Інформаційний вісник
| Вид материала | Документы |
- Інформаційний вісник, 5342.01kb.
- Інформаційний вісник, 1023.87kb.
- Інформаційний вісник, 993.03kb.
- Бібліосвіт державна бібліотека України для юнацтва Інформаційний вісник 1 (21)’2007, 868.75kb.
- Інформаційний вісник, 150.85kb.
- Інформаційний вісник, 1081.07kb.
- Інформаційний вісник, 1100.75kb.
- В «україні» оселився «азійський тигр», 28.01kb.
- Сумський державний університет. Бібліотека. Довідково-інформаційний відділ, 83.1kb.
- Проект „Вартові демократії: медіа проти корупції" Електронний інформаційний бюлетень, 898.95kb.
Деякі підказки про нетикет*
Уникайте ситуацій, що можуть принижувати людську гідність.
Однаковим реченням можна надати різного емоційного забарвлення. В онлайновому режимі людям іноді важко зрозуміти, жартуєте Ви чи говорите серйозно, щасливі Ви, сумні чи сердиті. Конкретизувати емоційне забарвлення Вам допоможуть відповідні смайлики.
Поважайте права інших в онлайні, будьте толерантними.
Люди в Інтернеті мають ті ж права, що і в реальному житті. Якщо хтось надсилає вам листи з погрозами, одразу ж повідомте про це консультанта чи батьків.
Уникайте образ, не починайте «словесних війн».
Флейм або «словесна війна» – це процес, що іноді виникає в Інтернеті під час емоційного обговорення теми, коли учасники часто-густо забувають про саму тему і переходять на особистості, а потім не можуть зупинитися. Під час такої суперечки істина не народжується. Вона призводить лише до дискомфорту учасників і не дає конструктивного результату.
Якщо хтось ображає вас – зберігайте спокій.
Намагайтеся зберігати спокій, ігноруйте повідомлення, які Вас ображають, або надішліть повідомлення з проханням пояснити, що мав адресат на увазі. Можливо, просто сталося якесь непорозуміння.
Уникайте ситуацій, що «розбивають» форуми, чати.
Люди в Мережі часто збираються в групи, чати, форуми, щоб поговорити на спільні теми. Не приєднуйтеся до обговорення лише для розваги, з метою посварити учасників.
Поважайте приватне життя інших людей.
Паролі, особисті дані, адреси, телефони – приватна інформація. Не діліться нею з випадковими незнайомцями, це може бути небезпечно. Не діліться своїм паролем з іншими, навіть з друзями і знайомими.
Будьте відповідальними.
Не використовуйте Інтернет, щоб нашкодити іншим (беручи речі, файли, паролі, номери кредитних карток, що не є Вашими, тобто заражаючи комп’ютери вірусами).
Допомагайте іншим людям дізнатися більше про Мережу.
Можливо, колись знаннями про Мережу, якими Ви володієте сьогодні, ділилися з Вами інші. Мережа швидко зростає, і її важко підтримувати на належному рівні без Вашої допомоги. Інші діти, батьки, вчителі, можливо, теж потребують допомоги. Допоможіть їм, якщо можете.
ДЕРЖАВНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ ДЛЯ ЮНАЦТВА
ІНТЕРНЕТ-ЦЕНТР
*Використано матеріали Бостонської публічної бібліотеки
rg/kids/index.php
Інформаційні ресурси бібліотек
Електронні бібліотеки: перспективи і проблеми створення
С. Моісеєва, заступник директора з автоматизації Луганської ОУНБ ім. М. Горького
Стрімкий розвиток електронних цифрових технологій багато в чому змінив спрямованість діяльності бібліотек і погляд на бібліотеки в сучасному світі. Щораз частіше у суспільстві звучать поняття: «електронні інформаційні ресурси», «цифрові документи», «електронні бібліотеки».
