Програми реформ та розвитку сільського господарства україни

Вид материалаДокументы

Содержание


Визнати, що Україна – Аграрна країна
Апарат державного управління сільськогосподарською галуззю
Система установ Національної Академії Аграрних наук
Система аграрного бізнесу (сільськогосподарського виробництва).
Рейтинг необхідності державної участі
Молочне скотарство
Подобный материал:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   21

Додаток 5.

НАЕР: Україна не використала 3 млрд грн, отримані за Кіотським протоколом у 2009 р.

17.03.2010 14:10

Україна не використала 3 млрд грн, отримані за Кіотським протоколом у 2009 р.

"Це так звані "зелені інвестиції". Ми не можемо ці кошти використати як завгодно. Ми повинні ці кошти вкласти в енергозберігаючі програми таким чином, щоб рівень викидів зменшився на відповідну величину. Тобто, наприклад, продали 1 млн т викидів СО2 за 10 млн євро, наприклад, вклали ці кошти в енергозберігаючі проекти таким чином, щоб за термін життєвого циклу проекту зменшити викиди СО2 як мінімум на 1 млн т",- сказав С.Єрмілов.

Він також повідомив, що проекти енергозбереження під кошти Кіотського протоколу має схвалити Японія, адже саме ця країна купила квоту. При цьому С.Єрмілов додав, що в минулому році жоден проект японцям не сподобався. В НАЕР сподіваються, що цього року знайдуться кошти з бюджету, і агентство спільно з профільними міністерствами підготує якісні проекти енергозбереження.


Додаток 6.1.1.

Алгоритм розподілення витратної частини бюджету

Фінансування програми є найбільш важливим інструментом управління розвитком сільського господарства.

Від того, як організоване фінансування, залежить ефективність впливу держави на участь аграрного бізнесу в реалізації Комплексної Державної програми реформування та розвитку сільського господарства України. Для цього розподілення та використання витратної частини бюджету має відбуватися на основі:
          • прозорості планування та порядку використання фінансових ресурсів;
          • відповідності пропорцій в фінансуванні інструментів рейтингу пріоритетів статей (галузей, інструментів, заходів) Комплексної Державної програми реформування та розвитку сільського господарства України;
          • систематичного узгодження пропорцій та об’ємів фінансування з темпами та станом змін в галузях сільського господарства та ефективністю дії застосовуваних інструментів;
          • дотриманню встановлених пропорцій в алгоритмі фінансування не залежно від обсягів коштів, що спрямовуються в рамках Державного бюджету на сільське господарство.


      1. Визнати, що Україна – Аграрна країна. Реформування сільського господарства – важливіший пріоритет. У відповідності до цього – норматив виділення коштів на сільськогосподарську галузь 7-10% від загальної суми видатків держбюджету. Інакше визнати, що сільське господарство - не пріоритетна галузь в Україні.


      1. Розподілення та спрямування доступних ресурсів Державного бюджету шляхом визначення пріоритетів на протязі всього терміну реалізації Комплексної Державної програми реформування та розвитку сільського господарства України – одна з базових задач Міністерства Аграрної політики України. Визначення пріоритетів та пропорцій спрямування фінансових ресурсів має відбуватись на основі постійного моніторингу змін, що відбуваються в ключових галузях сільськогосподарського виробництва та темпів цих змін, аналізу ефективності дії державних інструментів у взаємозв’язку з впровадженням змін в інших політиках, суміжних галузях, системі забезпечення сільськогосподарської галузі.


      1. Видатки з загального фонду бюджету сільського господарства спрямовуються у відношенні 40% : 60% на безповоротне фінансування потреб сільськогосподарського комплексу та на наповнення коштами (такими, що повертаються) Агрофінфонду та «Агрофінлізингу». Такі пропорції застосовуються в перший рік реалізації програми. Ціль – наповнити коштами Агрофінфонд та «Агрофінлізинг». В подальшому, використовуючи ці інструменти, стане можливим мінімізувати безповоротне фінансування сільськогосподарських підприємств за рахунок поворотного фінансування. Таким чином буде скорочено навантаження на видаткову частину Державного бюджету, зменшені ризики недофінансування сільськогосподарської галузі та створені сприятливі умови для поступового зменшення залежності аграрного бізнесу від бюджетних дотацій та субсидій. В подальші роки ці пропорції мають змінюватись.


      1. Спрямування на наповнення коштами Агрофінфонду та «Агрофінлізингу» з загального фонду Державного бюджету відбувається у співвідношенні 50% : 50% виходячи з того, що:
          • Щорічно доступні кошти в Агрофінфонді та «Агрофінлізингу» складаються з коштів, які надходять з загального фонду Держбюджету та коштів, що повертаються до спеціального фонду.
          • Агрофінфонд в абсолютних об’ємах потребує більше коштів, ніж «Агрофінлізинг», але повернення коштів в «Агрофінлізингу» відбувається довше (відповідно до строків лізингових угод), ніж в Агрофінфонді (не більше календарного року), тому темп наповнення доступними для використання коштами у них різний.


