Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 20 квітня 2011 р. №462 ґрунтується на засадах особистісно орієнтовного І компетентісного підходів.
| Вид материала | Державний стандарт |
- Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. №462 державний стандарт, 486.34kb.
- Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. №462 державний стандарт, 532.06kb.
- Закону України "Про загальну середню освіту", 390.67kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни наказ, 313.84kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни наказ, 391.63kb.
- Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року №462 затверджено новий, 400.15kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи, 1101.42kb.
- Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 р. N 1717 державний стандарт, 123.27kb.
- Постановою Кабінету Міністрів України від 20. 04. 2011р було затверджено новий державний, 136.68kb.
- Постановою Кабінету Міністрів України від 20. 04. 2011р було затверджено новий державний, 551.35kb.
Не доречно орієнтувати учнів лише на традиційне засвоєння знань, оскільки такий підхід в організації навчально-пізнавальної діяльності за сучасних умов не є продуктивним, оскільки обсяг знань зростає надто швидко. Та й самі по собі знання не гарантують появи нових оригінальних ідей. Тому велику увагу потрібно приділяти розвитку таких властивостей особистості, які дають можливість творчо використати здобуті знання. Необхідно розвивати в межах можливого творчі здібності кожної дитини, а не лише особливо обдарованих. Здатність до творчості не є винятковим явищем, властивим лише одиницям. Певною мірою творчість властива всім людям, тому треба намагатися створити для кожного оптимальні умови навчання, формувати потребу вчитися, вміння раціонально працювати, розвивати мислення учнів, їхню мовну активність, проявляти творчість і самостійністьувиконанніпоставлених завдань.
У психолого-педагогічній літературі творча особистість розглядається як індивід, який володіє високим рівнем знань, має потяг до нового, оригінального. Для творчої особистості творча діяльність є життєвою потребою, а творчий стиль поведінки — найбільш характерний. Головним показником творчої особистості, її найголовнішою ознакою вважають наявність творчих здібностей, які розглядаються як індивідуально-психологічні здібності людини, що відповідають вимогам творчої діяльності та є умовою її успішного виконання.
За компонентним складом творчі здібності поділяються на такі групи:
Творчі здібності пов̕язані зі створенням нового, оригінального продукту, з пошуком нових засобів діяльності. Розвитком творчої особистості потрібно керувати, оскільки існують чинники, що впливають на цей розвиток:
Розвиток творчих здібностей буде ефективним, якщо в організації творчої діяльності враховується сукупність взаємопов̕язаних між собою сторін:
Розвиток творчої особистості потребує впровадження нових дидактико-методичних засобів, що допомагають моделювати навчально-виховний процес, виходячи із поставленої мети.
Технологія формування продуктивної пізнавальної атмосфери основана на творчій діяльності, яка починається з проблеми або запитання, з подиву, здивування, із суперечності. Оновою творчості вважаю пошукову активність, що сприяє саморозвитку і самовдосконаленню дитини. Коли першокласник приходить до школи, в нього сяють очі, виникає безліч запитань. Своє покликання учитель повинен бачити в тому, щоб вогник в очах та інтерес до знань не згасав, а навпаки посилювався, розгорався.
Розвиваючи пізнавальну активність, потрібно ставити таку мету:
Практика показує, що більш продуктивними, міцними, усвідомленими стають ті знання, які учень здобуває сам. Створенню умов для самостійного здобуття знань сприяють проблемні ситуації. Перед дітьми ставиться певне пізнавальне завдання, що містить суперечність, викликає дискусію, спонукає до роздумів, пошуків і висновків.
При вивченні нового матеріалу пропонується школярам вирішити завдання, для розв'язання якого необхідні нові знання, що й стають предметом вивчення на уроці. Саме так створюються проблемні ситуації, ситуації утруднення.
Наприклад, при вивченні в 2 класі з предмету «Я і Україна» теми «Пори року. Зима» дітям пропонується така ситуація: «Ми зовсім не чуємо, як падають сніжинки. Вони безшумно опускаються на гілля, землю, дахи. А чому ж, будучи такими легенькими, вони риплять під ногами?».
