Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030301 „Журналістика Затверджено
| Вид материала | Документы |
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030301 „Журналістика Затверджено, 278.32kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030301 журналістика Затверджено, 191.2kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030301 журналістика Затверджено, 244.64kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030301-журналістика Затверджено, 233.63kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030301 журналістика Затверджено, 222.96kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності «журналістика» Затверджено, 310.32kb.
- Робоча програма навчальної дисципліни голодомор в Україні: медійний аспект напряму, 273.08kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 040103 геологія Затверджено, 628.51kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено, 944.73kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності "060101 Правознавство" Затверджено, 408.94kb.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут журналістики
Кафедра соціальних комунікацій
Укладач(і): к.ф.н., доцент Гоян В.В.
Телевізійна практика
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для студентів спеціальності 6. 030301 „Журналістика”
Затверджено
на засіданні кафедри
Протокол № ___
від „___”___________200__р.
Зав. кафедри
____________ Різун В.В..
Підпис Прізвище, ініціали
Директор інституту
__________ Різун В.В.
Прізвище, ініціали
КИЇВ – 2008
Робоча навчальна програма з дисципліни «Телевізійна практика»
Укладач к.ф.н., доцент Гоян В.В.
Лектор: к.ф.н., доцент Гоян В.В.
Викладач(і): к.ф.н., доц. Гоян В.В., проф. Гоян О.Я., проф. Різун В.В.,
Клименко О.П., Малий М.В.
Погоджено
з науково-методичною комісією
«____» ______________ 2008р.
___________________________
Підпис голови НМК факультету/ інституту
Вступ
Дисципліна «Телевізійна практика» є нормативним курсом для спеціальності 6. 030301 «Журналістика», що читається в 4 семестрі обсягом 106 годин, з яких на практичні заняття відведено – 34 години, у тому числі, самостійних робіт – 72 години. Підсумком вивчення курсу є залік.
Викладання професійно-практичної дисципліни «Телевізійна практика» базується на основі модулю «Телерадіорепортер»
Модуль «Телерадіорепортер» (34 години) ознайомить студентів зі специфікою журналістської творчості в межах інформаційного, інформаційно-аналітичного та аналітичного телерадіомовлення на прикладі ефірного досвіду вітчизняних та світових телерадіокомпаній, закладе основи та стандарти новинного формату телерадіомовлення, а також його жанрової палітри, зокрема, телевізійного й радіорепортажу. Професія телерадіорепортера розглядатиметься в контексті традицій журналістської майстерності, про що детально йтиметься під час практичних занять у телевізійній та радіостудії.
Професія репортера справедливо вважається однією з найскладніших і, водночас, найпривабливіших у телерадіожурналістиці. Творчість репортера, своєрідного «телерадіорозвідника» (за аналогією з «кінорозвідником» – кінохронікером Дзиги Вертова) протягом багатьох років залишається провідною темою для фахових дискусій, що торкаються проблем журналістської майстерності в телерадіоефірі. Фактично в кожному типі мовлення, особливо, в інформаційному, без цієї професії не обійтись – репортер готує репортаж із події, розповідаючи глядачеві найсвіжішу інформацію. Така журналістська творчість є мобільною, як і сама професія. Телерадіорепортер має швидку реакцію, блискавичне мислення, уміє правильно оцінювати значимість події, швидко приймати рішення, вільно оперувати фактами, трансформовувати інформацію. Власне, ці навики та вміння знадобляться в будь-якій телерадіожурналістській професії. Цілком закономірно, що професіональний репортер, який віртуозно оволодів своїм фахом, може стати авторитетним коментатором, оглядачем, ведучим телевізійної й радіопрограми.
Творчо-виробничим завданням репортера інформаційного типу телерадіомовлення є оперативне й неупереджене інформування про подію, що відбувається чи вже відбулася. Майстерність телерадіорепортера полягає не лише в обов’язковій оперативності, а й умінні оригінально подати матеріал, зважаючи на те, що про цю подію розповідатимуть й інші ЗМК. Тому власний стиль репортера є предметом його творчості.
