Міністерство освіти та науки україни академії управління та інформаційних технологій “аріу”

Вид материала

Содержание

Оцінка привабливості основних рекреаційних районів АР Крим
Сума балів
Методичні підходи щодо визначення пріоритетів розвитку регіону
Т.С. Корнєва
Проблеми розвитку рекреаційного регіону
Курортна рекреація львівщини як пріоритет розвитку людського потенціалу

Подобный материал:

1 ... 11 12 13 14 15 16 17 18 19

Оцінка привабливості основних рекреаційних районів АР Крим

Показник/ регіон	Південний	Південно-східний	Східний	Західний	Північно-західний	Централь-ний
Показник/ регіон	бал	бал	бал	бал	бал	бал
Природно-ресурсний потенціал, % у загальному обсязі АР Крим	10	4	1	6	7	5
Територіальна різноманітність природно-ресурсного потенціалу	10	6	1	9	3	5
Кількість засобів розміщення, од.	10	2	3	3	1	3
Кількість відпочиваючих (громадяни України), осіб	10	2	1	4	1	1
Кількість відпочиваючих (громадяни СНД), осіб	10	4	1	9	1	2
Кількість відпочиваючих (далеке зарубіжжя), осіб	10	1	1	2	1	1
Кількість працівників у рекреаційній галузі, осіб	10	2	1	7	1	1
Коефіцієнт заповнюваної, %	8	10	1	3	8	10
Середня кількість днів перебування, дні	3	4	3	10	1	5
Обсяг додаткових послуг на 1 особу, грн.	7	10	1	4	1	3
Вартість 1-го койко-дня, грн.	1	3	10	5	10	6
Платежі до бюджету, тис. грн.	10	2	2	3	1	5
Сума балів	99	50	26	65	36	47
Середній бал	8,3	4,2	2,1	5,4	3,0	3,7

До першої групи відноситься лише Південний рекреаційних район (середній бал 8,25), який є безсумнівним лідером практично за усіма показниками. Найбільш сильними боками цього району є найвища частка і розмаїття природно-рекреаційного потенціалу (особливо ландшафтні, кліматичні, приморські ресурси), найбільша величина попиту на послуги регіону, особливо з країн далекого зарубіжжя. Слабкими боками його є порівняно нижча кількість днів перебування рекреантів, що пов’язано з найвищою в регіоні вартістю одного койко-дня, а також обмежений обсяг додаткових послуг.

До другої групи належать Західний, Південно-Східний та Центральний райони (5,4, 4,2 та 3,7 середні бали відповідно). Характерний найвищий коефіцієнт заповнюваності в регіоні у 2005 році для Південно-Східного району завдяки нижчої вартості відпочинку та достатньо розвиненої інфраструктурі. Для Західного району – це найдовше перебування рекреантів (переважають громадяни країн СНД) та високої кількості працівників рекреаційної галузі завдяки чіткої історично сформованої лікувальної спеціалізації. Для Центрального району, який є своєрідним «розподільником» рекреантів по території півострова, характерні середні значення основних показників, слабкими боками його є низький попит населення на відпочинок у регіоні.

Третя група об’єднує рекреаційні райони – «аутсайдери» – Північно-Західний та Східний рекреаційні райони (3,0 та 2,1 середні бали відповідно). Вони відрізняються низькою вартість відпочинку, але ефективність рекреаційної діяльності тут найнижча у регіоні.

А.Ю.Васильонок, аспірант Азовського регіонального

інституту управління Запорізького національного

технічного університету (м. Бердянськ)

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПРІОРИТЕТІВ РОЗВИТКУ РЕГІОНУ

Особливістю методики стратегічного планування територіального розвитку за проектом Канада - Україна „Регіональне врядування та розвиток” є залучення до співпраці трьох основних зацікавлених сторін (стейкхолдерів) – влади, бізнесу, громади. При цьому стратегічне планування розглядається як моделювання регіону з позицій яким він є, яким він може бути, і як цього досягти.

Основою для визначення основних пріоритетів стратегічного плану розвитку Запорізької території є сформульований базовий варіант бачення майбутнього області на найближчі 10-20 років: "Запорізький край – історико-культурна столиця південно-східної України, екологічно безпечний, інвестиційно привабливий регіон, з розвинутими індустріальним та аграрним комплексами, високим освітньо-науковим потенціалом, поширеними курортно-туристичними послугами. Громади області самодостатні, спроможні до самоврядування. Населення має високий рівень життя, забезпечений належний соціально-правовий захист."

Далі важливо виокремити ті пріоритети розвитку, які мають забезпечити реалізацію сформульованого бажаного майбутнього. Формулювання і вибір стратегічних цілей є четвертим із шести основних етапів (кроків) реалізації проекту:

1 крок: Планування

2 крок: Формулювання бачення майбутнього .

3 крок: Оцінювання ситуації на сьогодні (SWOT або А-В-С аналіз)

4 крок: Формулювання і вибір стратегічних пріоритетів.

5 крок: Підготовка плану дій, заходів

6 крок: Стратегія впровадження та оцінка.

Мета етапу формулювання та вибору стратегічних цілей – розробка сценаріїв та визначення стратегічних пріоритетів (напрямків) розвитку Запорізької області. Основним рівнем залучення громадськості для цього етапу стратегічного планування є співробітництво всіх зацікавлених сторін (стейкхолдерів). Цільовою аудиторією в процесі реалізації цього етапу стратегічного планування є основні стейкхолдери, місцеві експерти, науковці, спеціалізовані за напрямками дорадчі групи, робоча група (рада) зі стратегічного планування.

Основними комунікативними методами та засобами забезпечення цього процесу є: громадські слухання, експертна рада, індикатори розвитку, стандарти територій, групи експертів, інтерактивні веб-сторінки, посередництво, переговори, тестування сценаріїв, робота в спеціалізованих групах, матеріали для обговорення, огляди у ЗМІ.

