Методична розробка лекції на тему
| Вид материала | Лекція |
- Методична розробка уроків та вимоги до неї, 75.68kb.
- Запорізького обласного комітету з професійно-технічної освіти, 215.61kb.
- Управління освіти І науки закарпатської облдержадміністрації мукачівський професійний, 452.03kb.
- Методична розробка проблемного уроку, 37.14kb.
- Тема уроку, 255.23kb.
- Методична розробка, 89.04kb.
- План уроку: Загальна тема №2: «Музика виражає та зображує», 77.38kb.
- Державний навчальний заклад Одеське Вище професійне училище торгівлі та технологій, 469.27kb.
- Дана методична розробка містить рекомендації щодо удосконалення техніки читання. Вній, 91.03kb.
- Навчально-виховний комплекс №16 Методична розробка циклу уроків з теми, 229.79kb.
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЇ
НА ТЕМУ:
“Вступ. Поняття про судову медицину і судово-медичну експертизу. Історична довідка про розвиток судової медицини. Процесуальні та організаційні засади судово-медичної експертизи”.
Лекція розрахована на 2 години
МЕТА: розкрити питання розвитку судової медицини та судово-медичної експертизи з сучасними організайційно-процесуальними засадами її проведення.
МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
1. Слайди портретів відомих вчених-судових медиків.
2. Таблиця структури судово-медичної служби в Україні.
3. Таблиця структури бюро судово-медичної експертизи.
4. Статті Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів.
5. Закон України “Про судову експертизу.”
ТЕЗОВИЙ ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ
В лекції послідовно розкривають такі питання:
Судова медицина як наука, її зміст та завдання. Зв’язок судової медицини з медичними та юридичними та іншими науками. Роль судово-медичної експертизи в діяльності органів правосуддя та в підвищенні якості лікувально-профілактичної допомоги населенню. Судова медицина в системі вищої медичної освіти та підготовці лікаря до виконання ним обов'язків, передбачених законодавством. Історичні відомості про вплив відомчої підпорядкованості та особливостей соціально-економічної формації суспільства на об’єктивність судово-медичної експертизи на прикладі справ “мултанських вотяків”, Бейліса, Сакко та Ванцетті, Катинської події. Судово-медичний погляд на біокримінологію, теорію самовбивці, ломброзіанство та неоломброзіанство.
Історична довідка про виникнення та розвиток судової медицини. Основні етапи її розвитку. Визначні судові медики України – Бокаріус М. С., Концевич І. О., Райський М.І. Рубежанський А. Ф., Сапожников Ю. С., Фаддєєв А. М. та їх вклад у розвиток теорії і практики судової медицини. Розвиток кафедр судової медицини в вищих навчальних закладах України.
Процесуальні основи судово-медичної експертизи. Поняття про судово-медичну експертизу. Нормативно-правові документи, що регламентують проведення судово-медичної експертизи — кодекси, “Основи законодавства України про охорону здоров’я”, закон “Про судову експертизу”, наказ № 6 (1995) “Про організацію судово-медичної експертизи в Україні”.
Організація судово-медичної експертизи в Україні, її інстанційність. Обов’язкове проведення судово-медичної експертизи. Поняття про судового експерта, судово-медичного експерта, лікаря-експерта. Права, обов’язки та відповідальність судового експерта, гарантії незалежності судового експерта та правильності його висновку. Порядок призначення судово-медичної експертизи.
Бюро як структурна ланка державної форми організації судово-медичної експертної діяльності. Структура бюро судово-медичної експертизи та функції його відділів та відділень. Особливості проведення судово-медичних експертиз та судово-медичних досліджень, їх документація. Об’єкти судово-медичної експертизи – трупи, потерпілі, звинувачувані та інші особи, речові докази та матеріали справ. Категорії трупів, що підлягають судово-медичному розтину. Види судово-медичних експертиз – первинна, додаткова, повторна. Одноосібне, комісійне або комплексне їх проведення. Судово-медична експертиза під час попереднього слідства та судового засідання.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ЛЕКЦІЇ
1. Що являє собою судова медицина як наука?