Діти після деяких роздумів висловлюють свою думку, міркування. Пізніше потрібно підсумувати їхні відповіді: «Сніг рипить, тому що сніжинки під вагою людського тіла ламаються. Оскільки їх дуже багато потрапляє під натиск, то й звук рипіння чути».
Дуже часто під час обговорення проблемної ситуації у дитини виникає гіпотеза про можливий шлях її вирішення. Вона здебільшого з'являється як осяяння, як спалах, як раптовий стрибок від певного незнання до розуміння. Кожна дитина
отримує задоволення від успішного вирішення проблеми. Зазвичай радість
пізнання передається у вигуках «Ага! Зрозумів!», «От у чому справа!». І цю радість обов'язково треба підтримати: потиснувши руку кмітливому учневі, похвалою його, разом з однокласниками можна поплескати у долоні.
Як один з прийомів створення проблемної ситуації широко використовуються «хвилинки міркування», що сприяють розвиткові мислення як логічного, так і образного.
Відкриття, які діти роблять на уроках незначні, давно відомі в науці. Але дітям вони дають справжню насолоду. Чим більше створюється для учнів ситуацій утруднення, які вони спроможні подолати, тим частіше вони переживають радість відкриття, тим інтенсивніше у них розвивається інтерес до знань, науки, навчання. І творчі здібності вихованців зростають.
Творчість у будь-яких виявленнях — це складний сплав усвідомлених дій, чіткого розрахунку та інтуїтивних прозрінь.
Етапи творчості:
Із розвитком творчої особистості дитини тісно пов'язана технологія використання на уроці навчальних і навчально-творчих завдань. У процесі вирішення творчих завдань вихованці створюють певний творчий продукт. Творчий продукт розуміється як оформлений результат діяльності учня, наприклад, написання оповідань, казок, віршів, створення малюнків, виробів. У кожному циклі шкільних предметів види творчих завдань відрізняються, оскільки це зумовлено особливостями певного предмета: їх змістом, засобами, які використовуються під час виконання творчих завдань, але всі подібні завдання стимулюють творчість.
Унікальною лабораторією розуму є уява і фантазія. Без них діти не сприймали б казок, не змогли б гратися, творити. Вони є невід'ємною складовою процесу навчання, вищою і найнеобхіднішою здібністю дитини.
Саме уява і фантазія допомагають розпочати розвиток творчих здібностей школярів із казки.
Ознайомлюючи першокласників із казкою, можна навчати малюків подумки виконувати разом із героєм ті чи інші завдання, тим самим готуючи розум дітей до майбутньої творчої діяльності. Для того щоб діти навчилися перетворювати казку, характер її героїв, спосіб їхнього мислення, дії, зовнішність, потрібно навчити їх робити сміливі припущення, абстрагувати, фантазувати, задаючи в такий спосіб основу для творчого мислення.
Дітям подобаються вправи, в яких вони змінюють риси характеру (вдачу) героїв на протилежні: герой, який був у казці добрим, стає за якихось умов злим, поганим, лютим; а персонаж із негативними характеристиками перебирає на себе позитивні якості. Тоді й сюжет змінюється: діти вигадують нові цікаві ситуації, в яких опиняються створені герої.
Вводимо в казку зовсiм нового героя чи якийсь об'єкт, предмет, що цiлком змiнить сюжет, а як – це придумають дiти. Краще для цiєї роботи брати лiтературнi казки. Тодi змiнюється весь сюжет, дiти починають придумувати новi цiкавi ситуацiї, у яких можуть опинитися герої.
Особливою популярнiстю в дiтей користуються наступнi завдання:
- Написання сценарiю до кiнофiльму по данiй казцi, але обов'язково, щоб був новий герой, чи в героїв iншi характери, iнший кiнець, iнше столiття i т.д.
