Кримінально-виконавчий кодекс україни

Вид материала

Кодекс

Содержание Засудженим, які займаються самоосвітою, адміністрація ко­лонії створює необхідні умови для занять у вільний від роботи час. Засуджені, які входять до складу самодіяльних організацій, не користуються додатковими пільгами і не звільняються від основної р

Подобный материал:

• Кримінально-процесуальний кодекс України, 3072.32kb.
• Кримінально-виконавче право України: Курс лекцій. Семаков Г. С, Гель А. П., Київ, 2000, 2338.08kb.
• Кримінально-процесуальний кодекс України, 3338.56kb.
• Президента України Віктора Януковича Андрій Портнов: Ухвалення нового Кримінально-процесуального, 429.21kb.
• Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень, 321.79kb.
• Кримінально-виконавче законодавство україни, 1221.59kb.
• 12. 00. 09 кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова, 67.92kb.
• О. В. Новіковим закон україни про внесення змін до Кримінально-процесуального кодекс, 52.38kb.
• Верховна Рада Українипостановля є: I. Внести до Кримінального ( 2341-14 ) та Кримінально-процесуального, 182.04kb.
• Верховна Рада України [Електронний ресурс] . - режим доступу до сайту : www zakon rada, 134.86kb.

віку створюються умови для самоосвіти, надається можливість на­вчання в загальноосвітніх навчальних закладах колоній.

Загальноосвітнє навчання організується у спеціально створю­ваних при установах виконання покарань загальноосвітніх шко­лах трьох ступенів та консультативних пунктах, забезпечених від­повідним обладнанням, штатом вчителів, який очолюється дирек­тором (призначається за погодженням з органами виконання покарань). Засуджені, які навчаються в них, підручниками, зоши­тами та письмовим приладдям забезпечуються безоплатно. Кон­троль за відвідуванням школи засудженими та їх успішністю здій­снюється начальником відділення соціально-психологічної служ­би або відповідним вихователем.

4. В установах виконання покарань здійснюється два види про­
фесійного навчання засуджених: а) навчання у професійно-техніч­
них центрах; б) навчання на виробництві установи.

Такі центри є державними професійно-технічним навчальними закладами першого або другого атестаційного рівня, що здійснює первинну професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітників з числа осіб, засуджених до позбавлення волі. Центр створюється, реорганізовується та ліквідовується спільним рішенням Міністерства освіти і науки України або іншо­го центрального органу виконавчої влади та Державного департа­менту України з питань виконання покарань. Головним завданням Центру є забезпечення реалізації права засуджених на здобуття Професії відповідно до їх покликання, інтересів і здібностей з ме­тою поліпшення їх адаптації після звільнення з місць позбавлення волі та задоволення потреб установи виконання покарань і ринку праці у кваліфікованих робітничих кадрах.


418

419

5. Міністерство освіти і науки України, Міністерство освіти Ав­тономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних державних адміністрацій надають організаційну, консультатив­ну, методичну допомогу та здійснюють контроль за діяльністю щодо забезпечення організації навчального процесу відповідно до нормативно-правових актів у галузі професійно-технічної освіти з урахуванням особливостей функціонування установ.

Стаття 126. Організація загальноосвітнього і

професійно-технічного навчання засуджених до позбавлення волі

1. Організація загальноосвітнього і професійно-технічного на­вчання засуджених, у тому числі професійно-технічного навчання на виробництві, здійснюється відповідно до законів України «Про освіту» (1060-12), «Про загальну середню освіту» (651-14) і «Про професійно-технічну освіту» (103/98-ВР) в порядку, встановлено­му Кабінетом Міністрів України.
   
2. На період проходження державної підсумкової атестації за­суджені, які навчаються, звільняються від роботи на строк, перед­бачений законодавством. Заробітна плата їм за цей період не на­раховується, харчування надається безоплатно.
   
3. Засудженим, які займаються самоосвітою, адміністрація ко­лонії створює необхідні умови для занять у вільний від роботи час.
   
4. Загальноосвітнє і професійно-технічне навчання засудже­них заохочується і враховується при визначенні ступеня їхнього виправлення.
   
