Взаємодія внутрішнього та зовнішнього ринків в умовах глобалізації
| Вид материала | Документы |
- Спеціальність 08. 00, 659.67kb.
- Розвиток перспективних телекомунікаційних технологій та послуг в Україні в умовах глобалізації, 156.99kb.
- Недоліки міжнародної економічної глобалізації, 57.8kb.
- DA24 Дронова Альона Юріївна аспірант Донецького національного університету економіки, 710.62kb.
- Нові форми організації виробництва, 20.23kb.
- Інструменти впливу на валютний курс у системі державного регулювання економіки, 1486.84kb.
- ZL91 Структурування економіки України в умовах глобалізації, 116.96kb.
- Модифікація ролі національних держав в умовах динамізації процесів глобалізації анотація, 130.05kb.
- Кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр центр розвитку освіти,, 3522.45kb.
- Проблеми та перспективи розвитку банківської системи україни в умовах глобалізації, 222.66kb.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В. Н. КАРАЗІНА
На правах рукопису
ДАНИЛЕНКО ОЛЕНА ЛЕОНІДІВНА
УДК: 339.3:339.5
ВЗАЄМОДІЯ ВНУТРІШНЬОГО ТА ЗОВНІШНЬОГО РИНКІВ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Спеціальність 08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Науковий керівник
доктор економічних наук, професор
Гриценко А.А.
Харків – 2008
ЗМІСТ
| ВСТУП……………………………………………………………………….. РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ ВНУТРІШНЬОГО ТА ЗОВНІШНЬОГО РИНКІВ………………………… 1.1. Глобалізація і відкрита економіка як передумова взаємодії внутрішнього і зовнішнього ринків………………………………………… 1.2. Економічний зміст взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків…………………………………………………………………………. 1.3. Зовнішньоекономічні стратегії для транзитивних економік……………………………………………………………………….Висновки до першого розділу……………………………………………… РОЗДІЛ ІІ. МЕХАНІЗМ ВЗАЄМОДІЇ ВНУТРІШНЬОГО ТА ЗОВНІШНЬОГО РИНКІВ………………………………………………… 2.1. Вплив зовнішнього попиту і зовнішнього ринку на трансформацію внутрішнього ринку…………………………………………………………. 2.2. Вплив внутрішнього попиту і внутрішнього ринку на зовнішньоекономічну діяльність…………………………………………… 2.3. Механізм регулювання взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків…………………………………………………………………………. Висновки до другого розділу……………………………………………… ВИСНОВКИ………………………………………………………………….. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ….………………………………………………… ДОДАТКИ……………………………………………………………………. | 3 10 10 41 67 94 100 100 126 146 161 165 170 188 |
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Сучасний етап розвитку економіки України одночасно пов'язаний із ринковою трансформацією та складними й суперечливими процесами глобалізації, які виступають об’єктивними і визначальними детермінантами формування як напрямків, так і результатів соціально-економічного розвитку. Необхідність органічного входження України на рівноправних умовах до системи світового господарства означає трансформацію економічних відносин та послідовний перехід до економіки відкритого типу, зверненої до зовнішнього ринку. Це завдання ускладнюється розвитком нових форм зовнішньоекономічних відносин та трансформацією якісних параметрів ринкових відносин під впливом глобалізаційних процесів. Крім того, зростаюча відкритість економіки країни зумовлює відповідну залежність внутрішнього ринку від зовнішнього, та підсилює їх взаємодію, яка характеризується складним, багаторівневим, різноспрямованим та взаємним впливом основних елементів ринків. У цьому контексті важливим стає визначення умов, за яких взаємодія внутрішнього та зовнішнього ринків позитивно впливає на сталий соціально-економічний розвиток національної економіки та підвищує добробут населення. Ключове місце у цьому процесі повинна займати політика держави, яка має спиратися на вичерпну інформацію про основні тенденції на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Теоретичною і методологічною основою дослідження є наукові розробки зарубіжних і вітчизняних економістів. Глобалізаційним аспектам розвитку економіки присвячені роботи зарубіжних вчених У. Бека, П. Дікена, М. Кастельса, Д. Родріка, Дж. Сакса, Дж. Стігліца, Е. Уорнера, Т. Фрідмана та ін., у тому числі російських вчених В. Бєлоліпецького, С. Глазьєва, С. Долгова, Е. Кочетова, Б. Кузика, А. Холопова, Ю. Яковца та ін. Теоретичні питання зв'язку глобалізаційних процесів і внутрішньогосподарської діяльності щодо транзитивної економіки досить широко розглядаються в сучасній економічній літературі такими вітчизняними науковцями, як В. Базилевич, О. Власюк, М. Долішній, Л. Лазебник, Д. Лук'яненко, С. Макуха, О. Рогач, О. Черепніна, А. Чухно, Т. Циба, О. Шнипко та ін.
