Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 20 квітня 2011 р. №462 ґрунтується на засадах особистісно орієнтовного І компетентісного підходів.

Вид материалаДержавний стандарт

Содержание


Урок української мови. 4 клас.
1. Організація учнів до уроку
2. Створення емоційного настрою
3. Актуалізація опорних знань
4. Повідомлення теми та завдань уроку
5. Первинне сприймання та усвідомлення матеріалу
6. Закріплення та осмислення нових знань
Завдання для роботи в групах: На столі у кожної групи картка, на ній написані дієслова в неозначеній формі.
8. Підсумок уроку
9. Домашнє завдання
1. Самоконтроль і розвиток культури мовлення, ство­рення установки на оволодіння літературною мовою в різних ситуаціях спілкуван
2. Самоконтроль і розвиток умінь виразного мовлення.
3. Самоконтроль і розвиток комунікативних умінь, здіб­ностей, соціальних установок у спілкуванні.
4. Розвиток загальних психофізичних особливостей своєї особистості, які є передумовою оволодіння вміннями про­фесійно-педагогічн
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7
Тема. Знаходження довжини сторони прямокутника заданою площею і відомою стороною.

Мета: ознайомити учнів із правилом знаходження довжини однієї сторони прямокутника за його площею та відомою другою стороною; вправляти у розв'язуванні задач, аналогічних до задач на спільну роботу; вчити учнів ділити іменоване число на іменоване; вдосконалювати обчислювальні навички; виховувати пізнавальні інтереси.

Обладнання: малюнок годівнички для пташок, звукозапис пташиних голосів, картки-пташки із завданнями для учнів, насіння соняшника, гарбуза, пшениці, вівса, малюнки з пташечками для оцінювання,

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

1. Організаційний момент

1.1. Психологічний настрій

От і все, дзвенить дзвінок.

В гості йде до нас урок.

Працюватимем старанно,

Щоб почути у кінці,

Що у нас в 4 класі

Діти просто молодці!

1.2. Слово вчителя

- Із настанням осені, птахи, що мешкають у помірних широтах змушені приймати «рішення» про те, де надалі їм залишатися. Під час міграції на них чекає тривалий переліт через часто негостинні або небезпечні території, де практично нічим поживитися, до місцевостей, у яких ще ніколи не бували молоді птахи. З іншого боку, залишитися означає особисто відчути немилосердя зими, водночас сподіваючись, що вона не буде занадто лютою.

Звісно щороку їх вибір припадає на «не залишатися», проте внаслідок природного відбору, кожен вид виробив власну поведінку, яка довела свою найбільшу безпечність. Хтось відлітає у вирій, а хтось залишається зимувати. І допомога людей часто буває для них необхідною.

На нас сьогодні чекає сюрприз. До нашої «годівнички» сьогодні на уроці злітатимуться птахи, які залишаються зимувати в Україні. Виконавши перше завдання, ми відкриємо віконце і впустимо до класу одну з пташок-карток. Друге завдання – друга картка, і так далі. Наприкінці уроку… та про це дізнаємося пізніше (прийом інтриги)

1.2. Створення емоційного настрою

- А зараз давайте послухаємо голоси пташок, що зимують в нас. (Звукозапис)

2. Актуалізація опорних знань учнів. Мотивація навчальної діяльності

2.1. Переключення на математику

- Пригадайте, що ми вивчали на останніх уроках математики? (Елемент «Мозкового штурму»)

2.2. Робота в групах

- У вас на партах є коробочки з насінням для підгодовування пташок взимку. Давайте об’єднаємося у групи за насінинками.

Група «Соняшник» (дістаємо 1 картку – горобець)
  • Побудувати прямокутник зі сторонами 4 см і 7 см. Знайти його пе­риметр і площу.

Група «Гарбуз» (дістаємо 2 картку - синичка)
  • Площа ділянки 72 м2. 1/6 ділянки займає морква, а 1/3 – редиска. Яку площу займають морква і редиска разом?

Група «Пшениця» (дістаємо 3 картку – дятел)
  • Розв'язати рівняння № 506.