- Придумати казку за словами, наприклад: дiвчина, лiс, метелик, камiнчик, рiка.
-Придумати «компот» («салат») з казок – народних, якогось конкретного автора чи прочитаних на канiкулах, вiдомих узагалi.
- Написати лист герою з схваленням чи з осудом його вчинку, порадою, пропозицiєю i т.д.
- Придумати питання для iнтерв'ю з героєм.
- Придумати новий сучасний костюм герою.
- Придумати герб письменника, на якому будуть вiдбитi його головнi персонажi.
- Створення книжок-малят за темою: «Зима», «Весна», «Осiнь», «Мiй друг».
- Написання творiв за темою: «Мiй 1 клас», «На яку квiтку схожа моя матуся», «Яким птахом я себе уявляю», «Лист iз майбутнього», « Червона (будь-який колiр) казка», «Якщо був би я дiвчиськом (хлопчиськом)», «Якби в мене була чарiвна паличка», «Чи принесе менi подарунок Святий Миколай?» i т.п.
Деякi роботи учнiв є воiстину унiкальними. При цьому треба пам'ятати про те, що цiкавi не стiльки продукти творчостi, скiльки особистiсть творчої дитини.
Все це разом сприяє розвитку всебічно розвинутої творчої особистості.
Дуже допомагає менi на уроках лiтератури iнтерактивна технологiя «Капелюхи де Боно». Аналiзуючи який-небудь твiр, дуже часто звертаюся до них. На окремих аркушах у мене намальовані капелюхи.
Червоний капелюх – це колiр життя, почуттiв, активних емоцiй. Коли я вішаю на дошку червоний капелюх, діти розумiють, що ми будемо говорити про те, якi почуття виникли у них пiд час знайомства з твором, що сподобалося або нi у вчинках героїв.
Зелений капелюх – це колiр Землi, здорового глузду, вiн допомагає побачити негативнi сторони, поганi вчинки. Саме коли з'являється цей капелюх, ми розв'язуємо проблемнi завдання, відповiдаємо на провокацiйнi питання.
Синiй капелюх – колiр знань, роздумiв. Ми говоримо про головну думку твору, визначаємо приховану iдею, зрiвнюємо з iншими творами.
Дiти завжди з цiкавiстю реагують на появу капелюхiв. Вони знають, що їх
чекає цiкава робота (iндивiдуальна, групова чи колективна), за яку вони беруться iз задоволенням.
Майже до кожного уроку читання стараюся підібрати цікаві завдання
Урок . Хитрощі не люблять совісті
(В. Сухомлинський «Як Наталя у лисиці хитринку купила»)
ПЛУТАНКА
Завдання: повернути слова на свої місця так, щоб вийшов вірш.
На вогні стояв козел,
Кашу в ній варив котел.
Пахне смачно від козла —
Гарна каша у котла.
Урок . З добрим дружись, а лихого стережись
(О. Буцень «У новій школі»)
ПРОРЕКЛАМУЙ
Учні повинні придумати рекламу до тексту «Для чого людині серце».
Наприклад:
Якщо хочете дізнатись про серця людські, завітайте на с. 86…
Урок . Немає сили, сильнішої за розум
(Казка «Сильніше за силу». Прислів’я)
ЖИВА КАРТИНА
Один учень читає уривок тексту, а інший реагує на почуте мімікою обличчя. Після почутого всі учні відгадують загадку.
Має вуса, пишний хвіст
І не гарну звичку:
Спершу добре він поїсть,
Потім миє личко.
Урок .Ой, яка чудова українська мова!
(А. М’ястківський «Неня»; Д. Білоус «Звертання»)
ДОПОМОЖІТЬ ЧЕБУРАШЦІ
Завдання: за номером телефону визначити, до кого телефонує Чебурашка.