Визначення поняття «електронна бібліотека» (ЕБ) ще до кінця не встановилося в сучасній науці і часто-густо трактується по-різному. Так, спеціалісти з ІТ-технологій під електронними бібліотеками, як правило, розуміють зібрання електронних книжкових текстів в Інтернеті, або існуючі Інтернет-портали, що акумулюють інформацію про інтерактивні ресурси у мережі. Популярним наприкінці 1990-х рр. було поняття «гібридна бібліотека». Деякі спеціалісти називають бібліотеку електронною, якщо в її фондах зберігаються документи на електронних носіях, а також якщо в ній існують автоматизована система, засоби віддаленого доступу тощо. Ще більш популярною стала назва «віртуальна бібліотека», що передбачає концентрацію всіх технологій головним чином на розвитку віддалених сервісів для користувачів.
Очевидно, апарат понять, пов’язаних з електронними бібліотеками, розвиватиметься й надалі. А ми вирішили зупинитися на основних функціях електронної бібліотеки: збиранні та збереженні інформації, а також організації доступу читачів до сховищ електронних файлів, що накопичуються бібліотекою у вигляді документів, що існують виключно в електронній формі (не на фізичному носії) або у формі оцифрованих копій документів.
Нагальність створення в бібліотеці електронних колекцій зумовлюється кількома чинниками: стрімким розвитком інформаційно-телекомунікаційних технологій, збільшенням кількості документів, що існують лише в електронному вигляді, зростанням потреби громадян у віддаленому доступі до інформації, зміцненням звички працювати тільки з електронними варіантами документів, особливо в науковців, учнів та студентів, і, нарешті, власним прагненням бібліотек надавати користувачам інформаційні послуги підвищеної якості. Електронні масиви інформації сьогодні стають одним із найважливіших компонентів бібліотечно-інформаційної системи. А управляти ними бібліотечні спеціалісти вміють. І якщо лише кілька років тому ми чули хвацькі прогнози деяких спеціалістів про те, що з появою цифрових технологій зберігання й пошук інформації значно спрощуються, а спеціалісти з її систематизації та організації вже не будуть потрібними, то останнім часом бравада з цього приводу дещо стихла. Дедалі більша кількість спеціалістів доходить висновку, що управляти електронними масивами так само важко, як і документними потоками, і єдиними спеціалістами, котрих спеціально навчають принципам цієї діяльності, є бібліотечні працівники.
Огляд електронних колекцій, що доступні в Інтернет, дозволяє зробити певні висновки щодо тенденцій розвитку цього напряму бібліотечної діяльності.
Найбільш ефективною є консорціумна модель створення електронної бібліотеки: як приклад можна навести досвід спеціалізованого інформаційного продукту Російської Федеральної агенції з науки й інновацій – Наукову електронну бібліотеку, в якій збирається та обробляється повна бібліографічна інформація про журнальні статті, анотації та пристатейні списки літератури, що цитується у статтях (ссылка скрыта). Успішно розвивається такий вид електронних колекцій, як відкриті архіви: архів наукової інформації ArXiv, що надає відкритий доступ до 426 тис. наукових видань з фізики, математики, комп’ютерних наук та біології; проект Корнельського університету (США), що пропонує систему архівування та обміну препринтами (ссылка скрыта); проект Dspace – система відкритого доступу до наукової інформації, розроблена бібліотекою Масачусетського технологічного інституту та корпорацією Hewlett Packard (ссылка скрыта). Ця база даних надає безкоштовний доступ до електронних документів наступних типів: статей та препринтів, технічних звітів, трудів конференцій, дисертацій, навчальних та освітніх матеріалів, статистичних даних та ін. Вітчизняним прикладом потужного електронного продукту є електронний фонд Національної бібліотеки України ім. Вернадського (ссылка скрыта).
Заслуговують на увагу вітчизняні проекти створення ЕБ книг, що мають загальнонаціональну історичну цінність: Електронна колекція стародруків (Old Printed Books) Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича КНУ ім. Т. Шевченка (ссылка скрыта), що забезпечує відображення колекції стародруків у графічних форматах з реалізованим пошуком у базі даних бібліографічних описів.
У стадії реалізації знаходиться проект створення електронної бібліотеки раритетних книг і енциклопедичних видань фондів НПБУ. Проект базується на використанні програмного комплексу Т-Libra, що забезпечує пошук у повнотекстовому масиві.
