Національна академія педагогічних наук україни державний вищий навчальний заклад «університет менеджменту освіти» матеріали до засідання вченої ради університету

Вид материала

Документы

Содержание Розділ 5. РОБОТА ПОСТІЙНИХ ТА ТИМЧАСОВИХ КОМІСІЙ ТА РОБОЧИХ ГРУП 5.2. Керівництво роботою 5.3. Оформлення результатів роботи комісії 5.4 Звіт про роботу Розділ 6. УХВАЛЕННЯ РЕГЛАМЕНТУ ТА ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО НЬОГО Розділ 7. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Матеріали особової справи Матеріали до доповіді ВАЩЕНКО Людмила Миколаївна ЯКОВЕЦЬ Василь Павлович Центральний інститут План прийому слухачів за державним замовленням виконано. За кошти фізичних та юридичних осіб Кафедра психології управління Вихідний контроль Поточний контроль Захист випускної роботи Диференційований залік Назва групи

Подобный материал:

• Національна академія педагогічних наук україни державний вищий навчальний заклад «університет, 16.88kb.
• Громадсько-державної програми «Освіта Дорослих УкраїнИ» за сприяння Інституту ціложиттєвого, 375.62kb.
• Доктор юридичних наук, доцент, 3894.02kb.
• Міністерство аграрної політики та продовольства україни державний вищий навчальний, 3279.57kb.
• Міністерство аграрної політики та продовольства україни державний вищий навчальний, 1931.11kb.
• Державний вищий навчальний заклад “запорізький національний університет” міністерства, 1998.46kb.
• Державний вищий навчальний заклад „Запорізький національний університет” міністерства, 683.6kb.
• Центральний інститут післядипломної, 2547.65kb.
• Міністерство освіти І науки україни державний вищий навчальний заклад „ужгородський, 1076.52kb.
• Освіти І науки україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний, 1156.79kb.

Розділ 5. РОБОТА ПОСТІЙНИХ ТА

ТИМЧАСОВИХ КОМІСІЙ ТА РОБОЧИХ ГРУП

5.1. Засади створення та діяльності

1. Цей пункт визначає основні засади створення та діяльності постійних комісій та робочих груп Вченої ради, як колегіальних органів Вченої ради, що утворюються для попередньої підготовки та розгляду питань порядку денного Вченої ради, аналізу окремих проблем які потребують ретельного попереднього опрацювання, або ж внесення до порядку денного засідання.
   
2. Склад комісій, робочих груп, перелік питань, що відносяться до їх компетенції, затверджується Вченою радою.
   

5.2. Керівництво роботою

1. Комісію або робочу групу очолює голова, який обирається Вченою радою. На своєму першому засіданні комісія або робоча група обирає заступника голови та секретаря. У випадку відсутності голови комісії його заступник виконує функції головуючого.
   
2. Голови комісій та робочих груп:
   
   1. Організовують та регулюють відбір необхідних матеріалів, та їх аналіз.
      
   2. Скликають та ведуть засідання.
      
   3. Підписують рішення.
      

5.2.3. Проведення засідання.

1. Засідання комісії та робочої групи проводяться як за затвердженим на його першому засіданні графіком, так і у разі необхідності.
   
2. Ухвали засідання комісії або робочої групи є правомочними, якщо на них присутні більше половини її членів.
   
3. Комісія та робоча група здійснює свої функції шляхом обговорення питань та ухвалення рішень.
   
4. Рішення комісії та робочої групи ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів членів, присутніх на засіданні.
   
5. За умови рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні.
   

5.2.4. Учасники засідання.

1. До складу комісій та робочих груп можуть за згодою входити співробітники університету, які не є членами Вченої ради, а також особи, які є фахівцями з питань порядку денного комісії та робочої групи.
   
2. Члени Вченої ради за згодою можуть входити до складу кількох комісій та робочих груп.
   
3. На засідання комісій та робочих груп, крім їх членів, можуть бути запрошені члени Вченої ради, які є членами інших комісій та робочих груп й співробітники університету, які не є членами Вченої ради, а також керівники структурних підрозділів та служб університету, що брали участь у підготовці необхідних для роботи документів та матеріалів.
   

