Збірник нормативно – правових документів, які визначають та регулюють напрямки діяльності психологічної служби в системі освіти
| Вид материала | Закон |
СодержаниеКабінет міністрів україни Кабінет міністрів україни Державна програма |
- Про діяльність психологічної служби у знз, 193.98kb.
- Про особливості діяльності психологічної служби області у 2011-2012 навчальному році, 144.23kb.
- Програма розвитку психологічної служби в системі освіти золочівського району на період, 250.66kb.
- Програма розвитку психологічної служби в системі освіти харківської області на період, 446.78kb.
- Міська програма розвитку психологічної служби системи освіти міста на період до 2012, 189.17kb.
- Головне управління охорони здоров’я облдержадмністрації, 511.52kb.
- Методичні рекомендації щодо організації І змісту діяльності працівників психологічної, 176.96kb.
- Моніторинг психологічного супроводу навчально-виховного процесу в птнз, 53.42kb.
- Розроблений відповідно до Методичних рекомендацій з розроблення стандартів адміністративних, 634.8kb.
- Законодавче обґрунтування, 308.21kb.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 22 квітня 2006 р. N 229-р
Київ
Про схвалення Концепції Загальнодержавної
програми "Національний план дій щодо
реалізації Конвенції ООН про права дитини
на 2006-2016 роки"
1. Схвалити Концепцію Загальнодержавної програми "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на 2006-2016 роки", що додається.
Визначити Мінсім'ямолодьспорт державним замовником Програми.
2. Мінсім'ямолодьспорту разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити проект Загальнодержавної програми "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на 2006-2016 роки" та подати його до 1 травня 2006 р. Кабінетові Міністрів України.
Прем'єр-міністр України Ю.ЄХАНУРОВ
Інд. 28
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 22 квітня 2006 р. N 229-р
КОНЦЕПЦІЯ
Загальнодержавної програми "Національний
план дій щодо реалізації Конвенції ООН
про права дитини на 2006-2016 роки"
Загальна частина
Загальнодержавна програма "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на 2006-2016 роки" (далі - Національний план дій) розробляється на виконання Указу Президента України від 11 липня 2005 р. N 1086 ( 1086/2005 ) "Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей", який визначив реалізацію державної політики щодо захисту прав дітей одним з основних напрямів діяльності органів виконавчої влади.
Передбачає розроблення такого плану дій і Підсумковий документ спеціальної сесії в інтересах дітей Генеральної асамблеї ООН "Світ сприятливий для дітей", що підписаний Кабінетом Міністрів України 10 травня 2002 року.
З метою реалізації державної політики щодо захисту прав дітей прийнято Закон України "Про охорону дитинства" ( 2402-14 ), який визначив охорону дитинства загальнонаціональним пріоритетом, активізовано процес законотворення щодо захисту прав дітей, що сприяло розвитку системи надання професійної допомоги дітям та сім'ям з дітьми, багаторазово збільшено розміри допомоги при народженні дитини, допомоги на дітей-інвалідів, дітей, що перебувають під опікою та піклуванням, інших виплат, створено мережу служб та закладів для захисту і підтримки дітей, що знаходяться у складних життєвих обставинах. Починаючи з 1996 року готується щорічна державна доповідь про становище дітей в Україні, яка презентується громадськості та міжнародній спільноті.
Економічні, соціальні, екологічні та інші проблеми торкнулися в першу чергу найбільш соціально незахищеної категорії населення - дітей.
Протягом останніх років зберігається тенденція до погіршення стану здоров'я дітей. За даними МОЗ, у 2004 році розповсюдженість захворювань у дітей віком до 14 років становила 1790,9 випадка проти 1745,9 випадка у 2003 році, віком 14-18 років - 1307,39 випадка проти 1277,21 у 2003 році.
Високий рівень захворюваності дітей зумовлений такими факторами, як поширення шкідливих звичок, зокрема вживання алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, а також ранній початок статевого життя. Залишаються високими показники дитячої інвалідності: на кінець 2004 року нараховувалося майже 136 тис. дітей-інвалідів, що становить 1,4 відсотка загальної кількості дітей.
