2 (26) 2008 Київ 2008
| Вид материала | Документы |
- До сторіччя з часу написання роботи В.І. Леніна «Матеріалізм І емпіріокритицизм» Матеріали, 4497.2kb.
- Спадщина А. С. Макаренка І педагогічні пріоритети сучасності: 1991 2008 рр. (до 120-річчя, 1884.28kb.
- Правила приема в башкирский государственный, 469.07kb.
- Матеріали круглого столу київ, 12 грудня 2007 року київ 2008, 1598.86kb.
- Актуальные проблемы формирования личности врача у студентов-медиков: материалы уш межд, 43.58kb.
- Изменения в части второй нк рф, вступившие в силу с 01. 01. 2009 г внесены Федеральными, 941.55kb.
- Ю. Е. Скрыльник // Живые объекты в условиях антропогенного пресса: Х международной, 54.1kb.
- Материалы студенческой научной конференции 23 апреля 2008 г г. Екатеринбург, Россия, 1681.38kb.
- У м. Києві Податковий кредит на навчання актуальні питання для студентів 2008 року, 48.13kb.
- Положение о Федеральном агентстве воздушного транспорта, 156.28kb.
2 (26) 2008
Київ 2008
ББК 78.37
Б59
Бібліосвіт : інформ. вісн.; вип. 2 (26) 2008 / Держ. б-ка України для юнацтва ; [редкол.: Г. Саприкін (голов. ред.) та ін.]. – К. :[б.в.] 2008. – 60 с.
Редакційна колегія: Г. Саприкін (голова редкол.), Т. Сопова (відп. ред.), С. Чачко, Т. Якушко
Редактори: С. Чачко, В. Кучерява
© Державна бібліотека України для юнацтва, 2008
ЗМІСТ
| | Нас вітають | 4 |
| | Методичні поради | |
| С. Кравченко | Центри сімейного читання в публічних бібліотеках: програмно-цільові підходи в обслуговуванні читачів | 5 |
| Н. Тивончук | Інформаційні ресурси на допомогу формуванню правових знань та освіти серед молоді: аналітичний огляд | 22 |
| | З досвіду роботи | |
| С. Аладжальян, Л. Агоян | Діяльність обласної бібліотеки для юнацтва на допомогу професійному самовизначенню молоді: огляд роботи | 35 |
| | За кордоном | |
| М. Регальдо, Дж. Чиразелла | Епоха «Гугла»: як змінюються бібліотеки і бібліотекарі | 42 |
| | Професія: бібліотекар | |
| О. Бабуцька | Бібліотекар – це покликання душі | 44 |
| | Чи маю право? | |
| В. Паянок | Порядок отримання молодіжного житлового кредитування та часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків | 46 |
| | Вісті з регіонів | |
| О. Мундир | Бібліотека на шляху поширення ідей толерантності | 49 |
| Л. Драпалюк, Т. Андрусенко | Пам’ять народу сильніша за роки | 54 |
| Л. Настояща | Методичний десант | 56 |
Нас вітають
Шановні колеги!
Цього року інформаційний вісник «Бібліосвіт» святкує свій перший «солідний» ювілей – 10 літ з дня виходу в світ першого номера.
Від номера до номера вісник набував усе більшої вагомості, його інформаційний потенціал ставав потужнішим. Оскільки головним спрямуванням у роботі бібліотек для юнацтва завжди було і залишається нині виховання справжнього патріота нашої держави, на сторінках «Бібліосвіту» міцно усталилися рубріки, в яких вміщуються матеріали про героїчне минуле українського народу, його видатних синів і дочок, систематично друкуються сценарії тематичних вечорів та інших форм масової роботи, які проводять бібліотекарі, виховуючи молоде покоління на кращих зразках національної та світової книги.
Новітні навчальні технології, поєднання інновацій і традицій, вісті з регіонів, проекти документів для обговорення – далеко не повний перелік проблемних питань, які піднімаються на сторінках вісника, орієнтуючи бібліотеки для юнацтва на розвиток і впевнений поступ уперед.
За людським виміром ще зовсім молоді бібліотеки для юнацтва відзначають молодий ювілей «Бібліосвіту», тому бажаємо усім тим, хто працює з молоддю, бадьорого духу, міцного здоров’я, юнацького завзяття, а інформаційному віснику «Бібліосвіт» – нових горизонтів, цікавої інформації та процвітання.