5. Педагогічні працівники загальноосвітніх і професійно-тех­нічних навчальних закладів надають допомогу адміністрації ко­лонії в соціально-виховній роботі із засудженими.
   

1. Стаття, що коментується, встановлює порядок організації та здійснення загальноосвітнього та професійно-технічного навчан­ня. Більш детально ці питання врегульовані спільними наказами Міністерства освіти і науки України та Державного департаменту України з питань виконання покарань від 01.03.2002 р. № 154 / 55 «Про затвердження Положення про умови навчання та отримання базової та повної загальної середньої освіти особами, засудженими до позбавлення волі, у загальноосвітніх навчальних закладах при установах кримінально-виконавчої системи» та від 26.02.2004 р. № 153 / 32 «Про затвердження Положення про навчальний центр при установі виконання покарань».

Дані Положення встановлюють порядок реалізації конститу­ційного права осіб, засуджених до позбавлення волі, на здобуття базової та повної загальної середньої освіти у вечірніх (змінних)

420

школах, що створюються при установах кримінально-виконавчої системи, та здійснення первинної професійної підготовки, пере­підготовки та підвищення кваліфікації робітників.

У своїй діяльності навчальні заклади керуються законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про місце­ві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Украї­ні» тощо.

2. Приймання засуджених до навчального закладу здійснюєть­ся на підставі особистої заяви, свідоцтва про базову загальну серед­ню освіту або табеля успішності про закінчення відповідного кла­су, а в разі їх відсутності — на основі атестації, проведеної відпо­відно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 черв­ня 2000 р. № 964 та Положення про державну підсумкову атеста­цію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, за­твердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.12.2000 № 588 (зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19.12.2000 р. за № 925/5146).

Зарахування учнів до відповідних класів проводиться спільним наказом директора навчального закладу та начальника установи. Навчання у навчальних закладах при установах здійснюється від­повідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 черв­ня 2000 р. № 964, Положення про вечірню (змінну) середню за­гальноосвітню школу, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 09.04.97 р. № 106 (зареєстрованого у Міністерстві юс­тиції України 12.05.97 р. за № 169/1973), робочих навчальних планів, розроблених на основі Типових навчальних планів загаль­ноосвітніх навчальних закладів, затверджених Міністерством освіти і науки України.

3. Відповідно до ч. 2 ст. 126 КВК України на період проходжен­ня державної підсумкової атестації засуджені, які навчаються, звільняються від роботи на строк, передбачений законодавством. Заробітна плата їм за цей період не нараховується, харчування на­дається безоплатно. В окремих випадках, зокрема пов'язаних із звільненням від відбування покарання, дозволяється достроково проводити підсумкову державну атестацію. У таких випадках Мі­ністерство освіти Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських держав­них адміністрацій готують відповідні матеріали і завдання та вста­новлюють інакші, ніж визначені Міністерством освіти і науки України, строки проведення підсумкової державної атестації, що передбачені Положенням про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти.
   
4. Засудженим, які займаються самоосвітою, адміністрація уста­нови створює необхідні умови для занять у вільний від роботи час.
   

421

Адміністрація установи: а) веде облік засуджених, які не мають базової або повної загальної середньої освіти; б) забезпечує умови для проведення навчального процесу, надає та утримує на належ­ному рівні приміщення навчального закладу, здійснює їх ремонт, забезпечує меблями, організовує надійне зберігання і правильне використання навчальних та наочних посібників, технічних засо­бів, підручників; в) виділяє для навчального закладу обслуговую­чий персонал та утримує його за рахунок установи; г) роз'яснює працівникам навчального закладу особливості встановленого для засуджених режиму відбування покарання та попереджує їх про відповідальність за порушення правил поводження з ними; ґ) за­безпечує безпеку працівників навчального закладу під час їх зна­ходження на території установи; д) уразі переведення осіб, які на­вчаються, із однієї установи до іншої повідомляє про це директора навчального закладу.

