Міністерство освіти та науки україни академії управління та інформаційних технологій “аріу”
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти та науки україни академії управління та інформаційних технологій, 1679.78kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни, 59.16kb.
- Міністерство освіти І науки україни інститут інноваційних технологій І змісту освіти, 14.27kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни інститут інноваційних технологій, 182.18kb.
- Міністерство освіти І науки України Академія наук вищої школи України класичний приватний, 46.15kb.
- Міністерство освіти І науки україни інститут інноваційних технологій І змісту освіти, 43.77kb.
- Міністерство освіти І науки україни донецький обласний центр туризму та краєзнавства, 189.44kb.
- Міністерство освіти І науки україни інститут інноваційних технологій І змісту освіти, 366.73kb.
- Міністерство освіти І науки україни ірпінська міська рада відділ освіти, 32.13kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни одеський технічний коледж одеської, 869.19kb.
Рис. 1. Процесс Интернет-бронирования туруслуг
Как видно из рис., изначально клиент непосредственно в офисе турагентства, либо посредством сети Интернет, на сайте виртуального турагенства, заказывает себе понравившийся турпродукт. Выбор происходит из базы системы бронирования. С участием репрезентативных компаний GDS, а также с использованием автоматизированных систем управления в компаниях предлагающих туруслуги, происходит их оперативное бронирование и оплата.
Такая, довольно простая фактически, с одной стороны, но достаточно сложная технологически, с другой схема взаимодействия клиентов, посредников, и производителей туруслуг, за рубежом является признанной и повсеместно используемой. Без применения таких систем, зарубежные компании не мыслят свою работу, и становятся абсолютно не конкурентоспособными на этом рынке.
Несколько иная ситуация наблюдается среди отечественных туристических компаний и турпроизводителей. Среди украинских гостиниц и других средств размещения активно используют такие системы как правило новые частные гостиницы, гостиницы отвечающие всем требованиям и стандартам качества европейского обслуживания и ориентированные на иностранного клиента. Они вынуждены использовать привычные для иностранцев, системы бронирования и оплаты услуг. Остальные участники этого рынка, включая и потребителей туруслуг достаточно вяло используют такую схему работы. Тому есть следующие причины:
причина недоверия и «боязни». Многие компании туристического рынка с недоверием относятся к работе подобных систем, предпочитая им «живое» общение между менеджерами агентства и гостиницы, а также средства Интернет-общения. Также можно отметить нежелание работать с такими системами по причине кажущейся сложности их эксплуатации, необходимости длительного обучения и т.д.
слаборазвитые современные платежные системы. Здесь, прежде всего, нужно сказать об ограниченном использовании кредитных карт, систем электронных платежей, систем удаленного банкинга. С одной стороны, это связано с еще только формирующимся банковским сектором нашей страны, как в отношении стоимости их услуг, так и ассортимента. Особенно это касается использования систем удаленного управления банковскими операциями. С другой стороны, проблема, опять-таки, заключается в недоверии к таким платежным системам, в основном по причине бытующего мнения относительно недостаточного обеспечения безопасности их функционирования.
довольно малое количество представленных в системе Украинских объектов размещения и туруслуг. Такая ситуация складывается прежде всего как под влиянием вышеперечисленных факторов, так и по причине довольно высокой стоимости владения и обслуживания подобных систем. Тем более, что они, как правило, используются с различными автоматизированными системами управления, что тоже является недешевым приобретением.
Однако под влиянием глобальных интеграционных процессов, направленности внешней политики нашего государства на сотрудничество и партнерские отношения со странами Европейского сообщества, Украина становится всё более узнаваема как один из Европейских туристических центров. Это накладывает определенные требования на уровень сервиса, в том числе касательно удобства приобретения туристических услуг.
Таким образом, можно утверждать, что несмотря на некоторые сдерживающие факторы, которые представляют собой лишь временные явления трансформирующейся отечественной экономики, развитие глобальных систем бронирования имеет большие перспективы и их развитие будет происходить одновременно с развитием и интеграцией национального туристического сектора экономики в европейскую и общемировую туриндустрию. Это подтверждает и официальная статистика: с каждым годом Украину посещает все больше иностранных туристов.
Література.
- Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.И. Основы туристического бизнеса: Учебное пособие. – Киев: Центр образовательной литературы, 2004. –272 с.