5.2.5. Питання, що відноситься до спільної компетенції кількох комісій та робочих груп, розглядається на спільному засіданні.

5.3. Оформлення результатів роботи комісії

1. Голова комісії та робочої групи доповідає Вченій раді про висновки, отримані у результаті експертизи вивчення питання порядку денного та пропонує вироблені пропозиції і проекти рішень.
   
2. Документи, що подаються до Вченої ради, візуються головою комісії та робочої групи і її секретарем, у разі надзвичайної важливості документу – всіма членами комісії.
   
3. Пропозиції та проекти розроблених документів комісій та робочих груп мають рекомендаційний характер.
   
4. Напрацьовані комісією та робочою групою документи поширюються секретаріатом серед членів Вченої ради в терміни, передбачені даним Регламентом.
   

5.4 Звіт про роботу

5.4.1. Голови комісій та робочих груп звітують про свою роботу перед Вченою радою у вигляді доповіді, звіту, подання, висновків та рекомендацій.

Розділ 6. УХВАЛЕННЯ РЕГЛАМЕНТУ

ТА ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО НЬОГО

6.1. Чинний Регламент, зміни до нього та доповнення, ухвалюються на засіданні Вченої ради простою більшістю голосів від загального числа членів Ради, та вступають в силу з моменту їх прийняття.

6.2. Пропозиції щодо змін та доповнень до чинного Регламенту вносяться членами Вченої ради в письмовому вигляді або ж розглядаються створеною з цією метою тимчасовою комісією, котра надає Вченій раді ті чи інші рекомендації з цього приводу.

Розділ 7. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

7.1. Хід підготовки засідань Вченої ради та результати її роботи оперативно висвітлювати на сайті Вченої ради.


МАТЕРІАЛИ ОСОБОВОЇ СПРАВИ

викладачів, яким присвоюється вчене звання «Д о ц е н т»

НАБОК Микола Васильович народився 27 жовтня 1956 року в с. Набоково Городищенського району Черкаської області в сім'ї колгоспників.

В 1977 році з відзнакою закінчив Черкаський педагогічний інститут ім. 300-річчя возз’єднання України з Росією, здобувши кваліфікацію вчителя математики та звання вчителя середньої школи.

За час трудової діяльності з 1979 року до 2002 року працював у Кагарлицькому районі Київської області на посадах вчителя математики, директора 8-річної, потім середньої шкіл, голови сільської ради, начальника відділу освіти Кагарлицької райдержадміністрації Київської області. З 2002 року працював на посадах методиста, начальника центра координації, старшого викладача та доцента кафедри менеджменту освіти, економіки та маркетингу Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України та Університету менеджменту освіти.

Кандидат педагогічних наук з березня 2007 року, на посаді доцента кафедри менеджменту освіти, економіки та маркетингу з повним навантаженням працював протягом 2008 – 2010 рр.

Коло наукових інтересів ─ наукові основи та технології управління освітою, нормативно-правове забезпечення та наукові засади оцінювання ефективності управлінської діяльності відділів та управлінь освіти державних адміністрацій та міськвиконкомів як місцевих органів державного управління освітою. Автор 22 наукових і навчально-методичних публікацій в періодичних виданнях і наукових збірниках. Серед них "Наукові основи формування концепції і програми розвитку освіти", "Оцінювання ефективності діяльності державних службовців відділів та управлінь освіти ", "Соціальна ефективність державного управління освітою в місті, районі: підходи, критерії та параметри", "Курсове підвищення кваліфікації державних службовців освітньої галузі" та ін. Для навчально-методичного забезпечення підвищення кваліфікації державних службовців V-VII категорії посад розроблено професійні програми підвищення кваліфікації та методичне забезпечення їх реалізації.


МАТЕРІАЛИ ДО ДОПОВІДІ

«ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ КЕРІВНИХ І ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ УНІВЕРСИТЕТУ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ У 2010 РОЦІ»


КОМІСІЇ У СКЛАДІ: - проректор з науково-педагогічної та навчальної роботи, директор Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти, доктор педагогічних наук, доцент

ВАЩЕНКО Людмила Миколаївна


- проректор з науково-педагогічної роботи та інформаційно-комунікаційних технологій, директор Інституту відкритої освіти, доктор фізико-математичних наук, професор

ЯКОВЕЦЬ Василь Павлович


- директор відокремленого структурного підрозділу Інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників університету менеджменту освіти, кандидат історичних наук

СИТНІКОВ Олександр Пантелійович


ЦЕНТРАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти (ЦІППО) здійснює освітню діяльність з підвищення кваліфікації керівних, педагогічних і науково-педагогічних працівників системи освіти.

