Методична розробка лекції на тему

Вид материала

Лекція

Содержание Методична розробка лекції на тему Матеріальне забезпечення Контрольні питання до лекції Методична розробка лекції Матеріальне забезпечення Тезовий зміст лекції Контрольні питання до лекції

Подобный материал:

• Методична розробка уроків та вимоги до неї, 75.68kb.
• Запорізького обласного комітету з професійно-технічної освіти, 215.61kb.
• Управління освіти І науки закарпатської облдержадміністрації мукачівський професійний, 452.03kb.
• Методична розробка проблемного уроку, 37.14kb.
• Тема уроку, 255.23kb.
• Методична розробка, 89.04kb.
• План уроку: Загальна тема №2: «Музика виражає та зображує», 77.38kb.
• Державний навчальний заклад Одеське Вище професійне училище торгівлі та технологій, 469.27kb.
• Дана методична розробка містить рекомендації щодо удосконалення техніки читання. Вній, 91.03kb.
• Навчально-виховний комплекс №16 Методична розробка циклу уроків з теми, 229.79kb.

ЛІТЕРАТУРА

1. Концевич І. О., Михайличенко Б. В. Судова медицина // К.: МП “Леся”, 1998. — С.271-311.

2. Завальнюк А. Х. Судова медицина (курс лекцій) // Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. — С.319-363.

3. Руководство к практическим занятиям по судебной медицине. Ред.: Концевич И. А. // К.: Вища школа, 1988. — С.115-136.

4. Сапожников Ю. С., Гамбург А. М. Судебная медицина // К.: Вища школа, 1980. — С.134-169.

5. Громов А. П. Курс лекций по судебной медицине. // М.: Медицина, 1970. — С.85-102.

6. Молчанов В. И., Попов В. Л., Калмыков К. Н. Огнестрельные повреждения и их судебно-медицинская экспертиза // М.: Медицина, 1990. — 270 С.

7. Кримінальний кодекс України (станом на 5 квітня 2001 р.).

8. Судебная медицина. Руководство для врачей. Под ред. Матышева А. А, Деньковского А. Р. // Л-д.: Медицина, 1985. — С.120-149.

9. Герасименко О. Тлумачний та російсько-український словники з судової медицини // Донецьк, 1999. — 292 С.

10. Завальнюк А. Х. Тлумачний словник судово-медичних термінів // Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. — 351 С.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЇ

НА ТЕМУ:

“Кримінальний аборт та його судово-медична діагностика. Особливості судово-медичної експертизи трупів новонароджених”.

Лекція розрахована на 2 години

МЕТА: ознайомити студентів з поняттям незаконного (кримінального) аборту, його судово-медичною діагностикою та встановленням причини смерті, а також з особливостями судово-медичної експертизи трупів новонароджених.

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Таблиці, слайди, макропрепарати, рентгенограми

ТЕЗОВИЙ ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ

В лекції послідовно розкривають наступні питання.

Поняття про аборт як штучне переривання вагітності.

Аборт законний та незаконний (кримінальний). Кримінальна відповідальність за незаконний аборт. Ознаки незаконного аборту – проведення в строки більше 12-28 тижнів вагітності без наявності медичних або соціальних показань, наявність медичних протипоказань для аборту незалежно від строку вагітності, виконання аборта не в спеціальних акредитованих медичних установах, відсутність медичної документації, виконання аборта недозволеними засобами, виконання аборту у строк більше 28 тижнів, якщо це не обумовлено станом крайньої необхідності. Небезпека кримінального аборту.

Особливості огляду місця події у разі смерті від кримінального аборту: описання пози загиблої, наявність інструментарію або засобів виконання аборту, виявлення слідів крові, частин плідного яйця або плоду, плаценти, наявність рідин для спринцювання, з’ясування ознак вагітності при огляді трупа, огляд та описання стану зовнішніх статевих органів, виявлення виділень з піхви.

Питання, які можуть бути вирішеними під час судово-медичної експертизи трупа:

а) Чи була жінка вагітною?

б) Чи стався в неї аборт?

