Інформаційний вісник

Вид материалаДокументы

Содержание


В. Паянок
Державні органи у сфері захисту
Вінницьке обласне управління у справах захисту прав споживачів
Черкаське обласне управління у справах захисту прав споживачів
Чернігівське обласне управління у справах захисту прав споживачів
Подобный материал:
1   2   3   4   5


Чи маю право?

Захист прав споживачів

В. Паянок, методист ДБУ для юнацтва


Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів (Ст. 42 Конституції України).

Згідно з Законом України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII (далі Закон), споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, для задоволення своїх потреб мають право на:

1) захист своїх прав державою;

2) належну якість продукції та обслуговування;

3) безпеку продукції;

4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, та її виробника (виконавця, продавця);

5) відшкодування шкоди, завданої дефектною, фальсифікованою чи неналежної якості продукцією, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством;

6) звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав;

7) об’єднання в громадські організації споживачів (об’єднання споживачів).

Споживач зобов’язаний:

1) перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації;

2) до початку використання товару звернутися за роз’ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції;

3) користуватися товаром відповідно до цільового призначення з дотриманням умов, встановлених виробником товару (виконавцем);

4) застосовувати передбачені виробником у товарі засоби безпеки з додержанням спеціальних правил, а в разі відсутності таких правил – дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду (ст. 4 Закону).

Держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, та гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров’я і життєдіяльності, та створює умови для здобуття споживачами потрібних знань з питань реалізації їх прав.

Захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди (ст. 5 Закону).

Продавець (виробник, виконавець) зобов’язаний:
  • передати споживачеві продукцію належної якості та надати інформацію про цю продукцію;
  • на вимогу споживача надати документи, які підтверджують належну якість продукції;
  • забезпечити використання продукції за призначенням протягом строку її служби, передбаченого нормативним документом або встановленого ним за домовленістю із споживачем, а в разі відсутності такого строку – протягом десяти років;
  • забезпечити технічне обслуговування та гарантійний ремонт продукції (ст. 6 Закону).

Виробник (виконавець) забезпечує належне функціонування продукції та комплектуючих виробів протягом гарантійного строку, який зазначається в документі, що додається до продукції.

У разі, коли час укладення договору купівлі-продажу і час передачі товару споживачеві не збігаються, гарантійний строк обчислюється, починаючи від дня передачі товару споживачеві, а якщо товар потребує спеціальної установки (підключення) чи складення – від дня їх здійснення.

Продукція, на яку гарантійні строки або строк придатності не встановлено, споживач має право пред’явити продавцю (виробнику, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки було виявлено протягом двох років.

При виконанні гарантійного ремонту гарантійний строк збільшується на час перебування продукції в ремонті, при обміні товару його гарантійний строк обчислюється заново від дня обміну.

У разі неможливості гарантійного виконання з причини відсутності необхідних матеріалів, комплектуючих або запасних частин гарантійне зобов’язання не припиняється.(ст. 7 Закону).

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, має право вимагати:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, споживач має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:
  • розірвання договору та повернення грошової суми;
  • заміни товару на такий же товар або на аналогічний.

Споживач має право пред’явити одну з вимог, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, а продавець (виробник) зобов’язаний прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

Доставка великогабаритних товарів і товарів вагою понад п’ять кілограмів продавцю (виробнику) та їх повернення споживачеві здійснюються за рахунок продавця (виробника).

За наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі виникнення потреби в перевірці якості – протягом чотирнадцяти днів за домовленістю сторін.

У разі відсутності товару вимога споживача про його заміну підлягає задоволенню у двомісячний строк з моменту подання відповідної заяви. Під час заміни товару з недоліками на товар аналогічної марки належної якості, ціна на який змінилася, перерахунок вартості не провадиться.

Під час заміни товару з недоліками на такий же товар іншої марки належної якості перерахунок вартості товару з недоліками у разі підвищення ціни провадиться, виходячи з його вартості на час обміну, а в разі зниження ціни – виходячи з вартості на час купівлі.

При розірванні договору розрахунки із споживачем у разі підвищення ціни на товар провадяться, виходячи з його вартості на час пред’явлення відповідної вимоги, а в разі зниження ціни – виходячи з вартості товару на час купівлі. Гроші повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості – вінший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

У разі придбання споживачем продовольчих товарів неналежної якості продавець зобов’язаний замінити їх на товари належної якості або повернути споживачеві сплачені ним гроші, якщо недоліки виявлено у межах строку придатності.

При пред’явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред’явлення або за згодою сторін в інший строк.

На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки незалежно від моделі.

За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений термін (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості товару.

При усуненні недоліків шляхом заміни комплектуючого виробу або складової частини товару, на які встановлено гарантійні строки, гарантійний строк на новий комплектуючий виріб і складову частину обчислюється, починаючи від дня видачі споживачеві товару після ремонту.

