Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030301-журналістика Затверджено
| Вид материала | Документы |
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030301 „Журналістика Затверджено, 278.32kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030301 журналістика Затверджено, 191.2kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030301 „Журналістика Затверджено, 226.89kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030301 журналістика Затверджено, 244.64kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030301 журналістика Затверджено, 222.96kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності «журналістика» Затверджено, 310.32kb.
- Робоча програма навчальної дисципліни голодомор в Україні: медійний аспект напряму, 273.08kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 040103 геологія Затверджено, 628.51kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено, 944.73kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності "060101 Правознавство" Затверджено, 408.94kb.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут журналістики
Кафедра періодичної преси
Укладачі: к. е. н., доц. Підлуцький О. Г., к. філол. н., доц. Радчик Р. В., к.філол. н., доц. Карась М. А.
ЖУРНАЛІСТСЬКИЙ ФАХ
( Аналітичні жанри )
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для студентів спеціальності 6.030301–журналістика
Затверджено:
На засіданні кафедри
Протокол №_____
в ід”____”__________2008 р.
Зав. кафедри:
______Приступенко Т.О.
Директор Інституту
журналістики
________Різун В.В.
КИЇВ–2008
Робоча навчальна програма з дисципліни “Журналістський фах”.
Укладачі: к. е. н., доц. Підлуцький Олексій Георгійович,
к. філол. н., доц. Радчик Раїса Віталіївна, к. філол. н., доц. Карась Максим Анатолійович.
Викладачі: к. е. н., доц. Підлуцький Олексій Георгійович, к. філол. н., доц. Радчик Раїса Віталіївна, к. філол. н., доц. Карась Максим Анатолійович
Погоджено
З науково-методичною комісією
“___” _____________2008 р.
___________________________
Підпис голови НМК Інституту журналістики
ВСТУП
Дисципліна “Журналістський фах: Аналітичні жанри” є базовою нормативною дисципліною для спеціальності “журналістика”. Вона викладається на 3 курсі у 5 семестрі в обсязі 108 годин, з них практичних –30 год., лабораторних –30 год., самостійних – 48 год. Модуль є видом початкового професійного навчання і передбачає практичні заняття у вигляді тренінгу. Вивчення цього модуля передбачає продовження вивчення основних понять спеціальності та навичок роботи.
Дисципліна “Журналістський фах: Аналітичні жанри” складається з двох змістових модулів. Форма підсумкового контролю – іспит.
Метою і завданням навчальної дисципліни є вироблення у студентів професійних навичок уже у процесі навчання в Інституті журналістики, а також засвоєння студентами теоретичних та практичних знань у галузі практичної журналістики. Зокрема, ця дисципліна передбачає дати студентові знання про особливості та можливості аналітичних жанрів, навчити їх спостерігати трансформацію аналітичних жанрів у сучасних ЗМІ і використовувати її у різних за оформленням та призначенням друкованих ЗМІ.
Модуль розрахований на студентів, що вже третій рік вивчають журналістику. Цей модуль передбачає також навчити студентів уміти оперувати аналітичними методами журналістики під час збору інформації, глибоко використовувати аналіз і синтез при відбору фактів, а також бездоганно оволодіти логічно-композиційною структурою аналітичних жанрів і вміло використовувати її у процесі творення журналістських текстів.
Об’єктом вивчення є процеси, що відбуваються у сучасній українській пресі.
Предмет навчальної дисципліни – теорія і практика аналітичних журналістських методів і жанрів, їх структурні одиниці та закономірності функціонування.
Вимоги до знань та вмінь.
Студент повинен знати:
- журналістські аналітичні методи та їх класифікацію;
- аналіз як метод, форми аналізу;
- характеристики найбільш уживаних у друкованих ЗМІ аналітичних жанрів;
- кореспонденцію, її інформаційну природу;
- коментар як оперативне реагування на актуальну подію;
- статтю та її різновиди;
- огляд як панорамне відтворення дійсності;
- лист, огляд листів – необхідне джерело інформації та зв’язок з громадськістю;
- огляд преси як надання можливості читачу вибору що читати і про що читати;
- рецензію як жанр критики;
- журналістське розслідування – синтетичний жанр аналітичної журналістики;
- рейтинг як аналіз подій і фактів у формі ранжування.