1 – а, 2 – г, 3 – д, 4 – и, 5 – е, 6 – л, 7 – н, 8 – к, 9 – о, 0 – р
8 – 098 – 9346 – 2571 (Крокодил Гена)
Урок . В серці ніжну і погідну збережу я мову рідну
(М. Хоросницька «Матусин заповіт». Підсумок за розділом «В рідній школі — рідна мова»)
УТВОРИ ВИРАЗ — РАК (ПАЛІНДРОМ)
Завдання: з’єднати початок речення зі словом так, щоб утворилося речення, яке можна буде прочитати в обох напрямках.
Я не… Роман.
О, Ніна і… насіння.
Ян ніс Ані… цуценя.
На морі Аза і… піаніно.
Урок .Без трудів не їстимеш пирогів
(українська народна казка «Колосок)
ВИПРАВТЕ ПОМИЛКИ РАДІОМОВЛЕННЯ
— Казка — це чарівна країна, де добро завжди перемагає зло.
Казок країна чарівна,
У гості й вас чека вона.
Отож часу не гайте,
У подорож рушайте.
— Щоб нам не було сумно їхати, машиніст увімкнув радіо. Але щось у ньому зіпсувалося. Давайте слухати i виправляти помилки.
Соловей затьохкав швидко,
Як побачив гарну клітку.
Ходить капля біля річки,
Витягує жаб з водички.
Ми лягли на гарячий лісок
I п’ємо прохолодний квасок.
Я нагострив коду нову
I заходивсь косити траву.
Урок . Де руки й охота, там ладнається робота
(Г. Чубач «Я беру своє відерце»; М. Стельмах «Сонце стукає в віконце»; А. Костецький «Проста арифметика»; А. М’ястківський «Казка про яблуню»)
ЯКИЙ СКЛАД ЗАГУБИВСЯ?
Учні читають рядочки слів, вставляють склади, що пропущені.
Пом...жити все ... ве...лу робо... .
Ти...спи, як с...дить... це.
Доз...ва... на о...ннi бі... яб...ка й ...воні.
А зе...ні о...ки ту... лис... до ру....
Урок . М. Сингаївський «Осіння гра»
РОЗЧАКЛУЙ СЛОВА
— Зла чаклунка зачарувала слова, тому що не хотіла, щоб діти дізналися щось нове про білочку. Допоможіть їм!
ліБка
Бікла — спрівжнай вітпоряний акротаб. Завдяки камтикіг нова когел зитьла оп деверах. риСпнот перестбуватири домагапоє гойдий наспухтии стіхв. ніВ жислуть кермом і рапашутом.
Урок . Віє метелиця, крутиться, мелеться...
(за творами Ліни Костенко)
БУДЬ ДОСЛІДНИКОМ
Кожна група дітей отримає картку з уривками віршів Ліни Костенко. Учні повинні відновити вірш, прочитати його вголос, колективно пригадати назву. Після того, коли вірші відновлено, діти стають дослідниками. Знаходять у підручнику і читають вірш, який задано їхній групі. Доводять, що про природу поетеса пише, як про живу істоту.
а)Переярками та… весни воді
По розлитій з… як лебеді.
Гуси плавають… узлісками,
Білі-білі,… між берізками,
б) Ростуть опеньки.... каптані
Серед сосонок... як маркіз.
В жабо й атласному.... у тумані
Стоїть грибочок,... і беріз.
Куди не ступиш, все щось шарудить!
Ще чути в полі голос череди.
І ще не сніг і навіть ще не іній,
Здригнувся заєць — ліс такий осінній,
— Люди добрії, дайте решето!
На метальній мітлі приїхала.
Баба Віхола, сива Віхола
В двері стукала, селом вешталась:
Урок . Світ такий чудовий, різнокольоровий!
(В. Лучук «Кольорові пташки»; В. Конопелець «Якого кольору сніг?»)
Діти отримують картку зі словами:
трава, сонце, суниця, небо, лимон, сніг, осінь, темрява, огірок, вишня, наречена, весна, любов, оре, волошка, кров, ніч, молоко.
Учитель показує колір. Діти із цього ряду слів читають ті, що найбільше підходять до цього кольору.