2. Етапи розвитку вітчизняної судової медицини. Особливості сучасного етапу.
3. Вклад відомих судових медиків у розвиток теорії та практики судової медицини.
4. Поняття про судово-медичну експертизу та її види.
5. Структура судово-медичної служби та бюро судово-медичної експертизи.
6. Нормативно-правові документи, які регламентують судово-медичну експертну діяльність.
ЛІТЕРАТУРА
1. Концевич І. О., Михайличенко Б. В. Судова медицина. // К.: МП “Леся”, 1998. — С.7-55.
2. Завальнюк А. Х. Судова медицина (курс лекцій) // Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. — С.5-53.
3. Сапожников Ю. С., Гамбург А. М. Судебная медицина // К.: Вища школа, І980. — С.3-20.
4. Руководство к практическим занятиям по судебной медицине. Ред.: Концевич И. А. // К.: Вища школа, 1988. — С.6-17.
5. Кримінальний кодекс України (на 5 квітня 2001 р.).
6. Кримінальний кодекс України (на 21 червня 2001 р.).
7. Закон ”Про судову експертизу” (1994).
8. ”Основи законодавства України про охорону здоров’я” (1992).
9. Наказ № 6 “Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України” // МОЗ, 1995.
10. Герасименко О. Тлумачний та російсько-український словники з судової медицини // Донецьк, 1999. — 292 С.
11. Завальнюк А. Х. Тлумачний словник судово-медичних термінів // Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. — 351 С.
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЇ
НА ТЕМУ:
“Судово-медична експертиза живих осіб. Організація, приводи та особливості її проведення. Експертиза встановлення ступеня тяжкості тілесного ушкодження, стану здоров’я, статевих станів та статевих злочинів”.
Лекція розрахована на 2 години
МЕТА: викласти особливості судово-медичної експертизи потерпілих, звинувачуваних та інших осіб, роз'яснити окремі положення кримінального законодавства України з приводу визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, ознайомити з принципами експертизи встановлення ступеня тяжкості тілесного ушкодження, стану здоров’я, віку, втрати працездатності, визначення спірних статевих станів та у випадках статевих злочинів.
МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
1. Таблиці з текстом статей КПК та КК України.
2. Таблиця “Пошкодження, що небезпечні для життя”.
3. Таблиці з показниками віку.
4. Діапроектор і набір слайдів.
5. Короткометражний відеофільм (при наявності).
ТЕЗОВИЙ ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ
Експертиза або огляд потерпілих, підозрюваних чи звинувачуваних (загалом — живих) осіб як об'єкт судово-медичної експертизи за важливістю в практиці експерта загального профілю посідає друге місце після розтинів трупів. Судово-медична експертиза живих осіб проводиться звичайно експертами бюро судово-медичної експертизи. Але оскільки закон передбачає, що експертом може бути призначений будь-який спеціаліст, що володіє необхідними знаннями, то для проведення судово-медичної експертизи може бути призначений лікар будь-якої спеціальності. У зв’язку з цим лікарі повинні знати основні положення проведення судово-медичної експертизи живих осіб.
В лекції послідовно розкривають наступні питання:
Регламентація обов’язкового призначення експертизи відповідно до КПК. Приводи проведення судово-медичної експертизи живих осіб – при нанесенні тілесних ушкоджень для визначення механізму і давності їх утворення, розмірів стійкої втрати працездатності, при самоушкодженнях та каліченні членів, для вирішення спірного статевого стану – визначення статевої зрілості, статі, репродуктивної здатності, при статевих злочинах – згвалтуванні, розбещенні неповнолітніх, зараженні венеричною хворобою та ВІЧ-інфекцією, для визначення стану здоров’я, алкогольної або наркотичної інтоксикації. Регламентація проведення судово-медичної експертизи та обстежень, документація, її особливості.
