Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року №462 затверджено новий державний стандарт

Вид материала

Содержание

Першим уроком на тему: “Україна - наш спільний дім”.
Кількість учнів у 1 класі не повинна бути більшою 30 осіб.
Ведення учнівських щоденників у 1 класі не рекомендовано
Акцентуємо увагу на тому, що додаткові види перевірних робіт у 4-их класах не проводяться.
Шановні колеги! Найщиріші вітання з початком нового навчального року. Нехай він буде світлим і радісним, щедрим на цікаві події

Подобный материал:

1 2

Про організацію навчально-виховного процесу

в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів

у 2011-2012 навчальному році

Початкова ланка освіти – фундамент шкільного навчання, адже саме тут закладається основа для формування особистості майбутнього громадянина. Це істина, яку ніхто не заперечить.

Сьогодні початкова школа знову на старті чергового оновлення. Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року №462 затверджено новий Державний стандарт початкової освіти, який буде введено в дію з першого вересня 2012 року.

Результати навчальних досягнень учнів початкових класів зумовили необхідність поновити зміст Державного стандарту початкової загальної освіти та удосконалити Базовий навчальний план початкової загальної освіти.

Початкова освіта області охоплює навчанням 46053 учні. ( 16046 у сільській місцевості). Загальна кількість початкових класів – 2821. Шкіл І ступеня – 56 (52 у селі), де здобувають освіту 823 учні (464-сільськ.місцевість). Була організована робота 761 ГПД ( 252 сільськ. місц.), де навчалось 21,5 тис учнів (8,4 тис - с.м.). Існуюча мережа задовольняє потреби населення у здобутті початкової освіти.

У процесі подальшого оновлення початкової школи особливо загострилась проблема наступності із дошкіллям. У законі України «Про освіту» зазначено, що саме наступність є однією з обов'язкових умов для здійснення неперервності процесу здобуття знань. Відсутність обов’язкової дошкільної підготовки призводить до того, що ресурс раннього дитинства належно не використовується, неекономно витрачається час на початкове навчання, особливо у 1 класі. На жаль, етапи дошкільної і початкової освіти, як і раніше, залишились мало пов’язаними, адже лише 76,2% дітей (у сільській місцевості 53,6 %). відвідують дошкільні заклади. Зарубіжний досвід свідчить, що у країнах з ефективною системою освіти навчання у початковій школі триває 5-7 років. До того ж, у значній частині країн цьому передує обов'язкова передшкільна освіта. Враховуючи це, Міністерством освіти і науки видано ряд відповідних документів щодо впровадження обов'язкового року передшкільного навчання у системі дошкільної освіти.

Великою проблемою в області є невідкриття 1-х класів на базі ДНЗ і повернення їх у стіни школи, де абсолютно не витримуються вимоги по облаштуванню класів шестирічок, де немає умов для відпочинку, денного сну, де шестирічки стали звичайними учнями. Так, якщо у 2005 році на базі ДНЗ навчалося 30,4%, то у 2010-11 н.р лише 12%.

Складною психолого-педагогічною проблемою є переповненість класів у містах (згідно нормативних документів учнів у початкових класах не повинно бути більше 30, а в області є випадки, коли у перший клас набирають і 39 учнів); мала кількість учнів у класах сільської місцевості та об’єднання їх у комплекти, а також одночасне навчання у перших класах дітей різних за віком (від 5 до 11 років). Така ситуація є несприятливою як для наймолодших, так і найстарших за віком учнів, адже зміст і методика викладання зорієнтовані на пізнавальні можливості і емоційно-вольові особливості 6-річної дитини.

За останні десять років на 26,8% зросла захворюваність дітей шкільного віку. У 1 класі налічується 30% дітей, які мають хронічні захворювання, у 5 класі 50%, у 9 – 54%. Фахівці, які проводили дослідження, відзначили негативний вплив на рівень здоров’я дітей порушення основних вимог режиму дня. Характерний для більшості школярів недолік сну. Першокласники, наприклад, недосипають від півгодини до години, а 48-64% випадків дефіцит сну складає від півтори години і більше. Діти мало часу бувають на свіжому повітрі, а ось біля комп’ютера, телевізора просиджують годинами. Робочий день сучасних учнів початкової школи з врахуванням часу на виконання домашніх завдань триває 6-7 годин, що призводить до формування синдрому хронічної втоми та дезадаптаційних станів у дітей.

З метою виявлення проблем, прогалин, недоліків в організації навчально-виховного процесу в перших класах ЗНЗ, з ініціативи МОН України з 25 жовтня по 25 листопада 2010 року було проведено перші Всеукраїнські інтернет-збори батьків першокласників. Батьки першокласників нашої області теж стали активними учасниками цього процесу.

Всього до організаторів надійшло 10083 повідомлення від респондентів. Узагальнені результати дали можливість побачити проблеми школи очима сьогоднішніх батьків.

Глибинний зміст самої назви “початкова школа”, “школа першого ступеня” зумовлює особливу роль цієї ланки і особливу відповідальність педагогів за якість її результатів. Це зумовлене кількома причинами.

По-перше, у цьому віці поступово із надр ігрової діяльності визріває і формується навчальна діяльність, як спеціальний вид, як інструмент, яким дитина обов’язково повинна оволодіти.

По-друге, цей вік як ніякий інший етап шкільної освіти багатий своїми ресурсами, які треба вчасно виявити і розвинути. Цьому сприяють сильна пластичність психіки молодших школярів, їхня готовність сприймати і наслідувати, випробовувати себе, довіра до батьків, учителя, надзвичайна природна допитливість, емоційність – все це створює унікальні можливості для повноцінного виховання, навчання і розвитку дітей цього віку.

По-третє, неприпустимість педагогічного браку у початковій ланці. Якщо вчитель початкової школи не володіє методикою, це позначиться на успіхах дітей відразу. Ніякі інноваційні зміни підручників, методик, системи оцінювання невиправдані, якщо у 5 клас прийде випускник початкової школи із технікою читання 50 слів на хвилину, невмінням писати, висловлюватись, працювати самостійно та ін.

Якщо в основній школі можна припустити, що окремі діти продовжують переходити з класу в клас з низькими рівнями навчальних досягнень, то для початкової школи це виключається. Запровадження 12-бальної системи оцінювання не знімає відповідальності вчителя за достатнє засвоєння учнями вимог державних стандартів, виховання в них мотивації учіння. Тому слід досягти навченості всіх дітей, відомий вислів “дійти до кожного учня” стає обов’язковим для кожного уроку. Отже, без якісної початкової освіти подальша якісна освіта школяра стає дуже сумнівною. Все це дозволяє стверджувати, що початкова школа – це корінь шкільної освіти. І про нього слід турбувати значно пильніше, ніж зараз.

