Спеціальність 08. 00
| Вид материала | Документы |
- Обери майбутнє у згек здіа! Спеціальність, 32.91kb.
- Обери майбутнє у згек здіа! Спеціальність, 26.92kb.
- Телефон: Адреса, 17.92kb.
- Програма вступних випробувань для прийому на опп магістра (Спец. 000011 «Прикладна, 95.5kb.
- Дню освіту ( 11 класів ) І диплом кваліфікованого робітника до Будівельного коледжу, 285.39kb.
- Робоча навчальна програма предмет: Електромагнетизм Спеціальність: 070200 "Радіофізика, 94.94kb.
- Нформаційний пакет напрям підготовки 0921 "Будівництво " Спеціальність 092101 "Технологія, 428.25kb.
- Спеціальність „міжнародні відносини була заснована в 1994 році. Серед її фундаторів, 71.92kb.
- Кабінет міністрів україни національний університет біоресурсів І природокористтування, 1223.94kb.
- Робоча навчальна програма з дисципліни „теорія І методика фізичного виховання" для, 347.81kb.
1 2
ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ СТРАХОВИХ ПОСЛУГ У СВІТОВУ СИСТЕМУ
Спеціальність 08.00.02 – Світове господарство й міжнародні економічні відносини
ЗМІСТ
| ВСТУП РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ РИНКУ СТРАХОВИХ ПОСЛУГ
Висновки до першого розділу РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВЗАЄМОДІЇ СВІТОВОГО Й НАЦІОНАЛЬНОГО РИНКІВ СТРАХОВИХ ПОСЛУГ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ 2.1 Оцінка структури й динаміки світового ринку страхових послуг 2.2 Дослідження макроекономічної динаміки страхового ринку України як складової світового ринку страхових послуг 2.3 Взаємодія національного страхового ринку зі страховими ринками європейських країн в умовах глобалізації Висновки до другого розділу РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ РОЗВИТКУ СТРАХОВОГО РИНКУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ 3.1 Можливості участі іноземного капіталу в розвитку національного страхового ринку 3.1 Удосконалення оцінки привабливості національного ринку страхових послуг для іноземних компаній 3.3 Прогнозування ємності страхового ринку України в умовах лібералізації торгівлі страховими послугами Висновки до третього розділу ВИСНОВОК СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ | 3 12 12 26 41 53 56 56 79 92 107 109 109 124 138 150 154 157 167 |
ВСТУП
Актуальність. Тенденції, що домінують у світі глобальної конкуренції, обумовлюють значні зміни у зовнішньому оточенні національного господарства, розвиток якого залежить від стану фінансової системи країни, важливою складовою якої є страховий ринок. Через нього відбувається перерозподіл грошових потоків, що забезпечують фінансування страхових подій у глобальному середовищі, залучення страхового капіталу для інвестування реального сектору економіки. Крім того, стійкий розвиток ринку страхових послуг сприяє підвищенню добробуту населення, рівня та умов в усіх сферах життєдіяльності, узгодженість економічного, екологічного та людського розвитку. Саме такий підхід є основою Концепції сталого розвитку, впровадження якої обумовлює інтеграцію національних економік у світову систему, активізацію процесів глобалізації.
У сучасних умовах ринок страхування України характеризується кількісним і якісним зростанням, який є слідством змін законодавчої бази, а також укрупнення і зростаючої капіталізації прямих страховиків та фінансово-промислових груп, членами яких вони є. Останній фактор, у свою чергу, є слідством економічного зростання у всіх видах економічної діяльності та рівня життя населення України.
Суттєву роль у лібералізації страхового ринку відіграє вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ), оскільки це передбачає присутність іноземного страхового капіталу, обов’язкову відкритість національних страхових ринків. Усунення бар’єрів для іноземних страховиків сприяє підвищенню ступеня концентрації страховиків, темпів зростання окремих видів страхування, поліпшення якості традиційних послуг, запровадження нових страхових продуктів. Такі тенденції посилюють конкуренцію на внутрішніх і зовнішніх страхових ринках, основними гравцями на яких є найбільші транснаціональні страхові компанії, що супроводжується експансією і поглинанням вітчизняного страхового бізнесу, тобто цей процес має як позитивні, так і негативні наслідки.
