ1 ) | Змістовий модуль 2 ( ЗМ2 ) | Залік | Разом (підсумкова оцінка) |
| Вагові коефіцієнти (%) | 40% | 40% | 20% | 100% |
| Максимальна оцінка в балах | 40 | 40 | 20 | 100 |
| | | | | |
Розрахунок підсумкової оцінки за курс (накопичена ):
ПО= ЗМ1 + ЗМ2 + залік
Приклад оцінювання за формами поточного контролю
| Вид роботи | Мінімальна оцінка (допуск до заліку) | Максимальна оцінка | ||||
| бал | кількість | Cума | бал | кількість | сума | |
| Тестове завдання | | | | 2 | 5 | 10 |
| Реферативне повідомлення | | | | 5 | 2 | 10 |
| Комплексна самостійна робота | 20 | 1 | 20 | 20 | 1 | 20 |
| Модульна контрольна робота | 10 | 2 | 20 | 20 | 2 | 40 |
| Загальна сума балів | | | 40 | | | 80 |
Підсумковий контроль здійснюється у формі заліку. Студент, що набрав менше ніж 40 балів за всіма формами поточного контролю до заліку не допускається.
Обов’язковими для допуску до заліку є: виконання комплексної самостійної роботи, успішне написання модульних контрольних робіт.
При цьому, кількість балів відповідає оцінці:
При цьому, кількість балів відповідає оцінці:
| За 100-бальною шкалою | Оцінка за національною шкалою |
| 60-100 | зараховано |
| 1 – 59 | не зараховано |
НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ
| № з/п | Тема | Кількість годин | ||
| лекції | семінари | Сам. роб. | ||
| Змістовий модуль 1. | ||||
| 1 | Предмет і завдання курсу | 2 | | 2 |
| 2 | Типологія комунікативних ефектів | 4 | | 2 |
| 3 | Умови та критерії ефективної комунікації | 2 | | 2 |
| 4 | Модель ефективної комунікації (модульна контрольна робота) | | | 4 |
| Змістовий модуль 2. | ||||
| 1 | Лінгвістичні засади комунікативної ефективності | 2 | | 2 |
| 2 | Структурування й експресивізація інформації як умова ефективності в комунікації | 2 | | 2 |
| 3 | Методи і прийоми реклами та PR: критерії ефективності | 4 | | 2 |
| 4 | Прийоми та методи досягнення комунікативного ефекту (модульна контрольна робота) | | | 4 |
| | Всього | | | |
| 16 | | 20 | ||
Загальний обсяг 36 год., в тому числі:
лекцій - 16 год.
самостійної роботи - 20 год.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1
ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ КУРСУ.
Лекція 1. Предмет і завдання курсу – 2 год.
Зміст поняття „комунікативні технології”. Комунікативна діяльність та її складові. Типи комунікації. Функції комунікативних одиниць. Типологія комунікативних досліджень у сучасному науковому дискурсі.
Поняття комунікативного акту й комунікативного ефекту в масовій комунікації. Ефективність комунікації і її складові. Неефективна комунікація. Причини зниження ефективності комунікації. Ситуативні типи комунікаторів. Культура комунікації.
Питання, що повинні бути засвоєні:
1. Комунікативна технологія і її складові.
2. Складники процесу інформаційного обміну в масовій комунікації
3. Ефективність масовоінформаційної діяльності.
4. Шляхи підвищення інформаційної культури в суспільстві.
Завдання для самостійної роботи (2 год.)
1. Укласти таблицю актуальних для сьогодення типів комунікації в порядку зниження індексу популярності, дати коротку характеристику кожного типу.
2. Укласти й проаналізувати список джерел до теми „Сучасні дослідження масовокомунікаційних процесів”(не менше 5) (письмово).
Завдання на комунікативну вправність
У письмовій формі довести або спростувати теореми 1-3 із переліку в кінці програми.
Контрольні запитання:
1. Що таке комунікативна технологія?
2. В чому полягає різниця між комунікацією в художньому публічному, офіційному, науковому дискурсах?
3. Дайте термінологічну, образну та науково-популярну характеристику поняття „комунікативний ефект”.
