Україна донецька область управління освіти маріупольської міської ради міський науково – методичний центр спеціалізована школа з поглибленим вивченням новогрецької мови i-ш ступенів №46

Вид материала

Содержание

У вирішенні цієї проблеми, на мою думку, одним із засобів є - моніторинг читацького попиту в шкільній бібліотеці.
1.Організація навчально – виховного процесу на основі співпраці і співтворчості педагогічного, учнівського і батьківського колек
Другий принцип
Третій принцип
Аналіз бібліотечної документації (читацьких формулярів, щоденників читання, відгуки дітей про книгу, малюнків та інших дитячих р
Замало нашим дітям виписують дитячі журнали, особливо науково – популярні.
План уроков развивающего чтения
I раздел.
Додаток до заходу
Виховний захід
Тип заходу
Робота зі словниками
IV. Слово представникам видавництва
Учень6. Читає напам′ять вірш «Надія». Учень7.
Учень9. Створюючи ці казки Франко бажав, щоб діти виростали морально здоровими, правдивими, справжніми патріотами рідної України
Словник до заходу

Подобный материал:

1 2

УКРАЇНА
Донецька область
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ МАРІУПОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
МІСЬКИЙ НАУКОВО – МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР
СПЕЦІАЛІЗОВАНА ШКОЛА З ПОГЛИБЛЕНИМ ВИВЧЕННЯМ НОВОГРЕЦЬКОЇ МОВИ I-Ш СТУПЕНІВ №46

МОНІТОРИНГ ЧИТАЦЬКОГО ПОПИТУ В ШКІЛЬНІЙ БІБЛІОТЕЦІ

Матеріали

учасника Всеукраїнського конкурсу «Шкільна бібліотека». Номінації «Бібліотекар – дослідник»

Автор:Мосякова Катерина Миколаївна,

завідувач шкільної бібліотеки

МАРІУПОЛЬ

2011

ЗМІСТ

1.Вступ……………………………………………………………………………….4

2.Моніторинг читацького попиту в шкільній бібліотеці. Дослідження бібліотекаря…………………………………………………………………………5

3.Творча діяльність учнів як результат співпраці «Бібліотекар – вчитель – учень»….……………………………………………………………………………20

4. Висновок…………………………………………………………………..……..23

5.Додаток 1. Методи вивчення читацьких інтересів учнів…………………..25

6.Додаток 2. Аналіз тематичних запитів………………………………………..26

7.Додаток 3. Спостереження різниці тематичних інтересів хлопців і дівчат (%)……………………………………………………………………………………27

8.Додаток 4. Анкета 5-6 класи (10-11 років)…………………………………….28

9.Додаток 5. Анкета 7-8 класи…………………………………………………….29

10.Додаток 6. Аналіз читацького формуляра…………………………………...30

11.Додаток 7. Аналіз вивчення читача за типами……………………………...31

12.Додаток 8. Анкета «Ти і твоя бібліотека» (10-11 класи)……………………32

13. Додаток 9. Анкета «Сучасний учень і книга» (10-11 класи)………………33

14. Додаток 10. Вірші переможців поетичних конкурсів………………………34

15. Додаток 11. Уроки розвиваючого читання 3класи…………………………37

16. Додаток12. Книжковий ярмарок «Українські письменники – дітям»…...48

17. Список використаної літератури………………………………………….......56

Ці слова в прямому їх розумінні відносяться до бібліотеки школи тому, що наша бібліотека не тільки книгозбірня, а велика, постійно діюча виставка книжок, до якої кожна дитина має вільний доступ. Сьогодні діти та підлітки відчувають на собі величезне інформаційне навантаження, що пов`язане з надшвидким розвитком мережі Інтернет і телебачення. Їхня продукція не завжди корисна та доцільна у процесі морального, естетичного та розумового розвитку дітей та підлітків. Перед бібліотекою постала проблема: якомога ефективніше організувати роботу з книгою та професійно допомогти читачам у формуванні їх читацьких інтересів.

У вирішенні цієї проблеми, на мою думку, одним із засобів є - моніторинг читацького попиту в шкільній бібліотеці.

Дослідження бібліотекаря.

Мета дослідження: дослідити послідовні зміни читацьких інтересів і потреб учнів-читачів шкільної бібліотеки.

Завдання дослідження: 1) вивчення учня як читача;

2) забезпечення зростання творчої, інтелектуальної особистості, читацької компетентності учня:

- визначення типів читачів;

- вивчення впливу середовища (вчитель, батьки, учні) на формування читацьких інтересів;

- навчання умінню орієнтуватися в інформаційному просторі;

- визначення ефективності різних форм роботи з читачем;

- навчання вмінню працювати з книгою самостійно;

- розвиток шкільної бібліотеки, нових технологій, інноваційних методів, прийомів та форм роботи.

Методи дослідження (вирішення завдань):

- створення комфортного інноваційного середовища для читачів (естетичне оформлення);

- повне розкриття фонду літератури та періодики (тематичні полиці, книжкові викладки, книжкові виставки, тематичні теки);

- інформування дітей про можливості бібліотеки ( індивідуальне та масове);

- анкетування учнів та батьків;

- аналіз читацького формуляра;

- спостереження ( фіксація та аналіз поведінки читача в бібліотеці)

- спільна робота з вчителем та батьками учнів.

Об`єкт дослідження: учні-читачі 1-11класу.

Період дослідження: 2009-2010 роки.

У 2013 році нашій школі виповнюється 140 років. До 80-х років 19 сторіччя це була церковно-приходська школа при Успенській церкві. З роками статус школи змінювався: двокласне училище, чотирикласна, семирічна, а з 1937 року - середня школа. Невеличке приміщення(18м²) старої бібліотеки не вміщало великої кількості книжок, не говорячи про читачів. Власне я добре пам`ятаю мого бібліотекаря Марію Антонівну Тулаінову, яка, не маючи змоги приймати нас у приміщенні бібліотеки, приходила до нашого класу, несучи із собою книжки. З якою радістю ми зустрічали її і як урочисто вишиковувались у чергу за книжкою!!!