Студент повинен уміти:
- застосовувати теоретичні знання на практиці;
- застосовувати надбані професійні навички в написані аналітичних журналістських матеріалів;
- чітко виділяти аналітичні жанрові форми;
- працювати з різними джерелами інформації;
- фіксувати і зберігати факти;
- аналізувати та робити відбір фактів.
Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна “Журналістський фах” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”, тісно пов’язана з такими дисциплінами, як “Вступ до спеціальності”, “Газетно-журнальне виробництво”, “Журналістська майстерність”, “Практикум з фаху”.
Система контролю знань та умови складання іспиту. Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Зміст курсу “Журналістський фах: Аналітичні жанри” поділений на два змістових модулі. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою. Система оцінювання – накопичувальна.
Підсумкова форма контролю – іспит. На іспит виносяться вузлові питання, тести, творчі завдання, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання під час навчального процесу з даної дисципліни, і застосовувати їх у вирішенні практичних завдань.
Форми поточного контролю: оцінювання домашніх самостійних завдань; контрольних робіт, виконаних студентами під час практичних завдань. Студент може отримати максимально 1,5 бала за усні відповіді та максимально 0,5 бала за доповнення на практичних заняттях, а також максимально 2 бали за письмові практичні роботи на лабораторних заняттях, 5 балів за модульну контрольну роботу, 5 балів за комплексну самостійну роботу у першому змістовому модулі. Студент може отримати максимально 1,5 бала за усні відповіді та 0,5 бала за доповнення на практичних заняттях, а також максимально 1-2 бали за письмові практичні роботи на лабораторних заняттях, 5 балів за модульну контрольну роботу, 5 балів за комплексну самостійну роботу у другому змістовому модулі.
Модульний контроль складається з двох модульних контрольних робіт по 5 балів за кожну.
Підсумковий контроль – іспит. Іспит складається з практичної частини – написання журналістського матеріалу у формі аналітичних жанрів і надрукування його у газеті чи журналі та теоретичної – запитань до іспиту. Оцінювання: 20 балів за практичне завдання та 20 балів за усну відповідь. Максимальна сума балів на іспиті – 40. Якщо студент не зміг опублікувати у пресі протягом семестру журналістський матеріал, він на іспит подає власний написаний матеріал, за який може отримати максимально 10 балів.
Студент, що набрав менше ніж 40 балів (мінімум балів, які повинен набрати у ЗМ1 – 20, у ЗМ2 – 20) за два змістових модулі за всіма формами поточного контролю до іспиту не допускається і вважається таким, що не виконав усі види робіт, які передбачаються навчальним планом на семестр з дисципліни “Журналістський фах: Аналітичні жанри”.
Мінімум-максимум балів
| Тип виконаного завдання | Максимальна кількість балів за кожне виконане завдання | Мінімальна кількість балів, необхідна для допуску до іспиту | Максимальна кількість балів, що її може набрати студент за 2 ЗМ |
| Усна відповідь | 1,5 | 10 | 16,5 |
| Доповнення | 0,5 | 4 | 5,5 |
| Письмова робота | 1- 2 | 12 | 18 |
| Модульна контрольна | 5 | 7 | 10 |
| Комплексна самостійна робота | 5 | 7 | 10 |
| Разом за 2 змістових модулі | | 40 | 60 |
За результатами семестру студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною шкалою:
5 семестр
| | Змістовий модуль 1 | Змістовий модуль 2 | Іспит | Разом (підсумкова оцінка) |
| Оцінка (бали) | 30 | 30 | 40 | 100 |
Шкала відповідності
| За 100-бальною шкалою | Оцінка за національною шкалою |
| 90-100 | 5 – Відмінно |
| 75-89 | 4 – Добре |
| 60-74 | 3 – Задовільно |
| 0-59 | 2 – Незадовільно |
При цьому, кількість балів відповідає оцінці:
1-34 – “незадовільно” з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;
35-59 – “незадовільно” з можливістю повторного складання;
60-64 – “задовільно” (“достатньо”);
65-74 – “задовільно”;
85-89 – “добре” ( “дуже добре”);
90-100 – “відмінно”.
