Робоча навчальна програма з дисципліни «Сучасна українська літературна мова. Фонетика» Укладач: канд філол наук, доц. Хоменко Людмила Мечиславівна Лектор

Вид материалаДокументы

Содержание


Зразок екзаменаційних тестів
Подобный материал:
1   2   3

Література до змістового модуля №1.


Основна
  1. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів, 1990.
  2. Головащук С.І. Складні випадки наголошення: Словник-довідник. К.: Либідь, 1993.
  3. Гриб В.П. Постановка мовного голосу. – Луцьк, 2001.
  4. Журавлёв А. Звук и смысл. – М., 1991.
  5. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства: Підручник. – К.: ВЦ "Академія", 2000.
  6. Лазаренко Л. Досвід мовних політик світу й українська перспектива // Українська мова, 2003, №4. – С.3-22.
  7. Левицкий В. Семантика и фонетика. – Черновцы, 1973
  8. Огієнко І. Історія української літературної мови. - К., 1995.
  9. Орфоепічний словник / Укладач М.І.Погрібний. – К.. 1984.
  10. Орфоепічний словник української мови: У 2 т. Т.1,2. – К.,2001 - 2003
  11. Пілецький В. Практичні завдання з фонетики та фонології сучасної української літературної мови. – Львів, 2001.
  12. Плющ Н., Бас- Кононенко О. та ін. Сучасна українська літературна мова. Фонетика: Навч. посібник для студентів-філологів. – К., 2002.



  1. Пономарів О.Д. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1999. – С.26-32.
  2. Сербенська О.А. Культура усного мовлення. Практикум: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004.
  3. Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П. Грищенка. 2-ге вид. – К., 1997.
  4. Сучасна українська мова / За ред. О.Д Пономарева. – 3 вид. – К.: Либідь, 2005.
  5. Тоцька Н.І. Сучасна українська мова. Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія: Посібник – К.: Вища шк. 1995.
  6. Українська мова: Енциклопедія. – Вид. 2-ге, виправлене і доповнене – К., 2004.
  7. Українська мова: Практикум. Навчальний посібник / Пазяк О.М., Сербенська О.А.,Фурдуй М.І., Шевченко Л.Ю. – К., Либідь, 2000.



Додаткова
  1. Карпенко Ю.О. Фонетика і фонологія сучасної української літературної мови: учб. посібник для студ. філол. фак. – Одеса, 1996.
  2. Багмут А.Й. Семантика й інтонація в українській мові. – К., 1991.
  3. Багмут А.Й., Борисюк І. В., Олійник Г.П. Інтонаційна виразність звукового мовлення засобів масової інформації. – К., 1994.
  4. Бровченко Т.О. Словесний наголос в сучасній українській мові. – К., 1969.
  5. Винницький В. Українська акцентна система: становлення. розвиток. – Львів, 2002.
  6. Ґротовський Є. Голос // Театр. Ритуал. Перфомер / Пер. з польс. – Львів, 1999.
  7. Масенко Л. Мова і молітика. – К.: Соняшник, 1999.
  8. Митрополит Іларіон. Український літературний наголос.- Вінніпег, 1952.
  9. Півторак Г. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов: Міфи і правда про трьох братів слов’янських зі "спільної колиски". –К.: Видавничий центр "Академія", 2001.
  10. Синявський О. Норми української літературної мови. – Київ – Харків, 1931.
  11. Синявський Олекса. Спроба звукової характеристики літературної української мови // НЗ Харківської науково-дослідної каф-ри мовознавства.- 1929, №2. С. 5-33. // Ж 21346- 1929, №2.
  12. Черкашин Р.О Художнє слово на сцені. – К., 1989.
  13. Шевченко Л.Ю., Різун В.В., Лисенко Ю.В. Сучасна українська мова. Довідник. – К., Либідь, 1993.
  14. Ющук І.П. Українська мова. – К., Либідь, 2003.



Змістовий модуль 2.

Орфоепія (8 годин).


Тема 6. Орфоепічна норма.
  1. Поняття мовної норми.
  2. Орфоепія та її суспільне значення.
  3. Норма й узус.
  4. Вимова і правопис.


Практичне заняття до теми 6 (2 год.)

