2 (26) 2008 Київ 2008
| Вид материала | Документы |
- До сторіччя з часу написання роботи В.І. Леніна «Матеріалізм І емпіріокритицизм» Матеріали, 4497.2kb.
- Спадщина А. С. Макаренка І педагогічні пріоритети сучасності: 1991 2008 рр. (до 120-річчя, 1884.28kb.
- Правила приема в башкирский государственный, 469.07kb.
- Матеріали круглого столу київ, 12 грудня 2007 року київ 2008, 1598.86kb.
- Актуальные проблемы формирования личности врача у студентов-медиков: материалы уш межд, 43.58kb.
- Изменения в части второй нк рф, вступившие в силу с 01. 01. 2009 г внесены Федеральными, 941.55kb.
- Ю. Е. Скрыльник // Живые объекты в условиях антропогенного пресса: Х международной, 54.1kb.
- Материалы студенческой научной конференции 23 апреля 2008 г г. Екатеринбург, Россия, 1681.38kb.
- У м. Києві Податковий кредит на навчання актуальні питання для студентів 2008 року, 48.13kb.
- Положение о Федеральном агентстве воздушного транспорта, 156.28kb.
З досвіду роботи
Діяльність обласної бібліотеки для юнацтва на допомогу професійному самовизначенню молоді: огляд роботи
C. Аладжальян, директор,
Л. Агоян, психолог Луганської ОЮБ
«Якщо Ви вдало виберете
працю і вкладете в неї душу,
то щастя вас саме відшукає»
К. Д. Ушинський
Життя кожної людини складається з безлічі виборів. Як серйозних, від яких залежить майбутнє, так і повсякденних, побутових. Вибір майбутньої професії, мабуть, можна вважати одним із найскладніших.
Значна частина юності витрачається на підготовку до діяльності, якою людина займатиметься все життя. Саме у цьому віці виникають питання професійного самовизначення: «Ким бути?»; «Куди піти вчитись?»
Отже, юнак або дівчина опиняються у соціальній ситуації вибору життєвого шляху. Ті, хто вдало пройшов через пошуки та сумніви, зазвичай стають незалежними особистостями, з творчим ставленням до справи, мають гнучке мислення, яке дозволяє приймати самостійні рішення у складних ситуаціях.
Суттю професійного самовизначення є самостійне та усвідомлене знаходження особистісного змісту у конкретній роботі, трудовій діяльності чи в усій життєдіяльності, яка розгортається в конкретній культурно-історичній ситуації. Підсумком професійного самовизначення є вибір старшокласником професії, що відповідає його особистим інтересам. Для правильного професійного вибору необхідно мати певні задатки, а саме: вміння аналізувати, порівнювати, генерувати ідеї, висувати гіпотези, переносити у нові ситуації знання та навички, критично мислити, здійснювати самоорганізацію та самоконтроль.
Дослідження останнього часу свідчать про те, що школярі за наявності у місті достатньо великої кількості навчальних закладів вагаються у виборі місця навчання. Це відбувається як внаслідок незавершеної профорієнтаційної роботи (школярі не знають, яка спеціальність їм підходить більш за все), так і внаслідок відсутності інформації про навчальні заклади. З метою заповнення цих інформаційних лакун на сайті бібліотеки створено рубрику на допомогу профорієнтуванню «Твій вибір», у якій містяться посилання на веб-сторінки навчальних закладів міста Луганська та області. Досвід проведення профорієнтаційних занять у випускних класах доводить необхідність початку такої роботи у більш ранньому віці.
Як показує аналіз реальних життєвих ситуацій, більшість випускників не мають чіткої життєвої перспективи, понад 30 % з них перебувають у стані стресу, однією із причин якого є почуття соціальної незахищеності. Понад половина випускників вищих та середніх спеціальних навчальних закладів останнім часом виявляються незатребуваними підприємствами та організаціями, вимушені працювати не за спеціальністю.
