Національна академія педагогічних наук україни державний вищий навчальний заклад «університет менеджменту освіти» матеріали до засідання вченої ради університету

Вид материала

Содержание

Середній показник
Назва групи
Середній показник
Науково-методична робота
Кафедрою менеджменту освіти, економіки та маркетингу р
Інститут відкритої освіти
Другий етап
Кафедра інформаційних і комунікаційних технологій
Вхідний контроль
Модульний контроль
Вихідний контроль
Поточний контроль
Захист випускної роботи
Диференційований залік
Вона сприяє
Інститут післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівниців університету менеджменту освіти

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8

Державні службовці

3,25%

Керівники та педагогічні працівники установ, закладів освіти «загальноосвітні, позашкільні і дошкільні»

3,36%

Працівники методичних служб

4,90%

Працівнки психологічних служб

14,50%

Середній показник:

6,50%

Назва групи

Показник зросту

Державні службовці

-0,91%

Керівники та педагогічні працівники установ, закладів освіти «загальноосвітні, позашкільні і дошкільні»

3,50%

Працівники методичних служб

-0,29%

Працівнки психологічних служб

1,00%

Середній показник:

0,83%

педагогічне тестування навчальних досягнень ;
інформаційно-освітнє середовище навчального закладу;
мультимедійне забезпечення навчального процесу;
психологічна підготовка викладачів вищої школи тощо;
отримання автономного фінансування навчального закладу;
способи моніторингу і діагностики якості освіти.

Переважна більшість слухачів (понад 96%) відмітила зацікавленість саме в активних формах проведення занять (тренінги, ділові ігри, практичні заняття, виїзні заняття тощо).

Слухачами висунуто ряд пропозицій щодо вивчення проблем, розгляд яких потрібно включити у навчально-тематичні плани:

Фінансове забезпечення в управлінні навчальним закладом.
Зустріч з працівниками Міністерства освіти та науки, Національної академії педагогічних наук України, видатними діячами педагогічної науки.
Нормативно-правове забезпечення освітньої діяльності.
Психологія управління педагогічними кадрами.
Інноваційні підходи до організації роботи кафедри.
Ліцензування додаткових освітніх послуг.
Проблема комп’ютерного забезпечення.

Виконання навчального навантаження кафедрами ЦІППО

№ з/п	Кафедра	Виконання навчального навантаження
№ з/п	Кафедра	План	Факт
1.	Кафедра психології управління	5965,96	6929,64
2.	Кафедра філософії і освіти дорослих	10548	13236,5
3.	Кафедра менеджменту освіти, економіки та маркетангу	7931	9681,9

Науково-методична робота

Кафедрою психології управління підготовлено:

навчальні та навчально-тематичні плани, а також програми навчальних модулів підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників ВНЗ І-ІІ р.а., ВНЗ ІІІ-ІV р.а., ОІППО та УМО;
комплекс діагностичних методик з дослідження психологічної компетентності керівників освітніх закладів;
3 спецкурси з базового навчального модулю кафедри «Психологія управління в освіті»;
оновлено та розроблено програми навчальних модулів кафедри з психологічних проблем управління в освіті для різних категорій слухачів УМО НАПН України;
підготовлено до друку навчальний посібник «Психологія девіантної поведінки освіті» (О.І. Бондарчук, Т. М. Вакуліч) (гриф МОН України гриф МОН України лист 1/ ІІ-5780 від 29.06.10).

Кафедрою філософії і освіти дорослих розроблено:

навчально-тематичні плани для всіх категорій слухачів, закріплених за кафедрою, за планом МОНУ;
ліцензійні програми для окремих категорій слухачів (працівників методичних служб вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, педагогічних працівників (методистів) вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, педагогічних працівників обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти);
робочі програми за модулями кафедри;
оновлено тестові завдання для поточного та вхідного і вихідного тестування.

Розпочато підготовку до проведення ліцензування категорій педагогічних працівників науково-методичних установ.