У 1987 році школа з`явилась нова будова школи, і сьогодні бібліотека – світле приміщення (120м²), яка має читацьку залу на 32 місця, абонемент, окреме приміщення для підручників. Приміщення обладнане новими, сучасними одно – та двосторонніми стелажами, книжковими шафами, каталожною шафою на 36 шухляд, столами, кафедрою видачі книг. У школі навчається 420 учнів. 396 з них - читачі бібліотеки. Користуються бібліотекою також 40 педагогів та обслуговуючий персонал. Залишаються читачами і наші випускники, що навчаються у технікумах, ВНЗ.

Сьогодні навчально-виховний процес школи спрямований на виховання учня як суб`єкта культури і власної життєтворчості. Проблемою школи є:

1.Організація навчально – виховного процесу на основі співпраці і співтворчості педагогічного, учнівського і батьківського колективів.

2.Створення оптимальних умов для інтелектуального розвитку кожної дитини. Працюючи над цією проблемою,бібліотека вирішує основні свої завдання:

- допомога педагогічному колективу й кожному учню в освоєнні шкільних наук, створенню сприятливих умов для інтелектуального розвитку учнів, виховання людини – патріота, інтернаціоналіста, зростанні читацької компетентності учня.

У своїй діяльності бібліотека керується Законом України «Про освіту», Законом України «Про бібліотеку та бібліотечну справу», положенням «Про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу» та іншими законодавчими та підзаконними нормативно-правовими актами.

Шкільна бібліотека є обов`язковим структурним підрозділом загальноосвітнього навчального закладу, його методичного комплексу, тому всі освітньо-виховні завдання, які належить вирішувати школі, трансформуються в завдання та діяльність шкільної бібліотеки.(див. схему 1)

Бібліотечне обслуговування дітей - процес духовного спілкування бібліотекаря й читача протягом 10-11 років. Пріоритетність такого спілкування в тому, що йде вивчення не тільки «типового» читача, а й кожного окремого. Таке вивчення здійснюється на основі єдиних принципів. Перший і головний з них - вивчати читача як особистість, тобто знати його інтереси, запити, захоплення, характер стосунків з навколишнім середовищем (сім`єю, школою, товаришами). Така індивідуалізація допомагає визначити не лише конкретні потреби та запити читача, а й шляхи їх формування й задоволення.

Другий принцип випливає з положень сучасної педагогіки і психології: вивчаючи користувача-дитину, одночасно виховуємо його як читача в процесі виховної роботи.

Третій принцип полягає в тому, що вивчення читача – дитини тісно пов`язане з вивченням книги, яка може задовольнити його потреби. Враховуючи, що читання є складним видом діяльності дитини, для вивчення юних читачів використовуються не тільки специфічні бібліотечні методи, а й запозичені з педагогічних, психолого-педагогічних і соціальних досліджень. Разом вони утворюють систему, з якої можна виділити такі групи методів( додаток 1):

Аналіз бібліотечної документації (читацьких формулярів, щоденників читання, відгуки дітей про книгу, малюнків та інших дитячих робіт на теми прочитаного).
Опитування ( бесіда, фіксація запиту, анкета, інтерв`ю)
Спостереження ( фіксація та аналіз поведінки читача в бібліотеці)
Психолого-педагогічний експеримент з метою вивчення поведінки читача та бібліотекаря в певних умовах.

Школа сьогодні – перший крок до навчання й виховання дитини в подальшому житті. І важливою ланкою в цьому процесі є шкільна бібліотека, яка навчає і виховує дітей за допомогою книги.

В.О.Сухомлинський вірив у виховну силу книги: вважав: «Коли з дитинства не прищеплено любові до книги, коли читання не стало духовною потребою дитини на все життя, то вже в отроцтві її душа стане порожньою». Тому перед шкільною бібліотекою стоїть найважливіше завдання - навчити своїх дітей «читаючи думати й думаючи читати». А починати вирішувати цю проблему треба зі школярів початкових класів . Державний стандарт початкової загальної освіти (від 16.11.2000р. №1717) визначив мету початкового курсу читання, а саме:

- формувати в учнів навички читання;

- розвивати в дітей прагнення до читання книг як до джерела духовного розвитку;

- виховувати потребу звертатися до бібліотечного фонду;

- допомагати у формуванні особистих мотивів у виборі книг;

- інформувати, допомагати у пошуках потрібної книги;

- розвивати творчу діяльність.

У нашій школі стало традицією після свята Першого дзвінка й урочистого вручення першокласникам підручників проводити обов`язкову екскурсію до бібліотеки. І тут дуже важливо професійно провести ознайомлення з бібліотекою і емоційно провести бесіду, яка вплине на подальше бажання знов зустрітися з книгою в бібліотеці.

Постійними читачами учні першого класу стають після першого семестру й тільки ті, які вже вміють добре читати, а після свята «Прощавай, Букварику» всі першокласники урочисто посвячуються в читачі шкільної бібліотеки.

Для учнів 1- 4х класів у бібліотеці відведений свій куточок, де вони самостійно вибирають книжки, які розкладені на тематичних полицях та вміщені в спеціальні яскраво оформлені ящички за темами: «Читаємо вірші виразно», «Брати наші менші», «Ох, вже ці пригоди», «Про працю, подвиги та славу», «Що за диво ці казки», «Моя країна – моя Україна». Діти добре орієнтуються серед книжок і самостійно вибирають потрібну книгу на задану тему для позакласного читання.