в) У який строк вагітності стався аборт?

г) Чи був аборт мимовільним, чи був штучним?

д) Скільки часу пройшло з моменту проведення аборту?

е) Яким засобом було проведено втручання?

ж) Чи є ознаки виконання аборту самою жінкою чи сторонньою особою?

з) Яка причина смерті?

Особливості проведення судово-медичної експертизи трупа. Діагностика вагітності померлої – врахування матеріалів справи, медичних документів, ознак вагітності та результатів лабораторних досліджень.

Діагностика аборту за наявністю кров’янистих виділень із статевих органів, залишками плідних оболонок, ворсинок хоріону або плаценти, токсикологічним дослідженням кров’янистих виділень, наявністю механічних або хімічних ушкоджень на шийці матки та в піхві.

Механічні, хімічні, термічні, електричні засоби виконання аборту та їх визначення під час експертизи.

Причини смерті при кримінальному аборті – рефлекторна зупинка серця, шок, повітряна емболія, гостра крововтрата, отруєння, інфекційні ускладнення (їх діагностика).

Судово-медична експертиза трупів плодів та новонароджених, її регламентація – проведення судово-медичної експертизи за умов досягнення ваги тіла не менше 1 кг та довжини тіла 35 см та більше.

Особливості судово-медичної експертизи трупів новонароджених. Зовнішній огляд трупів новонароджених починають з огляду та опису предметів та речових доказів, доставлених із трупом або в які загорнуто труп. Визначають стать, масу тіла, довжину тіла, форму голови, наявність пологової пухлини, гущину, довжину та колір волосся, ступінь еластичності хрящів носа, вушних раковин. Краніоциркулем проводять вимірювання діаметрів голови: великого косого (підбородно-потиличного), прямого (лобно-потиличного), поперечного (міжтім’яного); вимірюють також відстань між плечима та між великими рожнами стегнових кісток, окружність грудної клітини на рівні сосків.

Визначають наявність накладень на шкіряних покровах крові, сировидного мастила, землі тощо, пружність або млявість шкіри, її колір, ступінь розвитку пушкового покрову у різних частинах тіла, відстань пуповини від мечовидного паростка та лобкового зчленування, стан пупочного кільця (наявність демаркаційного кільця).

Описують стан пуповини, її довжину, діаметр, консистенцію, колір, особливості вільного кінця. Детально описують дитяче місце. Визначають наявність нігтів та довжину їх по відношенню до кінчиків пальців, а також ступінь розвитку зовнішніх статевих органів. Описують ядра скостеніння у ділянці нижніх епіфізів стегнових кісток (ядра Бекляра) та ядра скостеніння рукоятки грудини (ядра Журавльової).

Внутрішнє дослідження починають серединним розрізом через нижню губу, продовжуючи його через шию, грудну клітку донизу, а починаючи з 2 см вище пупка – розріз роздвоюють у напрямку середини пахвинних складок. Після виділення органів шиї накладають лігатуру під хрящ гортані. До виділення органів грудної клітини накладають подвійні лігатури на вхід та вихід із шлунку, а також перев'язують у 5 — 6 місцях тонку та товсту кишки. Із виділеним комплексом органів шиї та грудної клітини проводять легеневу пробу Галена-Шреєра, із шлунком та кишками — шлунково-кишкову пробу Бреслау. При можливості перед розтином проводять пробу Діллона.

При дослідженні голови виміряють велике та мале джерельця, ступінь рухливості кісток склепіння черепу. Порожнину черепу розтинають по його боковим поверхням та вздовж стрілоподібного шву, що дозволяє провести огляд серпоподібного паростка та мозочкового намету. Обидві півкулі мозку та мозочок виймають окремо.

Специфічність питань, які вирішують під час експертизи трупа новонародженого – встановлення новонародженості, доношеності та зрілості, живонародженості, життєздатності, тривалості внутрішньоутробного та позаутробного життя.