Кафедрою менеджменту освіти, економіки та маркетингу розроблено:

навчальні навчально-тематичні плани для підвищення кваліфікації всіх категорій керівних, педагогічних, методичних працівників, закріплених планом-графіком підвищення кваліфікації на 2010 р. за кафедрою;
структуру компетентностей, якими мають оволодіти слухачі, а саме: правова, соціальна, інформаційно-комунікативна, регулятивна, прогностична, управлінська, методологічна;
модулі та теми всіх видів занять з урахуваннями розробленої структури компетентностей;
тестові завдання для перевірки рівня професійної компетентності слухачів всіх категорій.

Згідно вимог ліцензування підготовлено:

професійні програми для категорії державних службовців У-УІІ категорій посад (на виконання розпорядження УМО №54 від 01.04.2010 р;
навчальні програми навчальних модулів для категорій керівників ВНЗ ІІІ-ІУ р.а. та керівників ОІППО.

Розроблено навчально-тематичні плани та проведено додаткові курси підвищення кваліфікації таких категорій слухачів:

педагогічних працівників ВНЗ ІІІ-ІУ р.а.. на базі ЦІППО УМО НАПН України за кошти юридичної особи (координатор-тьютор Мельник В.К.).
керівники закладів освіти з проблем управлінської діяльності (координатор-тьютор Набок М.В., м. Луцьк);
керівники та резерв керівників ЗНЗ з проблем інноваційної діяльності (координатор-тьютор Гораш К.В., на базі ЦІППО УМО НАПН України).

Інформація

про результативні показники

підвищення кваліфікації кадрів за кошти державного бюджету

Напрям	Форма навчання	Зараховано		Випущено	Відраховано	Переведено до ІВО
Напрям	Форма навчання	Всього слухачів	Навчались на базі ЦІППО	Випущено	Відраховано	Переведено до ІВО
ПК працівників методичних служб	очно-дистанційна	628	548	529	19	80
ПК державних службовців, керівників державних підприємств, установ, організацій і навчальних закладів, педагогічних працівників та керівників закладів освіти	очна	235	192	192	-	43
	очно-дистанційна	1229	543	441	102	687
ПК працівників психологічних служб	очна	82	82	82	-	-
ПК працівників психологічних служб	очно-дистанційна	68	67	67	1	-
Всього:		2242	1432	1310	122	810

Інформація

про результативні показники

підвищення кваліфікації кадрів за кошти фізичних та юридичних осіб

Напрям підготовки		Форма навчання	Кількість слухачів
			Зараховано	Випущено	Відраховано
ЦІППО	ПК державних службовців, керівників державних підприємств, установ, організацій і навчальних закладів, педагогічних працівників та керівників закладів освіти	очна	87	87	0
		очно-дист.	5	5	0
	Усього:		92	92	0

ІНСТИТУТ ВІДКРИТОЇ ОСВІТИ

Навчальний процес у ІВО здійснювався згідно із законами України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про інноваційну діяльність», Національною доктриною розвитку освіти, постановами Кабінету Міністрів України, рішеннями колегій Міністерства освіти і науки України, постановами Президії НАПН України щодо розвитку освіти і дистанційного навчання, Положенням МОН України «Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», Положеннями «Про Інститут відкритої освіти», «Про організацію навчального процесу в УМО», рішеннями вченої ради УМО, ІВО та іншими нормативними документами.

Характерними особливостями організації навчального процесу в ІВО є:

розвиток, урізноманітнення засобів запровадження очно-дистанційної форми навчання;
поєднання традиційних і новітніх методів підвищення кваліфікації та модернізація навчального процесу шляхом впровадження очно-дистанційної форми навчання й інноваційних освітніх технологій;
диференціація змісту навчання відповідно до кваліфікаційних характеристик посад керівних і педагогічних кадрів;
поступовий перехід на кредитно-модульну організацію навчального процесу;
реалізація вимог і принципів Болонської декларації, що передбачає запровадження оптимальних технологій, методів навчання, інформаційного та науково-методичного забезпечення.

У ІВО підвищення кваліфікації керівних, науково-педагогічних і педагогічних працівників вищих та професійно-технічних навчальних закладів здійснювався відповідно до план-графіку, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук України (№ 1196 та № 76 від 25.12.2009 р.).

