Робоча навчальна програма для фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за спеціальністю «Правознавство» 030402
| Вид материала | Документы |
- Навчальна програма підготовки фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", 1394.33kb.
- Робоча навчальна програма для фахівців освітньо -кваліфікаційного рівня "бакалавр", 1297.41kb.
- Робоча програма з фізики (назва навчальної дисципліни) для напрямку 0914 Комп, 874.55kb.
- Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни " Основи охорони праці" Для фахівців, 1111.5kb.
- Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни " Безпека життєдіяльності, 897.32kb.
- Програма вступного фахового екзамену для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра, 180.39kb.
- Навчальна програма з підготовки студентів вищих навчальних закладів освітньо-кваліфікаційного, 173.54kb.
- Робоча навчальна програма, плани лекцій та семінарських занять, завдання для самостійної, 587.06kb.
- Програма співбесіди з фінансів для абітурієнтів, що вступають за освітньо-кваліфікаційним, 89.87kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни фінансовий аналіз для підготовки фахівців, 940.06kb.
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Навчально-науковий інститут
підготовки кадрів кримінальної міліції
Кафедра кримінально-процесуальної діяльності
КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС
(ОСОБЛИВА ЧАСТИНА)
Робоча навчальна програма
для фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»
за спеціальністю «Правознавство» 6.030402
КИЇВ – 2012
Укладачі:
Осауленко О.А., начальник кафедри кримінально-процесуальної діяльності навчально-наукового інституту підготовки кадрів кримінальної міліції Національної академії внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, підполковник міліції;
Самодін А.В., викладач кафедри кримінально-процесуальної діяльності навчально-наукового інституту підготовки кадрів кримінальної міліції Національної академії внутрішніх справ, майор міліції;
Симчук А.С., доцент кафедри кримінально-процесуальної діяльності навчально-наукового інституту підготовки кадрів кримінальної міліції Національної академії внутрішніх справ;
Тимошенко Ю.П., доцент кафедри кримінально-процесуальної діяльності навчально-наукового інституту підготовки кадрів кримінальної міліції Національної академії внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент, підполковник міліції.
Рецензенти:
Баулін О.В., професор кафедри кримінально-правових дисциплін навчально-наукового інституту права та підприємництва Національної академії внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент.
Свириденко С. В. – заступник начальника – начальник слідчого відділу Оболонського ГУ МВС України в м. Києві, підполковник міліції.
Затверджено на засіданні кафедри кримінально-процесуальної діяльності навчально-наукового інституту підготовки кадрів кримінальної міліції Національної академії внутрішніх справ від ___ січня 2012 року (протокол № __).
Кримінальний процес (Особлива частина) [Текст]: роб. навч. прог. / [О. А. Осауленко, А.В. Самодін, А.С. Симчук, Ю.П. Тимошенко]. – К. : Нац. акад. внут. справ, 2012. – _66_ с.
Для курсантів 3-го курсу (спеціалізація – КР, БЕЗ, КМСД, КЗ, ОТЗ) навчально-наукового інституту підготовки кадрів кримінальної міліції Національної академії внутрішніх справ.
© Національна академія внутрішніх справ, 2011.
1. АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Навчальна дисципліна «Кримінальний процес України (Особлива частина)» відображає спеціалізацію навчального закладу з підготовки фахівців для підрозділів системи МВС України з освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» за спеціальністю «Правознавство» (6.030402) та ґрунтується на знаннях, отриманих під час вивчення навчальної дисципліни «Кримінальний процес (Загальна частина)».
Відповідно до вимог «Положення про організацію навчального процесу в Національній академії внутрішніх справ» (Положення про організацію навчального процесу в Національній академії внутрішніх справ [Текст] / [уклад.: Шакун В.І., Орлов Ю.Ю., Лапко А.Г. та ін.]. – К.: Нац. акад.. внутр. справ, 2011. – 140 с.), робоча програма навчальної дисципліни – документ, що укладається профільною кафедрою для користування науково-педагогічними працівниками і містить загальний опис дисципліни, прогнозовані цілі та результати навчання, структуру навчальної діяльності курсанта (слухача, студента), засоби діагностики (критерії, методи і шкалу оцінювання); перелік методичного й інформаційного забезпечення.