Характерною рисою останніх років стала пильна увага гігантів IT-індустрії до бібліотечних колекцій, і певною мірою бібліотекам не варто намагатися конкурувати з ними, а доцільніше просто прилучитися. Найбільші бібліотеки світу вже просуваються у цьому напрямку, долучившись до глобального проекту Google Book Search (ссылка скрыта). Лідер технологій пошуку в Інтернет компанія Google поступово набуває у світі слави генератора електронних ресурсів. Створення служби «Пошук книг», що стартувало в 2004 році, є одним із найуспішніших інноваційних проектів у глобальній мережі. Програма «Бібліотечний проект», що реалізується компанією у рамках цього проекту, дозволяє бібліотекам розкрити зміст своїх фондів в Інтернет. Великі бібліотеки, що долучилися до проекту, вже передають свої книги на оцифровування і дозволяють надати доступ до них користувачам мережі. При цьому, якщо книга не підпадає під закон про авторське право, вона демонструється повністю, а якщо підпадає, користувач може побачити у мережі її назву, авторів, 2 – 3 уривки та інформацію про бібліотеку, в якій її можна одержати. Зв’язок з видавцем і авторами підтримується постійно, і регулювання відносин з ними лежить у площині міжнародного законодавства та законодавства країн-учасниць проекту.
Треба відзначити, що хай і не багатий, але вже суттєвий досвід у створенні електронних колекцій допоміг бібліотекарям досить ясно засвоїти три головні речі:
- електронна бібліотека є одним з видів інформаційних технологій, а зовсім не замінює бібліотеки традиційні;
- оцифровувати ресурси треба відповідно до норм законодавства, не дозволяти порушення авторського права і зазіхання на інтелектуальну власність;
- оцифровуванням слід займатися самостійно, якщо це потрібно і є ресурси, а можна звернутися за допомогою до інших виконавців.
Визначилися також головні цілі та завдання електронних бібліотек:
- неминучість їх домінування й часткова заміна друкованих колекцій, головним чином для науково-технічної періодики;
- збереження функцій компенсації втрат і страхування фонду, а також створення різноманітних депозитаріїв;
- доцільність їх монопольного формування для незатребуваних і малоцінних видань [7].
Однак, рухаючись у напрямку створення електронних бібліотек, ми повинны чітко уявляти собі проблеми, які неминуче виникнуть, і спробувати знайти шляхи їх вирішення. Отже, до ключових проблем, що виникають під час створення електронної колекції будь-якого рівня – локальної чи корпоративної, закритої чи загальнодоступної – належать:
- матеріальна;
- змістовна;
- проблема пошуку;
- проблема зберігання;
- проблема управління;
- проблема легітимності.
Ми не зупинятимемося на першій проблемі, незважаючи на те, вона є найактуальнішою у нашій країні. Попри все, розрахунок і визначення матеріальних витрат видається не дуже складним завданням. Значно більші складнощі можуть виникнути в інших напрямках, деякі з яких ми й розглянемо.
Змістовна функція. Вирішуючи створювати електронну колекцію, бібліотека повинна чітко визначити аудиторію, для якої вона буде створюватися, і залежно від цього визначити, які ресурси вміщуватимуться у бібліотеці і яким чином. Будуть зберігатися у колекції документи, захищені авторським правом, чи ні, оцифровуватимуться вони на місці чи позичатимуться з уже готових електронних масивів, буде колекція загальнодоступною, обмежено доступною чи надавати розподілений доступ до ресурсів?
І тут нам як бібліотечним працівникам ніколи не потрібно нехтувати такими науковими методами, як вивчення споживацького попиту й готовності наших користувачів використовувати ті або інші ресурси. Низька собівартість створення електронних копій часто створює ілюзію, що можна створити необмежену за обсягом і різноманітну за змістом колекцію для задоволення будь-якого попиту. Однак це далеко не так. Без попереднього вивчення користувацького попиту та наступного моніторингу затребуваності ресурсів жоден серйозний проект не буде успішним. Подібні дослідження мають стати основою як для створення колекції, так і для її подальшого розвитку і можуть складатися з аналізу фонду, виявлення низькотиражних видань, вже існуючих копій, які можуть стати основою колекції, тощо. Іноді наші поверхові уявлення про доцільність тієї чи іншої діяльності не справджуються при подальшому вивченні. Наприклад, прагнення усе оцифрувати обов’язково наштовхнеться на проблему обсягів зберігання і швидкості маніпулювання даними. А впевненість у тому, що доступ до електронної копії замінює наявність друкованого документу, часто-густо підважує реальна думка користувачів, які стверджують зворотне. Прикладом може слугувати реальний факт з історії однієї з оксфордських бізнес-шкіл, де, починаючи з 2002 р. впроваджувався проект «Віртуальна бібліотека», що надає доступ до електронних копій навчальних документів. І, на превелике здивування бібліотекарів, багато хто із студентів відкинув цю ідею, надавши перевагу наборам друкованих методичних документів, щоб можна було носити їх з собою і мати можливість скористатися ними у будь-якому місці: на вулиці або в транспорті [7].