Методика реалізації четвертого етапу проекту передбачає проведення ряду заходів:

експертних "круглих столів" для обговорення поточної ситуації за кожним напрямком сформованого бачення територіального розвитку з метою підготовки можливих сценаріїв майбутнього розвитку;
соціологічних опитувань з метою ранжування потреб жителів регіону та вивчення громадської думки щодо пріоритетів розвитку Запорізької області;
спеціалізованого семінару із обговорення підготовлених на круглих столах можливих сценаріїв майбутнього розвитку та визначення пріоритетів територіального розвитку;
комунікативного забезпечення поширення інформації про четвертий етап реалізації проекту та подальше залучення громадськості до процесу стратегічного планування розвитку Запорізької області.

Для обговорення поточної ситуації за кожним напрямком сформованого майбутнього бачення Запорізької області з метою підготовки можливих сценаріїв, альтернатив та пріоритетів розвитку проведено 6 експертних "круглих столів" за напрямками: 05.02.07 (економіка), 06.02.07 (управління та самоврядування), 07.02.07 (культура и туризм), 08.02.07 (соціальна сфера), 09.02.07 (екологія), 12.02.07 (захист прав людини та гендерна рівність)

Методика проведення "круглих столів" включала попереднє формування цільових груп (10-20 осіб) за визначеними напрямками та проведення двох сесій – інформаційної і SWOT–аналізу для окреслення можливих сценаріїв майбутнього розвитку Запорізької області. На початку заходу керівник відповідного відділу облдержадміністрації виступав із спеціально підготовленою доповіддю про ситуацію в певній галузі і обґрунтовував бачення влади щодо основних здобутків, недоліків, можливостей та загроз. Далі здійснювалась оцінка ситуації з позицій двох інших основних зацікавлених сторін (стейкхолдерів) – бізнесу та громади. В процесі обговорення ініціювались сценарії розвитку Запорізької області, створювались експертні групи для подальшої розробки стратегічного плану за певними напрямками. Під час підведення підсумків "круглого столу" визначались особи, відповідальні за підготовку презентації про результати роботи на спеціалізованому семінарі із визначення пріоритетів.

За результатами круглих столів проводиться соціологічне анкетування з метою вивчення громадської думки щодо ініційованих пріоритетів. Для обговорення розроблених на "круглих столах" підготовлених можливих сценаріїв майбутнього розвитку та результатів соціологічного опитування проводиться спеціалізований семінар з метою визначення пріоритетів територіального розвитку. На семінар запрошується 80-100 осіб, що є представниками як трьох основних стейкхолдерів – влади, бізнесу і громади, так і міст та районів області.

Методика проведення семінару передбачає:

ідентифікацію для слухачів етапу формулювання та вибору стратегічних цілей;
представлення розроблених цільовими експертними робочими групами сценаріїв майбутнього розвитку Запорізької області за всіма напрямками бачення;
ознайомлення з результатами соціологічних опитувань громадської думки мешканців територіальної громади;
обговорення наслідків реалізації представлених сценаріїв;
аналіз можливих пріоритетів майбутнього розвитку Запорізької області та ранжування їх учасниками семінару.

При підведенні підсумків семінару важливо чітко розуміти, що велика кількість вибору ускладнює сам вибір. Як висловився Шарль де Голь, «важко керувати народом який вживає 256 видів сиру…». Помилкою стратегії може бути включення в неї усіх визначених громадою цілей (напрямків розвитку) як пріоритетних. Наприклад: давайте будемо туристичним регіоном, але в той же час будемо розвивати промисловість і аграрний сектор, підвищувати рівень освіти тощо. Стратегії з великим розмаїттям пріоритетів можуть створюватись з метою привабливості інвесторів різних напрямків. Але насправді такий підхід відштовхує прагматичного інвестора, тому що вклавши, наприклад, гроші в будівництво курорту, у нього не має впевненості, що завтра поруч не виросте промислова «труба» яка зведе його вкладення нанівець.

Суть стратегії полягає в чіткому зрозумілому виборі пріоритетів. Потрібно мати відвагу прямо записати в стратегії, що ми вибираємо в першу чергу, а що відкладаємо на другий план. Тому що не вистачить бюджетних коштів на задоволення всіх потреб і прийдеться визначатися, які потреби є стратегічними. Не тільки обмеженість коштів є причиною вибору пріоритетів, а ще і те, що багато намірів дій є взаємо виключними. Стратегія є запис зробленого вибору.

Тому учасники семінару на підставі представленої інформації, інтересів тієї групи людей, яких вони представляють, на підставі логіки та власного досвіду повинні вибрати із зазначених десяти напрямків бачення не більше двох пріоритетів. Проводиться підрахунок голосів і визначається кілька (бажано не більше двох) пріоритетів розвитку Запорізької області.

УДК 339.138:338.48

Т.С. Корнєва, старший викладач,

Азовський регіональний інститут

управління Запорізького національного

технічного університету, м. Бердянськ

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНОГО РЕГІОНУ

Розвиток курортно-туристичної галузі має суттєвий вплив на рівень національної економіки в сучасних умовах становлення України як незалежної держави. Але порівняно з промислово розвиненими країнами вклад цієї галузі в національний доход незначний, хоча є необхідні передумови для зміни існуючої ситуації.

Курортно-туристична галузь має в основі ділення території на рекреаційні регіони (РР), питання володіння і використання ресурсів яких вирішуються на державному рівні. Для вирішення рекреаційних задач створена територіальна рекреаційна система(ТРС), яка містить природні та культурно-інфраструктурні комплекси. Вперше комплексне рекреаційне ділення відносно всіх видів туризму було розроблене ще в 70-х роках в СРСР під керівництвом проф. В.С. Преображенського, засновника рекреаційної географії та рекреалогії [1]. Виділення рекреаційних регіонів на території України повинно сприяти раціональному використанню природних ресурсів і більш повній реалізації рекреаційних потреб суспільства.