Державна підсумкова атестація четвертий рік поспіль була проведена за завданнями, рекомендованими МОН України.

Результати свідчать про те, що освітній рівень учнів 4-х класів відповідає вимогам Державного стандарту загальної початкової освіти, що учні в основному засвоїли програмовий матеріал, в них сформовані уміння застосовувати набуті знання і вміння на практиці, тому готові навчатися в основній школі.

Українська мова. Серед навчальних предметів початкової школи вирішальна роль у навчанні, вихованні і розвитку особистості належить українській мові. Як навчальний предмет українська мова є важливою складовою загального змісту початкової освіти, оскільки її вивчення спрямоване на формування функціональної грамотності дітей молодшого шкільного віку. Володіння усним і писемним мовленням є не лише спеціальним навчальним умінням, а й виступає для учня основним засобом опанування усіх інших шкільних дисциплін, зростання його загального розвитку, підвищення культурного рівня, розширення кругозору.

Високий рівень знань показали 39% учнів, достатній – 42%, середній – 18%, початковий – 1%.

Підсумок контрольних робіт свідчить про те, що в більшості учнів сформовані добрі мовленнєві уміння, вони вміють будувати речення, зв’язні тексти, висловлюють міркування, власну думку за допомогою різних мовних засобів, вміють практично застосовувати мовні знання з фонетики, лексики, граматики, орфографії, відповідно до вимог.

Причинами низького рівня навчальних досягнень учнів з української мови є недостатня робота учителів по формуванню відповідних умінь і навичок.

Читання. Високий рівень навченості 50%, середній – 37%, достатній – 12%, початковий – 1%.

96% учнів знають твори кращих надбань української і зарубіжної літератури, 87% вміють аналізувати твори, усвідомлюють літературознавчі поняття, уміють узагальнювати зміст прочитаного, розкривати головну думку твору. В більшості учнів сформовані практичні уміння роботи над текстами різних жанрів (казка, оповідання, вірш, байка, легенда). 85% учнів уміють сприймати засоби художньої виразності, здатні відчувати красу художнього слова. 88 відсотків учнів уміють виконувати творчі завдання на основі прочитаного, висловлювати власну думку.

Разом з тим, 97 учнів, що становить 1% показали низький рівень обізнаності з колом дитячого читання, слабо розуміють зміст прочитаного тексту, не вміють аналізувати твори, узагальнювати зміст прочитаного, не вміють виконувати творчі завдання, висловлювати власну думку.

Аналіз типових помилок учнів свідчить, що учителі початкових класів недостатньо уваги приділяють виробленню навичок свідомого читання, роботі з текстами різних жанрів, мовчазному читанню, висловлюванню власної думки про прочитане.

Вчителям початкових класів на уроках українського читання треба більше уваги приділяти формуванню читацьких умінь у нерозривній єдності з мовленнєвими, а це означає навчити учнів не копіювати текст-зразок, а використовувати для побудови висловлювань засоби, аналогічні тим, з якими ознайомились на уроках читання.

В цілому, державна підсумкова атестація з української мови (читання) виявила належний рівень сформованості навичок свідомого читання та розуміння тексту для його практичного застосування.

Математика.

Контрольну роботу з математики виконували 10595 учнів, високого рівня навчальні досягнення показали 47% учнів; достатнього – 34% учнів; середнього – 18%; початкового – 2%.

Аналізуючи результати підсумкових контрольних робіт з математики, можна відзначити, що четвертокласники в основному засвоїли визначений програмою обсяг навчального матеріалу.

Більшість учнів мають добрі знання, вміють розв’язувати задачі, в них сформовані уявлення про геометричні фігури і тіла, вироблені необхідні графічні уміння, вони вміють застосовувати здобуті знання і вміння у повсякденному житті.

Разом з тим, 2% учнів мають знання на початковому рівні.

Причинами допущених помилок учнями з математики є недостатня кількість тренувальних вправ з вказаних тем.

Кращі результати державної підсумкової атестації показали учні тих шкіл, де виділена додаткова кількість годин на вивчення основних предметів з варіативної складової навчального плану.

Аналіз одержаних результатів свідчить, що випускники початкової школи досягли рівня математичної підготовки, що відповідає вимогам Державного стандарту і може бути базою для подальшого вивчення математики та суміжних дисциплін в основній загальноосвітній школі.

Загалом, результати ДПА свідчать про те, що рівень знань, умінь і навичок учнів 4 кл. став значно вищим, порівняно із попередніми навчальними роками. Зросла відповідальність учителів, батьків та самих учнів.

Випускники початкової школи показали достатній рівень навчальних досягнень з мови, читання та математики, визначених у Державному стандарті початкової загальної освіти. Вони мають обов'язковий мінімум знань, умінь і навичок, який забезпечить продовження навчання в основній школі.

Необхідність впровадження нових стратегій навчання, педагогічних технологій у початковій ланці школи, реалізація особистісно орієнтованого навчання зумовлює потребу в компетентних, кваліфікованих, мислячих учителях.

Кадровий потенціал початкової освіти області характеризується високим професійним рівнем учителів початкового навчання.

Із 3258 учителів початкових класів вищу світу мають - 2547 (78,2%), незакінчену вищу освіту мають 53 вчителя (1,7%), середню-спеціальну – 656 (20,1%), Вчителів-методистів в області 174, старших учителів – 286, 1 заслужений учитель.

Педагоги покликані перетворити весь навколишній світ в освітнє середовище, вивести навчальний процес за межі класу, спертися на цікавість дітей до природи, їхні вікові особливості, надавати перевагу активним формам навчання, що забезпечують можливість успіху, адже суспільство потребує успішних людей, і школа, насамперед початкова, покликана сформувати психологію успіху. Мотивація досягнення, тобто прагнення досягти успіху, має переростати у нову культурну цінність сучасного українського соціуму.

22 жовтня 2010 року 28 учителів початкових класів області були учасниками святкування Дня початкової освіти в м.Києві (250 учасників із різних регіонів України). Калейдоскоп ідей, який став уже традиційним заходом, на якому педагоги демонстрували власний досвід, у цьому році відбувся у новому форматі. Учасникам Дня початкової освіти були представлені 17 презентацій (8 від Полтавської області, Пирятинський район), кожна з яких відзначалась оригінальністю, неповторністю та значним творчим потенціалом. Учителі, що взяли участь у святі, відвідали тренінги, майстер-клас та психологічний практикум.