З повагою колектив
Національної бібліотеки України для дітей
Методичні поради
Центри сімейного читання в публічних бібліотеках: програмно-цільові підходи в обслуговуванні юнацтва
С. Кравченко, завідувач відділу організаційно-методичної роботи
та зв’язків з громадськістю Рівненської ОЮБ
Соціальне партнерство бібліотек та місцевої громади. Останнє десятиріччя можна сміливо назвати періодом суттєвих змін у змісті й формах бібліотечної роботи в нашій області. Діяльність бібліотек Рівненщини багатофункціональна та різнопланова: від видачі книг додому і в читальній залі з відповідними записами в читацьких формулярах до створення системи корпоративних каталогів і найскладнішого пошуку інформації в Інтернеті, а також участі в проектній діяльності.
Постійними користувачами бібліотек є представники всіх вікових, професійних і соціальних груп населення. Мета і мотиви відвідування бібліотек найрізноманітніші: тут і бажання відпочити, розважитись, і необхідність терміново знайти інформацію, важливу для вирішення навчальних, виробничих, державних проблем або для особистих цілей.
Найбільш відвідуваними місцевою громадою установами культури, посередниками між органами місцевого самоврядування і громадою, центрами інформування, правового консультування, організації дозвілля, підтримки освіти, охорони здоров’я тощо є саме бібліотеки.
Програма підтримки читання та створення мультимедійного середовища для молоді «Бібліотека – Книга – Інтелект» у Рівненській ОЮБ. У нових умовах особливої значущості набуває ухвалення модельного стандарту діяльності публічної бібліотеки. Дуже актуальним видається створення моделей публічних бібліотек з таких напрямків, як, наприклад, бібліотека-музей, бібліотека-клуб, бібліотека сімейного читання, бібліотека – центр екологічної культури, бібліотека – центр правової інформації, бібліотека – культурно-дозвіллєвий центр та ін. Багато бібліотечних колективів уже давно зрозуміли перевагу програмно-цільового планування. Воно дає можливість сконцентрувати всі ресурси на вирішенні конкретних задач, творчо і повноцінно працювати з певними групами читачів. Наприклад, у Рік української книги (2007) Рівненська обласна бібліотека для юнацтва розробила комплексну програму підтримки читання та створення мультимедійного середовища для молоді на 2007-2008 роки «Бібліотека – Книга – Інтелект», яка передбачає проведення бібліотечних заходів, спрямованих на популяризацію української книги серед молоді, створення медіатеки, використання мультимедійних технологій у масовій роботі, проведення проблемних семінарів-практикумів для бібліотечних працівників тощо.
Головні напрямки реалізації програми:
1. Моделювання нового інтелектуального простору для розвитку читання з використанням сучасних технологій популяризації книги в молодіжному середовищі.
2. Організація бібліотечних заходів, зокрема зустрічей з авторами та видавцями книг, спрямованих на популяризацію читання серед молоді.
3. Створення системи інформаційно-освітньої підтримки молодих користувачів з метою прилучення до книжкової культури соціально ізольованої та малозахищеної молоді.
4. Формування мультимедійних освітніх ресурсів книгозбірні та забезпечення відкритого доступу до них користувачів.
5. Розробка та підтримка довгострокових соціально значущих та інформаційно насичених Інтернет-проектів.
6. Проведення соціологічних досліджень інтересів молоді, яка не читає або мало цікавиться книгою, з метою створення нових методик її залучення до читання.
Соціальна значущість проекту «Бібліотека – Книга – Інтелект» полягає в її спрямованості на широкий загал користувачів бібліотеки, авторів та видавців книг та мультимедійних продуктів, педагогів та учнівської молоді, на всіх, хто цікавиться книгою та сучасними технологіями в освіті та культурі.
Публічні бібліотеки як Центри сімейного читання: програмно-цільове планування. За останнє десятиріччя значні тpансфоpмації відбулися і в сім’ї як особливому, унікальному соціальному інституті, який найпеpшим вводить дитину в світ духовної культури. Hеpівність можливостей, головним чином матеpіальних, пpоявляється вже з пеpших pоків життя дитини. В одних сім’ях освітою малюка займаються майже від наpодження, в інших – не займаються взагалі. Виник і збільшується пpошаpок дітей, які зовсім не ходять до школи. Тому потpібно, щоб читання, освіта спpиймалися в сім’ї, в суспільстві як один із важливих способів пеpедачі знань і досвіду поколінь, навіть як засіб досягнення додаткового матеpіального благополуччя внаслідок підвищення інтелектуального pівня, і щоб сім’я, суспільство, цеpква, школа та ЗМІ об’єднали свої зусилля в популяризації читання і формуванні культурної компетентності підростаючого покоління.