У світі накопичено багатий досвід з проблем профорієнтації. Випереджальна професійна орієнтація спрямована на оптимізацію професійного самовизначення молодої людини у відповідності до її бажань, здібностей, уподобань та індивідуальних особливостей, скоригованих з урахуванням умов та суспільних потреб, що існують на ринку праці.
Постійно змінна структура економіки, численні перетворення, які відбуваються у суспільстві, ведуть до зміни складових професій, вимог що вони висувають до людини. Сучасному суспільству потрібні люди, здатні до саморозвитку, самоорганізації.
Дані соціологічних досліджень свідчать про недостатній розвиток цих якостей у сучасних молодих людей. Зокрема, 30 % опитаних здійснюють свій професійний вибір під впливом випадкових факторів, прикладу друзів; 17 % дослухаються до порад батьків; 10 % приймають рішення під впливом реклами; 40 % мають нечітке уявлення про особливості обраної професії.
Не останню роль в усвідомленому виборі професії відіграють:
– інформованість про світ професій;
– знання своїх особистих якостей;
– вміння співвідносити особисті якості з вимогами, які ставить професія до людини.
На жаль, не кожен учень може самостійно розібратися у собі, визначити свої уподобання, особисті якості. Наше завдання –допомогти виявити його професійні уподобання, здібності та професійно самовизначитись.
Актуальність цієї проблеми зумовила розробку обласною бібліотекою для юнацтва профорієнтаційної програми «Перспектива», яка здійснюється вже понад 10 років. Протягом зазначеного періоду бібліотекою накопичено достатній досвід роботи у цьому напрямку.
Програма «Перспектива» коригувалася та доповнювалася згідно сучасних вимог на підставі даних соціологічних досліджень, які проводились відділом маркетингу бібліотеки. Так, упродовж чотирьох років у рамках програми функціонувала «Школа активного професійного орієнтування». Заняття проходили за програмою «Зроби правильний вибір» (авторська розробка провідного соціолога, психолога за фахом О. Тернової). Бесіди, тренінги, уроки діагностики, рольові ігри – ось далеко не повний перелік форм та методів роботи школи. За рік проведено близько 50 занять. Досвід роботи розглядався та презентувався на міських та районних семінарах.
Мета програми – сприяння професійному самовизначенню та соціально-трудовій адаптації молоді.
Завдання програми:
– організація інформаційно-просвітньої діяльності з питань профорієнтації, працевлаштування та профадаптації;
– вивчення соціально-психологічних особливостей профорієнтації молоді;
– співпраця з організаціями, зацікавленими у вирішенні проблем професійного самовизначення та працевлаштування молоді;
– методичне забезпечення бібліотек, що працюють з юнацтвом з питань профорієнтації.
Програма спрямована на:
– активізацію процесу самопізнання та актуалізацію потреби у самовдосконаленні;
– формування системи знань учнів про зміст та структуру світу професій, вміння самостійно аналізувати вимоги соціального середовища до професіонала на ринку праці;
– ознайомлення учнів зі способами та методами прийняття рішень щодо вибору майбутньої професії; забезпечення їх практичним досвідом пошуку необхідної інформації.
Напрямки роботи:
1. Профорієнтаційна робота – знайомство з сучасним світом професій, їх значенням у суспільстві, соціальним престижем, технікою, що застосовується для реалізації професійних завдань, методами оволодіння тією чи іншою спеціальністю, а також із вимогами, які висуває професія до людини.
2. Працевлаштування – інформування про стан ринку праці, потреби області у кадрах, можливості працевлаштування, про діяльність служб зайнятості населення.
3. Профадаптація – психологічна підтримка молодих спеціалістів, поширення досвіду, розкриття секретів майстерності.
Форми та методи профорієнтаційної роботи:
– зустрічі зі спеціалістами;
– перегляд та обговорення телевізійних передач;
– виставки кращого досвіду;
– екскурсії на підприємства та до навчальних закладів;
– інформаційні уроки для учнів 6 – 9 класів (теоретичні та практичні аспекти підготовки до майбутньої професії, використання методів бесіди, розповіді, диспуту, гри, написання творів, рефератів тощо).
