Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 20 квітня 2011 р. №462 ґрунтується на засадах особистісно орієнтовного І компетентісного підходів.

Вид материала

Державний стандарт

Содержание Вправи та ігри щодо розвитку пам’яті Зорова пам’ять Фотографічна пам’ять Правила гри Рухова пам’ять Гра «Завантаж баржу» Проведення гри Гра «Склади слова» Проведення гри Гра «Знайдіть зайве слово» Проведення гри Гра «Мікрофон» Проведення гри Гра «Розшифруй приказку» Удут Т.Ф., вчитель початкових класів ЗОШ № 39 Додаток Конспект уроку української мови в 3 класі Тип уроку Д. Білоус. Основне завдання Концептуальні положення ... Полное содержание

Подобный материал:

• Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. №462 державний стандарт, 486.34kb.
• Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. №462 державний стандарт, 532.06kb.
• Закону України "Про загальну середню освіту", 390.67kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни наказ, 313.84kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни наказ, 391.63kb.
• Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року №462 затверджено новий, 400.15kb.
• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи, 1101.42kb.
• Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 р. N 1717 державний стандарт, 123.27kb.
• Постановою Кабінету Міністрів України від 20. 04. 2011р було затверджено новий державний, 136.68kb.
• Постановою Кабінету Міністрів України від 20. 04. 2011р було затверджено новий державний, 551.35kb.

Вправи та ігри щодо розвитку пам’яті

Механічна пам’ять

1. Запропонувати повторити в тому ж порядку:
   

 слова: вікно, листя, береза, осінь, вітер, хмара;

 числа: 2, 14, 18, 46, 54, 38, 86;

 фігури, знаки: ▲ ► ♫ ☼ ☺  

(повторити дані вправи, збільшуючи кількість слів, цифр, фігур та знаків)

2. Повторити візерунок
   

Запропонувати учням розглянути його протягом 1-2 хв, а потім попросити намалювати такий же по пам’яті.

Можна запропонувати подібне завдання і щодо створення простої споруди із геометричного матеріалу.

Зорова пам’ять

1. Запам’ятайте і знайдіть.
   

Учням на 4-5 с показати зображення 6 предметів та запам’ятати їх з метою, щоб потім знайти серед інших предметів у таблиці.

2. Запам’ятайте і намалюйте.
   

На окремих аркушах накреслені зразки для запам’ятовування. Перед кожним учнем знаходяться аркуш паперу та олівець.

Учитель просить дітей уважно подивитися на кожний зі зразків запам’ятати і відтворити на аркуші ці фігури в такому ж порядку.

3. Запам’ятайте і запишіть.
   

Пропонуємо дітям на окремому аркуші зразок для запам’ятовування: загадку, прислів’я, речення. Через певний час учні мають записати по пам’яті той зразок, який пропонувався.

Фотографічна пам’ять

Це один із тих методів і способів запам’ятовування, опанувати який мріють майже всі люди. Подивився, «сфотографував».

Гра «Фотографуйте очима».

На картках розташовані в різних місцях цифри, предмети, що можна легко впізнати очима, фігурки, короткі слова.

Правила гри: учитель швидко показує картку (як фотографує фотоапарат), діти замальовують те, що побачили після демонстрації кожної картки. Після закінчення показу діти пригадують, якого кольору були фігури, цифри, числа та інші зображення. Переможець той, хто найбільш точно відтворив картку.

Рухова пам’ять

1. Робимо зарядку.
   

Ця гра навчить дітей користуватися малюнком-схемою. Приготувати декілька карток зі схемами, на кожній картці людина робить яку-небудь вправу.

Вправи та ігри на розвиток мислення

– Які фігури потрібно домалювати у вільних комірках?

2. «Оживи» поліна так, щоб перше могло усміхатися, друге – слухати, третє – бачити, а четверте – ходити.
   

3. Полічи всі трикутники.
   

4. Полічи кружечки. Впиши цифри у кружечки так, щоб стрілки вказували шлях від більшої цифри до меншої.
   

Гра «Завантаж баржу» (за вправою Н. Хрящової)

(За темою «Уявлення про слова — назви предметів (іменник)»)

Мета: розвивати швидке мислення та самоконтроль у ситуації дефіциту часу.