Група «Овес» (дістаємо 4 картку – снігур)
  • Усні обчислення:
  • Довжина прямокутника 10 м, ширина – 4 м. Знайти площу цього прямокутника.
  • Довжина прямокутної ділянки 10 м, ширина — на 2 м коротша. Знайти площу цієї ділянки.
  • Площа квадрата 49 см2. Знайти довжину його сторони. (Елемент «Мозкового штурму»): - Чим відрізняється ця задача від попередніх?

2.3. Перевірка – взаємоперевірка виконання завдань

За правильне виконання учні отримують малюночок з пташечкою.

3. Повідомлення теми і завдань уроку

- Сьогодні ми тренуватимемося знаходити площу геометричних фігур, вивчимо правило знаходження довжини сторони прямокутника за відомою площею та стороною, розв’язуватимемо задачі, аналогічні до задач на спільну роботу, ділитимемо іменоване число на іменоване, будемо вдосконалювати обчислювальні навички.

4. Вивчення нового матеріалу

4.1. Пояснення нового матеріалу за вправою № 508 (1).(Дістаємо 5 картку – сорока)

4.2. Первинне закріплення за вправою № 508 (2). (Дістаємо 6 картку – ворона) За правильне виконання учні отримують малюночок з пташечкою.

4.3. Фізкультхвилинка. (Дістаємо 7 картку – грак)

5. Розвиток математичних умінь учнів

5.1. Розв’язання задачі №507 (дістаємо 8 картку - сова)

Бесіда про тварин.
  • Лама – південноамериканський ссавець родини верблюдових, одомашнений індіанцями Анд. Висота дорослого самця до 120 см. Шия довга і тонка, голова відносно мала, звичайно високо піднята, вуха високі, загостренні. Незважаючи на відсутність горба, у лам багато спільних рис з верблюдами: ікловидні різці у верхній щелепі, мозолисті подушки на підошві роздвоєних копит, пережовування жвачки, якою тварина, якщо її розізлити, плюється.

Головною ж цінністю лами для людини є її прекрасна вовна, що широко використовується в легкій промисловості. У домашніх лам шерсть м’яка, кошлата, середньої довжини; колір трапляється від чисто білого до чорно-бурого.

- Зебра - група коней, що включає види: зебра рівнинна, зебра пустинна і зебра гірська. Гібридні форми між зебрами та свійськими кіньми називають зеброїдами; гібриди між зебрами та віслюками — зебрулами.

Фронтальне розв'язування за малюнками і коротким записом:

Зебрам – 14кг на 7 днів, ?кг на 1 день

?кг на 1 день, 450 кг на ? днів

Ламам – 8кг на 2 дні, ?кг на 1 день


За правильне самостійне виконання учні отримують малюночок з пташечкою.

5.2. Ділення іменованих чисел. Вправа № 510. (дістаємо 8 картку - шишкар)

5.3. Самостійна робота. Завдання № 509. (дістаємо 9 картку – дика качка)

5.4. Перевірка — взаємоперевірка.

За правильне виконання учні отримують малюночок з пташечкою.

6. Підсумок уроку

6.1. Оцінювання

Кожен учень підраховує кількість отриманих пташечок. Пташечка оцінюється 3 балами.

6.2. Інтерактивна гра «Мікрофон».

- Як обчислити периметр прямокутника?

- Як обчислити площу прямокутника?

- Як знайти довжину сторони прямокутника за відомою стороною та площею?

- Які завдання ви виконували із задоволенням?

- Які завдання видалися вам важкими?

- Який настій супроводжував вас протягом уроку?

- Що нового дізналися ви на уроці?

VI. Домашнє завдання

Група «Соняшник» - №512, 513.

Група «Гарбуз» - накреслити прямокутник, площа якого 28см2 і довжина 7см; №513.

Група «Пшениця» - накреслити два прямокутники, площа яких 30см2.

Група «Овес» - накреслити прямокутник зі сторонами 3см і 6см та обчислити його площу.


Урок української мови. 4 клас.

Тема. Неозначена форма дієслова. Дієслова-синоніми.

Мета: розглянути таку граматичну ознаку дієслова, як неозначена форма; формувати вміння розпізнавати неозначену форму дієслова, вміння утворювати часові форми дієслів від неозначеної форми; розвивати мовленнєву компетентність, мислення, уміння аналізувати і робити висновок; виховувати почуття любові до природи, до життя.