4. Коротко охарактеризуйте будь-який ситуативний тип комунікатора, наведіть приклади ефективної комунікації для такого типу.
Контрольне завдання:
Підготуватися до тесту за змістом лекції.
Рекомендована література [2, 7, 15-16, 19, 23, 27-29].
ТЕМА 2. ТИПОЛОГІЯ КОМУНІКАТИВНИХ ЕФЕКТІВ.
Лекція 2. Типологія комунікативних ефектів – 4 год.
Комунікативний ефект як результат сприймання журналістського матеріалу. Комунікативні ефекти пов’язані зі зміною інформаційної компетенції. Комунікативні ефекти пов’язані зі зміною психологічного стану комуніката. Логічні комунікаційні ефекти. Комунікативний ефект з погляду процесуальних характеристик.
Комунікативні ефекти як реакція на повідомлення. Передбачувані й непередбачувані комунікативні ефекти. Проблема комунікативного очікування і стандарти журналістської діяльності. Комунікативні моделі реагування. Статичні й динамічні комунікативні ефекти та принципи їх формування. Комунікативний ефект і цілісність журналістського твору.
Етичні складові масовокомунікаційної діяльності. Типові ефекти актуального медійного простору та наслідки їх продукування. Типологія помилок автора й редакторського колективу при формуванні комунікативного ефекту. Проблема забезпечення комунікативної мети в багатовекторній та розмежованій у часі комунікаціях.
Питання, що повинні бути засвоєні:
1. Поняття комунікативного ефекту.
2. Комунікативні ефекти сприймання інформації.
3. Комунікативні моделі реагування.
4. Проблема дотримання етичних стандартів журналістської діяльності в процесі формування комунікативних ефектів.
Завдання для самостійної роботи (2 год.)
1. Укласти схему типових комунікативних ефектів для масовоінформаційної діяльності (Письмово, не менше 5).
2. Підібрати приклади ситуацій спілкування відповідно до моделей реагування на інформацію.
Завдання на комунікативну вправність
У письмовій формі довести або спростувати теореми 4-8 із переліку в кінці програми.
Контрольні запитання:
1. Що таке комунікативний ефект?
2. У чому полягає зміст комунікативного ефекту – реакції на інформацію?
3. Як реалізується механізм продукування й керування динамічними комунікативними ефектами?
4. Які помилки формування комунікативних ефектів для автора і сприймача є найтиповішими?
Контрольне завдання:
Підготуватися до тесту за змістом лекції.
Рекомендована література [2, 7-9, 12, 20, 23, 24, 26-29].
ТЕМА 3. УМОВИ ТА КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ.
Лекція 3. Умови та критерії ефективної комунікації – 2 год.
Комунікативна ситуація, способи її врахування та зміни при формуванні повідомлення. Закон апперцепції з погляду комунікативної ефективності. Критерії результативності комунікації. Способи оцінки комунікативного потенціалу ситуації спілкування.
Поняття інформаційного комфорту, методи його встановлення. Комунікативна дистанція як спосіб формування рамки комунікації. Оцінка результативності комунікації. Аналіз смислів та змістів комунікації щодо цілісного відображення дійсності. Граф як модель реальності. Функції ієрархічної системи фактів дійсності у творі з позиції ефективності комунікації.
Питання, що повинні бути засвоєні:
1. Комунікативна ситуація. Типові комунікативні ситуації.
2. Комунікативний потенціал і його типи: ситуативний, змістовий, смисловий, фактологічний, авторський, КП аудиторії, КП каналу передачі інформації, КП часу й місця спілкування.
3. Інформаційний комфорт – складова успішної комунікації.
4. Ієрархія змістових елементів у фактологічній системі твору.
Завдання для самостійної роботи (2 год.)
1. Побудувати модель типових комунікативних ситуацій для інформаційної діяльності в ієрархічній та резонансній системах (журналістиці, рекламі, побутовому мовленні). (Письмово, 3 ситуації)
2. Підібрати приклади творів, де автором забезпечено максимальний інформаційний комфорт для продукованої твором ситуації спілкування. (Письмово, 3 твори, коментар по 1 абзацу)
Завдання на комунікативну вправність
У письмовій формі довести або спростувати теореми 9 -12 із переліку в кінці програми.