Проведення гри

– Зараз ми завантажуватимемо баржу. Я називаю одну літеру алфавіту і якесь слово, що означає предмет, що може бути завантажений на баржу. Учень називає предмет і передає хід іншому, той, у свою чергу, також називає предмет і передає наступному. Не можна вантажити аборигенів, айсберги тощо. Завантажувати потрібно дуже швидко.

Обговорення

– Які тактики «завантаження» ви використовували?

– Що заважало виконанню завдання?

– Чи завжди вистачало часу?

Гра «Склади слова» (за темою «Розпізнання слів — назв предметів (іменник) за питаннями хто? що?»)

Мета: розвивати швидке мислення; стимулювати нові ідеї.

Проведення гри

З літер слова електростанція складіть слова, що відповідають на питання:

Хто? Що?

Лікар лікарня

Тетяна станція

лектор трос

Обговорення

– Чи складно було знайти нові розв’язання та ідеї?

– Що допомагало?

– Що заважало?

Гра «Знайдіть зайве слово» (за темою «Слова, близькі за значенням»)

Мета: навчити групувати слова за значенням; розвивати швидке мислення та самоконтроль.

Проведення гри

– Згрупуйте і запишіть однакові за значенням слова; знайдіть «зайве» слово і складіть із ним речення.

1) Книга, підручник, аркуш, посібник.

2) Юнак, хлопець, дідусь, молодик.

3) Великий, гігантський, велетенський, новий.

4) Бігати, мотатися, чистити, гасати.

Гра «Мікрофон» (за темою «Інтонаційне виділення в реченні слів, найважливіших для висловлювання думки»)

Мета: розвивати виразність мовлення учнів; збагачувати їх лексичний запас; виховувати уважність і спостережливість.

Проведення гри

Використовуючи уявний мікрофон, учні намагаються закінчити речення, запропоновані вчителем.

Наприклад:

– На сьогоднішньому уроці для мене найбільш важливим відкриттям було...

– Ця інформація дозволяє нам зробити висновки, що...

– Сьогоднішній урок навчив мене...

Гра «Розшифруй приказку»

13	1		5		9		10		12		2
неш	зга		ча		нем		не		же		я
3		8		4		7		11		6
но		ко		го		і		здо		су

(Згаяного часу і конем не здоженеш!)

Ці вправи та ігри допоможуть вчителю прискорити формування в дітей образної, словесно-логічної, короткочасної, оперативної пам’яті та образного

мислення.

Зараз, як ніколи, потрібні люди, які здатні приймати нестандартні рішення і вміти творчо мислити. Одноманітне, шаблонне повторення одних і тих же дій відвертає потяг до навчання. Діти позбавляються радості відкриття і поступово можуть втратити здатність до творчості. Головна мета роботи – формування в дитини вмінь керувати процесами творчості, фантазуванням, розумінням закономірностей, розв’язанням складних проблемних ситуацій.

Використана література

1. Акимова М.К., Козлова В.Т. Индивидуальность учащегося и индивидуальный подход / М.К. Акимова, В.Т. Козлова. – М.: Знание, 1992. – 80 с.
   
2. Артихович В. В. Сходинки творчого мислення. – К.: Інститут економіки та права «КРОК», 2003. – 36 с.
   
3. Барташнiков I. А., Барташнiкова О. В. Розвиток сенсорних здiбностей i пам'ятi у дiтей 5-7 рокiв. – Тернопiль: Богдан, 2006. – 172 с.
   
4. Волощук И. С. Методи розвитку творчих здібностей учнів молодшого шкільного віку. – К., 1998. – 51 с.
   
5. Жуйков С.Ф. «Пути повышения эффективности обучению грамматике и правописанию» – в книге: «Пути повышения качества усвоения знаний в начальных классах» /Под ред. Д.И. Богоявленского и Н.А. Менчинской – М: АНН РСФСР, 1962. – 95 с.
   
6. Истомина З. И. Развитие памяти. – М.: Просвещение, 1997. – 29 с.
   
7. Истомина З. И. Развитие мышления. – М.: Просвещение, 1997. – 29 с.
   
8. Психологический словарь. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 780 с.
   