Тлумачення поняття “новонародженість” в медичній практиці акушерами, педіатрами, судовими медиками. Визначення новонародженості у судовій медицині за наявністю пуповини, первородного мастила, пологової пухлини, первородного калу меконію, жовтяниці та кров’яних помарок на тілі за умов відсутності ушкоджень на тілі плоду або немовляти.

Встановлення живонародженості: значення макроскопічних ознак живо-мертвонародженості, плавальних проб, рентгенологічної проби Діллона, гістологічного дослідження легенів, пуповини та пупочного кільця, біохімічного дослідження крові та легенів плоду.

Життєздатність новонародженого як можливість існування поза організмом матері. Вплив на життєздатність ступеня зрілості, наявності патологічних змін організму. Тлумачення поняття “життєздатність” — довжина тіла не менш 28 см, вага не менш 1300-1400 г., окружність головки не менш 38 см, вага плаценти не менш 400 г. Важливість тривалості внутрішньоутробного життя. Умовна життєздатність та нежиттєздатність новонародженого.

Поняття “зрілість” та “доношеність”, їх різниця. Зрілість плоду як ступінь його розвитку. Ознаки зрілості та доношеності плоду.

Визначення тривалості внутрішньоутробного та позаутробного життя.

Причини травматичної смерті новонароджених. Поняття дітовбивства, його ознаки, кримінальна відповідальність. Дітовбивство пасивне – навмисне залишення немовляти після народження без необхідної допомоги. Дітовбивство активне застосування матір’ю різних видів механічної асфіксії, використання тупих твердих та гострих предметів тощо.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ЛЕКЦІЇ

1. Який аборт визнається незаконним (кримінальним)?

2. Особливості огляду місця події та трупа у разі смерті від кримінального аборту.

3. Засоби проведення незаконного аборту та їх визначення при судово-медичній експертизі.

4. Причини смерті при кримінальному аборті.

5. Особливості зовнішнього та внутрішнього дослідження трупів новонароджених.

6. Встановлення новонародженості, життєздатності, доношеності, зрілості, живонародженості, тривалості внутрішньоутробного та позаутробного життя.

7. Причини смерті новонароджених (до пологів, під час пологів або після них).

8. Дітовбивство та його види.

ЛІТЕРАТУРА

1. Концевич І. О., Михайличенко Б. В. Судова медицина // К.: МП “Леся”, 1998. — С.168 — 193.

2. Завальнюк А. Х. Судова медицина (курс лекцій) // Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. — С.115-156.

3. Руководство к практическим занятиям по судебной медицине. Ред.: Концевич И. А. // К.: Вища школа, 1988 С.67-87.

4. Сапожников Ю. С., Гамбург А. М. Судебная медицина // К.: Вища школа, 1980. — С.210-221.

5. Бартенева Л. В. Техника судебно-медицинского исследования трупов новорожденных. Пособие // М.: Медицина, 1966.

6. Кримінальний кодекс України (станом на 5 квітня 2001 р.).

7. Судебная медицина. Руководство для врачей. Под ред. Матышева А. А, Деньковского А. Р. // Л-д.: Медицина, 1985. — С.386-395.

8. Хрущелевски З., Шперль-Зейфридова Г. Секция трупов плодов и новорожденных // М.: Медицина, 1962. — 224 С.

9. Герасименко О. Тлумачний та російсько-український словники з судової медицини // Донецьк, 1999. — 292 С.

10. Завальнюк А. Х. Тлумачний словник судово-медичних термінів // Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. — 351 С.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЇ

НА ТЕМУ:

“Судово-медична токсикологія: загальні відомості про отрути та отруєння, класифікація отрут, діагностика отруєнь їдкими, кров’яними, деструктивними, нервово-функціональними отрутами. Судово-медична діагностика алкогольної інтоксикації”.

Лекція розрахована на 4 години

МЕТА: Викласти сучасні відомості про отрути та отруєння, закономірності дії отрут на організм людини, а також можливості судово-медичної експертизи у разі отруєнь їдкими, кров'яними, деструктивними та нервово-функціональними отрутами.

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1. Анатомічні препарати внутрішніх органів з ознаками дії отрут.

2. Таблиці.

3. Діапроектор та набір слайдів.