Окремі аспекти дослідження внутрішнього ринку, інституцій та їх ролі для економічного розвитку України знайшли своє відображення у роботах В. Гейця, А. Гриценка, С. Давиденка, О. Михайленко, Т. Осташко, В. Попової, В. Точиліна, О. Яременка та ін.; зовнішньоекономічної діяльності та політики – у роботах Т. Вахненко, В. Гацька, Я. Жаліла, В. Сіденка, А. Філіпенка та ін.; формування валютно-курсової політики в Україні – у роботах Я. Белінської, О. Береславської, А. Гальчинського, І. Крючкової, Ю. Харазішвілі та ін.
Водночас, відкритість економіки країни, незважаючи на складність та неоднозначність об’єкта дослідження, здебільшого розглядається з точки зору впливу зовнішньої торгівлі та іноземного інвестування на економічний розвиток країни. Це не відображає повною мірою всієї складності відкритості економіки та різноманітності форм і напрямів взаємодії суб’єктів внутрішнього та зовнішнього ринків. Велика кількість робіт присвячена вивченню внутрішнього ринку та його впливу на економічний розвиток країни, а також дослідженню зовнішнього ринку у розрізі вивчення структури та динаміки зовнішньоекономічної діяльності. Але залишаються недостатньо вивченими теоретичні питання, що розкривають зміст взаємодії внутрішнього попиту та пропозиції із зовнішніми попитом і пропозицією. Всеохоплюючі процеси глобалізації та інформатизації суспільства висувають потребу теоретичного осмислення взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків у нових умовах. Таким чином, необхідність вироблення цілісного уявлення про стан та зміст взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків зумовлює нагальну потребу дослідження цих питань у контексті зростаючої відкритості національної економіки та глобальних тенденцій розвитку світового господарства. Це зумовило вибір теми дослідження та визначення його основних завдань.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах науково-дослідницької теми кафедри економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна «Соціально-економічний механізм і наслідки ринкових перетворень» (№ держ. реєстрації 0104U000675).
Мета та завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у виявленні основних напрямів та економічного змісту взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків, впливу відкритості економіки на цей процес та розкритті механізму регулювання внутрішнього та зовнішнього ринків для потреб ринкової трансформації і підвищення ефективності інтеграції країни у світове господарство. Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання дослідження:
– виявити основні передумови розширення і посилення взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків за сучасних умов глобалізації суспільства;
– проаналізувати й систематизувати наслідки різноспрямованого впливу глобалізації та відкритості економіки країни на інтенсивність і структуру взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків;
– визначити економічний зміст, структуру та динаміку взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків в умовах глобалізації;
– дати визначення поняття внутрішнього та зовнішнього ринків у сучасному вимірі світогосподарських процесів глобалізації;
– розкрити сутність і основні напрями впливу зовнішнього ринку на трансформацію внутрішнього ринку транзитивних економік;
– визначити роль внутрішнього ринку для розвитку зовнішньоекономічної діяльності країни;
– обґрунтувати шляхи вдосконалення та механізм регулювання взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків в умовах глобалізації.
Об’єктом дослідження є внутрішній та зовнішній ринки в умовах ринкової трансформаційної економіки та процесів глобалізації.
Предметом дослідження виступає система економічних відносин між суб’єктами внутрішнього та зовнішнього ринків відносно формування внутрішнього попиту, внутрішньої пропозиції, зовнішнього попиту і зовнішньої пропозиції, а також роль останніх у забезпеченні умов ринкової трансформації, розширення зовнішньоекономічних зв’язків і сталого економічного розвитку країни в умовах глобалізації.