Програма «Перспектива» складається з трьох взаємопов’язаних блоків.
Перший блок. На цьому етапі ми проводимо бесіди, під час яких розглядаються питання профорієнтації. На заняттях розкриваються поняття «професія», «спеціальність» «кваліфікація» тощо. Учням надається інформація про якості, необхідні для різних спеціальностей, про індивідуальні відмінності між людьми і їх вплив на вибір професії.
Однією з цікавих форм роботи, яку ми використовуємо, є презентація професії або Дні професії. Ми тісно співпрацюємо з Луганським обласним коледжем культури та мистецтв. На базі бібліотеки вони презентували свої спеціальності. Так, студенти відділення хореографії та музики не тільки розповіли про свої професії, але й представили їх мовою танцю та музики. Студенти художнього відділення презентували професію фотохудожника (було підготовлено виставку фотографій студентів та викладачів коледжу); студенти художньо-промислового училища – спеціальності модельєра, закрійника, дизайнера. Під час заходу демонструвалися костюми та вироби, виготовлені студентами власноруч. Завдяки такій формі роботи присутні випускники шкіл мали можливість не тільки почути, а й побачити, чим займаються фахівці тих чи інших професій. Презентації професій проходять у нас щомісячно.
Ще одна форма профорієнтаційної роботи, яку ми активно застосовуємо, – це творчі конкурси фотоетюдів та малюнків про професії, літературних, дизайнерських робіт тощо.
Діяльність учнів під час конкурсів відрізняє творчий підхід до вирішення проблем професійного самовизначення. Різноманітність конкурсних завдань дає можливість учням проявити себе, розкрити власні можливості та здібності.
На базі бібліотеки систематично проводяться засідання методичних об’єднань вчителів-предметників шкіл м. Луганська. Так, на семінарі-практикумі «Система профорієнтаційної роботи у школі» психолог бібліотеки презентував профорієнтаційну програму «Перспектива», а також здійснив огляд нової літератури з питань профорієнтації на традиційних та мультимедійних носіях інформації.
Другий блок, діагностичний. На цьому етапі ми використовуємо комплекс психологічних методик, за допомогою яких визначаємо індивідуальні якості підлітка.
Тестування дає підлітку можливість оцінити себе за допомогою конкретних питань і дозволяє дослідникам зібрати діагностичну інформацію про окремі властивості особистості у відносно короткий термін, сприяє складанню плану подальших занять.
За допомогою психодіагностичних процедур вимірюються такі якості особистості, як: психофізіологічні (психічні та поведінкові прояви основних особливостей нервової системи); мотиваційні (особистісні уподобання і інтереси, пов’язані з вибором професії); характерологічні (риси характеру, які визначаються у системі ставлень особистості до діяльності, інших людей, до себе, до майбутньої професії); емоційно-вольові (типовий для особистості емоційний стан, а також можливість вольової регуляції діяльності); соціально-психологічні (комунікативні властивості особистості, необхідні для взаємодії з іншими людьми).
Найпопулярнішим з усіх діагностичних засобів на сьогодні є диференційно-діагностичний опитувальник (ДДО) Є. Климова, який дозволяє провести експрес-діагностику та швидко отримати необхідну інформацію.
Третій блок, навчально-практичний. Одним із методів, які дають можливість цікаво та результативно провести профорієнтаційну роботу з формування професійного самовизначення підлітка, є гра.
Профорієнтаційна гра – це модель процесу професійного та життєвого самовизначення людини. Тому навчально-практичний блок містить комплекси ігрових методик, спрямованих на активізацію професійного самовизначення. Заняття проходять в ігровій, невимушеній формі. Учні досліджують власні професійні якості, засвоюють уміння аналізувати професії, зосереджуватися на самоаналізі.