Робоча навчальна програма є основним методичним документом, що укладається для скерування діяльності науково-педагогічних працівників, визначає зміст і технологію навчання з навчальної дисципліни за певною формою навчання. Вона складається на основі відповідної навчальної програми і робочого навчального плану підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня. Робочі навчальні програми щорічно оновлюються, обговорюються та затверджуються рішенням кафедри, що заноситься до протоколу засідання.
Предметом навчальної дисципліни «Кримінальний процес України (Особлива частина)» є вивчення: кримінально-процесуального права; теорії та практики кримінально-процесуальної діяльності щодо складання документів та прийняття процесуальних рішень у кримінальних справах.
Метою навчальної дисципліни «Кримінальний процес України (Особлива частина)» є :
– навчити курсантів кримінально-процесуальному праву України;
– розвинути уміння щодо: самостійного опрацювання нормативно-правових актів у сфері кримінального судочинства та навчальної літератури, узагальнення практики роботи органів досудового розслідування під час провадження у кримінальних справах; формулювання власних висновків на підставі інформації наукового та статистичного характеру, яка отримана у процесі навчання; оцінки правових ситуації, які виникають у процесі кримінально-процесуальної діяльності; прийняття процесуальних рішень у кримінальних справах тощо;
– виховати у курсантів почуття відповідальності щодо охорони прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, розвинути прагнення підвищувати свій інтелектуальний та професійний рівні, повагу до фундаментальних принципів діяльності правоохоронних органів України – законності, гуманізму, справедливості тощо.
У процесі вивчення цієї навчальної дисципліни курсанти мають знати:
– кримінально-процесуальне право України;
– норми Конституції та Кримінально-процесуального кодексу України (основний акцент робиться на норми Особливої частини КПК);
– основні напрями нормотворчої (законопроектної) роботи у сфері кримінального судочинства;
– законодавство України у сфері охорони правопорядку, а також відповідних галузей права, у випадках опрацювання міжгалузевих правових питань, які передбачені цією робочою навчальною програмою;
– засади побудови, функціонування та взаємодії судів, правоохоронних та правозахисних органів України;
– нормативно-правові акти (постанови, ухвали, рішення, узагальнення) судової гілки влади у сфері кримінального судочинства;
– нормативно-правові акти (накази, розпорядження, інструкції, рекомендації), які стосуються кримінально-процесуальної діяльності правоохоронних органів України, зокрема органів досудового розслідування системи МВС України;
– основну навчально-методичну, навчальну та наукову літературу, яка стосується вивчення навчальної дисципліни;
– напрями та форми реалізації норм кримінально-процесуального законодавства у діяльності органів досудового розслідування системи МВС України;
– загальні засади наукової роботи у сфері кримінального судочинства.
Науково-педагогічному складу кафедри під час проведення занять необхідно звернути увагу на уміння курсантів:
– показувати рівнобічні, системні і глибокі знання навчально-програмового матеріалу, вичерпно, послідовно, грамотно і логічно правильно його подавати;
– пов'язувати теорію з практикою, вільно виконувати задачі, завдання та правильно відстоювати прийняті рішення;
– самостійно узагальнювати і викладати навчальний матеріал, не допускаючи помилок та проявляти творчі здібності у розумінні, поданні і використанні навчально-програмового матеріалу;
– опрацьовувати навчальну літературу та нормативно-правові акти у сфері кримінального судочинства;
– аналізувати наукову та статистичну інформацію, отриману під час навчальних занять і самостійної підготовки, а також робити власні висновки та висувати відповідні пропозиції щодо вдосконалення діяльності правоохоронних органів; самостійно тлумачити нормативно-правові акти кримінально-процесуального характеру;
– проводити наукові дослідження у формах доповідей, рефератів та інших видів робіт, передбачених навчальною програмою;
– розв’язувати ситуаційні завдання, передбачені цією робочою навчальною програмою та додатковою літературою за вказівкою науково-педагогічного працівника;
– використовувати раніше отримані знання з навчальної дисципліни «Кримінальний процес (Загальна частина)» при опрацюванні питань визначених цією робочою навчальною програмою.