Кольори: жовтий, зелений, червоний, синій, білий, чорний.
Вірші-діалоги
Урок .Казки маленькі, а розуму в них багато
(В. Сухомлинський «Соловей і Жук»)
ТЕЛЕПЕРЕДАЧА «В ГОСТЯХ У КАЗКИ»
— В ефірі — телепередача «В гостях у казки». З вами її ведуча — Тетяна Василівна. Я рада вітати всіх присутніх у студії.Прочитайте програму телепередач на сьогоднішній урок.
Запис на плакаті
1. Мовна розминка
2. В гостях у Бабусі-Загадусі
3. Зустріч із письменником
4. Казка «Соловей і Жук»
5. Студія «Сміхопанорама»
Клас працює у групах.
1-а група: проводить мовну розминку (чистомовки, скоромовки).
2-а група: загадує загадки за темою уроку.
Страшний та рогатий,
Чорний та крилатий.
По дорозі гук.
Хто ж то лізе?.. (Жук).
Тьох-тьох-тьох, тіву-тів! —
Лине радісно з гаїв.
То співаночка чия?
Ну, звичайно ж,… (солов’я).
3-я група: з екрану «телевізора» повідомляють про В. О. Сухомлинського.
4-а група: читають виразно вголос казку В. Сухомлинського «Соловей і Жук» (за особами).
5-а група: створюють, імпровізуючи, смішну казку — «Салат із казок», що вивчали раніше.
Урок .Чи легко стати поетом?
(П. Глазовий «Як Сергійко вчив клоуна Бобу складати вірші»)
Діти об’єднуються у пари за трьома варіантами.
Перший варіант готує інсценівку «Як Сергійко вчив Бобу складати вірші».
Другий варіант готує інсценівку «Як Сергійко хотів зробити Бобу музикою».
Третій варіант готує інсценівку «Як Сергійко вчив Бобу відгадувати загадки».
Три пари учнів читають за особами текст, весь клас стає критиками-режисерами.
Перший варіант — текст від початку до слів Сергійка «Не буде з тебе поета».
Другий варіант — текст від слів Боба «Реба-меба-меба-еба...» до слів «Я не хочу знати нот».
Третій варіант — текст від слів Сергійка «Бобо, йди сюди» і до кінця.
Урок . Грайся, веселися, не сумуй і не журися
СЛОВА ГРАЮТЬСЯ У ПІЖМУРКИ
Ли-ли-ли — гратись в жмурки почали.
Ло-ло-ло — діло в нас на лад пішло.
Ти-ти-ти — крізь буду я всіх шукати.
Ду-ду-ду — швидко я дітей знайду.
Ла-ла-ла — радість гра нам принесла.
Ем-ем-ем — відпочинем й знов почнем.
— Слова послухали чистомовку, їм сподобалась гра у піжмурки, і вони теж сховались від вас у «сторінці». Спробуйте їх знайти.
А допоможуть вам числа.
Кожна літера слова сторінка має свій колір — цифру. Згідно із комбінаціями цифр діти утворюють слова.
С т о р і н к а
1 2 3 4 5 6 7 8
123 1563 48678
457 6348 48637
432 7563 125678
— У цьому слові заховалось ще близько 10 слів. Спробуйте їх знайти.
Урок . Як знайти потрібну книгу?
В.О.Сухомлинський «Суперечка двох книг»
УЯВИ СОБІ
— Уявіть собі, що раптом ожили Плугатар і Сівач. Вони завітали до нас на урок. Про що б ви запитали в них? Складіть запитання.
Успіх у будь-якій, особливо у творчій, діяльності безпосередньо залежить від кількості вкладеної праці, а тому першочергове завдання педагога — прищепити любов до навчання, до праці як на уроці, так і вдома. Учні повинні знати, що у вчителя на кожний урок є план роботи, кожен повинен мати чітке уявлення про те, що потрібно зробити на уроці саме йому для отримання результату. Необхідно виховувати свідоме ставлення до процесу виучування, а також учити отримувати задоволення від плідної праці, вміти цінувати витрачений час, розвивати навички самоконтролю та самооцінки. Звісно, це не означає, що завдання не повинні бути цікавими — навпаки.