Така діяльність спрямована на формування в них адекватного самооцінювання та прагнення самовдосконалюватися у відповідності до вимог майбутньої професії. На наш погляд, ігрові методи є дуже ефективними у роботі з учнівською молоддю, оскільки викликають в неї зацікавленість відповідною проблематикою. Вчителі розповідають, що навіть після занять підлітки продовжують грати у запропоновані ігри дорогою додому.
Обов’язковою умовою реалізації програми «Перспектива» є активізація профорієнтаційної діяльності учня, формування у нього прагнення до саморозвитку, самовдосконалення.
Окрім групових форм роботи, ми також проводимо індивідуальні консультації читачів з питань професійного самовизначення. Під час консультацій комплексно та глибоко вивчаються індивідуальні особливості читача: його інтереси, прагнення, стан здоров’я та фізичного розвитку, увага.
Для цього використовується профорієнтаційне тестування, ознайомлення з професіограмами, підбираються бібліографічні джерела інформації, що дозволяє ознайомити суб’єкта тестування зі світом професій. На підставі отриманих даних психолог консультує молодих людей, надає їм професійну інформацію.
Важливим фактором правильного вибору є врахування учнем своїх індивідуальних можливостей та тих обмежень, що накладають стан здоров’я, особливості психіки та інше. Кожний учень – це особистість зі своїми індивідуальними особливостями, тому у своїй роботі ми намагаємося забезпечити диференційований підхід.
Нашими партнерами у реалізації програми «Перспектива» є Луганський обласний центр зайнятості населення, Луганський обласний молодіжний центр праці та навчальні заклади м. Луганська. Два рази на рік фахівці центру зайнятості проводять для старшокласників профконсультації про стан ринку праці, сучасні професії, потреби міста у кадрах. Спільно з центром зайнятості систематично проводяться ярмарки професій, Дні профорієнтації. Крім того, видається рекламна продукція (буклети, листівки, відеоролики), вийшов у світ планшет «Барометр професій», який складається з чотирьох розділів. У ньому знайшли відбиття актуальні та неактуальні сьогодні професії. Ці матеріали доповнюють постійні фонди бібліотеки і виставку «Вибір життєвого шляху». Регулярно організуються зустрічі з керівниками фірм, банків та промислових підприємств.
Позитивні результати у профорієнтаційній діяльності бібліотеки дає також співпраця з зацікавленими організаціями.
За кордоном
Епоха «Гугла»: як змінюються бібліотеки і бібліотекарі
М. Регальдо, Дж. Чиразелла, бібліотекарі-бібліографи бібліотеки Бруклінського коледжу (США)
Як і всі організми й організації, бібліотекарі й бібліотеки розвиваються, адаптуючись до змін та вимог свого середовища. Бібліотечна справа не може не пристосовуватися до технічних змін на шляху від давніх сувоїв і середньовічних кодексів до сучасних текстів он-лайн. Попри це, незважаючи на багатовікову еволюцію, у діяльності бібліотекарів і місії бібліотек зберігаються певні константи.
Зміни в бібліотеках особливо пришвидшилися після впровадження комп’ютерів, а найважливішою подією останнього часу став початок епохи «Гугла». Про нього сповістило створення в 1998 р. пошукової машини «Гугл», яку відрізняв простий у користуванні інтерфейс і зручна організація результатів пошуку; у подальшому «Гугл» досить швидко вийшов за рамки початкової сфери свого використання, миттєво з’явилося багато інших інструментів, які працюють у режимі он-лайн і, подібно до «Гугла», викликають у користувачів позитивні емоції, швидко надають послуги, адекватно реагують на поведінку користувачів.
До необхідності користування інструментами епохи «Гугла» для досліджень та інших видів діяльності бібліотекарі пристосувалися в три головних способи:
- звертаючись до цих інструментів,
- створюючи та вдосконалюючи бібліотечні інструменти,
- ураховуючи соціально-педагогічні наслідки звернення до них.