Також у цьму році відбувся конкурс «Учитель року 2011» в номінації «Початкові класи». Учасниками ІІІ етапу стали 23 вчителі початкових класів ЗНЗ області. Лауреати ІІІ етапу конкурсу - Жиденко Н.М, ЗОШ №32 м.Полтави, Мізіна О.М., Нижньоланнівська ЗОШ І-ІІ ст. Карлівського р-ну, Єлисовецька Л.В., Кременчуцький р-н, Васюченко Н. М.. Селещинська ЗОШ І-ІІІ ст. Машівського р-ну. Переможцем обласного етапу конкурсу стала Короткова Наталія Миколаївна, вчитель початкових класів ЗОШ №1 м.Кременчука.

Педагоги Полтавщини будують свою роботу у галузі початкової освіти у відповідності до програми розвитку освіти області, яка повинна зміцнити позитивні процеси оновлення, забезпечити її упорядкування і подальший розвиток у відповідності до сучасних цілей і цінностей освіти.

В області активно впроваджуються прогресивні програми та технології навчання. В початковій школі працюють зараз за різноманітними дидактичними системами, технологіями і навчальними програмами. Більша частина закладів працюють за оновленою традиційною дидактичною системою. Систему розвивального навчання (за Д.Ельконіним) використовують 60 вчителів у 10 школах; за системою розвивального навчання “Росток” (м.Суми) працюють 7 педагогів у 3-х школах області. Поширюється впровадження програми “Крок за кроком” (НВК № 26 “Перші кроки”, НВК № 45, ЗНЗ І-ІІІ ст. № 34 м.Полтави), педагогічну технологію «Навчання в русі» ефективно впроваджують у школах Пирятинського р-ну, м.Кременчука та в Хорольському р-ні, медико-педагогічну технологію «ПіснеЗнайка» впроваджують у Степненській ЗОШ Полтавського р-ну, 68% ЗНЗ області вивчають курс Довкілля.

Враховуючи сучасні підходи до вирішення педагогічних проблем, особливості нового змісту початкової освіти, її структури, а також використовуючи досягнення зарубіжної та вітчизняної науки й практики в ПОІППО оновлена традиційна система підвищення кваліфікації учителів. Більше уваги надається педагогічній діяльності педагогів на базі РМК в докурсовий та післякурсовий періоди. Діагностика, яка проводиться в процесі курсової підготовки, є підґрунтям педагогічної дії в інтересах вчителя і становлення особистісно орієнтованої системи навчання дорослих з максимально можливою індивідуалізацією, створенням умов для саморозвитку і самонавчання, осмисленого визначення вчителем своїх можливостей і життєвих цілей.

Основною метою початкової загальної освіти є всебічний розвиток та виховання особистості через формування в учнів бажання і вміння вчитися; повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок, умінь і навичок здорового способу життя. За роки навчання у початковій школі учні мають набути достатній особистий досвід культури спілкування і співпраці у різних видах навчальної діяльності, самовираження у творчих видах завдань.

Набуття загальнонавчальних та цільових компетентностей діяльності є фундаментом наступного успішного навчання школяра в основній школі. 2011/2012 навчальний рік учні початкових класів розпочинають навчання 1 вересня Днем знань у загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня, І-ІІ ступеня, І-ІІІ ступеня, дошкільних навчальних закладах (перші класи), навчально-виховних комплексах «дошкільний навчальний заклад-загальноосвітній навчальний заклад», «загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад» незалежно від підпорядкування і форми власності.

24 серпня 2011 року український народ відзначає 20-річчя Дня Незале́жності Украї́ни — головне державне свято на честь прийняття Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України, підтверджену всенародним референдумом 1 грудня 1991 року, що прийнято вважати датою утворення держави Україна в її сучасному вигляді.

З метою відзначення цієї знаменної дати 2011/2012 навчальний рік в загальноосвітніх навчальних закладах розпочнеться Першим уроком на тему: “Україна - наш спільний дім”.

Головною метою його має бути:

ознайомлення учнів з основними державотворчими подіями становлення незалежної України, вивчення основних засад демократичного та суспільного ладу України, її досягнень за останні роки;

закріплення знань про державну символіку (Герб, Прапор, Гімн, Основний Закон України – Конституцію); про такі поняття та категорії, як народ, нація, етнос, держава, громадянин, громадянські права та обов'язки;

зміцнення громадянських якостей учнів;

формувати ціннісне ставлення до держави, суспільства, мови, сім'ї, самого себе; почуття особистої відповідальності за долю своєї держави та українського народу.

На Першому уроці доцільно розкрити, що важливим етапом в житті країни є прийняття V сесією Верховної Ради України 28 червня 1996 року Конституції – Основного Закону України. Для цього слід зосередити увагу учнів на основних статтях Конституції, дати характеристику державної символіки і надати інформацію про історію виникнення та значення Державного Прапору України, Державного Гербу України, Державного Гімну України.

Під час проведення Першого уроку вчитель має домогтися усвідомлення учнями спільності інтересів усіх етносів українського народу в розбудові України, формування міжнаціональної толерантності, необхідності розвитку духовної, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури тощо.

Форми і методи проведення Першого уроку можуть бути різноманітними. Але обирати їх варто відповідно до вікових особливостей учнів, рівня сформованості учнівського колективу.

Змістовному розкриттю теми уроку сприятимуть запрошені представники державної влади, громадськості і творчої інтелігенції, учасники історичних подій, знавці і шанувальники історії рідного краю.

Завданням проведення єдиного уроку є перш за все формування в учнів почуття патріотизму, розкриття історичного значення проголошення незалежності України.

При виборі форм, місця, методів проведення уроку слід враховувати кількість учнів, тип навчального закладу тощо.

Бажано провести цей урок на базі шкільних, краєзнавчих музеїв.

Урок може бути проведений для окремого класу, паралелі чи всієї школи.

Важливо, щоб учні знали і розуміли події початку 90-х рр. ХХ ст. і могли висловлювати власну думку щодо них.

Перший урок у 1 класі варто поєднати з ознайомленням першокласників зі школою, її традиціями, історією їх населеного пункту.

Метою уроку для учнів 2- 4 класів має бути сприяння формуванню і розвитку уявлень про такі поняття і положення, як: «Моя Батьківщина – Україна», «рідний дім», «патріот і громадянин». Бажано, щоб учні розуміли, що вони, їх родини - це складова народу України, усвідомлювали, що успішне навчання в школі, – це їх обов’язок перед суспільством і державою.

Урок доцільно провести у формі бесіди, гри-мандрівки, уявної подорожі з використанням матеріалів українського народознавства, художніх творів, віршів про рідну землю.

Доцільним також буде проведення конкурсів малюнків, наприклад, на тему: «Ми живемо в Україні, ми дуже любимо її».

Унаочненням на уроці можуть слугувати ілюстративні матеріали. Це - репродукції краєвидів України, національне вбрання українців різних регіонів, портрети відомих діячів історії, політики, культури, фотокартки самих дітей, їхніх родин.