Обладнання: підручник, кубик, мікрофон, картки із завданнями, картки із зображенням весняних квітів, три символічні торти із кольорового паперу.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань з використанням інтерактивних вправ.

Хід уроку

1. Організація учнів до уроку

1.1. Привітання

Доброго ранку, сонце привітне!

Доброго ранку, небо блакитне!

Доброго ранку, у небі пташки!

Доброго ранку тобі і мені!

- Спочатку сідають – краса нашого класу, потім – сила і мужність класу.

- Скажемо гостям на який урок ми їх запросили? (На урок української мови).

1.2. Девіз уроку

- Девізом нашого уроку є:

Рідну мову я вивчаю,

Її люблю, не забуваю,

Рідну мову буду знати,

Берегти і поважати.

2. Створення емоційного настрою

- Подивились один на одного і сказали всі в один голос:

«Я – найкращий, ТИ – найкращий, МИ – найкращі».

- Що ви б хотіли побажати один одному? (На підносі в учителя квіти, діти беруть квіти і, бажаючи один одному гарного настрою на уроці, плідної роботи, щоб усі поповнили свої знання чимось новим і т.д., прикріплюють їх на дошку.)

- Ну, а я бажаю вам гарного настрою і тепла. А від чого може стати тепло? (Від сонечка і усмішки.)

- А ось і сонечко (символічне, яке вчитель прикріплює біля квіточок з побажаннями).

3. Актуалізація опорних знань

3.1. Слово вчителя

- Ви скучили за сонечком? А якої пори року воно починає давати нам тепло? (Весною.)

- Так ось, на порозі весна, починаємо її закликати і зустрічати. (1-2 учні розказують заклички.)

Сонечко, Сонечко,

Виглянь у віконечко,

Твої дітки плачуть

Їстоньки хочуть.

Сонечко, сонце,

Злети на віконце,

Там твої дітки

Їдять пиріжки!

3.2. Технологія «Асоціативний кущ».

сонце пташки ніч

струмочки ВЕСНА трава

тварини квіти день


3.3. Удосконалення каліграфічних навичок

(Діти відкривають зошити, записують число, класна робота.)

- Давайте пригадаємо, які якості письма ми будемо відпрацьовувати? (Нахил, ширину елементів букв, висоту букв, ширину з’єднань між буквами).

- Запишіть каліграфічно окремо літери слова весна, склади;

в е с н а вес на

- зробіть звуковий аналіз цього слова;

- скласти «Сенкан»

Весна.

Ласкава, привітна.

Розбуджує, запрошує, зачаровує.

Сонну землю розбудила од сну.

Тепло.

- До якої частини мови належать слова третього рядка? (Дієслово) Що ви знаєте про цю частину мови?

3.4. Перевірка теоретичних знань про дієслово. (Пригадують той матеріал,

який вивчали в 3 класі.)

Стратегія «Кубування»

Завітав сьогодні в клас

На урок знову до нас

Кубик, діти, не простий,

Кубик, діти, чарівний.

Він доріжку прокладає,

Знання наші перевіряє.

- Увага! Аналізуємо завдання «Чарівного кубика».

1). Частина мови. 4). Яким членом речення виступає?

2). Що означає? 5). Які часові форми має?

3). На які питання відповідає? 6). Значення у мовленні.

4. Повідомлення теми та завдань уроку

4.1. Повідомлення учителя

- Сьогодні ваш «мозковий комп’ютер» поповниться ще однією інформацією про дієслово. Ви дізнаєтеся, що у дієслів є така форма, у якій неможливо визначити час, число, і вона називається неозначеною формою.

4.2. Метод « Мікрофон». Очікування від уроку

- Що ви очікуєте від уроку? Продовжіть речення «Сьогодні урок навчить мене …»

- Дійсно, на уроці ви навчитеся впізнавати дієслова неозначеної форми, утворювати часові форми від неозначеної форми дієслова. А допоможе нам вивчений матеріал з цієї теми в 3 класі.