Удут Т.Ф.,

вчитель початкових класів ЗОШ № 39

Формування комунікативної компетентності молодших школярів

Відродження національної школи і реформування освіти в Україні є вимогою часу. Цей процес зумовлений змінами в суспільно політичному житті і засвідчений Законом про освіту, Державною національною програмою “Освіта” (Україна ХХІ ст.), концепцією мовної освіти.

Із зміною соціально-політичних функцій української мови на сучасному етапі, наданням їй на конституційному рівні статусу державної спостерігається переорієнтація мети навчання мови в освітніх закладах України. У Державному освітньому стандарті з української мови (початкова ланка) визначено мету її навчання, яка полягає насамперед у формуванні в учнів уміння будувати висловлювання в межах доступних для них тем і типів текстів. Зміст і процес навчання при цьому мають будуватися на основі комунікативно-діяльнісного підходу.

Як стверджує О.Л. Калмикова, формування комунікативно-мовленнєвих умінь – одна з основних проблем сучасної методики навчання мови. Школярів необхідно вчити орієнтуватися в конкретній мовленевій ситуації, відповідно до цього добирати зміст та мовні засоби для вираження думок, володіти правилами мовленнєвої поведінки в різних умовах спілкування.

Загальна середня освіта має забезпечити умови для інтелектуального, соціального, морального і фізичного розвитку учнів, виховання громадянина-патріота.

Початкова школа, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, соціальний, моральний, фізичний розвиток. Преорітетним у початкових класах є виховні, загальнонавчальні і розвивальні функції.

У молодших школярів “ формується розгорнута навчальна діяльність (уміння вчитися) шляхом оволодіння організаційними, логіко-мовленнєвими, пізнавальними і контрольно-оцінними уміннями й навичками, особистий досвід культури поведінки в соціальному та природному оточенні, співпраці у різних видах діяльності”. Освітніми результатами цього етапу школи є повноцінні читацькі, мовленнєві, обчислювальні уміння і навички, узагальнені знання про реальний світ у його зв’язках і оточенні, розвинені сенсорні уміння, мислення, уява, пам’ять, здатність до творчого самовираження, особистісно ціннісного ставлення до праці, мистецтва, здоров’я, уміння виконувати творчі завдання.

Без спілкування неможливе повноцінне формування не тільки окремих психічних функцій, процесів та якостей людини, а й особисті загалом. Згідно з особистісно-діяльнісним підходом до організації навчального процесу, в центрі його перебуває той, хто вчиться. Формування особистості відбувається в процесі навчання за створення умов розвитку її комунікативної компетентності. І такі умови слід створювати вже в початкових класах.

Одним із показників мовної культури особистості, її моральності, внутрішньої і зовнішньої краси є мовленнєва культура. У вмінні спілкуватися виявляються інтелект і рівень мислення індивіда, його освіченість і вихованість, культурність і цінності орієнтири, краса слова і духу як ознаки духовного багатства та неповторної людської сутності.

За словами В.О. Сухомлинського “без практичних умінь і навичок важко уявити процес навчання”. До таких умінь Василь Олександрович відносить уміння спостерігати явища навколишнього світу, мислити, висловлювати думку про те, що бачиш, робиш, спостерігаєш, читаєш, пишеш. Ці вміння і навички є основою у розвитку комунікативних навичок молодших школярів, їхнього зв’язного мовлення, загалом вагомою складовою комунікативної компетентності особистості.

Основною дидактичною умовою формування комунікативної компетентності молодших школярів є комплексне використання елементів дидактичного процесу, які сприяють залученню їх у навчальну комунікацію на основі створення ситуації успіху, стимулюванню комунікативної діяльності учнів шляхом орієнтації на ті сфери предметно-практичної діяльності, які відповідають їхнім потребам та інтересам, надання дітям можливості використовувати компенсаторний механізм розв’язання комунікативних проблем.

Комунікативно-мовленнєві вміння - це вміння, необхідні для здійснення мовленнєвої діяльності в умовах міжособистісної взаємодії, тобто в різних ситуаціях спілкування: з різною метою, в різних умовах, з різними співрозмовниками (знайомими, незнайомими; за віком: старшими, молодшими; за соціальною роллю: хтось із рідних, учитель, однокласник, друг і т.д.). основою комунікативно-мовленнєвих умінь є частково мовленнєві уміння (звуковимовні, орфоепічні, лексичні, граматичні) та загально мовленнєві (уміння слухати-розуміти, говорити, читати, писати).