У 2011/2012 навчальному році робочі навчальні плани для 1 – 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів розробляються на основі Типових навчальних планів початкової школи з українською мовою навчання; з українською мовою навчання з вивченням російської чи іншої мови національної меншини; з навчанням російською чи іншою мовою національної меншини, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 29.11.2005 р. № 682.

Для спеціалізованих класів з поглибленим вивченням іноземних мов робочі навчальні плани розробляються за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 13.03.2006 р. № 182.

Для спеціалізованих класів з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу робочі навчальні плани розробляються за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 13.05.2005 р. № 291 (додатки 2, 3), з урахуванням змін в розподілі навчального часу та загальної кількості годин, визначених Типовими навчальними планами початкової школи (наказ МОН України від 29.11.2005 р. № 682).

Організація навчання в початкових класах здійснюється за навчальними програмами інваріантної складової, розробленими відповідно до Державних стандартів початкової загальної освіти та затвердженими Міністерством освіти і науки України (наказ МОН від 20.06.2006 р. № 469 згідно з рішенням колегії МОН від 24 травня 2006 року):

«Програми для середньої загальноосвітньої школи», 1—4 класи. (К.: Початкова школа, 2006 р.);

«Фізична культура. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів», 1—4 класи, авт. Зубалій М.Д. та ін. (Х.: Ранок, 2006 р.);

«Фізична культура. Програма для учнів спеціальних медичних груп», 1—4 класи, авт. Майєр В.І. (Х.: Ранок, 2006 р.);

«Плавання. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів», 1—4 класи. авт. Деревянко В.В., Сілкова В.О. (Х.: Ранок, 2006 р.);

Рекомендовані Міністерством освіти і науки України навчальні програми для 1—4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів:

«Програма інтегрованого курсу з математики, читання, Я і Україна, основ здоров’я», 1 клас, авт. Вашуленко М.С., Бібік Н.М., Кочина Л.П., Коваль Н.С., 2006 р.;

«Математика», 1—4 класи, авт. Скворцова С.О., Тарнавська С.С., 2006 р.;

«Я і Україна. Навколишній світ» за науково-педагогічним проектом «Росток», 1—4 класи, авт. Пушкарьова Т.О., 2006 р.;

«Математика», 1—4 класи, авт. Петерсон Л.Г., 2007 р.;

«Українська мова», 2—4 класи, авт. Кальчук М.І. та ін., 2008 р.

У початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів, які працюють за системою розвивального навчання Б.Д.Ельконіна — В.В.Давидова організація навчання здійснюється за навчальними програмами, рекомендованими МОН (наказ від 20.06.2006 р. № 469):

«Навчальні програми (система розвивального навчання Б.Д.Ельконіна — В.В.Давидова), 1—4 класи (Х.: Центр психології і методики розвиваючого навчання, 2008 р.);

«Програми для початкових класів загальноосвітніх шкіл. Система розвивального навчання Б.Д.Ельконіна — В.В.Давидова» (Х.: ННМЦ «Розвиваюче навчання», 2008 р.).

При складанні календарно-тематичних планів можна використовувати орієнтовні зразки календарних планів, надрукованих у науково-методичному журналі “Початкова школа” (№ 8, 9, 2009 р., №1, 2010 р.) та у щотижневику “Початкова освіта” (№ 25-28, 2009 р.).

Зазначимо, що вивчення предметів у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2011-2012 навчальному році здійснюється за підручниками та навчальними посібниками, рекомендованими Міністерством до використання в навчальних закладах, зазначеними у основному та додатковому переліках навчальної літератури для використання у початковій школі загальноосвітніх навчальних закладів у 2011-2012 навчальному році та розміщених на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (www.mon.gov.ua).

Оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів у 2011/2012 навчальному році здійснюватиметься відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 13.04.2011 р. № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти», зареєстрованому в Міністерстві юстиції 11 травня 2011 р. за № 566/19304.

З метою проведення на належному рівні Всеукраїнської акції «Дай руку, першокласнику!», слід звернути увагу адміністрацій навчальних закладів, учителів початкових класів, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на вдосконалення навчально - виховного процесу та створення сприятливих умов навчання для учнів 1 класу. У період навчання дитини у першому класі важливе значення має успішність адаптаційного періоду.

Створення сприятливого середовища для адаптації дитини до навчання забезпечуватиме їй благополучний розвиток, успішне навчання та виховання. Вимоги щодо забезпечення належних умов для навчання і виховання першокласників, встановлено Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01).

Для учнів 1 класу має приділятися особлива увага щодо:

організації умов для гарячого харчування;

облаштування кімнат для денного відпочинку (сну) в групі продовженого дня, сформованої з учнів першого класу, тривалістю не менше як 1 година 30 хвилин. Для організації денного відпочинку, адміністрація загальноосвітнього навчального закладу облаштовує відповідне приміщення з додержанням вимог законодавства щодо охорони праці, санітарно-гігієнічних правил та норм;

приміщення для організації рухливих ігор, щонайменше одного на паралель класів, з необхідним обладнанням, у тому числі, килими на підлогу, столи невеликих розмірів для проведення настільних ігор, стенди для змінних виставок дитячих робіт тощо;

обладнання відокремлених туалетних кімнат;

обладнання відокремлених гардеробів з обов’язковим відділенням секцій для кожного класу тощо ( лист МОН від 10.12.04. № 1\9-633).

Приймання дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється на безконкурсній основі відповідно до наказу Міністерства від 07.04.2005 р. № 204. Неприпустимим є проведення іспитів, тестування, співбесід з метою перевірки знань дитини.

Конкурсне приймання до 1 класу відбувається лише у випадку, коли дитина вступає до спеціалізованої школи (школи-інтернату) з поглибленим вивченням предметів. Процес приймання дитини проводить вчитель початкових класів та психологом у формі співбесіди, що триває не більше 30 хвилин, у присутності батьків або осіб, що їх замінюють.

Не дозволяється перевіряти вміння читати, писати, рахувати тощо, співбесіда має містити спеціальні діагностичні завдання для перевірки рівня загального розвитку дитини, її функціональної готовності до систематичного навчання та здатності до вивчення навчальних предметів відповідно до спеціалізації закладу. Для зарахування дитини до 1 класу батькам чи особам, які їх замінюють, слід подати заяву на ім’я директора, копію свідоцтва про народження дитини та медичну картку встановленого зразка.

Після зарахування дитини до 1 класу шкільний психолог та вчитель вивчають її індивідуальні особливості з метою найефективнішого впливу на всебічний розвиток та виховання особистості у процесі навчання.

Групи продовженого дня рекомендується комплектувати за принципом «клас-група» або на базі паралельних класів.

Для першокласників, які відвідують групу продовженого дня, необхідно організовувати щоденний 1,5 годинний денний відпочинок, а також не менше 1,5 годинної прогулянки на свіжому повітрі (постанова Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2009 р. № 1121 «Про затвердження Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу»).

