Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030301 „Журналістика Затверджено

Вид материалаДокументы

Содержание


Лектор: к.ф.н., доцент Гоян В.В.
Підпис голови НМК факультету/ інституту
Модуль «Телерадіорепортер»
Практичні заняття
Система контролю та оцінювання
Форми поточного контролю
Вид роботи
Загальна сума балів
Підсумковий контроль
Навчально-тематичний план практичних занять
Кількість годин
Зміст дисципліни
Завдання для самостійної роботи
Завдання для самостійної роботи
Завдання для самостійної роботи
Завдання для самостійної роботи
Завдання для самостійної роботи
САМОСТІЙНА РОБОТА (72 години)
Завдання до заліку
Теоретична частина
...
Полное содержание
Подобный материал:

Київський національний університет імені Тараса Шевченка


Інститут журналістики


Кафедра соціальних комунікацій


Укладач(і): к.ф.н., доцент Гоян В.В.


Телевізійна практика


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


для студентів спеціальності 6. 030301 „Журналістика”


Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № ___

від „___”___________200__р.

Зав. кафедри

____________ Різун В.В..

Підпис Прізвище, ініціали

Директор інституту

__________ Різун В.В.

Прізвище, ініціали


КИЇВ – 2008


Робоча навчальна програма з дисципліни «Телевізійна практика»


Укладач к.ф.н., доцент Гоян В.В.


Лектор: к.ф.н., доцент Гоян В.В.


Викладач(і): к.ф.н., доц. Гоян В.В., проф. Гоян О.Я., проф. Різун В.В.,

Клименко О.П., Малий М.В.


Погоджено

з науково-методичною комісією

«____» ______________ 2008р.


___________________________

Підпис голови НМК факультету/ інституту


Вступ


Дисципліна «Телевізійна практика» є нормативним курсом для спеціальності 6. 030301 «Журналістика», що читається в 4 семестрі обсягом 106 годин, з яких на практичні заняття відведено – 34 години, у тому числі, самостійних робіт – 72 години. Підсумком вивчення курсу є залік.

Викладання професійно-практичної дисципліни «Телевізійна практика» базується на основі модулю «Телерадіорепортер»

Модуль «Телерадіорепортер» (34 години) ознайомить студентів зі специфікою журналістської творчості в межах інформаційного, інформаційно-аналітичного та аналітичного телерадіомовлення на прикладі ефірного досвіду вітчизняних та світових телерадіокомпаній, закладе основи та стандарти новинного формату телерадіомовлення, а також його жанрової палітри, зокрема, телевізійного й радіорепортажу. Професія телерадіорепортера розглядатиметься в контексті традицій журналістської майстерності, про що детально йтиметься під час практичних занять у телевізійній та радіостудії.

Професія репортера справедливо вважається однією з найскладніших і, водночас, найпривабливіших у телерадіожурналістиці. Творчість репортера, своєрідного «телерадіорозвідника» (за аналогією з «кінорозвідником» – кінохронікером Дзиги Вертова) протягом багатьох років залишається провідною темою для фахових дискусій, що торкаються проблем журналістської майстерності в телерадіоефірі. Фактично в кожному типі мовлення, особливо, в інформаційному, без цієї професії не обійтись – репортер готує репортаж із події, розповідаючи глядачеві найсвіжішу інформацію. Така журналістська творчість є мобільною, як і сама професія. Телерадіорепортер має швидку реакцію, блискавичне мислення, уміє правильно оцінювати значимість події, швидко приймати рішення, вільно оперувати фактами, трансформовувати інформацію. Власне, ці навики та вміння знадобляться в будь-якій телерадіожурналістській професії. Цілком закономірно, що професіональний репортер, який віртуозно оволодів своїм фахом, може стати авторитетним коментатором, оглядачем, ведучим телевізійної й радіопрограми.