Поширеним жанром, у межах якого журналіст-репортер якісно реалізує свою творчу ініціативу й майстерність, є репортаж. Скажімо, якщо порівняти роботу репортера в аналітичному типі мовлення та в інформаційно-аналітичному типі мовлення, то можна зробити висновок про принципово відмінний підхід. Отже, творчість репортера слід розглядати крізь призму жанрово-типологічної характеристики сучасного телебачення й радіомовлення. Саме тому ці та інші питання винесено для розгляду й аналізу на практичних заняттях у групах.
Мета модуля – ознайомити студентів з основами журналістської майстерності в інформаційному, інформаційно-аналітичному та аналітичному типах мовлення, жанровою, типологічною, творчо-виробничою специфікою професіональної діяльності в сучасному телерадіомовленні.
Завдання курсу – дати основи підготовки телевізійних і радіоматеріалів жанру «репортаж»: навчити працювати з фактами, інформацією, писати та озвучувати журналістський текст для різних типів програм (з огляду на візуальну та вербальну, а також акустичну специфіку), готувати, записувати та редагувати інтерв’ю, працювати в режимі «живого ефіру» та «прямого включення» (stend-up). Студент повинен знати ряд професійних термінів, зокрема: телебачення, радіомовлення, репортаж, телерадіорепортаж, симультанність, стиль, синкретизм телебачення, а також: як провести зйомку, запис, як використати зібраний фактаж для написання тексту, монтажу матеріалу; уміти працювати зі словом і зображенням; ознайомитися з основами операторської майстерності, телерадіорежисури, тенденціями та напрямками діяльності сучасних виробників інформаційної продукції на телебаченні й у радіомовленні.
Практичні заняття передбачають аудиторну роботу, під час якої студентам буде запропонована теоретико-практична частина нормативного курсу.
Самостійна робота зорієнтована на експериментально-ігрові тренінги, метою яких є засвоєння основного матеріалу, а також організація творчих зустрічей із провідними телевізійними та радіорепортерами різних телерадіокомпаній України.
Система контролю та оцінювання
Навчальна дисципліна «Телевізійна практика» оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Оцінка формується за принципом накопичення балів.
Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100 – бальною шкалою.
Форми поточного контролю: оцінювання домашніх самостійних завдань та контрольних робіт виконаних студентами під час практичних занять:
реферативне повідомлення – 5 балів;
доповнення – 2 бали;
тест – 5 балів;
комплексна самостійна робота – 10 балів;
модульна контрольна робота – 7 балів.
Приклад оцінювання за формами поточного контролю
| Вид роботи | Мінімальна оцінка | Максимальна оцінка | ||||
| | бал | кількість | Достатня оцінка | бал | кількість | сума |
| Тестове завдання | 3 | 6 | 12 | 3 | 6 | 18 |
| Доповнення | 2 | 4 | 4 | 2 | 4 | 8 |
| Реферативне повідомлення | 5 | | | 5 | 2 | 10 |
| Комплексна самостійна робота | 10 | 1 | 6 | 10 | 1 | 10 |
| Модульна контрольна робота | 7 | 2 | 8 | 7 | 2 | 14 |
| Загальна сума балів | | | 30 | | | 60 |
Модульний контроль: 1 модульна контрольна робота (на завершення модуля).
Підсумковий контроль здійснюється у формі заліку. Студент, що набрав менше ніж 30 балів за всіма формами поточного контролю до заліку не допускається.
При цьому, кількість балів відповідає оцінці:
1-34 – «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;
35-59 – «незадовільно» з можливістю повторного складання;
60-64 – «задовільно» («достатньо») ;
65-74 – «задовільно»;
75 - 84 – «добре»;
85 - 89 – «добре» («дуже добре»);
90 - 100 – «відмінно».