Навчальний план для учнів 1 класу розрахований на 5-денний робочий тиждень, навчання першокласників здійснюється за семестровою структурою.

Відповідно до вимог «Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу» затверджених постановою Головного державного лікаря України від 14.08.2001 р. № 63 та погоджених листом Міністерства освіти і науки України від 05.06.2001 р. № 1/12-1459 на 15-й хвилині кожного з уроків обов’язково проводиться фізкультурна хвилинка, що складається з динамічних, дихальних вправ, вправ для збереження зору, пальчикової гімнастики тощо.

Медичне обслуговування учнів 1 класу здійснюється медичним працівником загальноосвітнього навчального закладу та закладу охорони здоров’я в установленому порядку. Медична допомога майбутнім першокласникам має відповідати сучасним вимогам. Слід забезпечити належну увагу ефективній просвітницькій роботі з сім'єю щодо виховання здорової дитини, профілактики захворювань та їх ускладнень.

Обов’язковою має бути диспансеризація дитячого населення, у тому числі майбутніх першокласників, особливо сільської місцевості.

При підготовці дітей до загальноосвітнього навчального закладу, батькам слід звернутись до педіатричної дільниці поліклінічних відділень, де мають забезпечити:

1. Оформлення медичної документації для вступу до загальноосвітнього навчального закладу (ф. № 026/о) з висновками про стан здоров'я дитини і рекомендаціями щодо подальшого спостереження за дитиною, про профілактичні щеплення (ф. № 063/о).

2. Обов'язковий медичний профілактичний огляд дитини за участю педіатра, невролога, отоларинголога, офтальмолога, ортопеда, хірурга, стоматолога, психіатра, логопеда (інших спеціалістів за показаннями) з визначенням готовності дитини до навчання в школі, проведенням антропометрії, плантографії, вимірюванням артеріального тиску та здійсненням лабораторних досліджень (загальний аналіз крові, сечі, дослідження на гельмінтоз та інші за показаннями).

3. Лікування та оздоровлення дітей диспансерної групи.

4. Питання відвідування загальноосвітнього навчального закладу дітьми, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень вирішується індивідуально за рішенням лікарсько-консультативної комісії з залученням епідеміолога територіальної санепідстанції згідно розділу III ст. 15 вимог Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб".

Необхідним є проведення семінарів для вчителів які розпочинають навчання першокласників загальноосвітніх навчальних закладів та практичних психологів з метою обговорення проблем успішної організації навчально - виховного процесу з урахуванням результатів проведення перших Всеукраїнських Інтернет - зборів батьків майбутніх першокласників (наказ МОНмолодьспорт від 16.05.2011 № 446).

Акцентуємо увагу на вчасному комплектуванні педагогічними працівниками перших класів загальноосвітніх навчальних закладів (до 1 серпня). Для майбутніх першокласників та їх батьків слід організувати перед початком навчального року дні відкритих дверей, вчителям та керівникам загальноосвітніх навчальних закладів ознайомити батьків першокласників з першою вчителькою та навчальним середовищем, у якому перебуватимуть їхні діти.

Відповідно до Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту” з 2001-2002 навчального року навчання у 1 класі розпочинають діти, як правило, з 6 років. Термін навчання у початковій школі організовується за єдиним чотирирічним терміном.

Період навчання дитини у першому класі є особливо важливим.

У цьому віці з ігрової діяльності поступово формується навчальна діяльність, якою дитина починає оволодівати. Навчальна діяльність вимагає від першокласників не лише значного розумового напруження, а й більшої фізичної витривалості, вольових зусиль. Тому навчання учнів 1 класу здійснюється з урахуванням особливостей фізичного і психічного розвитку дітей, їх вікових та індивідуальних можливостей.

Готовність до школи визначається взаємозв’язаними компонентами: фізичною готовністю (станом здоров’я і фізичним розвитком дитини), інтелектуальною і особистісною готовністю.

Фізична готовність дитини до школи визначається медичними працівниками і записується у медичній картці.

Особистісна готовність характеризує уміння дитини орієнтуватися в навколишньому світі, запас її знань, ставлення до школи, самостійність дитини, її активність і ініціативу, розвиток потреби у спілкуванні, вміння встановити контакт з однолітками і дорослими.

Інтелектуальна готовність дитини до школи включає в себе розвиток фонематичного слуху, зорового сприймання, образних уявлень, розвиток таких психічних процесів, як сприймання, увага, спостережливість, пам’ять, уява, а також розумовий і мовленнєвий розвиток.

Навчання учнів першого класу може бути організовано:

у загальноосвітній школі;
у навчально-виховному комплексі “дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад, загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад”;
на базі дошкільного навчального закладу.

Формування перших класів у школах з малою наповнюваністю

учнів здійснюється відповідно до умов роботи та фінансових можливостей конкретної школи і залежить від кількості учнів та наявності вчителів.

Комплектування перших класів здійснюється із забезпеченням найбільш сприятливих умов для навчання учнів.

Кількість учнів у 1 класі не повинна бути більшою 30 осіб. Допускається зменшення наповнюваності за умови прийняття відповідного рішення органами місцевої виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Особливу увагу вчитель має приділяти збереженню та зміцненню фізичного здоров’я учнів, їх моральному та громадянському вихованню. З цією метою важливо організувати активну співпрацю вчителя з батьками або особами, які їх замінюють, з медичними працівниками загальноосвітнього навчального закладу, шкільним психологом, з вчителями-предметниками, вихователем групи продовженого дня. Результатами такої співпраці є:

краще вивчення індивідуальних можливостей та стану здоров’я кожного першокласника;
здійснення особистісно-зорієнтованого навчання та виховання;
впровадження здоров’язберігаючих технологій навчально-виховного процесу;
спільна підготовка і проведення батьківських зборів;
бесіди з батьками на психолого-педагогічну тематику тощо.

Створення сприятливих умов для безболісної адаптації дітей до систематичного шкільного навчання, зняття статичного напруження першокласників при одночасному виконанні навчальних програм з усіх предметів забезпечується при складанні розкладу уроків. Необхідно враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом дня, тижня з урахуванням психофізіологічних та фізичних можливостей першокласників.

Доцільно чергувати протягом дня навчальні предмети природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками фізичної культури, основ здоров’я, музичного та образотворчого мистецтва, трудового навчання.

Навчальні предмети, що вимагають значного розумового напруження - мови, математику - доцільно ставити у розкладі другими і третіми уроками. Навчальні предмети, пов’язані з активною руховою діяльністю, а також предмети "Основи здоров’я", “Я і Україна” (ознайомлення з навколишнім), музичне мистецтво, образотворче мистецтво, трудове навчання можна проводити на заключних уроках.