Коротко зупинімося на кожному з цих способів.
По-перше, бібліотекарі отримують користь від можливостей, що їх надають інструменти епохи «Гугла» для оптимізації робочого навантаження і покращення бібліотечних послуг. Зокрема, ці можливості створюють умови для більш ефективного обслуговування користувачів, оцінки та вдосконалення веб-сайтів бібліотек, вирішення заплутаних проблем бібліографічного пошуку.
По-друге, бібліотекарі адаптуються до того, що в епоху «Гугла», обслуговуючи користувачів, вони мають керуватися, у першу чергу, їхніми очікуваннями. Це стосується суто технічних проблем розподілу комп’ютерних ресурсів і відображення даних, а також використання функції Google Book Search для пошуку в електронних каталогах і функцій Alert і RSS для обслуговування користувачів з особливими потребами.
По-третє, в епоху «Гугла» бібліотекарі змінюють свої погляди на інформаційну грамотність і соціальний вплив. Настання епохи «Гугла», безумовно, створює сприятливі умови для стимулювання бібліотекарями підвищення рівня інформаційної грамотності користувачів. Крім того, характерні для епохи «Гугла» багатство й різноманітність «новинних» сайтів впливають на докорінну зміну визначення поняття «соціальний вплив».
Нові можливості, що виникають в епоху «Гугла», не тільки сприяють задоволенню потреб користувачів, але й змінюють характер фахового вдосконалення бібліотекарів, які починають активно впливати на зміни життєвих позицій відвідувачів бібліотек, а не просто пересувати книги на полицях.
Професія: бібліотекар
Бібліотекар – це покликання душі
О. Бабуцька, випускниця Тульчинського училища культури
(Вінницька обл.)
Всі ми, студенти, не один раз бували в бібліотеці. Без неї просто не обійтися: комусь треба підготуватися до семінару, комусь написати курсову, а комусь просто взяти книжку й почитати на дозвіллі. Але майже ніхто з нас, напевне, не задумувався про людей, що тут працюють. Що їх тримає в бібліотеці? Тим більше – в наш нестабільний час!
Ще зовсім недавно я сиділа за шкільною партою, малювала в зошиті прекрасних дам і дивилась у вікно, уявляючи своє майбутнє. А зараз навчаюсь на ІІІ курсі в Тульчинському училищі культури за спеціальністю «Бібліотечна справа». У шкільні роки професія «бібліотекар» асоціювалася в моїй свідомості з «витиранням пилюки з книжок», я не розуміла, чому люди вибирають цю непросту й непрестижну в наш час спеціальність, заробітна платня в якій більше нагадує допомогу з безробіття.
Викладачі училища з натхненням розповідали про бібліотеку, про складнощі і привабливість бібліотечної професії. Крім бібліотечних дисциплін, я вивчала й інші дуже цікаві предмети, без яких сучасному бібліотекарю не обійтися: менеджмент, діловодство, правознавство, комп’ютерні технології тощо. І я зрозуміла, що не все так просто, як здається. Бібліотекарем треба стати в душі. Треба бачити в цьому своє покликання. Та й бібліотеки зараз інші, ніж раніше, – вони стали центрами інформаційної підтримки громадян у регіоні.
Про те, що таке бібліотека, чим вона живе, я дізналася по-справжньому лише тоді, коли приїхала на практику до Вінницької обласної бібліотеки для юнацтва. У перший день мене повели на екскурсію, розповіли про напрямки діяльності книгозбірні, познайомили з роботою відділів, їх співробітниками, показали фонд – головне багатство бібліотеки. Я побачила, що бібліотекарю доводиться проявляти свої здібності вже під час його розстановки, адже на невеличкій площі полиці повинно розміститися дуже багато видань.