Відповідно до наказу ректора УМО «Про розподіл категорій слухачів курсів підвищення кваліфікації між ЦІППО та ІВО» (№ 01-01/134 від 13.05.2010 р.) та плану-графіку підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти на 2010 рік загальна планова кільсть слухачів за держзамовленням становила 1211 осіб. У тому числі:

керівні, науково-педагогічні та педагогічні кадри ВНЗ І – IV рівнів акредитації – 221 особа;

керівні та педагогічні працівники закладів післядипломної педагогічної освіти – 339 осіб;

керівні та педагогічні працівники професійно-технічних навчальних закладів – 594 особи;

слухачі, які навчались за індивідуальним графіком (відповідних категорій) – 54 особи.

Фактично в ІВО зараховано на навчання 1561 слухач, у тому числі:

керівні, науково-педагогічні та педагогічні кадри ВНЗ І – IV рівнів акредитації – 755 осіб;

керівні та педагогічні працівники закладів післядипломної педагогічної освіти – 224 особи;

керівні та педагогічні працівники професійно-технічних навчальних закладів – 482 особи;

слухачі, які навчались за індивідуальним графіком (відповідних категорій) – 100 осіб.

Збільшення на 350 осіб кількості осіб, зарахованих на навчання за державним замовленням, обумовлено неявкою на навчання до ЦІППО відповідної кількості осіб за планом-графіком через відсутність належного фінансування з місцевих бюджетів підвищення кваліфікації керівних працівників освіти у зв’язку з фінансово-економічною кризою та кадрові зміни, що відбулись після проведення виборів до місцевих органів державної влади. Тому для виконання державного замовлення з підвищення кваліфікації педагогічних та керівних працівників системи освіти, яке складало в цілому по Університету 3000 осіб, на вакантні місця були зараховані працівники вищих навчальних закладів, які мали потребу в підвищенні кваліфікації.

Протягом звітного періоду навчальний відділ ІВО та кафедри постійно реагували на додаткові запити керівників вищих навчальних закладів та професійно-технічних навчальних закладів щодо внесення змін у зміст і форми навчання.

У 2010 році всі слухачі ІВО підвищували кваліфікацію за очно–дистанційною формою навчання, особливостями якої є:

поєднання елементів очного та заочного навчання на основі сучасних інформаційних технологій, зокрема, комп’ютерних;
широкий доступ кожного учасника педагогічного процесу до кращих вітчизняних і світових освітніх ресурсів;
стимулювання педагогічних працівників упродовж їх професійної діяльності до здобуття освітньої, професійної та особистісно-значущої інформації;
наступність і послідовність реалізації змісту підвищення кваліфікації під час очного та дистанційного етапів навчання;
формування власної траєкторії підвищення кваліфікації;
широке використання засобів самоосвіти, організації самостійної роботи найбільш доступним для слухача способом та ін.

Згідно з планом-графіком підвищення кваліфікації керівних та педагогічних працівників на 2010 рік навчальні та навчально-тематичні плани були розроблені на провідних кафедрах ІВО з обсягом навчальної роботи 216 годин та 108 годин – за очно-дистанційною формою навчання і 72 години – за очною формою навчання, які були адаптовані до вимог замовників.

Навчальні плани створювалися на основі професійних характеристик та посадових інструкцій відповідних категорій керівних і педагогічних працівників систем вищої і професійно-технічної освіти.

В цілому тривалість курсової підготовки з обсягом навчальної роботи 216 годин складала 5,5 місяців (24 тижні), у т.ч.: перший етап – організаційно-настановна сесія (очно) – один тиждень; другий етап – керована самостійна робота (дистанційно) –22 тижні; третій етап – залікова сесія (очно) – один тиждень. Для слухачів, які навчались за кредитно-модульною системою організації навчального процесу, організаційно-настановна сесія тривала два тижні, а залікова сесія – три дні. Для слухачів, які навчались за навчальними планами з обсягом навчальної роботи 108 годин, термін дистанційного етапу навчання зменшено до трьох місяців.

На першому етапі (очному) здійснювалось ознайомлення слухачів з навчальним матеріалом шляхом проведення переважно аудиторних занять (лекції, тематичні дискусії, «круглі столи», практичні заняття, тренінги, спецкурси та ін.).

Другий етап (дистанційний) – керована самостійна робота з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, виконання випускної роботи, навчальна практика.