      1. Кошти, спрямовані на безповоротне фінансування, розподіляються між Апаратом державного управління сільськогосподарською галуззю (5%), системою установ Національної Академії Аграрних наук (10%), системою закладів аграрної освіти (15%) та системою аграрного бізнесу (сільськогосподарського виробництва) (70%). Таким чином будуть розподілені пріоритети держави в сільськогосподарській галузі.

Відповідно до цієї Комплексної Державної програми реформування та розвитку сільського господарства України на перший рік встановлюються такі напрямки та нормативи фінансування:


        1. Апарат державного управління сільськогосподарською галуззю – після перегляду функцій на всіх рівнях управління, спрощення структури та зменшення чисельності держслужбовців по всій вертикалі державного управління, впровадження конкурсної системи прийняття на державну службу та прийняття держслужбовцями відповідальності за конкретні ланки реалізації Комплексної Державної програми реформування та розвитку сільського господарства України, встановити нормативи витрат на забезпечення системи державного управління сільськогосподарською галуззю.


        1. Система установ Національної Академії Аграрних наук – за умови, що 60% коштів буде спрямовано на дослідницькі роботи, а 40% - на роботи з впровадження та поставивши при цьому завдання:
          • Скоротити:
  • кількість наукових установ та науковців;
  • кількість тем досліджень.
          • Збільшити:
  • фінансування кожної робочої теми досліджень;
  • рівень заробітної плати працюючих науковців та персоналу наукових установ.
  • 50% коштів спрямувати на теми, затверджені МінАПУ за поданням сільгоспвиробників;
  • 30% коштів спрямувати на теми, запропоновані НААН та затверджені МінАПУ на підставі їх відповідності потребам Комплексної Державної програми розвитку сільського господарства;
  • 20% коштів спрямувати на теми, визначеними НААН як перспективні, або пов’язані з проведенням фундаментальних досліджень.


        1. Система закладів аграрної освіти – за умови, що 30% буде спрямовано на практичні форми навчання, а 70% - на аудиторні теоретичні форми навчання та поставивши при цьому завдання:
          • Скоротити кількість навчальних закладів та кількість студентів (учнів) у відповідності до реальної потреби сільгосппідприємств.
          • Розробити нову програму навчання у відповідності до вимог новітніх ресурсозберігаючих технологій, що впроваджуватимуться у відповідності до Комплексної Державної програми реформування та розвитку сільського господарства України.
          • Збільшити мінімум в 3 рази кількість коштів в розрахунку на навчання одного студента, залучивши до процесу навчання закордонних фахівців, що обізнані та мають практичний досвід застосування новітніх технологій у відповідності до Комплексної Державної програми реформування та розвитку сільського господарства України.
          • Скоротити кількість викладачів, залишивши тих, хто готовий в короткі строки інтенсивно перенавчатися за новими програмами з отриманням практичного досвіду в передових господарствах, що працюють за новітніми технологіями.
          • Збільшити мінімум в 2 рази рівень заробітної плати викладачів.
          • Визначити перелік базових господарств для практичного навчання студентів, відпрацювати умови співпраці з ними.


        • 70% коштів спрямувати на навчання студентів;
        • 10% коштів спрямувати на перепідготовку викладачів;
        • 20% коштів спрямувати на перепідготовку діючих фахівців сільгосппідприємств (першочергово тих, що здійснюють технологічне переоснащення у відповідності до Комплексної Державної програми реформування та розвитку сільського господарства України).


        1. Система аграрного бізнесу (сільськогосподарського виробництва).

Спочатку треба визначитись, який об’єм коштів має бути спрямований на фінансове забезпечення виконання прийнятих раніше зобов’язань Держави перед сільгоспвиробниками (наприклад, зобов’язання по здешевленню відсотків за кредитами). На таку суму має бути зменшені визначені в п.4. спрямування на розвиток аграрного бізнесу.

Після цього необхідно, визначивши пріоритети між ключовими галузями сільського господарства, встановити нормативи розподілення бюджетних коштів між ними.

Визначення пріоритетів між ключовими галузями сільського господарства здійснюється з урахуванням бізнесової (інвестиційної) привабливості галузі за показниками:
          • Співвідношення основних та оборотних коштів в бізнесі;
          • Залежність економічної ефективності бізнесу від розміру виробництва;
          • Кількість обертів (обігових коштів) на рік.

Чим більш приваблива для бізнесу галузь, тим менше прямої участі держави в ній повинно бути. Разом з тим, слід враховувати, що є галузі, які в технологічному плані виконують забезпечуючу функцію для інших галузей, а тому потребують першочергового та прискореного реформування та розвитку. Це стосується рослинництва, яке створює кормову базу для свинарства та птахівництва. Тому рейтинг галузей сільськогосподарського виробництва за критеріями необхідності участі держави в реформуванні виглядає наступним чином.

Бізнес

Основні/ оборотні

Ефект розміру

Кількість обертів на рік

Рейтинг інвестиційної привабливості

Рейтинг необхідності державної участі

Фінансування

ПТАХІВНИЦТВО

1 : 1,5

1 : 0,8

9

1

4

0%

СВИНАРСТВО

1 : 2,8

1 : 0,8

2,5

2

3

10%

РОСЛИННИЦТВО

1 : 0,7

1 : 0,75

1

3

1

70%

МОЛОЧНЕ СКОТАРСТВО

4 : 1

1 : 0,5

0,7

4

2

20%