Навчально-тематичний план семінарських занять
| № теми | Назва теми | практичні | лабораторні | самост. робота |
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. АНАЛІТИЧНІ МЕТОДИ І ЖАНРИ
| 1. | Журналістські аналітичні жанри | 2 | 2 | 4 |
| 2. | Аналіз як метод | 2 | 2 | 4 |
| 3. | Кореспонденція | 2 | 2 | 6 |
| 4. | Коментар | 2 | 2 | 4 |
| 5. | Стаття | 4 | 6 | 6 |
| | Модульна контрольна робота 1 | 2 | | |
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. АНАЛІТИЧНІ ЖАНРИ ЖУРНАЛІСТИКИ
| 6. | Огляд | 2 | 2 | 3 |
| 7. | Лист. Огляд листів | 2 | 2 | 3 |
| 8. | Огляд преси | 2 | 2 | 3 |
| 9. | Рецензія | 2 | 4 | 6 |
| 10. | Журналістське розслідування | 4 | 4 | 6 |
| 11. | Рейтинг | 2 | 2 | 3 |
| | Модульна контрольна робота 2 | 2 | | |
| | Всього | 30 | 30 | 48 |
Загальний обсяг 108 год., у тому числі:
Практичні –30 год.
Лабораторні – 30 год.
Самостійна робота – 48 год.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1
“АНАЛІТИЧНІ МЕТОДИ І ЖАНРИ”
ТЕМА 1. ЖУРНАЛІСТСЬКІ АНАЛІТИЧНІ МЕТОДИ – 8 год.
Практичне заняття 1. – 2 год.
1.Аналітичні методи у журналістиці: критичні, оглядові, кореспондування.
2.Умовність поділу жанрів на інформаційні, аналітичні, художньо-публіцистичні. Журналістська практика як основа формування жанрів.
3.Критерії жанрів. Вторинність жанру щодо задуму і мети твору.
4.Національні традиції у жанровій класифікації. Сучасні жанрові тенденції у пресі.
Лабораторне заняття 1. – 2 год.
Вправа “Аргументація в аналітичній журналістиці”. Упродовж 15 хвилин – усне повторення різновидів аргументів (групи понятійно-логічних і емоційно-образних аргументів). Далі студентам пропонується на вибір кілька актуальних тверджень із суспільного життя на зразок:
- “Україна стане / не стане членом НАТО”;
- “Ю. Тимошенко стане / не стане Президентом України у 2009 році ”;
- “Російська мова стане / не стане другою державною мовою”;
- Власне твердження.
Завдання (письмово): довести свою тезу максимальною кількістю різновидів аргументів.
Контрольні запитання:
1.Яка структура аналітичних методів у журналістиці?
2.За якими критеріями поділяються жанри на інформаційні, аналітичні, художньо-публіцистичні?
3.Які найпоширеніші групи аргументів є в аналітичній журналістиці?
4.Яка роль емоцій у процесі аргументації?
Завдання для самостійної роботи –4 год. Законспектувати розділи на стор. 187-232 монографії Василенка М.К. “Динаміка розвитку інформаційних та аналітичних жанрів в українській пресі” (обсяг роботи 3-5 стор.).
Література [ 2, 3, 11].
ТЕМА 2. АНАЛІЗ ЯК МЕТОД – 8 год.
Практичне заняття 2. – 2 год.
1.Поняття, форми, загальні методи журналістського аналізу. Індукція, дедукція, аналогія.
2.Методика журналістського аналізу.
3.Функції журналістської аналітики – активізація мисленнєвого процесу читача, формування громадської думки, розслідування, прогнозування.
