Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників та службовців, працівників сільського господарства на об’єктах економіки та непрацюючого населення до дій у надзвичайних ситуаціях частина 1

Вид материала

Друге навчальне питання
Робіт при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах”.
При отруєнні аміаком
При отруєнні хлором
При отруєнні метаном
При необхідності

Подобный материал:

1 ... 4 5 6 7 8 9 10 11 ... 20

ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАХИСТУ ОСОБОВОГО СКЛАДУ НЕВОЄНІЗОВАНИХ ФОРМУВАНЬ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ У ХОДІ ВИКОНАННЯ РЯТУВАЛЬНИХ ТА ІНШИХ НЕВІДКЛАДНИХ РОБІТ В УМОВАХ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ МІСЦЕВОСТІ”.

Для захисту життя і здоров’я особового складу форму-вань цивільної оборони в умовах радіоактивного забруд-нення місцевості необхідно використовувати наступні основні заходи цивільної оборони:

- постійне проведення радіаційної розвідки та дозимет-ричного контролю в зонах радіаційного забруднення місцевості;

- укриття особового складу сил ЦО в пристосованих для потреб захисту населення приміщеннях виробничих, гро-мадських і жилих будинків, а також в спеціальних захис-них спорудах;

- вивід формувань цивільної оборони із зон високого радіоактивного забруднення місцевості;

- використання особовим складом засобів індивідуального захисту органів дихання і шкіряних покровів;

- проведення заходів медичного захисту;

- проведення аварійно-рятувальних і інших невідклад-них робіт в зонах радіоактивного забруднення місцевості з урахуванням типових режимів радіаційного захисту сил цивільної оборони.

Радіаційна розвідка і дозиметричний контроль проводи-ться як силами розвідувальних формувань так і хіміками-дозиметристами самих формувань з використанням всіх наявних засобів розвідки і дозконтролю, а також вико-ристання інформації керівництва ліквідацією надзвичайної ситуації і територіальних органів управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення.

Укриття особового складу в пристосованих приміщен-нях і в спеціальних спорудах необхідно проводити за місцем постійного проживання або тимчасового знаход-ження особового складу безпосередньо за часом дії факто-рів ураження радіоактивного забруднення місцевості, а також при загрозі їх розповсюдження.

Вивід особового складу формувань цивільної оборони із зони радіоактивного забруднення необхідно проводити:

- у випадку загрози виникнення або появи реальної небезпеки радіоактивного ураження для особового складу формування в цих зонах;

- при неможливості задовольнити у відношенні особо-вого складу формування мінімально необхідні умови і нормативи життєзабезпечення;

- при ураженні особового складу формувань цивільної оборони.

Засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіря-них покровів використовуються в системі захисних заходів в зонах радіоактивного забруднення, які повинні запобі-гати наднормативній дії на людей небезпечних і шкідливих радіонуклідів, що попали в навколишнє середовище при руйнуванні обладнання і комунікацій відповідних радіа-ційно небезпечних об’єктів, а також знижувати небажані ефекти дії на людину променевого, теплового та іонізую-чого випромінювань.

В якості засобів індивідуального захисту органів дихан-ня необхідно використовувати загальновійськові, цивільні і промислові протигази, що випускаються промисловістю, респіратори та простіші засоби (маски проти пилу із тка-нин і пов’язки).

В якості засобів індивідуального захисту поверхні шкіри необхідно використовувати загальновійськові захисні комп-лекти, різні захисні костюми промислового виробництва і простіші засоби захисту шкіри (виробничий і повсякден-ний одяг, при необхідності насичених спеціальними роз-чинами).

Засоби індивідуального захисту органів дихання і по-верхні шкіри при їх недостатності, що випускаються промисловістю, повинні бути направленими в першу чер-гу переважно для забезпечення особового складу форму-вань цивільної оборони, які проводять рятувальні та інших невідкладні роботи в осередках ураження з високими рів-нями радіації. Інший особовий склад повинен використо-вувати простіші та підручні засоби.

Заходи медичного захисту при надзвичайних ситуаціях необхідно проводити з метою попередження або зниження важкості ураження променевою хворобою особового складу формувань цивільної оборони.

Заходи медичного захисту особового складу формувань ЦО в зонах радіаційного забруднення території необхідно планувати і здійснювати з використанням наявних сил і засобів, які безпосередньо проводять аварійно-рятувальні роботи,, а також силами медичних формувань і установ.

Першу медичну допомогу потерпілим до їх евакуації в лікувальні заклади оказують безпосередньо в осередках радіоактивного ураження.

Невідкладні роботи повинні забезпечити блокування, локалізацію або нейтралізацію джерел радіаційної безпеки, пониження інтенсивності, обмеження розповсюдження і знешкодження дії полів факторів ураження до рівнів, які позволяють ефективно використовувати різноманітні захо-ди захисту.

Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи в зонах радіоактивного забруднення місцевості повинні передба-чати проведення дезактивації, дезинфекції та інших спе-ціальних робіт.

В зонах радіоактивного забруднення місцевості необ-хідно організовувати життєзабезпечення особового складу формувань цивільної оборони (при необхідності і насе-лення, яке опинилося в зоні ураження), що залучаються до участі в рятувальних та інших невідкладних роботах.

Завчасна підготовка і введення в дію планів захисту особового складу формувань цивільної оборони в умовах радіоактивного забруднення місцевості, повинні передба-чати проведення узгоджених за часом, цілям і засобам робіт з планування і виконання комплексу організа-ційних, інженерно-технічних і спеціальних заходів цивільної обо-рони, а також по формуванню необхідних для цього сил і засобів.

