Методична розробка лекції на тему

Вид материалаЛекція

Содержание


Методична розробка лекції на тему
Матеріальне забезпечення
Тезовий зміст лекції
Контрольні питання до лекції
Методична розробка лекції
Матеріальне забезпечення
Тезовий зміст лекції
Контрольні питання до лекції
Подобный материал:
1   2   3   4   5

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЇ

НА ТЕМУ:

Судово-медична експертиза речових доказів. Загальні відомості про речові докази. Роль лікаря-спеціаліста в галузі судової медицини у виявленні речових доказів під час огляду місця події, їх описанні та вилученні. Судово-медична експертиза крові, сперми та волосся.”


Лекція розрахована на 2 години

МЕТА: ознайомити студентів із сучасними можливостями судово-медичної експертизи речових доказів та акцентувати їх увагу на функціях лікаря-спеціаліста в галузі судової медицини при виявленні та описанні речових доказів біологічного походження під час огляду місця події.

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1. Таблиця з різновидами слідів крові на місці події.

2. Спектр гемоглобіну та його похідних.

3. Таблиця з мікрокристалічними реакціями на кров.

4. Таблиця з судово-медичної експертизи сперми.

5. Таблиця з судово-медичної експертизи волосся.

ТЕЗОВИЙ ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ

В лекції послідовно розкривають наступні питання:

Поняття речових доказів та їх класифікація відповідно до кримінально-процесуального кодексу. Організація судово-медичної експертизи речових доказів, мета їх дослідження в структурних підрозділах бюро судово-медичної експертизи.

Судово-медична експертиза крові. Алгоритм проведення експертизи. Сліди крові на місці події, їх виявлення, описання та вилучення “предметів-носїів” лікарем-спеціалістом в галузі судової медицини. Питання, які можуть бути вирішені при судово-імунологічній експертизі крові.

Визначення наявності крові: попередні дослідження — зовнішній вигляд, огляд в УФ променях, проби з виявлення каталазної, пероксидазної активності і явища хемолюмінісценсії крові та доказові – спектральне виявлення гемоглобіну та його похідних, мікрокристалічні реакції, мікролюмінесценсія гематопорфірину, виявлення гемоглобіну біохімічними методами, зокрема, хроматографією у тонкошаровому сорбенті, за допомогою діагностичного тесту “Гемофан”.

Визначення видової приналежності крові – реакція преципітації Чистовича-Уленгута та її модифікації.

Визначення індивідуальної приналежності крові. Поняття про групу крові та генетичні системи крові — єритроцитарні, лейкоцитарні, тромбоцитарні, плазменні та ферментні системи крові. Структура клітинного антигену крові. Сучасна класифікація (1998 р.) антигенів еритроцитів: система антигенів еритроцитів, колекція антигенів еритроцитів та серія антигенів еритроцитів. Цифрове та буквове позначення антигенів. Групи крові за системою АВО. Методи визначення групи крові у плямі – метод покровного скла, абсорбції-елюції та її кількісна модифікація. Геномна дактилоскопія, її можливості.

Визначення статевої приналежності, давнини утворення плям крові, регіонарного її походження, приналежності дорослій людині чи новонародженому.

Особливості судово-медичної експертизи встановлення батьківства, материнства та заміни дітей.

Судово-медична експертиза сперми. Виявлення слідів сперми під час огляду місця події, на речових доказах. Питання, які підлягають вирішенню при дослідженні плям сперми.

Попередні методи встановлення наявності сперми — люмінесцентний метод, проба Флоранса, проба з картопляним соком, їх сутність, значення. Вірогідні методи визначення наявності сперми — морфологічний, біохімічний, аналіз хімічних елементів та ін. Визначення індивідуальної приналежності сперми, особливості дослідження.

Судово-медична експертиза волосся, приводи, значення в судово-медичній та криміналістичній практиці. Виявлення волосся на місці події, особливості його вилучення. Питання, які вирішують під час експертизи волосся.

Дослідження волосся в лабораторії: макро- та мікроскопічна його структура (форма, довжина, колір, товщина, кутикула, серцевина, коренева та периферична кінцівка волосся), порівняльне дослідження волосся, різниця між волоссям людини та тварини; регіонарне походження, різниця між волоссям, яке випало та яке вирвали, ознаки дії зовнішніх факторів на волосся, статева приналежність, визначення індивідуальної приналежності. Виявлення наявності в волоссі отруйних речовин, хімічних елементів та наркотиків.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ЛЕКЦІЇ

1. Що таке “речові докази” та яка їх класифікація?

2. Де проводиться судово-медична експертиза речових доказів біологічного походження?

3. Які функції спеціаліста в галузі судової медицини стосовно речових доказів при огляді місця події?

5. Які існують правила вилучення речових доказів біологічного походження з різних предметів-носіїв?

6. Які сліди може утворювати кров на місці події та які їх властивості?

7. Які питання можна вирішити під час судово-медичної експертизи крові?

8. Як довести наявність крові?

9. Як визначають видову приналежність крові?

10. Які існують групові системи крові?

11. Що являє собою антиген крові?

12. Які існують групи крові за системою АВО та які її особливості можуть впливати на результати експертизи?

13. Які існують методи визначення групи крові у плямі?

14. Що таке геномна дактилоскопія та які її можливості?

15. Як можна визначити статеву належність крові?

16. Що таке регіонарне походження крові та як її визначають?

17. Як проводять диференціацію крові плода, новонародженого і дорослої людини?

18. Які питання вирішують судово-медичні імунологи при дослідженні сперми?

19. Як визначають наявність сперми в плямі?

20. Як визначають групову приналежність сперми? Що таке видільництво?

21. Які питання ставить слідство перед судово-медичними експертами при дослідженні волосся?

