Методична розробка

Вид материала

Документы

Содержание Загальні відомості Основна частина Класифікація вітрильників Корабель (фрегат) Гафельна шхуна Марсельна шхуна Бермудська шхуна Стаксельная шхуна Стаксельний кеч

Подобный материал:

• Методична розробка уроків та вимоги до неї, 75.68kb.
• Методична розробка проблемного уроку, 37.14kb.
• Запорізького обласного комітету з професійно-технічної освіти, 215.61kb.
• Тема уроку, 255.23kb.
• План уроку: Загальна тема №2: «Музика виражає та зображує», 77.38kb.
• Державний навчальний заклад Одеське Вище професійне училище торгівлі та технологій, 469.27kb.
• Дана методична розробка містить рекомендації щодо удосконалення техніки читання. Вній, 91.03kb.
• Навчально-виховний комплекс №16 Методична розробка циклу уроків з теми, 229.79kb.
• Впу №17 Методична розробка, 73.75kb.
• Методична розробка, 68.17kb.

Відділ освіти Тростянецької райдержадміністрації

Тростянецький Будинок дитячої творчості


МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

«Опис та креслення настільної моделі «Вітрильник »

(на обласний конкурс на кращу методичну розробку з

технічної творчості )


Керівник гуртка

початково – технічного моделювання

Цимбал Віктор Анатолійович


Тростянець , 2010р

ЗМІСТ

1. Вступ………………………………………………………3
   
2. Загальні відомості………………………………………..4
   
3. Основна частина………………………………………….5
   
   1. Корпус…………………………………………………….5
      
   2. Рангоут……………………………………………………6
      
   3. Такелаж…………………………………………………...6
      
   4. Вітрила……………………………………………………7
      
4. Висновки………………………………………………….8
   
5. Додатки…………………………………………………...9
   
   1. Класифікація вітрильників………………………………9
      
6. Список використаної літератури …………………………15
   

-1-

ВСТУП

На заняттях гуртка початково-технічного моделювання вихованці виготовляють моделі кораблів і суден: об’ємних, силуетних, настільних, з гумовим двигуном.

Колективне виготовлення настільної моделі вітрильника дає змогу дітям в повній мірі проявити вміння застосовувати набуті знання на практиці, придбати безцінний досвід власної творчої діяльності, виховує вміння працювати в колективі. Робота над виробом двома бригадами однієї групи гуртківців пробуджує в них дух суперництва, що призводить до прояву творчої ініціативи членів бригад у виготовленні вітрильника та його оздобленні. В той же час колективна робота дає можливість вихованцям гуртка побачити результат своєї праці через менший проміжок часу, аніж довелося б витратити на виготовлення моделі самотужки. Вигляд спрощеної, але в той же час насиченої деталями настільної моделі сповнює гуртківців виправданою гордістю за результат своєї праці.

Під час виготовлення виробу діти працюють з різними матеріалами: деревиною, фанерою, пластмасою, тканиною, нитками, формуючи та розвиваючи при цьому навички роботи з ними. В роботі використовується різноманітний інструмент: розмічально-вимірювальний – лінійка, кутник, олівець; столярний – рубанок, долото, стамеска, киянка, шило, дриль, наждачний папір, клей; швацький – голка, нитка, ножиці; малярний – щітка, лак, фарби.

Виконання цієї роботи допомагає гуртківцям визначитися з колом майбутніх власних інтересів і буде особливо привабливим для тих, хто зацікавиться судномоделюванням.


-2-

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ


У цьому світі важко уявити собі щось більш романтичне, ніж вітрильник. Звичайно, подорож по морю сама по собі – романтика, але вітрильник – це вершина романтичних мріянь, який манить своєю загадковістю.

Ми маримо вітрильниками з дитинства, читаючи Жюль Верна, Джека Лондона чи Владислава Крапівіна. Але й дорослого плавання навіть на маленькій вітрильній яхті не залишить байдужим. А коли на горизонті з’являється справжній великий парусник з кількома щоглами і повним набором косих і прямих вітрил – це просто захоплює дух (додаток 1). Вітрила – це символ мрії, успіху і прагнення досконалості.

