Робоча навчальна програма для фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за спеціальністю «Правознавство» 030402
| Вид материала | Документы |
- Навчальна програма підготовки фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", 1394.33kb.
- Робоча навчальна програма для фахівців освітньо -кваліфікаційного рівня "бакалавр", 1297.41kb.
- Робоча програма з фізики (назва навчальної дисципліни) для напрямку 0914 Комп, 874.55kb.
- Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни " Основи охорони праці" Для фахівців, 1111.5kb.
- Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни " Безпека життєдіяльності, 897.32kb.
- Програма вступного фахового екзамену для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра, 180.39kb.
- Навчальна програма з підготовки студентів вищих навчальних закладів освітньо-кваліфікаційного, 173.54kb.
- Робоча навчальна програма, плани лекцій та семінарських занять, завдання для самостійної, 587.06kb.
- Програма співбесіди з фінансів для абітурієнтів, що вступають за освітньо-кваліфікаційним, 89.87kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни фінансовий аналіз для підготовки фахівців, 940.06kb.
Тема 16.
Провадження по перевірці судових рішень.
виконання вироку, ухвали і постанови суду.
виключне провадження
| | Самостійна робота – 4 год. |
| Завдання для самостійної роботи | |
Опрацювати питання:
– учасники провадження при перегляді судових рішень в апеляційному та касаційному порядку;
– процесуальні рішення, на які можуть бути оскаржені в апеляційному та касаційному порядку;
– підстави для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови;
– набрання вироком, ухвалою чи постановою суду законної сили.
Семінарське заняття 16.1 – 2 год.
- Процесуальний порядок перегляду судових рішень у порядку апеляційного провадження.
- Процесуальний порядок перегляду судових рішень у порядку касаційного провадження.
Семінарське заняття 16.2 – 2 год.
- Процесуальний порядок перегляду судових рішень у порядку виключного провадження.
- Перегляд судових рішень Верховним Судом України.
- Виконання судових рішень.
| | Індивідуальна робота – 2 год. |
| Завдання для індивідуальної роботи | |
Опрацювати питання:
– порядок порушення питання про перегляд судового рішення у порядку виключного провадження;
– розгляд клопотань про зняття судимості;
– нагляд за законністю виконання судових рішень.
Теми реферативних повідомлень
– підстави для скасування або зміни судового рішення у порядку апеляційного провадження;
– підстави для скасування або зміни судового рішення у порядку касаційного провадження.
Ключові терміни та поняття теми
Перевірка судових рішень, апеляційне провадження, касаційне провадження, виключне провадження, виконання судових рішень, апеляційна скарга та подання, касаційна скарга та подання, заперечення на апеляційну скаргу, розгляд кримінальної справи у порядку апеляційного та касаційного провадження, судове рішення, суд, суддя, суд першої інстанції, апеляційний суд, касаційний суд, підстави для скасування або зміни судового рішення, істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінально-процесуального закону, звернення до виконання ухвали, вироку, постанови суду, окремі ухвали суду, нагляд за виконанням судових рішень, звільнення від відбування покарання, зняття судимості, обсяг перевірки справи апеляційним та касаційним судами.
Методичні поради
Засвоєння положень цієї теми ґрунтується на розумінні ряду основних понять кримінального процесу, які стосуються стадій апеляційного, касаційного провадження, виконання судового рішення та перегляду судових рішень у порядку виключного провадження. Під час підготовки до семінарських занять курсантам необхідно ознайомитись зі відповідними статтями як Загальної так і Особливої частин КПК.
Апеляційне провадження – стадія кримінального процесу, змістом якої є перегляд за апеляціями сторін рішень місцевих судів, що не набрали чинності.
Світова практика знає два види апеляційного провадження, які в різних державах мають назви: повна апеляція; неповна апеляція. Для повної апеляції характерними є такі ознаки: повторне дослідження доказів у повному обсязі; надання суду нових доказів; відсутність права на повернення справи до суду першої інстанції; ухвалення нового рішення або залишення рішення суду першої інстанції без зміни. Для неповної апеляції притаманні такі ознаки: заборона посилатися на нові докази, не розглянуті судом першої інстанції; обмеженість дослідження доказів, яке у цілому засноване на аналізі письмових доказів; можливість повернення справи до суду першої інстанції для нового розгляду справи по суті ухваленого рішення. Змішана форма апеляційного провадження, яка поєднує у собі деякі ознаки повної і неповної апеляції, а також містить ознаки, притаманні тільки для вітчизняної апеляції. Такими ознаками є: надання до суду нових доказів; ухвалення нового рішення або залишення рішення суду першої інстанції без зміни; можливість повернення справи до суду першої інстанції для нового розгляду справи по суті ухваленого рішення; можливість повернення справи прокуророві для провадження додаткового досудового слідства.