Серед системи організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на повному освітньому і кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти є вдосконалення форм і методів викладання навчальної дисципліни, підготовка навчально-методичної літератури щодо поглибленого вивчення проблем кримінального процесу.
Основними формами проведення занять з навчальної дисципліни «Кримінальний процес (Особлива частина)» є лекційні, семінарські, практичні заняття, індивідуальна та самостійна робота курсантів, консультація. Після закінчення вивчення навчальної дисципліни курсанти складають семестровий екзамен, на який винесено питання як Загальної так і Особливої частин кримінального процесу.
Лекція – одна з основних форм проведення навчальних занять, яка проводиться на потоці і має на меті формування поняттєво-категоріального апарату навчальної дисципліни, висвітлення ключових проблемних питань курсу. До тексту лекції додаються матеріали мультимедійного супроводження (слайди або відеофрагменти), що планується використати. Збережені на цифрових носіях матеріали додаються до тексту лекції. Лекція, проведена без застосування наочності, мультимедійного супроводження, вважається такою, що не використала увесь методичний потенціал.
Семінар – форма проведення навчального групового заняття, що має на меті закріплення теоретичного матеріалу, поширення отриманих під час лекцій і самостійної роботи знань під час навчальної дискусії, розвиток аналітичного і критичного мислення, комунікативних навичок курсантів (слухачів, студентів). Перелік проблемних питань, які виносяться до обговорення на семінарі, тематика реферативних повідомлень визначаються робочою навчальною програмою дисципліни.
Практичне заняття – форма проведення групового заняття, головними цілями якого є закріплення вмінь оперування теоретичним матеріалом у прикладних цілях, відпрацювання окремих прийомів, прищеплення навичок роботи із спеціальною і комп’ютерною технікою, спеціальною технікою, лабораторним устаткуванням.
Специфікою проведення практичних занять з навчальної дисципліни «Кримінальний процес (Особлива частина)» з використанням можливостей навчального райуправління або полігону на базі ННІ ПККМ НАВС, полягає у тому, що навчальна група завчасно розподіляється викладачем на окремі підгрупи з постановкою завдань на індивідуальну та самостійну роботу (створення та обговорення фабули слідчої дії, підготовка бланків процесуальних документів, опрацювання відповідних норм КПК та криміналістичної тактики проведення слідчої дії, тощо). Кожна підгрупа за ролевим розподілом складається з учасників кримінального процесу, які визначені чинним КПК, наприклад, слідча дія «Допит обвинуваченого»: 1 курсант – слідчий, 1 курсант – обвинувачений, 1 курсант – захисник обвинуваченого. Можливості (наявність відокремлених кабінетів із системою відеозапису) навчального районного управління дозволяє одночасно провести 4 однакові або різні слідчі дії (залежно від теми практичного заняття). У цей час решта курсантів перебуває у аудиторії і готується до аналізу слідчих дій, викладач контролює за допомогою технічних засобів хід проведення слідчих дій у кабінетах та підготовленість курсантів до аналізу слідчих дій в аудиторії. Час проведення слідчої дії однією підгрупою становить 20-30 хвилин (залежно від складності слідчої дії). Після проведення слідчих дій у кабінетах підгрупами курсантів, в аудиторії відображається відеозапис, після завершення якого курсанти за допомогою викладача проводять його аналіз. На наступне заняття ролевий розподіл курсантів у підгрупах змінюється.
За аналогічною схемою проводяться заняття на навчальному полігоні та кабінеті поза візуальним спостереженням, зокрема проводяться слідчі дії: «Огляд місця події», «Відтворення обстановки та обставин події», «Обшук», «Виїмка», «Впізнання особи».
Якщо завданням індивідуальної роботи передбачено складання процесуальних документів, курсанти зобов’язані їх скласти завчасно до проведення практичного заняття з відповідної теми. Аналіз процесуальних документів проводиться під час практичного заняття.