Вченими визначено перелік комунікативно-мовленнєвих умінь, якими повинні оволодіти молодші школярі:

1. Уміння ставити запитання, висловлюючи подив, сумнів, уточнення, здогадку, передбачення;
   
2. Уміння констатувати, виражаючи погодження, підтвердження, судження, наслідок, посилання, обіцянку;
   
3. Уміння заперечувати, висловлюючи відмову, заперечення, непогодження;
   
4. Уміння спонукати до дії, висловлювати прохання, запрошення, наказ, пропозицію, побажання.
   

До цього слід додати основні комунікативні ознаки мовлення: правильність, чистота, точність, логічність, виразність, образність, доступність, дієвість, доцільність.

Уроки української мови надають великі можливості для ознайомлення учнів з найважливішими правилами усного та писемного мовлення і спілкування, практичного засвоєння формул ввічливості, які виховують мовну культуру, інтелігентність, вишуканість мовця.

Кожна людина з раннього дитинства, наслідуючи дорослих, самостійно оволодіває рідною мовою і вже до навчання в школі добре розуміє оточуючих, може відповідати на посильні запитання, вміє висловлювати нескладні думки. На уроках мови учні збагачують свій словниковий запас, набувають уміння добирати найбільш влучні слова, використовувати синоніми, антоніми, фразеологізми, практикуються у побудові значно складніших синтаксичних конструкцій, ніж ті, які трапляються в побутовому мовленні.

На уроках з рідної мови потрібно створювати умови для свідомого засвоєння учнями понять світоглядного характеру: мови і дійсності, мови і мислення; допомагати учням осмислювати власну мовленнєву практику; розвивати інтерес до незнайомих слів, точність, доцільність, та естетичність мовлення; виховувати почуття мовленнєвого етикету.

Мовленнєвій діяльності на уроці рідної мови вчитель повинен відводити більше половини часу, вміло поєднувати розвиток мовних, мовленнєвих та комунікативних умінь учнів. Мовні уміння необхідно спрямувати на формування базових понять, засвоєння норм літературної вимови, оволодіння опорними вміннями логічного мислення. Мовленнєві уміння включають удосконалення звуковимови і культури мовлення, роботу над збагаченням і активізацією словника, опанування граматичного ладу мовлення. Комунікативні-забезпечують розвиток мовленнєвих умінь: орієнтацію в умовах, змісті висловлювання, формі його викладу; групування зібраного матеріалу, визначення послідовності частин тексту, виділення слів, важливих для висловлення думки; удосконалення власного тексту.

Невичерпним матеріалом для навчальних занять з рідної мови є саме життя. З великим задоволенням діти запрошують до класу засмучену осінь чи життєрадісну весну, срібну зиму чи зелене літо. Кожна складова уроку допомагає створити образ, який змушує дітей хвилюватися, уявляти, фантазувати, співпереживати, спонукає дітей до активної мовленнєвої діяльності: описати картину природи, назвати іменники, що “супроводжують” її явища, охарактеризувати їх прикметниками, дібрати вдалі дієслова, записати окремі слова, розібрати їх за будовою, скласти речення різні за метою висловлювання та інтонацією із звертанням до вказаних явищ природи, поспостерігати, що вони принесли в дарунок, поміркувати над проблемним запитанням, пофантазувати.

Ефективним засобом розвитку комунікативних умінь є вправи, виконуючі які, учні засвоюють необхідні комунікативні відомості про текст, збагачуватимуть свій словниковий запас, розвиватимуть комунікативно-мовленнєві вміння загалом.

Пропоную окремі види роботи, спрямовані на формування комунікативно-мовленнєвих умінь, і проілюструю їх ситуативними вправами.

1. Розповідь за власним малюнком, спостереженням, досвідом.
   

Діти малюють малюнок із зображенням того, що бачили по дорозі до школи. З опорою на цей малюнок вони розказують однокласникам про побачене.

2. Висловлювання “ланцюжком”.
   

