1. На Житомирщині службовці завдали збитки державі на понад 345 тис грн
| Вид материала | Документы |
Содержание1. 13. «Ніхто не буде за людей захищати їхні права, якщо вони самі цього не захочуть» Блог Олега Листопада, 29.04.2010 |
- І нформац І я про роботу дкп «Чернівціводоканал» щодо покращання фінансово-економічного, 82.8kb.
- План 399,2 тис грн., касові видатки 398,4 тис грн. Придбано обладнання та предметів, 35.76kb.
- Пояснювальна записка до районного бюджету на 2009 рік інформація про соціально-економічний, 222.07kb.
- Вознесенська міська рада миколаївської області виконавчий комітет, 166.57kb.
- Україна генічеська районна державна адміністрація херсонської області розпорядженн, 58.01kb.
- По державному миту план виконаний на 104,9 відсотка, або надійшло 45,4 тис грн по платі, 100.72kb.
- Інформація про виконання програми економічного та соціального розвитку на 2008 рік, 1191.85kb.
- Інформація про виконання програми економічного та соціального розвитку на 2010 рік, 1125.11kb.
- 1 в тому числі обсяг видатків загального фонду бюджету у сумі тис грн та видатків спеціального, 3152.82kb.
- Довідка про підсумки виконання місцевих бюджетів Кролевецького району за 2011 рік, 358.45kb.
1. 13. «Ніхто не буде за людей захищати їхні права, якщо вони самі цього не захочуть»
ссылка скрыта
Проблеми у лісовій галузі району, попри певні заходи з боку районної влади, досі актуальні. Відкритими залишаються питання прозорості діяльності лісових господарств і яким чином громади можуть захисти свої інтереси.
Про це та інше ми вирішили розпитати, так би мовити, фахівця у цій царині, журналіста-еколога Олега Листопада, який перебував у відрядженні цими днями на Жидачівщині.
За першою освітою п. Олег біолог, закінчив біологічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, за другою – журналіст. Брав активну участь у роботі низки громадсько-екологічних організацій, зокрема «Зелений світ», Київський екологічний культурний центр, «Еко-право». Свого часу працював заступником редактора у газеті «Зелений світ». Сьогодні - редактор відділу газети «Селянська правда» та співпрацює з багатьма іншими виданнями (зокрема з «Дзеркалом тижня»).
Окрім публікацій на лісову тематику, на теми екології, він досліджує якість та безпеку продуктів харчування. За словами журналіста, досі жоден український уряд, президент не потурбувався захистити народ від навали неякісних харчів. Радить споживачам, щоб хоч якось уберегти себе від неякісних продуктів, ретельніше вивчати все, що написано на упаковці.
Та на Жидачівщину Олег Листопад приїхав зовсім з іншою метою.
- Отож, п. Олеже, чим зацікавив вас наш район?
- Тут я вивчаю досвід співпраці органів місцевого самоврядування із лісопідприємствами. З приводу цього зустрічався з головою районної ради, заступником голови районної ради, заступником голови комісії у справах законності, керівниками дочірнього підприємства «Галсільліс» та Ходорівського лісництва Стрийського ДЛГ.
Досить часто люди кажуть, а що ми, мовляв, можемо вдіяти, і розводять руками. Та на прикладі Жидачівського району я бачу, що, як казав хтось із політиків: «бери влади стільки, скільки можеш її взяти». Жидачівська районна влада відважилася взяти частку відповідальності за процеси у лісовій галузі на свої плечі, прийняла низку рішень (У 2008 році на сесії затверджено резолюцію науково-практичної екологічної конференції, що відбулася того ж року. Підтримали вступ районної ради до Асоціації органів місцевого самоврядування «Євро регіон «Карпати-Україна», підтримали звернення Стрийської районної ради до комітету лісового господарства України, щодо розмежування функцій лісової охорони, заготівлі й реалізації лісопродукції та звернення до Кабінету Міністрів «Про визнання Карпат єдиною екосистемою». Авт.). Далі вже справа сільських громад скористатися цими рішеннями. Наскільки мені відомо, лісогосподарства зобов’язані інформувати громаду про те, де саме в лісі проводяться роботи, як саме, якими дорогами будуть вивозити ліс. Таким чином люди можуть вчасно, якщо бачать, що їхні права не враховано, реагувати, вимагати припинення незаконної вирубки.
- Вам вдалося довідатись, як працює цей механізм?
- У мене склалося враження, що провалена місцева ланка. Тобто естафета до громади так і не перейшла. Люди досі не розуміють, що ніхто за руку їх вести не буде. Цікавою була для мене інформація директора «Галсільлісу», який розповів, як в одному із сіл відновлювали дорогу, що була пошкоджена, зокрема й при перевезенні лісу. Він каже, що мав би прийти сільський голова, а прийшли люди, підприємець, яким ця дорога, виявляється, потрібніша. Лісове господарство разом із людьми відновило дорогу. Де в цей час був сільський голова? Його громада обрала для того, щоб він захищав їхні інтереси. Очевидно, немає ще розуміння того, що ніхто не буде за людей захищати їхні права, якщо вони самі цього не захочуть.
