1. На Житомирщині службовці завдали збитки державі на понад 345 тис грн

Вид материалаДокументы

Содержание


1. 7. Українські деревообробники вкрай занепокоєні загостренням кризових явищ в галузі
Федерация работодателей Украины, 26.11.2010
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   118

1. 7. Українські деревообробники вкрай занепокоєні загостренням кризових явищ в галузі


27/11/2010 - 167 перегл.



ссылка скрыта

До Федерації роботодавців України вкотре звернулося Всеукраїнське галузеве об’єднання організацій роботодавців деревопереробної галузі. Українські деревообробники вкрай занепокоєні загостренням кризових явищ в галузі, спричинених фінансово-економічною кризою 2008-2009 рр. Сьогодні без перебільшення можна говорити про те, що майбутнє розвитку національної деревообробної галузі знаходиться під загрозою через дію низки негативних факторів, головний з яких – нестача стратегічної сировини – деревини цінних твердолистяних порід, таких як дуб, бук та ясень.

Федерація вже направила листа до Прем’єр-міністра України Миколи Азарова з проханням звернути особисту увагу Прем’єра на проблеми українських деревообробників та вжити низку системних заходів, спрямованих на захист інтересів галузі й забезпечення її подальшого сталого розвитку.

Загальний тяжкий стан галузі характеризують наступні дані. Протягом 2008-2009 років загальний обсяг оброблення деревини та виробництва виробів з деревини (без меблів) в Україні зменшився більш як на 50%. За підсумками 2009 року частка обробки деревини та виробництва виробів з неї (без меблів) в загальному обсязі виробництва промисловості знизилася до 0,7%. Це найнижчий показник, починаючи з 2003 року. Тяжкі наслідки економічної кризи, які підсилились недбайливим відношенням попереднього уряду до проблем деревообробної галузі протягом 2008-2009 рр. призвели до банкрутства сотен деревообробних підприємств. Як наслідок – тисячі висококваліфікованих робітників залишились безробітними. Особливо прикро, що частина з них виїхали за кордон, і зараз працюють на благо економік інших країн світу.

Головною проблемою української деревообробної промисловості залишається забезпечення підприємств сировиною – деревиною. В Україні використовується абсолютно весь природний річний приріст деревини – близько 14 млн. куб. м у рік. Щорічно вітчизняним деревообробникам не вистачає близько 200-300 тис. куб. м лісу. До того ж, досі зберігається монополія держлісгоспів на лісові ресурси, що не дозволяє ефективно реалізувати ринковий механізм проведення аукціонів на придбання деревини. Крім того, в країні продовжується ганебна практика нелегальної вирубки лісів, а також зростання обсягів її контрабанди за кордон. Сфера ж легального експорту деревини, на жаль, дуже слабко керована державою.

Особливо необхідно зазначити слабку підтримку українських деревообробників з боку держави. В Україні досі не створена Національна програма розвитку деревообробної промисловості. Завдяки цьому загальна частка деревообробної галузі в структурі ВВП України знаходиться на дуже низькому рівні – 0,8%. У Польщі, яка має практично рівне за розмірами лісне господарство, порівняно з Україною, аналогічний показник становить 8%, при майже рівних ресурсних можливостях, польська деревообробна промисловість в 10 разів потужніша за українську. Вітчизняні виробники постійно знаходяться в умовах зростаючих цін на енергоносії та матеріали. При цьому галузь характеризується значним мінімальним порогом входження в бізнес – 300-500 тис. дол. США.

Вкрай недосконалою залишається політика Державного комітету лісового господарства, основні зусилля якого зосереджені на стимулюванні експорту лісових ресурсів. Проте, деревина могла б перероблятися в Україні, тим самим стимулюючи залучення додаткових інвестицій, створення нових робочих місць та сприяти наповненню державного бюджету (за розрахунками експертів, 1 євро, вкладений в переробку деревини дає в 2-3 рази більший дохід, ніж звичайний експорт необробленої сировини).

Також на перспективи розвитку галузі негативно впливає монополія Державного комітету лісового господарства, який на сьогодні сам вирощує ліс, сам його продає й сам себе контролює. Ручне регулювання галузі в поєднанні з надмірним використанням адміністративного ресурсу (коли саме чиновники визначають кому та за якою ціною продавати деревину), неконтрольований експорт необробленої деревини та зростаючі обсяги її контрабанди – все це в сукупності призвело до появи дефіциту сировини для вітчизняних деревообробних підприємств.

Світова практика регулювання деревообробної промисловості свідчить про намагання урядів обмежити обсяги експорту необроблених лісоматеріалів. Зокрема, стратегічний партнер України – Російська Федерація вдалась до скорочення сировинного експорту через впровадження протягом 2006-2011 рр. механізму поступового підвищення експортного мита на деревину. Одночасно, з метою збільшення обсягів внутрішньої переробки круглого лісу уряд Росії впровадив нульову ставку імпортного мита на ввезення технологічного устаткування для лісопромислового комплексу. Крім того, Росія встановила спеціальний режим для компаній, що інвестують в глибоку переробку деревини. Зокрема, підтримка стратегічних інвестиційних проектів російських виробників може здійснюватися шляхом надання їм лісових ділянок без проведення конкурсу строком на 49 років. Для таких інвесторів передбачена пільгова орендна плата та можливість отримання додаткових податкових пільг. Результатом таких заходів стало зростання протягом 2007-2009 рр. обсягів експорту обробленої деревини та збільшення вартісних обсягів експорту практично по всіх позиціях.

Інший сусід України – Білорусь, також встановила обмеження на експорт необробленої деревини. Зокрема, в листопаді 2010 року президент Республіки Білорусь підписав указ „Про встановлення ставок вивізних митних зборів на лісоматеріали”, яким запроваджено мито на експорт із Білорусі необробленої деревини всіх видів в розмірі 100 євро за 1 куб. м.

Враховуючи наведені факти, українська деревообробна галузь вкрай потребує рішучої допомоги з боку уряду, йдеться у листі. На території України знаходиться 70% запасів цінної деревини твердолистяних порід колишнього СРСР. Для українських виробників – це стратегічна сировина, без якої неможливий нормальний розвиток деревообробної галузі.

В листі до Прем’єр-міністра роботодавцями також запропоновані конкретні заходи, які сьогодні в першу чергу є необхідними та невідкладними для вітчизняних деревообробників. Це зокрема:

1. Запровадження експортного мита в розмірі 100 євро за 1 куб. м на вивіз з України круглої деревини з дуба, а також на деревину з дуба, оброблену фарбою, антисептиками, креозотом або іншими консервантами.

2. Запровадження експортного мита в розмірі 100 євро за 1 куб. м на вивіз з України пилопродукції з дуба, бука та ясеня.

3. Надання українським деревообробникам пільгових кредитів для модернізації виробництва (в т.ч. через впровадження енергозберігаючих технологій), в тому числі – іноземних кредитів під гарантії уряду.

Автор: Прес-служба
Источник: ссылка скрыта