Управління самостійною роботою слухачів здійснювалось куратором-тьютором навчальної групи шляхом надання методичної та консультативної допомоги; особистого спілкування у режимах «one-line», «off-line» та ін. При цьому застосовуються комп’ютерні та інформаційні технології та можливості телекомунікаційних мереж (Інтернет, E-mail, IRC, тел/факс та ін.).

На третьому етапі (очному) проводились виїзні заняття, конференції з обміну досвідом, підсумковий контроль знань (вихідне комп’ютерне тестування, диференційований залік) та підсумкова атестація слухачів у формі захисту випускних робіт.

Навчальні плани підвищення кваліфікації включали навчальні модулі з соціогуманітарної підготовки (~20 % від загальної кількості годин) і професійно-орієнтованої та фахової підготовки (~80 % від загальної кількості годин). Крім того, в них зазначено контрольні заходи та форма підсумкової атестації. До контрольних заходів включено обов’язкові види контролю: вхідний, модульний, поточний, вихідний, диференційований залік. Підсумкова атестація для слухачів, які навчались за очно-дистанційною формою навчання, передбачалась у формі захисту випускної роботи, а для слухачів, які навчались за очною формою з обсягом навчального навантаження 72 години, - в формі екзамену.

Відповідно до професійних характеристик та посадових інструкцій для кожної категорії слухачів були визначені ключові компетентності. На підставі цих компетентностей були сформовані навчальні модулі, зміст яких спрямований на розвиток і вдосконалення цих компетентностей.

Виконанню плану-графіку підвищення кваліфікації сприяла цілеспрямована робота науково-педагогічних працівників кафедр ІВО щодо створення й реалізації системи організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на:

додержання принципів навчання: прогностичної спрямованості, науковості, неперервності, інтегрованого характеру інформації, модульності, педагогічного моніторингу, діагностики та корекції, індивідуалізації, диференціації, варіативності, інноваційності;
розвиток, урізноманітнення засобів запровадження очно-дистанційного навчання;
поєднання традиційних і новітніх методів підвищення кваліфікації та застосування інноваційних технологій навчання;
диференціацію змісту навчання відповідно до професійно-кваліфікаційних характеристик та вимог до посад керівних і педагогічних кадрів освіти;

забезпечення базового рівня інформаційної культури науково-методичних працівників Інституту та слухачів, необхідного для роботи в очно-дистанційній формі (оволодіння інформаційно-комп΄ютерними технологіями навчання, оволодіння навичками тестування слухачів, створення електронних науково-методичних матеріалів для самостійного вивчення слухачами та ін.);
поступовий перехід на кредитно-модульну систему організації навчального процесу;
вдосконалення науково-методичного забезпечення навчального процесу та ін.

Керівництвом ІВО були створені відповідні умови для науково-педагогічної діяльності науково-педагогічних і педагогічних працівників – систематично проводилися наради із завідувачами кафедр, семінари-практикуми з методистами кафедр і координаторами-тьюторами з актуальних проблем організації навчання; здійснювалась підготовка навчально-тематичних планів і їх науково-методичного забезпечення; запроваджувалися у навчальний процес освітні інновації, у т.ч. нові комп’ютерні технології і програми.

Науково-педагогічні працівники ІВО поєднували навчальну роботу в аудиторіях з дослідницькою (проведення педагогічних експериментів, розроблення індивідуальних і колективних проектів, виконання завдань навчального практикуму та ін.).

Викладачі кафедр запроваджували інтенсивні освітні технології, які дають змогу ущільнити, прискорити та індивідуалізувати процес навчання; використовували технічні засоби, у т.ч. комп¢ютери, мульті-медіа тощо; пропонували слухачам вихідні дані, необхідні для самостійного розв’язання того чи іншого питання; повідомляли слухачам навчальну інформацію для самостійного опрацювання; спільно з ними визначали дні проведення консультацій, а також інформували про методи і прийоми поточного контролю.

З урахуванням професійних потреб та інтересів слухачів кафедрами ІВО пропонувавлися спецкурси за вибором, а саме:

Кафедра інформаційних і комунікаційних технологій:

Інформаційне забезпечення впровадження інноваційних освітніх програм з використання ІКТ у педагогічній діяльності (доцент Л.С.Богдан);
Бази даних і їх використання в ЗНЗ (доцент О.М.Макарчук).