Для зменшення негативного впливу лібералізації торгівлі страховими послугами необхідно відповідне нормативно-правове регулювання. Базовим документом, що регламентую торгівлю страховими послугами, є Генеральна угода по торгівлі послугами (ГАТС), умови якої зобов’язана виконувати кожна країна в процесі зовнішньоекономічних зв’язків у сфері страхування. Крім того, діяльність страховиків на зовнішніх ринках регулюється регіональними інтеграційними угодами між країнами-учасницями з метою усунення бар’єрів у діяльності страхових компаній на національних ринках. Наприклад, у теперішній час діють угоди між країнами МЕРКОСУР, Північно-Американська угода про вільну торгівлю (НАФТА), Угода про створення зони вільної торгівлі держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), високого рівня співпраці в цій сфері досягли країни ЄС, ОЧЕС та інші.
В Україні існуюче правове поле проведення страхування і система державного регулювання ще не забезпечують достатніх стимулів для розширення масштабів страхової діяльності. Сучасний український страховий ринок не спроможний забезпечити достатній рівень конкуренції у порівнянні з послугами, що надаються іноземними страховиками. У населення України ще немає усвідомлення необхідності страхування. Дотепер існує недовіра населення до вітчизняних фінансово-страхових інструментів.
Структура страхового ринку України залишається недостатньо збалансованою, у ній переважну роль відіграють ризикові види страхування. Разом з тим, існує значна суспільна потреба в страхуванні життя, але організаційно вона перебуває в стадії становлення. Нестійкість цієї системи викликана не тільки внутрішніми факторами його розвитку, але і є прямим слідством макроекономічних процесів ринкових перетворень. А тому страхування носить фрагментарний характер.
Система впливу на страховий ринок з боку держави в Україні дотепер остаточно не сформувалася. На теперішній час немає дієвих механізмів управління страховим ринком на мікро- и макрорівнях. Економічна діяльність вітчизняних страховиків підпорядкована Державній комісії з регулювання ринку фінансових послуг. Євроінтеграційні орієнтири України потребують створення спеціалізованих інститутів державного нагляду і контролю за страховою діяльністю.
Особливого втручання з боку держави потребує розвиток страхування життя. Цей сегмент ринку у майбутньому має стати основою пенсійної реформи. Проблемою залишається запровадження механізмів медичного страхування.
Розглянуті проблемні питання роблять тему дисертаційної роботи актуальною. Актуальність дослідження підтверджується недостатньою розробкою теоретико-методологічних основ інтеграції українського ринку страхування у світову систему.
Ступінь розробленості теми. В економічній літературі проблеми міжнародної торгівлі товарами та послугами досліджені у працях таких вчених, як О.Г.Білорус, І.Р.Бузько, Д.Г.Лук’яненко, Ю.В.Макогон, І.М.Миценко, Ю.М.Пахомов, М.В.Румянцев, А.С.Філіпенко, Г.А.Черниченко, М.А.Янковський та ін. Дослідження кола важливих питань державного регулювання й функціонування ринку страхових послуг висвітлено у роботах іноземних дослідників таких, як Дж.М. Кейнс, П.Самуельсон, М.Фрідмен, С.Фішер, Р.Дорнбуш, Р.Шмалензі, Д.Норт й ін. Питання організації страхової справи на міжнародному рівні вивчалися такими вченими, як Н.Г.Адамчук, В.Д.Базилевич, О.В.Булатова, Н.М.Внукова, Л.В.Временко, А.Глущенко, Л.М.Горбач, Т.А.Говорушко, Л.Л.Кінащук, М.С.Клапків, Н.Лутак, М.В.Мних, О.М.Мозговий, В.Й.Плиса, О.А.Соловйова, С.С.Осадець, К.Є.Турбіна, В.І.Успаленко, В.Г.Федоренко, В.М.Фурман, В.В.Шахов, Л.Ширинян, П.Щедрий, Р.Т.Юлдашев та ін. Історичний розвиток страхування і теорія страхування знайшли своє відібраження у працях К.Г.Воблого, Б.Г.Данського, С.К.Реверчука, В.К.Райхера, М.І.Рейтмана, М.І.Туган-Барановського.
