Порівняльний аналіз динаміки виробництва сталі у регіонах світу завдання

Вид материалаРеферат

Содержание


Сталь, виробництво, динаміка, кореляційний аналіз, прогноз
Дослідження динаміки виробництва сталі у різних регіонах світу
3. Аналіз сучасного стану виробництва легованої сталі в україні
1. Дослідження динаміки виробництва сталі
Разом по странах
2. Прогнози розвитку світового ринку чорних металів
3. Аналіз сучасного стану виробництва сталі в україні
4. Кореляційний аналіз
Південна Корея
Список використаної літератури
Подобный материал:
  1   2   3



Порівняльний аналіз динаміки виробництва сталі

у регіонах світу


ЗАВДАННЯ

на виконання курсової роботи зі спеціальності


Тема роботи: Порівняльний аналіз динаміки виробництва

сталі у регіонах світу


Завдання:
  1. дослідити динаміку виробництва сталі у різних регіонах світу;
  2. зробити порівняльний аналіз динаміки виробництва сталі між різними країнами;
  3. проаналізувати сучасний стан виробництва сталі в Україні.


РЕФЕРАТ


Курсова робота: 37 стр., 5 табл., 3 рис.

Мета роботи дослідити динаміку виробництва сталі у різних країнах світу.

Об’єкт дослідження – виробництво сталі

Предмет дослідження – динаміка виробництва сталі

Метод дослідження – кореляційний аналіз.


СТАЛЬ, ВИРОБНИЦТВО, ДИНАМІКА, КОРЕЛЯЦІЙНИЙ АНАЛІЗ, ПРОГНОЗ

ЗМІСТ


РЕФЕРАТ

3

ВСТУП

5

1. ДОСЛІДЖЕННЯ ДИНАМІКИ ВИРОБНИЦТВА СТАЛІ У РІЗНИХ РЕГІОНАХ СВІТУ

7

2. ПРОГНОЗИ РОЗВИТКУ СВІТОВОГО РИНКУ ЧОРНИХ МЕТАЛІВ

16

3. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ВИРОБНИЦТВА ЛЕГОВАНОЇ СТАЛІ В УКРАЇНІ

20

4. КОРЕЛЯЦІЙНИЙ АНАЛІЗ

31

ВИСНОВКИ

36

Перелік посилань

37

ВСТУП


Чорна металургія є важливою галуззю світового господарства. Чорна металургія впливає на розвиток усіх галузей світового господарства як найголовніший споживач палива, електроенергії та води. Практично немає такого підприємства, яке у тій чи іншій мірі не використовувало б продукцію чорної металургії, адже чорні метали – це основний конструкційний матеріал для виготовлення засобів та знарядь виробництва, від кількості та якості якого залежать рівень розвитку виробничих сил країни, темпи і масштаби технічного прогресу.

Перехід світової цивілізації в постіндустріальну, інформаційно-технологічну фазу розвитку не означає різкого повсюдного згортання виробництва і споживання чорного металу і його сплавів як конструкційних металів. Можливості чорної металургії конкурувати з кольоровими металами і пластмасами далеко не вичерпані. Має значення сировинна база для розвитку металургії. На території України знаходяться найбільші залізорудні родовища світового значення, а великої сировинної бази для кольорової металургії (наприклад, мідної промисловості) в країні немає.

З урахуванням енергоємності виробництва (при виробництві алюмінію витрати енергії в 5-7 разів, а при виробництві пластмас - у 3-4 рази вище, ніж при виробництві сталі) можливості рециклінгу (коефіцієнт рециркуляції чорних металів 55 %, алюмінію 27 %, пластмас 10 %), розмірів шкідливих викидів у навколишнє середовище, перспектива масштабної заміни чорних металів альтернативними матеріалами представляється нереальною. Враховуючи це можна говорити, що продукція чорної металургії і надалі залишатиметься однією з найбільш важливих і затребуваних на ринку.

Виробництво чорної металургії має велике значення для економіки України. Це пояснюється тим, що чорна металургія не тільки впливає на розвиток усіх без виключення галузей народного господарства України і є базою їх формування, але й являється важливою експортоутворюючою галуззю і значною мірою визначає експортний потенціал нашої країни (на продукцію чорної металургії припадає більше 40% експорту України).