Кожен РР займає визначену територію, має комплекс ресурсів, які можна оцінювати як з географічної точки зору, так і відносно рівня засвоюваності та доступності для застосування. Курортно-рекреаційні ресурси – це поєднання природно-кліматичних факторів і штучно створеної інфраструктури, які використовуються в лікувально-оздоровчої та рекреаційної діяльності для зміцнення здоров’я людей. Туристичні ресурси умовно діляться на природні, інфраструктурні та історико-культурні.

Вказані ресурси мають такі властивості як кліматично-ландшафтні характеристики; потенційний запас природних ресурсів; доступність для використання; екологічні характеристики; естетичну привабливість природних та пізнавальну цінність історичних об’єктів для організації екскурсій; соціально-демографічні характеристики.

Зокрема, в Приазовському рекреаційному районі, розташованому на території трьох областей: Херсонської, Запорізької та Донецької, який входить до складу Азово-Чорноморського РР, використовуються такі природні ресурси:

узбережжя Азовського моря;

родовища мінеральних вод та лікувальних грязей;

сприятливі кліматичні умови;

екологічно чисте природне середовище; багаті культурно-історичні пам’ятки.

Розвиток курортно-туристичної галузі здійснює вплив на господарчу діяльність даного регіону тим, що сприяє збільшенню надходжень у місцеві бюджети; розвитку суміжних галузей(будівництво, торгівля, сільське господарство, транспорт, народні промисли та ін.); відкриттю нових робочих місць для населення; розвитку соціальної та культурної сфери.

Все це забезпечує економіко-соціальний розвиток району, підвищення життєвого рівня місцевого населення.

Для розвитку туристичної індустрії необхідна наявність таких складових: інвестиції, кадри, рекреаційні ресурси.

Курортно-туристична галузь приваблива для інвесторів тим, що стартові інвестиції відносно невеликі; попит на туристичні послуги постійно зростає; забезпечується високий рівень рентабельності і мінімальний термін окупності витрат [2]. Остання складова найбільш дешева, але може забезпечити високу рентабельність туристичної діяльності.

Ефективне використання багатих ресурсів будь-якого рекреаційного району потребує розв’язання великої кількості проблем, зокрема таких, як забезпечення мережі комунікацій, засобів зв’язку, комунальної інфраструктури, переробка побутового сміття та ін. При цьому ефективне впровадження в туристичну індустрію комп’ютерних технологій і застосування засобів математичного моделювання для розв’язання, наприклад, таких задач: оптимального розміщення туристичних комплексів на заданій території; організації оптимального використання рекреаційних ресурсів; оптимального розподілу інвестицій.

Треба враховувати, що пошук рішення вказаних проблем неможливий без дослідження таких важливих аспектів, як вивчення туристичних потоків в регіон та особливостей туризму в даному регіоні (сезонні особливості, види і форми відпочинку та оздоровлення); екологічні проблеми, пов’язані із збереженням природних ресурсів; боротьба із забрудненням природного середовища побутовим сміттям; перспективи розвитку курортно-туристичної індустрії в даному районі.

При створенні математичних моделей для розв’язання вищевказаних завдань виникають труднощі, зумовлені складністю ТРС як реальної економічної системи. Необхідно враховувати непростий характер структурних, економічних, соціальних зв’язків між об’єктами системи, вплив на неї зовнішніх чинників, все це не просто адекватно записати на математичній мові, тому виникають ускладнення при побудові моделі формалізованими методами. Тому доцільно застосовувати методи імітаційного моделювання, тобто проведення комп’ютерного експерименту, який відтворює реальне функціонування системи [3–6]. Після отримання результатів імітаційного моделювання за допомогою спеціальних методів приймаються рішення відносно управління реальною ТРС.

Література.

География рекреационных систем СССР. – М.: Наука, 1980.
Школа І.М. та ін. Менеджмент туристичної індустрії: Навчальний посібник / За ред. проф. І.М. Школи. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2005. – 596 с.
Лемешев М.Я., Щербина О.А. Оптимизация рекреационной деятельности. – М.: Экономика, 1985. – 160 с.
Менеджмент закладів оздоровлення та відпочинку в рекреації: Навчально-методичний посібник /За ред. проф. В.І. Пономаренка. –К.: ”Денеб”, 2005. – 416 с.
Менеджмент туризма: Основы менеджмента: Учебник. – М.:Финансы и статистика, 2002. – 352 с.
Рекреация: социально-экономические и правовые аспекты: Монографія / В.К. Мамутов, А.И. Амоша, Т.Н. Дементьева и др. – К.: Наукова думка, 1992. – 143 с.

УДК 338.48+627.3

В.Н.Степанов, д.э.н., профессор, заместитель директора

по научной работе Института проблем рынка

и экономико-экологических исследований НАН Украины, г. Одесса

Д.В.Волошин, к.э.н., соискатель Института проблем

рынка и экономико-экологических исследований

НАН Украины, г. Одесса

факторы активизации развития туристской индустрии на побережье Черного и Азовского морей Украины

На современном этапе становления Украины как независимого государства и формирования инновационной модели ее социально-экономического развития существенно возрастает роль фактора приоритетного развития социально и экологически ориентированных сфер хозяйственной деятельности. К числу таких сфер, безусловно, следует отнести туристский бизнес. Программируемое и целенаправленное развитие туризма как приоритетного сектора экономики является важным фактором социально-экономического возрождения Украины.

В последние годы проблемам развития туристско-рекреационной (ТР) сферы в Украине было посвящено достаточно большое количество работ [1-6]. Особое внимание в них уделено адаптации ТР-деятельности к рыночным условиям [3], специальным программным вопросам приоритетных направлений развития ТР-хозяйства [6] и др.