5. Первинне сприймання та усвідомлення матеріалу

5.1. Дослідження

На дошці три стовпчики слів

листочком дивну вдихати

землю чарівною чарувати

радості красивого насолоджуватися

вербу ніжним розквітати

- Слова першого і другого стовпчиків поставте в початкову форму. До якої частини мови належать ці слова?

- А до якої частини мови належать слова третього стовпчика? На які питання вони відповідають? Яка кінцева частина у цих дієслів? Чи можна визначити час дії, позначеної цими дієсловами?

- Зробіть висновок. Свої міркування звірте з правилом на с.48 – 49.

- Від дієслів, записаних у третьому стовпчику утворіть форми теперішнього, минулого і майбутнього часів.

(Вдихає, вдихнув, вдихатиме.

Чарує, чарував, зачарує.

Насолоджується, насолоджувався, насолодиться.

Розквітає, розквітнув, розквітне.)

5.2.Робота в парах. Виконати вправу 90, с.48.

Записати по 2 речення, підкреслити дієслова в неозначеній формі. Для перевірки обмінятися зошитами.

6. Закріплення та осмислення нових знань

6.1. Робота в групах

Повторюються правила роботи в групах. Учні обирають спікера, секретаря, секунданта.

Девіз роботи в групі:

Діяти – активно!

Думати – оперативно!

Сперечатися – доказово!

Для всіх – обов’язково!

Завдання для роботи в групах: На столі у кожної групи картка, на ній написані дієслова в неозначеній формі.

(Гомоніти, плакатися, воювати, валятися, прилетіти.)

1). Утворити часові форми:

перша група - форму минулого часу;

друга група - форму теперішнього часу;

третя група - форму майбутнього часу.

2). Показати здатність дієслів у неозначеній формі вступати у синонімічні

відношення (записати до поданих дієслів – синоніми).

6.3. Хвилинка відпочинку.

- Ми чудово працювали, і настав час відпочинку. Я називатиму дієслова, а ви зображуйте те, що вони означають: присідати, тремтіти, стрибати, літати, посміхатись, слухати, танцювати, сидіти.

- Яке питання можна поставити до названих дієслів?

- Про що вам говорить це питання?

- Так що таке неозначена форма дієслова?

7. Узагальнення та систематизація знань

7.1. Самостійна робота

- Із поданих дієслів на дошці виписати тільки дієслова в неозначеній формі. Підкреслити дієслова – синоніми. Доказати ваш вибір.

Працювати, працював, запрацює, говорить, говорити, прийде, прийти, прийшов, відповідати, відповідає, відповідав.

7.2. Дистанційний диктант

- Хто може назвати весняні місяці? Зараз ми проведемо дистанційний диктант, і ви дізнаєтесь, чому таку назву отримали весняні місяці.

- Як група дізнається, про який місяць вона буде писати? Я читатиму вірш-загадку про квітку, ви відгадаєте, покажу цю квітку на папері і покладу на стіл першій групі. Якщо ця квітка зацвітає у квітні, то група пише про квітень і т. д.

Стоїть тоненький стовпчик,

Наче риска, а зверху –

Білих ліхтариків низка. ( Конвалія)

(Зацвітає у квітні, значить перша група пише про квітень.)

Він маленький, він біленький,

Має ніженьку тоненьку.

З ним легенько вітер грає,

Все гойдає, колихає,

Сповіщає рідний край:

- Гей, весна прийшла! Стрічай! (Підсніжник)

(Папір із зображенням цієї квітки кладеться на стіл другій групі. Діти спілкуються між собою і приходять висновку, що ця квітка зацвітає у березні. Значить пишуть про березень.)

В цілім місяці підряд

Маємо багато свят,

Зеленіють буйно трави,

То іде весняний місяць … (Травень)

(Папір із зображенням буйного росту трав, цвітіння дерев кладеться на стіл третій групі.)

Бесіда про бережливе ставлення до природи.

Висновок. Бережімо земну красу.

(На дошці прикріплені 3 картки. З кожної групи учень підходить до своєї картки, читає слово, або ціле словосполучення, повертається, називає групі, всі записують. Так підходить кожен з групи, поки не закінчиться текст.)




- Як ви оціните свою роботу в групі? Я хочу пригостити вас тортом (символічним). Розріжте торт на шматки так, щоб було видно, хто як працював у групі. (Кожній групі дається символічний торт.)

