Міністерство освіти та науки україни академії управління та інформаційних технологій “аріу”

Вид материала

Документы

Содержание Сучасний стан розвитку маркетингу туризму в запоріжжі А.О. Босак Проблеми оцінювання комунікацій підприємства

Подобный материал:

• Міністерство освіти та науки україни академії управління та інформаційних технологій, 1679.78kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни, 59.16kb.
• Міністерство освіти І науки україни інститут інноваційних технологій І змісту освіти, 14.27kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни інститут інноваційних технологій, 182.18kb.
• Міністерство освіти І науки України Академія наук вищої школи України класичний приватний, 46.15kb.
• Міністерство освіти І науки україни інститут інноваційних технологій І змісту освіти, 43.77kb.
• Міністерство освіти І науки україни донецький обласний центр туризму та краєзнавства, 189.44kb.
• Міністерство освіти І науки україни інститут інноваційних технологій І змісту освіти, 366.73kb.
• Міністерство освіти І науки україни ірпінська міська рада відділ освіти, 32.13kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни одеський технічний коледж одеської, 869.19kb.

СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ МАРКЕТИНГУ ТУРИЗМУ В ЗАПОРІЖЖІ

Головна роль туристичних агентств складається в тому, щоб представляти зручні пункти для продажу турів. В даних пунктах туристичні агенти діють, як агенти з попереднього резервування подорожей, а також як джерело додаткової туристичної інформації. На сучасному туристичному ринку в м. Запоріжжі часто замість того, щоб отримати від туристичного агента пораду по конкретному туру, клієнт стикається з тим, що турагент пропонує йому обмежений діапазон послуг (турів), які надають фірмі найбільшу користь. Тобто ті тури, за які фірми туроператори з якими вони співпрацюють, сплатять їм найбільшу агентську винагороду.

Також негативним є те, що невелика кількість кваліфікованого персоналу туристичної агенції не в змозі дати вичерпну інформацію про всі продукти галузі, які представлені на туристичному ринку. Більшість туристичних агентств мають обмежену кількість персоналу, сьогодні в туристичних агенціях Запоріжжя один менеджер з туризму виконує функції двох та навіть більше менеджерів. Він повинен займатися не одним напрямом, як це повинно бути, а займається відразу двома, трьома напрямами. Нереально, навіть фізично важко, володіти всією специфікою турів які він пропонує, надавати вичерпну інформацію для туриста та вільно володіти нормативно-правовими актами.

Працюючи в таких умовах на конкурентному туристичному ринку м. Запоріжжя, можна зробити висновки, що життєвий цикл цієї фірми недовгий. На жаль, кожна друга туристична фірма в м. Запоріжжі слідує такій стратегії. Це обумовлено тим, що туризм як галузь економіки почав розвиватися тільки нещодавно, освіта в цій сфері тільки набуває певних переваг.

Діапазон продуктів, які пропонують туристичні оператори, може широко варіювати не тільки в залежності від агентських (комісійних), які агент отримує від продажу того чи іншого туру, але також від попиту в регіоні дії туроператора, від спеціалізації фірми та маркетингової політики яка їй притаманна. Агентству, яке хоче надавати повний спектр послуг, слід продавати авіа білети; білети на морські, річні перевезення; залізничні та автобусні перевезення; забезпечувати прокат автомобілів; розміщення в готелях, пропонувати пакетні тури. Також необхідно надавати додаткові послуги, такі як специфічне страхування (страхування на випадок затримки транспорту, від форс-мажорних обставин, від поганої погоди під час відпочинку, від неможливості здійснити подорож, від неякісного надання туристичних послуг), дорожні чеки, обмін валюти, та інші.

Використання маркетингу в діяльності туристичних фірм дозволить розробити ефективні стратегії, спрямовані на конкретні сегменти споживачів, що, в свою чергу, надасть підприємству певних конкурентних переваг.

Туристичні агентства, які практикують маркетинг, як правило краще організовані, більш конкурентноспроможні, зазнають менших збитків від змін ринкової кон’юнктури та соціально-економічного середовища, в якому проходить їх діяльність. Серед великої кількості фірм. що діють на ринку, лише одиниці займаються туроператорською діяльністю в класичному розумінні цього слова. Інші виступають, в основному, як посередники закордонних операторів, додаючи до їх туристичного продукту частину власних послуг.