Сьогодні в педагогічній практиці значне місце посідає особистісно-орієнтоване навчання, і бібліотекар, співпрацюючи з учителем, повинен створити оптимальні умови для розвитку і становлення учня як особистості, як суб`єкта діяльності. Тому потрібні такі форми роботи, які б допомогли знайти, підтримати, розвинути в учня кращі людські властивості, дати поштовх для саморозвитку, самореалізації. Слід докласти зусиль, щоб творчі здібності кожного учня були спрямовані на здійснення його майбутніх мрій.

Протягом багатьох років у бібліотеці існує й постійно поновлюється тека – «Пишемо вірші самі», в якій зберігаються поезії, складені учнями молодших класів. Діти дуже полюбляють читати вірші й обов`язково вивчають напам`ять ті, що сподобалися найбільше, а також із радістю складають власні. Вони ще дуже прості, часом смішні, неримовані, але в них передаються почуття дитини, світ, який вони сприймають своїм дитячим розумом, дають оцінку вчинкам людей і тварин.

Надалі, коли вони вже стають учнями середніх та старших класів, ми разом перечитуємо ці рядки, обговорюємо їх та складаємо нові вірші на цю ж тему. І стає зрозумілим, як змінився світ уявлень учня, які теми сьогодні більш цікаві для нього, як зростає його творча майстерність.

Не менше, ніж читання, діти люблять малювання, саме тому багато часу ми приділяємо такій формі занять в бібліотеці, як зображення у фарбах своїх улюблених книжкових героїв.

Діти презентують свої малюнки, розповідають, чому ці герої його улюблені. Популярною є гра: «Впізнай мого героя». Тут, дивлячись на малюнок свого товариша, треба впізнати, хто і з якої книжки намальований.

Разом із вчителем музики ми проводимо спільні уроки, де через музику, пісню намагаємося розкрити дітям красу й силу українського слова. До цих заходів ми готуємось ретельно. Діти вчать вірші українських поетів, де прославляється рідна земля, її чудова природа, людське милосердя, душевна щедрість. Учні декламують чи зачитують вірші з книжок, які вони самі викладають на виставці. А потім співають пісні, що вони вивчали на уроках музики і які, на їх думку, підходять до віршів.

Протягом 10 років у бібліотеці проводиться додатковий курс «Уроки розвиваючого читання» для учнів 1-4 класів. Співпрацюючи з вчителем, я намагаюсь доповнювати програмний матеріал, який діти не встигають вивчити на уроці. На цих заняттях головним завданням є підготовка до самостійного вибору і читання книги, допомога учню у визначенні читацького інтересу. Програма курсу розробляється разом із учителями початкових класів. (додаток 11)

Такі заняття – поєднання художнього слова з музикою, з образотворчим мистецтвом – саме те середовище, в якому може розвиватися творча особистість.

Важливою ланкою у становленні учня-читача є співпраця бібліотекаря та вчителя. Щотижня кожний клас обов`язково обмінює книжки. Отримуючи завдання на тематичне позакласне читання, діти мають можливість самостійно вибрати собі книжку на тематичній полиці або на книжковій виставці, яку попередньо готує бібліотекар. При тому, що тут можуть стояти і книжки іншої тематики, учень повинен сам вибрати потрібну. Поряд з книжками на виставці представлені й малюнки, і фото,і репродукції картин на задані теми. Творчо, цікаво проходять ці уроки, якщо теми пов`язані з порами року, казками чи оповіданнями про дитячі роки, народні свята, історію України.

Гордістю бібліотеки є її книжковий фонд. І література для учнів початкової школи не є винятком. На книжкових полицях відкритого доступу стоять твори українських класиків для молодшого віку: Т.Шевченка, Л.Українки, І.Франка, С. Васильченка, Л.Глібова та інших. Діти дуже люблять книжку В.Сухомлинського «Казки школи під голубим небом», вірші Н.Забіли, Д.Білоуса, Л.Письменної, Марії Підгір`янки, Г.Бойка та В.Самійленка.

Антологія української літератури для дітей у 2х томах (вид.Київ, «Веселка», 1984р.) – це надійний помічник бібліотекарю та вчителю у вивченні дитячої літератури на уроках і бесідах з позакласного читання.

Як можна не полюбити вірші Ліни Костенко з її першої книжки для дітей «Бузиновий цар». Разом з автором ми поринаємо в царство з дрімучими заростями лопухів та кропиви, поринаємо в різнотрав`я під вишнею, диким бузком, у царство квітів та Бузинового царя з трьома його дочками, з його підданими – мурахами та птахами. Учень, читаючи цю книжку, і не помічає, як його, не напружуючи, виховують, як через образи мурашок, білочки та інших мешканців цього чудового царства, квітучого саду, де всі працюють, виконуючи свій обов`язок, підготовки до зими, авторка розкриває радість праці, взаємодопомоги, необхідність збереження рідного краю, його неповторності. Через серце дитини проходить почуття, що не роблять людей щасливими заморське тепло та ситість:

В 4-ому класі учні вже ведуть щоденник читача і після першого семестру, і в кінці року діти захищають свій формуляр спочатку перед однокласниками, а потім перед учнями паралельних класів.

Захисти читацького формуляра і презентація щоденника читача проходять у святково прибраній бібліотеці. Учні готують книжкову виставку зі своїх улюблених книжок з домашньої бібліотеки. На святі присутні вчителі, батьки учнів. Запрошуючи батьків, ми розв`язуємо такі питання:

показати батькам не тільки кількість прочитаних книжок, а й відкрити, чим сьогодні захоплюються їхні діти, на що треба звернути увагу, купуючи книжку своїй дитині. А головне – як на дитячу свідомість впливає атмосфера сім`ї, в якій живе дитина. Діти з читаючих сімей розвинені краще, беруть більше книжок, ніж діти з родин, де мало читають. Надзвичайно важлива роль у керівництві читанням, залученні дитини до необхідності книжки в її житті належить трикутнику – вчитель – бібліотекар – батьки. Від грамотної співпраці цієї ланки залежить, чи полюблять діти читання, чи залишаться байдужими до нього в середніх та старших класах.