В то же время возникла необходимость обратить внимание на целый ряд нерешенных вопросов в общей системе организации и управления развитием региональными ТР-комплексами. В этом плане весьма актуальными являются вопросы оценки новых факторов активизации развития туристско-рекреационной индустрии в ряде регионов Украины.

В данной работе ставится задача рассмотреть современные условия, предпосылки и факторы развития туризма в контексте реализации ресурсного потенциала украинского побережья Черного и Азовского морей и учета новых факторов глобальных и региональных трансформаций, порождаемых, прежде всего, усилением многомерных интеграционных процессов.

Туризм сегодня – это мощная и быстрорастущая отрасль. В мировом экспорте индустрия туризма занимает третье место (7,4%), уступая по объемам только нефтяному бизнесу (8,9%) и автомобильной промышленности (7,7%). По данным Всемирной Туристской Организации, на долю туристской отрасли приходится сегодня 10,1 % всего ВВП и 7 % всех капиталовложений в мировом масштабе. Согласно статистке, в мире ежегодно путешествуют около 1,5 млрд. чел., причем, по оценкам экспертов, к 2020 году количество туристских поездок увеличится в 3 раза. Туризм обеспечивает реализацию специфических туристских услуг, играя, таким образом, роль «невидимого» экспорта. Все это способствует увеличению количества валютных поступлений в бюджеты всех уровней [7].

Не менее значительна роль туризма в обеспечении занятости населения. Сегодня в сфере туризма заняты 200 млн. чел., то есть туризм обеспечивает появление каждого 12-го рабочего места в мире, учитывая тот факт, что создание рабочего место в туризме обходится дешевле в 20 раз, чем в промышленном секторе экономики. В странах, развитых в туристском отношении, таких как Испания, Греция, Португалия, Тунис, Италия, в секторе обслуживания занято до 50% населения, при этом большая доля занятости приходится на молодежь [7].

Такие кардинальные изменения в туристской сфере обусловлены изменениями в самом обществе. Повысился уровень жизни человека, в результате технического прогресса сократилась доля рабочего и увеличилась доля свободного для рекреации времени, повысился культурный и образовательный уровень населения. Трансформация ценностных ориентаций в связи с усиливающимися психологическими нагрузками, фактор «ускорения жизни», приводит к возрастающей потребности в новых туристских впечатлениях, познании культурного наследия человечества и общении с природой. При этом во всем мире возрастает уровень так называемого «зеленого», экологического туризма.

Необходимо отметить, что Украина занимает одно из ведущих мест в Европе по наличию уникальных приморских рекреационно-туристских ресурсов. Это, прежде всего, протяженность береговой линии 1640 км (40% от общей протяженности береговой линии Черного моря). Вместе с природным туристическим потенциалом Азовского моря приморский регион Украины может обеспечить одновременное пребывание 3,5 млн. рекреантов [8]. Также одним из определяющих ресурсов является мягкий, умеренно-континентальный и субтропический климат (120-140 солнечных дней в году, средняя температура в июне-августе 22-23С, температура морской воды летом 18-23С).

Приморский регион обладает значительными запасами минеральных вод и лечебных грязей. Запасы лечебных грязей составляют почти 28,8 млн. м³. Наибольшая доля сульфидно-иловых грязей приходится на Узунларское и Чокракское озера (Крым), Куяльницкий, Шаболатский, Тилигульский лиманы (Одесская и Николаевская области). Обладают высокой аттрактивностью уникальные природные ландшафты – Крымские горы, Одесские лиманы, песчаные косы, а также природно-заповедные территории и памятники архитектуры, истории и искусства, в том числе уникальные дневнегреческие поселения Ольвия, Херсонес, Тира.

Необходимо отметить и значительный туристско-рекреационный потенциал Приазовья. Это, прежде всего, значительная протяженность береговой линии (780 км), наличие благоприятных для рекреации заливов и песчаных кос, уникальной в рекреационном отношении песчаной пересыпи – Арабатской стрелки протяженностью 110 км. Имеются значительные запасы лечебных грязей и минеральных вод. В настоящее время в Приазовье в рекреационных целях используется около 1,0 млн. м³ минеральных вод и около 100 тыс. м3 лечебных грязей в год. В последние десятилетия в Приазовье создана крупная материально-техническая база рекреационного хозяйства в районах Арабатской стрелки, Бердянска, Белосарайской косы [8].

Однако, принимая во внимание тот факт, что ресурсно-экологические факторы (масштабы и уровень обеспеченности той или иной территории рекреационно-туристскими ресурсами) являются важнейшими, определяющими развитие отрасли, нельзя забывать и о других факторах, таких как безопасность региона, общий уровень межрегионального сотрудничества, уровень демократизации общества, степень соблюдения международных норм и правил. По своей экономической сущности туристская индустрия легко адаптируется к новым условиях хозяйствования. Поэтому хотелось бы обратить особое внимание на новейшие трансформационные процессы, которые могут оказать влияние на экономические преобразования и стать дополнительными факторами развития туризма в Украинском Приазовье и Причерноморье.

Учет таких факторов позволит спрогнозировать, каким будет туризм через 5-10 лет, предоставит возможность наиболее полного использования туристского потенциала приморских регионов Украины. Одним из таких факторов является усиление интеграционных процессов в Черноморском регионе, в частности создание Организации Черноморского Экономического Сотрудничества (ОЧЭС), ГУАМ, Международного Черноморского Клуба и др. К концу 2007 года намечено окончание создания «Черноморского Еврорегиона».

В 2006 году Конгресс местных и региональных властей Совета Европы предложил создание нового еврорегиона в бассейне Черного моря по примеру аналогичного еврорегиона в Адриатическом море, успешно функционирующем с 2006 года. Побудительным стимулом послужил тот факт, что Черное моря является особой стратегически важной зоной для Европы. С одной стороны, посредством Черного моря обеспечивается выход к Средиземному морю и странам Центральной Европы, а с другой – здесь осуществляется пересечение путей между Востоком и Западом. В социально-экономическом, культурном и природоохранном аспектах – это одна из наиболее уязвимых территорий Европы.