Метою курсової роботи є вивчення і порівняльний аналіз динаміки виробництва світового ринку чорних металів.

Завдання курсової роботи:

- розглянути загальну ситуацію на світовому ринку чорних металів;

- зробити порівняльний аналіз виробництва сталі між різними країнами;

- визначити місце України на світовому ринку чорних металів.


1. ДОСЛІДЖЕННЯ ДИНАМІКИ ВИРОБНИЦТВА СТАЛІ

У РІЗНИХ РЕГІОНАХ СВІТУ


Світове виробництво сталі, млн. т. (розподіл по країнах) представлено в табл. 1.1.

За географічним розташуванням розглянуті країни – виробники сталі можна поділити на чотири регіони:

1. Україна та Росія;

2. Європа (Германія, Італія, Туреччина);

3. Америка (США, Бразилія);

4. Азія (Китай, Японія, Південна Корея, Індія).

На рис. 1.1 зображено виробництво сталі в період з 1980 по 2007 рік (для Росії та України – з 1992 по 2007 рік) для кожного із чотирьох географічних регіонів.



Рис. 1.1 Виробництво сталі по регіонах


Табл. 1.1 Динаміка світового виробництва сталі (по країнах)

 

Україна

Росія

Німеччина

Італія

Туреччина

США

Бразилія

Китай

Японія

Південна Корея

Індія

роки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1980

 

 

43,838

26,501

2,536

101,456

15,337

3,417

111,395

8,558

9,514

1981

 

 

41,61

24,777

2,425

109,614

13,226

3,157

101,676

10,753

10,765

1982

 

 

35,88

24,009

3,183

67,656

12,995

4,152

99,548

11,758

10,997

1983

 

 

35,729

21,811

3,834

76,762

14,727

5,022

97,179

11,915

10,237

1984

 

 

39,389

24,061

4,33

83,94

18,386

4,934

105,586

13,034

10,549

1985

 

 

40,497

23,898

4,832

80,067

20,455

5,186

105,279

13,539

11,936

1986

 

 

37,134

22,882

5,891

74,031

21,233

5,545

98,275

14,555

12,197

1987

 

 

907

22,859

6,981

80,876

22,228

5,771

98,513

16,782

13,121

1988

 

 

41,023

23,76

7,983

90,65

24,657

8,288

105,681

19,118

14,309

1989

 

 

41,073

25,213

7,848

88,852

25,055

9,047

107,908

21,873

14,608

1990

 

 

38,434

25,467

9,443

89,726

20,567

66,349

110,339

23,125

12,963

1991

 

 