На обліку в закладах охорони здоров'я у 2004 році перебувало 3855 ВІЛ-позитивних дітей віком до 14 і 172 дитини від 15 до 17 років, а хворих на СНІД - відповідно 148 і 3 дитини.
На реформуванні та модернізації освіти дітей негативно позначається недостатнє забезпечення навчальних закладів сучасними підручниками та навчальними посібниками, технічними засобами, комп'ютерною технікою, іншим обладнанням. Поширення практики надання платних послуг у сфері освіти зробило їх малодоступними для дітей, які виховуються у родинах з низьким рівнем матеріального забезпечення. Крім того, відбувається таке негативне явище, як ліквідація дошкільних навчальних закладів. За минулий рік їх кількість зменшилася на 281 (у містах - 169, селах - 112).
Спостерігається постійне збільшення кількості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - це понад 96 тис. осіб, з них майже 62 тис. перебуває у закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що на 71 відсоток більше, ніж у 1995 році. При цьому 90 відсотків дітей втратили сім'ю через відмову батьків опікуватися долею дитини.
Протягом останніх п'яти років зменшилася майже на 40 відсотків кількість усиновлених дітей з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (у 2000 році - 2043, у 2004 - 1492 особи).
Діти, позбавлені батьківського піклування, потрапляють у сферу впливу кримінальних структур, займаються жебракуванням, бродяжництвом. Є факти сексуальної експлуатації, насильства, жорстокого поводження з дітьми та торгівлі ними.
Відсутність у державі системи ювенальної юстиції, орієнтованої на профілактичні заходи, призводить до збільшення кількості дітей, що перебувають у конфлікті із законом.
Основними причинами ситуації, що склалася, є:
загальне зниження рівня життя населення, безробіття одного або обох батьків, виїзди їх до інших країн чи регіонів з метою працевлаштування;
збільшення кількості неблагополучних сімей та розлучень, асоціальна поведінка батьків, ухиляння або відсторонення батьків від виконання своїх обов'язків з виховання дітей, жорстокість і насильство в сім'ях;
недостатнє фінансування навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, культури, соціального захисту;
відсутність соціальних стандартів діяльності служб, що працюють з дітьми;
існування застарілої системи опіки та піклування над дітьми;
низька активність територіальної громади у розв'язанні проблем дітей.
Мета і завдання
Метою Національного плану дій є визначення шляхів урегулювання питань ефективного забезпечення та захисту прав дітей з урахуванням Цілей розвитку тисячоліття та стратегії Підсумкового документа спеціальної сесії в інтересах дітей Генеральної асамблеї ООН "Світ, сприятливий для дітей".
Для досягнення зазначеної мети у Національному плані дій слід передбачити:
пріоритети і принципи реалізації державної політики щодо поліпшення становища дітей, захисту їх прав відповідно до міжнародних зобов'язань;
стратегію досягнення загальних цілей Національного плану дій;
шляхи реформування і приведення системи забезпечення та захисту прав дітей у відповідність із сучасними умовами та реальними потребами дітей;
організацію роботи з надання психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, соціально-економічних юридичних, інформаційних та інших послуг дітям незалежно від місця проживання;
заходи щодо індивідуального фізичного, розумового, духовного розвитку кожної дитини;
удосконалення законодавства у сфері захисту прав дітей;
розширення використання інформаційного простору для висвітлення питань соціально-правового захисту дітей;
заходи посилення відповідальності батьків або осіб, що їх замінюють, посадових осіб за виконання своїх обов'язків щодо догляду, виховання дітей та захисту їх прав;
удосконалення системи контролю та моніторингу дотримання прав дітей.
Виконання завдань Національного плану дій здійснюватиметься у сфері охорони здоров'я, освіти, захисту прав дітей, їх культурного і духовного розвитку, забезпечення участі в житті суспільства, а також міжнародного співробітництва з питань захисту прав дітей.
Фінансове забезпечення виконання
Національного плану дій
Витрати, пов'язані з виконанням Національного плану дій, здійснюються починаючи з 2006 року за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також інших джерел.