Використання комплексу заходів щодо захисту особо-вого складу формувань цивільної оборони умовах радіа-ційного забруднення місцевості повинно забезпечуватися:

- організацією і виконанням безперервного спостереження, контролю і прогнозування стану можливого радіоактив-ного забруднення місцевості з урахуванням особливостей території;

- своєчасним оповіщенням інстанцій, органів керів-ництва і управління, а також посадових осіб про загрозу виникнення можливого радіоактивного забруднення міс-цевості та її розвитку, а також доведенням до особового складу формувань встановлених сигналів і порядку дії в конкретній обстановці, що склалася;

- навчанням особового складу діям в умовах радіа-ційного забруднення місцевості і його психологічну підго-

товку;

- розробкою і здійсненням заходів щодо життєзабезпе-чення особового складу на випадок проведення аварійно-рятувальних робіт в зонах радіаційного забруднення міс-цевості.

Порядок, сили та засоби здійснення вказаних заходів циві-льної оборони забезпечення, їх узгодженість в терито-ріальних і галузевих ланках управління і виконання при вирішенні завдань досягнення безпеки населення в надзви-чайних ситуаціях реґламентуються окремими норматив-ними документами по лінії Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та інших централь-них органів виконавчої влади.

Отримавши повідомлення про небезпеку радіоактив-ного зараження місцевості, негайно надіньте протигаз або респіратор, а при їх відсутності, ватяну марлеву пов’язку, при необхідності укрийтеся в захисній споруді, будинку тощо, що приведе до пониження дози опромінювання на коефіцієнт захисту.

Якщо є час проведіть герметизацію споруди (підваль-ного або іншого заглибленого приміщення): закрийте вікна, двері, вентиляційні отвори (люки), віддушини тощо.

З метою захисту від дії радіонуклідів необхідно з моменту отримання повідомлення про радіоактивне зара-ження негайно приступити до проведення йодної профі-лактики. Для цієї мети на протязі семи днів кожний день приймайте по одній таблетці (0,25 г) йодистого калію, ви-користовуючи йодистий калій із аптечки індивідуальної АІ-2. Йодну настойку можна приготувати самому: три-п’ять крапель розчину йоду на стакан води, дітям до двох років – одну-дві краплі.

Після виходу із зони радіаційного забруднення, необхід-но провести дезактивацію засобів захисту органів дихання, одягу, взуття і санітарну обробку покровів шкіри на облад-наному санітарному обмивальному пункті (СОП) або само-стійно. Самостійна обробка заключається в видаленні ра-діоактивних речовин з відкритих часток шкіряних покри-вів тіла, одягу, взуття і засобів захисту. Послідовність дії така: зняти накидку (плащ, пальто і т.д.) і, ставши спиною проти вітру, витрусити її. Після того повісити одяг на перекладину (мотузку) і віником (щіткою) змести з неї радіоактивний пил.

Після цього потрібно почистити взуття щіткою або будь-яким підручним засобом і вимити водою. Після цього обробити відкриті частини шкіри водою або розчином із індивідуального протихімічного пакета (ІПП-8). Для об-робки шкіри можна використовувати сухі тампони, руш-ник і т.д.

В подальшому необхідно провести повну санітарну обробку на обмивальних пунктах (бані, пральні і т.д.) з заміною одягу.

Перед початком проведення санітарної обробки і після неї необхідно пройти дозиметричний контроль.

При аваріях (катастрофах) на радіаційно небезпечних об’єктах частина території може опинитися в умовах підвищеного радіаційного зараження.

В цій обстановці треба суворо дотримуватися заходів радіаційної безпеки і санітарної гігієни.

Головну небезпеку для особового складу формувань ЦО на такій території, забрудненій радіоактивними речовинами, становить внутрішнє опромінювання внаслідок потраплян-ня радіоактивних речовин всередину організму з повітрям, що вдихається та при прийомі харчів і води.

Все це вимагає від особового складу захисту органів дихання від радіоактивних речовин, необхідністю дотри-муватися правил поведінки на зараженій території.

Для захисту органів дихання використовуйте респіра-тори типу “Пелюсток”, респіратори Р-2, У-2К, ватяні марлеві пов’язки, маски від пилу ПТМ-1 із тканин, а також цивільні протигази.

Запам’ятайте! Засоби захисту органів дихання необхід-но обов’язково використовувати при випаданні радіоак-тивних речовин на території, де проводяться аварійно-рятувальні роботи, при всіх видах пилоутворення у зонах радіаційного зараження (сильний вітер, проїзд транспорту, особливо по грунтовим дорогам, при проведенні робіт на місцевості і т.д.).

Засоби індивідуального захисту можна не використо-вувати при находженні в житлових і адміністративних бу-динках, в тиху безвітряну погоду і після дощу.

Для уникнення ураження шкіряних покровів необхідно використовувати плащі з капюшонами, накидки із щільної тканини або поліетиленової плівки, комбінезони, гумове взуття, рукавиці, а при наявності і захисний спеціальний одяг.

Всі вікна в спорудах (будинках) закрийте плівкою, вхідні двері обладнайте м’якими шторами. Закрийте димо-ходи, вентиляційні віддушини (отвори, люки). Перед вхідними дверима поставте ємність з водою і поруч роз-стеліть килимчик.

Водорозбірні колонки обладнайте наметами і відміст-ками. Продукти зберігайте в скляній тарі або поліетиле-нових пакетах тощо.

Для попередження або послаблення дії на організм ра-діоактивних речовин та можливого уникнення захворю-вання променевою хворобою:

максимально обмежте перебування на відкритій тери-торії, при виході з приміщення використовуйте засоби ін-дивідуального захисту (респіратор, пов’язку, плащ, гумові чоботи);

при знаходженні на відкритій території не роздягай-тесь, не сідайте на землю, не паліть;

перед входом в приміщення взуття вимийте водою або витріть мокрою ганчіркою, верхній одяг витрусіть і почис-тіть вологою щіткою;

суворо дотримуйтесь правил особистої гігієни;

у всіх приміщеннях, що призначені для перебування лю-дей, кожний день робіть вологе вбирання, бажано з вико-ристанням миючих засобів;

приймайте харчі тільки в закритих приміщеннях, рете-льно мийте руки з милом перед їжею;

воду вживайте тільки з перевірених джерел;

сільськогосподарські продукти, особливо молоко, зелень, овочі і фрукти вживайте в їжу тільки за рекомендаціями органів охорони здоров’я;

виключіть купання в відкритих водоймах до перевірки ступеня їх радіоактивного забруднення;

не збирайте в лісі ягоди, гриби і квіти.