Середу або четвер рекомендується планувати у розкладі як розвантажувальний день. У цей день можна проводити уроки з предметів оздоровчо-фізкультурного та мистецького спрямування.

З метою уникнення перевантаження впродовж вересня – жовтня на четвертих уроках доцільно використовувати інші форми організації навчального процесу. Протягом цього часу учитель може планувати проведення окремих навчальних занять у формі уроків-екскурсій, уроків-імпровізацій, уроків-ігор, уроків-театралізацій тощо.

Законом України "Про загальну середню освіту" визначено тривалість уроків для учнів 1 класу. Вона становить 35 хвилин.

Тривалість перерв між уроками для учнів 1 класу має бути не меншою 15-ти хвилин, великої перерви після другого уроку – не менше 30-ти хвилин, або двох малих перерв по 20 хвилин після другого і третього уроків. На великих перервах організовується харчування, активний відпочинок учнів.

Згідно з вимогами Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008–01) на п’ятнадцятій хвилині кожного з уроків проводиться фізкультхвилинка, що складається з динамічних, дихальних вправ, вправи для збереження зору, пальчикової гімнастики тощо.

Прийоми та методи роботи з дітьми мають забезпечувати різноманітну активну практичну діяльність кожного учня. Ігрова діяльність має бути домінуючою під час навчання дитини у 1 класі.

Домашні завдання учням першого класу не задаються.

Навчальні досягнення учнів 1класу оцінюються вербально.

(Методичні рекомендації щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, рекомендовані Міністерством освіти і науки України (лист МОН України від 30.08.2002 р. № 1/11-2927).

Важливо на уроках створювати такі умови, коли б невдоволеність від невдачі спонукатиме дитину шукати кращі способи навчальної діяльності. Педагогічна оцінка має бути тактовною; не акцентованою на невдачах дитини, а здатною створювати сприятливий емоційний фон для подолання труднощів. Важливо навчити учня сприймати оцінку як показник рівня знань і вмінь, а також розуміти, що оцінюються його конкретні дії.

У класному журналі та в зошитах оцінки в балах або в рівнях не виставляються. Недоцільним є використання будь-яких позначень для оцінювання навчальних досягнень учнів 1 класу, оскільки вони з часом асоціюються у дитини з відповідним балом за встановленими критеріями оцінювання. Не оцінюються темп роботи учня, його особистісні якості та індивідуальні психічні процеси, зокрема, пам’ять, увага, сприймання тощо.

Ведення учнівських щоденників у 1 класі не рекомендовано.

Усі учні 1 класу незалежно від річного оцінювання переводяться до наступного класу. Водночас учні, які через поважні причини (хвороба, сімейні обставини), за результатами річного оцінювання мають навчальні досягнення нижчі середнього рівня можуть бути, як виняток, залишені для повторного навчання у 1 класі за рішенням педагогічної ради та за згодою батьків або осіб, які їх замінюють.

Відповідно до Інструкції про переведення та випуск учнів (вихованців) навчальних закладів системи загальної середньої освіти (наказ МОН 14.04.2008 № 319 , реєстрація в Міністерстві юстиції України 6 травня 2008 року за №383/ 150 74) в кінці навчального року на кожного першокласника вчитель складає характеристику, яка заноситься до особової справи учня. У ній зазначається рівень розвитку учня та результати оволодіння ним усіма компонентами навчальної діяльності.(п.5.2 Інструкції)

За рішенням педагогічної ради, яке затверджується наказом керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, незалежно від рівня навчальних досягнень учні (вихованці):

- 1-3-х класів на підставі річного оцінювання переводяться до наступних класів;

- 4-х класів переводяться до основної школи; (п.2.1 Інструкції)

Для учнів, які закінчили 2-й клас початкової школи і мають початковий рівень навчальних досягнень (1, 2, 3) у вивченні української мови та читання, математики, а в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин - також і з мови навчання, учителем складається, погоджується методичним об’єднанням та затверджується керівником навчального закладу скоригована відповідно до індивідуальних здібностей навчальна програма з предмета (предметів), за якою вони навчатимуться в 3-му класі.(п.3.1 Інструкції)

Учні, які за результатами навчання за скоригованою відповідно до індивідуальних здібностей програмою не підвищили рівень навчальних досягнень, за поданням педагогічної ради та згодою батьків (осіб, які їх замінюють) направляються на обстеження спеціалістами психолого-медико-педагогічної консультації. За її висновками такі учні можуть продовжувати навчання в спеціальних загальноосвітніх школах або навчатися за індивідуальною формою за згодою батьків (осіб, які їх замінюють). .(п.3.2 Інструкції)

Учні початкової школи, які через поважні причини (хвороба, інші обставини) за результатами річного оцінювання отримали бали початкового рівня (1, 2, 3) або не засвоїли скориговану до індивідуальних здібностей навчальну програму, можуть бути, як виняток, залишені для повторного навчання у тому самому класі за рішенням педагогічної ради та за згодою батьків (осіб, які їх замінюють). .(п.3.3 Інструкції)

У першому класі дається словесна оцінка досягнень учнів у навчанні, у наступних класах вона обов'язково доповнюється балами за діючою системою оцінювання. (п.5.1 Інструкції)

Оцінювання навчальних досягнень учнів 2 класу у І семестрі є вербальним, у ІІ скместрі – бальним за рішенням педагічної ради навчального закладу

Після закінчення 2-4-х класів учням (вихованцям) видається табель успішності, у якому відповідно до чинної системи оцінювання відображаються досягнення у навчанні за семестри та навчальний рік. (п.5.3 Інструкції)

Відповідальність за безпеку життєдіяльності кожного учня на уроках, під час перерв, на групах продовженого дня, дотримання вимог санітарних правил і норм несуть вчителі-класні керівники, вчителі-предметники, вихователі груп продовженого дня, адміністрація загальноосвітніх навчальних закладів.

З метою визначення відповідності освітнього рівня випускників початкової школи вимогам Державного стандарту початкової загальної освіти в 4-х класах загальноосвітніх навчальних закладів та визначення рівня сформованості в молодших школярів умінь застосовувати набуті знання і вміння на практиці здійснюється державна підсумкова атестація у вигляді підсумкових контрольних робіт з української мови (мови і читання) та математики (відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 18.02.2008 № 94, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.02.2008 за №151/14842) зі змінами, що затверджені наказом МОН від 23.11.2010 №1116 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 09.12.2010 за № 1237/18532).

У 4-х класах загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською, іншими мовами національних меншин також можуть підлягати атестації результати навчальної діяльності з мови навчання (мови і читання).

Бали за атестацію із цих предметів виставляються за результатами річних підсумкових контрольних робіт.