42,169

25,112

9,398

79,738

22,617

71

109,649

26,001

17,1

1992

41,759

67,029

39,711

24,835

10,343

84,322

23,934

80,935

98,132

28,055

18,117

1993

32,609

58,346

37,625

25,721

11,519

88,793

25,207

89,539

99,623

33,026

18,155

1994

24,081

48,812

40,837

26,151

12,624

91,244

25,747

92,613

98,295

33,745

19,282

1995

22,309

51,589

42,051

27,766

13,183

95,191

25,076

95,36

101,64

36,772

22,003

1996

22,332

49,253

39,793

23,91

13,624

95,535

25,237

101,237

98,801

38,903

23,753

1997

25,629

48,502

45,007

25,842

14,475

98,485

26,153

108,911

104,545

42,554

24,415

1998

24,445

43,822

44,046

25,714

14,144

98,658

25,76

114,588

93,548

39,896

23,48

1999

27,453

51,51

42,062

24,878

14,313

97,427

24,996

123,954

94,192

41,042

24,296

2000

31,767

59,136

46,376

26,759

14,325

101,803

27,865

127,236

106,444

43,107

26,924

2001

33,108

58,97

44,803

26,545

14,981

90,104

26,717

150,906

102,866

43,852

27,291

2002

34,05

59,777

45,015

26,066

16,467

91,587

29,604

182,249

107,745

45,39

28,814

2003

36,932

61,45

44,809

27,058

18,298

93,677

31,147

222,413

110,511

46,31

31,779

2004

38,738

65,583

46,374

28,604

20,478

99,681

32,909

280,486

112,718

47,521

32,626

2005

38,641

66,146

44,524

29,35

20,965

94,897

31,61

355,79

112,471

47,82

45,78

2006

40,899

70,83

47,224

31,624

23,308

98,557

30,901

422,66

116,226

48,455

49,45

2007

42,83

72,22

48,55

31,99

25,761

98,181

33,784

489,241

120,196

51,367

53,08

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Разом по странах

517,582

932,975

2042,583

723,163

327,492

2541,51

678,13

3229,986

2928,981

858,826

617,541


Світовий ринок сталі наприкінці ХХ століття досяг максимального обсягу: по виробництву - 799 млн. т. і по споживанню - 699,3 млн. т. [1]. У 1999 р. світове споживання і виробництво сталі почало знижуватися (7 % і 3 % відповідно). Швидше за все, це зниження (на тлі багаторічної тенденції підвищення) - ознака кон'юнктурних коливань попиту та пропозиції чорного металу. Світові корпорації - виробники сталі, відповідно до кон'юнктури нарощували виробництво. Виробництво сталі в країнах Азії зменшилося під впливом фінансової кризи в Південно-Східній Азії. На світові ринки вийшла Росія з пропозицією чорного металу за демпінговими цінами. Збільшився обсяг світової торгівлі брухтом чорних металів. Різниця в 1 млн. т. між світовим виробництвом і споживанням становила в 1998 р. (максимум виробництва) і наступне її зменшення свідчить про накопичені складські запаси металопрокату. Скорочення виплавки сталі в 1998 р. торкнулося більшості індустріальних країн. Але Сполучені штати Америки та Китай збільшили виробництво сталі відповідно на 0,17 % та 5,68 % . В Україні виробництво сталі в 1998 р. зменшилося на 1,18 %. Починаючи з 2000 р. загальносвітове виробництво сталевої продукції за даними [1] збільшилось на 13 %. Цей підйом відбиває економічний ріст, що почався, у Північній Америці і Європі, а також триваюче після кризи відновлення економіки Південно-Східної Азії. Виробництво металопродукції країн Європейського Союзу збільшилось на 10,5 %, країн СНД (головним чином, за рахунок росту експорту з Росії й України) - на 27,7 %, Північної Америки - 13,1, Бразилії - 6,3, Азії - 11,9 (Японія - 17,1 %, Корея - 11 %). У 2000 р. світове споживання сталі знову вийшло на рівень рекордного 1998 р. - 698,8 млн. т. У світовому виробництві сталі лідирують Китай, США, Японія, Німеччина, Росія. Серед світових регіонів Азія залишається найбільшим виробником сталі (39 %), на другому місці - Америка, на третьому - Європа.

В табл. 1.2 представлено світове виробництво сталі в процентному відношенні відносно попереднього року.


Табл. 1.2 Світове виробництво сталі в процентному відношенні відносно попереднього року

 

Україна

Росія

Німеччина

Італія

Туреччина

США

Бразилія

Китай

Японія

Південна Корея

Індія

1980

 

 

"-"

"-"

"-"

"-"

"-"

"-"

"-"

"-"

"-"

1981

 

 

-2,23%

-1,72%

-0,11%

8,16%

-2,11%

-0,26%

-9,72%

2,20%

1,25%

1982

 

 

-5,73%

-0,77%

0,76%

-41,96%

-0,23%

1,00%

-2,13%

1,01%

0,23%

1983

 

 

-0,15%

-2,20%

0,65%

9,11%

1,73%

0,87%

-2,37%

0,16%

-0,76%

1984

 

 

3,66%

2,25%

0,50%

7,18%

3,66%

-0,09%

8,41%

1,12%

0,31%

1985

 

 

1,11%

-0,16%

0,50%

-3,87%

2,07%

0,25%

-0,31%

0,50%

1,39%

1986

 

 

-3,36%

-1,02%

1,06%

-6,04%

0,78%

0,36%

-7,00%

1,02%

0,26%

1987

 

 

