Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників та службовців, працівників сільського господарства на об’єктах економіки та непрацюючого населення до дій у надзвичайних ситуаціях частина 1

Вид материала

Курс лекцій

Содержание Територіальні формування забезпечення Об’єктові формування Основними формуваннями ЦО На підприємствах лісного господарства На підприємствах енергетики, залізничного, повіт-ряного транспорту, зв’язку На базі будівних та будівельно-монтажних організа-цій На підприємствах сільського господарства У державних установах та організаціях В учбових закладах Друге навчальне питання Невоєнізовані формування цивільної оборони 18 до 60 років Громадяни України, які зараховані у склад невоє-нізо­ваних формувань ЦО зобов’язані Третє навчальне питання В планах передбачається Додатки до плану приведення в готовність невоєні-зованого формування Навчальна ціль Навчальні питання і орієнтовний розрахунок Перше навчальне питання

Подобный материал:

• Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників, 5398.07kb.
• Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників, 2792.72kb.
• Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників, 4125.44kb.
• Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників, 5524.43kb.
• Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників, 2580.69kb.
• Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників, 5311.98kb.
• Типові програми підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях на підприємствах,, 1248.48kb.
• Черкаська обласна рада, 58.32kb.
• Чернігівська обласна державна адміністрація, 139.44kb.
• Програма забезпечення населення Здолбунівського району засобами радіаційного та хімічного, 105.1kb.

Територіальні формування, як правило, створюються на базі суб’єктів господарської діяльності з чисельністю працюючих більше 100-150 чоловік.

Територіальні формування забезпечення створюю-ться на базі споріднених підприємств, організацій, установ та учбових закладів з урахуванням профілю їх діяльності, наявності відповідних фахівців, матеріальних і технічних засобів.

У сільських районах територіальні формування створю-ються на базі районних організацій та підприємств, а також найближ­чих до районних центрів об’єктів сіль-ськогосподарського призначення.

Об’єкти, на базі яких розгортаються територіальні формування загального призначення або забезпечення, створюють, крім того, об’єктові формування для вирішен-ня завдань ЦО безпосередньо на своїх об’єктах.


Об’єктові формування створюються на підприємствах (у тому числі сільськогосподарських), в організаціях, уста-новах та учбових закладах, які і складаються з формувань загального призначення та забезпечення.

На об'єктах господарської діяльності з чисельністю працюючих до 100 чоловік, школах, ПТУ, вищих та середніх учбових закладах формування загального призна-чення не створюються.

Об’єкти, що не мають матеріальних та людських ресур-сів для створення власних формувань, прикриваються, згідно планів цивільної оборони, територіальними форму-ваннями цивільної оборони.

Основними формуваннями ЦО на промислових під-приємствах є формування загального призначення. Крім них, у залежності від наявності відповідної бази, можуть створюватися формування забезпечення: розвідувальні, зв’язку, медичні, аварійно-технічні, протипожежні, охорони громадського порядку, обслуговування сховищ, обеззаражування, СОП, СОО, СОТ, інші формування.

На підприємствах лісного господарства створюються лісотехнічні та лісопожежні формування (команди, від-ділення).

В установах і на об’єктах водного транспорту додат-ково створюються морські (річкові) аварійно-рятувальні загони (групи), призначені для ведення рятувальних та іінших невідкладних робіт на акваторіях, водних шляхах та прибережних об’єктах.

На підприємствах енергетики, залізничного, повіт-ряного транспорту, зв’язку для рішення завдань ЦО безпосередньо на власних об’єктах крім спеціальних ві-домчих формувань створюються рятувальні, аварійно-від-новлювальні та аварійно-технічні команди, а також інші формування ЦО в залежності від наявності бази створення.

На базі будівних та будівельно-монтажних організа-цій, незалежно від відомчої приналежності та форм влас-ності, крім територіальних формувань ЦО загального приз-начення, створюються такі територіальні формування заез-печення: групи інженерної розвідки; команди по ремонту та відновленню доріг та мостів; команди підривних робіт.

На підприємствах сільського господарства створюю-ться такі формування : зведені команди (групи), пости РХС, СД, протипожежні (команди, відділення, ланки), команди (групи) захисту тварин і рослин, інші фор-мування.

У державних установах та організаціях для виконан-ня завдань ЦО, при наявності відповідної бази створюю-ться такі формування : зведені загони, команди, групи, ланки, пости РХС та інші.

В учбових закладах (в залежності від профілю) ство-рюються формування забезпечення (медичні, зв’язку, за-хисту тварин і рослин, розвідувальні, охорони громадсько-го порядку та інші).