По мнению отечественных и зарубежных экспертов, приграничное сотрудничество, в том числе в сфере туризма, может и должно стать началом украинского экономического чуда при условии создания благоприятных условий для хозяйственной деятельности – усовершенствования налогового законодательства и гарантированной защиты прав инвесторов. Сегодня идет речь о необходимости исправления ошибок 2005 года, когда без прогнозирования последствий и предупреждения представителей бизнеса были отменены свободные экономические зоны и территории приоритетного развития, что привело к оттоку инвестиций и разочарованию западных партнеров.

Украина является стратегически важным партнером для стран причерноморского региона. Одним из приоритетных направлений ее деятельности является развитие трансграничного и межрегионального сотрудничества. Учитывая этот факт, в 2005 году Украиной был подписал трехлетний план действий «Украина – Европейский Союз». В рамках данного проекта одной из ключевых сфер возможного сотрудничества было определено развитие туристского обмена между трансграничными регионами в бассейне Черного моря.

Таким образом, глобализационные и интеграционные процессы в регионе при условии преодоления препятствий, таких как сложности пограничных отношений, процедуры пересечения границы и перевозки грузов, запутанной системы таможенных правил, при условии объединенных усилий государства (а на реализацию программы развития туристической инфраструктуры Украины необходимо 25 млн. гр. ежегодно) и частных инвесторов могут стать началом настоящего туристского бума в регионе [9].

Хотелось бы отметить, что особым событием для Черноморского региона станет проведение Зимней Олимпиады в Сочи в 2014 году. Олимпиада в Сочи может стать самой дорогой в истории проведения зимних Игр, об этом свидетельствует ряд цифр. Если, по данным Интернет-портала Олимпиады-2006, на Игры в Турине было потрачено 2,7 млрд. евро, проведение Игр в японском Нагано обошлось государству и компаниям в 2 млрд. долл., а американском Солт-Лейк-Сити – всего в 1,3 млрд. долл., то правительство России утвердило федеральную целевую программу развития курорта Сочи, по которой он за девять лет получит почти 2 млрд. долл. [10].

В рамках подготовки к Олимпиаде в Сочи власти края в качестве приоритетного проекта определили реконструкцию морского порта в городе и создание нового порта в районе Имеретинской долины. И если новый порт в Имеретинской долине будет сосредотачиваться на грузовых перевозках, то реконструированный порт в Сочи станет преимущественно пассажирским. После завершения строительства нового мола и причалов старый сочинский порт будет принимать до 10 круизных лайнеров. Конечно, событие такого масштаба уже само по себе должно привлечь внимание инвесторов и туристов ко всему Причерноморского региону, что предоставит реальную возможность занять серьезное место в мировом туристском рынке.

Развитие транспортных коммуникаций является одним из важнейших факторов развития туризма в бассейне Черного моря. Одним из проектов сегодня является создание круговой автомагистрали – своего рода кольца вокруг Черного моря с высоким уровнем пропускной способности. Протяженность магистрали составит 7000 км и объединит города всех 6 причерноморских стран, а также Сербии, Албании и Греции. Маршрут разработан исключительно с учетом норм, утвержденных международными организациями и Европейским Союзом.

Усиливаются коммуникации и на морском транспорте. Прежде всего, это относится к стратегически важному объекту – Керченскому проливу. Сегодня создана рабочая группа для сопровождения инвестиционного проекта по строительству транспортного перехода в Азовское море через Керченский пролив, который наряду с перемещением грузов будет обеспечивать перевозку 10 млн. туристов. Достойной конкуренцией румынским каналам выступает глубоководный судовой ход «Дунай – Черное море», который будет выступать важным фактором активизации трансграничного туризма в Черноморском регионе.

С 2004 года на всех основных линиях и маршрутах Черноморского бассейна был отмечен рост паромных перевозок: как грузовых, так и пассажирских. Увеличение составило 17% – с 8% до 25% [11]. Грузопассажирское сообщение обеспечивается турецкими фирмами, в частности фирма «Karadeniz» - сообщение Скадовск – Зонгулак и Самсун – Новороссийск, фирма «Karden Gemicilik» - сообщение Сочи – Трабзон – Сочи, фирма «Ipekyolu Denizcilik» – Ризе – Поти. Керченская паромная переправа уже многие годы осуществляет паромные перевозки туристов и автомашин на двух автопаромах на линии порт Крым – порт Кавказ.

Открыты новые виды туристического сервиса на пассажирском пароме между портами Ялта и Синоп (Черноморское побережье Турции). Мощности парома позволяют обеспечить перевозку 150 человек в каютах класса «люкс» до пункта назначения всего за 6 часов. Компания «Ukrferry» запустила новое комфортабельное судно «Южная пальмира» по линии Одесса – Стамбул – Одесса. Новые линии будут способствовать развитию туризма в регионе что послужит фактором сотрудничества не только в направлении пассивного выездного туризма украинских граждан, но и откроет украинский туристский рынок для иностранных посетителей.

Рассматривая морской транспорт, нельзя не упомянуть развитие яхтинга, как разновидности морского туризма, который чрезвычайно перспективен для Украины [12]. По данным Еврокомиссии, прямой оборот морского туризма в Европе в 2004 году достиг 72 млрд. евро, оставив далеко позади объем грузооборота. Сегодня украинское черноморское побережье представляет огромный интерес для западных туристов еще и тем, что дает дополнительную возможность последующего прохода по крупным рекам, в частности по Днепру.