869,87%

-0,02%

1,09%

6,85%

1,00%

0,23%

0,24%

2,23%

0,92%

1988

 

 

-865,98%

0,90%

1,00%

9,77%

2,43%

2,52%

7,17%

2,34%

1,19%

1989

 

 

0,05%

1,45%

-0,14%

-1,80%

0,40%

0,76%

2,23%

2,76%

0,30%

1990

 

 

-2,64%

0,25%

1,60%

0,87%

-4,49%

57,30%

2,43%

1,25%

-1,65%

1991

 

 

3,74%

-0,36%

-0,04%

-9,99%

2,05%

4,65%

-0,69%

2,88%

4,14%

1992

"-"

"-"

-2,46%

-0,28%

0,95%

4,58%

1,32%

9,94%

-11,52%

2,05%

1,02%

1993

-9,15%

-8,68%

-2,09%

0,89%

1,18%

4,47%

1,27%

8,60%

1,49%

4,97%

0,04%

1994

-8,53%

-9,53%

3,21%

0,43%

1,11%

2,45%

0,54%

3,07%

-1,33%

0,72%

1,13%

1995

-1,77%

2,78%

1,21%

1,62%

0,56%

3,95%

-0,67%

2,75%

3,35%

3,03%

2,72%

1996

0,02%

-2,34%

-2,26%

-3,86%

0,44%

0,34%

0,16%

5,88%

-2,84%

2,13%

1,75%

1997

3,30%

-0,75%

5,21%

1,93%

0,85%

2,95%

0,92%

7,67%

5,74%

3,65%

0,66%

1998

-1,18%

-4,68%

-0,96%

-0,13%

-0,33%

0,17%

-0,39%

5,68%

-11,00%

-2,66%

-0,93%

1999

3,01%

7,69%

-1,98%

-0,84%

0,17%

-1,23%

-0,76%

9,37%

0,64%

1,15%

0,82%

2000

4,31%

7,63%

4,31%

1,88%

0,01%

4,38%

2,87%

3,28%

12,25%

2,07%

2,63%

2001

1,34%

-0,17%

-1,57%

-0,21%

0,66%

-11,70%

-1,15%

23,67%

-3,58%

0,74%

0,37%

2002

0,94%

0,81%

0,21%

-0,48%

1,49%

1,48%

2,89%

31,34%

4,88%

1,54%

1,52%

2003

2,88%

1,67%

-0,21%

0,99%

1,83%

2,09%

1,54%

40,16%

2,77%

0,92%

2,97%

2004

1,81%

4,13%

1,57%

1,55%

2,18%

6,00%

1,76%

58,07%

2,21%

1,21%

0,85%

2005

-0,10%

0,56%

-1,85%

0,75%

0,49%

-4,78%

-1,30%

75,30%

-0,25%

0,30%

13,15%

2006

2,26%

4,68%

2,70%

2,27%

2,34%

3,66%

-0,71%

66,87%

3,76%

0,63%

3,67%

2007

1,93%

1,39%

1,33%

0,37%

2,45%

-0,38%

2,88%

66,58%

3,97%

2,91%

3,63%


Величезна кількість незалежних виробників і наявність надлишкових потужностей зараз робить світовий ринок чорних металів практично неконтрольованим. Це призводить до цінових війн, антидемпінгових процесів і циклічних змін розквіту й падіння.

Світовий ринок сталі - це певною мірою ринок продавця, де пропозиція перевищує попит. Метал виробляють сотні компаній у світі, і ринок зовсім не організований (у відмінність, наприклад, від ситуації на ринку алюмінію, де у світі залишилося усього кілька великих гравців, що рано чи пізно прийдуть до створення картельної угоди за прикладом ОПЕК). Тому головне питання полягає в тому, яким чином можна стабілізувати ринок сталі і позбутися від циклічних коливань кон'юнктури і цін.

Динаміка світового виробництва сталі зображена на рис. 1.2




Рис. 1.2 Динаміка світового виробництва сталі


Починаючи з 2002 року світове виробництво сталі повільно зростає.