Тому багато бібліотек обирають основним напрямом своєї діяльності роботу з сім’єю. Адже установи культури залишаються одними з найважливіших складових соціальної сфери, які забезпечують культурно-виховний процес, реально взаємодіючи з дитиною, батьками та місцевою громадою. Бібліотеки завжди намагалися підвищити свій вплив на сім’ю з метою покращення умов для розвитку здібностей підростаючого покоління. У сучасному суспільстві бібліотеки стають відкритою соціально-культурною системою, в якій здійснюється діалогове міжособистісне спілкування, широка соціальна взаємодія. Сьогодні, коли економічні труднощі торкнулися кожної сім’ї, добра, розумна книга, сімейне читання повинні знову об’єднати людей, вдихнути щиру любов у часом надто заформалізовані міжлюдські взаємостосунки.
Практика показує, що співпраця сім’ї і бібліотеки стає дедалі актуальнішою і більш потрібною. Бібліотеки намагаються визначити шляхи взаємодії, форми роботи з батьківською громадою, ставлячи перед собою завдання розкриття творчого потенціалу батьків, вдосконалення сімейного виховання. Сімейному вихованню сприяє, зокрема, щорічне проведення циклів заходів до Дня матері, Міжнародного жіночого дня, Міжнародного дня сім’ї в Дубровицькій, Здолбунівській, Острозькій, Сарненській та інших ЦСПШБ. Млинівська ЦРБ презентувала виставку сімейних реліквій млинівських родин; бібліотекарі Гощанського району здійснюють інформаційну підтримку недільних шкіл при церквах тощо.
Основною метою діяльності Центрів сімейного читання має стати організація інтелектуального потенціалу книгозбірень для залучення до читання і користування бібліотеками проблемних соціальних груп, у першу чергу дітей і молоді, орієнтованих на масмедійну поп-культуру, а також молоді з девіантною поведінкою. Для цього потрібно навчити бібліотекарів сучасним технологіям роботи, підвищувати суспільний статус книги. Аби вирішити поставлені завдання, бібліотеки повинні залучити до роботи творчі сили місцевої громади, у тому числі національні культурні центри, створюючи (або модернізуючи вже існуючі) читацькі і професійні об’єднання, книжкові, літературні і художні клуби, салони, літературно-мистецькі вітальні тощо. За їх допомогою можна організувати на базі бібліотек:
1) Центри комфортного сімейного читання, у т. ч. сімейні Школи талановитого читання або Центри просування сімейного читання «Сім’я і книга».
Також у бібліотеках можна:
- створити міні-куточки для спільного читання та спілкування дітей і батьків (куточки сімейного читання);
- провести презентації кращих книг місцевих авторів, зустрічі з поетами і письменниками, книжкові спектаклі, цикли читацьких концертів, літературні конкурси та ігри, читацькі марафони, спеціальні літературні програми на місцевому радіо;
- організувати конкурси читацьких рейтингів на підставі експрес-опитувань читачів, бібліотекарів, книготорговців, студентів ВНЗ, технікумів;
- активно використовувати в роботі програми сімейного читання, а також шкільні програми читання, розроблені у співпраці з шкільними бібліотекарями та вчителями.
2) Центри розвитку спільної сімейної творчості при будинках культури, головними напрямами діяльності яких можуть стати: виїзні концерти учасників клубних формувань спільно з бібліотекарями, організація сімейних дозвіллєвих заходів в установах культури протягом «Днів сімейного відпочинку» (консультації, бесіди, ігрові, пізнавальні, концертні програми).
3) Проведення міських (районних) соціально значущих заходів спільно з будинками культури, державними та громадськими організаціями під назвою «Ми, наш район (село, місто), наша сім’я», які передбачають організацію роботи літніх відкритих вечірніх майданчиків «Відпочиваємо всією сім’єю», оздоровлення і зайнятість підлітків на базі установ культури в рамках програми «Канікули», проведення доброчинних акцій «Зробимо світ яскравішим» (допомога у впорядкуванні території), «Чуйна душа» (виїзд творчих самодіяльних колективів з концертною програмою до людей з обмеженими фізичними можливостями, людей немолодого віку в дні їх сімейних торжеств), програм «Допоможи дитині зібратися в школу» (уроки, ігри, вікторини), «Тепло наших сердець» (збирання речей, канцелярського приладдя для багатодітних і малозабезпечених сімей), «Мій район – моя сім’я» (вшанування багатодітних сімей та сімей, які гідно виховують своїх дітей).