  1. Мовна норма, її роль у становленні літературної мови.
  2. Орфоепія та її значення в українському суспільстві.
  3. Розпрацювання українського правопису та практика української вимови.

Література

Основна

  1. Пономарів О.Д. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1999. – С. 16-25.
  2. Сербенська О.А. Культура усного мовлення. Практикум: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. - С. 51-53 (практично).
  3. Тоцька Н.І. Сучасна українська мова. Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія: Посібник – К.: Вища шк. 1995.- С. 142 - 154.
  4. Українська мова: Практикум. Навчальний посібник / Пазяк О.М., Сербенська О.А.,Фурдуй М.І., Шевченко Л.Ю. – К., Либідь, 2000. – С. 113-123. Вправи 69-77.



Самостійна робота студентів (4 години), на яку виносяться такі проблеми:

орфоепічні помилки в теле- та радіоефірі, причини їхньої появи, рекомендації до виправлення.

Форма контролю – письмовий звіт про виконану роботу.

Література: за основним списком [1], [2], [3]
  1. Орфоепія //Українська мова: Енциклопедія. – Вид. 2-ге, виправлене і доповнене – К., 2004. – С.445
  2. Ющук І.П. Українська мова. – К., Либідь, 2003. – С.104-145.
  3. Погрібний М.І. Українська літературна вимова. – Агентство "Трасформ", 1992.



Тема 7. Головніші правила вимови голосних та приголосних.

  1. Вимова ізольованих звуків.
  2. Вимова звуків у мовленнєвому потоці.
  3. Вимова деяких звукосполучень та окремих граматичних форм.
  4. Особливості вимови іншомовних слів.


Практичне заняття до теми 7 ( 4 години).


Заняття 1
  1. Особливості вимови наголошених та ненаголошених

голосних української мови.
  1. Вимова приголосних:

а) вимова африкат /ц/, /ч/, /ҳ/, /Ҳ/ у різних позиціях (у різних складах);

б) вимова глухих і дзвінких в потоці мовлення;

в) вимова м’яких, пом’якшених, твердих приголосних.

3. Транскрипційний запис власного мовлення та мовлення колег і порівняння з орфоепічною нормою.

Заняття 2
  1. Вимова губних приголосних у кінці слів та перед голосними /а/, /о/, /у/, /е/, /и/ та звука /р/ в кінці слів.
  2. Вимова шиплячих та звука /ц/.
  3. Звук /ґ / у словах іншомовного походження та в питомо українських.
  4. Прослуховування текстів живого мовлення, виявлення в них орфоепічних помилок.


Література

Основна

  1. Пономарів О.Д. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1999. – С. 25 – 26; 182-199.
  2. Сербенська О.А. Культура усного мовлення. Практикум: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. - С. 51-53 (практично).
  3. Тоцька Н.І. Сучасна українська мова. Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія: Посібник – К.: Вища шк. 1995.- С. 148 - 151.
  4. Українська мова: Практикум. Навчальний посібник / Пазяк О.М., Сербенська О.А.,Фурдуй М.І., Шевченко Л.Ю. – К., Либідь, 2000. – С. 113-123. Вправи 69-77.
  5. Довідник слів із літерою ґ / Укладач Михайло Паночко. – Дрогобич, 1993. - 54 с.


Додаткова

  1. Антоненко-Давидович Б.Д. Як ми говоримо. – К., 1991.
  2. Орфоепія //Українська мова: Енциклопедія. – Вид. 2-ге, виправлене і доповнене – К., 2004. – С.445
  3. Ющук І.П. Українська мова. – К., Либідь, 2003. – С.104-145.



Самостійна робота студентів (2 години): Фонетичний портрет відомої людини (політика, журналіста, викладача тощо). Дослідницька робота.

Завдання:

а) з’ясувати, наскільки вимова особи відповідає українським орфоепічним нормам;

б) якщо є відхилення, визначити, якого вони типу – сегментні чи суперсегментні; якщо сегментні, то чим зумовлені: впливом діалекту, іншої мови, індивідуальними фізіологічними особливостями тощо.

в) вказати, чи може бути описана вимова слугувати за зразок. Якщо є помилки, визначити шляхи їх усунення.


Використати літературу до тем 2 – 8.


Тема 8. Типові орфоепічні помилки і шляхи їх подолання.