Несмотря на многочисленные проблемы на пути развития яхтинга в Украине, такие как скудность информации о сложности в законодательстве и режиме осуществления пограничных формальностей (закрытие навигационного периода в зимнее время, необходимые многочисленные разрешения пограничников и Департамента морского и речного транспорта Минтранссвязи), неразвитости инфраструктуры, отсутствие сервиса по обслуживанию яхт, уже существует определенный прогресс в развитии этого направления туризма. Так, недавно был создан «Черноморский яхт-клуб» в Одессе (Отрада). Благодаря усилиям и энтузиазму новых руководителей сегодня этот клуб, единственный такого рода в Украине, выходит на совершенно новый уровень предоставления услуг.

Таким образом, несмотря на тот факт, что Черноморский регион в силу ряда причин еще проигрывает в конкурентной борьбе за туристские потоки таким странам как Турция, Египет, Черногория, Хорватия, Испания, уже сегодня на лицо повышенный интерес к региону не только со стороны традиционных туристов из регионов СНГ и Восточной Европы, которые не имеют здесь языковых барьеров. Сегодня этот регион входит в зону деловых и познавательных интересов туристов со всего мира. Результатом является динамические процессы диверсификации туристских услуг в регионе, наращивание их многообразия, появление новых форм обслуживания. Этот факт подтверждается ростом настоящей и перспективной вовлеченности территорий Причерноморья в туристско-рекреационный сервис (рис. 1).

Рис. 1. Перспективы развития туристско-рекреационных территорий Причерноморья Украины, тыс. га.

Резюмируя вышеизложенное, хотелось бы отметить, что, несмотря на потенциал перспективного развития туристской отрасли в данном регионе, существует ряд системных проблем, игнорирование или недооценка которых может свести на нет самые проработанные программы. Это, прежде всего, неготовность городской инфраструктуры общего назначения (городской транспорт, водообеспечение, канализация, общественное питание, дороги) [13]. В Севастополе существует острая проблема водообеспечения и очистки стоков. В Балаклаве – водоотведения. Пропускная способность дорог многих крымских городов исчерпала себя еще в 80-е годы прошлого столетия.

Особой проработки требует стратегия бюджетной эффективности туризма, практика конвертации туристского потока в рост доходов бюджета принимающего региона. На практике очень часто причерноморские города, обладающие значительным природным и культурным потенциалом, получают от одно-двух часового пребывания экскурсионных групп огромные коммунальные нагрузки и мизерные денежные поступления, так как у туристов заранее оплачен весь в пакет услуг в месте размещения. Также нельзя не отметить, проблему низкого уровня туристского сервиса в регионе, получившего даже название «крымского туристического хамства». Пройдут году кропотливой работы, прежде чем у современного туриста изменится сформировавшееся негативное мнение о качестве предоставляемых услуг.

Тормозит развитие отрасли и несовершенство действующего законодательства, которое не вовлекает в полном мере предпринимательские круги в сферу туризма и рекреации [14]. Отсутствует эффективный экономический механизм, который стимулировал бы рациональное природопользование природно-рекреационных территорий на основе интегрированного подхода. Требует совершенствования методика определения стоимости имущества рекреационных территориально-хозяйственных комплексов и нормативно-правовая база приватизации туристко-рекреационных объектов.

В качестве завершающих выводов хотелось бы отметить следующее:

Причерноморский регион Украины имеет все предпосылки для создания развитой, высококонкурентной индустрии туризма. Этому, в частности, способствуют новые интеграционные и коммуникационные процессы в регионе, выступающие дополнительными факторами развития туризма. На базе повышения инвестиционной активности капитала, действенного сценария развития приморского туризма и благоприятного законодательства, туризм имеет все основания занять ведущее место в структуре народнохозяйственного комплекса Украины.

В предстоящие годы крайне важно провести качественно новые интегральные оценки уникального рекреационного ресурсного потенциала и, условий развития туристской индустрии на побережье Черного и Азовского морей с учетом новых факторов влияния на данную сферу в контексте национальных приоритетов и региональных детерминант социально-экономического прогресса.

Одним из актуальнейших вопросов рекреационно-туристического освоения побережья Черного и Азовского морей является программно-целевое формирование нового привлекательного туристического облика в контексте новых сложных и многоуровневых процессов трансформации туристического бизнеса, которые в ближайшие годы существенно изменят весь европейский и мировой туризм. В этом плане необходимо «угадать» (вычислить, спрогнозировать), каким будет европейский и мировой туризм в ближайшие 10-15 лет и в этом направлении разрабатывать стратегию становления национальной туристской индустрии, повышения ее бюджетной эффективности в принимающих регионах.

Неотложным вопросом в стратегии развития туризма является совершенствование законодательной базы, формирование и совершенствование которой значительно отстает от темпов развития туризма в Украине. Отечественное законодательство в этой сфере должно быть приведено в соответствие с европейским (следует учитывать сложности этого вопроса, обуславливаемые тем, что с туристической сферой связано более 30 отраслей).

Литература.

Евдокименко В.К. Регіональна політика розвитку туризму (методологія формування, практика реалізації). – Автореферат дис. на здоб. наук. ступ. д.е.н. – Львів: Ин-т регіональних досліджень НАН України, 1997. – 51 с.
Калитюк В.А. Рекреаційно-туристичний комплекс в умовах ринку. – Львів, 1999. – 162 с.
Соколенко С.И. Развитие туристическо-рекреационных кластеров: региональная инициатива Украины // Регион: Восток – Запад. – 2004. - № 2 (7).
Черчик Л.М. Формування ринкових відносин у рекреаційному природокористування. – Луцьк: ЛДТУ, 2006. – 352 с.
Шмагина В. В., Харичков С. .К. Рекреация и туризм в системе современных приоритетов социально-экономического развития. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2000. – 70 с.
Государственная программа развития рекреационного хозяйства на побережье Черного и Азовского морей (проект). – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 1995. – 67 с.
Долманов Г.М. Международный туристский бизнес: история, реальность и перспективы. – Ростов-на-Дону: «Феникс», 2001. – 320 с.
Политика мобилизации интегрального ресурса региона. Книга 2/ Под ред.Б. В. Буркинского и С. К. Харичкова. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2002. – 346.
Стартовые условия для экономического чуда // Голос Украины – 2006. – № 198 – С. 2.
К Олимпиаде надо готовиться // 2000. – 2007. – № 29-30 – С. D5.
Логистика ро-ро грузов в Черноморском бассейне // Порты Украины. –2007. – № 4. – С. 52-55.
Яхтинг в Украине. Есть ли перспективы? // Порты Украины – 2007 – № 4. – С. 60 – 65.
Севастополь: путь от военной базы до туристической Мекки. // Голос Украины. – 2006. – № 198 – С. 6.
Нормативно-правові акти України з питань туризму Збірник законодавчих та нормативних актів. – К.: «Атака», 2004. – 464 с.