У 2007 році встановлено історичний рекорд у світовому виробництві стали - 1343,5 млн. т. У порівнянні з 2006 р. цей показник збільшився на 7,5%. Для основних країн – виробників сталі за 12 місяців 2007 р. із процентними змінами в дужках відносно 2006 р.: Україна - 42,83 млн. т (+1,93%); Росія - 72,22 млн. т. (+1,39%); Германія - 48,55 млн. т. (+1,33%); Італія - 37,99 млн. т. (+0,37%); Туреччина - 25,76 млн. т. (+2,45%); США - 98,18 млн. т. (-0,38%); Бразилія - 33,78 млн. т. (+2,88%); Китай - 489,241 млн. т. (+66,58%); Японія - 120,196 млн. т. (+3,97%); Південна Корея - 51,367 млн. т. (+2,91%); Індія - 53,08 млн. т. (+3,63%);

Китай, беззмінний лідер світової сталеливарної галузі з 1996 р., виробив в 2007 р. 489,0 млн. т. стали, що на 15,7% перевищило показник 2006 р. Далі в десятку провідних світових виробників стали в 2007р. увійшли держави: Японія, США, Росія, Індія, Південна Корея, Німеччина, Україна, Бразилія, Італія. У порівнянні з 2006 р. у списку світових лідерів відбулися зміни: Індія із сьомого місця перемістилася на п'яте, а Бразилія - з десятого на дев'яте.

Зробимо порівняльний аналіз динаміки виробництва сталі між різними країнами

Україна та Росія

Не дивлячись на загальне історичне минуле російської і української сталеливарної галузі, відмінності в їх показниках значно збільшилися в пострадянський період, після приватизації сталеливарних компаній в 1990-хх рр. Позитивні і негативні чинники у сталеливарній галузі обох країн схожі, проте показники рентабельності російських сталеливарних компаній підвищуються, випереджаючи показники українських компаній [7].

Одна з ключових загальних особливостей, що зберігаються в обох країнах, - низький рівень витрат, обумовлений в першу чергу низькою вартістю робочої сили. Це важливий чинник для галузі, що проводить в основному стандартизовану продукцію. Крім того, в обох країнах зберігаються можливості експорту продукції, які сприяють диверсифікації положення на ринку і - оскільки ринки сталеливарної продукції носять переважно регіональний характер - допомагають боротися з рисками коливань цін.

Разом з тим негативний вплив на показники компаній роблять високі потреби в капітальних витратах і фінансова політика компаній. І російські, і українські компанії стикаються із значними інституційними рисками, які негативно впливають на рейтинги, такими як невизначеність застосування норм оподаткування і регулювання.

Цю тенденцію і в ширшому плані - кредитоспроможність компаній - визначають відмінності як активи, рівнях корпоративного управління і розкриття інформації, розмірах і темпах зростання внутрішнього ринку, а також в перспективах операцій по злиттю і поглинанню компаній.

Росія в 2007 р. збільшила випуск металу на 1,39 % . Поки вона зберігає позицію четвертого виробника в світі.

Україна посідає восьме місце в світі за обсягами виробництва сталі. Україна планує збільшити виплавку сталі в 2008 р. в порівнянні з 2007 р. на 7,5% - до 45,9 млн. т.

Європа

Всі розглянуті європейські країни в 2007 році показали позитивну динаміку виробництва сталі.

В Німеччині було вироблено 48,55 млн. т. сталі в 2007 р. (+1,33 % порівняно з 2006 р.). Італія випустила 31,99 млн. т. (+0,37%). Виробництво сталі в Туреччині склало 25,76 млн. т. (+2,45%).

Основні переваги Туреччини:

- географічне положення. Найближчі сусіди - великі торговельні регіони: ЄС, Північна Африка, країни Близького Сходу та СНД.

- Туреччина (як член НАТО) має особливі відносини з ЄС і США, які лояльно дивляться на турецьких експортерів металопрокату. В 1996 році Туреччина підписала з країнами Європейського Союзу Угоди про вступ країни в Єдиний митний Союз ЄС, члени якого безмитно торгують сталлю. А уведені США антидемпінгові обмеження на імпортну металургійну продукцію в 2002 році не торкнулися тільки турецьких виробників металу, тому що країна була визнана такою, що розвивається.