Керівник робить два-три запитання навчаємим щодо пе-ревірки освоєння матеріалу і при необхідності робить до-даткові пояснення.

ДРУГЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:

“ ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАХИСТУ ОСОБОВОГО СКЛАДУ НЕВОЄНІЗОВАНИХ ФОРМУВАНЬ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ У ХОДІ ВИКОНАННЯ РЯТУВАЛЬНИХ ТА ІНШИХ НЕВІДКЛАДНИХ

РОБІТ ПРИ АВАРІЯХ НА ХІМІЧНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ’ЄКТАХ”.

Особливістю хімічних надзвичайних ситуацій є висока швидкість формування і дія факторів ураження, що вик-ликає необхідність прийняття цілого ряду оперативних і попереджувальних заходів, які спрямовані на захист особо-вого складу сил ЦО під час ліквідації їх наслідків.

У зв’язку з цим захист особового складу сил ЦО органі-зується при можливості завчасно, а у разі виникнення хімічної надзвичайної ситуації проводиться в мінімально можливі строки. Він організується і проводиться управлін-нями (відділами) з питань надзвичайних ситуацій і цивіль-ного захисту територій, штабами сил ЦО і суб’єктів госпо-дарської діяльності.

Захист сил ЦО від сильнодіючих отруйних речовин – це комплекс організаційних, оперативних, попереджувальних і захисних заходів, що здійснюються з метою виключення або максимального послаблення дії ураження СДОР особо-вого складу сил ЦО, збереження їх боєздатності і праце-здатності.

Комплекс заходів з захисту сил цивільної оборони від наслідків хімічної надзвичайної ситуації включає:

організаційні і оперативні заходи з організації, плану-вання і проведення заходів з захисту особового складу сил цивільної оборони на підлеглій території;

інженерно-технічні заходи щодо дотримання умов без-пеки при використанні, зберіганні і транспортуванні силь-нодіючих отруйних речовин (СДОР);

підготовку сил і засобів для ліквідації наслідків хіміч-них надзвичайних ситуацій;

навчання особового складу сил ЦО порядку і правилам поведінки в умовах хімічних надзвичайних ситуацій;

забезпечення засобами індивідуального і колективного захисту;

забезпечення безпеки особового складу і використання засобів індивідуального і колективного захисту;

повсякденний хімічний контроль;

проведення попереджувальних і профілактичних захо-дів на хімічних небезпечних об’єктах;

прогнозування можливих наслідків хімічної надзвичай-ної ситуації;

попередження (оповіщення) про безпосередню небезпе-ку ураження СДОР;

тимчасову евакуацію особового складу сил ЦО із небез-печних районів;

хімічну розвідку району аварії;

знаходження і надання медичної допомоги потерпілим;

локалізацію і ліквідацію наслідків хімічної надзвичайної ситуації.

Об’єм і порядок здійснення заходів з захисту особового складу сил цивільної оборони залежать від визначеної обстановки, що може скластися в результаті хімічної над-звичайної аварії (катастрофи), наявності часу, сил і засобів для проведення заходів з захисту та інших факторів.

Великі хімічні небезпечні аварії (катастрофи), особливо з викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин, можуть нанести відчутні збитки народному господарству і привести до людських жертв.

В зв’язку з цим захист населення і сил ЦО від СДОР має важливе значення і здійснюється на всіх рівнях.

На початок всього захист від СДОР організується і здійснюється безпосередньо на хімічних небезпечних об’єктах, де головна увага приділяється заходам поперед-ження виникнення можливих надзвичайних ситуацій. Вони носять як організаційний, так і інженерно-технічний харак-тер і спрямовані на виявлення і усунення причин аварій (катастроф), максимальне пониження можливих руйнувань і втрат, а також створення умов для своєчасного прове-дення робіт з локалізації і ліквідації можливих наслідків хімічної небезпечної ситуації.

Всі ці заходи відображаються в плані захисту об’єкта від СДОР, який розробляється з участю всіх головних спеціалістів і штабу цивільної оборони об’єкту. План роз-робляється, як правило, текстуально з додатками необхід-них схем, що пояснюють розміщення об’єкту, сили і засо-би при ліквідації аварії (катастрофи), їх організацію, прог-ноз можливої хімічної обстановки і т.д. Він складається з декілька розділів і визначає підготовку об’єкту до захисту від СДОР і порядок ліквідації наслідків хімічної надзви-чайної ситуації.

В розділі організаційні заходи плану захисту від сильнодіючих отруйних речовин відображаються:

характеристика об’єкту, його структурних підрозділів (цехів і т.д.), які є на об’єкті;

оцінка можливої обстановки на об’єкті господарської діяльності у випадку виникнення хімічної надзвичайної ситуації;

організація виявлення і контролю хімічної обстановки на об’єкті в повсякчасних умовах і при виникненні хімічної надзвичайної ситуації, поря-док підтримання сил і засобів хімічної розвідки і хімічного контролю в постійній готовності;

організація оповіщення персоналу об’єкту, особового складу сил ЦО і населення, що розташоване (мешкає) близько від об’єкту;

організація укриття персоналу об’єкту і сил ЦО в захисних спорудах, що знаходяться на території об’єкту, порядок підтримання їх в постійній готовності для укриття робітників і службовців;

організація евакуації (відселення) персоналу об’єкту і сил ЦО у разі необхідності;