Шкала відповідності
| За 100-бальною шкалою | Оцінка за національною шкалою | ||
| 90 – 100 | 5 | Відмінно | зараховано |
| 85 – 89 | 4 | Добре | |
| 75 – 84 | |||
| 65 – 74 | 3 | задовільно | |
| 60 – 64 | |||
| 35 – 59 | 2 | незадовільно | не зараховано |
| 1 – 34 | |||
НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
| № теми | Назва теми | Кількість годин | ||
| практич-ні | лабора-торні | самостійна робота | ||
| Змістовий модуль «Телерадіорепортер» | ||||
| 1 | Предмет і завдання курсу. Телерадіомовлення як сфера журналістської творчо-професійної діяльності. Технічні особливості телебачення і радіомовлення. | 2 | – | 8 |
| 2 | Типологічні та жанрові особливості сучасного телерадіомовлення | 8 | – | 14 |
| 3 | «Телерепортаж» і «радіорепортаж» в контексті інформаційного, інформаціно-аналітичного та аналітичного типів мовлення | 8 | – | 16 |
| 4 | Журналістський текст у телерадіорепортажі: структурно-композиційні особливості; візуально-вербальні, аудіально-акустичні складові твору | 8 | – | 18 |
| 5 | Професія «репортер»: основні аспекти творчості на телебаченні та радіомовленні. Методика, технологія, майстерність. | 8 | – | 16 |
| ВСЬОГО | 34 | – | 72 | |
Загальний обсяг 106 год., в тому числі:
практичних – 34 год.;
самостійної роботи – 72 год.
ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ
ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ( 34 години)
- Мета, завдання, предмет курсу. Телебачення і радіомовлення як сфера професіональної діяльності журналіста. – 2 год.
Мета, завдання, предмет, стректура, наповнення курсу. Визначення термінів та понять. Характеристика основних та додаткових теоретичних джерел, ознайомлення з ілюстративною базою курсу, окреслення напрямків роботи студентів під час теоретико-практичних занять та самостійної роботи.
Телерадіомовлення: історія та сучасність. Огляд телерадіокомпаній, стисла характеристика вітчизняного телерадіоефіру. Телерадіожурналістика як сфера професіональної діяльності. Телевізійний журналіст. Радіожурналіст. Журналістські професії на телебаченні та радіо. Журналіст як організатор і творець телевізійного та радіоефіру. Телерадіокомпанія: творчо-виробничий феномен.
Завдання для самостійної роботи:
1.Дайте визначення понять: «телебачення», «радіомовлення», «телерадіокомпанія», «тележурналіст», «радіожурналіст».
2. Назвіть та охарактеризуйте журналістські професії на телебаченні та радіо.
3. Обґрунтуйте поліпрофесійність телерадіожурналістики.
4. Суспільні, економічні, політичні, культурологічні, національні аспекти сучасного телерадіомовлення. Як розвивається вітчизняне телебачення й радіо. Які можете назвати основні тенденції?
5.Технічні, виробничі та творчі стандарти сучасного телерадіомовлення: проаналізуйте на прикладах сучасних ТРК.
Література: 5,7,10,11,15,20,23,26,31,33,42,49
- Типологічні та жанрові особливості сучасного телерадіомовлення). – 8 год.
Типи та формати сучасного телерадіомовлення. Огляд та характеристика основних
типів програм: український та світовий досвід. Поняття жанру на телебаченні й радіо: історія, теорія, практика. Інформаційні, інформаційно-розважальні, інформаційно-аналітичні програми та інформаційні жанри. Аналітичні жанри телебачення й радіомовлення: професійні аспекти застосування в ефірі. Аналітичні програми на телебаченні й радіо: методика журналістської творчості. Розважальне мовлення: журналістська майстерність. Від інформації – до образу: тенденції сучасного телерадіоефіру.
Завдання для самостійної роботи:
1.Сформулюйте основні позиції журналістської творчості в різних типах програм сучасного телерадіомовлення.
2.Назвіть найбільш поширені типи та формати телерадіомовлення. Дайте визначення «типу» та «формату» і наведіть приклади.
3.Жанр. Як на ваш погляд змінюється жанрова структура сучасного телерадіомовлення. Проаналізуйте вітчизняні ефірні проекти з точки зору жанрової різноманітності. Обґрунтуйте власні висновки.
4.Підготуйте ефірні приклади застосування в телерадіомовленні інформаційних жанрів. Як працює в інформації журналіст?
5. Наведіть приклади використання аналітичних жанрів у вітчизняному телерадіоефірі й назвіть українських журналістів, які займаються телерадіоаналітикою. Проаналізуйте їхню творчість.
Література: 3,4,10,11,18,20,24,26,35,40,42,44,49
3. «Телерепортаж» і «радіорепортаж» в контексті інформаційного, інформаціно-аналітичного та аналітичного типів мовлення – 8 год.
