Робоча навчальна програма для фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за спеціальністю «Правознавство» 030402
| Вид материала | Документы |
- Навчальна програма підготовки фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", 1394.33kb.
- Робоча навчальна програма для фахівців освітньо -кваліфікаційного рівня "бакалавр", 1297.41kb.
- Робоча програма з фізики (назва навчальної дисципліни) для напрямку 0914 Комп, 874.55kb.
- Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни " Основи охорони праці" Для фахівців, 1111.5kb.
- Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни " Безпека життєдіяльності, 897.32kb.
- Програма вступного фахового екзамену для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра, 180.39kb.
- Навчальна програма з підготовки студентів вищих навчальних закладів освітньо-кваліфікаційного, 173.54kb.
- Робоча навчальна програма, плани лекцій та семінарських занять, завдання для самостійної, 587.06kb.
- Програма співбесіди з фінансів для абітурієнтів, що вступають за освітньо-кваліфікаційним, 89.87kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни фінансовий аналіз для підготовки фахівців, 940.06kb.
Тема 15.
провадження у суді першої інстанції
| | Самостійна робота – 4 год. |
| Завдання для самостійної роботи | |
Опрацювати питання:
– судова система України;
– поняття, значення та система судових стадій кримінального процесу;
– процесуальний статус суб’єктів судових стадій кримінального процесу;
– поняття, значення та види підсудності кримінальний справ.
Семінарське заняття – 2 год.
- Поняття, сутність, строки та рішення стадії попереднього розгляду справи суддею.
- Поняття, сутність, етапи та рішення стадії судового розгляду.
- Процесуальний порядок постановлення та оголошення вироку.
| | Індивідуальна робота – 2 год. |
| Завдання для індивідуальної роботи | |
Опрацювати питання:
– загальні положення судового розгляду;
– структура обвинувального вироку суду.
Теми реферативних повідомлень
– підстави і порядок направлення судом кримінальної справи для провадження додаткового розслідування;
– судові доручення;
– окрема ухвала суду та контроль за її виконанням.
Ключові терміни та поняття теми
Суддя, суд, підсудний, обвинувачення, попередній розгляд справи суддею, рішення судді за результатами попереднього розгляду справи, відкладення розгляду, зупинення кримінальної справи суддею, направлення судом кримінальної справи для провадження додаткового розслідування, розпорядок судового засідання, склад суду, порядок попереднього розгляду справи суддею, призначення справи до судового розгляду, вручення підсудному копії обвинувального висновку, судовий розгляд, учасники судового розгляду, підготовча частина судового розгляду, судове слідство, порядок дослідження доказів, судові дії, судові дебати, останнє слово підсудного, промова підсудного, вирок, таємниця наради суддів, особлива думка судді, структура вироку, оголошення вироку, копія судового рішення, окрема ухвала суду.
Методичні поради
Засвоєння положень цієї теми ґрунтується на розумінні ряду основних понять кримінального процесу, які стосуються стадії попереднього розгляду справи суддею та судового розгляду кримінального справи. Під час підготовки до семінарських занять курсантам необхідно ознайомитись зі статтями 237–346 КПК.
Попередній розгляд справи суддею – стадія кримінального процесу, у якій суддя одноособово розглядає направлену прокурором кримінальну справу на предмет можливості призначення її до судового розгляду та вирішує питання щодо підготовки справи до такого розгляду.
Значення стадії попереднього розгляду справи суддею полягає у тому, що у ній з'являється новий учасник кримінального процесу – підсудний. Ця стадія є свого роду «процесуальним фільтром», не допускаючи до судового розгляду кримінальні справи, що неповно розслідувані або у яких допущені суттєві порушення Закону, а також визначаються межі майбутнього судового розгляду. Розгляд справи у суді першої інстанції може відбуватися тільки за тим обвинуваченням, яке було сформульоване на досудовому слідстві. Ця стадія забезпечує підготовку всіх необхідних умов для правильної організації і успішного проведення судового засідання. Провадження суддею процесуальних дій у стадії попереднього розгляду справи відбувається із дотриманням наступних загальних положень.