порядок забезпечення і використання сил ЦО на об’єкті для ліквідації наслідків хімічної небезпечної ситуації;

організація охорони осередку ураження, порядок надан-ня медичної допомоги, сили і засоби для цих цілей;

організація управління силами і засобами об’єкту при ліквідації хімічної небезпечної ситуації і її наслідків, поря-док використання сил і засобів, які прибувають на об’єкт для надання допомоги в ліквідації наслідків аварії (катаст-рофи);

порядок подання доповідей про виникнення хімічної надзвичайної ситуації і хід ліквідації її наслідків;

організація забезпечення персоналу об’єкту і сил ЦО засобами індивідуального захисту і ліквідації наслідків аварії, порядок і строки їх накопичення і зберігання;

організація взаємодії з питань локалізації і ліквідації наслідків можливих аварій (катастроф) з територіальними органами управління;

організація транспортного, енергетичного, матеріаль-ного і технічного забезпечення робіт з ліквідації наслідків хімічної небезпечної ситуації.

В розділі інженерно-технічні заходи плану захисту від СДОР відображаються:

розміщення (обладнання) устроїв, що відвертають вилив (витік) СДОР у випадку аварії (засувки - відсікателі, засувки надмірного тиску, терморегулятори, перепускні або скидуючі устрої і т.д.);

планування посилення конструкцій ємностей і комуні-кацій з СДОР або створення над ними огорожі для захисту від пошкоджень уламками будівельних конструкцій при аваріях (особливо на пожежних і вибухових небезпечних об’єктах господарської діяльності);

розміщення (будівництво) під сховищами з СДОР ава-рійних резервуарів, чаш, пасток і направлених стоків в піддони (обвалування);

розосередження запасів СДОР, будівництво для них заглиблених або наполовину заглиблених сховищ;

обладнання приміщень і промислових площадок стаціо-нарними системами виявлення аварій, засобами метеоро-логічного спостереження і аварійної сигналізації.

Планом передбачаються також заходи щодо ліквідації аварій на кожній дільниці, що має СДОР, з визначенням відповідальних виконавців з керівного складу суб’єкта господарювання, сил і засобів які залучаються, їх задачі та час, що відводиться на їх виконання.

У разі необхідності план захисту об’єкту від СДОР корегується, але не менше одного разу на рік.

Плани розробляються графічно та з додатком у вигляді пояснювальної записки. В них відображається:

оцінка можливої хімічної обстановки при аваріях (ката-строфах) зі СДОР;

організація оповіщення про аварію (катастрофу) та її можливі наслідки;

організація виявлення і контролю хімічної обстановки на від-повідній території;

організація тимчасової евакуації населення і сил цивіль-ної оборони та їх укриття, організація доступу і перемі-щення людей в зонах зараження;

організація використання засобів індивідуального і колективного захисту;

організація здійснення медичних заходів і надання медичної допомоги потерпілим;

організація і порядок участі сил ЦО і населення в ліквідації наслідків хімічної надзвичайної ситуації.

Необхідно відмітити, що ефективність перерахованих заходів захисту від сильнодіючих отруйних речовин багато залежить від ступеню підготовки до захисту особового складу сил ЦО і населення, наявності сил і засобів, що призначені для ліквідації наслідків аварій (катастроф) на хімічних небезпечних об’єктах і транспорті.

Оповіщення населення і сил ЦО про факт виникнення хімічної небезпечної аварії (катастрофи) або її передумов, а також про зараження місцевості і повітря, напрямку руху хмари сильнодіючої отруйної речовини здійснюється з метою своєчасного прийняття заходів захисту від хімічної дії СДОР.

Після отримання оповіщення про аварію на об’єкті з СДОР приводяться в готовність до використання засоби індивідуального і колективного захисту, а в ряді випадків можуть проводитися підготовчі заходи до проведення тимчасової евакуації населення і особового складу сил ЦО.

Для своєчасного оповіщення про виникнення безпосе-редньої небезпеки ураження СДОР і негайного прийняття населенням і силами ЦО заходів щодо захисту подається сигнал “Хімічна небезпека (тривога)”. При цьому населен-ня і сили ЦО інформуються яким СДОР заражена атмосфе-ра, і які необхідно виконати рекомендації з захисту.

По цьому сигналу особовий склад сил ЦО відразу вико-ристовує засоби індивідуального захисту або укривається в сховищах. В приміщеннях вентиляційні системи без фільтрів виключаються або переводяться на режим внут-рішньої циркуляції повітря, а системи з фільтрами вклю-чаються.

На хімічних небезпечних об’єктах і навколо них завчас-но створюються локальні системи оповіщення персоналу об’єктів і населення, що попадає в зону зараження СДОР.

Системи оповіщення включають: систему оповіщення і персонал, що обслуговує її. Оповіщення про загрозу виникнення або факт аварії здійснюється диспетчерами, операторами і черговими хімічно небезпечних об’єктів.

Завчасно розроблені схеми оповіщення повинні визна-чати порядок оповіщення керівного і начальницького складу сил ЦО, персоналу об’єктів, сил ЦО та населення як в робочий, так і в неробочий час.

Необхідно відмітити, що оповіщення особового складу сил ЦО і населення про виникнення хімічної надзвичайної ситуації і можливості зараження повітря і місцевості СДОР повинно здійснюватися з використанням всіх засобів зв’язку, звукопідсилюючих станцій і сигнальних засобів.

Тимчасова евакуація (відселення) особового складу сил ЦО і населення передбачає їх вивіз (вивід) із району хімічного зараження (можливого району хімічного зараження) з метою виключення або зменшення ступеню ураження. Необхідно відмітити, що евакуація (відселення) особового складу сил ЦО і населення, враховуючи швид-коплинність розвитку хімічної аварії (катастрофи), значні трудності з її проведенням, особливо пов’язанні з можли-вістю виникнення паніки серед населення, є крайнім засо-бом захисту і проводиться в виключних випадках. Вона може проводитися як з використанням автомобільного і залізничного транспорту, так і пішим порядком. Маршрути евакуації (відселення) вибираються з урахуванням хімічної обстановки, що склалася, метеорологічних умов і добре означеними помітними покажчиками.