Перш ніж пропонувати завдання, що вимагають творчих пошуків та рішень, треба зацікавити, захопити учнів новою темою. У давнину казали: «Учень — це не посудина, яку потрібно наповнити, а смолоскип, який необхідно запалити». На початковому етапі вивчення теми вчителя можна порівняти із режисером чи артистом, або навіть фокусником, завданням якого є захопити навчальною роботою кожну дитину, щоб праця на уроці була радісною, цікавою, тоді в усіх дітей, у тому числі й тих, що мають нижчу успішність, з'явиться бажання вчитися.
Для активізації інтересу можна використовувати ситуацію утруднення, загадки, шаради, ребуси, ігри (тренувальні, пізнавальні, творчі та інші), запрошення цікавих людей, розповідь однокласника, що захоплюється цим питанням тощо.
Давно відомо, що діти не люблять довгих, розгорнутих абстрактних пояснень, а віддають перевагу діяльності. Єдиною дійсно надійною гарантією засвоєння будь-яких знань завжди була саме діяльність, бажання та вміння щось робити. «Я чую й забуваю. Я бачу й пам'ятаю довго. Я роблю й розумію», — свідчить давня китайська мудрість. Тому роботу на уроці треба будувати так, щоб учні максимально були залучені до активних дій. На початковому етапі вивчення теми навіть завдання з наведення прикладів не позбавлене елементів творчості. Пропонуючи учням навести свої приклади іменників чи будь-якої іншої частини мови, вчитель стимулює дитину не просто пригадати відомі слова, а проаналізувати низку слів, знайти необхідне для відповіді. Таким чином формується нова модель, за якою учень вчиться розпізнавати частини мови. У дитини, яка не пережила радості та задоволення від звичайного творчого відтворення, від активної праці, навряд чи сформується бажання та потреба працювати творчо.
Перед тим як пропонувати завдання творчого рівня, необхідно сформувати в учнів певні базові знання та вміння, які будуть ланцюжком для зв'язку нового з вивченим раніше, стануть умовою свідомого опанування знаннями в подальшому, сприятимуть виробленню й розвитку особистих прийомів самоосвіти, індивідуальних здібностей і талантів. Творча діяльність заснована на здатності нашого мозку комбінувати, творчо переробляти та моделювати з елементів попереднього досвіду щось нове, якою б дрібницею не здавалося це нове порівняно з витворами геніїв. Але не обманюймо самі себе. Не можна творчо використовувати знання, яких немає, чи вміння й навички, що не сформовані. Підготовка до виконання творчих завдань потребує вироблення в учнів точності, акуратності, цінування кожної хвилини, енергійної праці, які нададуть максимальний поштовх силам, можливостям і творчим настроям учнів. Необхідні знання подаються за чітким алгоритмом, досить щільно, в оптимальному темпі. Цей етап вимагає терпіння й наполегливості як від учителя, так і від його вихованців. Педагог повинен пам'ятати, що учень має право і на помилку, і на кілька спроб.
Головною умовою ефективності таких уроків є співробітництво, що перетворює цікавість на допитливість. Педагог перебуває в ролі порадника, рятівника, а можливо, і захопленого співавтора. Однак результативність уроків базується не тільки на повазі до вчителя, інтересі до предмета, спільній праці, а й на спільній відповідальності за її результати.
Щоб досягти успіху в роботі, вчитель не має права використовувати лише один метод, наприклад, проблемно-пошуковий, яким би привабливим він не був, залишаючи решту методів навчання та самостійної роботи учнів осторонь. У процесі навчання всі методи та прийоми повинні бути тісно пов'язані між собою, працювати один на одного.