4. Прилади для встановлення факту алкогольної інтоксикації за видихуваним повітрям.

ТЕЗОВИЙ ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ

В лекції послідовно розкривають наступні питання.

Хімічні сполуки як фактор зовнішнього середовища, що діють на організм людини. Історичні відомості про застосування хімічних речовин та сполук в якості отрут. Соціальне значення отруєнь, їх місце в структурі насильної смерті (за даними регіону). Правова регламентація питань, пов'язаних із застосуванням та використанням сильнодіючих та отруйних речовин.

Загальні відомості про отруєння та отрути. Отруєння як патологічний стан, який розвивається внаслідок взаємодії живого організму та отрути. Визначення поняття “ отрута”.

Отруєння як хімічна травма, її перебіг — гострий, напівгострий та хронічний. Закономірності розвитку токсичного ефекту при дії отрути. Стадійність перебігу отруєнь. Токсикогенна стадія перебігу отруєння, її особливості; поняття про токсикодинаміку та токсикокинетику, рецептори токсичності, фактори, які впливають на розподіл токсичних речовин в організмі — просторовий, часовий та концентраційний.

Соматогенна стадія перебігу отруєння та її особливості. Шляхи очищення організму від чужорідних речовин: метаболічні перетворення, ниркова екскреція, позаниркове очищення через легені, печінку, слизові оболонки, залози внутрішньої секреції. Значення метаболічних перетворень токсичних речовин, роль печінки (цитохрому Р-450), та явища “летального синтезу”.

Фактори, які визначають розвиток отруєнь:

1) ті, що відносять до отрути: фізико-хімічні властивості, токсична доза, концентрація в біологічних середовищах, ступінь хімічної чистоти, стійкість при збереженні;

2) ті, що відносять до конкретної токсичної ситуації: спосіб, вид, та швидкість потрапляння до організму, можливість звикання до отрути, сумісна дія з іншими токсичними речовинами;

3) ті, що характеризують постраждалого: маса тіла, вгодованість, фізична активність, статева приналежність, вік, індивідуальна чутливість, біоритми, можливість алергії та токсикоманії, загальний стан здоров’я;

4) додаткові: вплив температури, вологості повітря, барометричного тиску, променевої енергії, інших чинників зовнішнього середовища.

Судово-медичні джерела діагностики отруєнь: аналіз слідчих даних, результатів огляду місця події, даних історії хвороби, якщо постраждалий був госпіталізований, результатів судово-медичного (зовнішнього та внутрішнього) дослідження трупа, судово-токсикологічного дослідження, судово-гістологічного дослідження внутрішніх органів та тканин, ботанічного дослідження, фармакологічної проби, бактеріологічного дослідження. Правила вилучення об’єктів для судово-токсикологічного дослідження, особливості інтерпретації його результатів.

Судово-медична класифікація отрут: корозивні отрути, кров’яні отрути, деструктивні отрути, нервово-функціональні отрути; загальні ознаки їх дії.

Отруєння корозивними отрутами, їх місцева та резорбтивна дія. Отруєння кислотами — сірчаною, соляною, оцтовою, смертельні дози, загальна клінічна симптоматика та судово-медична діагностика. Отруєння лугами, смертельні дози, клінічна симптоматика та судово-медична діагностика.

Отруєння кров’яними отрутами. Отруєння окисом вуглецю — фізичні властивості, умови отруєння, значення концентрації окису вуглецю у повітрі, клінічний перебіг. Токсикологічні властивості окису вуглецю — здатність до утворення карбоксигемоглобіну, вплив на біохімічні ферментні системи, до яких входить залізо з подальшим розвитком кисневого голодування. Судово-медичні ознаки отруєння, лабораторна діагностика.

Отруєння метгемоглобінутворювачами — бертолетовою сіллю, аніліном, нітробензолом, нітритом натрію. Загальні токсикологічні властивості — утворення метгемоглобіну, розвиток кисневого голодування, здатність викликати гемоліз еритроцитів. Смертельні дози, судово-медичні ознаки отруєння, лабораторна діагностика.