Керівництво навчального закладу: а) проводить спільно з адмі­ністрацією установи необхідну роботу щодо забезпечення отриман­ня базової та повної загальної середньої освіти засудженими; б) ор­ганізовує навчальний процес відповідно до робочих навчальних планів і програм, затверджених Міністерством освіти і науки України, з урахуванням вимог режиму відбування покарання за­судженими, упроваджує передові педагогічні технології; в) ство­рює умови для проведення навчального процесу, надає навчальні та наочні посібники, технічні засоби, підручники; г) забезпечує видачу документів про базову або повну загальну середню освіту (свідоцтво, атестат) державного зразка, затвердженого Постано­вою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1997 р. № 1260 «Про документи про освіту та вчені звання»; ґ) надає особам, які навчаються, допомогу в підготовці до занять; д) порушує клопо­тання перед адміністрацією установи щодо заохочення осіб, які навчаються, за зразкову поведінку та успіхи в навчанні; є) забез­печує дотримання педагогічними працівниками встановлених за­конодавством вимог поводження із засудженими.

Працівники навчального закладу у разі порушення ними вста­новлених законодавством правил поводження із засудженими не допускаються на територію установи, про що адміністрація уста­нови повідомляє керівництво навчального закладу та відповідний орган управління освітою.

5. Представники адміністрації установи за погодженням з ке­рівництвом навчального закладу можуть бути присутніми на за­няттях та інших заходах, що пов'язані із навчальним процесом, брати участь у роботі педагогічної ради, конференціях, нарадах та інших заходах, що організовуються і проводяться навчальним за­кладом.

Педагогічні працівники навчального закладу можуть входити, за їхньою згодою, до складу методично-виховної ради установи та

422

спільно з адміністрацією установи брати участь у виховній роботі із засудженими.

6. Навчально-виробничий процес у Навчальному центрі при установі виконання покарань здійснюється відповідно до Поло­ження про організацію навчально-виробничого процесу в профе­сійно-технічних навчальних закладах, затвердженого наказом Мі­ністерства освіти України від 18.05.98 р. № 181 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.98 р. за № 460/2900), інших нормативно-правових актів у галузі професійно-технічної освіти з урахуванням особливостей функціонування Центру, вимог КВК України, Правил внутрішнього розпорядку установ виконання по­карань, а також робочих навчальних планів і програм, розробле­них Центром на основі Типових навчальних планів і програм та затверджених у встановленому порядку.

Прийом засуджених до Центру здійснюється в межах ліцензо­ваного обсягу згідно з правилами прийому, розробленими Центром на основі Типових правил прийому до професійно-технічних на­вчальних закладів України, затверджених наказом Міністерства освіти України від 28.05.98 р. № 191 (зареєстрованих у Міністер­стві юстиції України 15.06.98 р. за № 381/2821), і затвердженими відповідними регіональними органами управління освітою та те­риторіальними органами управління Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Прийом засуджених до Центру здійснюється на підставі їх осо­бистої заяви та з урахуванням медичних та вікових показань до об­раної професії. Засуджені, прийняті на навчання (далі — слухачі), зараховуються до Центру спільним наказом Центру та установи.

7. Навчальні групи з теоретичної підготовки комплектуються по 10-20 осіб. Виробниче навчання проводиться в групах з 5-10 осіб. Форми організації виробничого навчання обираються Цен­тром у залежності від особливості професії за умови повного вико­нання навчальних планів і програм. Виробнича практика прово­диться у майстернях або на підприємстві установи під керівни­цтвом майстрів виробничого навчання.

Навчання в Центрі завершується кваліфікаційною атестацією. Кваліфікаційна атестація та присвоєння кваліфікації здійснюють­ся відповідно до Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-тех­нічну освіту, затвердженого наказом Міністерства праці та соціаль­ної політики України і Міністерства освіти України від 31.12.98 р. № 201/469 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.03.99 р. за№ 124/3417).

До державної кваліфікаційної атестації допускаються слухачі, які пройшли повний курс навчання і мають позитивні підсумкові оцінки з усіх навчальних предметів, виробничого навчання та практики.