Очікувані результати
Виконання Національного плану дій дасть можливість:
створити систему захисту та збереження здоров'я дітей;
створити умови для повноцінного життя у суспільстві дітей-інвалідів та дітей з вадами фізичного та розумового розвитку здобуття ними освіти, професійної підготовки, забезпечення конкурентоспроможності на ринку праці, працевлаштування;
активізувати процес формування у дітей здорового способу життя забезпечити їх широке залучення до фізичної культури і спорту, поліпшити оздоровлення та відпочинок дітей;
створити систему надання психологічних, соціально-педагогічних соціально-медичних, соціально-економічних, юридичних, інформаційних та інших послуг дітям незалежно від місця проживання;
забезпечити зміцнення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров'я і культури, навчальних закладів;
реформувати систему закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
розробити та впровадити механізм надання соціальної допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, за принципом "гроші ходять за дитиною";
поширити форму сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, як пріоритетну;
активізувати процес усиновлення;
здійснювати захист дітей-біженців, дітей трудових мігрантів та інших;
впровадити систему ювенальної юстиції;
здійснювати захист дітей від жорстокого поводження, експлуатації та насильства;
активізувати діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадськості щодо підтримки сімей з дітьми;
пропагувати кращі здобутки національної культури та духовної спадщини, національно-патріотичного виховання дітей, здійснювати виявлення та підтримку обдарованих дітей;
забезпечити широку участь дітей у житті суспільства;
підтримувати громадські організації, діяльність яких спрямована на соціальне становлення та розвиток дітей;
активізувати діяльність територіальної громади стосовно захисту прав дітей;
забезпечити організацію соціальної реклами та широке висвітлення у засобах масової інформації питань соціально-правового захисту дітей, виконання положень Конвенції ООН про права дитини ( 995_021 ), проблем дітей, які знаходяться у складних життєвих обставинах.
У Національному плані дій обов'язково передбачається проведення моніторингу, оцінки ефективності заходів, що здійснюватимуться.
Виконавцями Національного плану дій разом із державними органами можуть бути громадські організації, міжнародні фонди.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 11 травня 2006 р. N 623
Київ
Про затвердження Державної програми
подолання дитячої безпритульності і
бездоглядності на 2006-2010 роки
З метою соціально-правового захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, та застосування ефективних форм їхсоціальної підтримки Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Державну програму подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006-2010 роки, що додається.
2. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям розробити в місячний строк регіональні програми подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006-2010 роки.
3. Центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям надсилати щороку до 31 січня Міністерству у справах сім'ї, молоді та спорту інформацію про хід виконання Програми, затвердженої пунктом 1 цієї постанови, для її узагальнення та подання до 20 лютого Кабінетові Міністрів України.
Прем'єр-міністр України Ю.ЄХАНУРОВ
Інд. 28
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 11 травня 2006 р. N 623
ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА
подолання дитячої безпритульності і
бездоглядності на 2006-2010 роки
Загальна частина
Умови, що на сьогодні склалися, призвели до такого соціального явища, як безпритульність і бездоглядність дітей. Діти, що покинуті батьками або самі покинули сім'ю, в якій не створено нормальних умов для життя та повноцінного розвитку, займаються бродяжництвом, жебракуванням, крадіжками, систематично вживають алкогольні напої, токсичні і наркотичні речовини та часто стають жертвами сексуальних злочинів, залучаються дорослими до протиправної діяльності. Життя і здоров'я таких дітей постійно перебуває під загрозою, а збільшення їх чисельності також становить певну загрозу для суспільства.
До основних причин, що зумовлюють дитячу безпритульність і бездоглядність, слід віднести такі:
невідповідність організації роботи центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з питань сім'ї та дитинства реальним потребам суспільства;
неспроможність батьків утримувати дітей, що зумовлює збільшення звернень до притулків;
жорстокі форми виховання дітей в сім'ях;
психологічна криза стосунків батьків та дітей;
неспроможність або небажання сім'ї виконувати виховні функції;
перебування дітей під опікою матеріально неспроможних родичів (бабусь, дідусів);
експлуатація батьками праці дітей, що призводить до послаблення будь-якої мотивації до продовження навчання;
нездатність державної інтернатної системи забезпечити соціалізацію вихованців з урахуванням їх потреб та умов розвитку суспільства;
низька результативність роботи органів опіки та піклування, недосконала система виявлення неблагополучних сімей.