Творчо-виробничим завданням репортера інформаційного типу телерадіомовлення є оперативне й неупереджене інформування про подію, що відбувається чи вже відбулася. Майстерність телерадіорепортера полягає не лише в обов’язковій оперативності, а й умінні оригінально подати матеріал, зважаючи на те, що про цю подію розповідатимуть й інші ЗМК. Тому власний стиль репортера є предметом його творчості.

Поширеним жанром, у межах якого журналіст-репортер якісно реалізує свою творчу ініціативу й майстерність, є репортаж. Скажімо, якщо порівняти роботу репортера в аналітичному типі мовлення та в інформаційно-аналітичному типі мовлення, то можна зробити висновок про принципово відмінний підхід. Отже, творчість репортера слід розглядати крізь призму жанрово-типологічної характеристики сучасного телебачення й радіомовлення. Саме тому ці та інші питання винесено для розгляду й аналізу на практичних заняттях у групах.

Мета модуля – ознайомити студентів з основами журналістської майстерності в інформаційному, інформаційно-аналітичному та аналітичному типах мовлення, жанровою, типологічною, творчо-виробничою специфікою професіональної діяльності в сучасному телерадіомовленні.

Завдання курсу – дати основи підготовки телевізійних і радіоматеріалів жанру «репортаж»: навчити працювати з фактами, інформацією, писати та озвучувати журналістський текст для різних типів програм (з огляду на візуальну та вербальну, а також акустичну специфіку), готувати, записувати та редагувати інтерв’ю, працювати в режимі «живого ефіру» та «прямого включення» (stend-up). Студент повинен знати ряд професійних термінів, зокрема: телебачення, радіомовлення, репортаж, телерадіорепортаж, симультанність, стиль, синкретизм телебачення, а також: як провести зйомку, запис, як використати зібраний фактаж для написання тексту, монтажу матеріалу; уміти працювати зі словом і зображенням; ознайомитися з основами операторської майстерності, телерадіорежисури, тенденціями та напрямками діяльності сучасних виробників інформаційної продукції на телебаченні й у радіомовленні.


Практичні заняття передбачають аудиторну роботу, під час якої студентам буде запропонована теоретико-практична частина нормативного курсу.

Самостійна робота зорієнтована на експериментально-ігрові тренінги, метою яких є засвоєння основного матеріалу, а також організація творчих зустрічей із провідними телевізійними та радіорепортерами різних телерадіокомпаній України.


Система контролю та оцінювання


Навчальна дисципліна «Телевізійна практика» оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Оцінка формується за принципом накопичення балів.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100 – бальною шкалою.


Форми поточного контролю: оцінювання домашніх самостійних завдань та контрольних робіт виконаних студентами під час практичних занять:


реферативне повідомлення – 5 балів;

доповнення – 2 бали;

тест – 5 балів;

комплексна самостійна робота – 10 балів;

модульна контрольна робота – 7 балів.


Приклад оцінювання за формами поточного контролю


Вид роботи

Мінімальна оцінка

Максимальна оцінка

 

бал

кількість

Достатня оцінка

бал

кількість

сума

Тестове завдання

3

6

12

3

6

18

Доповнення

2

4

4

2

4

8

Реферативне повідомлення

5







5

2

10

Комплексна самостійна робота

10

1

6

10

1

10

Модульна контрольна робота

7

2

8

7

2

14

Загальна сума балів







30







60


Модульний контроль: 1 модульна контрольна робота (на завершення модуля).


Підсумковий контроль здійснюється у формі заліку. Студент, що набрав менше ніж 30 балів за всіма формами поточного контролю до заліку не допускається.


При цьому, кількість балів відповідає оцінці:


1-34 – «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

35-59 – «незадовільно» з можливістю повторного складання;

60-64 – «задовільно» («достатньо») ;

65-74 – «задовільно»;

75 - 84 – «добре»;

85 - 89 – «добре» («дуже добре»);

90 - 100 – «відмінно».