Кафедра дистанційної освіти:

Застосування комп’ютерних і телекомунікаційних технологій у дистанційному навчанні (старший викладач А.Л.Кліменко, старший викладач С.В.Антощук);
Використання в дистанційному навчанні комунікацій в Інтернет на основі технологій Веб 2.0 (старший викладач А.Л.Кліменко, старший викладач С.В.Антощук);
Створення дистанційного курсу (модуля) (старший викладач А.Л.Кліменко, старший викладач С.В.Антощук);
Створення та використання мультимедійного забезпечення при дистанційному навчанні (старший викладач А.Л.Кліменко, старший викладач С.В.Антощук);
Випускна робота слухачів курсів підвищення кваліфікації: методика написання, оформлення та захисту (доцент Л.Л.Ляхоцька).

Кафедра університетської та професійної освіти і права:

Умови педагогічної самоорганізації в неперервній освіті педагогічних працівників (старший викладач В.О.Купрієвич);
Інноваційні підходи до організації навчального процесу (доцент В.І.Ковальчук);
Концептуальні засади удосконалення професійної компетентності керівних кадрів освіти (доцент І.А.Гриценок);
Особливості розроблення навчальних програм підготовки фахівців з урахуванням запитів роботодавців (доцент О.В.Пащенко)

Навчання в ІВО здійснювалося в основному за очно-дистанційною формою. Ця технологія у 2010 р. набувала нового розвитку: поглиблено зміст підвищення кваліфікації; впроваджено інноваційні форми дистанційного навчання (електронна конференція, електронний форум, електронний чат, консультація тьютора через мережу Інтернет, робота у віртуальному навчальному середовищі тощо).

Науково-педагогічні працівники набули досвіду спілкування зі слухачами через мережу Інтернет, продовжили наукові дослідження у цьому напрямі.

Зміст кожного розділу навчально-тематичного плану відповідав умовам реалізації компетентнісного підходу та був направлений на вдосконалення та розвиток ключових та професійних компетентностей відповідних категорій слухачів.

Навчальні модулі, які були включені до розділу соціо-гуманітарної підготовки, грунтувалися на поліпарадигмальній психолого-педагогічній основі, принципах державної освітньої політики, суспільних і особистісних цінностях, особливостях відкритої освіти.

До даного блоку входили такі навчальні модулі: «Філософія і соціологія освіти», «Економіка сучасної освіти», «Безпека життєдіяльності та екологія», «Нормативно-правове забезпечення діяльності закладів освіти», «Відкрита освіта та дистанційне навчання», «Сучасні інформаційні та комунікаційні технології в освіті».

Цей блок модулів потребував від викладачів відповідних кафедр практичної спрямованості навчання, запровадження новітніх інформаційних технологій.

Комплексною, інтегрованою метою навчальних модулів, які входили до розділу професійно-орієнтованої і фахової підготовки було поглиблення професійно значущих знань, удосконалення й оновлення організаторських навичок керівників, розвиток умінь і навичок інноваційного менеджменту тощо.

З метою забезпечення якісного змісту підвищення кваліфікації педагогічних і керівних кадрів освіти відповідно до їх освітньо-кваліфікаційних характеристик було запроваджено нову систему педагогічного контролю

Педагогічний контроль було поділено на зовнішній та внутрішній.

Зовнішній контроль здійснювався відділом змісту та якості підвищення кваліфікації та включав вхідний (на очному етапі навчання), модульний (на дистанційному етапі) і вихідний (у період залікової сесії) контроль, які проводяться методом комп’ютерного тестування.

Внутрішній контроль здійснювався кафедрами ІВО та включав поточний контроль, захист випускних робіт та диференційований залік.

Вхідний контроль призначено для визначення стартового рівня знань та умінь слухачів. Проводився під час прибуття слухачів на навчання (в період організаційно-настановної сесії). Ці результати використовувались для обґрунтованого вибору змісту навчання слухачів, розробки індивідуальних планів підвищення кваліфікації слухачів, розробки та корегування методичного забезпечення навчального процесу тощо.

Модульний контроль – проводитвся з метою виявлення результатів засвоєння слухачами змістових модулів. Тести модульного контролю пропонувались слухачам на дистанційному етапі підвищення кваліфікації не раніше як пройде половина терміну його загальної тривалості.