Цей вид вправ є особливо корисним у процесі формування загально-мовленнєвих умінь і навичок за аналогією до зразка вчителя. Окрім того, під час виконання такої вправи учні вчаться слухати співбесідника не перебиваючи його. Спочатку пропонуємо учням розказати про себе за початком, який задає вчитель. Наприклад: “Найбільше я люблю їсти… або гратися з …”. “Моя мама радіє, коли я…”. “Я найбільше люблю …(що робити) ?”. “Мені весело (у мене гарний настрій), коли …”. Щоб залучити всіх учнів до висловлювання, можна скористатися грою “Естафета”, під час якої кожний після побудови висловлювання передає “естафету” (м’ячик, клубочок ниточок) іншому.

3. Створення ситуацій для спілкування в парах з метою одержання інформації.
   

Вчитель пропонує кожному учневі звернутися до свого сусіда із запитанням дізнатись у сусіда чи є у нього братик; що подарував йому Дід Мороз.

Не рекомендується давати учням одночасно більше одного комунікативного завдання. При цьому є важливими і чіткими інструкції щодо початку спілкування та його закінчення (можна використовувати різноманітні сигнали: звукові, зорові, наприклад, малюнки із зображенням закритого або відкритого ротика). Після того, як діти поспілкуються, вчитель має запитати в деяких учнів про те, що вони дізнались.

4. Розігрування мовленнєвих і ситуацій, складених на основі ситуативних малюнків (з яких зрозуміло про що можуть говорити герої).

Малюнок 1. (хлопчики на відпочинку у таборі).

- Розгляньте малюнок. Хлопчики приїхали на відпочинок у табір. Їх зустрічає вихователь.

Яка розмова відбудеться між ними?

Складіть розповідь про зустріч.

Малюнок 2

• Опишіть малюнок.
  
• Хто тут зображений? (Чебурашка, Крокодил Гена, Лев, Мавпочка, Собачка)
  
• Хто з вас пам’ятає, які клички мають ці тварини? (Гена, Тобік…)
  
• Куди зібралися Крокодил Гена і Чебурашка ?
  
• Куди вони їдуть відпочивати?
  
• Як ви про це здогадались?
  
• Що говорить їм провідник ? (“Сідайте, будь-ласка”)
  
• Як вони прощаються? Передайте це словами. (“До побачення!”, “ Щасливої дороги!”, “ Гарно вам відпочити !”, “Бувайте здорові !”)
  

5. Розігрування дітьми уявних за словесним описом мовленнєвих ситуацій.

Етапи проведення роботи : 1) презентація ситуації (словесний опис її умов); 2) обговорення, формулювання реплік героїв ; 3) призначення учнів на ролі; 4) розігрування ситуації.

Ситуація “ У магазині”

Пропонуємо кожному з учнів уявити ситуацію, що на день народження мама хоче приготувати смачні страви,щоб пригостити друзів, але деяких фруктів(овочів,продуктів) для них не вистачає, отже , вона попросила сходити до магазину і придбати їх.

Учні розігрують діалог,який би міг відбутися в магазині.

Підготовчі запитання до сюжетно-рольової гри “У магазині ”.

• Які слова ви найчастіше чуєте у магазині? Пригадайте їх.
  
• Чи завжди ви дотримуєтесь черги?
  
• Як попросити продавця показати необхідний товар?
  
• Що треба сказати, отримавши покупку?
  

Гра “Магазин”.

• Доброго дня!
  
• День добрий! Що бажаєте?
  
• Покажіть, будь-ласка…
  
• Візьміть, будь-ласка…
  
• Дякую…
  

Діти розподіляють ролі продавців,покупців залежно від завдання, яке виконують.

Наприклад.

1. Ти шукаєш подарунок до дня народження товариша.
   
2. Ти пішов по продукти.
   

Інші діти (глядачі) аналізують поведінку учасників гри.

Завдання. Розподілити між собою роль продавця та покупця.

Як можна продовжити діалог?

Ситуація “Розмова в бібліотеці”

• Доброго дня!
  
• Яку книжку ти прочитав?
  
• Хто її написав?
  

Завдання. Вставити речення. Прочитати в особах діалог.

Ситуація “Бабуся і онука”

Бабуся онучці каже:

• Любцю, мила, хоч перед їжею ти б руки мила.
  

Завдання. Продовжити діалог.