Шкала відповідності



За 100-бальною шкалою

Оцінка за національною шкалою

90 – 100

5

Відмінно

зараховано

85 – 89

4

Добре

75 – 84

65 – 74

3

задовільно

60 – 64

35 – 59

2

незадовільно

не зараховано

1 – 34



НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ



теми

Назва теми

Кількість годин

практич-ні

лабора-торні

самостійна робота

Змістовий модуль

«Телерадіорепортер»


1

Предмет і завдання курсу. Телерадіомовлення як сфера журналістської творчо-професійної діяльності. Технічні особливості телебачення і радіомовлення.

2



8

2

Типологічні та жанрові особливості сучасного телерадіомовлення

8



14

3

«Телерепортаж» і «радіорепортаж» в контексті інформаційного, інформаціно-аналітичного та аналітичного типів мовлення

8



16

4

Журналістський текст у телерадіорепортажі: структурно-композиційні особливості; візуально-вербальні, аудіально-акустичні складові твору

8



18

5

Професія «репортер»: основні аспекти творчості на телебаченні та радіомовленні. Методика, технологія, майстерність.

8



16

ВСЬОГО

34



72


Загальний обсяг 106 год., в тому числі:

практичних – 34 год.;

самостійної роботи – 72 год.


ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ


ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ( 34 години)

  1. Мета, завдання, предмет курсу. Телебачення і радіомовлення як сфера професіональної діяльності журналіста. – 2 год.


Мета, завдання, предмет, стректура, наповнення курсу. Визначення термінів та понять. Характеристика основних та додаткових теоретичних джерел, ознайомлення з ілюстративною базою курсу, окреслення напрямків роботи студентів під час теоретико-практичних занять та самостійної роботи.

Телерадіомовлення: історія та сучасність. Огляд телерадіокомпаній, стисла характеристика вітчизняного телерадіоефіру. Телерадіожурналістика як сфера професіональної діяльності. Телевізійний журналіст. Радіожурналіст. Журналістські професії на телебаченні та радіо. Журналіст як організатор і творець телевізійного та радіоефіру. Телерадіокомпанія: творчо-виробничий феномен.


Завдання для самостійної роботи:


1.Дайте визначення понять: «телебачення», «радіомовлення», «телерадіокомпанія», «тележурналіст», «радіожурналіст».

2. Назвіть та охарактеризуйте журналістські професії на телебаченні та радіо.

3. Обґрунтуйте поліпрофесійність телерадіожурналістики.

4. Суспільні, економічні, політичні, культурологічні, національні аспекти сучасного телерадіомовлення. Як розвивається вітчизняне телебачення й радіо. Які можете назвати основні тенденції?

5.Технічні, виробничі та творчі стандарти сучасного телерадіомовлення: проаналізуйте на прикладах сучасних ТРК.


Література: 5,7,10,11,15,20,23,26,31,33,42,49

  1. Типологічні та жанрові особливості сучасного телерадіомовлення). – 8 год.


Типи та формати сучасного телерадіомовлення. Огляд та характеристика основних

типів програм: український та світовий досвід. Поняття жанру на телебаченні й радіо: історія, теорія, практика. Інформаційні, інформаційно-розважальні, інформаційно-аналітичні програми та інформаційні жанри. Аналітичні жанри телебачення й радіомовлення: професійні аспекти застосування в ефірі. Аналітичні програми на телебаченні й радіо: методика журналістської творчості. Розважальне мовлення: журналістська майстерність. Від інформації – до образу: тенденції сучасного телерадіоефіру.


Завдання для самостійної роботи:


1.Сформулюйте основні позиції журналістської творчості в різних типах програм сучасного телерадіомовлення.

2.Назвіть найбільш поширені типи та формати телерадіомовлення. Дайте визначення «типу» та «формату» і наведіть приклади.

3.Жанр. Як на ваш погляд змінюється жанрова структура сучасного телерадіомовлення. Проаналізуйте вітчизняні ефірні проекти з точки зору жанрової різноманітності. Обґрунтуйте власні висновки.

