Форум молодих науковців Львівщини. Збірник тез конференції: 22 травня 2011 року // За заг ред. О. М. Лозинського, І. В. Карівця, І. М. Назаркевича. У 3-х частинах

Вид материала

Документы

Содержание Іванців Святослав.Визначення поняття розбещення неповнолітніх

Подобный материал:

• Форум молодих науковців Львівщини. Збірник тез конференції: 22 травня 2011 року, 2281.89kb.
• Вельмишановні панове, ми продовжуємо термін приймання заявок до 15 травня!!!, 43.22kb.
• Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської, 4395.92kb.
• За загальною редакцією, 1428.32kb.
• Де надруковано. Видавництво Вид роботи учб, 290.21kb.
• Відомості про конференції, що плануються до проведення кафедрою соціально-економічної, 21.78kb.
• Академія муніципального управління до 15-річчя Академії муніципального управління, 5167.76kb.
• Програма проведення конференції 11 квітня 2011 року приїзд учасників конференції, 80.08kb.
• Академія внутрішніх військ мвс україни Збірник тез доповідей ІІІ науково-практичної, 1416.76kb.
• Збірка тез доповідей II міжнародної науково-практичної конференції «Фінансово-кредитний, 5138.1kb.

Іванців Святослав.
Визначення поняття розбещення неповнолітніх

В наш час сексуальне насилля над дітьми стало однією з найскладніших проблем. Все частіше об'єктом злочинної поведінки стає їх статева недоторканість, фізичний та психічний розвиток. Особливо негативний вплив на їх психологічний розвиток здійснюють ЗМІ, Інтернет.

Неоднозначність наукових підходів у визначенні поняття «розбещення неповнолітніх» створює труднощі при кваліфікації діянь. Отже спробуємо з’ясувати що ж слід розуміти під поняттям «розбещення неповнолітніх».

У працях фахівців з кримінального права зустрічаються різноманітні терміни, які характеризують механізм поведінки у статевих злочинних проти неповнолітніх, зокрема: «розбещення», «розпусні дії», «сексуальне зловживання», «сексуальна експлуатація», «дії сексуально характеру» тощо.

Так деякі науковці вважають, що розпусні дії не переслідують мети сексуального задоволення, а орієнтовані на свідомість неповнолітнього, на його моральне розбещення. Натомість Пудовочкін Ю. Е., і ми підтримуємо її думку, вважає що вчиняючи такі дії винна особа намагається, перш за все, задовольнити власні хворобливі потреби сексуального змісту, реалізувати потаємні бажання та отримати фізичне та пси­хічне задоволення [1, 219].

Якщо звернутися до історії, то, незважаючи на те, що зараз ста­теві злочини проти неповнолітніх вважаються тяжкими, у криміналь­ному законодавстві поняття "розпусні дії" з'явилося відносно недавно. В 1832 р. у французькому законодавстві була започаткована стаття, яка передбачала покарання за розбещення малолітніх, класифікуючи це як "зазіхання на їх сором'язливість" [2, 102].

Зауважимо, що термін, який використовувався в кримінальному кодексі 1960р., а саме "розпусні дії", був не зовсім вдалим, бо створював уявлення, що маються на увазі тільки фізичні сексуальні дії. Термін "розбещення" зазначений у ККУ 2001 р. є точнішим, оскільки включає в себе не лише фізичні, а й дії інтелектуального характеру, тому зміна формулювання, що відбулась, спри­яла однозначному розумінню, тлумаченню та застосуванню закону [3,112-113].

Дехто з науковців визначає сексуальне зловживання як "амора­льне" поводження із застосуванням сили, маніпулювання, омани, при­мушення дитини до сексуального контакту. На думку американських вчених Р. Бранта і В. Тіза, цей термін треба визначати як "примушення дитини до сексуальної стимуляції, невідповідної до віку та її ролі у сім'ї". " [4, 46]. У свою чергу Д. Фінкельхор, виділяючи одну з трьох категорій сексуальних посягань, трактує цей термін як "сексуальну експлуатацію дітей, зловживання їх безпорадністю для безпосередньо­го задоволення особистих сексуальних потреб дорослого або в комер­ційних цілях" .

М.А, Догадіна і Л.О. Пережогін взагалі не дають визначення цього терміну і вважають, що поняття сексуального насилля над дітьми слід розуміти не як обов'язкове примушення дітей погрозами або силою до виконання сексуальних дій, а як сам факт сексуальних дій з ними. [5, 4-6].