Стадія апеляційного провадження не є обов'язковою стадією кримінального процесу. Вона виникає і існує тільки у результаті реалізації суб’єктами судового розгляду свого диспозитивного права на оскарження рішення суду першої інстанції.
Значення стадії апеляційного провадження для кримінального процесу полягає у наступному: стадія апеляційного провадження є гарантією від незаконного і необґрунтованого засудження підсудного або, навпаки, від залишення безкарними осіб, які вчинили злочини. Апеляційне провадження є формою судового нагляду за діяльністю нижчестоячих судів, а тому формує однакове застосування ними законів на всій території України, а також забезпечує виправлення помилок, яких допустив суд першої інстанції.
Завдання стадії апеляційного провадження визначаються контрольною функцією цієї стадії щодо рішень, ухвалених судами першої інстанції (місцевими судами). Такими завданнями є: виявлення помилок матеріального (кримінально-правового) і процесуального характеру, допущених місцевими судами в процесі розгляду і вирішення кримінальних справ; вжиття передбачених законом заходів до усунення виявлених помилок шляхом скасування або зміни судового рішення, що не набрало чинності, а також винесення замість останнього нового рішення (вироку).
Касаційне провадження – стадія кримінального процесу, змістом якої є перегляд (перевірка) за касаційними скаргами та касаційними поданнями сторін рішень місцевих судів, що набрали чинності, та рішень апеляційних судів, постановлених ними по першій інстанції або другій – апеляційній інстанції, що не набрали чинності.
Стадія касаційного провадження, як і попередня стадія, не є обов'язковою стадією кримінального процесу. Вона виникає і існує тільки у результаті реалізації кимсь із перерахованих у статтях 348 та 384 КПК суб’єктів кримінального процесу свого диспозитивного права на оскарження рішення суду першої чи апеляційної інстанції. Місце стадії касаційного провадження залежить від того, рішення якого (місцевого чи апеляційного) суду оскаржується.
Значення стадії касаційного провадження полягає у тому, що ця стадія є гарантією від незаконного і необґрунтованого засудження підсудного або, навпаки, від залишення безкарними осіб, які вчинили злочини. Касаційне провадження є формою судового нагляду за діяльністю нижчестоящих судів, а тому формує однакове застосування ними законів на всій території України.
Завдання стадії касаційного провадження визначаються наглядовою функцією цієї стадії щодо рішень, ухвалених місцевими судами як судами першої інстанції та апеляційними судами як судами першої або другої інстанції. Такими завданнями є: виявлення помилок матеріального (кримінально-правового) і процесуального характеру, допущених місцевими і (або) апеляційними судами при винесенні рішень у кримінальних справах; вжиття передбачених законом заходів до усунення виявлених помилок шляхом скасування або зміни незаконних і необґрунтованих рішень місцевих та (або) апеляційних судів.
Зміст апеляційного перегляду при наявності касаційного порядку розгляду кримінальних справ, повинен полягати у повторному розгляді справи у межах поданої апеляції по суті, тобто у повторному безпосередньому дослідженні всіх наявних, додатково наданих сторонами чи витребуваними апеляційним судом доказів, вирішенні всіх інших питань за правилами розгляду справи судом першої інстанції та постановлення на цій основі остаточного рішення. Тому суд другої інстанції (апеляційний суд) за результатами повторного розгляду справи у межах поданої апеляції повинен приймати ті ж рішення, що й суд першої інстанції: при встановленні достатніх для цього підстав постановлювати обвинувальний вирок з призначенням покарання чи звільненням від покарання або кримінальної відповідальності, при встановленні відсутності події злочину, складу злочину, недоведеності участі підсудного у вчиненні злочину, та недоведеності події злочину — постановлювати виправдовувальний вирок, а при з'ясуванні вищерозглянутих нейтральних (процесуальних) обставин, і, крім того, у разі відмови особи, яка подала апеляцію, від своїх вимог і при відсутності апеляцій інших учасників судового розгляду (ст. 364 КПК) – закрити провадження у справі з цих підстав.
Виконання вироку – стадія кримінального процесу, змістом якої є правовідносини і діяльність її учасників при визначальній ролі суду з виконання судових рішень, тобто звертанню їх до виконання, контролю за їх виконанням і вирішення питань, що виникають при їх виконанні.