4) Національні сімейні культурні майданчики «Світ – одна сім’я», фестивалі сімейної творчості «Міцна сім’я – міцна держава», цикл національних культурних свят «Традиції народу в традиціях сім’ї» або «Ми всі одна сім’я» в будинках культури та бібліотеках.
5) Надання соціально значущих послуг малозабезпеченим сім’ям, що передбачає: організацію роботи виїзних консультативних бригад фахівців різного профілю (психологів, медичних і педагогічних працівників, фахівців з соціальної роботи) під час проведення міських (районних) соціальних акцій; участь установ культури в реалізації міжвідомчих проектів: «Канікули», «Діти-інваліди», «Діти вулиць», «Надання допомоги літнім людям і інвалідам», планів дій соціальних служб району щодо роботи з сім’ями і дітьми, а також акцій: «Ні – наркотикам», «Світ проти куріння» та ін.
6) Створення невеликих пересувних бібліотек для подолання соціальної ізоляції проблемних і незахищених верств населення, бібліотерапевтичних програм читання в реабілітаційних і наркологічних центрах, лікарнях, будинках інвалідів, дитячих інтернатах, пенітенціарних установах тощо.
Створення сімейної бібліотеки та організація сімейного читання як засіб залучення юнацтва до книги. Сьогодні особливо гостро встає проблема створення бібліотек для сімей, у яких всі їх члени можуть підібрати літературу до душі, порадитися з психологом, поділитися з бібліотекарями своїми проблемами, подружитися з іншими сім’ями. Такі бібліотеки повинні допомогати і дітям, і батькам. І це зрозуміло: адже саме сім’я формує світосприйняття людини, спосіб її життя і ціннісні орієнтири. Виховання інтересу до книги, розвиток елементів книжкової та інформаційної культури, уміння використовувати бібліотечні фонди будуть успішними тільки за умови тісної взаємодії бібліотеки із сім’єю.
Першочерговим завданням при створенні сімейної бібліотеки є організація і комплектування бібліотечного фонду згідно вибраної спеціалізації. Із загального бібліотечного фонду потрібно виділити на окремих стелажах літературу на допомогу організації вільного читання членів сім’ї, про культуру сімейних відносин, сімейну педагогіку, психологію, у т. ч. довідкові видання. У подальшому треба здійснювати докомплектування виокремленого фонду необхідною літературою, періодичними виданнями.
Одночасно необхідно розпочати роботу з виявлення потенційних читачів сімейної бібліотеки, їх потреб, cтворити банк даних про сім’ї (молоді, багатодітні, неповні, неблагополучні, ті, що виховують дітей-інвалідів). До сімей, у яких батьки не були читачами бібліотеки, можна розіслати наступні запрошення:
«Тата і мами, бабусі і дідусі наших читачів!
Ми запрошуємо вас до бібліотеки, щоб разом подумати про читання ваших дітей, поговорити про кращі книги світової і вітчизняної літератури. Під час наших зустрічей ми намагатимемося відповісти на ваші запитання, визначити коло читання для кожної сім’ї, розповімо про чудові традиції сімейного читання, про місце книги в сучасній сім’ї, про те, як книжка, прочитана разом, допомагає подружитися із власними дітьми. Щиро сподіваємося, що книга стане членом вашої сім’ї.
Чекаємо на вас!»
Бібліотекарям бажано виступити перед батьками на шкільних зборах, провести під час класної години аналіз читання учнів, порекомендувати літературу на різні теми для дітей, а також літературу для батьків.
«Сімейний формуляр» як ефективна форма обслуговування. У рамках організації сімейного читання бібліотеці доцільно спробувати таку форму обслуговування, як сімейний читацький формуляр (СФ). Ця форма має за мету виховати у юних читачів почуття поваги і любові до батьків, надати батькам допомогу у вихованні дітей, готувати молодь до майбутнього сімейного життя, організовувати у бібліотеці заходи для дітей та їхніх батьків.