- Кабушкин Н.И. Менеджмент туризма: Учеб. пособие. – Мн.: БГЭУ, 1999. – 644 с.
- Ильина Е.Н. Туроперейтинг: организация деятельности: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 256с.
- Александрова Ю.А. Международный туризм: Учебное пособие. – М.: Аспект Пресс, 2001. – 464 с.
- Гостиничный и туристический бизнес / Под ред. проф. А.Д. Чудновского. – М.: Нолидж, 1996. – 312 с.
- Ефремова М.В. Основы технологии туристического бизнеса. Учебное пособие. – М.: Издательство «Ось-89», 1999. – 192 с.
- Квартальнов В.А. Иностранный туризм. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 312 с.
- Квартальнов В.А., Романов А.А. Международный туризм: политика развития. – М.: Советский спорт, 1998. – 136 с.
- Котлер Ф. Маркетинг. Гостиприимство и туризм / Пер. с англ. под ред. Р.Б. Ноздревой. – М.: ЮНИТИ, 1998. – 787 с.
- Чигирь Л. Гостиничный бизнес: как организовать бронирование мест по Интернету // Бизнес. – 2003. – № 24 (543). – С. 110–113.
УДК 339.138:519.254
С.С. Ткачова, доцент кафедри менеджменту Харківського
державного університету харчування та торгівлі, кандидат
економічних наук, доцент (м. Харків)
Т.П. Іванова, аспірант кафедри менеджменту Харківського
державного університету харчування та торгівлі (м. Харків)
АВТОМАТИЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА
Розвиток ресторанного бізнесу в Україні стає неможливим без впровадження сучасних автоматизованих систем управління, які дозволяють: покращувати якість обслуговування споживачів; контролювати діяльність підприємства в цілому та персоналу, зокрема; щоденно аналізувати фінансові результати, обробляти значні обсяги зовнішньої та внутрішньої інформації для прийняття ефективних управлінських рішень. Сьогодні на ринку професійних систем Росії та України для ресторанного господарства працюють близько 10 крупних компаній, які пропонують такі системи, як: R-Keeper, РСТъ: Рестораторъ, РСТъ: Магнатъ, Автоматизована система управління рестораном (АСУР), АСТОР: Ресторан 4.0 Проф., типові рішення 1С-Парус, Парус-Ресторан 7, Магія, Штрих-М: Ресторан, В 52 Ресторан та ін.
Проведене дослідження показало, що вказані системи передбачають автоматизацію об’єднаних у єдину схему облікових, виробничих, маркетингових та управлінських процесів. Кожна система виконує дві основні функції: автоматизації процесу обслуговування у залі за допомогою модулю “фронт-офіс”, автоматизації обліку та контролю за допомогою “бек-офісу”. Перший модуль відповідає за діяльність залу та прийом гостей, другий – слідкує за рухом продукції. Використання у підприємстві одного з модулів, за думкою експертів, є неефективним.
За необхідністю модулі можуть бути пов’язані у локальній мережі та постійно обмінюватись даними як у режимі реального часу (онлайн), так і за заданим графіком (оффлайн). Системи спроможні автоматизувати робочі місця офіціанта, бармена, касира, менеджера залу, кухаря, завідувача виробництвом, менеджера закупівель, маркетолога, бухгалтера, фінансового директора, управляючого рестораном. Системи є багатофункціональними, до їх складу входять підсистеми: логістики, обліку виробництва блюд та напівфабрикатів, організації продаж, підготовки звітів, управлінського обліку та аналізу, фінансів, маркетингу, управління персоналом, реплікації даних, регламентації прав доступу користувачів до інформації системи, обліку даних про зовнішніх контрагентів.
Під час вибору оптимальної автоматизованої системи управління для конкретного підприємства фахівці компаній-розробників, керівники підприємств, які певний час успішно користуються такими системами, рекомендують обов’язково враховувати: тип, спеціалізацію, індивідуальні особливості, розмір і автономність підприємства, тип та стан операційної системи, фінансові можливості підприємства, його комунікації та можливість адаптації системи автоматизації до державних та галузевих вимог.
Необхідним для процесу автоматизації управління є визначення перспектив розвитку підприємства (мережі) ресторанного господарства, стратегічних та тактичних завдань, які повинна вирішувати система, можливостей реалізації стратегій підприємства.