Функція організації інформації в електронній колекції – одна з ключових. У цьому питанні бібліотеці необхідно, у першу чергу, визначитися з уніфікацією форматів зберігання інформації, створенням системи індексації, класифікації або метаопису ресурсів, без якої неможливий подальший пошук у колекції. А реалізація зручного користувацького середовища, у тому числі за допомогою програмних засобів, – запорука успіху функціонування будь-якої ЕБ.
Залежно від вибору електронної колекції здійснюється й вибір програмних засобів її створення. Тут можна виділити два шляхи: створення бібліотеки з розпізнаними текстами, у масиві якої буде можливим контекстний пошук (прикладом цього може бути вже згадуваний проект НПБУ), або створення цифрової колекції, що тяжіє до традиційної бібліотечної технології: мета опису ресурсу та реалізації пошуку за метаданими (приклад колекції Old Printed Books).
Перший варіант є більш трудомістким на стадії без посереднього оцифровування даних (якщо документи не позичаються з готових масивів). Ми повинні чітко уявляти собі як матеріальні витрати на обладнання та програмне забезпечення для подібного роду діяльності, так і людські ресурси: вичитування, коректування текстів. Другий варіант більше тяжіє до класичної бібліографічної обробки документів і надання інформації про них за допомогою пошукових можливостей електронних каталогів. При такому підході до створення цифрових колекцій зберігається основна складова класичного поняття «бібліотека» як систематизованого сховища інформації, що забезпечує доступ до них користувачів.
Але ні в тому, ні в іншому випадку не слід забувати про те, що під час створення масивів цифрових ресурсів необхідно дотримуватися світових стандартів опису електронних даних: Dublіn Core, UNІMARC, RUSMARC, USMARC, ONІX і т. ін., що дозволить у першу чергу запобігти дублювання інформації у колекції безпосередньо нашої бібліотеки та забезпечить її потенційну інтеграцію у більш масштабні проекти.
Пошуковий аспект. Для організації пошуку в електронній колекції ми повинні забезпечити зручні користувацькі інструменти: пошук у межах однієї колекції, пошук у певній тематичній сфері, розподілений пошук в усіх колекціях (якщо це корпоративний проект) тощо. Вибір пошукових механізмів змістовного пошуку не виходить за межі компетенції бібліотекарів, тобто опис ресурсу, використання тих або інших інформаційно-пошукових мов (ІПМ) і методів індексування, компетентне створення метаданих є запорукою задоволення запитів наших користувачів. Не забуваймо ж, що розширення можливостей користувачів сприятиме успіхові функціонування ЕБ. Вибираючи й створюючи інформаційне середовище, ми, звичайно, не повинні забувати про існування комплексних інтелектуальних систем обробки електронних текстів, однак, у першу чергу, ми просто зобов’язані забезпечити користувачеві стандартні пошукові можливості: індексацію, класифікацію, реєстр, пошук речення, порівняння результатів з пошуковим запитом, логічний пошук, сортування за релевантністю.
