Робоча навчальна програма для фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за спеціальністю «Правознавство» 030402

Вид материала

Документы

Содержание 4. плани навчальних занять тазавдання для самостійної роботи Самостійна робота – 4 год. Завдання для індивідуальної роботи Теми реферативних повідомлень Ключові терміни та поняття теми Методичні поради Список літератури до змістового модулю

Подобный материал:

• Навчальна програма підготовки фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", 1394.33kb.
• Робоча навчальна програма для фахівців освітньо -кваліфікаційного рівня "бакалавр", 1297.41kb.
• Робоча програма з фізики (назва навчальної дисципліни) для напрямку 0914 Комп, 874.55kb.
• Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни " Основи охорони праці" Для фахівців, 1111.5kb.
• Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни " Безпека життєдіяльності, 897.32kb.
• Програма вступного фахового екзамену для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра, 180.39kb.
• Навчальна програма з підготовки студентів вищих навчальних закладів освітньо-кваліфікаційного, 173.54kb.
• Робоча навчальна програма, плани лекцій та семінарських занять, завдання для самостійної, 587.06kb.
• Програма співбесіди з фінансів для абітурієнтів, що вступають за освітньо-кваліфікаційним, 89.87kb.
• Навчально-методичний комплекс з дисципліни фінансовий аналіз для підготовки фахівців, 940.06kb.

4. ПЛАНИ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ ТА
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Змістовий модуль 1.

Тема 8. Кримінально-процесуальна діяльність
у стадії порушення кримінальної справи

	Самостійна робота – 4 год.
Завдання для самостійної роботи:

Законспектувати основні положення наступних нормативно-правових актів:

– Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються: Наказ МВС України № 400 від 14.04.2004.

Опрацювати питання:

– процесуальні строки у стадії порушення кримінальної справи;

– запобіжне обмеження щодо особи, відносно якої порушено кримінальну справу;

– направлення заяв або повідомлень за належністю.


Семінарське заняття 8.1 – 2 год.

1. Поняття, завдання та значення стадії порушення кримінальної справи.
   
2. Поняття, загальна характеристика та процесуальне оформлення приводів до порушення кримінальної справи.
   
3. Підстави до порушення кримінальної справи.
   

Семінарське заняття 8.2 – 2 год.

1. Перевірка приводів до порушення кримінальної справи.
   
2. Процесуальний порядок порушення кримінальної справи.
   
3. Процесуальний порядок відмови у порушенні кримінальної справи.
   

Практичне заняття 8 – 2 год.

1. Вирішення ситуаційних завдань:

Вирішення ситуаційних завдань зі «Збірника задач з кримінального процесу» до теми 8.

2. Аналіз макетів кримінальних справ.

За вказівкою науково-педагогічного працівника дати правову оцінку приводам до порушення кримінальної справи, а також засобам їх перевірки та прийнятому процесуальному рішенню.

3. Обговорення реферативних повідомлень.

	Індивідуальна робота – 2 год.
Завдання для індивідуальної роботи:

Скласти процесуальні документи:

– протокол усної заяви про злочин;

– пояснення (відібране від заявника);

– постанову про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження.


Теми реферативних повідомлень

– оскарження рішення про порушення кримінальної справи;

– оскарження рішення про відмову у порушенні кримінальної справи.


Ключові терміни та поняття теми

Приводи і підстави до порушення кримінальної справи, належність та підслідність, заява, повідомлення, обставини, що виключають провадження у кримінальній справі, явка з повинною, рапорт, повідомлення про злочин опубліковане у пресі, розгляд приводів до порушення кримінальної справи, засоби перевірки заяв і повідомлень про злочини, суб’єкти кримінального процесу у стадії порушення кримінальної справи, дослідча перевірка, оперативно-розшукова діяльність, витребування документів, ревізія, інвентаризація, аудиторська перевірка, органи досудового розслідування, протокольна форма, достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, порушення та відмова у порушенні кримінальної справи, оскарження процесуального рішення, судовий контроль, прокурорський нагляд, принцип публічності, приватно-публічне обвинувачення, кримінальне переслідування, постанова, протокол, огляд місця події, пояснення.


Методичні поради

Засвоєння положень цієї теми ґрунтується на розумінні ряду основних понять кримінального процесу, які стосуються стадії порушення кримінальної справи. Під час підготовки до семінарських занять курсантам необхідно ознайомитись зі статтями 94-100 та главу 22 КПК. Слід мати на увазі, що акт порушення кримінальної справи, має суспільно-політичне і юридичне значення. Бажаним є розкриття його сутності. Про важливість порушення кримінальної справи може свідчити те, що провадження розслідування, віддання до суду і розгляд справи у судовому засіданні без порушення кримінальної справи є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, що, у свою чергу, тягне за собою направлення справи на додаткове розслідування.

При характеристиці порушення кримінальної справи як стадії процесу доцільно звернутись до загального вчення про кримінально-процесуальні стадії та їх характерних ознак: завдань, суб'єктів процесуальної діяльності, кримінально-процесуальної форми, структури правовідносин та рішень. Визначення цих чинників стосовно початкової стадії кримінального процесу, якою і є порушення кримінальної справи, дає змогу засвоїти сутність цієї стадії процесу.

Завдання стадії порушення кримінальної справи випливають із загальних завдань кримінального процесу. На цій стадії виконуються такі завдання: прийняття заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини; реєстрація прийнятих джерел інформації про злочини; перевірка цих джерел; фіксація слідів злочину; вжиття заходів до припинення продовжуваного злочину; вжиття заходів до усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину; прийняття відповідного кінцевого процесуального рішення.

Оскільки основним завданням стадії порушення кримінальної справи є перевірка заяв та повідомлень про злочини з метою встановлення наявності чи відсутності достатніх даних, які вказують на ознаки злочину, а також обставин, що виключають порушення кримінальної справи, то законом передбачено ряд засобів за допомогою яких і здійснюється вказана перевірка. Ними можуть бути процесуальні дії, що вказані у статтях 66, 95, 96, 97 КПК, а також ряд слідчих дій, зокрема огляд місця події (ч. 2 ст. 190 КПК), накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку (ст. 187 КПК).

Порушення кримінальної справи можливе лише за наявності приводів і підстав (ст. 94 КПК), а також відсутності обставин, що виключають провадження у кримінальній справі (ст. 6 КПК). Потрібно мати на увазі, що при розгляді підстав до порушення кримінальної справи бажано розкрити положення «достатні дані», «ознаки злочину» тощо.

Розглядаючи питання процесуального порядку порушення кримінальної справи, поряд з викладенням вимог з цих процедурних проблем, бажаним є висвітлити проблему порушення кримінальної справи за матеріалами, які отримані у результаті оперативно-розшукової діяльності. Доцільно пригадати зміст ст. 10 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», у якій зазначено шляхи використання вказаних матеріалів, та з'ясувати узгодженість цих норм з нормами кримінально-процесуального закону.

Разом з тим свої особливості має порушення кримінальних справ у залежності від складу злочину (справи приватного обвинувачення, справи про злочини, обставини вчинення яких встановляються у порядку протокольної форми досудової підготовки матеріалів (ст. 425 КПК), а також щодо певної категорії осіб (наприклад, адвоката).

Потребує з'ясування проблема вдосконалення кримінально-процесуальної форми та назви стадії порушення кримінальної справи, з огляду на сучасні проблеми діяльності органів досудового розслідування.


Список літератури до змістового модулю

[1-3, 8, 10, 11, 13, 14, 16, 18, 25, 35, 38, 41, 44, 49, 51, 53-61, 65-68, 70, 71, 73-75, 77-79, 81-83, 85]