Ситуація “Розмовляємо зі старшими”

Діти вчаться шанобливо звертатися до інших людей, залежно від віку.

Завдання.

1. Тебе попросили зайти до сусідів позичити певну річ.
   

Як ти звернешся до них?

2. Ти хочеш дізнатися у перехожого, котра година.
   

Як ти звернешся до незнайомої дорослої людини?

6. Переказування тексту з орієнтацією на слухача.

Прикладом комунікативного переказування може бути такий: після читання оповідання “Древній Київ” Наталі Забіли в 2 класі запропонувати дітям уявити,що приїхали друзі з іншої країни,які хочуть дізнатися про столицю нашої держави,її минуле. Один з учнів розповідатиме про Древній Київ як освічений екскурсовод , а інші - “гості” - слухають його і ставлять різні запитання.

Щоб забезпечити наявність слухача,можна організувати переказування в “парі”

Наприклад.

- Уявіть собі,що мама попросила розповісти казочку меншій сестричці,або братику перед сном.

(Клас ділиться на дві групи “Оповідачів” і“Слухачів”). Одні учні грають роль менших братиків (сестричок), а інші - учні переказують перечитаний текст.

7. Інсценізація прослуханих чи колективно складених казок,оповідань.

На початковому етапі діти лише повторюють репліки героїв казок

(таких, як наприклад, “ Ріпка”, “ Колобок”) з відповідною інтонацією, а згодом імпровізують, передаючи основний зміст реплік героїв своїми словами.

8. Проведення рольових ігор.

Рольова гра “Диктор-синоптик”

Одна дитина обирається на роль “диктора-синоптика”, усі інші “глядачі”. “Синоптик” оголошує прогноз погоди. Для того, щоб було цікавіше можна виготовити з цупкого паперу умовні позначки “вітряна погода”, “сніг”, “сонечко”, “дощ” та ін. Цими позначками “диктор” супроводжує свою розповідь виставляючи їх на дошку. Після закінчення “виступу синоптика” глядачі розповідають який одяг вони “одягнуть” у зв’язку з прогнозованою погодою.

Гра “Трик-трак…”

Учень стає обличчям до класу і розповідає ситуацію в магазині,бібліотеці. А всі учні говорять,якщо відповідь правильна: “Трик-трак, це так”. Ученьзапитує: “ А як?”

Діти відповідають.

Наприклад.

Учень. У магазині потрібно шуміти, бігати.

Діти. Трик-трак, це не так.

Учень. А як?

Діти. Треба ходити спокійно,не шуміти,розмовляти пошепки.

9. Співпраця в парах, у міні-групах.

Під час цієї співпраці учні змушені в ході спільної діяльності, спілкуючись, домовлятися про розподіл ролей та особливості виконання завдання.

Ситуація “Розмовляємо зі старшими”

Діти вчаться шанобливо звертатися до інших людей, залежно від віку.

Завдання.

1. Тебе попросили зайти до сусідів позичити певну річ. Як ти звернешся до них?

2. Ти хочеш дізнатися у перехожого , котра година. Як ти звернешся до незнайомої дорослої людини?

Гра “ Телефон”.

Вчитель пропонує скласти діалог. Дає теми телефонних розмов.

- Подзвони хворому товаришеві. Слухавку бере його менший брат.

- Подзвони батькам своєї подруги.

- Спитай у свого товариша про його плани на вихідний день.

10. Використання природних мовленнєвих ситуацій.

Необхідно зважати на те,що мовленнєве спілкування пронизує всі види діяльності,а отже,і пам’ятати про розвиток комунікативного мовлення учнів слід повсякчасно: на всіх уроках (адже на багатьох з них можна організувати роботу в парах, яка вимагає від учнів уміння спілкуватися у процесі:спільної праці) і в позаурочний час (на перервах під час правильно організованої ігрової діяльності,під час екскурсій до шкільної їдальні,бібліотеки, медичного кабінету і т. д., у процесі яких учні готують свої питання і проводять інтерв’ювання працівників. Окрім того, саме життя дітей в класі забезпечує природні ситуації, які заохочують до різних видів використання мови,наприклад, привітання іменників, мам із Днем Матері,запрошення батьків на святковий ранок, прохання позичити зайвий олівець в однокласника у випадку, якщо свій зламався і т. д.