Контрольні запитання:
1. Що таке комунікативна ситуація?
2. Опишіть різні типи комунікативного потенціалу.
3. Назвіть критерії створення інформаційного комфорту.
4. Що таке граф фактологічної структури твору? Дійсності?
Контрольне завдання:
Підготуватися до тесту за змістом лекції.
Рекомендована література [6, 2, 11-13, 20, 26, 30].
ТЕМА 4. МОДЕЛЬ ЕФЕКТИВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ.
Контрольна робота „Модель ефективної комунікації” – 4 год.
Завдання для контрольної роботи: проаналізувати ефективність комунікації для обраної студентом сфери масовоінформаційної діяльності з використанням попередньо засвоєного лекційного матеріалу та відповідно до схеми виконання контрольної роботи.
Схема виконання контрольної роботи.
1. Заповнити інформаційний блок роботи за зразком:
СТОРІНКА 1
Модель ефективної комунікації
контрольна робота
з курсу „Комунікаційні технології”
студент_ 4 курсу
відділення журналістики
групи ____
Прізвище, ім’я
Дата підпис
Предмет дослідження: поширення інформації у сфері/ситуації: (на вибір студента вказати сферу комунікації, наприклад: рекламної, масовоінформаційної, комунікації або інформування, побутового мовлення, поширення інформації у локальній мережі тощо).
Комунікативна мета: вказати комунікативну мету, яку ставив перед собою автор твору. Важливо! Комунікативна мета не може формулюватися у вигляді розказати про…, поінформувати когось…, наказати щось… – такий підхід є свідченням непрофесійності дослідника й зумовлює низьку оцінку роботи.
Модель комунікації: вказати, за якою моделлю була побудована комунікація: резонансною чи ієрархічною.
Комунікативний ефект: чітко вказати на комунікативний ефект (ефекти), який планувався автором твору.
СТОРІНКА 2
2. Подати текст повідомлення, вказати, які його елементи забезпечують реалізацію комунікативної мети (для аналізу обирається текст обсягом 1500-2000 символів.
СТОРІНКИ 3-N
3. Проаналізувати поданий текст відповідно до позицій, відображених у таблиці.
4. Зробити висновок про ефективність використаної моделі, чітко вказати на її вади, запропонувати шляхи підвищення ефективності комунікації.
Схема аналізу твору в контрольній роботі
| № | Позиція аналізу | Зміст дослідження |
| 1. | Зміст повідомлення | Відобразити фактологічну структуру твору, вказавши на зв’язки між елементами змісту та дати коротку характеристику логічності повідомлення. |
| 2. | Емоційне тло повідомлення | Вказати на експресиви в повідомленні, розкрити їх значення, коротко проаналізувати емоційну структуру повідомлення. |
| 3. | Очікування комуніката | Проаналізувати заголовковий комплекс і визначити, які очікування в ньому закладені, виявити як вони задовольняються текстом, встановити їх відповідність комунікативній меті. |
| 4. | Комунікативні ефекти | Вказати на прийоми, що використані у творі. Визначити основний спосіб упливу й допоміжні. Обґрунтувати доцільність їх використання. Описати стратегію й тактику формування комунікативного ефекту. |
| 5. | Аналіз ефективності роботи автора | Описати можливі негативні ефекти при сприйманні твору, комунікативні девіації, ситуації непорозуміння, продумати систему засобів, що гарантувала б однозначне розуміння твору читачем. |
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2
ТЕМА 1. ЛІНГВІСТИЧНІ ЗАСАДИ КОМУНІКАТИВНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ.
Лекція 1. Лінгвістичні засади комунікативної ефективності – 2 год.
Мова як система засобів комунікації. Мовні засоби впливу й мовленнєві фігури. Інформаційний резонанс і позиції комунікаторів. Мова прайм. Мовні засоби інформаційного комфорту. Гумор та засоби його створення.