Одним з напрямів подолання сирітства є створення та поширення форм сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Мета і завдання Програми
Мета цієї Програми полягає у подоланні дитячої безпритульності і бездоглядності, запобіганні сирітству, створенні умов для всебічного розвитку та виховання дітей.
Основними завданнями Програми є:
розроблення та запровадження ефективних форм роботи з профілактики дитячої безпритульності і бездоглядності, виявлення на ранній стадії сімей, які неспроможні або не бажають виконувати виховні функції, та забезпечення захисту прав дітей, які виховуються в таких сім'ях;
застосування ефективних форм соціальної підтримки дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах;
створення єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з наступним впровадженням системи їх обліку;
запровадження ефективних форм і методів роботи з дітьми, які перебувають в закладах соціального захисту;
завершення роботи з формування мережі закладів соціального захисту дітей та удосконалення їх діяльності;
забезпечення підготовки та перепідготовки фахівців закладів соціального захисту дітей.
Фінансове забезпечення
Фінансове забезпечення виконання Програми здійснюється в межах видатків, передбачених центральним і місцевим органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим у державному і місцевих бюджетах на відповідну мету, та за рахунок інших джерел.
Очікувані результати виконання Програми
Виконання Програми дасть змогу:
розробити і запровадити ефективні форми роботи з дітьми та їх біологічними батьками з метою усунення причин безпритульності і бездоглядності;
реалізувати право дітей на сімейне виховання, насамперед біологічними батьками або в прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу;
спрямувати роботу органів опіки і піклування з урахуванням пріоритетності впровадження сімейних форм влаштування дітей;
поліпшити фінансове та матеріально-технічне забезпечення закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей, притулків, центрів соціально-психологічної реабілітації дітей;
забезпечити кваліфікованими кадрами заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також дитячі будинки сімейного типу, притулки, центри соціально-психологічної реабілітації дітей;
створити єдину інформаційну систему ведення обліку кількості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
реорганізувати притулки в центри соціально-психологічної реабілітації дітей.
У результаті виконання Програми передбачається забезпечити:
зменшення на 50 відсотків кількості безпритульних і бездоглядних дітей;
проведення реабілітаційної роботи з біологічними батьками дітей;
надання комплексної допомоги сім'ям з дітьми, зокрема сприяння працевлаштуванню батьків, отриманню державної допомоги.
Для виконання Програми необхідно здійснити такі заходи:
Удосконалення нормативно-правової бази
1. Внесення до Кабінету Міністрів України пропозицій щодо правового врегулювання питань соціального захисту дітей та запобігання бездоглядності, зокрема у частині посилення відповідальності батьків або осіб, що їх замінюють, за неналежне виховання дітей, порушення їх прав, жорстоке поводження, залучення до жебракування.
Мінсім'ямолодьспорт, МОН, МВС,
МОЗ, Мінфін, Мінекономіки,
Мінпраці, Мін'юст.
Постійно.
2. Проведення аналізу законодавства з питань дитинства з метою усунення розбіжностей та подання Кабінетові Міністрів України відповідних пропозицій.
Мінсім'ямолодьспорт, МОН, МВС,
МОЗ, Мін'юст.
2006-2008 роки.
3. Розроблення:
критеріїв проведення моніторингу і оцінки діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо соціального захисту дітей, поліпшення їх становища в суспільстві.
Мінсім'ямолодьспорт, МОН, МВС,
МОЗ, Мінпраці.
2006-2007 роки;
соціальних стандартів організації та функціонування прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, державної системи підготовки прийомних батьків, батьків-вихователів.
Мінсім'ямолодьспорт, МОН.
2006-2007 роки;
нормативно-правових актів з питань функціонування
соціально-реабілітаційних центрів - дитячих містечок.
Мінсім'ямолодьспорт, МОН,
Мінекономіки, Мінпраці, Мінфін,
МОЗ, Мін'юст.