Починаючи з молодших класів, бібліотекар уже помічає дітей, які йнадалі будуть активними читачами. І дуже важливо не випустити їх із поля зору. Тому із цих учнів і створено в бібліотеці гурток «Чомусики». Це помічники в підготовці книжкових виставок, літературних свят у бібліотеці. Вони чергують у своєму читацькому куточку, слідкують за правильним розташуванням книжок на полицях, у разі потреби – за їх ремонтом, своєчасним обміном книг учнями в бібліотеці.

На жаль, систематичне комплектування бібфонду, особливо літературою для молодшого та середнього віку майже відсутнє. Тому в школі важливе місце займає акція «Подаруй бібліотеці книгу». Діти із задоволенням приносять в бібліотеку свої книжки. Сьогодні не кожна родина має можливість купувати дітям книжки, які розвивають і поповнюють їхні знання,а ще учні молодших класів недостатньо знайомі з періодичними виданнями для свого віку. Тому на заняттях з основ бібліотечно-бібліографічної грамотності, які проходять систематично за планом, я намагаюсь ознайомити учнів з журналами та газетами, які передплачуються для шкільної бібліотеки: «Шкільний журнал», «Веселі уроки», «Весела перерва», «Паросток», «Колосок», газети «Наші козаченьки», «Привет, ребята».

Під час роботи з періодикою діти охоче беруть участь у рольовій грі «Я – журналіст» - продивляються, перечитують газети, журнали й роблять короткі огляди прочитаного. Це допомагає навчити дітей звертати увагу на головне, вирізняти цікаве, зуміти правильно й гарно переповісти товаришам прочитане. Не маючи у фонді бібліотеки нових надходжень, не маючи можливості ознайомити дітей із творчістю сучасних українських письменників для школярів молодшого та середнього віку, ми не впадаємо у відчай і використовуємо всі можливості, щоб ознайомити учнів із творчістю наших місцевих поетів. На щастя, такі талановиті люди в нашому Маріуполі живуть і працюють.

Це, наприклад, Вінник Олена. ЇЇ творчість – це свіжий ковток повітря, це вірші, присвячені рідному місту, чудовим краєвидам Приазов`я, усім порам року. Вони легко читаються й запам`ятовуються. Учні нашої школи завжди раді зустрічам з поетесою, яка в нашій шкільній бібліотеці вже неодноразово презентувала збірки своїх віршів.

Всеукраїнський конкурс «Живи, книго!» проводиться в школі з вересня по травень. І починається він з 1 вересня, коли діти отримують підручники. Учні початкової школи найкраще зберігають підручники, вчасно ремонтують їх. Під час проведення «Тижня книги» кращі підручники, зошити викладаються на книжкову виставку, а діти отримують «Листи подяки» та книжки в подарунок.

Розвиваючи читацькі якості молодших школярів, важливо зберегти найцінніші з них: особливу здатність відчувати художній образ, ще наївне, неусвідомлене, але цілісне емоційно-естетичне ставлення до книги, здатність радіти новому, яке відкривається дитині у вже відомому.

Виходячи з потреб, які повинна задовольняти бібліотека, формується конкретне завдання, вивчення читачів: окремих груп за інтересами та за віком. У нашому випадку – це читачі 5-6х, 7-8х,9-11х класів.

Бібліотечний фонд для учнів 5-9 класів розташований на стелажах відповідно визначенню теми і мають цільове призначення. Така розстановка фонду цілком виправдовує себе тому, що задовольняє запит читачів за інтересом і за віком. У подальшій роботі на заняттях з бібліотечно – бібліографічної грамотності учні самі з задоволенням розробляють і відбирають книжки для тематичної викладки, радісно пропонують прочитані книжки своїм товаришам. Така розстановка фонду допомагає бібліотекарю дослідити, які книги, на яку тему мали успіх і які не викликали ніякого інтересу (додаток 2).

Допомогти дитині-читачу, який уже став більш самостійним у виборі книги, але ще не визначився з улюбленою тематикою, допоможе й тематичне розташування бібліотечного фонду і відкритий доступ до нього.

А починаємо ми відвідування бібліотеки з «вересневих зустрічей» з кожним класом, які вже стали традицією. На першій зустрічі обов`язково проводимо анкетування, до якого діти готуються. Аналізуючи ці анкети, не завжди можна об`єктивно визначити картину читання дитини, її інтересів. Але можна виділити групи дітей за інтересами, можна дослідити різницю в читанні між дівчатками і хлопчиками(додаток 3). Анкетування допомагає надалі спланувати роботу з читачем, воно не стає формальним. Результати ми обов`язково обговорюємо на бібліотечній годині, пропонуючи дітям викладки книжок на більш цікаві для них теми.

Аналізуючи анкети учнів 5- 6 класів 10-11 років,(додаток4), відзначаємо складний тип читача, оскільки це перехідний період від дитинства до підліткового віку. Під впливом предметного вивчення основ наук відбувається швидке формування навчальних інтересів. Це підштовхує дітей 10-11 років до оволодіння навичками читання науково-пізнавальної літератури. Тому на відміну від читання в молодшому віці, читачі цього віку самостійно виділяють пізнавальний матеріал книги як найбільш привабливий і головний.