Отруєння деструктивними отрутами. Історичні аспекти застосування солей миш’яку як отрути. Форми гострого отруєння — шлунково-кишкова та паралітична, смертельні дози, особливості клінічного перебігу. Судово-медична діагностика отруєння, в т. ч. і при дослідженні ексгумованих трупів.

Отруєння талієм, токсикологічні та клінічні особливості, смертельна доза. Судово-медична діагностика.

Отруєння неорганічними та органічними сполуками ртуті. Токсикологічні особливості та клінічний перебіг отруєння сулемою, смертельна доза, судово-медична діагностика. Токсикологічні особливості отруєння гранозаном, клінічний перебіг, смертельна доза, судово-медична діагностика. Експертні можливості застосування сучасних методів дослідження вмісту металів та металоїдів у внутрішніх органах та рідинах тіла — емісійно-спектрографічний, рентгенфлуоресцентний, атомно-абсорбційний та нейтронно-активаційний аналіз.

Отруєння нервово-функціональними отрутами, їх загальна характеристика. Класифікація цих отрут в залежності від характеру дії на ЦНС — паралізуючі, пригнічуючі, збуджуючі, ті, що викликають судоми, а також ті, що діють на периферійну нервову систему.

Отрути, які паралізують ЦНС. Найбільш поширені представники: фосфорорганічні сполуки, синильна кислота та її солі. Отруєння фосфорорганічними сполуками. Шляхи потрапляння до організму, токсикологічна характеристика. Перебіг отруєння. Судово-медична діагностика. Значення судово-токсикологічного дослідження.

Отруєння синильною кислотою та ціанідом калію. Токсикологічна характеристика. Клінічний перебіг отруєння та смертельні дози. Судово-медична діагностика. Особливості діагностики при вживанні зерен кісточкових плодів.

Отрути, які пригнічують ЦНС, їх розподіл на наркотичні речовини, нелетучі наркотики та алкалоїди пригнічуючої дії. Отруєння наркотичними речовинами. Етанол як психотропна речовина, загальна токсикологічна характеристика, специфіка дії, молекулярні та біологічні аспекти метаболізму.

Ендогенний етанол організму, його рівень, залежність концентрації від емоційного стану, вплив стресу та позитивних емоцій.

Особливості розвитку алкогольної інтоксикації. Залежність токсичної дози від віку, маси тіла, харчування, фізичного та психічного стану, звикання, якості алкогольних напоїв. Період резорбції та його особливості. Елімінація алкоголю із організму, її шляхи.

Фактор окислення та редукції. Визначення кількості алкоголя, який був випитий.

Якісні реакції на алкоголь: проба Рапопорта, проба Мохова-Шинкаренка, особливості застосування. Сучасні прилади для визначення алкогольного сп’яніння за видихуваним повітрям.

Визначення ступеня алкогольного сп’яніння та інтоксикації.

Судово-медичні критерії смерті від алкогольної інтоксикації. Значення судово-токсикологічного дослідження та його особливості. Отруєння сурогатами алкоголю — метиловим спиртом, етиленгліколем, їх загальна токсикологічна характеристика, клінічний перебіг, смертельні дози, судово-медична діагностика отруєння.

Отруєння наркотиками. Соціальне значення наркоманій. Кримінальна відповідальність згідно законодавства.

Отруєння опіоїдними наркотиками. Шляхи введення до організму. Ознаки опіоїдної інтоксикації у живих осіб: звуження зіниць, потіння, волога шкіра, повільне дихання, низький кров’яний тиск, при передозуванні — асфіктична смерть. Отруєння морфіном, розвиток інтоксикації, смертельна доза. Отруєння героїном (ді-ацетилморфіном). Загальна токсикологічна характеристика. Інші опіоїди — фармакологічні препарати, які використовують наркомани. Вплив опіоїдів на внутрішні органи, особливо імуно-компетентні, матриця опійного наркоману.

Отруєння каннабіоїдами. Загальна токсикологічна характеристика гашишу.