Разом з тим, питання інтеграції українського ринку страхових послуг у світовий, оцінки рівня концентрації на страховому ринку в теоретичному й методологічному плані досліджені недостатньо. Різноманіття аспектів страхування, актуальність пошуку нових підходів до рішення проблеми інтеграції вітчизняного ринку страхових послуг у світовий обумовило вибір теми дисертаційного дослідження, його мету і завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертацію виконано відповідно до тематики науково-дослідної роботи кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України: теми Г 01/3 «Конкурентоспроможність підприємств Донецького регіону на міжнародних ринках і пошук шляхів її підвищення» (номер держреєстрації 0101U005723) та Г06/53а «Підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності України в інтеграційних об’єднаннях: регіональний та галузевий аспект» (номер держреєстрації 0106U012484). В рамках названих тем здобувачем удосконалено підходи щодо формування процесу інтернаціоналізації страхування на засадах реалізації національних конкурентних переваг.
Метою дослідження є удосконалення теоретико-методологічних основ розвитку міжнародного страхового ринку і науково-практичних рекомендацій щодо інтеграції національного страхового ринку до світового.
Для досягнення мети в роботі поставлено і вирішено наступні задачі:
дослідити теоретико-методологічні основи розвитку ринку страхових послуг;
узагальнити економічну сутність страхової послуги й міжнародного ринку страхування в умовах глобалізації;
розглянути вплив лібералізації торгівлі страховими послугами на розвиток страхових ринків країн;
виконати аналіз структури й динаміки світового ринку страхових послуг;
дослідити стан, структуру й особливості розвитку українського ринку страхових послуг;
оцінити взаємодію українського страхового ринку з ринками європейських країн;
розробити рекомендації щодо оцінки концентрації капіталу на страхових ринках і привабливості регіональних страхових ринків;
побудувати моделі й виконати прогнозування ємності світового й українського страхових ринків.
Об'єктом дослідження виступає процес розвитку світового й національного ринків страхування.
Предметом дослідження є закономірності й напрямки розвитку українського страхового ринку і особливості його інтеграції у світову систему.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертації є фундаментальні положення економічної теорії і теорії світової економіки. Специфіка предмету дослідження та конкретні дослідницькі завдання зумовили застосування як загальнонаукових, так і спеціальних методів пізнання. У процесі дослідження використано методи: системного аналізу – для виявлення впливу глобалізації на інтеграцію страхового ринку у світовий; метод узагальнення показників – під час виконання аналізу стану, структури і динаміки світового й національного ринків, оцінки ступеня концентрації страхового капіталу; групування – для виявлення закономірностей розвитку регіональних страхових ринків, інтеграційних об'єднань; багатовимірної середньої – для оцінки ступеня привабливості страхового ринку в регіональній площині; моделювання та прогнозування – для оцінки взаємодії національного ринку і європейських країн, виконання варіантів прогнозів ємності українського ринку, світового і ринку окремих континентів.
Інформаційною базою дослідження є законі України, нормативні акти Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, офіційні публікації Державного комітету статистики України та матеріали мережі Internet, методичні матеріали міжнародних організацій, праці вітчизняних і зарубіжних вчених, результати власних досліджень автора. Обробка інформації здійснювалася за допомогою сучасних інформаційних технологій.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в поглибленні теоретичних і науково-методичних основ інтеграції національного страхового ринку у світовий. Основні результати, що характеризують новизну проведеного дослідження, полягають у наступному:
уперше:
розроблено концептуальну схему інтеграції ринку страхових послуг України у світовий, яка включає мету (визначення головних напрямків розвитку українського ринку страхових послуг та особливостей його інтеграції у світову систему), механізм інтеграції, що базується на комплексному підході, визначає умови входження (диверсифікацію видів, уніфікацію принципів страхування, збільшення капіталізації національних компаній, присутність на національному ринку іноземного капіталу, вихід українських страховиків на іноземні ринки), використовує інструменти функціонування страхового ринку (ставки страхових платежів, важелі регулювання попиту і пропозиції, частка участі іноземного капіталу у статутному фонді), методи аналізу і моделі прогнозування, що забезпечує вибір можливих напрямків розвитку страхового ринку;
удосконалено:
– систему показників оцінки ступеня концентрації світового страхового капіталу на основі запропонованих коефіцієнтів локалізації, використання яких дозволяє охарактеризувати нерівномірність розподілу страхового капіталу в країнах з різним рівнем економічного розвитку залежно від обсягу ВВП; для окремих країн – залежно від обсягу ВРП регіонів, чисельності населення, кількості страхових компаній. Запропонований підхід може бути адаптований для мікрорівня;
– поширено межі коефіцієнтів локалізації з метою підвищення рівня деталізації оцінки концентрації страхового капіталу окремих регіонів. На відміну існуючого пропорційного й непропорційного розподілу регіонів виділено регіони з дуже низьким рівнем концентрації страхового капіталу, від'ємно і позитивно непропорційним розподілом, пропорційним розподілом й регіони сильної концентрації страхового капіталу.