Найбільш ефективно тимчасова евакуація (відселення) населення може бути проведена до підходу первинної хмари сильнодіючої отруйної речовини.

Охорона громадського порядку при тимчасовій евакуа-ції (відселенню) населення здійснюється силами і засобами органів охорони громадського порядку МВС, а у разі необхідності з використанням військ цивільної оборони.

Велику роль в підтриманні громадського порядку в районі хімічної надзвичайної ситуації має обмеження дос-тупу в нього людей, а також регулювання різних перемі-щень сил і засобів, що приймають участь в ліквідації нас-лідків аварії (катастрофи).

Ці обмеження здійснюються для заборони доступу в зону зараження осіб, що не зайняті на роботах з ліквідації наслідків аварії або підтримання громадського порядку; для забезпечення збереження майна евакуйованого насе-лення; виключення несанкціонованого переміщення різно-го обладнання і майна, зараженого СДОР, на чисті ділянки території; забезпечення руху по коротким маршрутам сил розвідки, аварійних команд і транспорту до місця викона-ння завдань.

Для виконання цих завдань організуються: контрольні пропускні пункти для забезпечення пропуску людей і транспорту на заражену територію; оточення зараженої території, виставлення постів і встановлення шлагбаумів, воріт і інших загорож; патрулювання вулиць міст і насе-лених пунктів у межах зараження; супровід аварійних ко-манд, підрозділів розвідки, колон автомобілів, що вивозять заражений ґрунт до місця його обеззаражування патрулями органів охорони громадського порядку або патрульними машинами ДАІ; регулювання руху на маршрутах евакуації (відселення); встановлення попереджувальних знаків.

При організації укриття особового складу сил ЦО в сховищах (укриттях), розташованих, як правило, в підва-лах та заглиблених приміщеннях, треба враховувати, що більшість СДОР важче за повітря і можуть накопичуватися в низьких місцях і затікати в підвальні і заглибленні при-міщення. Крім того, ряд сильнодіючих отруйних речовин не затримується фільтрами фільтровентиляційних устано-вок сховищ. В таких випадках сховища (укриття) можуть використовуватися тільки в режимі повної ізоляції.

Великомасштабні хімічні надзвичайні ситуації можуть приводити до ураження різної важкості великої кількості людей. В результаті складується важка обстановка для надання медичної допомоги як за об’ємом робіт, так і за умовами їх проведення. Часто ця обстановка ускладнює-ться тим, що потерпілих додатково приходиться захищати від супроводжуючих аварію (катастрофу) вторинних фак-торів ураження (пожеж, вибухів, отруєння новими хіміч-ними речовинами і т.д.).

Потерпілим в зоні зараження або в районі хімічної небезпечної ситуації надається перша медична допомога і приймаються заходи щодо негайної евакуації потерпілих в лікарняні установи. Для вирішення цих об’ємних завдань залучаються сили медичних формувань ЦО.

В основу організації медичної допомоги при небезпеч-них хімічних надзвичайних ситуаціях повинен бути покла-дений диференційний підхід в залежності від обставин, передбачена двохетапна система медичного евакуаційного забезпечення: перша медична і перша лікарняна допомога, що надається безпосередньо в районі аварії (катастрофи) і осередку хімічного зараження, і спеціалізована допомога і стаціонарне лікування, що організовані за межами хіміч-ного зараження.

На першому найбільш важливішому в організаційному відношенню етапу головним завданням медичної служби при виникненні хімічної небезпечної ситуації є своєчасне надання медичної допомоги потерпілим, а в ряді випадків і проведення санітарних гігієнічних заходів з попередження виникнення інфекційних захворювань. Для виконання цих задач необхідні мобільні медичні підрозділи (формування), які мають високу готовність і здібні негайно приступити до надання допомоги потерпілим при любих обставинах. Потрібна координація їх дій, чітке визначення їх сфери діяльності, встановлення об’ємів робіт і керівництво ме-дичними підрозділами (формуваннями) з єдиного центру.

Порядок використання медичних підрозділів (форму-вань) при аваріях з СДОР визначається виходячи з поло-жень лікарняного евакуаційного забезпечення потерпілих.

Перша медична допомога особам, які потерпіли від СДОР і отримали травми, надається безпосередньо на міс-ці ураження (отримання травми).

Це досягається двома шляхами: по-перше, самі потер-пілі оказують само- і взаємодопомогу, по-друге, до ряту-вальних робіт негайно залучаються медичні підрозділи (санітарні дружини, санітарні пости і медичні підрозділи суб’єктів господарювання). Потерпілі евакуйовуються з району аварії і зони зараження незалежно від важкості ураження. Важко уражених супроводжує медичний персо-нал, для чого формуються бригади супроводу. Всі пора-ненні і хворі доставляються в лікувальні заклади (клініки, лікарні, госпіталі і т.д.).

Головна вимога до організації першої медичної допомоги – надати її максимальній кількості потерпілих в короткі строки і доставити їх в лікарняні заклади. При цьому легкопоранені можуть евакуйовуватися малими групами пішим порядком. Потерпілі, які знаходяться у важкому стані, вивозяться транспортом. Для перевезення потерпілих використовують санітарний транспорт і тільки в окремих випадках допускається використання транспорт-них засобів загального користування. Неправильне транс-портування небезпечно ускладненнями для потерпілих. Ось чому автомобілі, що призначенні для перевезення потерпілих, повинні мати відповідне санітарне облад-нання.