Морський транспорт здійснює перевезення вантажів і паса­жирів океанами, морями і морськими каналами. Здавна людство використовувало вітрильники.

Вони були основним транспортним засобом до середи­ни XIX ст. Тривалий час судна будувалися з дерева. У 1839 році винайшли спосіб застосування компасів на металевих суднах, що відкрило шлях до широкого використання таких суден для морських перевезень.

Настільна модель вітрильника, виготовлена руками дітей, дає змогу краще зрозуміти принцип використання сили вітру, як джерела альтернативної екологічно чистої енергії. Також у дітей формуються базові фізичні поняття про обтічність форм у техніці, силу опору води й повітря, плавання суден, використання блоків та інші.


-3-

ОСНОВНА ЧАСТИНА


1.Корпус

Виготовлення вітрильника розпочинається із вибору заготовки, яка не має містити вад. Із ковбика довжиною близько 600 мм керівник гуртка готує заготовку, попередньо знявши з неї кору та розколовши навпіл. Заготовка розмірами 500х110х80 мм обрізується по розмірах та існує необхідність підготувати для дітей базову поверхню (зазвичай – це майбутня палуба).

Для виготовлення щогл можна використати штапики або виготовити заготовки, розпустивши дошку на рейки квадратним перерізом із стороною 8 мм та довжиною близько 400 мм. Реї виготовляються з рейки квадратним перерізом із стороною 3 мм. Борти нарощуються по периметру рейками квадратним перерізом із стороною 2 мм.

Бокові планки виготовляються з рейки квадратним перерізом із стороною 5 мм.

За шаблоном проводиться розмічання базової поверхні. Кутником виконують розмітку кільової лінії. Долотом і стамескою проводиться формування носової частини моделі. При цьому потрібно періодично проводити візуальну звірку симетричності оброблених поверхонь. Борти стесуються до кільової лінії рубанком. Візуальна звірка симетричності при цьому проводиться також.

Кормова та носова надбудови формуються шляхом вилучення шару деревини в середній частині палуби. За розмірами виконують пропили, які обмежують надбудови і за допомогою долота й стамески знімається зайвий шар деревини. З цієї причини при виборі заготовки слід орієнтуватися на

Деревини, яка добре сколюється в потрібному напрямку, наприклад – ясенину.

Після надання контурам моделі необхідної форми, її поверхня обробляється наждачним папером.

Отвори під бушприт і щогли висвердлюються глибиною близько 20 мм. Причому отвір під бушприт висвердлюється під кутом. Через певну складність та небезпеку травматизму зробити його повинен керівник гуртка.

Отвори під гарматні порти розсвердлюються після висвердлювання отворів під гармати по всьому периметру на глибину близько 5 мм, а потім пробиваються металевим стержнем відповідного квадратного перерізу. Отвори під гармати мають глибину 20 мм.

Фальшборт виготовляється із смужки фанери, яка приклеюється до палуби моделі, носової та кормової надбудов заодно із корпусом. Вздовж корпусу на носовій та кормовій надбудовах приклеюється суха рейка перерізом □2 мм, попередньо пропарена у гарячій воді та якій надано необхідної форми.

-4-

2.Рангоут


Рангоут – загальна назва пристроїв для підйому та розтягування вітрил. Він забезпечує їх встановлення й утримування в робочому стані. До рангоуту відносять, зокрема, щогли – основу для кріплення реїв і такелажу, стеньги – продовження щогл, бушприт – похила щогла, що встановлюється на носі судна, призначена для підйому та кріплення кліверів (трикутних вітрил), реї, призначені для несення прямих вітрил і ряд інших.

За допомогою наждачного паперу щоглам і реям потрібно надати циліндричної форми. Бушприт встановлюється в отвір в носовій частині моделі. За допомогою ниток і клею реї встановлюються на визначених місцях кожної щогли в одній площині. Після цього щогли потрібно закріпити в призначених для них місцях на корпусі моделі.