Методи дослідження. Для реалізації мети та вирішення завдань дослідження використані такі методи наукового пізнання: метод індукції і дедукції, який дозволив із усього розмаїття економічних наслідків впливу глобалізації на ринкову трансформацію економіки України узагальнити ті напрями, які пов’язані із становленням і розвитком її відкритості як важливої передумови взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків; метод аналізу та синтезу, на основі якого запропоновано комплексну класифікацію складових відкритості економіки, а також досліджено основні напрями впливу внутрішнього ринку на розвиток зовнішньоекономічної діяльності та зовнішнього ринку на трансформацію внутрішнього ринку; метод системного аналізу, який дав можливість узагальнити і систематизувати ряд найновітніших тенденцій розвитку ринкових відносин, визначити вплив останніх на зміни основних елементів ринку та відносин між його суб’єктами, а також запропонувати визначення внутрішнього та зовнішнього ринків з урахуванням терміну «економічний простір країни»; метод кластерного аналізу дозволив розподілити галузі економіки, які характеризуються сильною диференціацією та виділити три однорідних кластери за показниками відкритості; статистичні методи використані для оцінки основних якісних і кількісних тенденцій у зовнішній торгівлі товарами та послугами.
Інформаційну базу дослідження складають: наукові роботи іноземних та вітчизняних авторів з проблем зовнішньої торгівлі транзитивних країн, розвитку їх внутрішнього ринку, наслідків глобалізації та формування зовнішньоекономічних стратегій; публікації у наукових періодичних виданнях; звіти, огляди та рейтингові оцінки міжнародних організацій та фондів (Міжнародного валютного фонду, фонду Heritage, Світового банку, Конференції ООН з торгівлі та розвитку, компанії A. T. Kearney, Організації економічного співробітництва та розвитку); матеріали досліджень українських науково-дослідних інститутів, дані Державного комітету статистики України; матеріали науково-практичних конференцій; особисті розрахунки здобувача.
Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в розкритті механізму взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків в умовах глобалізації. Важливі результати, які містять наукову новизну і отримані автором особисто, полягають в наступному:
Уперше:
1. на основі багатоаспектного аналізу відкритості економіки з’ясовано її складну структуру і запропоновано адекватну їй комплексну класифікацію, яка включає внутрішню і зовнішню відкритість; відкритість сфер економічної діяльності: фінансову (ринку грошових ресурсів та ринку фінансових послуг), торговельну (ринку товарів та послуг, ринку технологій та ринку інформації), ринку трудових ресурсів; державного та приватного секторів;
2. розкрито економічний зміст та механізм регулювання взаємодії внутрішнього і зовнішнього ринків в умовах глобалізації шляхом виявлення співвідношень внутрішніх і зовнішніх компонентів попиту та пропозиції, впливу на них через систему важелів державної політики (промислової, аграрної, валютно-курсової, кредитної, митно-тарифної, інвестиційної, бюджетно-податкової та політики розвитку підприємництва) з метою стимулювання зростання внутрішнього попиту та імпортозаміщення, експорту високотехнологічної продукції та розвитку і диверсифікації внутрішньої пропозиції.
Удосконалено:
3. уявлення про зміст економічного простору за рахунок включення до його складу діяльності віртуальних підприємств, нематеріальних форм руху товарів, вартості, інформаційних послуг, знань, здібностей, глобального капіталу та ін.;
4. визначення внутрішнього і зовнішнього ринків на основі використання поняття економічного простору країни:
внутрішній ринок представляє собою систему економічних відносин між суб'єктами, які формують як попит, так і пропозицію в межах економічного простору країни при певному рівні цін відповідно до законів товарного виробництва і грошового обігу;
зовнішній ринок – це система економічних відносин між резидентами даної країни та нерезидентами з приводу купівлі-продажу товарів і послуг в межах міжнародного економічного простору з урахуванням співвідношення цін на вітчизняні та іноземні блага, а також обмінного курсу національних валют.