Проблеми зберігання. З ними бібліотека зіткнеться якщо не на початку створення колекції, то за певний час після нього – безумовно. І тут ми повинні усвідомлювати не тільки й не стільки складність забезпечення цілості файлів, скільки можливості їх тривалого використання в умовах стрімкого розвитку технологій. Вибираючи формати файлів, необхідно орієнтуватися на стандарти, що підтримуються засобами тих ОС, які сьогодні використовуються в інформаційних установах і розвиток яких можна спрогнозувати в подальшому. Так, можна прогнозувати довгий життєвий цикл форматів XML, HTML, а також pdf, tiff (текстова інформація), avi, mpeg (мультимедії), jpeg (графічна інформація). Компетентний підхід до вибору форматів зберігання інформації дозволить максимально запобігти в майбутньому проблем підтримки, використання й відображення даних новими програмними засобами. Можливо, слід враховувати й таке поняття, як «життєвий цикл документа». Ще на початку шляху бібліотека має замислитися: скільки часу зберігати ті або інші ресурси, враховуючи їх призначення; чи варто зберігати якусь частину інформації вічно, якщо відомо, що електронні масиви мають тенденцію стрімко нарощувати свій обсяг.
І, нарешті, проблема правового регулювання цифрової бібліотеки, яка є не менш суттєвою, ніж попередні. Співробітництво між учасниками проекту (а учасників завжди буде більше одного, навіть якщо ми розглядаємо створення електронної колекції в окремій бібліотеці, оскільки учасниками проекту автоматично стають автори публікацій, видавці та користувачі) повинно фіксуватися й регулюватися певними правовими актами: положеннями, угодами, договорами. А головне – треба забезпечувати захист інтелектуальної власності. Цією проблемою не слід легковажити, навіть попри практичну відсутність в Україні послідовної системи правового регулювання даної сфери. Бібліотекарям не слід забувати, що в Україні діє Закон «Про авторське право та суміжні права», а сім років тому країна приєдналася до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів. І якщо в 2001 р. положення Бернської угоди більше асоціювалися з захистом електронної, відео- і аудіопродукції, то стрімкий розвиток систем оцифровування текстів долучив електронні колекції до кола електронних продуктів, що підлягають регулюванню міжнародними нормами захисту інтелектуальної власності. Проблема дотримання авторських прав є актуальною для бібліотек усього світу. Наскільки серйозно автори стурбовані захистом їх інтелектуального права, настільки й бібліотеки стурбовані реалізацією функції вільного доступу до інформації. Потрапивши до «межової» смуги правовідносин, бібліотеки опиняються перед дилемою: виконуючи буквально закони про захист авторських прав, потрапляють у ситуацію неможливості вільного надання користувачам доступу до електронних документів [3]. Відхрещуватися від цієї проблеми не можна, і тому схему взаємовідносин «Автор – Бібліотека – Користувач» треба вибудувати ще на початку створення колекції, щоб уникнути наступних проблем. Головна законна вимога, яку слід висувати до організації функціонування ЕБ з урахуванням сьогоднішніх реалій, полягає в тому, що копії документів, які не підпадають під захист авторських прав (70 років від дня смерті автора, соціально значущі документи й документи, що є продуктом колективної творчості) можуть відображатися в ЕБ вільно, а документи, що потрапляють під дію закону, повинні регулюватися авторськими договорами. І вже на стадії розробки проектів створення ЕБ нам треба чітко уявляти собі, що в них мають бути «задіяні» і люди, і певні механізми, що забезпечують юридичний бік існування ЕБ.
Спираючись на все вищезгадане, можна сформулювати основні проблеми й моменти, на яких повинна сконцентруватися бібліотека, і за значенням я би розставила їх у такій послідовності:
1) Лобіювання інтересів бібліотек у законодавчій сфері. Нині в українському законодавстві права на вільне копіювання друкованих творів, що надаються архівам і бібліотекам (ст. 2 Закону про авторське право і суміжні права), належать тільки до репрографічного відтворення документу і, на жаль, не регулюють питань копіювання електронної інформації. Відсутнє поняття про електронне копіювання й у Законі про обов’язковий примірник. Затягування прийняття закону про бібліотеки та відповідних підзаконних актів, що регулюють відповідні правовідносини, й надалі ускладнюватиме цю проблему.
2) Вибір концепції електронної бібліотеки. Проект буде успішним лише за умови співставлення потреб користувачів, можливостей та завдань бібліотеки. Бібліотеки повинні точно уявляти, що вони можуть зробити самостійно, що лише в контексті корпоративних проектів, а чого не зможуть зробити навіть у межах корпорації.