3 метою вирішення питання, що саме слід розуміти під «розбещення неповнолітніх» необхідно звернутись до кримінальних кодексів деяких іноземних держав, наприклад до канадського, в якому законодавець найбільш ретельно розробили правові норми відносна сексуального насилля над дітьми. Воно тлумачиться, як зловживання владою дорослим або підлітком, які шляхом примушення або омани намагаються вступити з неповнолітнім у сексуальний контакт, який включає і інцест, сексуальне спонукання, зґвалтування і експлуатацію дитини в порнографії і проституції. Тер­мін "сексуальне зловживання", як вважають канадські правники, включає дії від генітального торкання до статевого акту. При цьому вік дитини коливається від немовляти до старшого підліткового, а взаємозв'язок між дитиною і дорослим може бути неіснуючим, як у багатьох випадках непристойного поводження, або ж може бути інтимним, як у випадках інцесту між батьком і дитиною. На думку Н.К. Асанової фізичне насилля може бути або ж ні, дитина може зазнати серйозних ушкоджень чи її реакція мо­же бути невираженою (психічні, фізичні травми як наслідок сексуаль­них зловживань) [4, 47-54].

Науковці Українського інституту соціальних досліджень, роз­глядаючи один з підходів до вивчення такої соціальної проблеми, як жорстоке ставлення до дітей, вважають, що сексуальне насилля слід тлумачити, як залучення функціонально незрілих дітей та підлітків до сексуальних дій без їх розуміння та згоди на те. Сюди вони відносять дії, починаючи від спостерігання чи присутності під час статевого акту і до безпосереднього залучення дитини у статеві зносини [6, 78].

Враховуючи вищесказане, можна зробити висновок, що розбещення неповнолітніх стало однією з найскладніших проблем сучасності. Ми погоджуємось з думкою Д. Фінкельхора, який трактує «розбещення неповнолітніх» як "сексуальну експлуатацію дітей, зловживання їх безпорадністю для безпосередньо­го задоволення особистих сексуальних потреб дорослого або в комер­ційних цілях".

У зв’язку з неоднозначністю поняття «розбещення неповнолітніх» доцільно було б внести ККУ примітку до ст. 156. В ній потрібно вказати, що:

• розпустні дії – це дії вчинювані з метою задоволення особистих сексуальних потреб суб’єкта злочину, здатні викликати фізичне і моральне розбещення неповнолітніх потерпілих;
  
• розпустні дії можуть бути як фізичні так і інтелектуальними;
  
• фізичне розбещення – це, зокрема, оголення статевих органів винної або потерпілої особи, мацання їх, інші непристойні дотики, які викликають статеве збудження, навчання онанізму, вчинення у присутності потерпілого природного статевого акту, акту онанізму, мужолозтва або задоволення статевої пристрасті неприродним способом, схилення або примушення потерпілих до вчинення сексуальних дій між собою або щодо винного тощо [3,112].
  
• інтелектуальне розбещення може полягати, наприклад, у цинічних розмовах з потерпілим на сексуальні теми, розповіді відвертих, натуралістичних історій, фотографуванні потерпілого в різних сексуальних позах, демонстрації порнографічних предметів [3, 113].
  

Джерела:

1. Пудоючкин Ю.Е. Ответственность за преступления против несове­ршеннолетних по российскому уголовному праву / Ю.Е. Пудоючкин // Юриди­ческий центр Пресс. - 2002.

2. Люблинский П.И. Преступления в области пол+овых отношений / П.И. Люблинский // –M. -Л. : Френкель. - 1925.

3. Мельник М.І., Клименко В.А. Ненасильницькі статеві зносини / М.І. Мельник, В.А. Клименко // Кримінальне право України. - 2009.

4. Асанова Н.К. Руководство по предупреждению насилия над детьми / Н.К. Асанова //. -1997.

5. Догадина M.А., Пережогин Л.О. Сексуальное насилие над детьми: выявление, профилактика, реабилитация потерпевших. / М.А. Догадина, Л.О. Пережогин // Сам себе адвокат. - 1997.

6. Молодь України: стан, проблеми, шляхи розв'язання, 3б. наукових публікацій Українського інституту соціальних досліджень. Вип 7. - 1998.