Прагмеми та інформеми. Механізми сенсибілізації прагмем. Універсальні квантифікатори. Модальні оператори можливості та необхідності. Типологія ескпресивів української мови з погляду впливу. Синтаксичні одиниці мови і вплив. Прийоми структурування мовних засобів упливу.
Питання, які повинні бути засвоєні:
1. Мова і мовлення в системі засобів підвищення ефективності сприймання твору.
2. Мовні засоби інформаційного комфорту.
3. Прагматичний потенціал твору. Способи сенсибілізації прагмем.
4. Синтаксичні одиниці в жанровій структурі журналістських матеріалів.
Завдання для самостійної роботи (2 год.)
1. Побудувати модель мовних засобів упливу, що є типовими для журналістських матеріалів. (Письмово)
2. Дослідити можливості використання гумору для підвищення комунікативної ефективності твору.
Завдання на комунікативну вправність
У письмовій формі довести або спростувати теореми 13-16 із переліку в кінці програми.
Контрольні запитання:
1. Вкажіть на різницю між мовою і мовленням в системі продукування комунікативних моделей.
2. Що таке інформаційний резонанс?
3. Чим різняться мовні і мовленнєві прагмеми? Опишіть ситуації публічного мовлення, в який доцільно використовувати кожен тип прагмем.
4. Які групи лексичних одиниць української мови є найбільш впливогенними? Для яких ситуацій мовлення?
Контрольне завдання:
Підготуватися до тесту за змістом лекції.
Рекомендована література [1-3, 5, 11, 18, 20].
ТЕМА 2. СТРУКТУРУВАННЯ Й ЕКСПРЕСИВІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЇ
ЯК УМОВА ЕФЕКТИВНОСТІ В КОМУНІКАЦІЇ.
Лекція 2. Структурування й експресивізація інформації
як умова ефективності в комунікації – 2 год.
Поняття „структура повідомлення”. Впливогенний потенціал структури. Принципи структурування інформації, помилки структурної організації твору. Комунікативна структура та її характеристика.
Прийоми структурного оперування сприймачем інформації. Смислові ножиці. Прийоми формування підтексту. Додатковий смисл і способи його продукування у творі. Перетасування (card stacking). „Загальний вагон”. Метод негативних груп віднесення. Повторення шаблонних фраз. Структурування комунікативних акцій: метод ініціювання інформаційних хвиль, метод „уявний вибір”. Логічність викладу і вплив. Роль експресії у використанні структурних прийомів впливу.
Питання, які повинні бути засвоєні:
1. Структура твору. Типи структур.
2. Комунікативна структура аналіз комунікативної структури.
3. Специфіка використання структурних прийомів упливу.
4. Аналіз логічної структури повідомлення.
Завдання для самостійної роботи (2 год.)
1. Описати приклади використання прийомів структурного оперування сприймачем у масовій комунікації (Письмово, 2 приклади)
Завдання на комунікативну вправність
У письмовій формі довести або спростувати теореми 1-3 із переліку в кінці програми.
Контрольні запитання:
1. Що таке структура твору?
2. Які типи структур твору Ви можете назвати? Дайте їм коротку характеристику.
3. Як формується додатковий смисл у творі? Назвіть типи підтексту.
4. Дайте коротку характеристику структурним прийомам впливу, вкажіть можливості їх використання в конкретних ситуаціях мовлення.
Контрольне завдання:
Підготуватися до тесту за змістом лекції.
Рекомендована література [6, 7, 9, 10, 16, 19, 20, 22-24].
ТЕМА 3. ПРИЙОМИ РЕКЛАМИ ТА PR: КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ
Лекція 3. Прийоми реклами та PR: критерії ефективності – 4 год.
Функціональні комунікативні відмінності між рекламою та PR. Рекламна комунікація і її характеристика. Поняття віртуального світу. Проникнення аспектів рекламної комунікації у сферу публічного мовлення: ситуації, типи, образність і символічність, міфотворення. Ефективні прийоми реклами, оцінка їх комунікативного потенціалу: образ-вампір, ефект краю, уведення еталону, типи еталонів, нарощування закономірності та її злам, відтяжка, наклеювання ярликів, „сяючі узагальнення”.