одержало подальшого розвитку:
– понятійний апарат: страхову послугу у міжнародній практиці, на відміну від існуючих трактувань, визначено як результат страхової діяльності, що базується на взаємодії учасників міжнародного страхового ринку, є нематеріальним або має матеріально-речову форму чи матеріалізується в зміні стану об’єкту та задовольняє потреби юридичних, фізичних осіб (страхувальників) і суспільства в цілому; інтеграцію страхування визначено як взаємопроникнення та переплетіння національних страхових процесів для створення цілісного страхового ринку, що сприяє збільшенню щільності зв’язків між країнами в галузі страхування і супроводжується зближенням їх організаційних систем;
– науково-методичний підхід щодо забезпечення реалізації стратегічних напрямків розвитку страхового ринку, зокрема побудовано прогнозні моделі, які дозволяють розробляти варіанти прогнозу ємності міжнародного і національного ринків страхових послуг.
Практичне значення отриманих результатів дисертаційної роботи полягає в можливості їх використання під час формування політики взаємодії України з світовою системою торгівлі страховими послугами, у визначенні необхідних заходів для максимізації позитивних та мінімізації негативних наслідків вступу країни до СОТ в контексті функціонування ринку страхових послуг.
Результати дослідження впроваджено Головним управлінням економіки Донецької обласної державної адміністрації (довідка про впровадження № 8-035 від 21.02.08р. – про залучення страхового капіталу для підвищення інвестиційної привабливості регіону; в діяльність страхової компанії АСКА (акт впровадження № 1029-22/19 від 25.04.2008 р.) – прогнози ємності страхових ринків країн; Донецької торгово-промислової палати (довідка про впровадження № 1386/ 01.10 від 28.04.08 р.) – рекомендації щодо розробки рейтингів регіональних страхових ринків.
Результати досліджень, що містяться у дисертації, використано під час підготовки рекомендацій Міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми та перспективи співробітництва між країнами Південно-Східної Європи в рамках Чорноморського економічного співробітництва та ГУАМ", яку організував Донецький національний університет (Україна) та Господарська академія ім. Д.А. Ценова (Республіка Болгарія) (довідка № 45-02/7.9.7-134 від 07.10.2007 р.); XIV міжнародного науково-практичного семінару «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект», яку організував Донецький національний університет (довідка №89-02/7.9.7-134 від 27.01.2008 р.).
Теоретичні положення і матеріали дослідження використовуються у навчальному процесі Донецького національного університету під час викладання дисципліни «Міжнародний банківський і страховий бізнес», а також під час виконання курсових і магістерських робіт (довідка № 824/01-27/6.90 від 17.09.2008 р.)
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійних наукових досліджень. Усі опубліковані наукові праці є особистими, у дисертації використано ідеї, які є результатом самостійних досліджень здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дослідження доповідалися і обговорювалися на наукових конференціях ДонНУ та за його межами, а саме, на: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми інформаційного та статистичного забезпечення управління економікою» (м. Дніпропетровськ, 2005), трьох міжнародних науково-практичних семінарах «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект» (м. Святогірськ, 2006, 2007, 2008 рр.), на міжнародній конференції «Проблеми і перспективи співробітництва між країнами Південно-Східної Європи та у рамках ЧЭС і ГУАМ» (Лівадія - Донецьк, 2007р.), на міжнародній конференції «Економіка України в системі глобального розподілу праці» (м. Київ, КІМО, 2007 р.), на 7 Міжнародній науково-практичній конференції «Страны с переходной экономикой в условиях глобализации»» (м. Москва, РУДН, 2008 р.), Науковій конференції «Социально-экономическая и финансовая политика России в процессе перехода на инновационный путь развития» (м. Москва, ВЗФЕІ, 2008 р.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 11 одноосібних робіт загальним обсягом 4,14 д.а., у тому числі: 7 статей у фахових наукових виданнях загальним обсягом 3,12 д.а., 4 - обсягом 1,62 д.а.. - за матеріалами конференцій.