Репортаж як один із найбільш популярних жанрів сучасної телерадіожурналістики. Види репортажу. Специфіка використання репортажу в різних типах програм сучасного телерадіомовлення. Елементи репортажу. Підготовка репортажу. Робота з фактами. Основні етапи проведення репортажу. Репортаж у прямому ефірі: методика та технологія проведення. Радіорепортаж і телерепортаж: специфіка, спільне та відмінне. Як працювати на події: поради майбутнім телерадіорепортерам.
Завдання для самостійної роботи:
1.Дайте визначення телерепортажу і радіорепортажу. Проведіть моніторинг інформаційних програм вітчизняного телебачення і радіо (по три на вибір) з метою визначення частотності використання репортажу в ефірі.
2. Назвіть поширені види репортажу. Обґрунтуйте свою позицію. Запропонуйте по 3 теми й поясніть, як їх можна втілити в ефірі.
3.Чим відрізняється репортаж в газеті від репортажу на радіо і репортажу на телебаченні? Які відмінності є принциповими? Що є спільного?
4.Визначте етапи підготовки та проведення репортажу. Які з них є обов’язковими?
5.Прямий репортаж (пряме включення): ефективність та ефектність матеріалу. Як має працювати журналіст?
Література: 4,5,8,10,15,18,20,23,24,26,31,33,34,35,42,49,53,56
- Журналістський текст у телерадіорепортажі: структурно-композиційні особливості; візуально-вербальні, аудіально-акустичні складові твору. – 8 год.
Журналістський твір як особливий вид тексту. Журналістський текст як обов’язковий сегмент ефірного матеріалу. Структура тексту. Методика написання тексту. Тема: поняття теми. Умотивованість та обґрунтування теми матеріалу. Ідея: поняття робочої й основної ідеї. Спільне та особливе в тематичному виборі й ефірному рішенні на телебаченні та радіо. Факт, проблема, ситуація. Робота з фактами до і після зйомки (запису). Монтаж звуку. Монтаж зображення. Деталь. Пошук деталі в телерепортажі й радіорепортажі. Образ: природа журналістського образу , його функціональні та естетичні особливості на телебаченні і радіо. Типологія образів у телерадіорепортажі. Домінуюча роль зображення на телебаченні. Чи може бути візуальним радіорепортаж? Акустична природа радіо. Використання аудіовізуальних компонентів у телерадіорепортажі: основні методичні поради.
Завдання для самостійної роботи:
1.Назвіть етапи написання журналістського тексту для телевізійної та радіопрограми.
2.Проаналізуйте спільне та відмінне у створенні тексту для радіо і телебачення.
3.Які типи образів використовуються на практиці в телевізійному та радійному репортажах?
4.Що необхідно знати журналістові про монтаж?
5.Аудіовізуальність репортажу: дайте вичерпну характеристику поняття і наведіть приклади.
Література: 2,4,5,7,17,20,23,25,26,27,35,50,54,60
- Професія «репортер»: основні аспекти творчості на телебаченні та радіомовленні. Методика, технологія, майстерність. – 8 год.
Репортер на телебаченні та радіо: основні посадові обов’язки. Методика планування та організації творчо-виробничої діяльності репортера. Етапи виконання редакційного завдання. Майстерність репортера: зйомка, запис, монтаж, ефір. Специфіка роботи репортера в кадрі. Володіння голосом та особливості роботи перед мікрофоном. Поняття іміджу в журналістиці. Екранний імідж репортера. Акторська та журналістська школа на телебаченні й радіомовленні: національні традиції.
Творчість, журналістська творчість: основні поняття. Сутність, механізми та критерії творчості. Репродуктивна та продуктивна специфіка творчості телерадіожурналіста. Ефірна журналістика як спеціалізована галузь творчої діяльності. Творчість репортера на телебаченні й радіо: спільне та відмінне. Професіоналізм телерадіорепортера: навчання, уміння, майстерність.
Завдання для самостійної роботи:
1.Назвіть та проаналізуйте етапи виконання репортером редакційного завдання.
2.Чому журналістська праця на телебаченні та радіомовленні вважається колективною? Поняття авторства в ефірі.
3.Індивідуальна майстерність репортера: особливості професії.
4.Назвіть основні складові репортерського іміджу: спільне та відмінне для радіо і телебачення.