Для евакуації потерпілих встановлені окремі правила. В першу чергу на транспорт завантажуються важко уражені, потім уражені середньої важкості, останніми – легко ура-жені. Інфекційні хворі і потерпілі з різко вираженими признаками психічного розладу перевозяться окремо.

На другому етапі надання медичної допомоги вико-нується в лікувальних закладах. Своєчасно надана медична допомога потерпілим при хімічних небезпечних надзви-чайних ситуаціях позволяє значно понизити, а в окремих випадках повністю виключити летальний кінець серед ура-жених.

Задача з ліквідації наслідків хімічної небезпечної над-звичайної ситуації покладається на штатні професійні і нештатні підрозділи сил цивільної оборони (загони, коман-ди, групи, ланки). Їх підготовка здійснюється у відповід-ності з програмою підготовки цивільної оборони району (міста обласного підпорядкування, суб’єкта господарю-вання), а також спеціальної підготовки за галузевою прог-рамою.

Для ліквідації хімічних небезпечних ситуацій форму-вання повинні мати засоби гасіння пожеж і доставляння великої кількості води, бульдозери, траншейні машини, засоби для розбирання завалів, ліквідації аварій на різних енергетичних мережах, спеціальні засоби захисту, запаси табельних речовин для дегазації, а також хімічні продукти і відходи промислового виробництва, які можна викорис-товувати для дегазації (нейтралізації) того чи іншого СДОР.

Особу увагу при комплектуванні особовим складом сил ЦО, які призначенні для виконання задач з ліквідації наслідків хімічних небезпечних надзвичайних ситуацій, звертається на ретельний підбір командного і начальни-цького складу. Ці люди повинні мати не тільки високі організаторські здібності і вольові якості, але мати і високі спеціальні знання, а при можливості і досвід роботи з ліквідації хімічних надзвичайних ситуацій.

Успішне і своєчасне виконання задач, які стоять перед формуваннями ЦО, в значній мірі залежить від рівня підготовки їх командного і начальницького та особового складу.

Практичні, показні та інструкторські методичні навчан-ня, групові вправи, семінари є основними методами навчання командного і начальницького складу. Закріп-лення і впровадження теоретичних знань і практичних навиків особовим складом формувань здійснюється на командних штабних навчаннях і тренуваннях, тактичних спеціальних заняттях і навчаннях з формуваннями ЦО. Командний і начальницький склад навчається, в основ-ному, на об’єктах господарської діяльності при проведенні зборів і планових занять, а також проходить підготовку на міських і районних курсах цивільної оборони, а також самостійно.

Командири невоєнізованих формувань несуть відпові-дальність за підготовку і навчання особового складу формувань ЦО. Навчання включає підготовку за програ-мою підготовки сил ЦО, спеціальну і тактичну спе-ціальну підготовку.

При підготовці особового складу використовуються різні форми і методи навчання: вправи і тренування, гру-пові навчання, виконання нормативів, змагання і огляди, а також тактичні спеціальні заняття і навчання.

Підготовка особового складу сил ЦО до захисту від СДОР організовується і здійснюється в ході бойової підго-товки в об’ємах, що визначаються програмами, затверд-женими МНС України, НЦО областей, міст республікан-ського підпорядкування Києва і Севастополя, районів і міст обласного підпорядкування, суб’єктів господарю-вання.

Підготовка робітників і службовців, які не входять до складу формувань ЦО, організується і здійснюється за місцем роботи за програмами з метою дати їм необхідний об’єм знань і привити практичні навички в ефективному використанні засобів і способів захисту при виникненні стихійного лиха, аварій і катастроф.

Головна задача навчання заключається в вивченні основних засобів і способів захисту, отримання твердих і упевнених практичних навичок в їх використанні та умі-лим діям в осередках ураження і зонах зараження, удоско-наленню практичних навичок з надання само- і взаємодо-помоги при ураженнях.

Ліквідація наслідків хімічних небезпечних надзвичай-них ситуацій включає комплекс заходів, який проводиться в короткі терміни з метою надання допомоги потерпілому населенню і силам ЦО в районі аварії (катастрофи), недо-пущення подальших втрат, а також відновлення життє-діяльності населених пунктів та функціонування суб’єктів господарювання.

Комплекс заходів з ліквідації наслідків хімічної небез-печної надзвичайної ситуації включає:

прогнозування можливих наслідків хімічних небезпеч-них аварій;

виявлення і оцінка наслідків хімічних небезпечних ава-рій (катастроф);

здійснення рятувальних і інших невідкладних аварійних відновлювальних робіт;

ліквідацію хімічного зараження;

проведення спеціального оброблення техніки і санітар-ного оброблення людей;

надання медичної допомоги потерпілим;

відновлення життєдіяльності населених пунктів та функціонування об’єктів господарської діяльності.

Прогнозування можливих наслідків хімічних небезпеч-них аварій (катастроф) здійснюється розрахунковими ана-літичними станціями, групами або окремими спеціаліс-тами. Отримані дані використовуються для прийняття невідкладних заходів захисту особового складу сил і насе-лення, організації виявлення наслідків аварії (катастрофи), проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

Виявлення наслідків аварії здійснюється проведенням хімічної і інженерної розвідки. Склад сил і засобів, що залучаються для виконання задач розвідки, залежить від характеру і її масштабів. Дані розвідки збираються в штабі керівництва ліквідації аварії (катастрофи) і на їх основі здійснюється оцінка наслідків хімічної надзвичайної си-туації та розробляється план їх ліквідації.

Рятувальні та інші невідкладні аварійні відновлювальні роботи проводяться з метою спасіння життя людей і надан-ня допомоги потерпілим, локалізації і усунення аварійних пошкоджень, створення умов для наступного проведення робіт з ліквідації наслідків аварії (катастрофи).

Ліквідація хімічного зараження проводиться шляхом дегазації (нейтралізації) обладнання, будинків, споруд і місцевості в районі аварії, що заражені СДОР, і здійснює-ться з метою пониження ступеню їх зараження і виклю-чення наступного ураження людей.