Керівник заняття ставить 2-3 запитання навчаємим що-до визначення повноти засвоєння викладеного матеріалу і при необхідності робить додаткові пояснення.


ДРУГЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:

“ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОБОВ’ЯЗКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ НЕВОЄНІЗОВАНИХ ФОРМУВАНЬ”.


По-перше нам необхідно знати, а які невоєнізовані фор-мування створені на території нашого підприємства (уста-нови чи організації) і їх основне призначення.

За рішенням начальника цивільної оборони створені наступні невоєнізовані формування (перечислити форму-вання, їх чисельність, оснащення технікою та засобами малої механізації, їх призначення, хто командир): ________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Невоєнізовані формування цивільної оборони комп-лектуються робітниками та службовцями без звільнення їх від основної роботи.

До складу формувань зараховуються працездатні грома-дяни України - чоловіки віком від 18 до 60 років і жінки - від 18 до 65 років, за винятком жінок, які мають дітей до 8 років, жінок з середньою та вищою медичною освітою, які мають дітей до 3 років, військовозобов’язаних, які мають мобілізаційні приписи, а також осіб, що входять до складу аварійних служб і спеціалізованих професійних формувань підприємств.

Дозволяється зачисляти в склад невоєнізованих фор-мувань ЦО працюючих чоловіків за віком старше 60 років та жінок старше 55 років з їх особистої згоди.

Зарахування громадян до складу формувань обумов-люється окремим пунктом при заключені трудової угоди з адміністрацією підприємства.

Успішне вирішення завдань цивільної оборони буде залежати від умілого виконання командно-начальницьким та особовим складом невоєніованих формувань своїх обо-в’язків.

Командир формування зобов’язаний:

1. Знати організація, призначення та можливості форму-вання, порядок забезпечення технікою та майном.

2. Знати рівень підготовки, моральні та ділові якості під-леглих.

3. Постійно удосконалювати особисту підготовку по ЦО, організовувати та проводити з особовим складом заняття, навчання, тренування.

4. Уміло керувати роботою формування, постійно під-тримувати взаємодію з іншими НФ ЦО (під час прове-дення РіНР).

5. Рішуче та енергійно добиватися виконання постав-лених завдань, проявляючи ініціативу і, у випадку необ-хідності, самостійно приймати рішення у відповідності з обставинами.

6. Турбуватися про забезпечення особового складу НФ ЦО засобами індивідуального захисту, слідкувати за вико-нанням мір безпеки при роботі з технікою, під час маршу, а також своєчасно приймаючи заходи щодо захисту від вторинних факторів ураження.

7. Навчати особовий склад умінню засовувати засоби індивідуального захисту, прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю, проведенню обез-зараження та санітарної обробки людей.

8. Постійно знати наявність особового складу форму-вання, наявність та стан техніки, паливно-мастильних та інших матеріальних засобів.

9. Організовувати матеріальне та технічне забезпечення формування.

10. Здійснювати контроль за правильним викорис-танням, утриманням та зберіганням майна, спеціальної техніки, періодично особисто перевіряти їх справність та зберігання.

11. Постійно заохочувати смілі, розумні та ініціативні дії підлеглих.

Одним із головних обов'язків командирів НФ ЦО являє-ться робота по підтриманню формування в постійній готовності до виконання завдань цивільної оборони.

Громадяни України, які зараховані у склад невоє-нізо­ваних формувань ЦО зобов’язані :

проходити навчання у групах підготовки по ЦО, під час тактико-спеціальних навчань, перевірок стану цивільної оборони об’єкту та при підвищенні кваліфікації;

брати участь в тренуваннях та навчаннях цивільної обо-рони;

утримувати закріплену за ними техніку, майно та інст-румент у справному стані;

знати стан техногенної безпеки на об’єкті;

знати обстановку на техногенних небезпечних об’єктах в зону ураження яких попадає суб’єкт господарської діяль-ності;

підвищувати свою професійну, фізичну та морально-психологічну підготовку;

брати участь в рятувальних роботах, виконувати інші задачі, покладені на формування.

Громадяни, які зараховані у склад формувань і ухиляю-ться від виконання обов’язків з питань ЦО, притягуються до відпові­дальності згідно чинному законодавству.

Підготовка особового складу формувань здійснюється згідно "Положення про Цивільну оборону України".

Штати формувань та табелі їх оснащення розробляю-ться формувачем згідно "Типової організації організаційно-штатної структури невоєнізованих формувань", "Приблиз-них норм оснащення невоенізованих формувань матеріально-технічними засобами", та затверд­жуються начальниками цивільної оборони за узгодженням з відповідними вище-стоящими територіальними органами з питань надзвичай-них ситуацій та цивільного захисту населення.