На період проходження державної кваліфікаційної атестації слухачі звільняються від роботи на строк, передбачений законо­давством. Заробітна плата їм за цей період не нараховується, хар­чування надається безоплатно. Слухачам, які виконали вимоги державної кваліфікаційної атестації, після завершення навчання присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень «кваліфікований робітник» з набутої професії відповідного розряду (категорії) та видається свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої ква­ліфікації відповідного розряду (категорії) встановленого зразка (далі — свідоцтво). Забезпечення Центру бланками свідоцтв здій­снюється у встановленому порядку.

В окремих випадках, зокрема пов'язаних із звільненням слуха­чів від відбування покарання, переведенням їх до інших установ, за погодженням з регіональним органом управління освітою та те­риторіальним органом управління Державного департаменту України з питань виконання покарань, Центру дозволяється до­строково здійснювати випуск таких слухачів та видавати відповід­не свідоцтво за результатами кваліфікаційної атестації.

8. Слухачі Центру мають право на: належні умови навчання за
обраною професією; навчання професії за індивідуальною програ­
мою; безпечні і нешкідливі умови навчання та праці; захист від
будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства,
від дій педагогічних та інших працівників, що порушують права
або принижують їх честь та гідність; консультації, додаткові за­
няття та іншу необхідну педагогічну допомогу.

Слухачі зобов'язані: неухильно додержуватись правил поведін­ки, які передбачені для засуджених кримінально-виконавчим за­конодавством України; виконувати вимоги навчальних програм і системи контролю знань, умінь, навичок; систематично і глибоко оволодівати знаннями, практичними навичками, професійною майстерністю, підвищувати загальний культурний рівень; відві­дувати заняття, у тому числі й за індивідуальним графіком; додер­жуватись вимог статуту і правил внутрішнього розпорядку Цен­тру; дотримуватись правил охорони праці та техніки безпеки під час практичного навчання і виробничої практики; бережно стави­тись до обладнання , засобів навчання та інвентарю, що використо­вуються в навчально-виробничому процесі.

За невиконання обов'язків і систематичне порушення вимог статуту і правил внутрішнього розпорядку Центру, незадовільну успішність до слухача застосовуються такі заходи впливу, як по­передження, догана, відрахування з Центру. Порядок накладення дисциплінарного стягнення, відрахування з Центру встановлю­ються його статутом та правилами внутрішнього розпорядку.

Збитки, навмисно заподіяні слухачами Центру та установі, від­шкодовуються ними особисто відповідно до законодавства.

9. Адміністрація установи виконання покарань: здійснює облік
засуджених, які не мають робітничої професії, та комплектування

424

навчальних груп разом з Центром; забезпечує умови для проведен­ня навчального процесу, надає та утримує на належному рівні при­міщення Центру, здійснює їх ремонт, забезпечує меблями та інвен­тарем, організовує надійне зберігання і правильне використання навчальних та наочних посібників, технічних засобів, підручни­ків; виділяє для Центру обслуговуючий персонал та утримує його за рахунок установи; у разі дострокового звільнення або переведен­ня слухачів до інших установ повідомляє про це керівництво Цен­тру; доводить до відома працівників Центру особливості встановле­ного для засуджених режиму відбування покарання та попереджує їх про відповідальність за порушення встановлених законодав­ством вимог поводження з ними; забезпечує безпеку працівників Центру під час їх перебування на території установи.

Представники адміністрації установи за погодженням з керів­ництвом Центру можуть бути присутніми на заняттях та інших за­ходах, що пов'язані з навчально-виробничим процесом, брати участь у роботі педагогічної ради Центру, зборах, нарадах та ін­ших заходах, що організовуються і проводяться Центром.

10. Участь засуджених у здійсненні загальноосвітнього і профе­сійно-технічного навчання в обов'язковому порядку враховується при визначенні ступеня їхнього виправлення. Адміністрація уста­нов виконання покарань всебічно сприяє загальноосвітньому та професійно-технічному навчанню засуджених, у разі потреби на­дає їм допомогу в отриманні консультацій, придбанні підручників та посібників.

Стаття 127. Самодіяльні організації засуджених до позбавлення волі

1. Самодіяльні організації засуджених до позбавлення волі
створюються в колоніях з метою розвитку в засуджених корисної ініціативи, соціальної активності, здорових міжособових взаємо­відносин, участі у вирішенні питань організації праці, навчання, відпочинку, побуту, впливу на виправлення засуджених, розвитку корисних соціальних зв'язків.