Дуже важливо, щоб діти відчували практичну значущість та необхідність вивчення матеріалу
На уроках математики в учнів викликають цікавість завдання, що вимагають кілька варіантів розв'язання, завдання з логічною складовою. Особливу роль у розвитку інтелектуально-творчих здібностей відіграють завдання підвищеної складності (олімпіадні завдання), нестандартні завдання, що вимагають від учнів нетрадиційних рішень. Дуже часто школярі просто бояться братися за складні завдання, уникаючи невдач, і в результаті втрачається інтерес до навчання, зникає впевненість у своїх силах.
Однією з основних задач на цьому етапі є формування в учнів впевненості у своїх силах та самостійності. Часто за наявності скромних здібностей діти досягають високого рівня, якщо мають бажання й такі якості, як цілеспрямованість, воля, розвинені увага та пам'ять, уміння долати труднощі.
Якщо вчитель на кожному уроці пропонуватиме дітям нестандартні завдання, це сприятиме розвитку позитивного ставлення до завдань проблемно-пошукового характеру, швидкості мислення, пам'яті, уваги, знизить рівень тривожності учнів тощо. Творчі форми роботи — найкращий спосіб перевірки якості вивченого матеріалу, оскільки у самостійній творчій діяльності учні використовують тільки добре засвоєне, а отже, «повідомляють» педагогу, чи можна рухатися далі. Сьогодення вимагає від учителя виховання та розвитку самостійності та культури мислення учнів, розуміння закономірностей у виучуваному матеріалі. Процес творчого навчання має значний внутрішній резерв. Використання різних форм, методів, сучасних технологій у навчанні дуже впливає на інтелектуальний, емоційний, духовний розвиток особистості учнів.
Використовую інтерактивні методи навчання:
"Криголам", "Мікрофон", "Скринька скарг", "Ажурна пилка", "Ситуативне моделювання", Метод "Прес”, "Акваріум”, "Дерево рішень".Метод "Мозковий штурм"
Вирішувати проблему розвитку творчої особистості допомагають нестандартні уроки
Нестандартні або нетрадиційні уроки справді відрізняються від звичних комбінованих уроків і метою, в якій переважає орієнтація на розвиток творчих здібностей, інтересів, нахилів учнів, їхніх специфічних умінь, на отримання певних знань чи вироблення окремих загальнонавчальних умінь, відсутністю послідовності елементів уроку, передбаченої загальноприйнятою типологією уроків; наявністю в структурі уроку ознак інших форм навчання.
Нестандартні уроки сприяють готовності дитини до життя, що включає такі якості:уміння приймати рішення та робити вибір;
- завжди працювати якісно;
- проявляти ініціативу;
- бути свідомим того, що існують різні цінності;
- вміти співпрацювати з іншими людьми;
• навчитися працювати з великим обсягом різноманітної інформації, самостійно здійснювати її пошук,обробку, аналіз і зберігання;
- відчувати себе громадянином цілого світу;
- бути свідомим громадянином своєї держави.
До нестандартних уроків готуюся заздалегідь. Передусім вибираю найбільш активних, ініціативних, добре підготовлених з теми учнів (якщо це нова тема, то даю їм опрацювати матеріал самостійно, при цьому надаю консультації); розтлумачую їхні обов'язки, можливо, спочатку на власному прикладі демонструю ймовірний підхід до важкої ролі та забезпечую діалог виконавця з класом. Для цього «аудиторії» можна запропонувати зразки запитань для дискусій, основні теми для гри «Брейн-ринг» чи «Уроку-подорожі», підказати тактику поведінки під час проведення уроку.
Нестандартний урок є одним з останніх етапів навчального циклу, так би мовити, верхівкою айсберга, оскільки основна навчальна діяльність відбувається на стадії підготовки до нього.
У практиці роботи вчителя початкової школи нестандартні уроки використовую досить часто.
Здібності дитини розвиваються в процесі її взаємодії з навколишнім світом.