Для комплектування формувань використовується справна автомобільна, шляхо-будівельна та інша техніка, що не приписана до Збройних Сил України по мобілізації.

Допускається припис одного комплекту техніки до двох-трьох однотипних формувань у різних змінах.

Потреба невоєнізованих формувань цивільної оборони у матеріальних ресурсах, техніці і спеціальних видах май-на задовольняється згідно “Положення про Цивільну обо-рону України”.

Забезпечення формувань спеціальним майном, а також технікою, майном і матеріально-технічними засобами на-родногосподарського призначення здійснюється постача-льницькими структурами формувача з оплатою заявником вартості матеріальних ресурсів, а також технікою та матеріально-технічними ресурсами, які є на підприємстві.


Керівник заняття ставить 2-3 запитання навчаємим що-до визначення повноти засвоєння викладеного матеріалу і при необхідності робить додаткові пояснення.


ТРЕТЄ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:

“ДІЇ ОСОБОВОГО СКЛАДУ НЕВОЄНІЗОВАНИХ ФОРМУВАНЬ ПРИ ПРИВЕДЕННІ ФОРМУВАНЬ В ГОТОВНІСТЬ”.


Постійна готовність формування досягається:

завчасною підготовкою його до виконання покладених на нього завдань;

високим морально-психологічним станом особового складу;

забезпеченням формування засобами індивідуального захисту та іншим майном;

високим ступенем готовності автотранспорту, спеціаль-ної техніки та засобів малої механізації;

високими навичками командно-начальницького складу і особового складу формування ЦО;

знанням командно-начальницьким та особовим складом невоєнізованого формування цивільної оборони особли-востей об’єктів можливих пошукових та невідкладних аварійно-відновлювальних робіт;

безпреривним та стійким управлінням, наявністю необ-хідних запасів та своєчасним їх поповненням.

Для проведення заходів цивільної оборони органи управ-ління ЦО, підприємства, установи і організації на підставі рекомендацій територіальних органів управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення розробляють плани цивільної оборони.

Приведення формувань у готовність до дій за приз-наченням здійснюється згідно з планами, які розроб-ляються на підприємствах в організаціях і установах. В планах визначаються основні завдання, які покладені на формування, перелік заходів, які проводяться, час і вико-навці, необхідні документи, які використовуються під час приведення в готовність. Відпрацьовуються, як додаток до плану, необхідні схеми, розрахунки та інше. Плани зав-часно вивчаються з усіма виконавцями.

В планах передбачається:

порядок і строки оповіщення і збору особового складу формувань;

порядок і строки видачі табельного майна та інших матеріальних засобів;

строки готовності;

питання управління формуванням в період збору, приве-дення в готовність, висування в райони зосередження або в райони рятувальних робіт, організація комендантської служби;

питання взаємодії з іншими формуваннями;

порядок забезпечення та інші питання.

Строки приведення формувань в готовність встанов-люється вищестоящими органами управління у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від НС виходячи із місцевих умов, але вони не повинні пере-більшувати 12 годин.

Готовність формувань перевіряється у ході планових перевірок стану ЦО і навчань цивільної оборони, але не менше одного разу на три роки. При цьому визначається :

час збору формувань, приведення їх у готовність, вихід у райони зосередження, до об’єктів рятувальних робіт;

готовність і здатність формувань вирішувати завдання цивільної вборони згідно призначення;

забезпеченість формувань засобами індивідуального захисту, технікою, майном і спецодягом, порядок їх збері-гання та готовність до використання;

реальність усіх розрахунків;

відповідність кількості, чисельності, організаційної структури оснащеності формувань характеру та обсягу завдань з урахуванням особливостей виробництва, спе-цифіки міста, району, області, регіону.


Додатки до плану приведення в готовність невоєні-зованого формування :

1. Штат та табель до штату, узгоджений з тери-торіальним органом управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, затверджений начальником ЦО району (міста обласного підпоряд-кування).

2. Штатно-посадовий список.

3. Функціональні обов'язкі командно-начальницького складу формування.

4. Схема організації формування ЦО.

5. Схема оповіщення.

6. Витяг із графіка отримання майна цивільної оборони (або накладні).

7. Схема (маршрут) висування в вихідний район або район проведення пошукових та невідкладних аварійно-рятувальних робіт.

8. Схема шикування формування на марші.

9. Орієнтовні можливості за 10 годин роботи.

10. Список посадових осіб і їх номери телефонів.

11. Схема об'єкта, на якому будуть проводитись аварійно-рятувальні роботи.