5.Якими рисами повинен володіти телерадіорепортер (особистісні та професійні). Наведіть приклади із практики.
Література: 5,7,10,11,17,18,20,23,25,26,29,37,47,53,54,56,57,58,59,60
САМОСТІЙНА РОБОТА (72 години)
Самостійна робота планується як практичні заняття, що включають знайомства з роботою державних та недержавних телерадіокомпаній України. Протягом цих занять студенти ознайомляться з розташуванням офісів та студій державного радіомовлення, з технічним і програмним забезпеченням апаратних, зустрінуться із провідними журналістами – репортерами телебачення і радіомовлення, отримають необхідну інформацію про специфіку творчо-виробничої діяльності журналіста в різних типах та форматах програм сучасного телерадіомовлення. До практичних занять також входять експериментальні заняття, метою яких є прагнення звернути увагу студентів на особливості творчої майстерні репортера телебачення й радіо: відпрацювання постановки голосу, манери поведінки в кадрі, технології проведення інтерв’ю, організації та участі в прямих включеннях тощо.
ЗАВДАННЯ ДО ЗАЛІКУ:
Залік складається з теоретичного, практичного та творчого сегментів. Передбачена поетапність виконання залікових завдань (творча частина виконується протягом семестру і подається до розгляду та аналізу на заняттях; теоретична та практична частини виконуються під час проведення залікової співбесіди).
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА:
Відповісти на запитання:
1.Ефірне обладнання радіостанції й телекомпанії: що потрібно знати і вміти використовувати репортерові?
2.Типологічна та жанрова характеристика програм телебачення і радіо.
3.Журналістські професії на радіо й телебаченні. Репортер. Основні
характеристики професії.
4.Пошук та вибір теми для телевізійного репортажу. Як і де шукати матеріал для репортажу? Редакційне завдання і власна тема: спільне та відмінне.
5.Візуальна та вербальна деталь: особливості використання в телерепортажі. Наведіть приклади.
6.Акустичний акцент у радіорепортажі. Наведіть приклади та проаналізуйте матеріали.
7.Запитання репортера і відповіді інтерв”юйованого: що залишиться в ефірі?
8.Інтерв”ю як один із сегментів телерадіорепортажу. Організація, підготовка, прийоми та методи проведення.
9.Як “розговорити” людину, яка “боїться” камери (мікрофона), але є необхідною для репортажу як носій важливої інформації?
10.Інтерв”ю, записане в ході підготовки репортажу, та інтерв”ю, що надається у прямому ефірі: особливості, спільне та відмінне.
11.Як правильно побудувати і сформулювати запитання, щоб уникнути односкладових відповідей? Чи тактовно повторювати запитання у прямому ефірі?
12.Які стандарти тривалості інтерв”ю в різних типах програм? Поняття дисципліни хронометражу. Як дотриматися норми?
13.Джерела первинної та вторинної інформації в репортажі.
14.Чим відрізняється підготовка телевізійного і радійного репортажу від аналогічного газетного матеріалу з позицій журналістської майстерності, творчої методики, технічних засобів та виробничої специфіки?
15.Опишіть етапи виконання редакційного завдання журналістом-репортером на телебаченні й радіомовленні.
16.Журналістський текст. Мова. Значення слова, звуку та зображення. Образ у репортажі. Наведіть приклади та проаналізуйте образну складову телевізійного та радіорепортажу. Засоби створення телевізійного образу та радіообразу в ефірній практиці українських мовців.
17. Типологія образів. Прокоментуйте запропонований матеріал. Які образи найчастіше вживаються у сучасній практиці?
18.Поясність, що спільного між акторською та телерадіожурналістською майстерністю? Поняття репетиції (тракту) в роботі журналіста. Підготовка до ефіру та майстерність роботи в ефірі.
19.Чим відрізняється телевізійний та радіорепортаж від інших жанрів сучасної телерадіожурналістики?
20.Основні вимоги до телерадіорепортажу та телерадіожурналіста, який працює в ефірі у цьому жанрі. Телерепортер та радіорепортер: перспективи професії.
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА:
Підготувати авторський телевізійний та радіосюжет; запропонувати до перегляду та прослуховування один радіо- та один телевізійний репортажі, обгрунтувати візуально-вербальні компоненти матеріалів.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Додаткова |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|