Індивідуальна робота – форма навчальної діяльності, що здійснюється згідно з розкладом занять, і передбачає використання індивідуальних методів роботи зі здійсненням персоніфікованого підходу до кожного курсанта (слухача, студента) з метою реалізації його індивідуальної освітньої траєкторії, розкриття творчих здібностей. При проведенні цього виду занять науково-педагогічний працівник може перевіряти стан виконання індивідуальних проектів чи кваліфікаційних робіт, коригувати план роботи або його втілення у тексті, сформованих додатках тощо.
Консультації – форма навчальної діяльності, що має на меті додаткове пояснення складного для сприйняття матеріалу, передбаченого програмою навчальної дисципліни, актуалізацію опірних знань, надання методичних рекомендацій з підготовки до занять або контрольних заходів.
Самостійна робота курсантів здійснюється у вільний від аудиторної роботи і виховних заходів час, передбачає підготовку до семінарських і практичних занять, виконання індивідуальних завдань, самоосвіту. Самопідготовка курсантів, слухачів здійснюється у бібліотеках, спецбібліотеках ННІ, комп’ютерних класах з доступом до мережі Інтернет. Перелік питань, групових та індивідуальних завдань, що виносяться на самостійну роботу укладається кафедрою і розміщується у навчально-методичному комплексі дисципліни.
Конспект занять являє собою відпрацьовані курсантом (слухачем, студентом) тексти, результати виконання самостійної роботи, визначених навчально-методичним комплексом навчальної дисципліни завдань, що містяться в окремому зошиті.
Конспекти занять, що ведуться курсантом (слухачем, студентом), повинні містити інформацію про їх належність певній особі, про навчальну дисципліну, дати і теми занять, стислий виклад лекційного матеріалу, результати самостійної роботи на етапі підготовки до семінарів і практичних занять, важливу інформацію, отриману під час аудиторної і самостійної роботи. Під час індивідуальної роботи науково-педагогічний працівник ознайомлюється із конспектами занять курсантів (слухачів, студентів) і, якщо це передбачено критеріями оцінювання, затвердженими кафедрою, може нараховувати бали за даний вид навчальної діяльності. Ксерокопія чужих конспектів, так само як і конспект, що не належить самому курсантові (слухачеві, студентові), не можуть бути оцінені в якості власної роботи над дисципліною.
Відповідно до вимог МОНМС України Академія забезпечує можливість доступу науково-педагогічних працівників та курсантів (слухачів, студентів) до мережі Інтернет як одного з джерел навчально-наукової інформації. Створений електронний Інтернет-ресурс Академії з інтерактивними функціями (Інтернет-сайт НАВС) забезпечує організацію навчального процесу в навчально-наукових інститутах та факультетах впровадженням сучасних інформаційних технологій, наповненням змісту освіти новими формами та методами навчання, поєднанням академічного навчання та інноваційних методик.
Відповідь на питання семінару або вирішення практичного завдання (ситуаційної задачі) повинна складатись із вступу, основної частини, висновку та за змістом охоплювати чинні нормативно-правові акти, положення теорії та судово-слідчої практики кримінального процесу.
Зразки процесуальних документів передбачених цією робочою навчальною програмою необхідно готувати на аркушах паперу формату А-4 чи використовувати бланки процесуальних документів. Для їх накопичення та зберігання необхідно мати відповідні накопичувальні папки.
Перелік нормативних актів та літератури подається до кожної теми окремо. При підготовці до занять потрібно творчо використовувати літературні джерела, з урахуванням змін і доповнень до Кримінально-процесуального кодексу України.
Курсанти мають право отримати консультацію, або відпрацювати навчальну заборгованість у науково-педагогічного працівника кафедри, який проводить заняття у навчальній групі або чергового по кафедрі у відповідний день звернення.