4.Функції преси в контексті аналітичної журналістики.
Лабораторне заняття 2. – 2 год.
1.Тести на засвоєння тем “Аналітичні методи в журналістиці” та “Аналіз як метод”.
2.Вправа “Рейтинг найкращих аналітичних видань України”. Студенти діляться на групи по 3-4 особи – моніторингова, соціологічна, редакторська. Моніторингова група висуває претендентів і пропонує сценарій, соціологічна здійснює бліц-опитування колег, експертів (телефоном) і обробку даних, редакторська готує рейтинг для оприлюднення. Презентація результатів.
Контрольні запитання:
1.Якими є характерні риси аналізу як методу пізнання і його відмінність від інформаційного відтворення?
2.Що є метою і функціями журналістського аналізу?
3.Які форми аналізу в мас-медіа?
4.У чому полягає розслідувальна функція журналістської аналітики?
5.Чим характерні функції передбачення і прогнозу?
Завдання для самостійної роботи – 4 год. Виписати у стовпчик максимальну кількість назв аналітичних жанрів, наведених у підручниках В. Здоровеги, М. Кіма, В. Кройчика, О. Тертичного. На цьому ж аркуші поряд скласти власну табличку дієвих аналітичних жанрів. Відповідь письмово обґрунтувати (обсяг 1-2 стор.).
Література [2, 3, 7, 10, 11].
ТЕМА 3. КОРЕСПОНДЕНЦІЯ – 10 год.
Практичне заняття 3. – 2 год.
1.Кореспонденція в системі журналістської аналітики. Визначення. Функції. Місце на газетній шпальті.
2.Види кореспонденції: інформаційна, описова, аналітична, критична, постановочна (проблемна), нарисова, кореспонденція-роздум, рекламна.
3.Основні вимоги до кореспонденції і процес роботи над нею.
4.Архітектоніка й композиція кореспонденції. Методика написання кореспонденції. Мовностилістична технологія.
Лабораторне заняття 3. – 2 год.
Розгляд і усний захист прикладів різновидів кореспонденцій, підібраних студентами зі сторінок української преси. У чому вади і переваги публікацій? З чого видно авторську майстерність? У яких виданнях переважають публікації цього жанру? Усна презентація кореспонденцій, опублікованих студентами у пресі.
Контрольні запитання:
1.Що є об’єктом дослідження у кореспонденції?
2.Які ви знаєте основні різновиди кореспонденцій?
3.Коментування в кореспонденції: публіцистичне, аналітичне, фахове, наукове.
4.Якими є чинники обмеження фактів у кореспонденції?
5.Як розуміти такі визначення кореспонденції? Це: а) найбільш усталений жанр аналітики (М. Василенко); б) примітивно-описовий жанр, специфічне породження більшовицької преси (В. Здоровега).
Завдання для самостійної роботи – 6 год.
1.Написати один із різновидів кореспонденцій.
2.Підібрати вирізки з газет усіх різновидів кореспонденцій.
Література [2, 3, 4, 5, 7, 9 ].
ТЕМА 4. КОМЕНТАР – 8 год.
Практичне заняття 4. – 2 год.
1.Суть і призначення коментарю. Особливості форм відгуку на подію.
2.Коментарі на внутрішні й міжнародні теми.
3.Факт і коментар: особливості синтезу.
4.Головна ознака коментарю. Коментар і його особиста відповідальність.
5.Типові помилки при підготовці коментарю.
Лабораторне заняття 4. – 2 год.
Розгляд і усний захист прикладів коментарів, підібраних студентами зі сторінок української преси. У чому вади і переваги публікацій ? З чого видно авторську майстерність? Усна презентація коментарів, опублікованих студентами у пресі.
Контрольні запитання:
1.Що є предметом дослідження у коментарі?
2.Що має на меті сучасний коментар?
3.На які запитання повинен відповідати коментар?
4.У чому, на вашу думку, полягає специфіка коментування у пресі, на радіо і телебаченні?