На запитання, яку книжку хочеться прочитати, ще не можуть назвати конкретну, більше сподіваються на рекомендацію бібліотекаря або свого товариша. Їх ще приваблюють яскраво оформлені книжки, тому дуже важливо в цьому віці рекомендаційна бесіда біля тематичної книжкової полиці.

Відповіді учнів-читачів 7-8 класів (додаток 5) прагнуть до самооцінки, порівняння себе з іншими. У підлітків формуються власні моральні погляди та оцінки. Улюблений герой часто є для підлітка ідеалом, який він рідко зустрічає в житті. Їхні запитання вже конкретні. Вони чітко дають відповіді щодо тексту, мають свою точку зору, і їх важко переконати у власній неправоті.

Аналізуючи анкети учнів 5-9 класів, я зробила висновки: обмеженість фінансування бібліотек, нестача нових видань літератури саме для читачів цього віку призвели до того, що учні зовсім не знають сучасних авторів і на запитання, яку б хотіли прочитати книгу, не можуть дати конкретної відповіді.

Замало нашим дітям виписують дитячі журнали, особливо науково – популярні.

Надзвичайно важливим і доцільним є такий метод вивчення читача, як аналіз читацького формуляра. На жаль, в шкільній бібліотеці бібліотекар не має часу записувати свої спостереження за кожним читачем, але здійснювати аналіз читацьких формулярів групи дітей, об`єднаних читанням книг на спільну тему і складеним для них індивідуальним планом читання або рекомендаційним списком – це доволі ефективна форма роботи (додаток 6). Це дозволить прослідкувати процес розвитку й поглиблення інтересів читача до даної теми. Записуючи причини попиту, можна отримати відомості й проаналізувати:

ефективність індивідуальної та масової роботи з читачами;
роль довідкового апарату бібліотеки;
вплив сім`ї, школи, однолітків, засобів масової інформації;
ступінь розвитку мотивів звернення до даної теми.

Наступним етапом вивчення читача буде обов`язкове співставлення отриманих результатів аналізу читацького формуляра й анкети даного читача. Висновок допомагає схарактеризувати дитину як читача, визначити, до якої з трьох груп він належить, як змінюються його читацькі інтереси, риси характеру, індивідуальна комунікативність.

Читачів можна згрупувати особистісно в три групи ( додаток 7):

домінантний – недомінантний;
мобільний – ригідний;
екстраверт – інтроверт

Домінантний – читач, який прагне до лідерства у спілкуванні. Він завжди сам намагається вплинути на бібліотекаря, відкидає його поради щодо вибору книги, наполягає на своїй точці зору. Читач домінантного складу ніколи не визнає свою неправоту, навіть, якщо вона очевидна. При спілкуванні з таким читачем треба спокійно, ненаполегливо, тримаючись незалежної точки зору, вести бесіду. Поступово співрозмовник послабить свій тиск, і бібліотекар, зі свого боку, може вплинути на вибір читача.
Протилежність домінантному типу – недомінантний, тобто підлеглий у спілкуванні – такий читач нерішучий, розгублений перед вибором книги, не може визначити свою позицію. Він повністю сподівається на рекомендацію бібліотекаря. З таким читачем краще проводити бесіду біля книжкової полиці спокійно, заохочуючи. Йому краще рекомендувати енциклопедії на різні теми й спостерігати в ході бесіди, на яку тему він охоче спілкується. Надалі працювати з ним за індивідуальним планом читання.
Мобільний читач з рухливим мисленням легко концентрує увагу на процесі спілкування, цілковито входить у контакт, але ненадовго. Якщо розповідь затягується, він нудьгує, вставляє свої слова або доповнення. Спілкуючись з таким читачем, бібліотекар повинен вводити різні асоціації. Приймати рішення про вибір літератури слід лише разом. У мобільного читача рухливе мислення. Йому властивий підвищений інтерес до фабули, таємниць, напружених ситуацій, несподіванок. Спілкуватись з ним з приводу прочитаного цікаво, але за умови уважного ставлення до його духовних потреб, інтересів і уподобань.
Ригідний читач – консервативний, нерухомий. У такого типа читачів виникає поглиблений інтерес до якостей, норм поведінки і взаємовідносин людей: їх починають хвилювати долі людства, життя суспільства, щастя, любові, дружби. Таким учням добре запропонувати активну підготовку до диспутів, щоб вони могли висловити своє бачення. Бібліотекар повинен до такого читача ставитися з великим терпінням і в кінці бесіди підвести підсумок розмови.
Екстраверт – цей тип читача пов`язаний з його спроможністю спрямувати свою увагу на процес спілкування, на взаємини із співрозмовниками або обмежуватися своїми внутрішніми переживаннями. Екстраверти - екскурсоводи до бібліотеки, книжкових виставок. Їм можна доручити підготовку інформації, бібліотечних годин. Читачі такого типу радо спілкуються. До людей ставляться співчутливо, лагідно. З такими читачами бібліотекарю слід підтримувати взаємну симпатію, налагоджувати сприятливі умови для подальшого спілкування. Це вірні й добровільні помічники бібліотекаря.
Інтроверт - спрямований сам на себе, на свої думки, переживання, підозрілий, недовірливий. У спілкуванні з таким учнем треба проявляти обережність, враховувати при встановленні контакту, що він може з недовірою сприйняти дружнє ставлення до нього. З ним треба говорити коректно, сухо, не зачіпати тем особистого характеру.

Постійно спілкуючись з читачем – учнем, бібліотекар спостерігає за тим, як читач вибирає книгу, як реагує на розповіді інших дітей або бібліотекаря, яку участь бере в масових заходах, дозволяє бібліотекареві поглибити свої враження про читача як особистість. Визначивши до якого типу читачів він належить, бібліотекар визначає прийоми задоволення його потреб та запитів. Спостереження треба правильно організувати, щоб не порушити умов, природніх для роботи й поведінки бібліотекаря.