1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ РИНКУ СТРАХОВИХ ПОСЛУГ
1.1. Теоретичні основи страхових послуг у міжнародній
економічній практиці
Пожвавлення у всіх сферах економіки України вплинуло на кількісне та якісне зростання вітчизняного страхового ринку. Це є слідством змін законодавчої бази, а також укрупнення та зростаючої капіталізації прямих страховиків і фінансово-промислових груп, членами яких вони є. На цьому етапі відбувається поступове та безперервне зростання кількості і вартості об’єктів міжнародного бізнесу, що застраховані. Збільшення капіталізації страхових організацій не встигає за цим процесом, тому проблеми страхування виходять на важливіші позиції.
Усвідомлення важливості торгівлі послугами, підвищення їх ролі в національному виробництві, збільшення зайнятості в міжнародній торгівлі стимулюють інтерес до цієї сфери в цілому й до сфери страхування окремо. Страхування стає одним з важливіших інструментів, що забезпечує загальну економічну безпеку і стабільність, розвиток підприємництва, ефективний захист від багаточисельних природних, техногенних та інших ризиків.
Необхідність страхового захисту має декілька аспектів. Клапків М.С. відмічає, що економічна обумовленість страхового захисту пояснюється необхідністю створення такого виду діяльності, що базується на акумуляції фінансових ресурсів з метою відшкодування збитків, які були спричинені настанням шкідливих для здоров’я або матеріального благополуччя випадків, як фізичним, так і юридичним особам, що створює сприятливі умови для безперебійного процесу суспільного відтворення [41, с.250].
Міжнародний аспект страхового захисту направлений на усунення національних відмінностей у законодавствах країн та уніфікації засобів захисту інтересів господарюючих суб’єктів, з одного боку, та розробку таких юридичних норм, що забезпечують страховикам наявність достатніх фінансових гарантій, з іншого боку [41, с.313].
Страхування компенсує збитки в грошовій формі, але не повертає товарно-матеріальні цінності й, таким чином, не може повністю усунути порушений хід процесу відтворення. Однак воно послаблює залежність суспільного відтворення та окремого підприємця від непередбачених небажаних випадків та представляє собою створений суспільством механізм боротьби з порушенням економічної рівноваги.
Відомо, що порушення пропорцій у фінансовій сфері згубно впливає на стан економіки, тому будь-яка зміна характеристик страхової послуги впливає на весь фінансовий ринок. Формування страхової послуги в міжнародній сфері повинно проводитися на основі пізнання зовнішньоекономічних процесів, на які вона може вплинути.
Вырезано.
Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com.
Зазвичай страхова компанія працює з обмеженою кількістю видів страхування і з конкретним контингентом страхувальників, що й визначає перелік запропонованих додаткових послуг. Активізація дій страхувальника з надання додаткових послуг викликає розв’язання таких питань: які додаткові послуги є необхідними реальним та потенційним страхувальникам, а також наскільки здійснення цих послуг доцільно для страховика.
У той же час необхідно розрізняти додаткову послугу як елемент страхового продукту від запропонованого страхувальникові у фінансових інститутах пакета банківських, страхових, туристичних, консультаційних і інших послуг.
Безпосередній ефект від надання додаткових послуг страховикові здійснюється через зміну темпів зростання кількості договорів, що укладаються вперше та укладаються повторно; зростання у страховому портфелі питомої ваги страхувальників, взаємини з якими стають усе більш тривалими й ін. Досить наочний показник – кількість звернень страхувальників за консультаціями до фахівців компанії. Безумовно, точний обсяг приросту страхової премії страхової компанії як результат пропозиції додаткових послуг визначити неможливо, оскільки на надходження страхової премії впливають також цінова, рекламна та маркетингова політики страховика, імідж страхової компанії та інші фіктори. Ефект від пропозиції додаткових послуг може бути оцінений лише загалом, при відносно постійному стані інших факторів, що впливають на надходження страхової премії. Отже, додаткові послуги надають можливість страховим компаніям диверсіфікувати види страхових послуг.