4.Підготуйте ефірні приклади застосування в телерадіомовленні інформаційних жанрів. Як працює в інформації журналіст?

5. Наведіть приклади використання аналітичних жанрів у вітчизняному телерадіоефірі й назвіть українських журналістів, які займаються телерадіоаналітикою. Проаналізуйте їхню творчість.


Література: 3,4,10,11,18,20,24,26,35,40,42,44,49


3. «Телерепортаж» і «радіорепортаж» в контексті інформаційного, інформаціно-аналітичного та аналітичного типів мовлення – 8 год.


Репортаж як один із найбільш популярних жанрів сучасної телерадіожурналістики. Види репортажу. Специфіка використання репортажу в різних типах програм сучасного телерадіомовлення. Елементи репортажу. Підготовка репортажу. Робота з фактами. Основні етапи проведення репортажу. Репортаж у прямому ефірі: методика та технологія проведення. Радіорепортаж і телерепортаж: специфіка, спільне та відмінне. Як працювати на події: поради майбутнім телерадіорепортерам.


Завдання для самостійної роботи:


1.Дайте визначення телерепортажу і радіорепортажу. Проведіть моніторинг інформаційних програм вітчизняного телебачення і радіо (по три на вибір) з метою визначення частотності використання репортажу в ефірі.

2. Назвіть поширені види репортажу. Обґрунтуйте свою позицію. Запропонуйте по 3 теми й поясніть, як їх можна втілити в ефірі.

3.Чим відрізняється репортаж в газеті від репортажу на радіо і репортажу на телебаченні? Які відмінності є принциповими? Що є спільного?

4.Визначте етапи підготовки та проведення репортажу. Які з них є обов’язковими?

5.Прямий репортаж (пряме включення): ефективність та ефектність матеріалу. Як має працювати журналіст?


Література: 4,5,8,10,15,18,20,23,24,26,31,33,34,35,42,49,53,56

  1. Журналістський текст у телерадіорепортажі: структурно-композиційні особливості; візуально-вербальні, аудіально-акустичні складові твору. – 8 год.


Журналістський твір як особливий вид тексту. Журналістський текст як обов’язковий сегмент ефірного матеріалу. Структура тексту. Методика написання тексту. Тема: поняття теми. Умотивованість та обґрунтування теми матеріалу. Ідея: поняття робочої й основної ідеї. Спільне та особливе в тематичному виборі й ефірному рішенні на телебаченні та радіо. Факт, проблема, ситуація. Робота з фактами до і після зйомки (запису). Монтаж звуку. Монтаж зображення. Деталь. Пошук деталі в телерепортажі й радіорепортажі. Образ: природа журналістського образу , його функціональні та естетичні особливості на телебаченні і радіо. Типологія образів у телерадіорепортажі. Домінуюча роль зображення на телебаченні. Чи може бути візуальним радіорепортаж? Акустична природа радіо. Використання аудіовізуальних компонентів у телерадіорепортажі: основні методичні поради.


Завдання для самостійної роботи:


1.Назвіть етапи написання журналістського тексту для телевізійної та радіопрограми.

2.Проаналізуйте спільне та відмінне у створенні тексту для радіо і телебачення.

3.Які типи образів використовуються на практиці в телевізійному та радійному репортажах?

4.Що необхідно знати журналістові про монтаж?

5.Аудіовізуальність репортажу: дайте вичерпну характеристику поняття і наведіть приклади.


Література: 2,4,5,7,17,20,23,25,26,27,35,50,54,60

  1. Професія «репортер»: основні аспекти творчості на телебаченні та радіомовленні. Методика, технологія, майстерність. – 8 год.


Репортер на телебаченні та радіо: основні посадові обов’язки. Методика планування та організації творчо-виробничої діяльності репортера. Етапи виконання редакційного завдання. Майстерність репортера: зйомка, запис, монтаж, ефір. Специфіка роботи репортера в кадрі. Володіння голосом та особливості роботи перед мікрофоном. Поняття іміджу в журналістиці. Екранний імідж репортера. Акторська та журналістська школа на телебаченні й радіомовленні: національні традиції.