8. Підсумок уроку

8.1. Метод «Мікрофон»

Я на уроці дізнався… ( 1 група)

Я на уроці навчився… ( 2 група)

Я уже вмію… ( 3 група)

8.2. «Абетковий суп»

Скласти підсумкове речення, яке б починалось з літери …(учні вибирають любу літеру алфавіту).

9. Домашнє завдання

Для всіх: вивчити правило на с. 48 – 49, виконати вправу 91.

За бажанням: підібрати 3 – 4 прислів’я, у яких дієслова вжиті у неозначеній формі.

- Дякую всім за роботу на уроці. Нехай тепло дає нам не тільки сонечко, а й ваші серця.


Руснак І.М.,

вчитель початкових класів СПШ № 15


Інноваційна культура вчителя – стимул творчості


Відомий український педагог Василь Олександрович Сухомлинський писав: " Мова – це віконця, через які людина бачить світ”. Вдумайтеся в ці слова.

Від того, як ви володієте мовою, залежить ваше духовне багатство. "Багата мова – багатий духовний світ, розвинуте почуття краси слова – висока моральна культура. Убозтво слова – це убозтво думки, а убозтво думки веде до моральної, інтелектуальної, емоційної, естетичної товстошкірості” (В. Сухомлинський).

Отже, кожна людина повинна прагнути оволодіти скарбами рідної мови, її літературними нормами, щоб власне мовлення стало досконалим, зрозумілим, думки висловлювалися логічно, ясно, виразно і різноманітно.

Чи можемо ми сказати зараз, що володіємо зразковим мовленням? На жаль, ні.

Тож, завдання мого виступу - викликати у вас прагнення оволодіти мовою та мовленням так, щоб ви могли вільно виражати думки українською мовою у різних сферах суспільного життя, грамотно і доречно висловлюватися в колі друзів, у колективі, виступати перед аудиторією, брати участь в дискусіях, відстоювати свої думки, переконувати вагомим словом (а не кулаками), додержуватися при цьому культури поведінки і мовленнєвого спілкування.

Відомий французький письменник Антуан де Сен Екзюпері писав: "Єдина справжня розкіш – розкіш людського спілкування”.

Педагогічна майстерність учителя здебільшого базується на мистецтві спілкування. Спілкування - це зв'язок між людьми, який призводить до виникнення психічного контакту, що проявляється в обміні інформації, взаємовпливі, взаємопереживанні та взаєморозумінні. Специфіка педагогічного спілкування в тому, що під час його реалізації здійснюється комплексний вплив педагога на учня таким чином, щоб забезпечити ефективне навчання, виховання і розвиток нової особистості.

Але щоб спілкування було змістовним, повноцінним, досягло мети, недостатньо володіти красивим багатим культурним мовленням. Треба враховувати багато інших психолінгвістичних факторів, як-от: "чуття мови”, спрямованість мовлення, образність його, уміння відбирати слова відповідно до завдань спілкування тощо.

Спілкування завжди відображається в особливих формах та засобах комунікації. Сьогодні ж ми говоритимемо про мовлення як форму спілкування.

Однією зі складових педагогічної майстерності вчи­теля є його мовлення. Це такий інструмент професій­ної діяльності педагога, за допомогою якого можна розв'язати різні педагогічні завдання: зробити складну тему уроку доступною, а процес її вивчення — ціка­вим, створити щиру атмосферу спілкування на уроці, встановити контакт з учнями, досягти взаєморозумін­ня з ними, сформувати в учнів відчуття емоційної за­хищеності, навчити їх вірити в себе.

Володінню мовленням як засобом професійної ді­яльності потрібно вчитися. Видатний педагог Антон Семенович Макаренко вважав, що вчитель має говорити так, щоб учні відчули в його словах волю, культуру, особистість.

Отже, мовлення вчителя – це мовлення, пристосоване для розв’язання специфічних завдань, що виникають у педагогічній діяльності,спілкуванні.