Підвищення кваліфікації керівних, науково-педагогічних і педагогічних працівників вищих та професійних навчальних закладів забезпечує дирекція ЦІППО:

• проректор з науково-педагогічної та навчальної роботи – директор ЦІППО Л. М. Ващенко (доктор педагогічних наук, доцент).
  
• заступник директора з науково-педагогічної та навчальної роботи Н.М.Грінівецька.
  

Навчальний процес у ЦІППО забезпечують 3 кафедри та 3 відділи:

• Кафедра психології управління: завідувач кафедри О.І.Бондарчук (доктор психологічних наук, доцент).
  
• Кафедра філософії і освіти дорослих: завідувач кафедри В.В.Дивак (кандидат педагогічних наук, доцент).
  
• Кафедра менеджменту, економіки та маркетингу: завідувач кафедри В.І.Маслов (доктор педагогічних наук, професор).
  
• Відділ організації підвищення кваліфікації: начальник відділу Н.В.Гордієнко.
  
• Відділ змісту та якості підвищення кваліфікації: начальник відділу Л.В. Звонарьова.
  
• Відділ технічних засобів навчання: завідувача відділу немає.
  

На кафедрах ЦІППО працює 56 науково-педагогічних працівника, у тому числі: 19 професорів, 21 доцент, 16 старших викладачів.

Підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти у 2010 році здійснювалось відповідно до план-графіку, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук України (№ 1196 та № 76 від 25.12.2009 р.).

До ЦІППО на навчання за кошти державного бюджету у 2010 р. було зараховано 2242 слухача (59 груп), серед них:

• працівників методичних служб – 628;
  
• працівників психологічних служб – 150.
  
• державні службовці, керівники державних підприємств, установ, організацій і навчальних закладів, педагогічні працівники та керівники закладів освіти – 1464;
  

Відповідно до наказу ректора УМО «Про переведення на навчання до Інституту відкритої освіти слухачів підвищення кваліфікації Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти» (№ 01-01/170 від 07.06.2010 р.) на навчання до ІВО було переведено 810 осіб.

На базі ЦІППО навчались на курсах підвищення кваліфікації 1524 слухача, з них 1432 - за державним замовленням і 92- за кошти фізичних та юридичних осіб. З них за очною формою навчання підвищили кваліфікацію 275 осіб , за очно-дистанційною – 1245 осіб. За індивідуальним графіком навчання підвищили кваліфікацію 84 особи.

План прийому слухачів за державним замовленням виконано. З 1432 осіб, яких було зараховано на курси підвищення кваліфікації, 1310 осіб виконали навчальний план у повному обсязі і отримали свідоцтва про підвищення кваліфікації. 122 особи було відраховано як таких, що не виконали навчальний план з різних об’єктивних причин (звільнення із основного місця роботи, хвороба тощо.).

За кошти фізичних та юридичних осіб підвищили кваліфікацію:

державні службовці, керівники державних підприємств, установ, організацій і навчальних закладів, педагогічні працівники та керівники закладів освіти – 92 особи ( 87-за очною формою навчання і 5-за очно-дистанційною).

Упродовж звітного періоду відділи та кафедри ЦІППО постійно реагували на додаткові запити керівників і педагогічних кадрів освіти щодо внесення змін у зміст і форми навчання.

Згідно з планом-графіком підвищення кваліфікації керівних та педагогічних працівників на 2010 рік навчальні та навчально-тематичні плани були розроблені на провідних кафедрах ЦІППО з обсягом навчальної роботи 216 годин та 108 годин – за очно-дистанційною формою навчання і 72 години – за очною формою начання, які були адаптовані до вимог замовників.

Навчальні плани створювалися на основі професійних характеристик та посадових інструкцій відповідних категорій керівних і педагогічних працівників систем вищої і загальної середньої освіти.