Орфоепічний словник, його структура.

  1. Типові орфоепічні помилки.
  2. Типові орфофонічні помилки.
  3. Шляхи подолання орфоепічних та орфофонічних помилок.
  4. Орфоепічний словник, його структура.



Практичне заняття до теми 8 (2 години)

  1. Практична робота з орфографічними словниками.
  2. Читання текстів, його орфоепічний аналіз, виділення вимовних помилок різних типів.


Самостійна робота студентів (2 години), на яку виносяться такі проблеми:

Підготовка партитури текстів різних жанрів і наступне їх озвучування.


Література

  1. Пілецький В. Практичні завдання з фонетики та фонології сучасної української літературної мови. – Львів, 2001.
  2. Пономарів О.Д. культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібник. – К., Либідь, 1999. – С. 16 – 33.
  1. Сербенська О.А. Культура усного мовлення. Практикум: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. - С. 210.
  2. Сучасна українська мова / За ред. О.Д Пономарева. – 3 вид. – К.: Либідь, 2005. С. 26-28.
  3. Тоцька Н.І. Сучасна українська мова. Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія: Посібник – К.: Вища шк. 1995.- С. 148 - 151.
  4. Українська мова: Практикум. Навчальний посібник / Пазяк О.М., Сербенська О.А.,Фурдуй М.І., Шевченко Л.Ю. – К., Либідь, 2000. – С. 113-123. Вправи 69-77.
  5. Орфоепічний словник / Укладач М.І.Погрібний. – К.. 1984.
  6. Орфоепічний словник української мови: У 2 т. Т.1,2. – К.,2001 - 2003.
  7. Погрібний М.І. Українська літературна вимова. – Агентство "Трасформ", 1992.



Тема 9. Засоби милозвучності української мови. (Тему винесено на самостійне опрацювання. 2 години)


1.Явища, що спричиняють милозвучність української мови.

2.Засоби милозвучності української мови.


Література:

  1. Сучасна українська мова / За ред. О.Д Пономарева. – 3 вид. – К.: Либідь, 2005. С. 26-28.
  2. Тоцька Н.І. Сучасна українська мова. Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія: Посібник – К.: Вища шк. 1995.- С. 151- 153.
  3. Ющук І.П. Українська мова. – К., Либідь, 2003. – 145 – 149.
  4. Милозвучність // Українська мова: Енциклопедія. – Вид. 2-ге, виправлене і доповнене – К., 2004. – С. 342.



ПІДСУМКОВИЙ МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ, НА ЯКИЙ ВИНОСЯТЬСЯ ВСІ ПИТАННЯ другого МОДУЛЯ (2 ГОДИНи).


Література до змістового модуля 2

Основна

  1. Українська мова: Практикум. Навчальний посібник / Пазяк О.М., Сербенська О.А.,Фурдуй М.І., Шевченко Л.Ю. – К., Либідь, 2000.



  1. Пономарів О.Д. культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібник. – К., Либідь, 1999. – С. 16 – 33.
  2. Сербенська О.А. Культура усного мовлення. Практикум: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004.
  3. Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П. Грищенка. 2-ге вид. – К., 1997.
  4. Сучасна українська мова / За ред. О.Д Пономарева. – 3 вид. – К.: Либідь, 2005.
  5. Тоцька Н.І. Сучасна українська мова. Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія: Посібник – К.: Вища шк. 1995.



  1. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів, 1990.
  2. Головащук С.І. Складні випадки наголошення: Словник-довідник. К.: Либідь, 1993.
  3. Гриб В.П. Постановка мовного голосу. – Луцьк, 2001.
  4. Орфоепічний словник / Укладач М.І.Погрібний. – К.. 1984.
  5. Орфоепічний словник української мови: У 2 т. Т.1,2. – К.,2001 - 2003
  6. Пілецький В. Практичні завдання з фонетики та фонології сучасної української літературної мови. – Львів, 2001.
  7. Погрібний М.І. Українська літературна вимова. – Агентство "Трасформ", 1992.
  8. Українська літературна вимова і наголос / Укл.: Вихованець І.Р., Єрмоленко С.Я., Сологуб Н.М., Щербатюк Г.Х. – 1973.
  9. Українська мова: Енциклопедія. – Вид. 2-ге, виправлене і доповнене – К., 2004.