22. Як встановлюють наявність волосся?

23. Як відрізнити волосся людини від волосся тварини?

24. Як встановити регіонарне походження волосся?

25. Чим відрізняється волосся вирване від того, що випало?

26. Як змінюється волосся від дії зовнішніх чинників?

27. Як встановлюють індивідуальне походження волосся?

ЛІТЕРАТУРА

1. Концевич І. О., Михайличенко Б. В. Судова медицина // К.: МП “Леся”, 1997. — С.518-562.

2. Барсегянц Л. О., Левченков Б. Д. Судебно-медицинская экспертиза выделений человека // М., 1978. — 144 С.

3. Кривда Г. Ф. Популяционно-генетическое изучение систем лейкоцитарных антигенов человека среди населения юга Украины и применение ее в практике судебной медицине. Автореферат канд. дис., 1978.

4. Томилин В. В.. Гладких А. С. Судебно-медицинское исследование крови // М., 1981.

5. Томилин В. В., Барсегянц Л. О., Гладких А. С. Судебно-медицинское исследование вещественных доказательств // М., 1989. — 304 С.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЇ

НА ТЕМУ:

Правові та морально-етичні норми, які регламентують взаємовідносини між лікарем і хворим. Судово-медичні аспекти лікарської етики та деонтології. Відповідальність медичних працівників за професійно-посадові правопорушення відповідно до КК України. Лікарські помилки. Особливості проведення судово-медичних експертиз з приводу “лікарських справ.”

Лекція розрахована на 2 години

МЕТА: розкрити деонтологічні особливості взаємовідносин між лікарем та хворим, ознайомити студентів відповідно до статей кримінального кодексу із відповідальністю за професійно-посадові правопорушення; навести відомості про лікарські помилки та особливості проведеня судово-медичної експертизи у разі “лікарських справ”.

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ


1. Слайди з статтями кримінального кодексу стосовно відповідальності лікарів за професійно-посадові правопорушення.

2. Таблиця з класифікацією лікарських помилок.

3. Приклади з судово-медичної практики щодо кримінальної відповідальності лікарів за професійно-посадові правопорушення.

ТЕЗОВИЙ ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ

В лекції послідовно розкривають такі питання:

Поняття про лікарську етику і деонтологію, їх соціально-історична обумовленість. Правові і морально-етичні принципи медичного обслуговування. Основні питання медичної етики і деонтології. Поняття про лікарську таємницю. Правові норми, які регулюють взаємовідносини між лікарем і хворим. Значення “Основ законодавства України про охорону здоров’я” для медичної практики.

Види професійних правопорушень медичних працівників. Проступки медичних робітників. Визначення негативних наслідків в медичній практиці: лікарські помилки, ятрогенні захворювання, нещасні випадки, їх причини.

Посадові та професійні злочини медичних працівників, які обумовлені чинним законодавством.

Стаття 131. Неналежне виконання професійних обов'язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби

Стаття 132. Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби

Стаття 134. Незаконне проведення аборту

Стаття 137. Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей

Стаття 138. Незаконна лікувальна діяльність

Стаття 139. Ненадання допомоги хворому медичним працівником

Стаття 140. Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником

Стаття 141. Порушення прав пацієнта

Стаття 142. Незаконне проведення дослідів над людиною

Стаття 143. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини

Стаття 144. Насильницьке донорство

Стаття 184. Порушення права на безоплатну медичну допомогу

Стаття 238. Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення

Стаття 319. Незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин

Стаття 325. Порушення правил боротьби з епідеміями

Стаття 326. Порушення правил поводження з мікробіологічним або іншими біологічними агентами чи токсинами

Стаття 366. Службове підроблення

Стаття 367. Службова недбалість

Стаття 384. Завідомо неправдиве показання

Стаття 385. Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов'язків

Стаття 387. Розголошення даних досудового слідства або дізнання

Порядок проведення судово-медичної експертизи по так званих “лікарських справах”. Використання матеріалів цих експертиз для підвищення якості лікувально-профілактичної допомоги населенню.

Під час лекції студентів знайомлять із статтями

“Основ законодавства України про охорону здоров'я”, статтями Кримінального кодексу та прикладами судово-медичних експертиз.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ЛЕКЦІЇ

1. Визначення поняття “лікарська етика”, “деонтологія” та їх соціально-історична обумовленість.

2. Основні питання медичної етики і деонтології.

3. Поняття про лікарську таємницю. Правові та моральні норми, які регламентують взаємовідносини між лікарем і хворим.

4. ”Основи законодавства України про охорону здоров’я”, прийняті Верховною Радою України в 1992 р. Перелік положень, внесених в законодавство і їх правова регламентація.

5. Посадово-професійні правопорушення медичних працівників, які обумовлені чинним законодавством.

6. Визначення негативних наслідків в медичній практиці, лікарські помилки, нещасні випадки, ятрогенні захворювання тощо та їх правова оцінка.

7. “Лікарські справи”, порядок розслідування і проведення судово-медичних експертиз у зв’язку з правопорушеннями медичних працівників.

ЛІТЕРАТУРА

1. Концевич І. О., Михайличенко Б. В. Судова медицина // К.: МП “Леся”, 1997. — С.591-639.

2. Завальнюк А. Х. Судова медицина (курс лекцій) // Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. — С.575-619.

3. Концевич И. А. Судебно-медицинские аспекты врачебной практики // К.: Здоровье, 1974. — 127 С.

4. Концевич И. А. Долг и ответственность врача // К.: Вища школа, 1983. — 112 С.

5. Основи законодавства України про охорону здоров’я.

6. Кримінальний кодекс України (станом на 5 квітня 201 р.).

7. Дргонец Ян, Холлендер П. Современная медицина и право // М.: Медицина, 1991. — 230 С.