3) Вибір технічних інструментів для створення електронних масивів. Вивчення наявних засобів організації ЕБ – запорука успішної самореалізації бібліотеки, навіть якщо Ви хочете розробляти власний програмний інструментарій.
4) Підтримка стандартів описів електронних ресурсів. Стандартизація – запорука того, що витрачені нами зусилля й кошти не будуть «закопані у пісок», а їх використання не обмежиться вузькою аудиторією окремої бібліотеки, ВНЗ або іншої інформаційної установи.
5) Вивчення попиту на електронні видання та моніторинг використання колекції. Тільки зворотний зв’язок з користувачем надасть право бібліотекам задекларувати необхідність та актуальність створення цифрових колекцій для наших громад.
Деякі з перелічених завдань можуть бути вирішені бібліотеками самостійно, деякі – тільки спільними зусиллями бібліотечної громадськості, швидко або за тривалий термін, однак від їх вирішення залежатиме життєздатність будь-якої електронної бібліотеки.
ЛІТЕРАТУРА
- Костенко Л. Нові інформаційні технології електронних бібліотек // Бібліотечний вісник. – 2005. – № 6. – С. 25-28.
- Ляпин С. Х., Куковякин А. В. Новая T-Libra: трехзвенная архитектура, внешняя логика, объектность, индексация, функциональное и мультимодальное расширение // Материалы III й Международной научно-практической конференции «Документоведение. Библиотековедение. Информационная деятельность: Проблемы науки, образования и практики», 16-18 мая 2006 г. / Гос. акад. руководящих кадров культуры и искусства. – Киев, 2006. – C. 154.
- Моисеева С. Вопросы авторского права при использовании электронных документов в библиотеках: опыт работы и пути решения проблемы // Бібліотечний форум України. – 2004. – № 1 – С. 25-31.
- Моисеева С. Электронные коллекции документов в областных библиотеках Украины – перспективы развития // Бібліотечний форум України. – 2007. – № 3. – С. 18-20.
- Пашкова В. Нові проекти: інформаційна гармотність, електронні бібліотеки, розвиток книжкових колекцій // Бібліотечна планета. – 2006. – № 2. – С. 23.
- Степанов В. К. Формирование цифровых коллекций в традиционных библиотеках // Научные и технические библиотеки. – 2007. – № 2. – С. 89-94.
- Шрайберг Я. Л. Роль библиотек в обеспечении доступа к информации и знаниям в информационном веке: Ежегодный доклад Конференции «Крым». Год 2007. – Судак, М., 2007. – 47 с.
Використання комп’ютерних
технологій в інноваційній діяльності
бібліотек
(З досвіду роботи Черкаської центральної міської бібліотеки ім. Лесі Українки)
О. Шор, провідний методист Черкаської міської ЦБС
Інформатизація українського суспільства впливає на діяльність усіх установ, у тому числі й публічних бібліотек – єдиних загальнодоступних інформаційних центрів у регіонах.
Центральна міська бібліотека ім. Лесі Українки до останнього часу працювала у традиційному режимі, хоча її співробітники давно відчували необхідність змін, створення передумов для якісно нового інформаційного обслуговування користувачів шляхом надання вільного доступу не лише до друкованих, а й до електронних документів. Адже нові інформаційні потреби читачів неможливо було належним чином задовольнити лише за допомогою традиційних інформаційних ресурсів.
Але, на жаль, фінансовий стан бібліотек не дозволяє забезпечувати їх сучасне технічне оснащення. Тому в 2004 році центральна міська бібліотека брала участь у відкритому конкурсі проектів «Інтернет для читачів публічних бібліотек (LEAP)», оголошеному відділом преси, освіти та культури посольства США в Україні.
Перша спроба виявилася невдалою. У 2005 році наша бібліотека стала однією з небагатьох переможниць конкурсу, участь у якому брали 112 книгозбірень України. Після надходження коштів гранту (в розмірі 12 539 доларів США) почалася складна організаційна робота зі створення Інтернет-центру. У приміщенні Інтернет-центру було проведено ремонт, встановлено грати на вікна, закуплено столи. Підтримку бібліотеці надала Черкаська міська рада.