5.Назвіть найкращих коментаторів українських мас-медіа.
Завдання для самостійної роботи – 4 год.
1.Написати коментар на будь-яку тему.
2.Підібрати вирізки з газет різновидів коментарів.
Література [2, 3, 4, 5, 7 ].
ТЕМА 5. СТАТТЯ – 16 год.
Практичне заняття 5. – 4 год.
1.Природа статті як найважливішого аналітичного жанру публіцистики.
2.Проблема, явище як основа статті. Особливості публіцистичного аналізу й синтезу в статті.
3.Різновиди статті: загальнополітична (публіцистична), передова, редакційна, аналітична (газетна), теоретико-пропагандистська, постановча (проблемна), наукова, критична, дискусійна.
4.Композиція та архітектоніка статті.
5.Структурна організація статті. Співвідношення фактів і висновків.
6.Види стилів. Драматизація викладу, літературні прийоми і методи, авторське “я”.
7.Методика роботи над статтею.
Лабораторне заняття 5. – 6 год.
Розгляд і усний захист прикладів статей, підібраних студентами зі сторінок української преси. У чому вади і переваги публікацій? З чого видно авторську майстерність? Усна презентація статей студентів, які вони опублікували у пресі. Викладач бере інтерв’ю у студентів і модерує обговорення проблем, що виникають у процесі написання статей студентами.
Контрольні запитання:
1.Що виступає предметом дослідження у статті?
2.Характеристика різновидів статей.
3.Який загальний метод аналізу – індуктивний, дедуктивний, аналогії – переважає у статтях?
4.Просторово-часові межі статті.
5.Коментар, кореспонденція, стаття: спільне і відмінне між ними.
6.У чому полягає синтетичність статті як жанру?
7.Найпродуктивніші жанрові різновиди статей.
8.Видання поточного року, що друкують найкращі статті.
9.Авторська майстерність у статті.
Завдання для самостійної роботи – 6 год.
1.Написати (на вибір) статтю.
2.Підібрати вирізки з газет усіх різновидів статей.
Література [2, 3, 8, 11].
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.
“АНАЛІТИЧНІ ЖАНРИ ЖУРНАЛІСТИКИ”
ТЕМА 6. ОГЛЯД – 7 год.
Практичне заняття 6. – 2 год.
1.Суть огляду, як аналітичного жанру пресової журналістики.
2.Головні вимоги до написання огляду.
3.Особливості оглядів, присвячених різним темам.
Лабораторне заняття 6. – 2 год.
Студенти отримують від викладача набір вирізок з преси, присвячених однотипним подіям, і на основі того пишуть власні журналістські матеріали жанру “огляд”.
Контрольні запитання:
1.Чому огляд – аналітичний, а не інформаційний жанр?
2.У чому полягають відмінності огляду від журналістських матеріалів інших аналітичних жанрів?
3.Яке головне завдання стоїть перед оглядачем?
4.Чим відрізняються огляди, присвячені політиці, економіці, літературі та мистецтву, спорту тощо?
Завдання для самостійної роботи – 3 год.
Кожен із студентів має вибрати з преси найкращий огляд тижня і на наступному занятті захистити свій вибір.
Література [2, 3, 4, 7].
ТЕМА 7. ЛИСТ. ОГЛЯД ЛИСТІВ. – 7 год.
Практичне заняття 7. – 2 год.
1.Лист читача як джерело журналістської інформації і як окремий аналітичний жанр.
2.Відбір читацьких листів і підготовка їх до друку.
3.Лист фахівця, як різновид жанру “лист”.
4.Підготовка тематичних оглядів читацьких листів.
Лабораторне заняття 7. – 2 год.
Студенти зачитують отримані ними в редакції читацькі листи у “первісному” вигляді і після своєї обробки для друку.
Контрольні запитання:
1.Чому читацькі листи до даного видання виступають як одне з найважливіших джерел журналістської інформації?
2.За якими критеріями ми відбираємо листи до друку?
3.Хто і як редагує читацькі листи?