Можна говори­ти про професійні особливості мовленнєвої діяльнос­ті педагога, а саме:

• ця діяльність спеціально організується педаго­гом, він керує нею відповідно до умов педагогічного спілкування;

• її кінцевим результатом є досягнення гуманіс­тично спрямованої мети, пов'язаної з вихованням учнів;

• добір мовних і мовленнєвих засобів здійснюєть­ся відповідно до потреб, завдань взаємодії вчителя з учнями, їх ефективність прогнозується;

• мовленнєва діяльність педагога в реальній си­туації спілкування будується на відтворенні (рефлексії) стану, поведінки, реакції учнів, вона регу­люється змістом зворотної інформації, яку отримує вчитель;

• мовлення вчителя є предметом його педагогіч­ного аналізу й самоаналізу, постійного самовдоско­налення.

Мовлення вчителя є показником його педагогіч­ної культури, засобом самовираження його особис­тості. Слово педагога має бути пристойним, щирим, відвертим.

В. Сухомлинський наголошував на своєрід­ній психотерапевтичній функції слова вчителя. Реалі­зацію цієї функції видатний педагог вважав обов'яз­ковою умовою спілкування — діалогу між учителем і учнями. Вислови «душа дитини» і «слово вчителя» він ставив поряд.

"... Слово ставало в моїх руках знаряддям, за допомогою якого я відкривав дітям очі на багатство навколишнього світу. Відчуваючи, переживаючи красу побаченого й почутого, діти сприймали найтонші відтінки слова, і через слово краса входила в їх душу" - писав В.О. Сухомлинський.

Мовлення педагога має два різновиди — монолог (монологічне мовлення) і діалог (діалогічне мовлення).

Найпоширенішими формами монологічного мовлення вчителя є розповідь, шкільна лекція, коментар, пояснення, розгорнуті оціноч­ні судження (мотивація оцінювання знань, поведінки, позаурочної діяльності школярів). Діалогічне мовлення вчителя широко представлене в тематичних бесідах з учнями, які будуються у формі запитань і відповідей.

Вислів «мовлення педагога», зазвичай, використо­вують, коли говорять про усне мовлення (на відміну від письмового в педагогічній діяльності). Під усним мовленням розуміють як сам процес говоріння, так і результат цього процесу — усні висловлювання.

Аналізуючи мовлення педагога, часто використо­вують поняття комунікативна поведінка.

У сучасній науковій літературі під комунікативною поведінкою розуміють не просто процес говоріння, повідомлен­ня чогось, а таку організацію мовлення й відповідно до нього невербальної поведінки педагога, яка впли­ває на створення емоційно-психологічної атмосфери педагогічного спілкування, на характер взаємин між учителем та учнями, на стиль їхньої діяльності.

Комунікативна поведінка педагога оцінюється відповідно до того, що і як він говорить, які в нього жести, рухи, вираз обличчя, який підтекст мають його слова, на яку реакцію учнів розраховані. У реальних ситуаціях шкільного життя — на уроках, перервах, у післяурочній діяльності — мовленнєва сторона спіл­кування становить складну поліфонію реплік, розпо­відей, запитань, оціночних суджень, зауважень, емо­ційних реакцій.

Ця специфічна атмосфера — результат комуніка­тивної поведінки вчителя і учнів. Вона щоразу непов­торна, і в цьому розумінні — миттєва. Слід врахову­вати, що в пам'яті учнів після зустрічі з учителем за­лишається не лише пізнавальна інформація, а й ат­мосфера, якою супроводжувалося їхнє спілкування. Учні сприймають настрій педагога, пам'ятають про його погляд, інтонацію, тональність мовлення, спо­сіб реагувати на поведінку вихованців.

Тому важливо, плануючи зустріч зі школярами, об­мірковувати не лише зміст спілкування (про що я буду з ними говорити), а й особливості свого мовлення і кому­нікативної поведінки (як я буду говорити, які вербальні та невербальні засоби допоможуть мені бути виразним, переконливим, коректним, ввічливим, яку емоційну атмосферу спілкування я хотіла би створити).

Педагогічна ефективність комунікативної поведінки вчителя передусім залежить від рівня володіння мовою, уміння здійснювати правильний вибір мовних засобів, формул мовного етикету. Також вона залежить від стилю спілкування з учнями, який притаманний учителеві, від його уста­новки на взаємодію з вихованцями, якою мірою він відчуває психологічні особливості ситуації мовлення.