Творчість, журналістська творчість: основні поняття. Сутність, механізми та критерії творчості. Репродуктивна та продуктивна специфіка творчості телерадіожурналіста. Ефірна журналістика як спеціалізована галузь творчої діяльності. Творчість репортера на телебаченні й радіо: спільне та відмінне. Професіоналізм телерадіорепортера: навчання, уміння, майстерність.


Завдання для самостійної роботи:


1.Назвіть та проаналізуйте етапи виконання репортером редакційного завдання.

2.Чому журналістська праця на телебаченні та радіомовленні вважається колективною? Поняття авторства в ефірі.

3.Індивідуальна майстерність репортера: особливості професії.

4.Назвіть основні складові репортерського іміджу: спільне та відмінне для радіо і телебачення.

5.Якими рисами повинен володіти телерадіорепортер (особистісні та професійні). Наведіть приклади із практики.


Література: 5,7,10,11,17,18,20,23,25,26,29,37,47,53,54,56,57,58,59,60


САМОСТІЙНА РОБОТА (72 години)


Самостійна робота планується як практичні заняття, що включають знайомства з роботою державних та недержавних телерадіокомпаній України. Протягом цих занять студенти ознайомляться з розташуванням офісів та студій державного радіомовлення, з технічним і програмним забезпеченням апаратних, зустрінуться із провідними журналістами – репортерами телебачення і радіомовлення, отримають необхідну інформацію про специфіку творчо-виробничої діяльності журналіста в різних типах та форматах програм сучасного телерадіомовлення. До практичних занять також входять експериментальні заняття, метою яких є прагнення звернути увагу студентів на особливості творчої майстерні репортера телебачення й радіо: відпрацювання постановки голосу, манери поведінки в кадрі, технології проведення інтерв’ю, організації та участі в прямих включеннях тощо.


ЗАВДАННЯ ДО ЗАЛІКУ:


Залік складається з теоретичного, практичного та творчого сегментів. Передбачена поетапність виконання залікових завдань (творча частина виконується протягом семестру і подається до розгляду та аналізу на заняттях; теоретична та практична частини виконуються під час проведення залікової співбесіди).

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА:


Відповісти на запитання:


1.Ефірне обладнання радіостанції й телекомпанії: що потрібно знати і вміти використовувати репортерові?

2.Типологічна та жанрова характеристика програм телебачення і радіо.

3.Журналістські професії на радіо й телебаченні. Репортер. Основні

характеристики професії.

4.Пошук та вибір теми для телевізійного репортажу. Як і де шукати матеріал для репортажу? Редакційне завдання і власна тема: спільне та відмінне.

5.Візуальна та вербальна деталь: особливості використання в телерепортажі. Наведіть приклади.

6.Акустичний акцент у радіорепортажі. Наведіть приклади та проаналізуйте матеріали.

7.Запитання репортера і відповіді інтерв”юйованого: що залишиться в ефірі?

8.Інтерв”ю як один із сегментів телерадіорепортажу. Організація, підготовка, прийоми та методи проведення.

9.Як “розговорити” людину, яка “боїться” камери (мікрофона), але є необхідною для репортажу як носій важливої інформації?

10.Інтерв”ю, записане в ході підготовки репортажу, та інтерв”ю, що надається у прямому ефірі: особливості, спільне та відмінне.

11.Як правильно побудувати і сформулювати запитання, щоб уникнути односкладових відповідей? Чи тактовно повторювати запитання у прямому ефірі?

12.Які стандарти тривалості інтерв”ю в різних типах програм? Поняття дисципліни хронометражу. Як дотриматися норми?

13.Джерела первинної та вторинної інформації в репортажі.