Додаткова
  1. Карпенко Ю.О. Фонетика і фонологія сучасної української літературної мови: учб. посібник для студ. філол. фак. – Одеса, 1996.
  2. Плющ Н., Бас- Кононенко О. та ін. Сучасна українська літературна мова. Фонетика: Навч. посібник для студентів-філологів. – К., 2002.
  3. Багмут А.Й., Борисюк І.В., Олійник Г.П. Інтонаційна виразність звукового мовлення засобів масової інформації. – К., 1994
  4. Бровченко Т.О. Словесний наголос в сучасній українській мові. – К., 1969.
  5. Винницький В. Українська акцентна система: становлення. розвиток. – Львів, 2002.
  6. Ґротовський Є. Голос // Театр. Ритуал. Перфомер / Пер. з польс. – Львів, 1999.
  7. Журавлёв А. Звук и смысл. – М., 1991.
  8. Левицкий В.Семантика и фонетика. – Черновцы, 1973.
  9. Митрополит Іларіон. Український літературний наголос.- Вінніпег, 1952.
  10. Ревуцький Д. Живе слово. – Львів, 2001.
  11. Синявський О. Норми української літературної мови. – Київ – Харків, 1931.
  12. Черкашин Р.О Художнє слово на сцені. – К., 1989.
  13. Шевченко Л.Ю., Різун В.В., Лисенко Ю.В. Сучасна українська мова. Довідник. – К., Либідь, 1993.
  14. Ющук І.П. Українська мова. – К., Либідь, 2003.



Питання, які виносяться на іспит

  1. Визначення мови. Зміст понять " загальнонародна мова" та "літературна мова".
  2. Походження української мови. Становлення української літературної мови. Періодизація української літературної мови (за працями С.Я. Єрмоленко, І.Огієнка, В. Русанівського, Г. Півторака)
  3. Генеалогічна, типологічна, територіальна (регіональна), функціональна класифікації мов. Українська мова серед інших мов світу.
  4. Мовна політика і мовне планування. Приклади різних типів мовної політики. Проблеми української мови в Україні.
  5. Фонетика як наука про звукову будову мови. Зв’язок фонетики з іншими лінгвістичними й нелінгвістичними науками.
  6. Поняття про сегментні й супрасегментні (суперсегментні) одиниці фонетики.
  7. Анатомо-фізіологічний, акустичний і лінгвістичний аспекти вивчення звуків мови.
  8. Фонетика і фонологія. Поняття про фонему. Кількісно-якісний склад фонем у сучасній українській літературній мові.
  9. Будова мовного апарату людини. Поняття про артикуляційну базу. Особливості артикуляційної бази української мови. Враховування цих особливостей у процесі вдосконалення української вимови.
  10. Роль звукової системи мови в житті суспільства.
  11. Принципи поділу звуків на голосні та приголосні.
  12. Артикуляційна класифікація голосних.
  13. Артикуляційна класифікація приголосних.
  14. Протиставлення приголосних звуків за твердістю-м’якістю. Парні й непарні приголосні за характеристикою твердості – м’якості. Їх функціонування в мовленнєвому потоці.
  15. Протиставлення приголосних за дзвінкістю - глухістю. Парні й непарні приголосні за ознаками дзвінкості-глухості, їх функціонування в потоці мовлення.
  16. Наголос, його природа й функції.
  17. Фонетичне слово. Енклітики і проклітики.
  18. Природа і функції наголосу в сучасній українській літературній мові. Основні акцентуаційні парадигми.
  19. Звуки в потоці мовлення. Асиміляція, дисиміляція, акомодація.
  20. Засоби милозвучності в українській мові.
  21. Поняття складу. Склад як поле реалізації супрасегментних явищ.
  22. Чергування. Історичні й живі чергування.
  23. Основні типи чергувань голосних в українській мові.
  24. Основні типи чергувань приголосних в українській мові.
  25. Літературна мовна норма. Орфоепія, її значення.
  26. Фонематичні та фонетичні помилки у вимові (орфоепія та орфофонія).
  27. Головніші правила вимови голосних у сучасній українській літературній мові.
  28. Головніші правила вимови приголосних у сучасній українській літературній мові.
  29. Особливості вимови слів іншомовного походження.
  30. Милозвучність української мови.
  31. Орфоепічні словники сучасної української літературної мови. Побудова таких словників. ( Орфоепічний словник // Укладач М.І.Погрібний. – К.,1984; Українська літературна вимова і наголос. Словник – довідник // Укладачі І.Р.Вихованець, С.Я.Єрмоленко, Н.М.Сологуб, Г.Х.Щербатюк. – К., 1973. та ін.).
  32. Транскрипція. Фонематична, фонетична та орфоепічна види транскрипції. Приклади.
  33. Практичні завдання: записувати слова та невеликі тексти у фонематичній та фонетичній транскрипції; читати та робити орфографічний запис затранскрибованих слів та текстів; розпізнавати звук за його артикуляційним "портретом" (приголосний, сонорний, м’який, середньоязиковий - /j /) і, навпаки, характеризувати звуки за їхніми артикуляційними ознаками; прочитати напам’ять вірш (на вибір), дотримуючись правил української орфоепії, робити партитуру заданого тексту.