Вихідний контроль призначався для оцінювання результатів підвищення кваліфікації слухачами. Проводитвся в період залікової сесії за тестами, близькими за змістом до тестів вхідного контролю.

Поточний контроль – здійснювався в ході навчального процесу (кожного заняття). Він стимулював слухачів до роботи з навчальною інформацією, давав можливість виявити прогалини в їх знаннях, спонукав їх до систематичної роботи з навчальним матеріалом впродовж дистанційного етапу підвищення кваліфікації. Здійснювався викладачами, а також кураторами-тьюторами навчальних груп. Основний метод – опитування (очне, дистанційне).

Захист випускної роботи – форма педагогічного контролю, яка має на меті виявити рівень та якість виконання слухачами індивідуальних завдань на дистанційному етапі навчання. Вид випускної роботи (проект, випускна творча робота тощо) визначався кафедрами. Захист випускної роботи проводився в період залікової сесії. Попередню оцінку випускної роботи слухача здійснював його науковий керівник відповідно до існуючої методики.

Диференційований залік – форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння слухачем навчального матеріалу з певних навчальних модулів. Проводитився усно, письмово, за допомогою комп’ютерного тестування в індивідуальній, груповій формах або фронтально.

У моніторингових дослідженнях першого етапу (вхідне тестування), особливої уваги заслуговує аналіз результатів показників правильних відповідей слухачів курсів підвищення кваліфікації за темами, по структурі змісту, за модулями. Оброблені і узагальнені результати на вхідному тестуванні надсилалисьі завідуючим кафедрами для повторного аналізу і обговорення на засіданнях кафедр. Таким чином, забезпечувалось швидке реагування на запит професійних потреб слухачів.

Результи (вхідного та вихідного контролів) приросту знань слухачів курсів підвищення кваліфікації керівних, педагогічних кадрів освіти складали 7,92%. Відповідно за категоріями:

керівні та педагогічні працівники ОІППО – 5,06%;
керівні та педагогічні працівники професійно-технічних навчальних закладів – 6,20%;
керівні та педагогічні працівники ВНЗ І-ІV рівнів акредитації – 12,5%.

Частина слухачів навчалась за індивідуальними графіками. Модель запровадження індивідуальних графіків навчання слухачів курсів підвищення кваліфікації є інноваційною і розроблена для привнесення якісних змін у систему навчання.

Вона сприяє:

підвищенню рівня відповідальності за власний вибір у навчанні, темпу власного професійного розвитку, розвитку навичок самоосвіти;

зміні пріоритетів у діяльності з ретрансляції фундаментальних наукових знань до партнерства у здобутті фахівцями нових складових професійної компетентності (знань, умінь, досвіду, мотивації, особистісних і ділових якостей);

підвищенню загальної культури, ефективності менеджменту, раціонального самоврядування, чесності у відносинах;

зміні підходів і принципів до організації навчального процесу шляхом розробки модульних навчальних планів за вибором і присвоєння їм відповідних залікових кредитів.

У 2010 році за такою системою в ІВО навчалися 100 осіб.

Аналізуючи індивідуальні плани цих слухачів, можна визначити, що із змістовних модулів в якості найцікавіших вони частіше всього вибирали наступні:

«Інноваційні підходи до управління»;
«Дистанційне навчання»;
«Нормативно-правове забезпечення діяльності у навчальному закладі»;
«Психологічні умови попередження й розв’язання конфліктів»;
«Забезпечення безпечної життєдіяльності».

Порівняно з аналогічними категоріями слухачів, що навчалися в групі за зафіксованим розкладом, слухачі, які навчалися за індивідуальним графіком, отримали наступні результати:

керівні та педагогічні працівники ОІППО – 4,4%;
керівні та педагогічні працівники професійно-технічних навчальних закладів – 4,57%;
керівні та педагогічні працівники ВНЗ І-ІV рівнів акредитації – 7,62%.

З метою підвищення якості навчального процесу та ефективного покращення роботи було проведено анкетування слухачів різних категорій.