Кожен вчитель-творча особистість і може самостійно творити мовленнєві ситуації, які б спонукали учнів до спілкування,виходячи з теми і мети уроку, наявного матеріалу. Важливо, щоб робота над формуванням комунікативного мовлення здійснювалася комплексно і поетапно (від формування частково мовленнєвих та загально мовленнєвих до комунікативно-мовленнєвих умінь), а також систематично.

Додаток

Конспект уроку української мови в 3 класі

Тема. Робота над синонімами. Практичне ознайомлення з фразеологізмами,пояснення їхшляхом добору синонімів.

Мета: розширити поняття учнів про слова, близькі за значенням-синонімами, виробляти вміння добирати синоніми з метою вдосконалення зв’язного мовлення, правильно вживати їх у мовленні. Ознайомити учнів з окремими фразеологізмами. Розвивати вміння пояснювати їх значення шляхом добору синонімів. Виховувати культуру мовлення,збагачувати словниковий запас учнів засобами мовних ігор.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: картки з різними вправами.

Хід уроку

І. Організація класу

Дзвіночку шкільний, веселий наш друже,

Дзвени ж: “ Дзелень – дзелень ” !

До праці, за парти пора!

Працюємо за планом:

1. Замислимось…
   
2. Напишемо каліграфічно
   
3. Позмагаємось ( робота в групах )
   
4. Музична пауза, відпочинок
   
5. Попрацюємо разом
   
6. Проведемо підсумок
   

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку“Замислимось…”

(Зачитую слова Т.Г. Шевченка)

• Вслухайтеся в слова великого Кобзаря, Т.Г. Шевченка. Про що він говорить?
  

Ну що б, здавалося слова…

Слова та голос – більш нічого…

А серце б’ється, ожива,

Як їх почує !

( Діти відповідають. )

• Бог дав людині слово
  
• Чи є цінніше що ?
  

Немов весна, чудесне

І радісне воно.

Бог дав людині слово

І мовив до усіх:

“ Слова мої чудові;

Слова погані – гріх !”

• Дійсно, говорити будемо про слово. Сьогодні на уроці ми оживимо свої серця і душі красою рідного українського слова, будемо відкривати його таємниці.
  

ІІІ. Робота над темою уроку

1. Хвилина каліграфії . “Напишемо каліграфічно”
   

ат им ма мати

• Доберіть синоніми до слова мати.
  

(Ненька, мама)

• Яке прислів’я про маму ви знаєте?
  

(Запис речення з коментуванням)

2. Робота в групах. “Позмагаємось”
   

Поділ класу на групи “ Кмітливчики ”, “ Розумники ”, “ Знавці ”.

• Тепер подивимося як ви знаєте нашу українську мову.
  
• Кожна група має своє завдання. Хто справиться швидше, той переможець.
  

“ Кмітливчики ”

• Прочитати вірш, виписати з нього синоніми.
  

Які чудесні барви у нашій рідній мові,

Які відтінки різні від Сейму аж до Сян !

У Києві говорять інакше, ніж у Львові, -

І чорногуз, і бусол, і лелека, і боцян. Д. Білоус.

“ Розумники ”

• Записати тільки синоніми, обминувши зайве слово. Пояснити чому це слово є зайвим.
  

Хата, будинок, оселя, м’яч, хижа.

“ Знавці ”

• Вибрати серед синонімів найбільш влучне.
  

Записати речення.

Ліс восени став … ( червоний, багряний, рожевий, рум’яний ).

Щічки у дівчинки були … ( червоні, багряні, рожеві, рум’яні ).

( Кожна команда “ захищає ” свою роботу )

3. Фізхвилинка. Відпочинок
   
4. Колективна робота над фразеологізмами.“Попрацюємо разом”
   

а) робота з підручником с. 65, впр. 144

(перед цим прочитати із “ Тлумачного словника ”пояснення вислову

“ фразеологізм ” )

5. Робота в групах. Гра “ Лото ”
   

• Знайдіть картку з відповідним значенням
  

Або пан, або пропав - сильно сміятися.

Аж за живіт братися - повільно розмовляти.

Аж очі вилазять - ризикувати.

Вийти сухим із води - важко працювати.