Зразок екзаменаційних тестів

1. У межах однієї країни об’єднувальну функцію виконує:

а) діалект;

б) загальнонародна мова;

в) літературна мова.

2 Яку мову легше засвоїти дитині, народженій в українськомовній родині:

а) українську;

б) китайську;

в) англійську;

г) мову, якою спілкується оточення дитини?


3.Яка назва нашої країни давніша:

а) Україна;

б) Русь;

в) Київська Русь?


4.Назва "Україна" вперше була зафіксована:

а) в Іпатіївському літописі;

б) в "Повісті врем’яних літ";

в) в Пересопницькому Євангелії.


5. Основою української літературної мови стали:

а) середньонаддніпрянські говори;

б) старослов’янська мова;

в) південно-західні говори?

6. Кому належать слова: "… добре знання літературної мови набувається повсякчасним її вивченням та глибокими знаннями мови народної":

а) І.Огієнкові;

б) В. Русанівському;

в) Г.Півтораку?


7. Які з мов не належать до індоєвропейської сім’ї : сербська, естонська, німецька, норвезька, угорська, урду, болгарська, хінді, болгарська, баскська, румунська?


8. Яка з мов не належить до слов’янських: білоруська, македонська, нижньолужицька, польська, російська, румунська, словенська, українська, чеська, хорватська?


9 Літературна мова

а) збігається з одним із діалектів;

б) не збігається з жодним із діалектів;

в) має наддіалектний характер.


10. У східних слов’ян в добу Середньовіччя мовою писемної літератури була:

а) церковнослов’янська мова;

б) давньоруська мова;

в) латинська мова.


11. Викресліть неправильну тезу.

Мовна політика, на думку Світового Конгресу з Мовних Політик (Барселона, 16-20 квітня 2002 р.) повинна забезпечувати:

а) репродукцію кожної мови (її передачу майбутнім поколінням);

б) мовне виховання (культуру мовлення);

в) перевагу однієї мови над іншою (іншими);

г) економічну підтримку мов.


12.Слово (словоформа), вимовлені разом із прийменником, сполучником, вигуком, часткою, позбавленими власного наголосу, як єдине ціле називається:

а) дисиміляція;

б) фонетичне слово;

в) склад.


13. Закресліть зайве.

В артикуляції звуків у потоці мовлення виділяють такі фази:

а) екскурсію (приступ);

б) асиміляцію;

в) витримку (основну фазу звука);

г) рекурсію (відступ)


14.Фонема як одиниця мови в мовленні реалізується:

а) у складі;

б) в алофоні;

в) у фонетичному слові.


15.Фонема /o/ в потоці українського мовлення реалізується в алофонах:

а) [a]

б) [о]

в) [оу]


16.Який клас фонем відсутній в українській мові (неправильне викресліть): губно-губні, губно-зубні, губні вібранти ?


17.Яких голосних фонем немає в українській мові:

а) голосна заднього ряду низького підняття, нелабіалізована;

б) голосна заднього ряду низького підняття, лабіалізована;

в) голосна заднього ряду середнього підняття, лабіалізована ?