За результатами анкетування з визначення оцінки рівня задоволеності професійних потреб та інтересів слухачів змістом та організацією навчання на курсах підвищення кваліфікації, було виявлено, що:

зміст навчальних планів відповідає професійним потребам та інтересам слухачів на 56,6%, частково – на 42,2%; 1,2% респондентів виявили незадоволеність змістом навчальних планів;
задоволеність роботою тьютора-координатора на очному етапі склала 98,9% (на дистанційному – 95,5%), частково задоволені на очному етапі – 1,1% (на дистанційному – 3,3%), незадоволеними роботою тьютора-координатора на очному етапі не було, а на дистанційному – 1,2%;
виправдалися очікування від курсів підвищення кваліфікації у всіх 100% слухачів.

На думку слухачів курсів підвищення кваліфікації для підвищення рівня їх професійної компетентності найбільшого посилення потребують:

управлінські знання – 52,2%;
психологічні – 35,3%;
нормативно-правові – 54,4%;
інформаційно-комунікаційні – 42,2%.

Слухачами курсів підвищення кваліфікації визначено теми, які викликали в них найбільший інтерес:

проблеми нормативно-правового забезпечення навчального процесу;
психологічні основи управлінської діяльності;
інноваційні технології в освіті;
нові підходи до змісту професійної освіти;
педагогічне тестування навчальних досягнень ;
інформаційно-освітнє середовище навчального закладу;
структура та ресурси дистанційного навчання;
мультимедійне забезпечення навчального процесу;
психологічна підготовка викладачів вищої школи тощо.

Організація маркетингової діяльності в закладах освіти.
Фінансове забезпечення в управлінні навчальним закладом.
Зустріч з працівниками Міністерства освіти та науки, Національної академії наук України, видатними діячами педагогічної науки.
Практичне ознайомлення з платформами дистанційного навчання.
Нормативно-правове забезпечення освітньої діяльності.
Психологія управління педагогічними кадрами.
Управлінські аспекти професійної діяльності завідувачів кафедр ІППО.
Інноваційні підходи до організації роботи кафедри.

Ці пропозиції слухачів враховано при плануванні змісту підвищення кваліфікації у 2011 році.

Основні проблеми , які інститут має вирішувати у 2011 році:

1. Організація вчасного заїзду слухачів на навчання до Університету відповідно до плану-графіку підвищення кваліфікації керівних, педагогічних і науково-педагогічних кадрів освіти. З цією метою планується щомісяця надсилати письмові повідомлення слухачам про термін початку їх навчання.

2. Поліпшення змісту підвищення кваліфікації шляхом приведення його у відповідність із сучасними потребами в професійному зростанні слухачів відповідних категорій. Для цього в нинішньому навчальному році переглядається структура навчальних і навчально-тематичних планів підвищення кваліфікації та зміст програм усіх навчальних модулів, запроваджується багато нових навчальних модулів. Усі навчально-тематичні плани і програми навчальних модулів складаються на основі компетентнісного підходу із врахуванням основних завдань державної політики в галузі освіти з метою її успішної реалізації на місцевому рівні.

3. Поліпшення організації навчання слухачів на дистанційному етапі. Якщо в минулому навчальному році керівництво самостійної роботи слухачів і їх дистанційне консультування здійснювалось переважно через електронну пошту, то в нинішньому році вживаються заходи щодо організації керованої самостійної роботи через спеціально створені веб-класи для кожної категорії слухачів.

4. Упровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Розширено кількість навчальних груп (до !6-и), які будуть навчатися за цією системою, продовжуватиметься робота над вдосконаленням інструктивно-методичних документів, якими вона регламентується, з тим, щоб у 2012 році запровадити її в повному обсязі для всіх категорій слухачів.

5. Інтеграція освітньої діяльності з науково-дослідною. Планується зорієнтувати наукові дослідження кафедр і творчих груп на вдосконалення змісту, форм і методів навчання слухачів з наступним впровадженням отриманих результатів у навчальний процес для посилення його ефективності.

ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИЦІВ УНІВЕРСИТЕТУ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ

(м. Донецьк)

Виконання плану комплектування інституту слухачами

Інститут щорічно виконує план підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Основним контингентом інституту є викладачі професійно-теоретичного циклу, майстри професійно-практичного циклу.

Інформацію про виконання плану комплектування надано в таблицях (додатки).

Навчальна робота

Blog

Содержание