Форум молодих науковців Львівщини. Збірник тез конференції: 22 травня 2011 року // За заг ред. О. М. Лозинського, І. В. Карівця, І. М. Назаркевича. У 3-х частинах
Вид материала | Документы |
СодержаниеГнатишин Ірина.Гуманізація і культурологічна спрямованість шкільної освіти як необхідний чинник формування національних цінносте |
- Форум молодих науковців Львівщини. Збірник тез конференції: 22 травня 2011 року, 2281.89kb.
- Вельмишановні панове, ми продовжуємо термін приймання заявок до 15 травня!!!, 43.22kb.
- Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської, 4395.92kb.
- За загальною редакцією, 1428.32kb.
- Де надруковано. Видавництво Вид роботи учб, 290.21kb.
- Відомості про конференції, що плануються до проведення кафедрою соціально-економічної, 21.78kb.
- Академія муніципального управління до 15-річчя Академії муніципального управління, 5167.76kb.
- Програма проведення конференції 11 квітня 2011 року приїзд учасників конференції, 80.08kb.
- Академія внутрішніх військ мвс україни Збірник тез доповідей ІІІ науково-практичної, 1416.76kb.
- Збірка тез доповідей II міжнародної науково-практичної конференції «Фінансово-кредитний, 5138.1kb.
Гнатишин Ірина.
Гуманізація і культурологічна спрямованість шкільної освіти як необхідний чинник формування національних цінностей держави
Питання гуманізації і демократизації школи в останні десятиліття стоять в центрі уваги громадських і педагогічних діячів провідних країн світу, знаходять вони підтримку і в Україні. Оновлення системи освіти в Україні через гуманізацію школи – явище багатоаспектне, з обов’язковою соціальною складовою, яка виступає особливим об’єктом суспільного управління з притаманною їй філософією, внутрішніми закономірностями, специфічними засобами діяльності і принципами вимірювання ефективності останньої. Педагоги, провідні вчені, представники політичних партій і рухів, профспілок, об’єднань батьків беруть активну участь в обговоренні засад гуманістичної школи.
За концепцією розвитку гуманітарної сфери України, яка є пріоритетною в цілісному процесі реалізації української нацiональної ідеї та державотворення, найвищою цінністю проголошується людина. Тому в “Державному стандарті...” змістом базової та повної середньої освіти насамперед передбачається створення оптимальних передумов “для всебічного розвитку особистості, виховання громадянина-патріота України”, а сам зміст “визначається на засадах загальнолюдських і національних цінностей, науковості й систематичності знань, їх цінності для соціального становлення людини, гуманізації й демократизації шкільної освіти” [2].
Сьогодні стає очевидним, що саме гуманітарна, у тому числі і культурологічна освіта, в першу чергу, формує особу школяра, розвиває здатність не тільки освоювати інформацію, але бачити динаміку розвитку людської свідомості, створює нові суспільні цінності, які ляжуть в основу сучасної культури. Якщо культура як одна із домінант освіти у розвинених країнах усвідомлювалась вже достатньо давно, то в Україні цей процес лише набуває свого розвитку. Його ознаки проявляються в тому, що культурологічній спрямованості навчально-виховного процесу як одній із основ формування якісної системи освіти нарешті відводиться важливе місце. Як наслідок, особливого значення у шкільній системі набувають культурологічні навчальні цикли предметів, що мають потужний естетико-виховний та духовно-творчий потенціал для формування особистості учнів зокрема і формування національних цінностей держави в цілому.
У Національній доктрині розвитку освіти констатується, що освіта в Україні має ґрунтуватися насамперед на культурно-історичних цінностях українського народу, його традиціях і духовності [4]. Водночас Державна програма „Вчитель”[1], утверджуючи українську національну ідею, що спрямовується на формування національних цінностей, наголошує на оволодінні особистістю досягненнями світової культури, вихованні поваги до народів світу. Культурологічний напрям у сучасній педагогіці стає одним із домінуючих, а знання основ художньої культури виступають важливим фактором становлення творчої особистості та виховання свідомого громадянина. Підтвердженням висловленої думки слугує той факт, що з огляду на вимоги сучасних реалій, з 2009-2010 навчального року у середніх загальноосвітніх навчальних закладах України впроваджено викладання нового навчального предмету „Художня культура”, змістовна наповнюваність якого направлена „на особистісний художньо-естетичний розвиток учнів, формування у них світоглядних орієнтацій і компетенцій у сфері художньої культури, виховання потреби у творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні у процесі опанування цінностями української та зарубіжної культурно-мистецької спадщини” [5, с. 2]. Таким чином, у процесі вивчення нової дисципліни учні не тільки отримують знання з історії української чи зарубіжної культури, але й здобувають навички її розуміння та здійснюють підготовку до безпосередньої участі у культуротворчих процесах.
Започаткування Міністерством освіти і науки України нового предмета „Художня культура” як інваріантного компоненту змісту загальної середньої освіти стало підтвердженням спрямованості освітньої системи на її гуманізацію. Поява у навчальних планах дисципліни „Художня культура” свідчить про усвідомлення освітянським керівництвом того, що одним із найпотужніших виховних засобів, які формують особистість, впливаючи на розвиток її духовної та художньо-естетичної культури й освіти, є мистецтво.
Навчальну дисципліну „Художня культура” ми схильні розглядати біфункціонально: з однієї сторони, вона є заключною серед дисциплін культурологічного циклу (музичне мистецтво, образотворче мистецтво) та такою, що підсумовує знання з цих та інших гуманітарних дисциплін; а з іншої сторони, її вивчення є пропедевтичним для засвоєння у вищій школі курсу „Культурологія”, що постає обов’язковим у підготовці фахівців усіх спеціальностей. В цілому предмети культурологічного циклу розглядають загальні закономірності розвитку культури, її складові, різноманітні творчі види діяльності людини, життєве коріння релігії і мистецтва, різні види мистецтва в їх взаємозв'язках і ролі в житті людей.
Таким чином, гуманізація і культурологічна спрямованість шкільної освіти сприятиме культурній освіченості особистості школяра, яка в свою чергу, сприятиме формуванню національних цінностей держави, розвитку культурного і творчого потенціалу суспільства, про що зазнається у Звіті Комісії Ради Європи з культури, науки та освіти 2009 р.: „ Художня освіта є запорукою розвитку не тільки культури націй, але і толерантності, творчих здібностей, особистого розвитку та здатності до інноваційної діяльності” [3].
Джерела:
1. Державна програма «Вчитель» // Офіційний сайт МОН України [Елетронний ресурс]. – Режим доступу: www.mon.gov.ua/laws/KMU_379.doc
2. Державний стандарт загальної середньої освіти. Художня культура (Проект) // Мистецтво та освіта. – 1997. – №3. – С. 2-10.
3. Йенсен Р. Общество мечты / Ролф Йенсен. – С-Пб.: Стокгольмская школа экономики в Санкт-Петербурге, 2004 г. – 272 стр. – ISBN 5-315-00021-4
4. Національна доктрина розвитку освіти // Офіційний сайт МОН Укрвїни [Елетронний ресурс]. – Режим доступу: www.gov.ua//laws/Ukaz_Pr_347.doc;
5. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Художня культура» (9 – 11кл.) / Укладачі Л. М.Масол, Н. Є. Миропольська // Мистецтво та освіта. 2006. – №1. – С. 2-6.