2006-2007 роки.
Поширення сімейної форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування
4. Забезпечення своєчасного виявлення, обліку, проведення соціального інспектування та супроводження сімей, які неспроможні або не бажають виконувати виховні функції стосовно дітей, надання комплексної допомоги сім'ям з дітьми, зокрема сприяння працевлаштуванню батьків, отриманню державної допомоги.
Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, обласні, міські
держадміністрації,
Мінсім'ямолодьспорт, МВС, МОН.
Постійно.
5. Розроблення і запровадження:
соціальних технологій роботи з біологічними батьками, які не виконують виховних функцій, з метою усунення факторів, наявність яких унеможливлює утримання дітей в сім'ї.
Мінсім'ямолодьспорт, МОН.
Постійно;
порядку влаштування дітей у прийомні сім'ї.
Мінсім'ямолодьспорт, Рада
міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські
держадміністрації.
Постійно.
6. Забезпечення інформування пологовими будинками служб у справах неповнолітніх про випадки відмови матерів від дітей.
Мінсім'ямолодьспорт, МОЗ, МВС,
Мін'юст.
2006-2007 роки.
7. Створення і ведення електронних баз даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, і громадян України, які бажають взяти їх на виховання.
Мінсім'ямолодьспорт, МОН, МОЗ,
МВС, Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, обласні, Київська
та Севастопольська міські
держадміністрації.
Постійно.
8. Забезпечення першочергового влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім'ї, під опіку або піклування, дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім'ї.
Мінсім'ямолодьспорт, Рада
міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські
держадміністрації.
Постійно.
9. Систематичне проведення в літній період виїзних занять (літня школа) для прийомних сімей, батьків - вихователів дитячих будинків сімейного типу та осіб, які бажають взяти на виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Мінсім'ямолодьспорт.
2007-2010 роки.
Запобігання дитячій безпритульності і бездоглядності
10. Забезпечення:
налагодження співпраці місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо соціально-правового захисту безпритульних і бездоглядних дітей, їх соціалізації, реабілітації та адаптації в суспільстві.
Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, обласні, Київська
та Севастопольська міські
держадміністрації,
Мінсім'ямолодьспорт, МВС, МОН.
Постійно;
здійснення контролю за дотриманням культурно-розважальними закладами, ігровими залами, комп'ютерними клубами нормативно-правових актів щодо порядку відвідування їх дітьми, заборони продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, розповсюдження наркотиків, пропаганди проституції, насилля, жорстокості.
Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, обласні, Київська
та Севастопольська міські
держадміністрації.
Постійно;
здобуття повної загальної середньої освіти дітьми, які не навчалися тривалий час або не навчалися взагалі, на базі вечірніх (змінних) шкіл і професійно-технічних навчальних закладів.
МОН, Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, обласні, Київська
та Севастопольська міські
держадміністрації.
Постійно;
висвітлення в програмах телебачення питань про подолання дитячої безпритульності і бездоглядності, привернення уваги населення до цієї соціальної проблеми, а також якнайширшого залучення громадськості до її розв'язання.
Мінсім'ямолодьспорт, Рада
міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські
держадміністрації.
Постійно;
висвітлення в друкованих засобах масової інформації під тематичними рубриками стану виконання соціальних програм, акцій щодо соціального захисту дітей.Мінсім'ямолодьспорт,
Держкомтелерадіо, МОН, МКТ, МВС,
Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, обласні, Київська
та Севастопольська міські
держадміністрації.
Постійно;
підтримки діяльності Всеукраїнської дитячої лінії "Телефон довіри".
Мінсім'ямолодьспорт.
Постійно;
проведення Всеукраїнського огляду-конкурсу серед притулків для неповнолітніх.
Мінсім'ямолодьспорт.
Постійно;
створення документального фільму "Дитинство з вовчими очима".
Мінсім'ямолодьспорт.
2006 рік.
11. Організація в пологових будинках роботи консультаційних пунктів центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, спрямування діяльності центрів матері та дитини на роботу з матерями, які мають намір відмовитися від дитини, здійснення соціального супроводження таких матерів.