У педагогів, стиль спілкування яких ґрунтується на дружньому ставленні до учнів, комунікативна поведін­ка завжди спрямована на встановлення особистісного і пізнавального контакту, запобігання негативних ре­акцій або зняття їх, створення ситуації «ми» — ситу­ації спільних роздумів і переживань. Мовлення педа­гога має особистісне забарвлення, воно інтонаційно виразне, щире і безпосереднє.

Отже, рівень майстерності мовленнєвої діяльності педагога визначається рівнем культури його мовлення і спрямуванням його комунікативної поведінки.


Вимоги до комунікативних якостей мовлення учителя зумовлені функціями, які воно виконує у педагогічній діяльності. Головними серед них виступають такі:

1) комунікативна –встановлення і регуляція взаємовідносин між учителем та учнем, забезпечення гуманістичної спрямованості розвитку учнів. Це одна із провідних функцій мовлення педагога. Її мета - допомогти вчителеві налагодити взаємодію зі своїми вихованцями, побудувати навчання ( виховання ) на засадах співробітництва та співтворчості.

2) психологічна – створення умов для забезпечення психологічної свободи учня, прояву індивідуальної своєрідності його особистості; зняття соціальних тисків, які заважають цьому.

Тут йдеться про ситуації, коли виникає потреба психологічно захистити учня: підкреслити повагу до нього як особистості, піднести його авторитет, зняти страх перед можливою невдачею, заохотити зусилля для досягнення успіху. Мовлення вчителя в цих ситуаціях може бути тим інструментом, за допомогою якого знімається невпевненість учня в собі, ініціюються його активність, творчість, вселяється віра в можливості самореалізації, досягнення позитивних результатів у діяльності. Вибір мовленнєвих моделей учителем тут здійснюється не з позиції «ти повинен», «зобов’язаний»,а з позиції «ти маєш право».

3) пізнавальна – забезпечення повноцінного сприймання навчальної інформації учнями, формування в них особистісного, емоційно – ціннісного ставлення до знань.

Матеріал, що його викладає вчитель, нерідко закріплюється надовго в пам’яті учнів саме завдяки особливостям його мовлення: зберігаються емоційне забарвлення голосу вчителя, його інтонація, ритміка, характер вимовляння окремих слів. Але педагогічна доцільність мовлення полягає в тому, щоб не тільки передати учням знання, а й сформувати в них емоційно –ціннісне ставлення до знань, викликати потребу керуватися цими знаннями у своєму житті, зробити їх основою власних переконань. Розв’язати це завдання педагог зможе лише тоді, коли він буде не просто формувати знання, а й впливати на свідомість, почуття учнів, спонукати їх до спів- роздумів, співпереживань під час сприйняття навчального матеріалу.

4) організаційна – забезпечення раціональної організації навчально-практичної діяльності учнів. Вона підкреслює роль мовлення вчителя у розв’язанні таких завдань уроку, як організація ефективного навчального слухання учнів , забезпечення оптимального темпу пізнавальної діяльності, творчого робочого самопочуття учнів на уроці.

У розв’язанні цих завдань велике значення має мовлення вчителя, стиль його комунікативної поведінки під час навчального процесу.

За яких умов мовлення вчителя може бути інструментом продуктивного розв’язання педагогічних завдань?

По-перше, професійне мовлення вчителя повинно відповідати вимогам культури мови. Це важливий показник рівня його інтелігентності, освіченості, загальної культури. Педагог повинен досконально знати мову. Адже мовлення є засобом існування мови.

Під терміном «культура мовлення» розуміють відповідність її не тільки сучасним літературним нормам (акцентологічним, синтаксичним). А й іншим якостям, які свідчать про її комунікативну досконалість. А саме: це точність, логічність, чистота, виразність, багатство, доцільність.

По - друге, професійне мовлення вчителя має бути своєрідною «словесною дією», мета якої – здійснення інтелектуального, емоційно- вольового, морального впливу на учнів. Слово справжнього вчителя переконує, навіює, викликає в учнів відповідні почуття, формує їхнє ставлення до того, про що він говорить.