При попередньому розгляді справи суддею не можуть бути присутні особи, які не є учасниками процесу. Згідно із ч. 1 ст. 240 КПК прокурор є обов'язковим учасником стадії, а інші учасники повідомляються суддею про час розгляду кримінальної справи, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи. Судді забороняється вирішувати наперед питання про винуватість обвинуваченого (підсудного).
Зміст завдань, притаманних для стадії попереднього розгляду справи суддею, визначається змістом функцій, які вона виконує у кримінальному процесі. Останні, у свою чергу випливають із місця, що його займає ця стадія у системі кримінального процесу – між стадіями досудового розслідування та судового розгляду кримінальної справи.
Функціями стадії є: контрольна, пов'язана із контролем за тим, чи досудове розслідування проведене з дотриманням всіх вимог кримінально-процесуального закону і чи правомірними були дії прокурора у справі, що надійшла до нього із обвинувальним висновком; підготовчо-організаційна, що полягає у визначенні можливості розгляду кримінальної справи у судовому засіданні і створенні відповідних умов для забезпечення реалізації такої можливості.
Завдання стадії, у залежності від того реалізацію якої функції вони забезпечують, можна поділити на дві групи. Перша група завдань спрямована на реалізацію контрольної функції. Ці завдання полягають у вирішенні питань, зазначених у ст. 237 КПК. Друга група завдань пов'язана із виконанням підготовчо-організаційної функції. До їх числа належать завдання, змістом яких є вирішення питань, зазначених у ст. 253 КПК.
Процесуальні засоби діяльності у цій стадії є: заслуховування доповіді прокурора (ч. 2 ст. 240 КПК); заслуховування думок прокурора та інших учасників процесу (ч. 2 ст. 240 КПК); дії судді, пов'язані із вирішенням клопотань, заявлених учасниками розгляду (ч. 2 ст. 240 КПК); вручення копії обвинувального висновку і повістки про виклик до суду (ст. 254 КПК); забезпечення права на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи (ст. 255 КПК).
Судовий розгляд – стадія кримінального процесу, у якій суд першої інстанції за активної участі сторін обвинувачення і захисту на підставі повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин кримінальної справи остаточно вирішує питання про винність підсудного і його покарання.
Стадія судового розгляду характеризується такими ознаками: судовий розгляд справи і вирішення її по суті є єдиним способом правосуддя у кримінальних справах; вона є основною і визначальною стадією кримінального процесу; у даній стадії дістають вияв всі принципи кримінального процесу.
Стадія судового розгляду має кримінально-правове і кримінально-процесуальне значення. Кримінально-правове значення даної стадії полягає у тому, що у ній у вироку суду дається остаточна відповідь на питання, що мають кримінально-правову природу, як-то: чи було вчинено злочин; якщо так, то якою є його кваліфікація; чи винен підсудний у вчиненні цього злочину; якщо винен, то чи підлягає він кримінальному покаранню.
Кримінально-процесуальне значення стадії судового розгляду проявляється у тому, що: тільки у цій стадії може бути вирішений по суті кримінально-правовий спір між державою (потерпілим) та підсудним; у разі постановлення обвинувального вироку втрачає чинність презумпція невинуватості; у цій стадії остаточно вирішується завдання кримінального процесу, зміст якого полягає у забезпеченні правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний; у даній стадії підводяться підсумки всієї досудової кримінально-процесуальної діяльності; стадія судового розгляду виконує контрольні функції щодо стадій досудового провадження.
Межі судового розгляду — основне положення, сутність якого полягає в тому, що суд розглядає і вирішує кримінальну справу тільки щодо підсудних і лише у межах пред'явленого на досудовому слідстві обвинувачення.