PR як сфера комунікативної діяльності. Жанри інформаційної діяльності в PR. Прийоми підвищення ефективності прес-релізу. Напрямки організаційної діяльності в PR. Поняття інформаційної акції. Прийоми інформаційних акцій: формування порядку денного, „свої хлопці”, просування через медіаторів, зв’язування, використання референтних груп, рефреймінг інформації. Поняття стратегії й тактики впливу: контекст технологій ефективної комунікації.
Питання, які повинні бути засвоєні:
1. Реклама та PR як різні види інформаційної діяльності: функціональний аспект.
2. Символічність та віртуальність рекламного світу.
3. Ефективність прийомів реклами, специфіка їх застосування в журналістському творі.
4. Прийоми PR як система забезпечення інформаційних акцій у журналістській діяльності .
Завдання для самостійної роботи (2 год.)
1. Описати приклади використання прийомів реклами і PR у масовій комунікації. (Письмово, 2 прийоми)
Завдання на комунікативну вправність
У письмовій формі довести або спростувати теореми 17-20 із переліку в кінці програми.
Контрольні запитання:
1. В чому різниця між інформаційною діяльністю в сфері реклами і PR?
2. Назвіть найбільш типові прийоми реклами, що використовуються в журналістських матеріалах? Дайте їм коротку характеристику.
3. Назвіть найбільш типові прийоми PR, що використовуються для забезпечення інформаційних акцій? Дайте їм коротку характеристику.
4. В чому різниця між стратегічними й тактичними підходами до організації інформаційної діяльності?
Контрольне завдання:
Підготуватися до тесту за змістом лекції.
Рекомендована література [4, 6, 11, 12, 15, 20, 26, 30].
ТЕМА 4. ПРИЙОМИ ТА МЕТОДИ ДОСЯГНЕННЯ КОМУНІКАТИВНОГО ЕФЕКТУ
Контрольна робота
„Прийоми та методи досягнення комунікативного ефекту” – 4 год.
Завдання для контрольної роботи: побудувати модель ефективної комунікації для обраної студентом сфери масовоінформаційної діяльності з використанням попередньо засвоєного лекційного матеріалу та відповідно до схеми виконання контрольної роботи.
Схема виконання контрольної роботи.
1. Заповнити інформаційний блок роботи за зразком:
СТОРІНКА 1
Модель ефективної комунікації
контрольна робота
з курсу „Комунікаційні технології”
студент_ 4 курсу
відділення журналістики
групи ____
Прізвище, ім’я
Дата підпис
Предмет дослідження: поширення інформації у сфері/ситуації: (на вибір студента вказати сферу комунікації, наприклад: рекламної, масовоінформаційної, комунікації або інформування, побутового мовлення, поширення інформації локальній у мережі тощо).
Комунікативна мета: вказати власну комунікативну мету. Важливо! Комунікативна мета не може формулюватися у вигляді розказати про…, поінформувати когось…, наказати щось… – такий підхід є свідченням непрофесійності дослідника й зумовлює низьку оцінку роботи.
Модель комунікації: вказати, за якою моделлю була побудована комунікація: резонансною чи ієрархічною.
Комунікативний ефект: чітко вказати на комунікативний ефект (ефекти), який має спричинити твір.
СТОРІНКА 2
2. Подати власний текст повідомлення, вказати які його елементи забезпечують реалізацію комунікативної мети (для аналізу студент зобов’язаний попередньо створити текст будь-якого жанру). Обґрунтувати доцільність обсягу твору та жанр.
СТОРІНКИ 3-N
3. Проаналізувати поданий текст відповідно до позицій, відображених у таблиці.
4. Зробити висновок про ефективність застосованої моделі, чітко вказати на можливі вади сприймання твору, запропонувати шляхи підвищення ефективності комунікації для різних умов спілкування.