2. Участь у самодіяльних організаціях є добровільною справою кожного засудженого, його соціально корисна активність заохо­чується адміністрацією колонії і враховується при визначенні ступеня його виправлення.
   
3. У колоніях із числа засуджених, які зарекомендували себе позитивно, створюються ради колективів колоній і відділень со­ціально-психологічної служби. У колоніях можуть створюватися й інші самодіяльні організації засуджених, якщо їхня діяльність не суперечить порядку і умовам відбування покарання.
   
4. Засуджені, які входять до складу самодіяльних організацій, не користуються додатковими пільгами і не звільняються від основної роботи.
   

425

1. У виховній роботі з засудженими помітне місце відводиться
їх участі в самодіяльних організаціях, які створюються в устано­
вах виконання покарань. Ці організації створюються для вирішен­
ня внутрішньо-колективних проблем самих засуджених, які ви­
никають у процесі спільної життєдіяльності у виправній установі.

Види самодіяльних організацій і порядок їх роботи визначають­ся КВК України та нормативно-правовими актами Департаменту.

2. Основними задачами самодіяльних організацій засуджених
є: надання засудженим допомоги в духовному, професійному та
фізичному розвитку; розвиток корисної ініціативи засуджених;
надання позитивного впливу на виправлення засуджених; участь
у вирішенні питань організації праці; побуту та дозвілля засудже­
них; сприяння адміністрації виправних установ у підтримці дис­
ципліни та порядку, формування здорових відносин між засудже­
ними; надання соціальної допомоги засудженим та їх родинам.

Перед самодіяльними організаціями засуджених можуть по­ставати й інші цілі, що не суперечать задачам, порядку та умовам виконання покарань.

3. Діяльність самодіяльних організацій засуджених представ­
ляє собою певний вид самоуправління у виправній установі, хоча і
здійснюється під контролем адміністрації. Адміністрація виправ­
них колоній постійно спирається на допомогу самодіяльних орга­
нізацій засуджених у вирішенні багатьох питань: підтримання чи­
стоти та порядку в приміщеннях та території; організація худож­
ньої самодіяльності та фізкультурної роботи, розвиток бібліотечної
справи та розгортання роботи з читачами; активізація виробничої
діяльності та дотримання виробничої санітарії та багато чого іншо­
го. Залучення засуджених та їх самодіяльних організацій до вирі­
шення даних питань для української практики (радянського пері­
оду та сучасного) є традиційним; у цьому напрямку накоплений
досить великий позитивний досвід.

Проте завжди слід пам'ятати, що самодіяльні організації та їх члени не можуть володіти повноваженнями адміністрації установ виконання покарань.

4. Закон також підкреслює, що члени самодіяльних організа­цій не користуються додатковими пільгами, хоча на практиці це положення дотримується і не завжди, що створює нездорову обста­новку, може призвести до виникнення конфліктів. Поряд з цим, участь засуджених у діяльності самодіяльних організацій врахо­вується при визначенні ступеня їх виправлення.
   
5. Зазвичай в установах виконання покарань функціонує два види самодіяльних організацій: ради колективів відділень та ради колективів колонії. Вони формуються з числа засуджених, які ха­рактеризуються позитивно, шляхом відкритого обрання на загаль­них зборах засуджених бригади, відділення, колонії в цілому (за­лежно від виду самодіяльної організації).
   

У колоніях для засуджених також можуть організовуватись гуртки соціально-корисної спрямованості. Порядок та організація роботи гуртків визначається адміністрацією установи. Виступи гуртків художньої самодіяльності можуть проводитись у межах колонії.

6. У виправних колоніях також (крім колоній максимального рівня безпеки) дозволяється проводити безкоштовні (благодійні) та платні, за рахунок коштів засуджених і за їх згодою, виступи професійних творчих колективів (театрів, філармоній та інше) при обов'язковому погодженні цих заходів з керівництвом територі­альних органів управління Департаменту.

Стаття 128. Богослужіння і релігійні обряди в колоніях