Подолати несприятливу ситуацію можна тільки завдяки появі у вітчизняному туристичному бізнесі потужних компаній зі значними інвестиціями для інноваційного розвитку. Оперативне вирішення проблеми полягає насамперед у використанні маркетингу в діяльності туристичних фірм, державній підтримці та формуванні об’єднань підприємств туризму.


УДК 339.138


А.О. Босак, старший викладач кафедри менеджменту і

міжнародного підприємництва Національного

університету “Львівська політехніка” (м. Львів)


ПРОБЛЕМИ ОЦІНЮВАННЯ КОМУНІКАЦІЙ ПІДПРИЄМСТВА


Ефективність комунікацій залежить від багатьох внутрішніх та зовнішніх чинників інформаційного, технічного, управлінського та соціального характеру. Система комунікацій підприємства має бути наскрізна та сумісна з інформаційними системами партнерів і клієнтів, усувати дублювання і забезпечувати багаторазове використання інформації. Крім того, система комунікацій повинна забезпечувати інтеграційні зв’язки, мінімізувати обсяг інформаційних потоків, підвищувати ступінь використання інформації. Інформаційне забезпечення системи комунікацій підприємства передбачає пошук і/або створення інформації, яка необхідна користувачам для виконання поставлених перед ними завдань, та створення сприятливих умов для розповсюдження інформації шляхом здійснення адміністративно-організаційних заходів.

Основними проблеми оцінювання комунікацій підприємства є:

1. Проблема формування системи показників оцінювання комунікацій.

2. Складність встановлення норм для кожного з обраних показників.

3. Неоднозначність зв’язку між показниками оцінювання комунікацій підприємства та економічною ефективністю його діяльності.

Формування системи показників оцінювання здійснюється на основі поставлених цілей такого оцінювання та з врахуванням загальної стратегії розвитку підприємства загалом та його системи комунікацій зокрема. Показники оцінювання комунікацій повинні відображати вартісні характеристики комунікацій, їх ресурсоємність та загальну результативність.

Встановлення норм для кожного з обраних показників дозволяє виявити бажаний рівень окремих характеристик комунікацій або діапазон, вихід за межі якого сигналізує про суттєві збої у функціонуванні системи комунікацій. Норми можуть встановлюватись двома способами: 1) виходячи з практики підприємств – лідерів галузі; 2) розрахунковим способом. Встановлені норми будуть неминуче час від часу переглядатися. Це пов’язано зі зміною технічного забезпечення системи комунікацій, зростанням кваліфікації персоналу, зміною параметрів зовнішнього середовища тощо.

Дослідники, які розробляли та використовували системи збалансованих показників доводять, що основними напрямками оцінювання діяльності будь-якого підприємства є: фінанси, клієнти, внутрішні процеси, персонал. При цьому повинні враховуватися місія, візія (бачення), цінності та стратегія організації [1, 2, 3]. Отже, для визначення рівня розвитку комунікацій підприємства слід виявити, як окремі показники оцінювання комунікацій впливають на ключові показники діяльності підприємства.

З багатьох показників, які існують для оцінювання ефективності різних підсистем, слід вибирати ключові, тобто такі, які найповніше відображають реальний стан справ. Дослідження показують, що оптимальними критеріями для відбору ключових показників діяльності є: зв’язок зі стратегією, кількісний вимір, доступність, зрозумілість, збалансованість, релевантність, наявність загального визначення [2, с.142–144].

Оцінювання ефективності системи комунікацій підприємства повинне проводитися з врахуванням потреб розвитку. Це означає, що слід постійно порівнювати майбутні витрати на вдосконалення системи комунікацій та вигоди, які можна отримати від її використання. В якийсь момент приріст витрат починає значно перевищувати приріст рівня ефективності системи, що означає необхідність принципової зміни структури елементів системи комунікацій або перегляду існуючих бізнес-процесів.

Література.

1. Kaplan R.S., Norton D.P. The Balanced Scorecard: Translating Strategy into Action Measures That Drive Performance. – Boston: HBS Press, 1996.
   
2. Нивен Пол Р. Сбалансированная Система Показателей – шаг за шагом: Максимальное повышение эффективности и закрепление полученных результатов / Пер. с англ. – Днепропетровск: Баланс-Клуб, 2003. – 328 с.
   
3. Rampersad Hubert K. Kompleksowa Karta Wyników. – Warszawa: Wydawnictwo PLACET, 2004. – 392 s.
   

УДК 338.24

О.І. Дорош, асистент кафедри менеджменту і міжнародного

підприємництва Національного університету

“Львівська політехніка” (м. Львів)