4.Як організовуються листи фахівців?
5.Чому тематичний огляд читацьких листів є ефективнішим за огляд-“солянку”?
Завдання для самостійної роботи – 3 год.
Кожен із студентів має взяти в редакції конкретного ЗМІ 5-10 листів, відібрати з них 2-3 гідних бути надрукованими і підготувати їх до друку.
Література [1, 3, 4, 5, 6, 7].
ТЕМА 8. ОГЛЯД ПРЕСИ – 7 год.
Практичне заняття 8. – 2 год.
1.Огляд преси як аналітичний жанр друкованої журналістики.
2.Особливості оглядів преси на сучасному етапі.
3.Огляд статей зарубіжної преси, присвячених українській тематиці.
Лабораторне заняття 8. – 2 год.
Студенти діляться на групи по 3-4 особи і готують огляд преси, кожна група зі своєї тематики (на політичні, економічні, міжнародні, соціальні, культурні, спортивні тощо теми).
Контрольні запитання:
1.Що дозволяє нам назвати огляд преси аналітичним жанром?
2.Чи має перспективи огляд преси, як жанр?
3.Як підбирати джерела для огляду іноземної преси про Україну?
Завдання для самостійної роботи – 3 год. Кожен із студентів має вибрати з поточної періодики найкращий, на його думку, огляд преси і на наступному занятті захистити свій вибір.
Література [3, 4, 5, 6, 7].
ТЕМА 9. РЕЦЕНЗІЯ – 12 год.
Практичне заняття 9. – 2 год.
1.Рецензія як аналітичний критичний жанр.
2.Основні завдання та особливості рецензії.
3.Види рецензій.
4.Літературні, мистецькі та наукові рецензії.
Лабораторне заняття 9. – 4 год.
Кожен студент пише по дві рецензії – літературну, мистецьку чи наукову на тему, визначену йому викладачем.
Контрольні запитання:
1.У чому полягають особливості рецензій порівняно з іншими аналітичними жанрами?
2.Які основні вимоги до рецензій?
3.Які відмінності між літературними і художньо-мистецькими рецензіями?
Завдання для самостійної роботи – 6 год. Кожен із студентів має прочитати принаймні одну поетичну чи прозову книгу з тих, що нещодавно вийшли у світ, і відвідати мінімум один культурно-мистецький захід (прем’єру спектаклю або фільму, виставку тощо), щоб бути готовим прорецензувати їх на лабораторному занятті.
Література [3, 4, 5, 6, 7].
ТЕМА 10. ЖУРНАЛІСТСЬКЕ РОЗСЛІДУВАННЯ –14 год.
Практичне заняття 10. –4 год.
1.Суть журналістського розслідування як жанру.
2.Підготовка до розслідування.
3.Перерозподіл часу шляхом зміни кутів подачі.
4.Метод равлика.
5.Розслідування на місці.
6.Етапи написання журналістського матеріалу жанру розслідування.
Лабораторне заняття 10. – 4 год.
Студенти аналізують журналістські матеріали жанру розслідування, визначають, які методи використовувалися в кожному конкретному випадку і обґрунтовують свої висновки.
Контрольні запитання:
1.Чим журналістське розслідування відрізняється від інших аналітичних жанрів?
2.Як готуватися до розслідування?
3.Що таке кут подачі матеріалу в журналістському розслідуванні?
4.У чому полягає суть методу равлика?
5.Чи завжди при проведенні журналістського розслідування необхідне розслідування на місці?
Завдання для самостійної роботи – 6 год. Кожен із студентів має вибрати з поточної періодики найкраще, на його думку, журналістське розслідування і на наступному занятті захистити свій вибір.
Література [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7].
ТЕМА 11. РЕЙТИНГ – 7 год.
Практичне заняття 11. –2 год.
1.Рейтинг як “молодий” аналітичний жанр української та світової преси.
2.Джерела інформації для складання рейтингів.
3.Особистості рейтингів, присвячених різним тематикам.
Лабораторне заняття 11. – 2 год.