Підсумкові контрольні роботи виконують усі учні, окрім тих, які з поважних причин (хвороба, довготривалі перебування на лікуванні, спортивних змаганнях, переїздах в інші місця проживання, природні катаклізми тощо) не можуть бути присутніми у визначений час для написання підсумкових контрольних робіт. У такому разі оцінки за державну підсумкову атестацію виставляються учням за результатами семестрового оцінювання.

Акцентуємо увагу на тому, що додаткові види перевірних робіт у 4-их класах не проводяться.

Річне оцінювання, що є підсумковим, здійснюється на основі семестрових балів.

Варіативною складовою кожного з Типових навчальних планів для учнів 1—4-х класів передбачено від 1 до 3 додаткових годин, які можна використовувати за вибором загальноосвітнього навчального закладу з урахуванням особливостей навчального закладу та індивідуальних освітніх потреб учня: на посилення предметів інваріантної складової; на вивчення додаткових курсів; на проведення індивідуальних та групових занять.

Впроваджуючи в початкових класах курси за вибором, слід дотримуватися вимог «Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу» (ДСанПіН 5.2.008-01) щодо гранично допустимого тижневого навантаження учнів початкових класів.

Викладання курсів за вибором здійснюється з обов’язковим урахуванням побажань батьків. Вибір будь-якого курсу має бути обговорено на батьківських зборах та засіданнях педагогічної ради навчального закладу.

Визначені курси варіативної складової зазначаються в розкладі уроків після предметів інваріантної частини навчального плану.

Обирати для вивчення слід курси, які реалізуються навчальними програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України (Програми курсів за вибором для загальноосвітніх навчальних закладів. Варіативна складова Типових навчальних планів.1-4 класи. Т.: Мандрівець, 2009, 2010, 2011):

«Розвиток продуктивного мислення учнів 1—4 класів», авт. Гісь О.М. ;

навчальні програми курсу «Християнська етика»: «Основи християнської етики» для 1-4 класів, розроблений авторським колективом під загальною редакцією Жуковського В.М. та «Християнська етика в українській культурі» для 1-4 класів, автори Ігумен Лонгин (Чернуха), Бєлкіна Е.В;

«Риторика», 1—4 роки навчання, авт. Науменко В.О., Захарійчук М.Д.

«Зарубіжна література», 2—4 класи, авт. Мовчун А.І.

«Поетика», 1—4 класи, авт. Петровська Т.В.;

«Логіка», 2, 3, 4 класи, авт. Митник О.Я.;

«Елементи геометрії», 3—4 класи, авт. Седеревічене А.О, Нивидома Л.І.;

«Азбука споживача», 1—2 роки навчання, авт. Бородачова Н.В., Лаврентьєва Г.І.;

«Основи споживчих знань», 1—4 класи, авт. Гільберг Т.Г., Довгань А.П., Капіруліна Т.Л. та ін.

Початковий курс економічних знань «Цікава економіка», авт. Кашуба Л.В.;

«Права дитини», для 1—4 класів, авт. Мовчун А.І., Харсіка Л.І;.

«Кроки до інформатики. Шукачі скарбів», 2—4 класи, авт. Коршунова О.В.

«Сходинки до інформатики», 2—4 клас, авт. Рівкінд Ф.М., Ломаковська Г.В., Колесніков С.Я., Ривкінд Й.Я.

«Основи комп’ютерної грамотності», авт. Рівкінд Ф.М., Ривкінд Й.Я.

«Хореографія», 1—4 класи, авт. Тараканова О.П.

Разом з тим звертаємо увагу на новостворені курси за вибором.

«Дорога в дивосвіт», 1-4 класи, автор Поліщук Н.А.

Метою програми «Дорога в дивосвіт», є формування в учнів системи наукових знань, поглядів, переконань, які закладають основи відповідального та дієвого ставлення до навколишнього природного середовища.

Програма курсу “Дорога в дивосвіт” враховує наступно-перспективні зв’язки між дошкіллям і початковою ланкою загальноосвітньої школи та охоплює такі змістовні лінії “Жива природа”, “Нежива природа”, “Пори року”, “Рідний край”, “Природа – середовище життя організмів”, “Охорона природи”, “Людина і природа”.

Зміст курсу передбачає органічне поєднання реалізації навчальних, розвивальних і виховних завдань початкової школи шляхом залучення учнів до роботи на екологічній стежці.

Зміст курсу максимально адаптований до вікових можливостей, особливостей та інтересів молодших школярів. Він охоплює завдання, що сприяють розвитку мислення дитини, спостережливості, самостійності, активності; виробленню елементарних умінь, необхідних для участі у соціально-корисних справах; враховують потреби дитини в комунікації, дослідженні навколишнього середовища, художньому вираженні своїх почуттів.

Програма інтегрує екологічні знання в освітній простір навчальних предметів інваріантної та варіативної складової навчальних планів.

«Уроки для стійкого розвитку. Моя щаслива планета», 3-4 класи, авт. Пометун О.І., Онопрієнко О.В., Цимбалару А.Д.

Провідна ідея курсу полягає у реалізації в навчально-виховному процесі основних принципів стійкого розвитку – досягнення у звичках, поведінці та стилі повсякденного життя учнів змін, спрямованих на раціональне ставлення до використання ресурсів планети, їх свідоме заощадження.

Мета курсу полягає у формуванні в учнів сталих, екологічно врівноважених звичок і способу повсякденного життя.

Ця мета досягається шляхом реалізації завдань:

актуалізувати та сформувати знання й уявлення учнів про стійкий розвиток та шляхи його досягнення, про причетність кожного до розв'язання проблем ресурсозбереження, навколишнього середовища й долі планети;
формувати в учнів моделі поведінки та дій, що відповідають потребам стійкого розвитку;
розвивати в учнів емоційно-ціннісне ставлення до проблем розвитку людської цивілізації як до особистісно важливих, а також здатності й бажання свідомо діяти для збереження довкілля і досягнення стабільного розвитку суспільства.

Методологічні засади курсу ґрунтуються на поєднанні діяльнісного, особистісно орієнтованого та компетентнісного підходів.

Зміст курсу охоплює такі тематичні блоки:

3 клас

Вода (скорочення витрат води, зменшення її забруднення).
Сміття (скорочення відходів, їх вторинне використання).
Енергія (раціональне споживання енергії).

4 клас

Стосунки (гармонізація стосунків з оточуючими).
Рослини (піклування про рослини).
Покупки (зменшення кількості непотрібних покупок).

Вивчення курсу здійснюється за навчально-методичним комплектом, який складається із: навчальної програми (журнал «Початкова школа», 2011, № 6); навчального посібника для учнів 3–4 класів «Уроки для стійкого розвитку. Моя щаслива планета» (авт. Пометун О.І., Онопрієнко О.В., Цимбалару А.Д.); методичного посібника для вчителя (авт. Пометун О.І., Онопрієнко О.В., Цимбалару А.Д., Сущенко І.М.).