Індивідуальна робота становить основу бібліотечного обслуговування дітей, її значення зростає у час перебудови діяльності бібліотек, коли важливо відійти від узагальнених інтересів «типового» читача й зосередитись на реальних потребах та запитах конкретної дитини. Зміст керівництва індивідуальним читання полягає у:

а) формуванні в дітей із самого раннього віку потреби в читанні, особистих читацьких запитів;

б) задоволенні індивідуальних запитів та інтересів юного читача;

в) сприянні розвитку необхідних читацьких знань, умінь та навичок.

Розв`язання цих завдань можливе лише за умови, що бібліотекар знає індивідуальні особливості дитини: здібності, прагнення, інтереси, захоплення, тощо.

Найбільш поширеною формою індивідуального спілкування бібліотекаря з юним читачем є бесіда. І дуже важливою для подальших відносин читача й бібліотекаря є ознайомча бесіда, яка відбувається під час першого відвідання. Бібліотекар знайомить з бібліотекою, як з бібліотечною скарбницею, спостерігає, на яку книгу відвідувач звертає увагу.

У подальшому відвідуванні бібліотеки читач будь – якого віку потребує допомоги у виборі книг. Для цього проводиться рекомендаційна бесіда, що має на меті:

допомогти вибрати літературу, яка б відповідала запитам або, в разі його відсутності, інтересам та нахилам відвідувача;
викликати інтерес до змісту книги, що сприятиме вдумливому читанню та глибокому розумінню її юним читачем.

Сьогодні школа в основу навчально-виховної роботи ставить особистість дитини, підлітка, юнака. І будувати цей процес ми повинні з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей, щоб забезпечити оптимальні умови для розвитку кожної дитини, не пропустити талант, допомогти йому розкритися. І девізом у цьому напрямку має бути:

« Відкрий, допоможи, підтримай!», а щоб досягти цього, ми повинні дотримуватися принципу: «Не поряд і не над, а разом!».

Анкетуючи учнів 9-11 класів (додаток 8, 9), ми дійшли висновку, що їх не тільки як читачів, а вже і як особистість, можна поділити на 2 категорії:

пасивні виконавці-учні, які читають лише те, що від них вимагають, за спрощеною схемою «вивчи й відповідай».
активний дослідник, людина творча, чиї здібності вже почали формуватися.

З читачем першої категорії необхідне спілкування з метою пробудження в нього природних даних, творчих нахилів. Це дуже копітка праця і вчителя, і бібліотекаря.

Друга група – ідеальний читач, який змушує бібліотекаря застосовувати увесь професійний досвід і знання. І шкільна бібліотека повинна створити всі умови для забезпечення і задоволення інформаційних потреб читача, виховати в учнів інформаційно-бібліографічну культуру, виховати учня як творчу особистість, що покликана стати спадкоємцем і творцем української держави.

У школі існує традиція проводити в квітні книжковий ярмарок, до якого долучаються учні 5-8 класів. Кожна паралель готує виставки-презентації своїх улюблених книжок, власних ілюстрацій до них, кросворди, вікторини. Діти власними руками виготовляють книжечки і дарують їх учням молодших класів (додаток12).

Більшість учнів посилаються на відсутність часу для читання книжок, як вони висловлюються, «для душі». Відповідаючи на питання анкети, вони пишуть, що їм цілком достатньо програмної літератури. Вони не можуть визначити героїв, що відповідають якостям, які вони цінують у людях і хотіли б бачити в собі. А якщо такі й є, то тільки у творах програмної літератури. Цьому факту є своє пояснення: в родинах приділяють замало уваги читанню дітей; батьки, які самі не читають, не можуть порадити своїй дитині потрібну книгу. А на книжкових полицях сьогодні для молоді «чтиво»: жахи, детективи та фантастика. З екрану телевізора – та ж сама продукція. На превеликий жаль, вона і приваблює сучасного школяра.

І все ж ми любимо та вміємо читати. Ми розуміємо, що читання - це не просто складання слів із літер, це чудове заняття, що робить читача співучасником подій і таємниць, відчуттів і дій. Результати участі учнів нашої школи у різних конкурсах яскраво свідчать про це. Протягом десяти років в школі педагогами та учнями друкується журнал «Шкільний вісник», де розміщуються вірші, твори, малюнки учнів.

Вірші наших учнів розміщені в альманахах «Перша ластівка», «Територія дитинства», на сторінках газет «Приазовский рабочий», «Ильичевец», «Азовский машиностроитель». У цьогорічному конкурсі, присвяченому 100річчю Макара Мазая перше місце за кращий вірш посіла Олена Арабаджи (9кл).

Прес – центр школи - неодноразовий переможець районних та міських конкурсів юних журналістів (додаток 10).

В школі здійснюється система заходів щодо виявлення та організації відповідної роботи з обдарованими дітьми, які проявляють бажання та цікавість до вивчення окремих навчальних предметів, творчої діяльності. На протязі останніх років учні школи завойовували призові місця на предметних олімпіадах і у творчих конкурсах різних рівнів.

За 2009-2010 н.р. учні школи стали переможцями предметних олімпіад:

Всеукраїнська олімпіада з новогрецької мови , культури та історії Греції-

Рогозна Катерина (11-А ) - ІІ місце у ІV рівні (мова),

Ісхакова Марія (10-А) - І місце у IV рівні (мова),

Кіор Олександр (8-А) – ІІ місце у ІІ рівні (мова),

Пирог Олександра (9-А) – ІІІ місце у ІІІ рівні (мова),

Попова Аліна (7-А) – ІІІ місце у ІІ рівні (мова),

Коротких Ксенія (9-В) – ІІІ місце (поети),

Армен Марина (11-А) – ІІІ місце (читці),

Ковальов Олександр(1-А) – ІІ місце (читці),

Борисова Аліна (3-А) – заохочувальний приз (читці)

Учень 9-А класу Акритов Василь став учасником міського етапу Всеукраїнської науково-практичної конференції учнів – членів МАН. Учень 10-Б класу Бушуєв Георгій – учасник міської конференції, присвяченої Великій Перемозі (МДГУ).