Т.Я.Соломчак, здобувач кафедри економіки України

імені М.І. Туган-Барановського

КУРОРТНА РЕКРЕАЦІЯ ЛЬВІВЩИНИ ЯК ПРІОРИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ

Найвищою індивідуальною цінністю, що визначає розвиток людського потенціалу є здоров’я людини. Особливістю сучасного деморозвитку Львівщини є погіршення здоров’я населення. Загальний інтегральний показник оцінки здоров’я – очікувана тривалість життя при народженні у Львівській області за 15 років знизилась з 77,7 років у 1991 році до 68,1 років у 2005 році. Зміни стану здоров’я обумовлені низкою соціально-економічних чинників. Результати вибіркового опитування домогосподарств, проведеного органами державної статистики у жовтні 2005 року, дають можливість оцінити рівень розвитку людського потенціалу за суб’єктивною оцінкою стану здоров’я. Так, 58,5 % респондентів оцінили своє здоров’я на добре, 34,3% - вважають його задовільним і 7,2% - поганим; загальна чисельність осіб, які повідомили, що хворіли за останні 12 місяців - 1645,5 тис., а кількість осіб, які мають хронічні захворювання або проблеми зі здоров’ям – 695,1 тис.

Результати соціологічного моніторингу свідчать про те, що потреба мати міцне здоров’я посідає пріоритетні позиції серед інших соціальних цінностей, 88% опитаних оцінили її важливість найвищим балом.

В умовах інформаційного суспільства, комп’ютеризації діяльності, інтелектуалізації праці зростають психоемоційні навантаження у робочий та неробочий час, що вимагає рекреаційного забезпечення емоційної і психофізичної «надійності», «стійкості», рівноваги людини. На думку психологів та курортологів, психофізична рівновага найбільш ефективно досягається не відключенням від навколишнього оточення, а його зміною, не ізоляцією від джерел інформації, а зміною характеру інформації, не емоційною й інтелектуальною «сплячкою», а зміною вражень [1, с.152]. Це зумовлює розглядати рекреацію як невід’ємну складову соціально-економічної політики регіону, що спрямована на зміцнення здоров’я населення як одного з основних показників рівня розвитку людського потенціалу.

У рекреаційному комплексі регіону основне місце займає санаторно-курортне лікування. Серед регіонів України за кількістю санаторно-курортних і оздоровчих закладів Львівська область посідає восьме місце, а за кількістю санаторіїв і пансіонатів з лікування – друге (після Автономної Республіки Крим); за кількістю ліжок (місць) у санаторно-курортних закладах – сьоме місце, а за кількістю осіб, які оздоровились у цих закладах – четверте (після Автономної Республіки Крим, Одеської та Донецької областей).

Бальнеологічні курорти Прикарпаття – це справжня «фабрика здоров’я». З 1 жовтня 2005 року по 30 вересня 2006 року на Львівщині функціонувало 118 санаторіїв та закладів відпочинку тривалого перебування на 23,8 тис. місць. Така ж кількість закладів функціонувала і попереднього періоду, але порівняно з 2000 роком їх кількість зменшилась на 7,1 %. Проте кількість місць і відпочиваючих у них щорічно зростають. Так, у 2005 / 2006 році у санаторно-курортних закладах було на 11,3% місць і 6,1% відпочиваючих більше порівняно з відповідних періодом попереднього року і на 4,4% та 15,4% порівняно з 2000 роком.

Серед санаторно-курортних закладів переважають санаторії і пансіонати з лікуванням. Найбільше їх (26) знаходилося на мальовничому курорті Трускавець (13,9 тис. ліжок), упродовж року оздоровилися 162,1 тис. осіб. На території Трускавця зосереджені великі запаси підземних мінеральних вод з 14 –ма природними джерелами та поклади «гірського воску» - озокериту. Світової популярності Трускавець набув завдяки лікувальній воді «Нафтуся» трускавецького родовища, окремі водогони якої прокладені до елітних закладів. З метою покращення якості санаторно-курортного оздоровлення населення створена СЕЗ «Курортополіс Трускавець».

Санаторно-курортне лікування – один з найбільш важливих засобів підтримки здоров’я населення. За період з 1 жовтня 2005 року по 30 вересня 2006 року у санаторно-курортних закладах з тривалим перебуванням оздоровилося 253 тис. осіб, що на 6% більше порівняно з відповідним періодом попереднього року. Відпочили в санаторно-курортних 6,8 тис. осіб, що на 1,8% більше порівняно з відповідним періодом попереднього року [2, с.2].

Рекреаційні послуги сприяють зниженню щорічних втрат від тимчасової непрацездатності. Була встановлена кореляційна залежність між втратами робочого часу за тимчасовою непрацездатністю до лікування або оздоровлення працюючих і після перебування їх на курорті: скорочення втрат за тимчасовою непрацездатністю досягало за статистичними даними майже 5% або 3,3 дня [3].