Мінсім'ямолодьспорт, МОЗ, Рада
міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські
держадміністрації.
Постійно.
12. Створення системи інформування підрозділів кримінальної міліції у справах неповнолітніх, служб у справах неповнолітніх, органів управління освітою про дітей, які не навчаються, скоїли злочини, правопорушення, затримані за вживання наркотичних речовин, алкогольних напоїв, бродяжництво, жебракування.
Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, обласні, Київська
та Севастопольська міські
держадміністрації.
Постійно.
13. Розроблення порядку працевлаштування і забезпечення житлом випускників шкіл-інтернатів, загальноосвітніх шкіл і професійних училищ, вихованців дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей.
Мінсім'ямолодьспорт, МОН, МВС,
Мінфін, Мінпраці, МОЗ, Мін'юст.
2007 рік.
14. Максимальне спрощення процедури влаштування безпритульних дітей до державних інтернатних закладів, дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей.
МОН, Мінсім'ямолодьспорт, Рада
міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські
держадміністрації.
2006 рік.
15. Проведення Всеукраїнської акції "Даруймо радість дітям".
Мінсім'ямолодьспорт, Рада
міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські
держадміністрації.
Серпень-вересень щороку.
16. Продовження співпраці з Дитячим фондом ООН в Україні, іншими громадськими, благодійними, релігійними організаціями, що працюють в інтересах дітей, з питань подолання безпритульності і бездоглядності.
Мінсім'ямолодьспорт, Рада
міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські
держадміністрації.
Постійно.
Науково-методична робота з подолання дитячої безпритульності і бездоглядності, кадрове та матеріально-технічне забезпечення служб у справах неповнолітніх
17. Проведення семінарів і нарад працівників, які займаються вирішенням питань запобігання бездоглядності серед дітей, їх реабілітацією та соціальним захистом.
Мінсім'ямолодьспорт, МОН, Рада
міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські
держадміністрації.
Постійно.
18. Організація і проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції "Діти вулиці: права, гарантії та захист".
Мінсім'ямолодьспорт, МОН, МВС,
Мін'юст.
Жовтень 2008 року.
19. Запровадження моніторингу дитячої безпритульності і бездоглядності.
Мінсім'ямолодьспорт.
2007-2010 роки.
20. Вивчення зарубіжного досвіду роботи та практичне впровадження ефективних технологій запобігання бездоглядності і безпритульності дітей, їх реабілітації та соціального захисту.
Мінсім'ямолодьспорт, Рада
міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські
держадміністрації.
Постійно.
21. Розроблення методичних рекомендацій щодо:
визначення змісту допомоги дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах;
проведення медичного та психологічного обстеження дітей, які перебували в стані безпритульності і бездоглядності;
організації соціальної роботи та реабілітації дітей, які тривалий час перебували у складних життєвих обставинах;
впровадження спеціальних технологій коригування поведінки і розумового розвитку дітей залежно від віку та соціальної історії;
підготовки безпритульних і бездоглядних дітей до подальшого влаштування, у тому числі повернення до біологічних батьків.
Мінсім'ямолодьспорт.
2007-2010 роки.
22. Підготовка та видання збірників нормативно-правових актів з питань подолання безпритульності і бездоглядності, забезпечення функціонування дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей, закладів соціального захисту дітей, реалізації прав дітей.
Мінсім'ямолодьспорт, МОН.
2007-2010 роки.
23. Забезпечення:
утворення і функціонування закладів соціального захисту для дітей та молоді, у тому числі притулків, центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та соціальних гуртожитків, а також виконання соціальних програм і заходів щодо поліпшення становища дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах.
Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, обласні, Київська
та Севастопольська міські
держадміністрації.
Постійно;
функціонування мережі позашкільних навчальних закладів за місцем проживання дітей, підвищення ефективності їх роботи, вжиття заходів до відновлення тих, що використовуються не за призначенням, залучення до занять в гуртках, спортивних секціях дітей з малозабезпечених і неблагополучних сімей.
Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, обласні, Київська
та Севастопольська міські
держадміністрації.
Постійно.