Студенти аналізують рейтинги, надруковані у пресі, і визначають джерела інформації для них.
Контрольні запитання:
1.Чому рейтинги користуються такою популярністю в читачів?
2.Де брати інформацію для рейтингів.
3.У чому полягають особливості рейтингів різних тематик?
Завдання для самостійної роботи – 3 год. Кожен із студентів має вибрати з поточної періодики найкращий, на його думку, рейтинг і на наступному занятті захистити свій вибір.
Література [2, 3, 4, 7].
Типове завдання для модульних контрольних робіт
ЗМ1. Модульна контрольна робота 1
Тести з тем 1-5
Назвіть правильні відповіді:
1.Аналіз як мислення – це:
а) аналогія;
б) розчленування цілого на частини;
в) характеристика об’єкта дослідження;
г) пошук істини;
д) аргументація.
ЗМ2. Модульна контрольна робота 2
Тести з тем 6-11
Назвіть правильні відповіді:
1.Який загальний метод аналізу переважає в рецензії?
а) оцінка цінностей;
б) порівняльний;
в) статистичний;
г) гіпотетичний.
Питання до іспиту
1.Аналітичні жанри у системі жанрів.
2.Функції журналістської аналітики.
3.Коментар як жанр журналістики.
4.Класифікація коментарю.
5.Помилки під час підготовки коментарів.
6.Понятійно-логічні аргументи.
7.Емоційно-образні аргументи.
8.Аргументація в аналітичній журналістиці.
9.Методи аналізу.
10.Види аналізу.
11.Експеримент як метод збору інформації.
12.Кореспонденція: визначення, функції, місце.
13.Види кореспонденцій і процес роботи над ними.
14.Огляд листів.
15.Огляд ЗМІ.
16.Стаття як жанр журналістики.
17.Редакційна та передова стаття.
18.Публіцистична стаття.
19.Проблемна, рекламна, теоретико-пропагандистська статті.
20.Лист як жанр журналістики.
21.Класифікація листів.
22.Огляд як жанр журналістики.
23.Класифікація оглядів.
24.Огляд на сторінках сучасної преси.
25.Вимоги до оглядача.
26.Рецензія як жанр журналістики.
27.Види рецензій.
28.Мета і структура рецензії.
29.Структура аналітичних методів у журналістиці.
30.Критичні методи.
31.Оглядові методи.
32.Методи кореспондування.
33.Журналістське розслідування як синтез жанрів.
34.Композиційні прийоми при написанні аналітичних матеріалів.
35.Рейтинг як жанр аналітичної журналістики.
36.Специфічні риси журналістської аналітики.
37.Аналітичні періодичні видання України.
38.Палітра аналітичних жанрів.
39.Сучасні жанрові тенденції у пресі.
40.Критерії журналістських жанрів.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна
1.Гід журналіста: Збірка навчальних матеріалів. – К., 1999.
2.Василенко М.К.Динаміка розвитку інформаційних та аналітичних жанрів в українській пресі. – К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2006.
3.Здоровега В.Й. Теорія і методика журналістської творчості. – Львів: ПАІС, 2004.
4.Карпенко В.О. Газетні жанри як комунікативні форми журналістики. – К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2002.
5.Основы творческой деятельности журналиста: Учебник для студ. вузов по спец. “журналистика” / Ред.-сост. С.Г.Корконосенко. – СПб.: Знание, СПбИВЭСЭП, 2000.
6.Подолян Микола. Публіцистика як система жанрів. – К.:КНУ ім. Тараса Шевченка, 1998.
7.Тертычный А.А. Жанры периодической печати: Учеб. пособие. – М.: Аспект Пресс, 2000.
Додаткова
8.Григораш Д.С. Журналістика у термінах і виразах. – Львів, 1974.
9.Дем’янчук І. Кореспонденція в газеті. – К., 1972.
10.Ким М.Н. Жанры современной журналистики. – СПб, 2004.
11.Кузнецова О.Д. Аналітичні методи у журналістиці. – Львів, 2002.