«Російська мова», 2-4 класи, автори Ґудзик І.П., Лапшина І.М.

Провідною метою варіативного початкового курсу російської мови є формування та розвиток у молодших школярів комунікативної компетентності, навичок толерантного міжетнічного спілкування з представниками інших національних культур, носіями інших мов, долучення дітей до російської культури.

Основну увагу слід звертати на слухове сприймання усного мовлення, з орієнтуванням на теми, доступні життєвому досвіду дітей 7-10 років; на формування читацької самостійності молодших школярів, закріпленню навичок роботи з дитячою книгою. Разом з тим доцільно розширювати уявлення школярів про культуру, традиції народів, які живуть в Україні; формувати і розвивати вміння дотримуватися правил мовленнєвої і немовленнєвої поведінки, що мають національні особливості, уміння брати участь у видах соціальної практики, які характеризують культурну своєрідність етнічних груп.

Вивчення курсу російської мови передбачає вирішення таких навчальних завдань:

- формування і розвиток комунікативних можливостей молодших школярів (сприйняття і відтворення усних і письмових висловлювань, а також їх самостійна побудова);

- засвоєння учнями елементарних знань про мовні одиниці різних рівнів, походження і розвиток мов, їх ролі в житті людини і суспільства;

- збагачення і активізація лексичного запасу учнів, засвоєння норм російської літературної мови;

- розвиток читацьких інтересів школярів, закріплення навичок роботи з дитячою книгою;

- накопичення та використання лінгвонарознавчих знань для формування умінь налагоджувати взаємодію з оточенням.

Початковий курс російської мови побудовано з урахуванням принципу інтеграції навчального змісту та різних видів діяльності учнів Кожний урок російської мови передбачає системну роботу над усіма видами мовленнєвої діяльності учнів, узгоджене навчання нормативної мови і читання, систематичне використання культурологічних текстів для слухання та читання, побудови усних та письмових висловлювань.

Програмою передбачено використання комплексів вербальної та невербальної діяльності школярів відповідно до їхніх вікових особливостей.

«Абетка театрального мистецтва», 1-4 класи, автор Петренко Л.Б.; «Основи театральної грамоти», автор Самсоненко Л. М.

В основу курсів «Абетка театрального мистецтва» та «Основи театральної грамоти» покладено театралізовану гру, як основний метод навчально-виховного процесу.

Метою курсів є забезпечення особистісного художньо-естетичного розвитку учнів, формування у них широких світоглядних орієнтацій та компетенцій, виховання потреби у творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні в процесі опанування цінностями української та зарубіжної культурно-мистецької спадщини; формування та удосконалення художньо-мовленнєвих виконавчих навичок, умінь володіти пластикою, мімікою, жестами; розвиток здібностей до творчого перевтілення; набуття вміння виготовляти атрибути, декорації до різних видів театрів та театральних ігор.

Головними завданнями курсів є:

збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів, формування культури почуттів, пробудження особистісно-позитивного ставлення до мистецьких цінностей;
опанування учнями художньо-практичними вміннями та навичками, формування комплексу художніх компетенцій;

розуміння учнями зв’язків мистецтва з природним, соціальним і культурним середовищем життєдіяльності людини, усвідомлення власної причетності до художніх традицій свого народу;
розвиток в учнів почуття успіху від власних досягнень у царині мистецької культури, впевненості в спроможності самостійно вирішувати поставлені завдання;
виховання культури міжнаціонального спілкування через вивчення художніх традицій народів різних країн.

Елементи змісту курсів «Абетка театрального мистецтва» та «Основи театральної грамоти» можна використовувати під час вивчення предметів інваріантної складової – навчання грамоти, читання, математики, української мови, природознавства, громадянської освіти, основ здоров’я, іноземних мов, музики, хореографії, образотворчого мистецтва, трудового навчання.

Головним аспектом даного напрямку роботи є система «Клас-театр», у якому не тільки ставлять традиційні п’єси, але й вигадують нові форми театрального дійства (мініатюра, імпровізація, картинка, ессе, кліп тощо). До різноманітних форм художньої творчості та театрального дійства залучаються всі діти. Таким чином, в колективі створюються умови для співпраці, партнерських відносин у групах, індивідуальної роботи, що стимулює безперервний процес самопізнання, саморозвитку і самовдосконалення.

Програми ґрунтуються на принципах цілісності, наступності, системності та варіативності змісту, органічної єдності національних і загальнолюдських цінностей.

«Народна вишивка», 2-4 класи, автор Свінціцька Л.М.

Метою програми «Народна вишивка» є формування компетентностей особистості засобами мистецтва вишивки: пізнавальної, практичної, творчої, комунікативної, соціальної.

У процесі навчання діти оволодівають комплексами знань, умінь і навичок роботи з різними матеріалами, видами швів та технік ручної вишивки; отримують відомості з графічної грамоти; вчаться планувати роботу, правильно розташовувати візерунки. Вишивання дає широкі можливості для реалізації творчих задатків особистості (побудова найпростіших власних схем вишивок, добір матеріалів, розкрій заготовок, композиційне та кольорове вирішення узору чи зображення, інтеграція видів вишивальних швів). Діти заохочуються до висловлення почуттів, вражень від вишиванок майстрів, аргументування свого вибору візерунка, коментованого аналізу своїх виробів. У рамках курсу ведеться проектувальна діяльність з пошуку матеріалів фольклорних, авторських творів про вишивку, проведення свят на основі зібраних матеріалів; створюється добірка схем-вишивок, відомостей про майстрів світлин, вишиванок.

Зміст предмету має певні визначені цілі:

дослідження спільних ознак та етнографічних особливостей у вишивці різних регіонів України та свого краю;
повідомлення початкових відомостей про галузь «вишивання», матеріали, приладдя, необхідні для праці;
формування трудових умінь і навичок, прищеплення елементів трудової культури;
виховання працелюбності, старанності, охайності, економності, поваги до традицій українського народу;
сприяння розвитку творчих задатків, пізнавального інтересу, художнього смаку, творчої уяви.

Розмаїття вишивок класифіковане за технікою вишивання: гладь, хрестик, мережка, гаптування, вишивання бісером; орнаментальними мотивами: геометричні, зооморфні, рослинні; кольорами: гармонійні — контрасні, теплі — холодні. Діти отримують відомості про символічне значення орнаментів, кольорів, враховують їх у проектуванні й виготовленні виробу. Особливістю програми є її зв’язок з сучасним дизайном (виготовлення предметів побуту, аксесуарів, оздоблення одягу тощо).

Blog

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року №462 затверджено новий державний стандарт

Содержание