Наступного дня я спробувала працювати в читальній залі на видачі літератури. Мене вчили, що співробітник, який видає документи, – це обличчя бібліотеки, і я старалася зі всіх сил. Не думала, що з першого разу потрібну книжку буде так важко знайти. Здавалося, що я шукаю її цілу вічність, й читачі мене не дочекаються. До кінця дня ноги гуділи, але йти додому не хотілося: я ввійшла в смак, і тепер усе виходило! За деякий час я вже почала ефективніше працювати, як не дивно, перестала червоніти, коли читачі мене про щось запитували. Робота так мені сподобалася, що я не могла дочекатися наступного дня, коли знову прийду до бібліотеки, до читачів. Ніколи не уявляла, що це так затягує.
Потім мене перевели стажуватися до відділу інформаційно-бібліографічної роботи, де я робила описи журнальних статей і розставляла картки у картотеці. Коли доходиш до їх розстановки, то розумієш: «Я знаю тільки те, що нічого не знаю!». Повністю згідна з керівником практики, заступником директора бібліотеки Оксаною Володимирівною Мундир, яка сказала, що це глибоко інтелектуальна і дуже цікава праця.
Спробувала я свої сили і на абонементі, в книгосховищі, відділі періодики – і скрізь доводилося осягати тонкощі професії. Я бачила, з якою любов’ю, відданістю співробітники ставляться до своєї справи. «Як дивно, – думала я. – Адже, по суті, мене випадково занесло до бібліотеки, але як тепер важко, навіть неможливо, буде з неї піти!»
Я дуже щаслива, що потрапила на практику саме до цієї бібліотеки, а попереду нас чекає інша практика – практика довжиною в життя.
Чи маю право?
Порядок отримання молодіжного житлового кредитування та часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків1
В. Паянок, методист ДБУ для юнацтва
Відповідно до п. 16 «Положення про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла» вiд 29.05.2001 р. № 584 (далі Положення № 584), кредит надається терміном до 30 років з дати укладення кредитної угоди (якщо цей термін збігає до досягнення старшим з подружжя пенсійного віку).
Умови отримання пільгового кредиту. Для отримання пільгового кредиту повинні виконуватися наступні умови:
- перебування кандитата на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;
- підтвердження платоспроможності;
- внесення кандидатом на особистий рахунок не менше ніж 6 % вартості житла (п. 17 Положення № 584).
Рішення про надання кредиту ухвалюється управлінням регіонального Фонду кредитування протягом одного місяця за наявності кредитних ресурсів (п. 19 Положення № 584).
Документальне підтвердження встановлених Положенням № 584 критеріїв є обов’язком кандидата.
Відповідно до абзацу 3 п. 2 Указу Президента України «Про заходи щодо поліпшення становища багатодітних сімей» від 12.11.1999 р. № 1460, при наданні пільгових довготермінових кредитів на будівництво (реконструкцію) або придбання житла молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам перевага надається багатодітним.
Розмір кредиту на придбання житла визначається з норми 21 кв. м. загальної площі житла на одного члена сім’ї та додатково 20 кв. м. на сім’ю (п. 20 Положення № 584).
Якщо фінансування будівництва (реконструкції) житла здійснюється поетапно, сума кредиту може уточнюватися відповідно до змін вартості 1 кв. м. житла на час введення в експлуатацію (п. 21 Положення № 584).
Умови набуття позичальником права власності на придбане за рахунок кредиту житло визначаються кредитною угодою (п. 39 Положення № 584).
Витрати, пов’язані з оформленням документації на право власності та нотаріальним посвідченням, здійснюються за рахунок позичальника (п. 40, п. 41 Положення № 584).
Відповідно до п. 3 Інструкції «Про визначення термінів погашення пільгових довготермінових кредитів, наданих молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на придбання житла» від 21.07.2003 р. № 195 (далі Інструкція № 195), термін погашення розраховується у кварталах (п. 3 Інструкції № 195).
Розмір кредиту визначається залежно від вартості площі житла (в межах нормативної) і з урахуванням розміру першого внеску позичальника (п. 4 Інструкції № 195).