12. Відомість видачі вимірювачів дози опромінення та зняття показників.

13. Журнал контролю опромінення.

14. Режими радіаційного захисту при проведенні ряту-вальних робіт в осередках ураження.

15. Довідкові матеріали.

ВИСНОВКИ

Успішне та своєчасне проведення заходів цивільної обо-рони багато залежить від підготовки командно-начальни-цького складу, особового складу невоєнізоваинх форму-вань, від знання та уміння виконувати свої обов'язки у важких умовах під час ліквідації наслідків аварій, катаст-роф та стихійного лиха, по керівництву підлеглими.

Високий рівень професійної підготовки, добрі органі-заторські здібності, сильна воля, особлива сміливість, вміння швидко та вірно оцінювати обстановку, приймати рішення та наполегливо втілювати їх в життя — це головні якості, які необхідні як командиру так і рятівнику в екстремальних умовах мирного та воєнного часу.


Т Е М А 5.

ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАХИСТУ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ФОРМУВАНЬ У ХОДІ ВИКОНАННЯ РЯТУВАЛЬНИХ ТА ІНШИХ НЕВІДКЛАДНИХ РОБІТ В УМОВАХ РАДІАЦІЙНОГО ЗАБРУДНЕННЯ МІСЦЕВОСТІ ТА ПРИ АВАРІЯХ НА ХІМІЧНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ’ЄКТАХ.


Навчальна ціль:

Дати навчаємим основи правил поведінки та дії в умовах радіоактивного забруднення місцевості та при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах.


Вид навчальних занять – групове заняття.

Тривалість – 1 година.

Метод проведення занять – бесіда, розповідь, показ.

Місце проведення заняття – клас.


Навчальні питання і орієнтовний розрахунок

навчального часу:


Передмова. 6-8 хв.

1. Організація захисту особового складу невоєнізованих формувань цивільної оборони у ході виконання рятуваль-них та інших невідкладних робіт в умовах радіоактивного забруднення місцевості. 20 хв.

2. Організація захисту особового складу невоєнізованих формувань цивільної оборони у ході виконання рятуваль-них та інших невідкладних робіт при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах. 15 хв.

Підсумки. 4-2 хв.


Навчальна література і посібники:


1. Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій, постанова КМУ, № 1099, 1998 р., Київ.

2. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97), 1997 р., МОЗ України, Київ.

3. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у продуктах харчування (ДР-97), 1997 р., МОЗ України, Київ.

4. ГСРФ “Безпека в надзвичайних ситуаціях”, Стан-дартвидав Росії, Москва:

1. Захист населення, 1995 р.;

2. Життєзабезпечення населення в надзвичайних си-туаціях, 1995 р.;

3. Захист систем господарсько-питного водозабезпе-чення, 1995 р.;

4. Режими діяльності рятівників, що використовують засоби індивідуального захисту при ліквідації аварій на хімічно небезпечних об’єктах, 1995 р.;

5. Засоби інженерного забезпечення аварійно-ряту-вальних робіт, 1996 р.;

5. Довідник з цивільної оборони, Укртехногрупа, 1998 р., Київ.

6. Сильнодіючі отруйні речовини, Укртехногрупа, 1998 р., Київ.

7. Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІЦ ЦО і НС, 1997 р., Київ.

8. Проект Положення про невоєнізовані формування Цивільної оборони, Штаб ЦО України, 1994 р., Київ.

9. Періодичні інформаційні видання. МНС України, 1997-2000 рр., Київ.

10. Періодичні інформаційні видання. МНС Росії, 1995- 2000 рр., Москва.


Матеріальне забезпечення


1. Стенди або схеми в класі:

1. Нормативно-правова база цивільної оборони України.

2. Сили цивільної оборони.

3. Структура цивільної оборони суб’єкта господарської діяльності.

4. Організація проведення рятувальних та інших невід-кладних робіт.

5. Дії органів управління і сил ЦО та населення у надзвичайних ситуаціях.

6. Організація проведення евакозаходів.

7. Захист населення у надзвичайних ситуаціях.

8. Засоби індивідуального захисту.

9. Засоби радіаційної і хімічної розвідки та дозимет-ричного контролю.

10. Само- і взаємодопомога при надзвичайних ситуа-ціях.

11. Сигнали цивільної оборони.

11. Засоби індивідуального захисту з розрахунку кож-них 2-3 обучаємих.

111. Прибори радіаційної і хімічної розвідки та дозимет-ричного контролю з розрахунку на кожних 5-6 навчаємих.

1У. Засоби захисту шкіри на кожних 5-8 навчаємих.