Україна та її Карпатський туристичний регіон з 2001 р. активно включилися у світовий процес розбудови модерної SPA – оздоровчої й аквапарково-розважальної інфраструктури згідно з інноваційною курортною концепцією організації wellness- дозвілля для людей, пріоритетною соціальною цінністю яких є плекання здорового активного способу життя [4, с. 236]. Розвиток курортної рекреації регіону повинен поєднувати лікувально-оздоровчі та розважально-відпочинкові послуги. Тож актуальним питанням сьогодення є розвиток аквапаркової рекреації в курортополісі Трускавець. Курортна рекреація є тим унікальним явищем яке має значний прямий та опосередкований вплив на розвиток людського потенціалу. Курортна рекреація Львівщини як пріоритет направлений на розвиток людського потенціалу є виправданим.

Література.

Ґудзь А.В. Економічні проблеми розвитку курортно-рекреційних територій.–Донецьк: ІЕПД НАН України, ТОВ «Юго-Восток, ЛТД», 2001.- 270с.
Санаторно-курортні та оздоровчі заклади Львівщини. Економічна доповідь від 28.11.2006 р. №15-08 / 173. Львів: ГУС у Львівській області. -10с.
Рекреация социально-економические и правовые аспекты. Ред. В.К. Мамутов, А.И. Амоша Монография. – К.: Наукова думка 1992. – 144 с.
Рутинський М.Й. Карпатські аквапарки як складова модерної курортно-рекреаційної інфраструктури регіону. Регіональна економіка. – 2006. №1.

УДК 338.48 (477)

Л.І. Михайлишин, викладач

Інститут права, економіки

та будівництва, м. Івано-Франківськ

Туризм як напрям економічного розвитку

високогірних регіонів Прикарпаття

(на прикладі Яремчанського регіону)

Територія Прикарпатського високогір’я Івано-Франківської області має всі передумови для динамічного розвитку індустрії туризму. Наявність історичних, культурних, архітектурних та археологічних, релігійних та природо ресурсних, соціально-економічних та матеріально-технічних факторів створюють можливість і базу розвитку туризму.

Всього на території міста Яремче у 2007 р. налічується 26 туристично-рекреаційних та спортивних заклади, загальною потужністю 3576 місць. Зростає частка приватного зеленого туризму: послуги з проживання надає 171 садиба на 1680 місць, що дає можливість нарощувати лікувально-оздоровчі, туристичні, спортивні послуги, в тому числі і для іноземних туристів.

Спостерігаються динамічні темпи зростання кількості відпочиваючих: за 1995–2000 рр. кількість відпочиваючи збільшувалась в середньому на 2 тис. чол. щорічно:

Таблиця 1.

Динаміка кількості відпочиваючих на території міської ради м. Яремче, тис. чол.

Роки	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006
Кількість відпочиваючих	42	71,5	87,0	121,3	210,0	305,2	631,5

Створено інформаційно-туристичного бізнес-інтернет центр на базі Фонду підтримки підприємництва в м. Яремче для отримання інформації про готелі та приватні сектори, заклади торгівлі, харчування, транспортне сполучення, атракційні об’єкти, культурні пам’ятки, гірськолижні траси, туристичні маршрути.

Сьогодні, в Яремчанському районі 1828 осіб, або 28,4% працівників від загальної чисельності штатних працівників малого підприємництва, зайнятих в різних галузях економіки, припадає на галузь рекреації та відпочинку [1].

Для становлення Яремчанського регіону як центру туризму високогір’я слід розвинути місця історичного та етнічного приваблення туристів, а саме: побудова санаторно-курортного центру «Буркут»; відновлення і реконструкція історичних пам’яток, зокрема, Австрійської обсерваторії на горі «Піп Іван», «Музею І. Франка»; побудова національно-культурного музею «Хата-Гражда»; відновлення і реставрація польських маршрутів, продовження маршрутів пасажирських потягів з Києва та Одеси.

Для успішного просування високогірних регіонів Івано-Франківської області, а разом з ними України, на світовий ринок туристичних послуг необхідно розробити стратегію розвитку туризму. Формування будь-якої стратегії здійснюється шляхом ретельно складених науково обґрунтованих планів розвитку, у змісті котрих в першочерговому порядку повинні висвітлюватись вирішення сучасних проблем туристичної сфери. Характерними для якої є: розвиток туристичної інфраструктури, особливо доріг; підвищення якості та культури послуг; відновлення та збереження пам’яток культури; підтримка екологічного середовища; вдосконалення менеджменту та маркетингу в сфері підготовки висококваліфікованих кадрів за туристичними спеціальностями; створення робочих місць та здійснення заходів щодо охорони прав і безпеки відпочиваючих.

Загалом, реалізація стратегії туристичного розвитку повинна передбачати здійснення державної політики щодо: прийняття ефективного законодавства «Про захист культурних пам’яток»; за рахунок скасування гірських доплат створити цільові фонди для фінансування та належного утримання інфраструктури гірських регіонів; створення ефективної політики щодо підтримки територіальних обрядів і традицій; організація в закладах освіти спеціалізованих гуртків народного ремесла; запровадження місцевими органами влади курортного збору для поповнення місцевого бюджету.

У зв’язку з наближенням Чемпіонату Європи – 2012, Федерація футболу України та Всеукраїнська асоціація туристичних операторів презентувала програму «Інвестиції – Туризм – Євро 2012» [2]. Враховуючи, що в Україні очікується близько мільйона гостей, багато з яких побажатимуть побувати в Карпатах, місцевим органам самоврядування, зокрема Яремчанській міській Раді, слід використати таку нагоду, підготувати нові привабливі проекти та маркетингові програми з надання туристичних послуг.

Blog

Міністерство освіти та науки україни академії управління та інформаційних технологій “аріу”

Содержание

Оцінка привабливості основних рекреаційних районів АР Крим

УДК 338.48+627.3