Підготовка курсової роботи. Відповідно до п. 1.8 положення «Про правове, організаційне та методичне забезпечення науково-дослідницької діяльності курсантів, слухачів і студентів у вищих навчальних закладах МВС» (Затверджено наказом МВС України № 109 від 12 березня 2009 року) підготовка і захист курсових робіт є основною формою реалізації результатів наукових досліджень курсантів, а також основною формою організації навчального процесу в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу, враховуючи вимоги п. 3.1 положення «Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України» (Затверджено наказом МВС України № 69 від 14 лютого 2008 року).
Метою підготовки курсової роботи є розвиток у курсантів наукового підходу до вирішення питань у правовій сфері суспільства, навичок критичного аналізу літератури з проблеми дослідження, збирання та обробки статистичних даних та емпіричного матеріалу, прийняття оптимальних рішень щодо завдань, які розв’язуються за допомогою інформаційних технологій, формування висновків і пропозицій прикладного характеру з їх подальшою реалізацією у професійній діяльності.
У процесі підготовки курсової роботи курсанти повинні навчитися: користуватися науковою, довідковою, методичною літературою; оволодіти методами інформаційного пошуку, набути навичок комп’ютерної обробки даних; аналізувати літературу з теми дослідження; використовувати науково-пізнавальну методологію у сфері наукових досліджень; складати процесуальні документи органів досудового розслідування у кримінальних справах.
У цій робочій навчальній програмі наведено лише: тематику курсових робіт, яка змістовно охоплює Загальну та Особливу частину навчальної дисципліни «Кримінальний процес України». При цьому, зміст курсової роботи, що розкриває тему курсової роботи та відповідні процесуальні документи органів досудового розслідування, які необхідно скласти курсантам; методичні поради щодо виконання курсової роботи; перелік нормативно-правових актів та літературних джерел, які доцільно опрацювати з метою розкриття теми курсової роботи; додатки (зразки оформлення титульного аркуша роботи та посилань на літературні джерела) визначено у «Методичних рекомендаціях щодо виконання курсових з навчальної дисципліни «Кримінальний процес України», з якими необхідно ознайомитись у бібліотеці ННІ ПККМ КНУВС.
Контроль якості знань. Контроль успішності навчальної діяльності курсанта, (слухача, студента) поєднує контрольні заходи та аналітичну роботу. Контрольні заходи мають на меті визначення академічних успіхів курсанта (слухача, студента) за допомогою відповідних контрольних заходів, передбачених навчальним планом, робочими навчальними програмами дисциплін з обов'язковим переведенням підсумкових оцінок до національної шкали та шкали ЕСТS. Аналітична робота проводиться з метою визначення якості навчального процесу. Результати аналізу використовуються для подальшого підвищення рівня навчальної та навчально-методичної роботи учасників навчального процесу.
В Академії контрольні заходи можуть проводитися у формі:
– вступного контролю – усне чи письмове опитування, що дає викладачеві можливість визначити рівень підготовленості групи до сприйняття нової для неї навчальної дисципліни, наявності базових знань в аспекті міжпредметних і міждисциплінарних зв’язків;
– поточного контролю – визначення викладачем якості знань на підставі виконаних курсантом (студентом, слухачем) робіт, в тому числі самостійних, відповіді й доповненнях до відповідей, тестів та інших завдань, з виставленням балів згідно із критеріями і шкалою оцінювання, затвердженими кафедрою. Результати поточного контролю використовуються як засіб стимулювання навчальної діяльності. У ході поточного контролю проводиться систематичний вимір приросту знань і їх корекція. Вони заносяться до журналів обліку відвідування занять із коментарем науково-педагогічного працівника щодо здобутків у навчанні або зроблених похибок, а також можливих шляхів удосконалення самостійної роботи курсанта (слухача, студента). Окремою графою виставляються бали за виконання індивідуальних завдань. Результати поточного контролю враховуються під час виставлення підсумкових оцінок;
– проміжного (рубіжного) контролю – діагностика рівня опанування навчальним матеріалом в межах змістового модулю. Науково-педагогічний працівник вправі самостійно визначати методи проведення такого контролю: фронтальне опитування, тестування, контрольна робота, колоквіум тощо. Результати проміжного (рубіжного) контролю заносяться до журналу успішності групи в окремо відведеній колонці. У випадку відсутності на занятті окремих курсантів (слухачів, студентів) діагностика рівня їх знань здійснюється пізніше під час консультації. Якщо за підсумками проміжного (рубіжного) контролю курсант (слухач, студент) показав незадовільні результати, йому виставляються відповідні бали за встановленою шкалою, що передбачає їх обов’язкове наступне перескладання до наступного рубіжного контролю;
– підсумкового модульного контролю – діагностика рівня опанування навчальним матеріалом в межах усієї навчальної дисципліни із оцінюванням результатів за національною шкалою і шкалою ECTS. Форма підсумкового модульного контролю визначається навчальним (робочим навчальним) планом у вигляді заліку або екзамену.