В цілому тривалість курсової підготовки з обсягом навчальної роботи 216 годин складала 5,5 місяців (24 тижні), у т.ч.: перший етап – організаційно-настановна сесія (очно) – один тиждень; другий етап – керована самостійна робота (дистанційно) – 22 тижні; третій етап – залікова сесія (очно) – один тиждень. Для слухачів, які навчались за навчальними планами з обсягом навчальної роботи 108 годин, термін дистанційного етапу навчання зменшено до трьох місяців.

Навчальні плани підвищення кваліфікації включали навчальні модулі з соціогуманітарної підготовки (20 % від загальної кількості годин) і професійно-орієнтованої та фахової підготовки (80 % від загальної кількості годин). Крім того, в них зазначено контрольні заходи та форма підсумкової атестації. До контрольних заходів включено обов’язкові види контролю: вхідний, модульний, поточний, вихідний, диференційований залік.

Підсумкова атестація для слухачів, які навчались за очно-дистанційною формою навчання, передбачалась у формі захисту випускної роботи, а для слухачів, які навчались за очною формою з обсягом навчального навантаження 72 години, - в формі екзамену.

Виконанню плану-графіку підвищення кваліфікації сприяла цілеспрямована робота науково-педагогічних працівників кафедр ЦІППО щодо створення й реалізації системи організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на:

• додержання принципів навчання: прогностичної спрямованості, науковості, неперервності, інтегрованого характеру інформації, модульності, педагогічного моніторингу, діагностики та корекції, індивідуалізації, диференціації, варіативності, інноваційності;
  
• розвиток, урізноманітнення засобів запровадження очно-дистанційного навчання;
  
• поєднання традиційних і новітніх методів підвищення кваліфікації та застосування інноваційних технологій навчання;
  
• диференціацію змісту навчання відповідно до професійно-кваліфікаційних характеристик та вимог до посад керівних і педагогічних кадрів освіти;
  

• забезпечення базового рівня інформаційної культури науково-методичних працівників Інституту та слухачів, необхідного для роботи в очно-дистанційній формі (оволодіння інформаційно-комп’ютерними технологіями навчання, оволодіння навичками тестування слухачів, створення електронних науково-методичних матеріалів для самостійного вивчення слухачами та ін.);
  
• поступовий перехід на кредитно-модульну систему організації навчального процесу;
  
• вдосконалення науково-методичного забезпечення навчального процесу та ін.
  

Керівництвом ЦІППО були створені відповідні умови для науково-педагогічної діяльності науково-педагогічних і педагогічних працівників – систематично проводилися наради із завідувачами кафедр, семінари-практикуми з методистами кафедр і координаторами-тьюторами з актуальних проблем організації навчання; здійснювалась підготовка навчально-тематичних планів і їх науково-методичного забезпечення; запроваджувалися у навчальний процес освітні інновації, у т.ч. нові комп’ютерні технології і програми.

Науково-педагогічні працівники ЦІППО поєднували навчальну роботу в аудиторіях з дослідницькою (проведення педагогічних експериментів, розроблення індивідуальних і колективних проектів, виконання завдань навчального практикуму та ін.).

Викладачі кафедр запроваджували інтенсивні освітні технології, які дозволяли оптимізувати (прискорити) та індивідуалізувати процес навчання; використовували технічні засоби, у т.ч. комп’ютери, мультимедіа тощо; пропонували слухачам вихідні дані, необхідні для самостійного розв’язання того чи іншого питання; надавали навчальну інформацію для самостійного опрацювання; спільно із слухачами визначали дні проведення консультацій, а також інформували про методи і прийоми поточного контролю.

З урахуванням професійних потреб та інтересів слухачів кафедрами ЦІППО пропонувалися спецкурси за вибором, а саме:

Кафедра психології управління:

• Москальова А.С. Підготовка керівників освітніх організацій до попередження професійних криз особистості: спецкурс для слухачів очно-дистанційної форми навчання в системі післядипломної педагогічної освіти / Москальова А.С.; НАПН України, Ун-т менедж. освіти. – К., 2010. – 40 с.
  
• Киричук В. О. , Киричук В. В. Психологічні засади духовного розвитку педагогічних працівників.
  