Споживач має право пред’явити виробнику (продавцю) вимогу про безоплатне усунення недоліків товару після закінчення гарантійного строку. Ця вимога може бути пред’явлена протягом установленого строку служби, а якщо такий не встановлено – протягом десяти років, якщо в товарі було виявлено недоліки (істотні недоліки), допущені з вини виробника. Якщо цю вимогу не задоволено протягом чотирнадцяти днів, споживач має право за власним вибором пред’явити виробникові (продавцеві) інші вимоги.

Вимоги споживача розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, а на товари з встановленим гарантійним строком – технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу.

Продавець під час продажу товару зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ з позначкою про дату продажу, що засвідчує факт купівлі.

Вимоги споживача не підлягають задоволенню, якщо продавець (виробник) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання (ст. 8 Закону).

Споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням.

Споживач має право на обмін такого товару протягом чотирнадцяти днів за таких умов:
  • якщо товар не використовувався;
  • якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром.

Якщо при обміні аналогічного товару немає у продажу, споживач має право:
  • придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості;
  • розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару;
  • здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж.

При розірванні договору купівлі-продажу гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші в цей день – не пізніше ніж протягом семи днів (ст. 9 Закону).

Додаток


ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ У СФЕРІ ЗАХИСТУ

ПРАВ СПОЖИВАЧІВ

Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики

03680 м. Київ-150, вул. Горького, 174,

тел.: (044) 226-29-71, (044) 528-92-05,

факс (044) 528-56-00.

Веб-адреса: gov.ua.


Вінницьке обласне управління у справах захисту прав споживачів

21100 м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7,

тел. 39-99-55, факс (0432) 39-96-45.


Волинське обласне управління у справах захисту прав споживачів

43025 м. Луцьк, пр-т Волі, 15,

тел. 2-62-33, факс (03322) 72-48-26.


Дніпропетровське обласне управління у справах захисту прав споживачів

49044 м. Дніпропетровськ, вул. Барикадна, 23,

тел. 744-08-87, факс (0562) 744-09-45.


Донецьке обласне управління у справах захисту прав споживачів

83055 м. Донецьк, вул. Челюскінців, 184,

тел. 335-36-49, факс (062) 338-13-50.


Житомирське обласне управління у справах захисту прав споживачів

10014 м. Житомир, вул. Черняховського, 3,

факс (0412) 41-89-86.


Закарпатське обласне управління у справах захисту прав споживачів

88000 м. Ужгород, пл. Петефі, 14,

факс (0312) 61-63-74.


Запорізьке обласне управління у справах захисту прав споживачів

69063 м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 9,

факс (0612) 64-75-12.


Івано-Франківське обласне управління у справах захисту прав споживачів

76000 м. Івано-Франківськ, вул. Шашкевича, 6,

факс (03422) 2-48-66.


Київське обласне управління у справах захисту прав споживачів

01001 м. Київ, вул. Хрещатик, 6,

тел: 279-92-62, 279-08-85.


Кіровоградське обласне управління у справах захисту прав споживачів

25006 м. Кіровоград, вул. Преображенська, 2,

факс (0522) 22-26-53.


Луганське обласне управління у справах захисту прав споживачів

91021 м. Луганськ, вул. Тімірязєва, 50,

факс (0642) 58-59-12.


Львівське обласне управління у справах захисту прав споживачів

79000 м. Львів, вул. Чайковського, 20,

факс (0322) 72-28-63.


Миколаївське обласне управління у справах захисту прав споживачів

54001 м. Миколаїв, вул. Шевченка, 58,

факс (0512) 36-83-44.

Одеське обласне управління у справах захисту прав споживачів

65107 м. Одеса, вул. Канатна, 83,

факс (0482) 22-61-68, 728-38-45.


Полтавське обласне управління у справах захисту прав споживачів

36011 м.Полтава, вул. Пушкіна, 16,

факс (0532) 56-56-34.


Рівненське обласне управління у справах захисту прав споживачів

33028 м. Рівне, вул. Симона Петлюри, 5,

факс (0362) 22-14-23.


Сумське обласне управління у справах захисту прав споживачів

40007 м. Суми, вул. Харківська,101,

факс (0542) 63-13-55.


Тернопільське обласне управління у справах захисту прав споживачів

46001 м. Тернопіль, бул. Шевченка, 11,

факс (0352) 52-32-16.


Харківське обласне управління у справах захисту прав споживачів

61022 м. Харків, вул. Сумська,45,

факс: (057) 700-39-68, 700-39-65.


Херсонське обласне управління у справах захисту прав споживачів

73000 м. Херсон, вул. Белінського, 15,

факс: (0552) 26-32-67.