Призерами предметних олімпіад стали:

Бушуєв Георгій (10-Б) – англійська мова, ІІІ результат в районі,

Ісхакова Марія (10-А) –біологія, ІІІ результат в районі,

Бушуєв Георгій (10-Б) – фізика, ІІІ результат в районі,

Коссе Владислав (6-А) – математика, ІІІ результат в районі

Тихоньонок Ольга (8-А) – українська мова, ІІ місце в районі,

Гладковська Альона (9-Б) – географія, І результат в районі.

Срібний сертифікат – Дьяченко Олексій (5-А),

Кіор Олександр (8-А),

Черкасова Валерія (7-Б),

Щербаков Андрій (7-А),

Щербакова Валентина (6-Б).

Учениця 5-А класу Музоватова Ірина стала переможцем регіонального туру Міжнародного конкурсу з мовознавства „Русский медвежонок”, учень 4-Б класу Абальмаз Артем – переможець міського етапу Всеукраїнського конкурсу „Найкращий відгук на сучасну дитячу книжку”.

Результативність роботи бібліотекаря.

Участь у Всеукраїнському конкурсі «Кращий бібліотекар року»

2000рік – I місце ( міський етап)

2007 рік – III місце (міський етап)

Друковані роботи:

«Уроки розвитку читання 1-4 кл.» - журнал «Методичний вісник» № 4, 2007р.

Методичні розробки.

1. Розробка занять з бібліотечно – інформаційної культури учнів 1-4х класів.

2. Розробка лекцій до «Дня української писемності та мови».

3. Розробка занять з розвиваючого читання учнів 1-4х класів.

4. Методичні розробки книжкового ярмарку – «Українські письменники – дітям».

5. Розробка матеріалів для проведення літературних вечорів - « Что движет сонце и светила?», «Поети Приазов′я», «Моє селище – моя мала Батьківщина.»

У результаті моніторинга читацького попиту зроблено висновки - структура та зміст юнацького читання визначаються соціальними факторами ( родина, школа, суспільство), особистісними ( інтереси, нахили, захоплення), книжковим ринком, рекламою друкованої продукції та відсутністю цієї реклами; на сучасному етапі учнів 5-8х класів наявність книг в бібліотеці ще задовольняє, читацькі запити учнів 9-11х класів не можуть бути задоволені, оскільки немає необхідної літератури для підготовки до уроків, написання рефератів, підготовки повідомлень і, звичайно ж, для загального інтелектуального розвитку. Таким чином, найвразливіше місце бібліотеки – відсутність періодики, науково – популярних книжок, інформації з мережі Інтернет.

Борис Пастернак писав:

Сьогодні спеціалісти довели доцільність, об`єктивну соціальну та науково – технічну визначеність комп`ютеризації навчально – виховного процесу не тільки в школі, а навіть і в дитячих садках. Із цією концепцією можна посперечатися на користь книжок. Ніяке заняття на комп`ютері не може зрівнятися з тими хвилинами, коли дитина бере в руки свою першу книгу, роздивляється малюнки, радіє їм. А це може статися і в три роки, і раніше, коли комп`ютер дитині ще не доступний. Можливо, це й прийде у свій час. Але в нас ще далеко не в кожній родині є комп`ютер з виходом до мережі Інтернет. А потреби в отриманні інформації у дітей старшого шкільного віку ростуть з кожним днем.

Говорячи сьогодні про необхідність пропаганди книги, треба подумати яку книгу ми можемо запропонувати своєму читачеві. У шкільних бібліотеках протягом року не з`явилося жодної книжки, що відповідає вимогам сучасного читача. Можливість придбання періодики суворо обмежена фінансами.

На даному етапі основними завданнями бібліотеки є:

- поповнення фондів науково – популярними книгами та періодичними виданнями;

- встановлення комп′ютерів із підключенням до мережі Інтеренет;

- зв′язок із громадськими організаціями культурно-просвітницького напрямку.

Зараз освітня функція школи є основною, кожна школа здійснює її, виходячи зі своїх можливостей. Елітні ліцеї та гімназії готують освічених та інформаційно підготованих спеціалістів. Звичайні ж, дають певний мінімум знань необхідних у сучасному суспільстві, але діти завжди та всюди залишаються дітьми. Ми не повинні виступати тільки в ролі «людей, що видають книжки». Сьогодні дуже гостро відчувається дефіцит звичайного людського спілкування

і завдання бібліотеки – створити атмосферу взаєморозуміння та довіри бібліотекаря й читача, побачити яскраву індивідуальність у своєму читачеві!

Додаток 1.

М
Мета формування читацької компетентності

етоди вивчення читацьких інтересів учнів.

Додаток 2.

Аналіз тематичних запитів

1. Про тварин та природу

2. Подорожі

3. Фантастика

4. Науково – популярна

5. Енциклопедії

6. Краєзнавча

5клас

III

6клас

III

7клас

III

8 клас

III

Додаток 3.

Спостереження різниці тематичних інтересів читачів хлопців і дівчат(%).

Х

лопці Теми Дівчата

5-6кл.	7-8кл.
9	6
30	20
20	29
22	33
4	7
12	2
3	3

5-6кл.	7-8кл.
20	10
18	19
19	15
12	27
7	7
10	13
14	9

Додаток 4.

Анкета 5-6 клас (10-11 років).