У. Медичні засоби на кожних 5-8 навчаємих.


ПЕРЕДМОВА.


Забезпечення безпеки особового складу формувань в надзвичайних ситуаціях, обумовлених аваріями і катастро-фами з викидом радіоактивних і хімічних речовин є обо-в’язковою задачею всіх органів управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення і командно-начальницького складу, а також особового складу формувань цивільної оборони.

Безпека особового складу формувань цивільної оборони при радіоактивному та хімічному зараженні забезпечує-ться:

- пониженням вірогідності виникнення і зниженням можливих масштабів аварій (катастроф) з викидом радіоактивних і хімічних речовин;

- локалізацією, блокуванням, заглушенням, скороченням часу існування, масштабів і послабленням дії факторів ураження;

- зниженням небезпеки ураження особового складу формувань шляхом пред’явлення і реалізації спеціальних вимог поведінки у зонах зараження;

- організацією і проведенням захисних заходів в відношенні до особового складу формувань цивільної оборони;

- проведенням аварійно-рятувальних та інших невідк-ладних робіт щодо усунення безпосередньої небезпеки для життя і здоров’я не тільки населення, але і особового складу сил цивільної оборони, що займаються прове-денням аварійно-рятувальних робіт.

Захист особового складу формувань цивільної оборони - це комплекс взаємоув’язаних за місцем, часом проведення, цілями, засобами заходів цивільної оборони, які спрямо-вані на усунення або зниження на заражених територіях до прийнятого рівня загрози життю і здоров’ю людей у випадку реальної небезпеки виникнення або в умовах реалізації небезпечних і шкідливих факторів радіоактив-ного та хімічного зараження територій.

Заходи щодо захисту особового складу формувань цивільної оборони від факторів ураження внаслідок радіоактивного або хімічного зараження місцевості повин-ні плануватися в об’ємах, які гарантують не перевищення нормативної дії на них можливих факторів ураження для розрахункової надзвичайної ситуації.

В умовах виникнення надзвичайних ситуацій заходи щодо захисту населення повинні здійснюватися в об’ємах, які забезпечують неперебільшення допустимої нормативої дії на них реалізованих факторів ураження.

Якщо в умовах обставин, що склалися, встановленні нормативи допустимої небезпечної дії можуть бути пере-вищені, заходи щодо захисту особового складу формувань підлягають проведенню за напрямками і в масштабах, що позволяє максимально послабити їх дію.

Заходи щодо підготовки до дій для захисту особового складу формувань цивільної оборони в умовах радіо-активного та хімічного зараження необхідно заздалегідь планувати і виконувати диференційовано за видами і ступенями можливої небезпеки на конкретних територіях і з урахуванням насиченості цих територій об’єктами про-мислового призначення, гідроспорудами, об’єктами і сис-темами виробничої і соціальної інфраструктури; наявності, номенклатури, потужності і розміщення потенційно небез-печних об’єктів; характеристик, в тому числі за вартістю і захисним властивостями в умовах надзвичайних ситуацій, наявності будинків і споруд та їх будівельних конструкцій; особливостей проведення евакозаходів; кліматичних та інших місцевих факторів.

Систему захисту населення в надзвичайних ситуаціях необхідно формувати на основі розбивки підконтрольної території на зони вірогідних надзвичайних ситуацій за результатами:

- аналізу вірогідності виникнення на даній території і на окремих її елементах надзвичайних ситуацій;

Для виділених зон небезпеки і відповідно сукупним характеристикам можливого радіоактивного та хімічного зараження місцевості необхідно розробляти типові варіан-ти захисту населення і проводити заходи щодо завчасної підготовки до дій в екстремальних умовах. Типові варіанти захисту повинні бути основою для вибору робочого плану дій формувань ЦО на даній території при конкретній над-звичайній ситуації. При необхідності прийняття в якості робочого план необхідно корегувати за обставинами, які складаються.

Об’єми і терміни проведення заходів щодо завчасної підготовки системи захисту формувань цивільної оборони визначають виходячи із принципу розумної достатності в забезпечення безпеки в умовах радіоактивного та хіміч-ного зараження місцевості.

Заходи щодо захисту особового складу формувань цивільної оборони в умовах радіоактивного та хімічного зараження місцевості необхідно планувати і проводити при раціональному використанні матеріальних і фінансових ресурсів, максимальному використанню існуючих, дооб-ладнаних і знову створених виробництвах, будинках і спорудах, рятувальних засобах, пристосуваннях, спеціаль-ної оснастки, профілактичних і лікувальних препаратах та іншого майна.


ПЕРШЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:

“