Третя умова ефективності професійного мовлення вчителя – його спрямованість, зверненість до учнів. Головна мета спрямованості мовлення – викликати учнів на діалог з учителем, залучити їх до співпраці, створити атмосферу співроздумів та співпереживання.

Обов’язковою передумовою ефективності професійного мовлення вчителя є також володіння його технікою.

Компоненти техніки мовлення – голос, темп, дикція, інтонація – визначаються як акустична система відтворення людини. Вони виконують при цьому важливі функції: створюють імідж людини, який закріплюється у свідомості оточуючих; дають змогу виявити психічну індивідуальність людини, визначити її емоційний стан.

Існують такі шляхи у формуванні мов­леннєвої культури:

1. Самоконтроль і розвиток культури мовлення, ство­рення установки на оволодіння літературною мовою в різних ситуаціях спілкування.

Ідеться про виховання звички і потреби в постій­ному навчанні й підвищенні рівня культури мовлення. Особливу увагу слід приділяти питанням правильності та чистоти мовлення. Важливе значення у цьому на­прямі має робота з тлумачними лексичними словниками, словни­ком із словотворення тощо.

Необхідно свідомо орієнтувати себе на оволодін­ня літературною мовою в найрізноманітніших ситу­аціях не лише під час вирішення ділових питань, проблем, а й у спілкуванні з учнями, друзями, батьками, незна­йомими людьми.

2. Самоконтроль і розвиток умінь виразного мовлення.

Виразність мовлення досягається вмілим інтонуван­ням залежно від змісту, умов спілкування, а також шля­хом доречного вживання образних засобів мови (епі­тетів, метафор, порівнянь), засобів образної словесної наочності (уривків із художніх творів, афоризмів).

Зосереджую увагу на інтонації влас­ного мовлення під час спілкування з людьми. При цьому намагаюсь акцентувати увагу на таких питан­нях: інтонація жива, емоційно забарвлена чи одно­манітна, невиразна; прагну урізноманітнити ме­лодійний малюнок свого мовлення залежно від умов спілкування.

3. Самоконтроль і розвиток комунікативних умінь, здіб­ностей, соціальних установок у спілкуванні.

Якщо умовою продуктивної комунікативної пове­дінки педагога є його індивідуальний стиль спілкуван­ня, то в процесі професійного самовиховання важливо не тільки володіти питанням техніки комунікації, а й з'ясувати свою соціальну позицію у спілкуванні.

Для цього необхідно спробувати дати щиру відпо­відь на запитання, чи думаєте ви про партнера у проце­сі спілкування, чи намагаєтесь побачити ситуацію його очима, чи допомагаєте йому спілкуватися, вам цікавий сам процес спілкування з людиною, чи його результат, чи завжди розуміють вас люди, з якими ви спілкуєтесь, чи намагаєтеся ви зрозуміти своїх співрозмовників.

Продуктивна мовленнєва комунікація педагога пе­редбачає також розвиток у нього низки спеціальних здібностей: соціально- перцептивних (розуміти внут­рішній стан партнера через сприйняття його зовнішньої поведінки, вигляду), здібностей до ідентифікації (здатність поставити себе на місце людини й передбачити її можли­ву реакцію), саморегуляції, вольового впливу, навіюван­ня, керування своїм психічним станом у спілкуванні.

4. Розвиток загальних психофізичних особливостей своєї особистості, які є передумовою оволодіння вміннями про­фесійно-педагогічного мовлення.

Йдеться, насамперед, про розвиток уяви (відтво­рюючої і творчої), асоціативної й образної пам'яті. Необхідно розвивати вміння бачити, відчувати навко­лишній світ у звуках, барвах, картинах і відтворювати своє бачення в слові.

Таким чином, окреслюється програма самоосвіти пе­дагогів із удосконалення вмінь і навичок професійно-пе­дагогічного мовлення. Наведені висновки і спостереження можуть стати основою для подальших серйозних роздумів педагогів над особливостями свого мовлення і комунікативної поведінки, а вивчення досві­ду талановитих педагогів буде надихати на роботу над удосконаленням власних умінь і навичок.


Л. А. Савчук, Н. І. Гаврилюк,

вчителі початкових класів СПШ № 23