З настанням періоду усунення законодавчих та економічних бар’єрів між національними страховими ринками, тобто поширенням глобалізації, з’явилася необхідність у змінюванні традиційних форм та видів страхових послуг. Це стосується, перш за все, високо розвинутих країн, а також їх інтеграційних об’єднань.
Таким чином, спектр страхових послуг на вітчизняному ринку потребує більше різних і нових видів страхування. Цьому сприяють процеси лібералізації торгівлі страховими послугами, що дозволяють впроваджувати страхові продукти інших країн, адаптуючи їх до наших умов, зокрема до інтересів споживачів, до можливостей страхових компаній, відповідно до законодавства країни.
- Світовий страховий ринок в умовах глобалізації
Сучасні економічні умови, які характеризуються динамічними змінами у зовнішньому оточенні, інноваційними процесами, міжнародною конкуренцією, постійним зростання вимог споживачів до якості та швидкості надання послуг призвели до зміни світового страхового ринку і обумовили необхідність удосконалення ведення страхової справи з метою пристосування до вимог бізнес-середи. Зміни в принципах діяльності мають підпорядковуватися загальній концепції сталого розвитку країни світу. У зв’язку з цим, страхові компанії визначають нові завдання у русі світових стандартів і норм: підвищення капіталізації, лібералізація торгівлі страховими послугами, підвищення якості страхових продуктів з метою орієнтації на потреби споживачів; створення сучасних систем комунікацій і інформації тощо.
Вырезано.
Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com.
Міжнародний поділ праці набув якісно новий характер із прийняттям у 1947 р. Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ). Римський Договір 1957 р., що вступив у чинність 1 січня 1958 р., встановив свободу заснування (ст. 52 Договору), вільність надання послуг (ст. 59 Договору), вільність руху капіталів (ст. 67 Договору), дозволив декільком державам Західної Європи формувати Єдиний ринок [124].
Генеральна угода по торгівлі послугами (ГАТС) являється невід’ємною складовою частиною у пакеті документів про створення Світової організації торгівлі (СОТ) и набула чинності з 1 січня 1995 р. Документ регулює процеси міжнародної торгівлі у глобальному просторі . У грудні 1997 р. у рамках СОТ була підписана угода про лібералізацію ринку фінансових послуг, учасниками якого стали 102 країни [105,с.29]. Завдяки цим документам сформувався і став забезпеченим міжнародними угодами глобальний ринок фінансових послуг, що охопив ринок банківських послуг, цінних паперів і страховий. Обсяг страхових премій на той час складав 2 трлн дол. США або 3,5% [87]. Можна додати, що у 2006 р. ринок страхових послуг досяг 3,7 трлн.дол.
Лібералізація торгівлі страховими послугами вплинула на зміну національних страхових ринків. Почався процес поглинання конкурентів і розширення сфери діяльності внутрішніх ринків через проникнення на них іноземних компаній, розширення переліку страхових послуг, впровадження нових страхових продуктів. Лібералізація страхових відносин сприяла інтернаціоналізації торгівлі страховими послугами та інтеграції національних страхових ринків у світовий. Чим вищим є рівень лібералізації торгівлі в країнах, тим інтенсивніше йде інтеграція національних страхових ринків у світову фінансову систему, тим вищим є рівень глобалізації світового страхового ринку. Рівень лібералізації в конкретній країні або регіоні також залежить від безлічі факторів, які разом формують зовнішнє середовище або світову економіку.
Економіка кожної країни стає все більш транснаціональною, це забезпечує вихід на велику кількість страхових ринків, що розвиваються, із широким охопленням країн, які є об’єктами інвестування. Визначальною тенденцією стає об’єднання страхових компаній за допомогою угод про технологічне партнерство, створення об’єднань найбільших страхових компаній з великою капіталізацією і активами.