Установи, де може бути проведена судово-медична експертиза живих осіб — відділ експертизи потерпілих звинувачуваних та інших осіб бюро судово-медичної експертизи, суд, прокуратура, відділ внутрішніх справ, кабінет слідчого, дознавача, лікувальний заклад (стаціонар або поліклініка), місця позбавлення волі. Документи, які необхідні для проведення експертизи. Особливості проведення експертизи у разі неповноліття обстежуваного, статевого злочину.
Судово-медична експертиза з визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження як найпоширеніша експертиза живих осіб. Ступені тяжкості тілесних ушкоджень відповідно до КК — тяжкі тілесні ушкодження, середньої тяжкості та легкі тілесні ушкодження. Ознаки тяжких тілесних ушкоджень — небезпека для життя в момент спричинення травми, стійка втрата загальної працездатності більше ніж на 1/3, втрата органу або його функції, розвиток психічної хвороби після травми, переривання вагітності внаслідок травми, незгладиме спотворювання обличчя, мордування.
Тілесні ушкодження, що небезпечні для життя: визначення поняття, різновиди таких тілесних ушкоджень. Ушкодження, що спричинило втрату органу або його функцію – втрату зору, втрату слуху, втрату язика та здатності висловлювати свої думки, втрату руки, ноги, втрату репродуктивної здатності, особливості проведення експертизи.
Проведення експертизи у разі спричинення ушкодження, що викликало душевну хворобу, комісійне проведення експертизи, питання, які вирішують члени комісії.
Особливості проведення експертизи у разі переривання вагітності при травмі, комісійне її проведення та питання, які вирішують члени комісії.
Особливості проведення експертизи у разі заподіяння ушкодження, що спричинило розлад здоров’я, поєднаний із стійкою втратою загальної працездатності: визначення поняття працездатності, його різновиди, критерії судово-медичної оцінки відповідно до ступеня тяжкості.
Особливості проведення експертизи у разі незгладимого спотворювання обличчя. Роль судово-медичного експерта у визначенні наявності, локалізації, виду травми, її механізму, давнини виникнення та незгладимості. Особливості встановлення ступеня тяжкості такого ушкодження.
Тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, їх ознаки – відсутність небезпеки для життя та наслідків, що передбачені для тяжких тілесних ушкоджень, тривалий розлад здоров’я на строк більше 21 доби, значна стійка втрата працездатності на 10-33 %.
Легкі тілесні ушкодження, їх розподіл на 2 підгрупи –легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності, та легкі тілесні ушкодження. Їх ознаки – короткочасний розлад здоров’я терміном 6-21 доба, незначна втрата працездатності до 10 % та відсутність розладу здоров’я і втрати працездатності.
Особливості встановлення ступеня тяжкості тілесного ушкодження у разі надання медичної допомоги та загострення попередньої хвороби.
Особливості проведення судово-медичної експертизи у разі побоїв, мордувань та катувань.
Судово-медична експертиза з визначення віку, тлумачення поняття “вік”, приводи визначення віку згідно КПК. Ознаки для визначення віку – антропометричні дані, показники фізичного розвитку, рентгенологічні ознаки розвитку скелету, тощо.
Судово-медична експертиза стану здоров’я: симуляції, агравації, дисимуляції, штучних та прихованих хвороб, а також самокалічення членів. Визначення понять, особливості її проведення.
Судово-медична експертиза статевих станів – визначення статі, статевої зрілості, факту порушення цілості дівочої пліви, встановлення репродуктивної здатності, особливості проведення експертиз у таких випадках.
Судово-медична експертиза статевих злочинів – згвалтування, розбещення неповнолітніх, зараження венеричною хворобою та ВІЧ інфекцією, визначення понять та особливості проведення експертизи.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ЛЕКЦІЇ
1. Приводи для судово-медичної експертизи (обстеження) потерпілих, звинувачуваних та інших осіб.
2. Характерні особливості експертизи живих осіб.
3. Установи, де може бути проведена експертиза живих осіб.
4. Поняття “тілесне ушкодження” та юридична класифікація тілесних ушкоджень.
5. Ознаки тяжких тілесних ушкоджень.
6. Тілесні ушкодження, що небезпечні для життя.
7. Ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
8. Ознаки легких тілесних ушкоджень.