Говорить, як неживий - уникнути покарання.

Світла голова - розумналюдина

ІV. Підсумок уроку. “Проведемо підсумок”

• Що для вас сьогодні на уроці було головним, цікавим?
  
• Продовжіть речення.
  

навчився Я зрозумів


дізнався

• Ми повинні завжди пам’ятати про силу слова.
  
• Пам’ятати, що слово може когось надихнути і забруднити, розчулити і вколоти, поранити і вилікувати, відштовхнути і приголубити, налякати і
  

підтримати, знищити і зігріти, розсмішити і обурити, посварити і примирити. Це залежить від кожного з вас.

V. Домашнє завдання с.65, впр. 145.


Використана література

1. Програми для середньої загальноосвітньої школи 1-4 кл.-К. Початкова школа, 2006.-с.7-78.
   
2. Богуш А.М.Педагогічні виміри Василя Сухомлинського в сучасному просторі / А.М. Богуш.-К., 2008.-272с.
   
3. Варзацька Л.О. Взаємопов’язане навчання мови і мовлення //Початкова школа.-1990.№4.-с.23-28.
   
4. Варзацька Л.О. Підготовчі вправи з розвитку зв’язного мовлення //Початкова школа.-1981.-№1.-с.41-42.
   
5. Вашуленко М.С. Формування мовної особистості молодшого школяра в умовах переходу до 4-річного початкового навчання //Початкова школа.-2001.-№1.-с.11-14.
   
6. Пономарьова К.І. Особливості розвитку мовлення учнів в початковій школі. Уроки розвитку зв’язного мовлення. Науково – методичний посібник.-К.: Генеза.-2010.-с.3-9.
   
7. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах.-К.:Магістр.-1997.-255с.
   
8. Сидор Е. вправи для розвитку в учнів загальномовленнєвих, комунікативних і творчих умінь //Початкова школа.-2001.-№6.-с.19-23.
   
9. Хорошковська О. Розвиток українського мовлення молодших школярів // Початкова школа.-1997.-№8.-с.14-16.
   

Форост Л.С.,

вчитель початкових класів ЗОШ № 25


Формування та розвиток творчої особистості

молодшого школяра

У сучасному світі гостро особистості. Кожна цивілізована країна дбає про творчий потенціал суспільства загалом і кожної люди­ни зокрема. Посилюється увага до розвитку творчих здібностей особистості, надання їй можливості вияви­ти їх.

Незважаючи на те, що проблема розвитку творчого на­чала в учнів досліджується давно, багато питань зали­шається невирішеними. Як і раніше, більшість навчаль­ного часу відводиться репродуктивній, нетворчій діяль­ності, значна частина завдань у підручниках має також відтворювальний характер. Тому актуальним на сьогодні є використання в практиці різних форм та методів формування творчої особистості, ґрунтуючись на ос­новні положення даної технології, на теоретичні розроб­ки вчених-педагогів В.І. Андрєєва, Ю.К. Богоявленської, Р.М. Грабовської, Н.В. Кузьміної, Я.О. Пономарьова, Н.Ф. Тализіної та ін., які досліджували проблему твор­чості.

Основне завдання — створити макси­мально сприятливі умови для творчого

розвитку дітей мо­лодшого шкільного віку.

Мета - забезпечення умов для того, щоб ко­жен школяр міг реалізувати себе, свої індивідуальні здібності, свої схильності та інтереси.

Концептуальні положення

Творчість — це завжди творення, тобто побудова ново­го та оригінального, нестандартне бачення в звичайному нових можливостей його функціонування або включення його як частини в нову систему.

У творчій діяльності недопустимі такі фактори:

копіювання;

діяльність за шаблоном, готовим узірцем, правилом, алгоритмом;

наслідування.

Творчість має на меті внутрішню досконалість, тобто, створюючи нове, людина творить саму себе.

Творчі можливості молодших школярів реалізуються в різних видах діяльності, зокрема у грі, навчанні, спілкуванні, трудовій діяльності.

Як творчість потрібно сприймати не лише кінцевий результат діяльності, а й прийоми та операції, за допомогою яких вона здійснюється. Тому з перших днів педагогічної діяльності значна увага приділяється розвитку творчих здібностей учнів.