Хмельницьке обласне управління у справах захисту прав споживачів

29000 м. Хмельницький, вул. Грушевського, 87,

факс: (0382) 76-29-29, 79-51-55.


Черкаське обласне управління у справах захисту прав споживачів

18008 м. Черкаси, вул. Крупської, 56,

факс (0472) 37-25-82


Чернівецьке обласне управління у справах захисту прав споживачів

58000 м. Чернівці, вул. М.Заньковецької, 4

факс: (0372) 55-31-89, 52-72-02.


Чернігівське обласне управління у справах захисту прав споживачів

14005 м. Чернігів, пр. Миру, 49-а,

Факс (04622) 699-526.

Київське міське управління у справах захисту прав споживачів

04070 м. Київ, вул. Сагайдачного, 29-А,

факс: (044) 417-21-01, 463-70-32.


Севастопольське міське управління у справах захисту прав споживачів

99011 м. Севастополь, вул. Балаклавська, 8,

факс (0692) 54-35-63.

Вісті з регіонів


Форум на Луганщині


Я. Коцур, директор Львівської ОЮБ

ІІ форум молодих бібліотекарів Луганщини «Книга. Молодь. Інтелект» показав, що Луганська обласна бібліотека для юнацтва намагається розширити свої функції, сферу діяльності, удосконалити послуги, і це дуже добре. Книгозбірня стала окрасою і гордістю культури не тільки Луганщини, але й усієї України, а її керівник – Світлана Олексіївна Аладжальян – одна з найяскравіших, найблискучіших бібліотечних зірок. Тому не дивно, що форум відбувся у м. Луганську вже вдруге – подія для України не тільки незвичайна, але й престижна і відповідальна. Працівники бібліотеки організовують навколо себе активістів різноманітних молодіжних організацій і товариств, демонструючи безмежну відданість культурі, бібліотечній справі і, зокрема, віддаючи їй усю душу, хист, найкращі жадання і найдорожчі надії. І природно, що багато цікавих починань у бібліотечно-бібліографічному обслуговуванні юнацтва і молоді в Україні (у тому числі два форуми молодих бібліотекарів Луганщини) відбулося саме завдяки цьому колективові, завдяки його доброму почину, незважаючи на всілякі перешкоди.

Якщо проаналізувати тематику доповідей, виступів, повідомлень та інформацій форуму, то побачимо, що вона надзвичайно різноманітна: тут і питання теорії, історії і практики бібліотечно-бібліографічної роботи з юнацтвом і молоддю, і проблеми стандартів вищої бібліотечної освіти та підготовки сучасних фахівців для бібліотек різних типів і видів, і макроекономічний підхід до бібліотеки як інтелектуально-виробничої системи, і розповіді про електронні ресурси юнацьких бібліотек (зокрема, їх місце і роль в системі краєзнавчої інформації) і стратегічне управління інформаційними процесами, про взаємозв’язок бібліотек для юнацтва та молодіжних організацій, товариств як важливу умову державної молодіжної політики, і багато інших актуальних і цікавих питань, що хвилюють бібліотечно-бібліографічну громадськість України.

Усі виступи на форумі прозвучали змістовно і переконливо.

Різноманітний матеріал про молодь Луганщини, про молодих бібліотечних працівників, їх внесок у розбудову бібліотечної галузі, про впровадження новітніх технологій в юнацьких структурних підрозділах Луганщини подала С. Аладжальян у вступному слові, коментарях, ремарках. Вона вміло його узагальнила, висловила багато цікавих думок з цього приводу і оригінально їх донесла до учасників форуму. Відчувалося добре знання своєї справи, уміння підняти саме ті питання, які мають найбільше практичне значення.

Вдало прозвучав виступ директора Державної бібліотеки України для юнацтва Г. Саприкіна про роль Української бібліотечної асоціації у вивченні, впровадженні, використанні європейських стратегій розвитку бібліотек. Просто і зрозуміло виклав п. Саприкін основні цілі Української бібліотечної асоціації: всебічне сприяння розвитку бібліотечної справи і забезпечення права користувачів та споживачів інформації на якісне і своєчасне бібліотечно-інформаційне обслуговування, гарантування доступу до всього обсягу нагромаджених знань та інформації, сприяння професійному розвитку бібліотечних працівників, їх соціальний та юридичний захист.

Особливо хочу відзначити доповідь директора Російської державної юнацької бібліотеки І. Міхнової про роль і місце публічних бібліотек у реалізації державної молодіжної політики Росії, позначену справжнім науковим і практичним інтересом та викладену дохідливо й емоційно. Доповідачка підкреслила, що державна молодіжна політика як один із напрямків діяльності держави вимагає до себе особливої уваги, бо стосується долі всього суспільства як сьогодні, так і в майбутньому. Йдеться, наголошувала п. Міхнова, про створення умов для саморозвитку і самореалізації особистості, яка формується в процесі своєї соціалізації шляхом забезпечення державою відповідних соціально-економічних, політико-правових і організаційних гарантій (Статтю І. Міхнової, що базувалася на доповіді, було опубліковано в минулому випуску «Бібліосвіту»).