Отруєння кокаїном. Загальна токсикологічна характеристика. Смертельна доза та її залежність від шляху застосування. Механізм настання смерті — респіраторний та кардіоваскулярний.

Особливості судово-медичної діагностики причини смерті в токсикогенній та соматогенній стадії наркотичної інтоксикації. Сучасні методи виявлення наркотиків та їх метаболітів. Значення дослідження волосся для встановлення наркотичної інтоксикації. Отруєння іншими галюціногенами — діетиламідом лізергінової кислоти, фенциклідіном. Наркотичні гриби.

Отрути збуджуючої та судомної дії. Загальна токсикологія психотоніків–амфетамінів: сильний стимулюючий ефект, збудження, галюцинації, психози, підвищення кров’яного тиску, здатність викликати церебральні або субарахноідальні геморагії, серцеві аритмії.

Отруєння алкалоїдами. Походження алкалоїду атропіну. Токсикологічна характеристика. Клінічний перебіг отруєння, смертельна доза. Особливості судово-медичної діагностики. Походження алкалоїду стрихніну, його токсикологічна характеристика. Клінічний перебіг отруєння, смертельна доза. Судово-медична діагностика.

Отрути, які діють на периферійну нервову систему – міорелаксанти, їх токсикологічна характеристика та судово-медична діагностика.

Отруєння деякими лікарськими препаратами. Загальна токсикологія аналгетиків — аспірину та парацетамолу. Клінічний перебіг отруєння. Токсичні концентрації. Судово-медична діагностика. Токсикологічна характеристика антидепресантів, седативних, снодійних лікарських засобів та барбітуратів, їх токсичність.

Отруєння грибами — мухоморами, строчками, блідою поганкою. Загальна токсикологічна характеристика, клінічний перебіг отруєння. Особливості судово-медичної діагностики.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ЛЕКЦІЇ

1. Отруєння як хімічна травма. Її перебіг та особливості розвитку токсичного ефекту при потраплянні отруйної речовини до організму.

2. Фактори, які обумовлюють розвиток отруєння.

3. Судово-медичні джерела діагностики отруєнь.

4. Класифікація отрут та отруєнь.

5. Отруєння їдкими отрутами.

6. Отруєння кров’яними отрутами.

7. Отруєння деструктивними отрутами.

8. Класифікація нервово-функціональних отрут.

9. Отруєння фосфорорганічними сполуками.

10. Отруєння синильною кислотою та її солями.

11. Токсикологія отруєння етиловим спиртом та судово-медичне встановлення алкогольної інтоксикації.

12. Отруєння сурогатами алкоголю.

13. Отруєння наркотиками — опіоїдами, каннабіоїдами, кокаїном.

14. Наркотичні гриби.

15. Отруєння голюціногенами та психотоніками.

16. Отруєння алкалоїдами — атропіном та скополаміном.

17. Отруєння лікарськими препаратами — міорелаксантами, аспірином, парацетамолом, антидепресантами, седативними, снодійними та барбітуратами.

18. Отруєння грибами — мухомором, строчками та блідою поганкою.

ЛІТЕРАТУРА

1. Концевич І. О., Михайличенко Б. В. Судова медицина. // К.: МП “Леся”, 1998. — С.397-455.

2. Завальнюк А. Х. Судова медицина (курс лекцій) // Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. — С.539-574.

3. Руководство к практическим занятиям по судебной медицине. Ред.: Концевич И. А.// К.: Вища школа, 1988. — С.289-320.

4. Сапожников Ю. С., Гамбург А. М. Судебная медицина // К.: Вища школа, 1980. — С.221-250.

5. Судебная медицина. Руководство для врачей. Под ред. Матышева А. А., Деньковского А. Р.// Л-д.: Медицина, 1985. — С.221-250.

6. Наказ № 6 “Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України” // МОЗ, 1995.

7. Кримінальний кодекс України (станом на 5 квітня 2001 р.)

8. Герасименко О. Тлумачний та російсько-український словники з судової медицини // Донецьк, 1999. — 292 С.

9. Завальнюк А. Х. Тлумачний словник судово-медичних термінів // Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. — 351 С.