Особлива роль в автоматизації управління відводиться персоналу. І хоча системи є гнучкими, легкими у користуванні, зрозумілими, певна підготовка персоналу, його додаткова мотивація все ж таки потрібна. Важливо також, щоб керівник підприємства був постановником завдань та активним користувачем автоматизованої системи.
Отже, у зв’язку з активним розвитком ресторанного господарства, з підвищенням конкуренції, інтерес до автоматизації управління постійно зростає. Підтвердженням цього є обов’язкове передбачення в бюджетах нових підприємств витрат на автоматизацію. Топ-менеджери підприємств розглядають використання систем автоматизації як комплекс можливостей з підвищення доходів, зниження операційних витрат, підвищення лояльності споживачів за рахунок забезпечення довготривалих конкурентних переваг.
О.П.Бурлаченко, аспірант Азовського регіонального інституту управління Запорізького національного технічного
університету (м.Бердянськ)
ВПРОВАДЖЕННЯ МАРКЕТИНГУ В СИСТЕМІ РОЗВАЖАЛЬНО-ДОЗВІЛЬНИХ ПОСЛУГ КУРОРТНО – РЕКРЕАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ
Туризм як складова частина зовнішньоекономічних відносин за даними Всесвітньої туристичної організації (ВТО) на кінець дев'яностих років складає 6% від загального обсягу експорту і 25 - 30 %у світовій торгівлі послугами у 2003 р. За кількістю його учасників і рівнем прибутків від даної галузі економіки, туризм може вийти на перше місце у світовому експорті, випередивши за вартісними показниками постачання енергоносіїв і автомобілів. Прибутки галузі, на думку експертів, до 2010 року значно перевищать початковий прогноз і складуть 1,5 трлн. дол.
Для економіки м. Бердянськ та Запорізької обл. туризм стає одним із пріоритетних напрямків зовнішньоекономічної діяльності й ефективною формою інтегрування в міжнародну економічну систему. За даними обласного управління статистики у 2000-2005 роках за обслуговування іноземних і вітчизняних туристів до бюджету області надійшло 1,4 млн. грн., тоді як в закордонні організації з міського бюджету було перераховано приблизно 17 млн. грн., що на сучасному етапі свідчить про поки що незначну привабливість нашого регіону як туристського регіону. Недоліком колишніх та частково сучасних рекреаційно-курортних та туристичних підприємств є пасивність по відношенню до клієнта. Тому треба активізувати маркетингову роботу по залученню туристів, підвищення їхньої інформованості, закріпленню інвестицій.
На території Бердянська курортно-рекреаційний та туристичний комплекс міста нараховує на початок сезону 2007 року 113 закладів, у тому числі 82 санаторно-курортних та оздоровчих заклади, з яких 5 – санаторіїв, 62 – бази відпочинку, пансіонати, туристичні притулки, 15 – дитячих та спортивно-оздоровчих заклади), 12 закладів готельного типу, 19 туристичних фірм. Туристичну діяльність в м. Бердянськ здійснюють понад 120 суб’єктів підприємництва, де працевлаштовано майже 3 тис. осіб. У курортно-рекреаційній та туристичній галузі протягом 2003-2007 рр. установилася стійка тенденція до зростання кількості відпочивальників. Так, у 2003 р. відпочило 437,0 тис. чол., у 2004 р. – 495,17 тис. чол., у 2005 р. – 547,0 тис. чол., у 2006 р. – 600,0 тис. чол., у 2007 р.(прогноз) – 580,0 тис. чол.
Предметом дослідження виступають організаційно-економічні й управлінські форми управління маркетингом ринку дозвільних (туристичних) послуг.
Маркетинг міста - цілеспрямована економічна діяльність органів місцевого самоврядування з просуванням маркетингових продуктів від виробника до споживача задля задоволення попиту мешканців міста, курортників, туристів та збільшення фінансових надходжень до місцевого бюджету. Для покращення РКТГ необхідно виконати такі стратегічні направлення як маркетинг іміджу; маркетинг інфраструктури; забезпечення підтримкою зі сторони мешканців, політиків та організацій; реклама міста.
Істотною рисою сучасних рекреаційно-курортних та туристичних підприємств є активізації продукування послуг дозвілля у відношенні до клієнта як допоміжна, вторинна діяльність, так і стрімке зростання чисельності спеціалізованих рекреаторів дозвільно-розважальних послуг.