Спеціальне оброблення техніки і санітарне оброблення особового складу сил ЦО та населення проводиться на виході із зон зараження і здійснюється з метою запобігання ураження людей сильнодіючими отруйними речовинами. Ефективність цих заходів залежить від своєчасного і якіс-ного їх проведення.

Медична допомога потерпілим надається з метою змен-шення загрози їх здоров’ю, послаблення дії на них сильно-діючих отруйних речовин.

Здійснення комплексу заходів з ліквідації наслідків хімічних небезпечних надзвичайних ситуацій потребує чіт-кої організації і впевненого керівництва за їх проведенням.

При хімічній небезпечній надзвичайній ситуації керів-ник формування зобов’язаний:

оцінити хімічну обстановку, визначити межі зон зара-ження, прийняти заходи щодо її позначення і оточення;

виявити особовий склад сил ЦО, що підверглися дії факторів ураження СДОР ;

розробити план роботи щодо виконання отриманих завдань на проведення аварійно-рятувальних робіт і в залежності від масштабів і характеру хімічного зараження: уточнити обстановку і задачі особовому складу форму-вання ЦО; черговість робіт і терміни їх виконання; способи дегазації (нейтралізації) СДОР; організацію контролю за повнотою дегазації (нейтралізації) місцевості, техніки, бу-динків, споруд і транспорту; організацію медичного забез-печення особового складу; вимоги заходів безпеки; організацію управління і порядок подання доповідей про виконання ходу робіт.

Як правило, робота починається з рекогносцировки району аварії (катастрофи), в ході якої визначається:

масштаб аварії і загальний порядок її ліквідації;

можливі масштаби розповсюдження рідкої і парової фаз викиду (виливу) СДОР;

протипожежний стан району наступних робіт;

об’єм робіт з евакуації (відселення) населення (сільсько-господарських тварин);

необхідна кількість сил і засобів для проведення робіт;

місця зосередження сил і засобів для ліквідації наслідків аварії;

задачі з розчищення шляхів підходу і під’їзду до місця аварії;

метеорологічні умови і місця організації баз засобів матеріального забезпечення, пунктів управління, видачі засобів індивідуального захисту, харчування і т.д.

За результатами рекогносцировки уточняються завдання особовому складу формувань ЦО.

Після постановки завдань кожному командиру військо-вих частин і формувань ЦО, що приймають участь в лік-відації наслідків аварії, видається наряд-допуск на вико-нання робіт в зоні зараження СДОР.

Для керівництва силами і засобами, що приймають участь в ліквідації наслідків аварії, створюється система зв’язку. і цілодобово.

Хімічна розвідка і хімічний контроль, є одним із голов-них заходів, що здійснюються в ході ліквідації наслідків хімічної небезпечної надзвичайної ситуації і спрямовані на виявлення хімічної обстановки в районі аварії (катаст-рофи).

Хімічний контроль, що здійснюється в районах аварій (катастроф), включає:

визначення ступеню зараження СДОР обладнання, будинків, споруд, техніки, повітря, ґрунту і джерел води в районі аварії, контроль за його змінами за часом;

встановлення можливості безпечного перебування сил ЦО і населення в районі аварії (катастрофи) без засобів захисту;

ідентифікація не маркірованих і безгосподарних СДОР.

Підхід до осередку аварії (аварійному цеху, дільниці, ємності) здійснюється з підвітряної сторони. Близько межі зараження СДОР організується рубіж вводу груп розвідки в осередок аварії. Розвідка осередку аварії ведеться групами розвідки в складі не менше 3-х чоловік, один із яких є хіміком-розвідником. На рубежі вводу група отримує необхідне спорядження (радіостанцію, електричні ліхтарики, прибори розвідки, засоби відбору проб, засоби медичної допомоги), проходить інструктаж, переводить засоби індивідуального захисту в бойовий стан і направ-ляється в осередок аварії. Розвідка осередку аварії проводиться тільки з використанням ізолюючих протигазів і засобів індивідуального захисту шкіри. В ході розвідки осередку аварії оглядається місце (об’єкт) аварії, визна-чаються її причини і масштаби, приймаються при можли-вості заходи щодо усунення причин аварії або її лока-лізації. Здійснюється розшук поражених людей, надання їм першої допомоги та їх евакуація. Визначається ступінь зараження повітря СДОР, відбираються проби (змиви) з обладнання і стін приміщень (споруд) для наступного їх лабораторного аналізу. Результати розвідки доповідаються через радіозв’язок. Якщо об’єм задач з розвідки осередку аварії значно великий, то організується змінна робота груп розвідки. Одночасно з розвідкою осередку аварії організує-ться хімічна розвідка на території об’єкту аварії і поза його межами.

Хімічна розвідка на території суб’єкта господарювання групами розвідки, як правило, проводиться на розвіду-вальних хімічних машинах (автомобілях) або в пішому порядку. При цьому розвідувальні групи, рухаються між цехами, через кожні 50-100 м зупиняються і за допомогою приборів виконують заміри, визначають ділянку розливу і межі розповсюдження газопарової фази СДОР. Межі зараження позначаються знаками огородження. Однак необхідно пам’ятати, що багато СДОР у вибуховому і пожежному відношенні небезпечні. Ось чому в залежності від типу СДОР у ряді випадків категорично забороняється не тільки вистрілювати знаки огородження, але і їх забива-ти, так як це може привести до вибуху.

Як правило, на межах зон зараження з інтервалом 300-500 м виставляються хімічні пости спостереження, що призначені для контролю за змінами напрямку розпов-сюдження зараженого повітря і для контролю за змінами концентрації СДОР.

Найбільш розповсюдженими сильнодіючими отруйни-ми речовинами на Україні є хлор, аміак, різні хімікати, пестициди, кислоти та інші хімічні сполуки.