Завдання стадії судового розгляду поділяються на основні (вирішення питання про винуватість підсудного і його покарання) та похідні (вирішення питання про: цивільний позов; долю речових доказів; запобіжний захід; необхідність застосування до підсудного примусового лікування; необхідність застосування до підсудного заходів безпеки; інші питання, визначені ст. 324 КПК).
Якщо розглядати судовий розгляд кримінальної справи як систему процесуальних дій, які провадяться у певній послідовності, то у ній виокремлюються декілька етапів, які у КПК і у теорії процесу називають частинами судового розгляду.
Перший етап – «підготовча частина судового засідання». Визначається як частина стадії, завданням якої є остаточна перевірка наявності умов для: проведення судового слідства; належного дослідження і оцінки доказів; постановлення законного і обґрунтованого вироку. Якщо судом будуть встановлені перешкоди для проведення судового слідства, то він зобов'язаний вжити заходів щодо усунення цих перешкод.
Другий етап – «судове слідство». Судове слідство – частина судового розгляду, у ході якої судом з участю сторін провадиться дослідження доказів, необхідних для вирішення питання про винуватість і покарання підсудного. Це найбільша за обсягом виконуваної роботи частина судового розгляду, у ході якої формуються підвалини майбутнього вироку.
Третій етап – «судові дебати» Судові дебати – це самостійна частина стадії судового розгляду кримінальної справи, у якій її учасники дають оцінку вчиненим підсудним діям, аналізують досліджені у суді докази, висловлюють висновки щодо винуватості чи невинуватості підсудного, щодо кваліфікації дій, міри покарання та щодо інших питань, що їх повинен вирішити суд при постановлянні вироку.
Четвертий етап – «останнє слово підсудного». Останнє слово підсудного – самостійна частина судового розгляду, в якій підсудний реалізує своє конституційне право на захист безпосередньо перед видаленням суду до нарадчої кімнати для вирішення питання про його винуватість та покарання і постановлення у зв'язку з судового рішення, як правило вироку.
П’ятий етап – «постановлення вироку та проголошення судового рішення». Постановлення вироку та проголошення судового рішення – заключний етап стадії судового розгляду, зміст якого складають нарада суддів, що провадиться в умовах, які виключають сторонній вплив на них, прийняття рішення і оформлення його вироком та проголошення вироку.
Вирок – це рішення суду першої інстанції (а у окремих випадках і апеляційної) інстанції, постановлене в судовому засіданні з питання про винуватість підсудного та про призначення йому покарання. У вироку мають бути вирішені й інші питання (про цивільний позов, речові докази тощо).
Рішення про направлення кримінальної справи на додаткове досудове розслідування (ст. 281 КПК). Підстави прийняття такого рішення у стадії судового розгляду є аналогічними тим, що покладаються в основу подібного рішення в стадії попереднього розгляду справи суддею (ст. 246 КПК).
Рішення про закриття кримінальної справи (ст. 282 КПК). Підставами прийняття такого рішення є: наявність обставин, передбачених пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 статті 6 і статтями 7, 72, 8, 9, 10, 111 КПК; відмова прокурора підтримувати державне обвинувачення і відсутність у потерпілого бажання скористатися правом продовжувати підтримувати обвинувачення (ч. 2 ст. 267 КПК); примирення сторін або неявка потерпілого у судове засідання без поважних причин (у справах приватного обвинувачення – ч. 1 ст. 27 КПК).
Рішення про направлення справи на додаткове досудове розслідування і про закриття справи оформлюється судом ухвалою, а суддею – постановою. Ухвала (постанова) виноситься судом (суддею) у нарадчій кімнаті і викладається у вигляді окремого документа, який підписується всім складом суду.
Список літератури до змістового модулю
[1, 2, 5, 6, 14, 16, 19-29, 32, 42, 51, 54-61, 65-68, 70, 71, 77-79, 80-84]