14.Чим відрізняється підготовка телевізійного і радійного репортажу від аналогічного газетного матеріалу з позицій журналістської майстерності, творчої методики, технічних засобів та виробничої специфіки?

15.Опишіть етапи виконання редакційного завдання журналістом-репортером на телебаченні й радіомовленні.

16.Журналістський текст. Мова. Значення слова, звуку та зображення. Образ у репортажі. Наведіть приклади та проаналізуйте образну складову телевізійного та радіорепортажу. Засоби створення телевізійного образу та радіообразу в ефірній практиці українських мовців.

17. Типологія образів. Прокоментуйте запропонований матеріал. Які образи найчастіше вживаються у сучасній практиці?

18.Поясність, що спільного між акторською та телерадіожурналістською майстерністю? Поняття репетиції (тракту) в роботі журналіста. Підготовка до ефіру та майстерність роботи в ефірі.

19.Чим відрізняється телевізійний та радіорепортаж від інших жанрів сучасної телерадіожурналістики?

20.Основні вимоги до телерадіорепортажу та телерадіожурналіста, який працює в ефірі у цьому жанрі. Телерепортер та радіорепортер: перспективи професії.


ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА:


Підготувати авторський телевізійний та радіосюжет; запропонувати до перегляду та прослуховування один радіо- та один телевізійний репортажі, обгрунтувати візуально-вербальні компоненти матеріалів.


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА


Основна:

  1. Андроников И. А теперь об этом. – М. 1985.
  1. Андроников И. Слово экраннное и сказанное. – М. 1975.
  1. Багиров Э.Г., Ружников В.Н. Основы радиожурналистики. – М., 1984.
  1. Бараневич Ю. Жанры радиовещания. – К., Одесса,1978.
  1. Борецкий Р., Кузнецов Г. Журналист ТВ: за кадром и в кадре. – М., 1990.
  1. Вильчек В. Под знаком ТВ. – М., 1987.
  1. Гальперин Ю.М. В эфире слово. – М., 1980.
  1. Голдовская М. Человек крупным планом. – М., 1981.
  1. Голядкин Н.А. Зарубежное иновещание. / Учебная программа. – М., 1990.
  1. Гоян В. Типові та жанрові особливості інформаційної телепрограми: Посібн. Для студентів. – К.,2001.
  1. Гоян О.Я. Радіостанція як ділове підприємство: методика журналістської творчості./ Посіб. Для студ. Ін-ту журналістики. – К., 2001.