ХЛОР – це газ зеленувато-жовтого кольору з різким задушливим запахом. Важче за повітря. При випарову-ванні і з’єднанні з паром води в повітрі стелиться над землею у вигляді туману зеленувато-білого кольору, може проникати в нижчі і підвальні приміщення будинків і споруд. При виході в атмосферу із несправних ємностей димить. Пари сильно подразнюють органи дихання, очі і шкіру.

Ознаки отруєння: різка біль в грудях, сухий кашель, блювання, порушення координації руху, задишка, різь в очах, сльозотеча. Можливий смертельний кінець при вдиханні великих концентрацій.

Засоби індивідуального захисту: цивільні протигази усіх типів, камери захисні дитячі, а при їх відсутності – ватяна марлева пов’язка або рушник, попередньо змочені водою або 2 % розчином питної соди.

АМІАК – це безбарвний газ з різким задушливим запахом. Легший за повітря. Добре розчиняється у воді. При виході в атмосферу із несправних ємностей димить. Небезпечний при вдиханні. Пари сильно дратують органи дихання, очі і шкіру.

Ознаки отруєння: прискорене серцебиття, порушення частоти пульсу, нежить, кашель, різь в очах і сльозотеча, важке дихання, а при тяжкому отруєнні – нудота і порушення координації руху, маревний стан. При високих температурах можливий смертельний кінець.

Засоби індивідуального захисту: на об’єктах, що ви-користовують аміак, - промислові марки КД і М, ізо-льовані і киснево-ізольовані протигази. При їх відсутності – ватяна марлева пов’язка або рушник, попередньо змочені водою або 5% розчином лимонної кислоти.

Отримавши інформацію про викид в атмосферу силь-нодіючих отруйних речовин і про небезпеку хімічного зараження, необхідно надіти засоби індивідуального захис-ту органів дихання, найпростіші засоби захисту шкіри (плащі, накидки) і покинути район аварії.

Якщо відсутні засоби індивідуального захисту і вийти з району аварії неможливо, залишайтесь у приміщенні, вклю-чіть гучномовець місцевого радіомовлення (радіоприй-мач, телевізор); чекайте повідомлень відділу (управління) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення (району, міста обласного підпорядкування, області). Щільно закрийте вікна і двері, димоходи, вен-тиляційні віддушини (люки). Вхідні двері завісити што-рою, використовуючи ковдри і будь-які щільні тканини. Заклейте щілини в вікнах і стики рам плівкою, лейкоплас-тиром або звичайним папером від проникнення в примі-щення пару (аерозолів) сильнодіючих отруйних речовин.

Запам’ятайте! Надійна герметизація споруд (житла) виключає проникнення сильнодіючих отруйних речовин у приміщення.

Залишаючи споруду (будинок), виключіть джерела електроенергії, візьміть з собою особисті документи, необ-хідні речі, надіньте протигаз або ватяну марлеву пов’язку, накидку або плащ, гумові чоботи.

Виходьте із зони хімічного зараження в сторону, яка перпендикулярна напрямку вітру. Обходьте переходи че-рез тунелі, яри, лощини – в низьких місцях може бути висока концентрація сильнодіючих отруйних речовин.

Почувши розпорядження про термінову евакуацію, будьте уважні до вказівок командира формування, керівника робіт з ліквідації НС, управління (відділу, штабу ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (міста обласного підпорядкування, райо-ну) і ретельно виконуйте їх.

При евакуації транспортом уточніть час і місце по-садки. Не запізнюйтесь і не приходьте раніше призначено-го строку.

Вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг і провітріть його на вулиці, прийміть душ, умийтесь з милом, ретельно вимийте очі і прополощіть рот, а після зробіть повну санітарну обробку в стаціонарі.

При підозрі на ураження сильнодіючими отруйними ре-човинами виключіть будь-які фізичні навантаження, прий-міть велику кількість пиття (чай, молоко і т. д.) та звер-ніться до медичного працівника або в медичний заклад.

В першу чергу необхідно захистити органи дихання від подальшої дії сильнодіючих отруйних речовин.

На потерпілого необхідно надіти протигаз або ватяну марлеву пов’язку, попередньо змочивши її при отруєнні хлором водою або 2 % розчином питної соди, а при отруєнні аміаком – водою або 5% розчином лимонної кислоти, і винести (вивести) його із зони ураження. У випадках отруєння сильнодіючими отруйними речовина-ми потерпілому забезпечити спокій і тепло.

При виході із зони зараження вимийте очі і відкриті ділянки тіла (чаєм, молоком і т.д.) і зверніться за допомо-гою до медичного працівника або до медичного закладу.

ПРИ ОТРУЄННІ АМІАКОМ винесіть потерпілого з зони зараження, шкіряні покрови, очі, ніс, рот вимийте водою. В очі закапайте дві-три краплі 30% розчину альбу-циду, в ніс оливкове масло.

ПРИ ОТРУЄННІ ХЛОРОМ винесіть потерпілого із зони зараження. При зупинці дихання зробіть штучне дихання. Шкіряні покрови, рот, ніс вимийте 2 % розчином питної соди або водою.

ПРИ ОТРУЄННІ МЕТАНОМ винесіть потерпілого із зони зараження. При зупинці дихання зробіть потерпі-лому штучне дихання.

ПРИ ОТРУЄННІ ЧАДНИМ ГАЗОМ винесіть потер-пілого із зони зараження, розстебніть комірець одягу. При необхідності зробіть штучне дихання.

ПРИ НЕОБХІДНОСТІ зверніться за допомогою до медичного працівника або відправте потерпілого в ме-дичний заклад.

ПРИ ОТРУЄННІ СДОР дійте у відповідності з отри-маними розпорядженнями керівника формування, керів-ника робіт з ліквідації НС або управління (відділу) з пи-тань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту насе-лення області (міста обласного підпорядкування, району).

Blog