Схема аналізу твору в контрольній роботі
| № | Позиція аналізу | Зміст дослідження |
| 1. | Зміст повідомлення | Описати факти, відобразити фактологічну структуру твору, вказавши на зв’язки між елементами змісту та дати коротку характеристику логічності повідомлення. |
| 2. | Емоційне тло повідомлення | Вказати на експресиви в повідомленні, розкрити їх значення, коротко проаналізувати повідомлення щодо емоційної цілісності. |
| 3. | Очікування комуніката | Проаналізувати заголовковий комплекс і визначити, які очікування в ньому закладені, виявити як вони задовольняються текстом, встановити їх відповідність комунікативній меті. |
| 4. | Комунікативні ефекти | Назвати комунікативні ефекти, що формуються повідомленням, класифікувати їх, проаналізувати доцільність формування таких ефектів відповідно до комунікативної мети. Окреслити відповідність твору етичним стандартам. |
| 5. | Умови і критерії ефективності комунікації | Описати ситуацію спілкування, комунікативний потенціал спілкування. Вказати на способи створення інформаційного комфорту для комуніката, які використані в тексті. Зробити висновок про ефективність комунікації. |
ЗАВДАННЯ НА КОМУНІКАТИВНУ ВПРАВНІСТЬ
ТЕОРЕМИ КОМУНІКАЦІЇ
Теорема 1. Будь-яке повідомлення передбачає комунікативну мету, незалежно від її усвідомлення мовцем.
Теорема 2. Якщо комунікатор виступає перед комунікативно активною аудиторією, то, за умови низького рівня комунікативної адаптації, успіх його виступу обернено пропорційний зусиллям, затраченим на підготовку.
Теорема 3. Адекватність сприймання повідомлення зумовлюється соціальним досвідом тільки в тому випадку, коли реципієнт включений у процес і ситуацію соціалізації.
Теорема 4. Усвідомлена мовцем комунікативна мета продукує спрямований вплив на реципієнта.
Теорема 5. Задані текстом очікування реципієнта визначають характер його ставлення до смислів і змісту повідомлюваного.
Теорема 6. Будь-яка інформація включена в структуру комунікації викликає реакцію, але адекватною така реакція буде тільки в того реципієнта, якому вона адресована.
Теорема 7. У більшості комунікативних актів мовчання виступає не стільки знаком згоди, скільки виявом вимушено приховуваної оцінки.
Теорема 8. Масова комунікація передбачає уніфікацію реципієнта й диференціацію прийомів вираження ідейного змісту повідомлення.
Теорема 9. Професійність мовця як умова ефективної комунікації – наслідок суспільно зумовленого розвитку інформаційної технології.
Теорема 10. Якщо реципієнт засвоїв інформацію, її ідеї та смисли, то ця інформація буде поширюватися й не загубиться в межах аудиторії протягом певного часу, однак її зміст і смисли частково змінюватимуться.
Теорема 11. Систематичне використання стійких інформаційних подразнень приводить до викривлення інформаційного балансу в суспільстві.
Теорема 12. Глобалізаційні процеси в масовій комунікації не набувають категоріальної значимості в свідомості реципієнта внаслідок превалювання Буденного.
Теорема 13. Зміна позиції комунікаторів у масовоінформаційних процесах практично не можлива з позиції глобального комуніката й методологічно виправдана з позиції глобального комуніканта.
Теорема 14. Значення повідомлення у масовій комунікації безпосередньо виявляється через індивідуальну значимість подій і реакцій, які воно породжує.
Теорема 15. Судження про реакцію особи на інформаційне подразнення може бути хибним, якщо не враховує статусної характеристики комуніката та участі в реагуванні на інформаційне подразнення нейрологічних рівнів свідомості.
Теорема 16. Відповідь на репліку відображає заявлені в ній змістово-смислові залежності, у межах темо-рематичних співвідношень.
Теорема 17. Реагування на інформацію ширше за саму інформацію та комунікативну мету комуніканта.
Теорема 18. Неефективність прямоговоріння зумовлена ситуацією типових реакцій сприймача на інформацію.
Теорема 19. Рівень довіри до повідомлюваного зростає не в залежності від повідомлюваного, а від значимості комуніканта для комуніката.
Теорема 20. Істинність повідомлюваного неможливо перевірити в межах одного комунікативного акту, однак у межах одного комунікативного акту можна встановити ставлення автора до повідомлюваного ним.
Приклади доведення теорем