- країну з півночі й заходу обмивають моря. Основний об'єм зовнішньоторговельних перевезень здійснюється морським транспортом. Значні і сучасні портові потужності Туреччини здатні оперативно і недорого переробляти більші об'єми експортно-імпортних вантажів, у тому числі металургійної продукції й сировини.

Недоліки: країна бідна дешевою якісною сировиною й енергоресурсами, повністю залежна від імпорту, а усередині країни - не дуже стійка політична та економічна ситуація.

Німеччина посідає п'яте місце у світі по виробництву сталі. Головний район концентрації чорної металургії - захід Рурського кам'яновугільного басейну.

По виробництву сталі в 2007 році Італія випередила Туреччину. За останні 10 років обсяг виробництва стали не опускався нижче 24 млн. т.

У країні розвинене машинобудування: виробництво автомобілів, моторолерів, велосипедів, судів, у зв'язку з чим можливо подальше збільшення виплавки чорних металів. Чорна металургія ґрунтується на імпорті лома й чавуну, коксу, залізної руди, легованих металів. Особливості сировинної бази позначається на структурі й розміщенні підприємств цієї галузі. Найбільші комбінати розташовані в портах.

Америка

У 2007 р. у промисловості США зменшилось споживання металопродукції на 0,38%. У країні продовжується уповільнення росту ВНП. Виробництво автомобілів, промислового устаткування й інших продуктів довгострокового користування наприкінці 2006 р. різко знизилося і буде зменшуватися, що пов’язано з подальшим падінням попиту. Деяке збільшення споживання металу може відбутися за рахунок будівництва – майбутня заміна і ремонт тисяч мостів створює перспективи для збільшення попиту на високоміцну сталь. Оптимістичні прогнози прискореного росту світової економіки щорічного збільшення споживання сталі стимулювали її виробництво, що призвело до перенасичення ринку США, надлишкових запасів і падіння цін. Зростання виробничих витрат (внаслідок стрибка цін на природний газ та енергоносії) нарівні з потоком дешевої сталі із-за кордону ставлять під сумнів прибутковість усієї галузі країни.

Чорна металургія Бразилії має ряд конкурентних переваг на світовому ринку розподілу праці. Серед них:

– багаті природні ресурси для сталевої промисловості;

– найсучасніше устаткування і технології;

– відносно недорогі трудові ресурси;

– достатньо розвинена транспортна інфраструктура;

– вигідне географічне положення, що дозволяє вести транспортування основної сировини і продукції економічним по воді.

Металургія регіону оцінюється як одне з самих низькозатратних виробництв світу.

У країнах Латинської Америки випускається майже 25% світового об'єму заліза, який отримують перспективними методами прямого відновлення.

Сталеливарна галузь Латинської Америки характеризується високим ступенем консолідації, а також планами розширення і розвитку виробництва.

Азія

Індія та Китай характеризуються швидкими темпами економічного розвитку та великою місткістю їх внутрішніх ринків. Високим попитом на металопродукцію у цьому регіоні пояснюється і зростання виробництва чавуну в сусідніх з Китаєм та Індією країнах – Японії та Південної Кореї.

Існує припущення, що Індія може стати світовим лідером виробництва сталі. Індійські металурги переконують, що у країни в наявності всі конкурентні переваги. Серед них:

• доступність залізорудної сировини;

• низькі витрати на робочу силу;

• високий рівень підготовки персоналу;

• істотна урядова підтримка чорної металургії як одній із стратегічних галузей для індійської економіки.

На даний момент Китай випускає одну третину загальносвітового об'єму виробництва сталі і є найбільшим її споживачем. У 2005 р. Китай провів 349 млн. т. сталі, при цьому власні потужності досягли 450 млн. т. в рік. Річне виробництво в Індії вдесятеро нижче і склало 38 млн. т. за наявності 43 млн. т потужностей.

За даними [1], в Китаї середнє споживання сталі на душу населення складає 265 кг, тоді як в Індії – всього 30 кг. Наприклад, Китай випускає більше 5 млн. автомобілів в рік, а Індія – менше 1 млн.