18.У процесі запозичення іншомовних слів мовці використовують:

а) звички артикуляційної бази рідної мови;

б) звички артикуляційної бази мови-джерела запозичення.


19.Приголосна фонема /в/ реалізується в губно-зубній артикуляції перед:

а) [и], [е], [і]

б) [о], [у], [а] ?


20.Які звуки (записати у фонетичній транскрипції) передає літера к у словах:

а) кит

б) кіт

в) вокзал

г) коло


21.Яке звукове значення літери г у висловах:

а) хоч як

б) хоч плач

в) хоч би ?

Подайте ці звуки у транскрипції.


22.Якого звука немає в класифікації голосних української мови:

а) голосний високого підняття, заднього ряду, нелабіалізований;

б) голосний високого підняття, заднього ряду, лабіалізований;

в) голосний низького підняття, заднього ряду, нелабіалізований ?


23.Функцію членування мовного потоку на синтагми, функцію зв’язку і функцію передачі смислових відношень виконує:

а) наголос;

б) склад;

в) інтонація


24.Інтенсивність, мелодика, темп є компонентами:

а) фонеми; б) синтагми; в) інтонації.


25. Виберіть правильний варіант фонетичної транскрипції:

а) [н˜еим˚ ˜ýчс′а]

б) [н˜еим ˚˜ýцс′а]

в) [н˜еим˚ ˜ýц′с′а]

Запишіть слово в орфографії.


26. Парними за твердістю/м’якістю є ряд звуків:

а) [т], [ц], [н], [й], [л];

б) [д],[р],[ч],[н],[с];

в) [с], [ц], [з], [л], [н].


27. Тільки дзвінкі звуки в ряду:

а) [б], [в], [ґ], [д], [ж];

б) [д], [б], [г], [ґ] [ҳ];

в) [Ҳ], [р], [ч], [з], [д].


28. Тільки сонорні звуки в ряду:

а) [л], [м], [н], [р], [й], [в];

б) [л], [м], [н], [ґ], [й], [в];

в) [л], [м], [н], [ҳ], [й], [в].


29. Наголос в українській мові:

а) часокількісний;

б) мелодійний;

в) динамічно-часокількісний.


30. Наголос в українській мові:

а) рухомий і перехідний;

б) сталий і перехідний;

в) сталий і неперехідний.


31. Підберіть українські відповідники до термінів:

а) асиміляція – ; б) дисиміляція - ; в) акомодація –


32. Асиміляція є в слові:

а) дорҙга;

б) норвежці;

в) кладка.


33. Правильний наголос у словах:

а)ненавҖсний, б)перчҖти, в)чотири товғриші, г)фғховий, ґ)донькғ, д)кҙлія, е)кҚрятина.


34. Визначте історичні чергування:

а) зразок – зразка;

б) Галина вперта – Дмитрик упертий;

в) піді мною – під дахом;

г) кінь – коня.


35. Органи артикуляції – це:

а) губи, язик, м’яке піднебіння, бронхи, корінь язика;

б) язик, губи, гортань, діафрагма, маленький язичок (увула);

в) язик, губи, зуби, піднебіння, носова порожнина, голосові зв’язки.


36. У яких словах треба вимовляти звук [ґ]:

а)-анок, б) -ас, в) на –рунті, г) по-ода, ґ)-речний, д) теле-рама, е) -ел-отати?


37. Яке слово складається зі звуків:

а) приголосний, губно-губний, твердий, зімкнено-проривний, глухий;

б) голосний заднього ряду, середнього підняття, лабіалізований;

в) приголосний, передньоязиковий, боковий, сонорний, твердий;

г) голосний заднього ряду, високого підняття, лабіалізований;

ґ) приголосний, губно-губний, сонорний, зімкнено-прохідний, носовий, твердий;

д) приголосний, середньоязиковий, сонорний, щілинний;

е) голосний заднього ряду, низького підняття, нелабіалізований.


38. Асиміляція за м’якістю відбувається у слові:

а) днями;

б) дрімати;

в) пляшка


39. Слово студентський треба вимовляти:

а) [студҔнтс΄кией]

б) [студҔнс΄кией]

в) [студҔн΄с΄кией]

г) [студҔнц΄кией]


40. Запишіть в орфографії і фонетичній транскрипції перше слово вірша, який ви підготували на іспит.