Із рейки перерізом □5 мм виготовляються планки для кріплення такелажу. Для цього їх парами затискають у лещатах і по лінії дотику через визначені проміжки просвердлюють свердлом Ø3 мм. Після їх роз'єднання отримуємо вздовж однієї сторони кожної планки пази, глибиною 1.5 мм. Планки приклеюються в відповідних місцях корпусу.

Кермове стерно вирізається із фанери по шаблону, шліфується наждачним папером і приклеюється в належному місці по центру корми та збігаючись із кільовою лінією судна.

Після висихання клею виріб фарбують 2-3 рази (кожному шарові лаку та фарби необхідно підсохнути) та оздоблюють.


3.Такелаж


Такелаж — загальна назва усіх снастей на судні; виділяють стоячий і бігучий.

Стоячий такелаж служить для утримування на місці рангоутних частин.

Бігучий такелаж служить для утримування решти снастей, для підйому і збирання вітрил, керування ними і т.п. На такий такелаж майже виключно використовуються прядивні троси.

На моделі встановлюється імітація такелажу із швацької нитки. Нитки до щогли прив’язуються по мірі віддалення від поверхні палуби, тобто – з початку в нижчій точці, а потім – вище. Вільні кінці зв’язуються парами після проведення їх через відповідні пази планок – під ними. Хвости обережно обрізуються так, щоб не розв’язалися вузли.


4.Вітрила


Вітрило  – будь-яка поверхня, призначена для створення тяги під впливом вітру.

-5-

Вітрила зазвичай використовуються на морських судах (вітрильних судах).

Прямі вітрила - вітрила, які ставляться поперек судна і встановлюються на реях, що кріпляться до щогли та стеньги. Мають вигляд рівнобокої трапеції. Ними озброюються великі вітрильні судна: кораблі, барки, баркентини, бриги та бригантини.

Латинське вітрило - вид скошеного вітрила. Має вигляд прямокутного трикутника. Верхньою стороною (гіпотенузою) кріпиться до реї, нахиленої вперед.

Бермудське вітрило - трикутне вітрило, що розтягується між щоглою та горизонтальним гиком. У даний час є найбільш поширеним типом вітрила. В простоті керування, встановлення й тяговим характеристикам є безперечним лідером.


-6-

Додаток 1


КЛАСИФІКАЦІЯ ВІТРИЛЬНИКІВ

До вітрильниx суден належать судна й шлюпки (човни), що приводяться в рух силою вітру, що діє на вітрила. При цьому судно може нести вітрила на одній, двох, трьох або більшій кількості вертикальних щогл.
Залежно від виду вітрильного озброєння вітрильники класифікують на:

	Корабель (фрегат) - вітрильне судно з повним вітрильним озброєнням, що несе на всіх щоглах прямі вітрила, а на бізань щоглі додатково - скошені.
	Барк - судно, що має три або більше щогл, остання з яких (суха) озброєна косими вітрилами.
	Бриг - двощоглове судно з прямими вітрилами на обох щоглах та скошеним вітрилом на грот-щоглі.
	Баркентина - судно, що має три або більше щогл, перша з яких має пряме вітрильне озброєння, а інші - скошене.
	Бригантина - двощоглове судно, яке на першій щоглі несе прямі, а на задній – скошені вітрила.
	Гафельна шхуна – дво- (або більше) щоглове судно с гафельним озброєнням.
	Марсельна шхуна - судно, що має в додаток до гафельного озброєння прямі вітрила (марселі) на передній щоглі.
	Бермудська шхуна - шхуна, озброєна косими (без гафелів) бермудськими вітрилами.
	Стаксельная шхуна - шхуна, що озброєна замість триселів стакселями.
	Стаксельний кеч - двощогле судно, що озброєно стакселями, задню щоглу встановлено попереду головки белера керма.
	Гафельний кеч - те ж, що й стаксельний, але замість стакселів озброєний гафельними вітрилами (триселями).
	Бермудський йол - двощогле судно, озброєне бермудськими вітрилами, задня щогла встановлена на зрізі корми (позаду головки белера керма).

 


-8-




Схема 1 . Корпус


-9-