Одним із найважливіших напрямків підвищення ефективності управління дозвільно-розважальними послугами визначено здійснення управлінської діяльності на основі маркетингу. Обґрунтовано необхідність створення в структурі господарства курортного міста служби маркетингу, формування та функціонування якої дасть можливість оперативно реагувати на потреби ринку дозвільно-розважальних послуг, умов підприємницької діяльності і, тим самим, впливатиме на підвищення ефективності функціонування міського РКТГ.
УДК 339.138(502.35+338.48)
О.А.Воробйова, м.н.с. Інституту проблем ринку та економіко-
екологічних досліджень НАН України, м. Одеса
Інтегральна система маркетингу рекреаційно-туристичного природокористування
Основні поняття відносно маркетингу в сфері рекреації та туризму вперше сформулював Е. Кріпендорф у 1971 р. Виходячи з його визначення, рекреаційно-туристичний маркетинг можна розуміти як систематичну зміну і координацію діяльності рекреаційно-туристичних підприємств, а також приватної і державної політики в області рекреації та туризму, здійснюваної за регіональними, національними або міжнародними планами. А виходячи з визначення на Всесвітній конференції з туризму в Манілі (1980 p.), поняття «рекреаційно-туристичний маркетинг» можна трактувати як процес планування і втілення економічних, соціальних, культурних, екологічних задумок шляхом виробництва, просування і реалізації рекреаційного або туристичного продукту, який задовольняє мету і потреби окремих осіб і організацій.
При розгляді маркетингу в сфері рекреаційно-туристичного природокористування треба враховувати відмінність цілей регіональної політики розвитку рекреаційно-туристичної сфери в регіонах різних за їх забезпеченістю територіальними, природними рекреаційно-туристичними ресурсами та за інтенсивністю розвитку в них сфери рекреаційно-туристичних товарів та послуг. В зв’язку з цим, на сьогодні вітчизняними вченими розроблено такі концепції маркетингу в сфері рекреаційно-туристичного природокористування, як:
- маркетинг рекреаційно-туристичних територій;
- маркетинг рекреаційно-туристичних ресурсів;
- маркетинг рекреаційно-туристичних послуг.
На основі аналізу зазначених концепцій маркетингу в сфері рекреаційно-туристичного природокористування, можна зробити висновок, що кожна з них досить однобічно розглядає маркетингові інструменти в сфері рекреаційно-туристичного природокористування. Саме цей висновок є поштовхом для удосконалення організаційних засад запровадження маркетингу як ринкового інструменту стимулювання природокористування, та побудови на основі цих засад інтегральної системи маркетингу рекреаційно-туристичного природокористування.
На наш погляд, маркетингу рекреаційно-туристичного природокористування можна надати наступного змісту: це система управління підприємством, що краще пристосовує виробництво, розподіл, обмін і споживання рекреаційно-туристичних товарів та послуг до вимог ринку, шляхом співробітництва з партнерами – постачальниками рекреаційно-туристичних ресурсів та первинних товарів та послуг, для забезпечення стійкого попиту на них завдяки задоволенню потреб споживачів в екологічно чистих (кінцевих) рекреаційно-туристичних товарах та послугах.
Отже, основною метою проведення маркетингу рекреаційно-туристичного природокористування на рекреаційно-туристичному підприємстві є саме задоволення потреб споживачів. При цьому ця мета є як тактичною, так і стратегічною. Саме тому, успішна робота рекреаційно-туристичного підприємства на ринку передбачає координацію діяльності з партнерами, що також, хоча й опосередковано, беруть участь в обслуговуванні клієнтів. Рекреаційно-туристичне підприємство для задоволення потреб своїх клієнтів координує дії партнерів – постачальників рекреаційно-туристичних ресурсів та первинних рекреаційно-туристичних товарів та послуг – шляхом поєднання зовнішнього та внутрішнього маркетингу.
Разом з цим, маркетинг рекреаційно-туристичного природокористування взагалі спрямований надати відповідним рекреаційно-туристичним територіям (регіонам) риси стійкої привабливості для рекреантів та туристів (не порушуючи інтересів місцевого населення) і визначає напрями й інструменти реалізації цієї привабливості.
УДК 332.122:338.48
Г.О. Прочан, старший викладач, Гуманітарний університет,
Запорізький інститут державного та муніципального
управління”, м. Запоріжжя