• Бондарчук О. І. , Соломіна Г. В. Когнітивний стиль керівників освітніх організацій як чинник ефективності їх управлінської діяльності.
  

Кафедра філософії і освіти дорослих:

• Андрагогіка: теорія та методика навчання дорослих ( проф. В.І.Пуцов).
  
• Формування здорового способу життя учнівської молоді ( проф. Т.Є.Бойченко).
  
• Профілактика ВІЛ-інфікування учнівської молоді ( проф. Т.Є.Бойченко).
  
• Майстер-клас: як створити креативне освітнє середовище: досвід-пошук-екперимент ( доц. М.І.Скрипник).
  
• Технологізація в освіті: освітні технології-педагогічні технології- технології навчання ( доц. М.І.Скрипник ).
  
• Професійний імідж викладача (методиста)-андрагога ( доц. Л.Я.Набока).
  
• Основи організації зв’язків з громадськістю закладами освіти ( доц. А.Б.Єрмоленко).
  
• Сутність методичної культури педагогічного працівника ( доц. Л.Г.Горяна).
  
• Післядипломна педагогічна освіта: проблеми та перспективи розвитку ( ст. викл. В.Ю.Наумова ).
  
• Організація дидактичного середовища в освітньому закладі ( ст. викл. С.В.Ніколаєнко).
  
• Основи професійної україномовної підготовки керівних кадрів освіти ( ст. викл. Я.Л.Катюк).
  

Кафедра менеджменту освіти, економіки та маркетингу:

Для керівників ВНЗ І-ІУ рівнів акредитації

• Системний підхід до управлінської діяльності керівника навчального закладу нової формації в ринкових умовах (проф. Федоров Г.В., проф. Чміль А.І.).
  
• Використання кваліметричних підходів для роботи з факторно-кваліметричними моделями (доц. Гуралюк А.Г.).
  

Для керівників та педагогічних працівників установ, закладів освіти

• Споживча освіта в закладах освіти (доц. Саюк В.І.).
  
• Освітній менеджмент (доц. Саюк В.І.).
  
• Навчальний заклад як суб’єкт ринку освітніх послуг (доц. Семеньков О.Г.).
  
• Системний підхід до моделювання управлінської діяльності керівника закладу освіти (проф. Федоров Г.В.).
  
• Системний підхід до управлінської діяльності керівника навчального закладу нової формації в ринкових умовах (проф. Федоров Г.В., проф. Чміль А.І.).
  
• Технологія проведення науково-педагогічного дослідження. (ст. викл. Базелюк В.Г.).
  
• Дослідницька діяльність керівника ЗНЗ: теорія та практика. (ст. викл. Базелюк В.Г.)
  
• Лідерство як чинник підвищення ефективності управлінської діяльності керівника ЗНЗ (ст.викл. Шупік І.М.).
  
• Основи споживчих знань (ст.викл. Оліфіра Л.М.)
  

Для керівників та педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів

• Системний підхід до моделювання управлінської діяльності керівника ПТНЗ (проф. Федоров Г.В.).
  

Для державних службовців

• Наукові основи кадрової політики відділів (управлінь) освіти (доц. В.К. Мельник).
  
• Технології розробки управлінського рішення (ст. викл. Довбищенко В.І.).
  
• Наукові основи формування концепції та програми розвитку освітньої системи (доц. Набок М.В.).
  
• Ділове спілкування в управлінській діяльності: види, рівні, стилі, ефективність (доц. Набок М.В.).
  
• Соціально-педагогічні засади управління освітою сільського району в сучасних умовах (доц. Набок М.В.).
  
• Складові формування компететності начальника управління (відділу) освіти РДА (доц. Мельник В.К.).
  
• Використання кваліметричних підходів для роботи з факторно-кваліметричними моделями (доц. Гуралюк А.Г.).
  

Навчання в ЦІППО здійснювалося в основному за очно-дистанційною формою. Ця технологія у 2010 р. набувала нового розвитку: поглиблено зміст підвищення кваліфікації; впроваджено інноваційні форми дистанційного навчання (електронна конференція, електронний форум, електронний чат, консультація тьютора через мережу Інтернет, робота у віртуальному навчальному середовищі тощо).