Критерії оцінювання. Кафедри повинні забезпечити прозорість оцінювання якості знань курсантів, студентів (слухачів); останні мають право знати всі поточні, проміжні та підсумкові результати оцінювання їх знань. Науково-педагогічні працівники кафедри зобов’язані розробити чіткі критерії оцінювання модулів (роботу на аудиторних заняттях, виконання самостійних навчальних та індивідуальних творчих завдань, модуль-контролів за шкалою ECTS) та довести їх до відома курсантів, студентів (слухачів) на початку вивчення дисципліни.
| За 100-бальною шкалою | За національною шкалою | За шкалою ECTS | Рівень компетентності | Критерії оцінювання |
| 86 – 100 | відмінно | А | Високий (творчий) | відмінно – відмінні знання з охопленням додаткового матеріалу, прояв високого рівня компетенції. Особа, що навчається, виявляє особливі творчі здібності, вміє самостійно здобувати знання, без допомоги науково-педагогічного працівника знаходить джерела інформації, використовує набуті знання і вміння в нестандартних ситуаціях, переконливо аргументує відповіді, самостійно розвиває власні обдарування і нахили. |
| 80 – 85 | добре | В | Достатній (конструктивно-варіативний | дуже добре – вище середнього рівня з кількома несуттєвими помилками. Особа, що навчається, вільно володіє вивченим обсягом матеріалу, застосовує його на практиці, вільно розв’язує вправи і задачі в стандартних ситуаціях, самостійно виправляє допущені помилки, кількість яких незначна. |
| 71 – 79 | С | добре – в цілому правильно з незначною кількістю помилок. Особа, що навчається, вміє зіставляти, узагальнювати, систематизувати інформацію під керівництвом науково-педагогічного працівника, в цілому самостійно застосовувати її на практиці, контролювати власну діяльність, виправляти помилки, серед яких є суттєві, добирати аргументи на підтвердження певних думок. | ||
| 66 – 70 | задовільно | D | Середній (репродук-тивний) | задовільно – непогано, але зі значною кількістю недоліків. Особа, що навчається, відтворює значну частину теоретичного матеріалу, виявляє знання і розуміння основних положень, з допомогою науково-педагогічного працівника може аналізувати матеріал, виправляти помилки, серед яких є значна кількість суттєвих. |
| 60 – 65 | E | достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії. Особа, що навчається, володіє матеріалом на рівні, вищому за початковий, значну частину його відтворює на продуктивному рівні. | ||
| 30 – 59 | незадовільно з можливістю повторного складання | FX | Низький (рецептивно-продуктивний) | незадовільно – потрібно додатково працювати для отримання позитивної оцінки. Особа, що навчається, володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів, що становлять незначну частину навчального матеріалу. |
| 0 – 29 | незадовільно з обов’язковим повторним курсом ” | F | незадовільно – необхідна серйозна подальша робота з повторним вивченням курсу. Особа, що навчається, володіє матеріалом на рівні елементарного розпізнання і відтворення окремих фактів, елементів, об’єктів. |
Критерії оцінювання курсових робіт визначаються відповідно до наказу МВС України № 109 від 12 березня 2009 року «Про затвердження Положення про правове, організаційне та методичне забезпечення науково-дослідницької діяльності курсантів, слухачів і студентів у вищих навчальних закладах МВС» та наказу КНУВС № 820 від 21 жовтня 2009 року «Про затвердження Положення про письмові роботи слухачів і студентів навчально-наукового інституту заочного та дистанційного навчання КНУВС».