Дістало подальшого розвитку:
5. характеристика впливу різних складових взаємодії внутрішнього і зовнішнього ринків на рівень конкурентоспроможності національних виробників;
6. розкриття вирішального впливу інноваційно-інвестиційної, валютно-курсової та інтеграційної політик при виборі домінування стратегій експортоорієнтації або імпортозаміщення в різних секторах транзитивних економік;
7. обґрунтування положення про вплив внутрішнього ринку на диверсифікацію зовнішньоекономічної діяльності шляхом розширення внутрішнього попиту, розвитку високотехнологічної пропозиції, інституційного середовища, транспортної та інформаційно-комунікаційної інфраструктури.
Практичне і теоретичне значення одержаних результатів. Положення дисертації містять розробки теоретичної бази дослідження основних напрямів взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків, аналізу можливих дисбалансів і обмежень, які можуть бути використані як елементи вивчення моделей та напрямів розвитку внутрішнього ринку та зовнішньоекономічних зв’язків.
Практичне значення роботи полягає у можливості використання результатів дослідження у навчальному процесі, для викладання курсів лекцій та спецкурсів, а також при подальших дослідженнях, спрямованих на вдосконалення системи державного управління внутрішньо- та зовнішньоекономічними процесами для визначення основних пріоритетів розвитку внутрішнього та зовнішнього ринку.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідались на чотирьох науково-практичних конференціях: ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Освіта і наука без меж – 2005» (м. Дніпропетровськ, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Економічні проблеми інноваційно-структурних перетворень в Україні» (м. Харків, 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Економічний розвиток України в актуальному просторі і часі» (м. Харків, 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Соціально-економічні проблеми розвитку країн з транзитивною економікою» (м. Харків, 2007 р.).
Публікації. Основні положення, висновки і результати дисертаційної роботи викладено у 9 роботах загальним обсягом 2,97 д.а., з них 5 статей у наукових фахових виданнях, обсягом 2,33 д.а.
РОЗДІЛ І
ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ ВНУТРІШНЬОГО ТА ЗОВНІШНЬОГО РИНКІВ
1.1. Глобалізація і відкрита економіка як передумова взаємодії внутрішнього і зовнішнього ринків
Глобалізація виступає невід’ємним атрибутом сучасного розвитку. Внаслідок того, що процес глобалізації є складним, нерівномірним і багаторівневим явищем, у сучасній економічній літературі немає однозначних визначень змісту цього процесу, його факторів і наслідків. Термін глобалізація широко використовується у літературі для визначення зростаючої інтернаціоналізації фінансової системи та ринків товарів і послуг. Глобалізація надає новий вимір світовому ринковому господарству та проявляється у постійному русі національних господарств до все більшої відкритості до зовнішнього ринку. За цих умов, успішність економічного розвитку окремих країн значною мірою визначається здатністю до гармонійної інтеграції у глобальний економічний простір. Водночас, інтенсифікація зовнішньої торгівлі між країнами та зростаюча конкуренція між національними економіками за більшу частку на світовому ринку, висувають нові виклики для економічної політики держав.
Дослідження процесів глобалізації почалось у 80-х роках ХХ століття і отримало всебічний розвиток у роботах західних вчених: У. Бека [], П. Дікена [], М. Кастельса [], Д. Родріка [], Дж. Сакса [], Дж. Стігліца [], Е. Уорнера [], Т. Фрідмана [] та ін.
Феномен глобалізації досліджується вченими різних напрямків у соціології, політології, економіці, культурі та ін. Однак, досі існують суттєві протиріччя відносно початку розвитку глобалізації, що, скоріше за все, пов’язано із розбіжностями у розумінні різними вченими сутності глобалізації, її причин та особливостей розвитку.
Вырезано.