З огляду на це, на думку автора, світовий ринок страхових послуг можна визначити як сукупність національних ринків окремих країн і ринків інтеграційних економічних угруповань. Економічні відносини на внутрішніх страхових ринках характеризуються взаємозв’язками: «держава – страховик – споживач страхових послуг», у межах інтеграційних об’єднань – «держава – ТНСК – споживачі страхових послуг», тому функція держави має полягати в антимонопольному регулюванні страхової діяльності. Тенденції розвитку світового ринку страхових послуг полягають в його глобалізації, в утворенні ТНК страхового ринку, а також великих транснаціональних фінансових груп, котрі інтегрують страховий, банківський і промисловий капітал, що призводить до появи економічних відносин типу: «Міжнародні організації – ФПГ – держава – ТНСК – споживачі страхових послуг».
Як відзначає Роман Деніс, «Український страховий ринок є найбільшим і одним з найменш розвинених у Європі… Хоча законодавство ще далеке від ідеального, існують стійкі позитивні тенденції… Але ринок активно розвивається, клієнт переймається все більшою довірою до страхування і через якийсь час перевага надійності західних компаній перестане бути домінуючою. Залишиться перевага досвіду, більш розвинених технологій, але із цим українські страховики зможуть боротися на рівні ціни» [22, с. 46].
Отже, лібералізація страхових відносин сприяла інтернаціоналізації торгівлі страховими послугами та інтеграції національних страхових ринків у світовий. Торгівля страховими послугами розвивається в рамках світового процесу, надання страхових послуг здійснюється страховиками через свою комерційну присутність на іноземних ринках чи пряме іноземне інвестування. За рахунок цього іноземні страхові компанії можуть реалізувати свої конкурентні переваги разом з національними страховиками, оскільки умови діяльності страхових ринків у різних країнах відрізняються. Тому іноземні страхові компанії можуть реалізувати свої конкурентні переваги в основному разом з національними страховиками, тобто через інтернаціоналізацію сектора страхування за рахунок зростання торгівлі страховими послугами та потоків прямих іноземних інвестицій (ПІІ).
Згідно теорії інвестиційного розвитку, запропонованої Дж. Данингом, розвиток країни проходить через 5 етапів (фаз), ознаками яких є готовність приймати та експортувати прямі іноземні інвестиції.
Перша фаза розвитку характеризується тим, що в країні розвинуті низько технологічні виробництва, а держава активно захищає внутрішній ринок від імпорту і ПІІ. У другій фазі починається повільний приріст ПІІ, підвищується конкурентоспроможність фірм, частково лібералізується політика держави відносно ПІІ. У третій фазі починається експорт ПІІ, політика держави стає ліберальною, а економіка – експортно-орієнтованою. У четвертій фазі експорт ПІІ випереджає імпорт, країна стає лідером у деяких високотехнологічних галузях. На п’ятому етапі експорт та імпорт ПІІ продовжують зростати, встановлюється світове лідерство під впливом ліберальної політики прямих іноземних інвестицій [112, с. 15].
Отже, конкурентні переваги країн ведуть до інтернаціоналізації торгівлі, до збільшення обсягів діяльності страховика, підвищення ефективності його роботи. Конкурентні переваги сприяють первісній інтернаціоналізації діяльності страхової компанії за допомогою експорту або за допомогою ПІІ. Наявність філій в інших країнах, побудова внутрішньофірмових зв’язків регіонального і навіть глобального масштабу гарантує стабільність розвитку та ефективність роботи страховика. Це має більш сильний вплив, ніж великий розмір компанії, ступінь диверсифікованості її страхового портфелю усередині країни. Тому інтернаціоналізація страхового ринку відображається як на зростанні торгівлі послугами, так і у збільшенні потоків ПІІ.
Процес інтернаціоналізації, вважає Л.Ширінян, у свою чергу, може призвести до створення нових конкурентних переваг. Зокрема, через те, що частка продукції (послуг) іноземної філії щодо всього обсягу продукції й послуг усе збільшується, можливість доступу страховика до створених активів відбиває не тільки конкурентні переваги країни реєстрації, але також і країни, де перебувають філії цього страховика. Такі компанії інтернаціоналізують свою діяльність не тільки з метою освоєння нових ринків і покриття всіх витрат, що збільшуються, але також для того, щоб виявити нові ресурси для одержання економічних вигод, які пропонують національні системи інновацій у різних країнах [105, с. 26].