Надзвичайно цікавим був виступ керівника інформаційно-консалтингового центру «Бібліотечна кар’єра», голови секції «Молоді в бібліотечній справі» Російської бібліотечної асоціації Т. Макаренко (Російська державна юнацька бібліотека), яка підняла і доступно розкрила такі важливі питання, як стимулювання творчої діяльності молодих працівників бібліотек, залучення молодих працівників до активної участі в модернізації і реформуванні бібліотечної справи, пошук форм фінансової підтримки бібліотек, а також окремих бібліотекарів, включаючи бібліотечну молодь.

Доповідь заступника директора з наукової роботи Державної бібліотеки України для юнацтва Т. Сопової був присвячений проблемі бібліотечного професіоналізму. Дуже цінним у ній було те, що з багатьох принципових питань цієї надзвичайно важливої проблеми Тетяна Павлівна висловлювала власну точку зору, давала конкретні пропозиції щодо удосконалення бібліотечного професіоналізму. Виступ цей – зразок того, як повинен доповідач вести себе за трибуною і подавати матеріал: чітко, логічно, лаконічно і конкретно.

Особливим змістом, незвичайними формами, своєрідним поданням матеріалу зацікавив виступ К. Редер, з м. Штутгарта (Німеччина). Короткий виклад вміщено в цьому випуску «Бібліосвіту». Глибоке розуміння проблем молоді, молодіжної субкультури, психології молоді проходили червоною ниткою через весь цей виступ. З урахуванням зазначених особливостей організовується орієнтована на юнацтво діяльність бібліотек Німеччини, відповідні фонди і довідково-інформаційні служби. І хоч за змістом, обсягом, критеріями оцінки роботи бібліотеки Німеччини і України суттєво відрізняються, деякі цікаві елементи, напрямки та форми роботи нам можна запозичити.

Ціла низка виступів, повідомлень, інформацій була пов’язана з обслуговуванням, вивченням та навчанням користувачів через автоматизовані інформаційно-бібліотечні системи на творчих площадках. Тенденції обслуговування користувачів в електронному середовищі, інформаційні технології як основа реалізації процесів обслуговування в молодіжних бібліотеках, проблеми якості пошуку інформації в електронних каталогах, організаційно-змістові аспекти створення віртуальних довідкових служб – ось далеко не повний перелік проблем, що розглядалися в цих виступах.

Майстер-клас «Створення електронних бібліотек і питання інформаційної культури», тренінг «Комунікативні технології – основа успішної організації роботи сучасної установи культури», творчий полігон-презентація роботи молодих фахівців публічних і навчальних бібліотек, ділові інформаційні зустрічі та обмін думками в кулуарах викликали ентузіазм і захоплення учасників форуму.

Приємно відзначити, що всі виступаючі добре розуміють завдання, які стоять сьогодні перед молодіжними бібліотеками, і чітко пов’язують їх з тими соціальними, економічними, культурними процесами, які відбуваються в Україні в цілому і в конкретних регіонах зокрема.

А це, в свою чергу, позитивно позначається не тільки на змісті роботи бібліотек, але й на формах, методиці, організації популяризації книги серед юнацтва і молоді. Цікаво і те, що в доповідях, повідомленнях, інформаціях не тільки висвітлювався позитивний досвід, але й обговорювалися труднощі, недоліки, на які варто звернути увагу і вирішення яких дозволить поліпшити бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів.

Хочу відзначити також активність аудиторії, бо питання до виступаючих свідчили про зацікавленість проблематикою, яка обговорювалася, і про солідний рівень підготовки форуму.

Резюмуючи, можна сказати, що в кожному виступі є раціональне зерно, пропонуються хороші починання, які варто підтримувати і які вже одержати відповідний резонанс. Думаю, що кожний учасник форуму поїхав з Луганська з прекрасним враженням і привіз частину того досвіду, про який йшлося на форумі, для впровадження у своїх регіонах.

До того ж: щире прийняття за народними традиціями, чудові екскурсії, культурна програма, вечір знайомств «У колі друзів» просто зворушили учасників форуму. Це справді дуже важливо, бо допоможе, особливо молодим бібліотекарям, відшукувати часом уже зарослі бур’яном байдужості стежки до джерел народної мудрості, виховувати у своїх користувачів святе почуття любові до рідної історії, мови, культурного надбання свого краю,

створеного нашими предтечами. А це, в кінцевому рахунку, допоможе кожному відчути своє коріння, живий зв’язок поколінь, віповідальність як перед минулим, так і перед майбутнім, будитиме совість, благородство, лицарство.

Вісті з регіонів

Молоді таланти Полісся