Ознаки стадії: у ній реалізуються рішення, сформульовані не тільки у вироку, а й в ухвалах, постановах суду; стадія виконання судових рішень у кримінальній справі може виникати неодноразово у зв'язку із зміною судових рішень або виникненням питань, які потребують судового вирішення; стадія не пов'язана з дослідженням загального для попередніх стадій предмету доказування, регламентованого ст. 64 КПК (предмет доказування у ній все ж таки існує, але він є різнобічним, бо обумовлюється вирішуваними судом конкретними питаннями); стадія виконання вироку позбавлена контрольних функцій щодо попередніх стадій кримінального процесу; вона має суттєві особливості процесуального характеру.
Стадію виконання вироку як кримінально-процесуальне поняття не можна ототожнювати із фактичним відбуванням покарання засудженим. Стадія виконання вироку характеризується процесуальною діяльністю, у якій обов'язковим і головним учасником є суд. Фактичне виконання вироку і інших судових рішень здійснюється іншими органами, діяльність яких регулюється переважно нормами виконавчо-трудового права. За логікою стадія виконання вироку повинна бути останньою у системі стадій кримінального процесу. Але, зважаючи на те, що стадії логічної і функціональної послідовності процесу не завжди співпадають, місце стадії виконання вироку не є «стабільним» у процесуальній системі.
Стадія виконання вироку може бути і не останньою у кримінальному процесі. Це буває тоді, коли в процесі існує стадія перегляду судових рішень у порядку виключного провадження. Остання може бути в межах стадії виконання вироку або ж після неї.
Місце стадії виконання вироку в системі стадій процесу залежить: від того, яким судом (місцевим чи апеляційним) постановлене рішення по першій інстанції; від того, чи було оскаржене рішення суду першої інстанції у апеляційному або касаційному порядку.
Завданнями стадії виконання вироку є: вчасне і ефективне виконання приписів судових рішень, у першу чергу вироків; вирішення процесуальних питань, що виникають під час виконання вироку.
Перегляд судових рішень у порядку виключного провадження – стадія кримінального процесу, змістом якої є перегляд за клопотаннями сторін рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій у зв'язку з нововиявленими обставинами або неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення.
Перегляд судових рішень в порядку виключного провадження – це самостійна і виключна стадія кримінального процесу. Самостійність її визначається специфікою завдань, кола учасників, строків провадження, засобів та змісту процесуальної діяльності і рішень.
Виключний характер цієї стадії обумовлений: перевіркою законності і обґрунтованості судових рішень, що набрали чинності, а деякі вже й виконані; наявністю специфічних підстав для порушення провадження з перегляду судових рішень; залежністю предмета перевірки судових рішень (їх законності і обґрунтованості) від нововиявлених обставин або фактів неправильного застосування кримінального закону та істотного порушення вимог кримінально-процесуального законів; структурою та порядком кримінально-процесуального провадження; вузьким колом повноважень судів, що переглядають справи у такому порядку.
Місце стадії перегляду судових рішень в порядку виключного провадження залежить від часу виявлення підстав для відновлення справи. Тому ця стадія може мати місце після стадії: судового розгляду (якщо на рішення суду не було подано апеляції чи касації); апеляційного провадження; касаційного провадження; виконання вироку.
Значення стадії перегляду судових рішень у порядку виключного провадження полягає у наступному ця стадія: є гарантією проти виконання незаконних, необґрунтованих і несправедливих судових рішень, що набрали чинності, а також є гарантією прав і законних інтересів не тільки засудженого, а й інших учасників процесу; будучи однією із форм судового нагляду за діяльністю нижчестоящих судів, формує однакове застосування ними норм права на всій території України; формуючи єдину судову політику у сфері застосування кримінального та кримінально-процесуального права, сприяє підвищенню якості досудової підготовки матеріалів і тим самим зміцненню законності у діяльності органів досудового розслідування і прокуратури; забезпечує реалізацію виховно-попереджувального впливу на громадян, сприяючи зміцненню правопорядку в державі, правовому вихованню громадян.
Підставами перегляду судових рішень у порядку виключного провадження є достатні дані, які вказують на наявність: нововиявлених обставин; неправильного застосування кримінального закону та істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення.
Завданнями стадії перегляду судових рішень в порядку виключного провадження є: встановлення нововиявлених обставин і фактів неправильного застосування кримінального закону та істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення; виявлення у зв'язку з цим помилок, допущених судами під час розгляду і вирішення справ судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій; вжиття передбачених законом заходів до усунення виявлених помилок шляхом скасування судових рішень, які набрали чинності.
Список літератури до змістового модулю
[1, 2, 5, 14, 18-28, 42, 51, 55-61, 65-68, 70, 71, 74, 76-84]