Н.Г. Адамчук відмічає, що під час формування єдиного світового страхового ринку більша частина ПІІ, що здійснюють страхові компанії, спрямовується на більш повне використання наявних конкурентних переваг, завдяки одночасному використанню конкурентних переваг країни або країн, у яких перебувають філії страховиків [2, с.35]. Отже, інтернаціоналізація діяльності може бути викликана необхідністю одержати доступ до іноземних страхових продуктів, операційних і маркетингових технологій або менеджменту.
Інтеграція в економічній літературі трактується як особливий етап у процесі інтернаціоналізації господарчого життя, пріоритети якого в сучасних умовах зміщуються в бік інтелектуальних факторів, інновацій та інформаційних технологій, що веде до створення нової якості організації ринків товарів і послуг. Суттєву роль в процесі глобалізації відіграє Всесвітня електронна мережа Internet, яка дозволяє страховикам незалежно від їх фізичного місця знаходження перетинати кордони країн і здійснювати страхову діяльність у режимі реального часу. Це обумовлює появу так званих віртуальних корпорацій. Завдяки своїй здатності створювати і експлуатувати більш новаторські ідеї і технології, які не потребують створення спеціальних служб, великих грошових, кадрових, матеріальних витрат, тому віртуальні страхові компанії у більш стислі терміни із значно меншим фінансовим ризиком можуть скласти серйозну конкуренцію традиційним компаніям. Такі сучасні процеси підвищують тенденції глобалізації світової економіки.
Термін «глобалізація» був вперше введений в 1983 р. американським економістом Т. Левином. Він визначив глобалізацію як процес злиття ринків окремих продуктів, що виробляються транснаціональними корпораціями. В зв'язку з цим глобалізація виступає відносно новим явищем. На думку експертів, вона охоплює близько 40% світового виробництва, впливає приблизно на 60% світового ВВП. У сфері торгівлі цей показник ще вище і досягає рівня в 70-80% [124].
Вырезано.
Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com.
Загальноприйнятими показниками концентрації вважаються показники структури страхових премій і страхових виплат у загальному їх обсязі. У роботі запропоновано використання коефіцієнтів локалізації, які дозволяють встановити пропорційність розподілу частки страхових премій (або виплат) відносно частки ВВП, інших економічних показників та встановити рівень концентрації страхового капіталу. При цьому система показників локалізації повинна бути диференційованою для окремих країн, континентів світу, інтеграційних угруповань, а також для регіонів окремої країни.
Ранжування країн за рівнем розвитку різних напрямків діяльності здійснюється за допомогою широкого кола індексів, експертних оцінок тощо. Для оцінки привабливості регіональних страхових ринків у концептуальній схемі запропоновано використання ранжування на основі методу багатовимірної середньої. Перевагами цього методу є наявність інформаційної бази показників привабливості страхового ринку, можливість реалізації без залучення спеціальних обчислювальних засобів і програмних продуктів, не потребує додаткових досліджень із залученням анкетування та експертних оцінок. Результати, отримані завдяки методу багатовимірної середньої, дозволяють приймати зважені управлінські рішення без значних фінансових і часових витрат.
Реалізація стратегії інтеграції має опиратися на чітко сформовані прогнози ємності вітчизняного страхового ринку, зовнішнього оточення, інтеграційних угруповань, а також світового страхового ринку. Сучасні методи прогнозування, які запропоновані в концептуальній схемі, включають трендові, адаптивні та авторегресійні моделі.
Прогнозування на основі трендових моделей ґрунтується на врахуванні тенденцій, що склалися у період, прийнятий до дослідження. Адаптивні методи є більш гнучкими, тому що під час прогнозу враховується нерівноцінність рівнів часового ряду. Більша вага приділяється таким похідним показникам, що характеризують ситуацію останніх періодів.
Авторегресійні моделі враховують декілька складових процесу, що досліджується, за рахунок виокремлення компоненти загальної тенденції, авторегресійну складову, а також випадкову компоненту. Це дозволяє побудувати комплексну модель прогнозування, яка є більш досконалою, дає кращі результати прогнозу, тому підвищує обґрунтованість рішень, що приймаються.
Таким чином, концептуальна схема інтеграції враховує сучасний стан національного страхування, взаємодію з ринками інших країн і інтеграційних об’єднань, містить механізм її реалізації, орієнтований на підвищення ефективності функціонування вітчизняного страхового ринку.