1. Чи маєте ви домашню бібліотеку?

2. У вашій родині читають журнали та газети?

3. Книги на яку тему ти полюбляєш читати?

4. Які якості ти хотів би виховати в собі?

5. Яку б книжку ти хотів би отримати в подарунок?

Відповіді (87 учнів)

1. Так -83; ні – 4;

2. Так – 83; ні – 4;

3. Про тварин – 35; про відкриття – 21; про зірковий світ – 7; про подорожі – 17; фантастику – 7.

4. Сміливість – 18; дружність – 21; посидючість – 48.

5. Енциклопедію – 31; «Робінзон Крузо» - 3; «Як люди навчились літати» - 3; історичну – 14; Біблію– 11; «Лісова газета» - 4; різні – 21.

Додаток 5.

Анкета (7-8 клас)

1. Чи маєте ви домашню бібліотеку?

2.Чи обговорюєте ви вдома те, що прочитали?

3.Які риси характеру ти цінуєш у :

а) батьках, дорослих;

б) товаришах.

4. Герої яких книжок мають ці риси?

5. Чи подобається тобі відвідувати шкільну бібліотеку?

а) так – чому?

б) ні – чому?

6. Яку одну книгу ти взяв би з собою на безлюдний острів?

Відповіді (90 учнів)

1.Так – 84; ні – 6;

2. Так – 65; ні – 25;

3. а) доброта – I; турботливість – II; б) вірність – I; мужність – II; почуття гумору – III;

4. Робін Гуд - 20; Гаррі Поттер - 20; Робінзон Крузо - 15; Одісей – 10; Санька Григор`єв – 5; Шерлок Холмс – 15; Ісус Христос – 5.

5.а) так – 83: дізнаюсь багато цікавого – 45; люблю читати – 19; треба за програмою – 19;

б) ні – 7: немає часу– 3; немає потрібних книжок – 4.

6. «Пригоди Геркулеса» – 6; «Гаррі Поттера» – 7; «Пригоди Електроніка» – 7; «Пригоди Шерлока Холмса» – 5; Енциклопедію – 14; «Кобзаря» – 9; Біблію – 10; «Мандри Гулівера» – 5; іншу – 27.

Додаток 6.

Аналіз читацького формуляра.

Причина запиту:

1. Програма

2. Тематична полиця (за інтересами)

3. Книжкова виставка

4. Рекомендації бібліотекаря

5. Рекомендації товариша

6. Рекомендації батьків

5клас

III

6клас

III

7 клас

III

8клас

III

Додаток 7.

Аналіз вивчення читача за типами

тип читача форми і методи роботи

Додаток 8.

Анкета «Ти і твоя бібліотека» (9-11 клас)

1. Чи подобається тобі інтер`єр бібліотеки?

2. Що б ти змінив у бібліотеці?

3. Для чого існує бібліотека?

а) швидко видавати потрібні книжки;

б) видавати книжки, консультувати з питання, що викликає інтерес;

в) видавати книжки, консультувати, поспілкуватись.

4. З ким тобі легше спілкуватись:

а) з вчителем;

б) з бібліотекарем.

в) з обома

5.Чи вистачає тобі літератури в бібліотеці?

6. Яку літературу ти б хотів бачити в бібліотеці?

7. Що потрібно зробити, щоб діти мали бажання ходити до бібліотеки?

Відповіді (100 учнів)

1. Так – 100;

2. Нічого – 100;

3. а) 20; б) 27; в) 53;

4. а) 25; б) 25; в) 50;

5. Так – 50; ні – 50;

6. Довідкову – 39; науково – популярну – 21; психологічну – 12; сучасну художню – 28;

7. а) встановити комп`ютер, підключити інтернет – 66; б) поповнити фонд довідкової літератури – 34.

Додаток 9.

Анкета «Сучасний учень і книга» (9-11клас)

1. Які людські якості ти найбільше цінуєш?

2. Які риси характеру ти б хотів виховати в собі?

3. Герої яких книжок мають ці риси?

4. Чи цікавишся ти політичним життям країни? Якими джерелами інформації ти користуєшся?

5. Скільки часу ти присвячуєш книзі? Чи вважаєш ти це достатнім?

6. Чи задовольняє шкільна бібліотека твої читацькі потреби та інтереси?

7. Чи цікавляться батьки твоїми читацькими захопленнями?

8. Чим ти керуєшся, коли вибираєш книгу?

9. Твоя улюблена книга сьогодні.

Відповіді ( 100 учнів)

1. Доброта – I; вільний дух – II; чесність, порядність – III;

2. Справедливість – I; сміливість – II; стійкість – III;

3. Андрій Чумак ( І.Багряний «Сад Гетсиманський») – I; Старий Сантьяго ( Е. Хемінгуей «Старий та море») – II; Дон Кіхот ( М.С. Сервантес «Дон Кіхот…») – III; Ромео та Джульєтта ( У.Шекспір «Ромео та Джульєтта») – IV;

4. Так – 88 - газети, телебачення; ні – 12.

5. Від 1 години до 2-х вважають достатнім – 50 учнів; не читають дивляться телевізор – 6 учнів; 1 годину на тиждень вважають недостатньо – 20 учнів; весь вільний час – 24 учня.

6. Так – 60; ні – 40.

7. Так – 100.

8. Домашнім завданням – 30; автором – 15; темою – 18; анотацією – 17; порадою дорослих – 20.

9. Біблія – 16; «Ромео та Джульєтта» - 16; «Дон Кіхот» - 20; «Сад Гетсиманський» - 12; «Кобзар» – 20; не визначились – 16.

Додаток 10.

Додаток 11.

Специализированная школа с углубленным изучением новогреческого языка I-III ступеней №46 г. Мариуполя

2009-2010 уч.год

Blog

Содержание