Міжпредметні зв’язки. Навчальна дисципліна «Кримінальний процес (Особлива частина)» ґрунтується на положеннях навчальної дисципліни «Кримінальний процес (Загальна частина)» та пов’язана з «Кримінальним правом України», «Судовими та правоохоронними органами України», «Конституційним правом України», «Криміналістикою», «Оперативно-розшуковою діяльністю», «Цивільним правом України», «Цивільним процесом України» та є теоретичною основою для опанування «Дізнання в органах внутрішніх справ України», «Організація роботи підрозділів слідства та дізнання», «Практикум зі складання процесуальних документів» та інших.
Інформаційне та методичне забезпечення.
У фондових лекціях з навчальних дисциплін, які викладаються кафедрою використовуються офіційно оприлюднені аналітичні огляди та практика правозастосовчої діяльності правоохоронних та судових органів України, зокрема системи МВС України, Верховного Суду України, Конституційного Суду України, вищих спеціалізованих судів.
При проведенні усіх видів занять науково-педагогічний склад та курсанти можуть використовувати наступне інформаційне та методичне забезпечення:
– мультимедійне обладнання навчального райуправління (за попередньою домовленістю з начальником навчального полігону (Бровченко О.Ю. каб. 15, 226);
– приміщення для проведення слідчих дій навчального райуправління, а також будинки навчального полігону;
– фонд навчальних відеофільмів з тактики проведення слідчих дій та кримінально-процесуального провадження у судових стадіях кримінального процесу – навчальне райуправління на базі ННІПККМ НАВС, кафедра;
– фонд макетів кримінальних справ та зразків бланків процесуальних документів з дисциплін, у яких передбачено проведення практичних занять, щодо кримінально-процесуальної діяльності органів досудового розслідування системи МВС України – навчальне райуправління на базі ННІПККМ НАВС, кафедра;
– матеріали, щодо методики розслідування окремих видів злочинів та тактики проведення окремих слідчих дій та прийняття процесуальних рішень у кримінальних справах – стенди у навчальному райуправлінні на базі ННІПККМ НАВС, кафедра;
– бібліотека слідчого у друкованому та електронному варіанті (накази МВС України, нормативно-правові акти (кодекси, закони, укази, постанови тощо) – навчальне райуправління на базі ННІПККМ НАВС;
– прикладна програма «Автоматизоване робоче місце слідчого» – навчальне райуправління на базі ННІПККМ НАВС, Інтернет-клас;
– стенд наочної документації роботи слідчого підрозділу – навчальне райуправління на базі ННІПККМ НАВС;
– таблиці із системою, структурою та завданнями органів досудового слідства системи МВС України – навчальне райуправління на базі ННІПККМ НАВС, каб. 225 навчального корпусу;
– фондові лекції з навчальних дисциплін, які викладаються кафедрою забезпечені мультимедійним супроводженням – навчальне райуправління на базі ННІПККМ НАВС, кафедра;
– схеми з навчальної дисципліни «Кримінальний процес (Особлива частина)» до тем: «Кримінально-процесуальна діяльність у стадії порушення кримінальної справи», «Слідчі дії», «Притягнення особи як обвинуваченого», «Зупинення і закінчення досудового розслідування», «Заходи кримінально процесуального примусу» – навчальне райуправління на базі ННІПККМ НАВС, кафедра.
Навчальна дисципліна: Кримінальний процес України (Особлива частина)
| Курс | Характеристика дисципліни |
| Кількість залікових кредитів, відповідних ECTS: 4 Модулів: 3 Змістових модулів: 3 Загальна кількість годин: 144 | Рік підготовки: 3 Семестр: 6 Лекції: 24 год. Семінарські заняття: 30 годин Практичні заняття: 18 годин Індивідуальна робота з викладачем: 36 годин Самостійна робота: 36 годин Курсова робота: Вид контролю: екзамен |