Використовуючи педагогічну спадщину великого педагога В.О. Сухомлинського, для розвитку творчої особистості дитини проводжу подорожі в природу — до першоджерел думки і слова, які сприяють розвитку інтелектуальних і мовленнєвих обдарувань дітей. Школярі на таких заняттях роблять власні маленькі відкриття, вчаться аналізувати побачене, самостійно формулюють певні висновки. Подорожі підсумовуються написанням творчої роботи. Таким чином поширюється інтерес дітей до слова, відчуття його образних значень, розуміння багатства рідної мови. А головне — діти отримують задоволення від перших вдалих літературних спроб.
Із собою на годину спілкування з природою учні «беруть» спостережливість, мислення, уяву і фантазію, «відкидаючи» байдужість, сум і лінь. Дитина має змогу розповідати, слухати, роздивлятися, міркувати, творити і робити відкриття. Всі висловлюються й доводять свою думку. Діти настільки серед природи винахідливі, активні, знаходять те, чого учитель і не міг передбачити. Це приводить до змін у плані уроку, що є корисним і для вчителя.
Самостійність, активність, ініціатива — ось що сприяє розвитку творчих здібностей.
Отже, є реальна потреба в інтенсивному розвитку інтелектуального потенціалу кожної людини. І найважливіше значення в цьому процесі належить школі, навчання в якій має бути підпорядковане ідеї розвитку творчих здібностей учнів. Школа має навчити кожного вихованця самостійно мислити, діяти в нестандартних умовах, вирішувати найрізноманітніші проблеми.
Сократ вважав, що поставити дитину у безвихідь - значить поставити її у більш сильну позицію, оскільки тоді вона хоче дізнатися про щось нове й не зможе бути задоволеною, перебуваючи в стані незнання, вона неодмінно захоче вийти з такого стану, тобто — дізнатися.
Цими мудрими словами керуюся з перших років педагогічної роботи. Моє фахове кредо: «Лише створивши творчу атмосферу в учнівському колективі можна забезпечити розвиток творчої особистості дитини».
Використана література:
1. Вчимо дітей читати. Ефективні прийоми формування і розвитку навички читання // Бібліотека вчителя початкових класів. — 1999. — № 5.
2. Газета для школярів 1–9 класів «Долоньки».
3. Едигей В. Б. Вчися читати, малюк! — К.: Гранд, 1993.
4. Журнали «Початкова школа». — 2006–2007.
5. Журнали «Розкажіть онуку». —2005–2006.
6. Інтелектуальні ігри в початковій школі. / Упоряд. Ю. Є. Бардакова. — Х.: ВГ «Основа», 2006.
7. Нетрадиційні уроки в початковій школі. — Х.: Торсінг, 2006.
8. Розвиток навички читання. Методичні рекомендації. — К.: Освіта, 1996.
9. Савченко о. Я. Читанка: Підручник для 3 кл.— К.: Освіта, 2003.
10. Савченко о. Я. Читанка: Підручник для 4 кл. — К.: Освіта, 2004.
11. Сапун Г. М. Читайлик. Посібник з читання для 4 класу. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2005.
12. Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві /В. О. Сухомлинський // Вибр. тв.: у 5-ти т. — Т. 2. — К.: Рад. шк., 1977.-С. 417-654.
13.Сухомлинський В. О. Як виховати справжнюлюдину / В. О. Сухомлинський // Вибр. тв. : у 5-ти т. — Т. 2. —К.: Рад. шк., 1977. - С. 149-415.
14.Тарасенко Г. С. Художнє пізнання природи як засіб екологічного виховання / Г. С. Тарасенко // Початкова школа. — 1996. - № 5.
15. Химинець В. Інновації в початковій школі / В. Химинець, М. Кірик. - Т.: Мандрівець, 2009. - С. 111-137.
16. Шопіна М. О. Підвищення ефективності творчого потенціалу молодшого школяра. Як підвищити навчальну успішність кожної дитини / М. О. Шопіка. —Луганськ: СПД Рєзніков, 2008. - 64 с.