9. Особливості проведення експертизи у випадку незгладимого спотворювання обличчя.
10. Поняття втрати органу або його функції.
11. Визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень при тимчасовій та при стійкій втраті працездатності.
12. Особливості проведення експертизи при діях, що викликають фізичний біль.
13. Судово-медичне визначення віку людини. Юридичне та медичне значення віку 14, 16 і 18 років.
14. Приводи для визначення стану здоров'я та особливості проведення експертизи при різних видах одурення.
15. Різновиди судово-медичних експертиз при різних спірних статевих станах.
16. Статеві злочини та особливості проведення судово-медичних експертиз.
ЛІТЕРАТУРА
1. Концевич І. О., Михайличенко Б. В. Судова медицина // К.: МП “Леся”, 1998. — С.456-517.
2. Сапожников Ю. С., Гамбург А. М. Судебная медицина // К.: Вища школа, І980. — С.250–288.
2. Завальнюк А. Х. Судова медицина (курс лекцій) Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. — С.157-228.
4. Руководство к практическим занятиям по судебной медицине. Ред.: Концевич И. А. // К.: Вища школа, 1988. — С.157-206.
5. Кримінальний кодекс України (станом на 5 квітня 2001 р.).
6. Кримінальний кодекс України (станом на 21 чарвня 2001 р.)
7. Наказ № 6 “Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України” // МОЗ, 1995.
8. Трегубов С. Л. Методика и практика судебно-медицинской экспертизы трудоспособности // М., 1960.
9. Герасименко О. Тлумачний та російсько-український словники з судової медицини //Донецьк, 1999. — 292 С.
10. Завальнюк А. Х. Тлумачний словник судово-медичних термінів // Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. — 351 С.
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЇ
НА ТЕМУ:
“Загальні питання судово-медичної танатології. Процес вмирання та смерть. Клінічна та біологічна смерть, їх діагностика. Ранні та пізні трупні явища. Діагностика давності настання смерті”.
Лекція розрахована на 2 години
МЕТА: ознайомити студентів з питаннями судово-медичної танатології, діагностичними критеріями смерті та судово-медичною діагностикою давності її настання.
МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
1. Таблиці з судово-медичної танатології.
2. Слайди, що демонструють ознаки біологічної смерті.
3. Генератор тестових впливів для визначення давності настання смерті.
4. Динамометри для ліворометрії.
ТЕЗОВИЙ ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ
В лекції послідовно розкривають наступні питання:
Діалектична єдність та протилежність процесів життя та смерті. Визначення поняття “життя” та “смерть”. Визначення поняття “танатологія”; загальна, окрема, молекулярна танатологія. Поняття “смерть” та її класифікація.
Перебіг вмирання, термінальний стан та його етапи. Поняття про клінічну, уявну та біологічну смерть, їх діагностика. Значення праць акад. В. О. Неговського з оживлення організму. Зв'язок танатології з реанімацією та трансплантологією. Смерть мозку, її визначення. Застосування трупних органів та тканин для трансплантації, створення “банків” органів та тканин. Правові, морально-етичні та медичні аспекти пересадки органів та тканин, юридична регламентація. Ейтаназія.
Ранні трупні явища: ймовірні та абсолютні ознаки смерті: охолодження трупу, трупне висихання, трупні плями, трупне заклякання, аутоліз. Строки їх появи, механізми розвитку, методи дослідження, значення в експертній практиці.
Пізні трупні явища. Процес гниття трупу, його сутність, вплив різноманітних факторів на розвиток процесів гниття. Гниття окремих тканин. Ентомофауна трупа та її значення. Природна консервація трупів. Муміфікація, жировіск, торф’яне дублення, промерзання тіла трупа. Умови та сутність їх виникнення. Судово-медичне значення. Дослідження муміфікованих трупів багатовікової давнини захоронення, встановлення природи муміфікації, строку захоронення, наявності патологічних процесів.
Судово-медичне визначення часу настання смерті. Суправітальні реакції. Застосування біохімічних, біофізичних, ентомологічних методів встановлення часу настання смерті.