Для заказа доставки полной версии работы
воспользуйтесь поиском на сайте mydisser.com
Посилення взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків в умовах глобалізації не викликає сумнівів. Виділемо основні передумови глобалізації, які чинять вирішальний вплив на посилення взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків:
– лібералізація торгівлі та розширення технічних можливостей для обміну, що призводить до того, що національні кордони перестають бути перешкодою для вільного руху товарів, послуг, капіталу та людей;
– транснаціоналізація бізнесу і капіталу, діяльність ТНК;
– зміни у співвідношенні різних секторів та галузей економіки, переважання високотехнологічних і наукоємних виробництв;
– випереджальні темпи зростання торгівлі порівняно із темпами зростання виробництва;
– дифузія технологій із розвинених країн у менш розвинені;
– об’єднання країн у торговельні і інші союзи;
– стандартизація світового попиту на окремих ринках внаслідок використання ТНК глобальних маркетингових стратегій;
– розбиття виробничого процесу на окремі етапи, які виконуються в окремих країнах;
– перенесення виробництва із розвинених країн у менш розвинені, де існують нижчі ціни на фактори виробництва;
– підвищення мобільності товарів та послуг завдяки розвитку інформаційних технологій та регулюючих правил міжнародних організацій;
– зростання обсягів фінансових потоків та посилення ролі фінансової сфери на основі розвитку глобальних валютних, фондових, кредитних ринків та ін.
Слід окремо виділити мобільність товарів та послуг як важливу передумову посилення взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків. Глобалізація сприяє підвищенню мобільності товарів та послуг за рахунок зниження торговельних витрат у двох напрямках. У першому випадку – це ринковий фактор, який пов'язаний із технологічним прогресом і зменшенням витрат внаслідок використання сучасних технологій у виробництві. Другий напрямок відображає політичний фактор і пов'язаний із зменшенням торговельних обмежень окремих країн щодо руху капіталу, товарів та послуг.
Внаслідок цього внутрішні ринки більшості країн виявляються все більш відкритими для імпорту-експорту товарів, послуг, капіталів. Таким чином, становлення відкритої економіки – об'єктивна тенденція світового розвитку. Відкрита економіка припускає ліквідацію державної монополії зовнішньої торгівлі (по більшості позицій при збереженні державного контролю), ефективне використання принципу порівняльних переваг у міжнародному поділі праці, активне використання різних форм спільного підприємництва, організацію вільних економічних зон. Відкрита економіка припускає розумну доступність внутрішнього ринку для припливу іноземного капіталу, товарів, технологій, інформації, робочої сили. Відкрита економіка, тобто національна економіка з високим ступенем включеності в міжнародні економічні відносини, сприяє поглибленню міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва; раціональному розподілу ресурсів залежно від ступеня її ефективності; поширенню світового досвіду через систему зовнішньоекономічних відносин; зростанню конкуренції між вітчизняними виробниками, яке стимулюється конкуренцією на світовому ринку.
Поняття відкритість національної економіки пов'язується з відносинами, що визначають умови розширення та межі можливостей економічної системи у розвитку міжнародного співробітництва. Багато уваги приділяється дослідженню між відкритою економікою, з одного боку і, темпами економічного зростання, з іншого. Так, американські економісти Дж. Сакс та Е. Уорнер дослідили зв'язок між відкритістю та економічним зростом для 79 країн за період 1970-1989 рр. і розробили індекс відкритості національної економіки []. Економіка вважається закритою, якщо є наявними одна чи більше з наступних умов:
– не менше 40% імпорту проміжних товарів і капіталу піддається нетарифним обмеженням;
– середній рівень мит складає більше 40%;
– валютний курс на чорному ринку на 20% відрізняється від офіційного курсу;
– домінування соціалістичної економічної системи;
– існування державної монополії на основні експортні товари.
Сакс і Уорнер прийшли до висновку, що відкритість економіки відіграє значну роль у пожвавленні темпів економічного зростання і, темпи економічного зростання у відкритих економіках виявилися на 2,2-2,4% вищими ніж у закритих.
Ідентифікація рівня відкритості залишається досить дискусійним питанням у сучасній економічній науці. Класично, до кількісних індикаторів відкритості можна віднести питому вагу експорту та імпорту у валовому внутрішньому продукті (ВВП). Їх комбінація дає уявлення про масштаби зв'язків окремих національних економік зі світовим ринком. Так, відношення експорту до ВВП визначається як експортна квота (Ек):
, (1.1)де Е – обсяг експорту.
Прийнято вважати ступінь відкритості економіки прийнятним, якщо Ек = 10%. Іншим показником відкритості економіки, що відображає відношення між імпортом і ВВП, є показник імпортної квоти (Ік):
, (1.2)де І – обсяг імпорту.
До числа більш комплексних показників відкритості звичайно відносять зовнішньоторговельну квоту (ЗТК):
, (1.3