Коли робочі станції були готові до підключення, розпочалося навчання персоналу. У штаті центральної міської бібліотеки налічується 18 фахівців з вищою або середньою спеціальною освітою, і всі вони пройшли навчання, за короткий час засвоївши навички пошуку та здобуття інформації у глобальних комп’ютерних мережах.
Центр відкрився у квітні 2006 року. На відкритті були присутні: помічник аташе з питань культури посольства США в Україні Д. Хайландер, начальник управління культури Черкаської облдержадміністрації І. Козленко, начальник відділу культури Черкаського міськвиконкому Л. Стоколос, представники громадських організацій. Учасники відкриття направили електронною поштою подяку надзвичайному та повноважному послу США в Україні Дж. Гербсту за фінансову підтримку створення Інтернет-центру для читачів центральної міської бібліотеки ім. Лесі Українки.
За кошти, що надійшли від посольства США в Україні, придбано 5 комп’ютерів, укомплектованих блоками безперебійного живлення. Відповідно до грантової угоди, комп’ютер бібліотеки передано для використання в Інтернет-центрі.
Доступ до Інтернету в центрі здійснюється через виділене синхронне з’єднання.
Роботу центру регламентують спеціально розроблені «Правила користування Інтернет-центром центральної бібліотеки ім. Лесі Українки». Інтернет-центр працює відповідно до режиму роботи бібліотеки. Тривалість сеансу користування Інтернетом складає одну годину. Обслуговування користувачів проводиться за попереднім записом.
Запорукою успішної діяльності Інтернет-центру є його рекламна кампанія. У ній ми використовували всі види реклами:
- внутрішню рекламу: рекламний щит у вестибюлі бібліотеки (посилання на джерело фінансування, інформація про послуги центру); інформаційний стенд «Правила користування Інтернет – центром»;
- зовнішню рекламу (рекламний щит на фасаді бібліотеки);
- рекламу в ЗМІ (статті у місцевих газетах «Черкаський край», «Нова доба», «Місто»; поточна інформація на місцевому телебаченні («Рось», «Вікна»);
- друковану рекламу для розміщення у філіалах ЦБС, закладах освіти, культури, громадських установах (буклет «Інтернет-центр»; буклет «Черкаська міська центральна бібліотека»; візитка про роботу Інтернет-центру).
Уже з перших днів роботи Інтернет-центру всі місця за комп’ютерами були зайняті. В Інтернет-центрі протягом робочого дня можуть працювати 40 осіб.
Користувачами центру є: учнівська молодь (студенти вузів, учні технікумів, училищ, шкіл, гімназій, ліцеїв), фахівці різноманітних галузей виробництва (педагоги, економісти, медики) тощо. Здійснити своє право на одержання інформації мають можливість усі бажаючі.
З урахуванням складу користувачів і рівня їхньої підготовки до роботи в Інтернет спеціалістами центру розроблений широкий спектр Інтернет-послуг. Це навчання роботі в мережі, пошук інформації в Інтернеті, віртуальні подорожі, Інтернет-уроки.
Користувачам, які вміють працювати на комп’ютері, допомогу в освоєнні мережі Інтернет надають бібліотекарі-консультанти. Для інших за рахунок коштів гранту проводить безкоштовні групові заняття згідно з розробленою програмою системний адміністратор. Щотижневі 20-годинні (10х2) цикли таких занять з групами по 8 – 10 чоловік влаштовуються з квітня 2006 року.
| Заняття | Тема заняття |
| 1 – 2 | Операційна система Windows XP, клавіатура, мишка, базові операції. |
| 3 – 5 | Підготовка текстових документів та збереження їх на дискеті. |
| 6 – 7 | Копіювання інформації з дискети на дискету, архівація та розархівування документів, перевірка носіїв інформації на віруси. |
| 8 | Ознайомлення з Інтернет, відправка SMS, збереження розкладу руху поїздів та автобусів м. Черкаси. |
| 9 | Пошук інформації в Інтернет на трьох мовах: українській, російській, англійській. |
| 10 | Робота з електронною поштою: реєстрація електронної скриньки, відправка та отримання листа з вкладеними документами. |