А загалом, якщо говорити про ліс у глобальнішому сенсі, в масштабі країни, то я мав можливість бути учасником міжнародної програми FLEG (програма «Вдосконалення систем правозастосування і управління в лісовому секторі країн східного напрямку Європейської політики добросусідства і Росії»). Програма цікавиться, як працює у лісі закон і як йде управління цим лісом. Європейський союз вимагає від постачальників лісу ввезення легальної деревини. І якщо вони хочуть вести бізнес на теренах Євросоюзу, то мусять потурбуватися про те, щоб у сфері ведення лісового господарства все відбувалося легально. Тобто перевірити чи відповідає законодавство міжнародним нормам, чи дозволяє воно, щоб все відбувалося легально в цій сфері, як побудована система управління, чи існує і як працює система сертифікації деревини. І що цікаво, чи враховано права місцевого населення та збереження біорізноманіття у цьому регіоні. Ці речі для європейців чимало важать.
За програмою FLEG вже проведено чимало досліджень. Зокрема серйозна група юристів провела аналіз лісового та суміжного законодавства на корупційні ризики. Таких ризиків у нашому законодавстві виявилось більше ніж досить. Відповідно виникла пропозиція або написати новий Лісовий кодекс, або той, що є серйозно, доопрацювати. І принагідно вкотре було наголошено, що з моменту прийняття у 2006 році Лісового кодексу ціла низка підзаконних актів, що мали б бути ще прийняті (постанови КМУ, накази, положення, інструкції), більшість з них так ніхто й не підготував і відповідно не затвердив. Тому тут є над чим працювати законотворцям, юристам.
- Що сприяє корупції у цій галузі?
- З погляду експертів, які проводили соціологічне опитування у Івано-Франківській області, найбільше на виникнення правопорушень в лісовому секторі впливає соціальний чинник (безробіття, низька матеріальна забезпеченість населення, особливо – гірських сіл), корумпованість чиновників, відповідальних за охорону лісів, закритість лісового господарства від громадськості, велика кількість приватних незареєстрованих пилорам, налагоджена система нелегальної купівлі краденого лісу; недостатнє фінансування державної лісової охорони; низький рівень оплати праці у лісовій галузі та недосконале законодавство, яке не дає можливості карати скупників краденого лісу.
Найчастіше порушуються в Україні положення лісового законодавства, які стосуються правил ведення рубок лісу та захоплення земель лісового фонду з метою їх переведення в інші категорії, зокрема під забудову. Також експертів хвилюють низький рівень виконання покарань порушників лісового законодавства; спосіб ведення мисливського господарства, браконьєрство; технологічні порушення заготівлі деревини; засмічення лісових угідь побутовими відходами, порушення протипожежної безпеки; недостатній контроль за відпуском деревини з лісосік за сортами та порушення положень щодо охорони заповідних зон.
Дуже часто (це засвідчують і соціологічні дослідження) все начебто відбувається законно. Але виникають запитання: чи доцільно, чи відповідає це інтересам громади? Проблема й у тому, що в нас немає практики застосування законодавства. За кордоном дуже часто законодавство значно слабше за наше, менш чітко прописане. Але є практика його застосування. Там воно трактується згідно з нормами суспільної моралі. Закон захищає інтереси держави в розумінні того, що держава – це громадяни. Це все робиться публічно. Й, наприклад, неприпустимо, щоб людина з підмоченою репутацією обіймала високі державні посади. В нашій державі це можливо. Які закони для цього потрібно прийняти?
- Дуже часто лісівники мотивують ті чи інші вирубки тим, що ліс - це як стигле поле пшениці, з якого потрібно зібрати урожай
- Так їх вчать, що ліс це перш за все деревина, ділова чи дрова. Звичайно, розуміємо, що деревина потрібна, розуміємо, що потрібно вести лісове господарство, що доведено плани, які треба виконувати. Але мають враховуватись і інтереси громади.
- А як щодо заказників. Вони мають певний охоронний статус, а їх все одно вирубують. Свіжий приклад - заказник «Діброва» біля м. Ходорова.
- Скажу наступне, що статус заказника – це не захист від того, що ліс можуть вирубати. Оскільки в Положенні про заказник прописано, що там дозволено робити, а що ні. Якщо Положенням цього заказника не заборонено вести рубки, то ліс буде вирубано. У таких випадках громада має поцікавитись, що виписано в Положеннях, а якщо їх немає, то можна створити відповідний заказник. Закон дозволяє виявити ініціативу громаді через громадські організації, органи місцевого самоврядування, район. І тут вже важливо простежити, щоб було правильно складено Положення про створений заказник, щоб там не дозволялися проводити якісь будівельні, меліоративні та інші роботи. Потрібно вести громадський контроль за діяльністю лісового господарства.
Знову ж таки повернуся до ініціативи районної ради, яка змушує лісові господарства враховувати думку громади. Далі справа за людьми, щоб обрати такого голову чи депутатів, чи сформувати комісію, яка б вчасно виявляла порушення. І поки не завдано шкоди, вживати заходів. Приємно, що в цьому питанні у вашому районі між владою та громадою є діалог, і цим треба користатися.
Розмовляла О. Франків.
"Новий Час", 23 квітня 2010 року
Автор: -
Источник: ссылка скрыта