Науково-педагогічні працівники набули досвіду спілкування зі слухачами через мережу Інтернет, продовжили наукові дослідження у цьому напрямі.

З метою забезпечення якісного змісту підвищення кваліфікації педагогічних і керівних кадрів освіти відповідно до їх освітньо-кваліфікаційних характеристик було запроваджено нову систему педагогічного контролю.

Педагогічний контроль було поділено на зовнішній та внутрішній, він забезпечував зворотній зв’язок між слухачами та викладачами.

Зовнішній контроль здійснюється відділом змісту та якості підвищення кваліфікації та включає вхідний (на очному етапі навчання), модульний (на дистанційному етапі) і вихідний (у період залікової сесії) контроль, які проводяться методом комп’ютерного тестування.

Внутрішній контроль здійснюється кафедрами ЦІППО та включає поточний контроль, захист випускних робіт та диференційований залік.

Вхідний контроль призначено для визначення стартового рівня знань та умінь слухачів. Проводиться під час прибуття слухачів на навчання (в період організаційно-настановної сесії). Ці результати використовуються для обґрунтованого вибору змісту навчання слухачів, розробки індивідуальних планів підвищення кваліфікації слухачів, розробки та корегування методичного забезпечення навчального процесу тощо.

Вихідний контроль призначено для оцінювання результатів підвищення кваліфікації слухачами. Проводиться в період залікової сесії за тестами близькими за змістом до тестів вхідного контролю.

Поточний контроль – здійснюється в ході навчального процесу (кожного заняття). Він стимулює слухачів до роботи з навчальною інформацією, дає можливість виявити прогалини в їх знаннях, спонукає до систематичної роботи з навчальним матеріалом впродовж дистанційного етапу підвищення кваліфікації. Здійснюється викладачами, а також кураторами-тьюторами навчальних груп. Основний метод – опитування (очне, дистанційне).

Захист випускної роботи – форма педагогічного контролю, яка має на меті виявити рівень та якість виконання слухачами індивідуальних завдань на дистанційному етапі навчання. Вид випускної роботи (проект, випускна творча робота тощо) визначається рішенням вченої ради Інституту з урахуванням обґрунтованих рекомендацій кафедр. Захист випускної роботи проводиться в період залікової сесії. Попередню оцінку випускної роботи слухача здійснює його науковий керівник відповідно до існуючої методики.

Диференційований залік – форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння слухачем навчального матеріалу з певних навчальних модулів. Проводитись усно, письмово, за допомогою комп’ютерного тестування в індивідуальній, груповій формах або фронтально.

У моніторингових дослідженнях першого етапу (вхідне тестування), особливої уваги заслуговує аналіз результатів показників правильних відповідей слухачів курсів підвищення кваліфікації за темами, по структурі змісту, за модулями. Оброблені і узагальнені результати на вхідному тестуванні були надані завідуючим кафедрами для повторного аналізу і обговорення на засіданнях кафедр. Таким чином забезпечувалося швидке реагування на запит професійних потреб слухачів.

Результи (вхідного та вихідного контролів) приросту знань слухачів курсів підвищення кваліфікації керівних, педагогічних кадрів освіти складають 6,5%. Відповідно за категоріями:

• державні службовці – 3,25%;
  
• керівники та педагогічні працівники установ, закладів освіти – 3,36%;
  
• працівники методичних служб – 4,9%.
  
• працівники психологічних служб – 14,5%.
  

З метою підвищення якості навчального процесу та ефективного покращення роботи було проведено анкетування слухачів різних категорій.

На думку слухачів курсів підвищення кваліфікації для підвищення рівня їх професійної компетентності найбільшого посилення потребують:

• управлінські знання;
  
• психологічні;
  
• нормативно-правові;
  
• інформаційно-комунікаційні;
  
• фінансово-економічні;
  
• знання з безпеки життєдіяльності
  

Слухачами курсів підвищення кваліфікації визначено теми, які викликали в них найбільший інтерес:

• проблеми нормативно-правового забезпечення навчального процесу;
  
• психологічні основи управлінської діяльності;
  
• інноваційні технології в освіті;
  
• нові підходи до змісту методичної роботи
  

Назва групи

Показник зросту