Додаткова

  1. Гуревич П.С., Ружников В.Н. Советское радиовещание. Страницы истории. – М.: Искусство, 1976.
  1. Диверсия в эфире. /Документально-публицист.сб./Сост.Рухадзе А.; Ред.кол. И.Вирский и др. – Берлин, 1980.
  1. Дмитриев М. Громкоговоритель, радиошум, работоспособность. // Телевидение и радиовещание. – 1989. – №6.
  1. Дмитровський З. Термінологія зображальних засобів масової комунікації. – Львів, 2004.
  1. За кулисами “Радио “Свобода”. – М.: Междунар. отношения,1974.
  1. Здоровега В. Теорія і методика журналістської творчості. – Львів, 2004.
  1. Зубков Г. Миллион репортерских километров. – М., 1970.
  1. Іванов В.Ф., Мелещенко О.К. Комп'ютерні технології в засобах масової комунікації: сучасне та майбутнє. / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. - К. : РВЦ "Київський ун-т", 1997.
  1. Карпенко В. Журналістика: основи професіональної комунікації. – К., 2002.
  1. Квинси Маккой. Вещание без помех. - М., 2000.
  1. Кийт М. Радиостанция. - М., 2001.
  1. Кузнецов Г. ТВ журналистика: критерии профессионализма. – М.,2002.
  1. Кузнецов Г. Журналист на экране. – М. 1985.
  1. Лазутина Г.В. Основы творческой деятельностыи журналиста: Учебник для студентов вузов. – М.,2006.
  1. Лизанчук В.В. Радіожурналістика: засади функціонування. Підручник. – Львів:ПАІС, 2000.
  1. Любосветов Д.И. Аккустическая природа радиовещания. // Вести. МГУ. Сер. 10. Журналистика, 1997. - №3.
  1. Ляшенко Б.П. Радио без тайн / Рассказ неизвестного диктора. - М., 1985.
  1. Льюис Б. Диктор телевидения. – М. 1973.
  1. Малкова Т.Н. Восприятие экспрессии человеческого лица. – М., 1981.
  1. Мащенко І.Г. Термінологічний словник основних понять і виразів. – Запоріжжя, 2007.
  1. Мащенко І.Г. Міфи і реалії телерадіоефіру. – Київ: Агентство ТРК, 2001.
  1. Миронченко В.Я. Інформаційне радіомовлення України: Сторінки історії/ Дослідницький центр історії української преси. - К., 1996.
  1. Миронченко В.Я. Основи інформаційного радіомовлення: Підручник. – К., 1996.
  1. Муратов С.А. Диалог: телевизионное общение в кадре и за кадром. - М., 1983.
  1. Омельяненко Ю.І. Телерадіомовлення України : шляхи становлення і розвитку. - К. : Раритет, 1997.
  1. Основы творческой деятельности журналиста: Учебник для вузов.– М.,2000.
  1. Отт У. Телевизионное знакомство. - М.,1992.
  1. Почепцов Г. Имиджелогия. – М., К., 2000.
  1. Радио - вчера, сегодня, завтра./ Тезисы научно-практической конференции. - М., 1995.
  1. Радио: музыкальное, новостное, общественное. – М.: ФНР, 2001.
  1. Радиожурналистика: Учеб. / Под ред.А.А.Шереля.– М.,2000.
  1. Роберте Джо. Ток-радио завоевывает аудиторию. В кн.: Телевидение и радиовещание за рубежом. М., 1984.
  1. Ружников В.Н. О современном радиовещании. // В диапазоне современности. - М., 1985.
  1. Саппак В. Телевидение и мы. – М. 1988.
  1. Скачко М. Розвиток радіо і телебачення на Україні. // Українська радянська культура: Зб.статей. - К.,1980. - С.241-264.
  1. Станиславский К.С. Работа актера над собой: Дневник ученика. - М., 1951.
  1. Телебачення і радіо України.Довідник. – К.: ЦМІ, 1997.
  1. Телевизионная журналистика: Учебн. – М., 1998.
  1. Технология телерадиожурналистики : Теорет. курс авториз. излож. / Моск. экстер. гуманит. ун-т; [Бойков Г. С.]. - М. : Акад. изд-во МЭГУ, 1994.
  1. Тиждень мовлення. Р/с “Молода гвардія” - К.: Держтелерадіо УРСР, 1988.
  1. Тхагушев И.Н. Современное радиовещание в системе средств массовой информации. // Система средств массовой информации России. - М., 1996.
  1. Фихтелиус Э. Десять заповедей журналистики. – Стокгольм,1999.
  1. Фэнг И. Теленовости: секреты журналистского мастерства. М. 1993.
  1. Хлебородов В.А.,Олефиренко П.П. Телевидение и радиовещание. Словарь терминов. /Под ред.М.И.Кривошеева. –Эра.г.Жуковский, 1999.
  1. Чекмишев О. Основи професіональної комунікації. Теорія і практика новинної журналістики: Підручник-практикум. – К., 2004.
  1. Чехов М.А. Литературное наследие. - Соч. в 2 т. -Т.2.- Об искусстве актера. - М., 1995.
  1. Шаповал Ю.Г. Поетика телевізійної журналістики: Монографія. – Львів, 2003.
  1. Шкляр В.І. Журналістська майстерність: Поетика журналістського твору / Конспект лекцій. – К., 1995.
  1. Шкляр В.І. Теорія і методика журналістської творчості: Конспект лекцій. – К.,1999.