Створюючи сімейний формуляр на абонементі, працівники спочатку повинні:
- ознайомитися з досвідом роботи інших бібліотек;
- вивчити якісний склад книжкового фонду і періодичних видань;
- з’ясувати, скільки дорослих відвідує бібліотеку зі своїми дітьми, скільки дітей шкільного віку приходить у супроводі батьків.
Представникам сімей слід запропонувати відповісти на запитання анкети. Попередньо треба розробити техніку роботи з сімейним формуляром, який значно відрізняється від звичайних читацьких формулярів. Він призначений для:
- обліку читачів-членів однієї сім’ї;
- врахування виданих і повернутих видань;
- організації і аналізу читання.
Такий формуляр дозволяє звести до мінімуму затрати часу при підбитті підсумків роботи з сім’єю за день. Відмітка про читання книг окремими членами сім’ї дозволяє провести аналіз складу прочитаного, виявити коло їхніх інтересів, надає бібліотекарю додаткову можливість вплинути на формування культури читання. Сімейний формуляр відроджує одну із забутих форм обслуговування читачів – книгоношення, коли один член сім’ї може обмінювати книги і забезпечувати читання інших.
Під час запису (перереєстрації) пред’являється паспорт одного з членів сім’ї, який в майбутньому буде називатися «головним читачем» і нестиме повну відповідальність за отримані видання. До сімейного формуляра додається вкладка з інформацією про членів сім’ї, які користуються послугами абонемента (прізвище, ім’я, по батькові, рік народження, зразок підпису, засвідчений головним читачем). Номер сімейного формуляра відповідає номеру реєстраційної картки головного читача.
Усі члени сім’ї, записані в сімейному формулярі, теж реєструються в єдиній реєстраційній картотеці бібліотеки. Сімейний формуляр відрізняється кольоровою позначкою. Кожен читач, зареєстрований у формулярі, має право обмінювати книги всіх членів сім’ї. Термін, на який можна отримати літературу, визначається відповідно до «Правил користування бібліотекою».
Тим, хто читає всією сім’єю, безперечно буде цікавою література відповідної тематики:
- сім’я в сучасному світі;
- особа, суспільство, сім’я;
- молодим про шлюб;
- створи своє щастя;
- педагогіка для всіх;
- сім’я у світі і світ у сім’ї;
Читачам сільських філій можна запропонувати бібліотечні виставки: «Тепло сімейного вогнища», «Улюблені книги вашої сім’ї», «Читаємо разом», «Я+Я – моя сім’я», «Сімейна енциклопедія», «Від А до Я» тощо. Можна оформити тематичні полички: «У сім’ї росте дитина», «Почитаємо разом з мамою» та виставити на них різноманітну психолого-педагогічну літературу з рекомендаціями, а також художні, науково-популярні видання. Ці читачі можуть користуватися перевагами в отриманні книг із книгосховища, їм першочергово можуть видаватися друковані видання з позначкою «Ц» (цінне), вони мають право брати до 10 – 12 книжок на всю сім’ю.
Продовжуючи роботу з сім’ями в бібліотеці, можна здійснювати подальше вивчення читацьких інтересів, організовувати виставки сімейної творчості, популяризувати літературу, що підвищує культуру сімейних відносин, проводити конкурси сімейних читацьких формулярів з визначенням родини, яка найбільше читала протягом року.
Організація клубів та Днів сімейного читання. Традиційними для бібліотек повинні стати Дні сімейного читання та клуби сімейного читання як досить дієві комунікативно-дозвіллєві форми масової роботи, в рамках яких проходитимуть вікторини, конкурси, ігри, оформлятимуться бібліотечні виставки: «А ці книги прочитала сім’я (вказується прізвище) за рік», «Улюблені книги сім’ї (вказується прізвище)». Повинна викликати інтерес комплексна книжкова виставка «Передай добро по колу». На полиці «Поговоримо про наших дітей» може бути представлена література з педагогіки виховання, сімейної медицини; на полиці «В очікуванні друга» – література для дівчаток-підлітків; на полиці «Сила сильних» – для хлопчиків-підлітків. Популярним може стати сімейний конкурс «Тато, мама, я – читаюча сім’я» Питання для цього конкурсу підбираються залежно від складу учасників. Журі оцінює відповіді і визначає сім’ю-переможницю. Активним учасникам вручаються книги-призи. За висновками конкурсу готується інформаційний плакат «Тато, мама, я – читаюча сім’я», на якому зазначаються призвища сімей, що найбільше читали протягом року.