Geum.ru

Програми "Розвиток зерновиробництва в Україні до 2015 року"

Вид материалаДокументы
Науково-методичне забезпечення
Розвиток ринку зерна
Економічна ефективність
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7
Науково-методичне забезпечення

Виконання завдань програми буде здійснюватись за рахунок використання досягнень науково-технічного прогресу, серед яких провідна роль належить освоєнню господарствами інтенсивних технологій вирощування зернових культур. Особлива увага буде приділена створенню та прискореному запровадженню у виробництво нових сортів та гібридів зернових культур, що може забезпечити 30-35 відс. приросту валового збору зерна. Щорічно виробництву буде рекомендуватись понад 50 нових сортів і гібридів зернових культур української та зарубіжної селекції. Нові сорти добре адаптовані до різних грунтово-кліматичних зон, мають високий потенціал урожайності, стійкі до стресових умов, ураження хворобами, з високою якістю продукції, придатні до вирощування за інтенсивними технологіями, різних напрямків використання. В селекції озимих культур буде посилено дослідження щодо підвищення рівня посухо- та зимостійкості, стійкості до ураження борошнистою росою, кореневими гнилями, бурою іржею, сажковими та іншими хворобами. Нові сорти озимої пшениці будуть реєструватись лише за умови високої якості їх зерна. Сорти ярого ячменю будуть більш посухостійкі, а пивовареного напрямку будуть здатні формувати крупне і вирівняне зерно. В дослідженнях з кукурудзою селекційні роботи будуть зосереджені на створенні і впровадження у виробництво більш скоростиглих високопродуктивних гібридів з низькою збиральною вологістю зерна, а також створення гібридів харчового напрямку (цукрова, розлусна, кремениста кукурудза) з високими смаковими якостями. Будуть створені гібриди з високим вмістом крохмалю придатні для виробництва біоетанолу. У створенні сортів гороху, сої, квасолі, та інших зернобобових культур, поряд з високою продуктивністю, основна увага буде приділена підвищеній азотфіксації, придатності до однофазового збирання, стійкості до вилягання та грибкових хвороб. Нові вітчизняні сорти і гібриди зернових культур, які будуть вирощуватись в 2008-2015 роках є цілком конкурентоздатними з зарубіжними, а по багатьох ознаках перевищують їх.

Програма передбачає істотно підвищити науково-методичний рівень насінництва зернових культур та прискорити впровадження нових сортів у виробництво, з тим, щоб повніше реалізувати генетичний потенціал їх продуктивності. Науковими установами та насінницькими господарствами здійснюватимуться заходи щодо скорочення терміну розмноження нових сортів і гібридів з 6-7 років до 3-4 років. За рахунок освоєння сучасних методів насінництва будуть істотно підвищені генетичні та посівні якості оригінального та елітного насіння, а також насіння батьківських форм гібридів. Одержить подальший розвиток створення корпоративних структур на базі наукових установ та комерційних насінницьких формувань по виробництву високоякісного насіння на взаємовигідній основі. Будуть розроблені та запроваджені в насінницький процес нові біотехнологічні та молекулярно-генетичні методи насіннєвого контролю, зокрема з визначення сортової чистоти, ідентифікації сорту, ступеня гібридності, рівня стерильності та інші. Значно буде зміцнена матеріально-технічна база селекції і насінництва.

Науковими установами будуть розроблені і запроваджені у виробництво сучасні зональні конкурентоспроможні інтенсивні технології вирощування зернових культур з урожайністю зерна озимої пшениці 50-60 ц/га, ярого ячменю – 40-45 ц/га, гороху – 35-40 ц/га, кукурудзи – 70-100 центнерів з гектара. В цих технологіях поряд із застосуванням традиційних добрив будуть застосовані технологічні процеси використання побічної продукції попередників в якості органічних добрив, а також широкого використання сидеральних добрив. При обробітку грунту будуть використовуватись наукові розробки з мінімалізації, вологозбереження, суміщення операцій шляхом застосування комбінованих агрегатів, а також технології прямої сівби. Виробництву будуть запропоновані удосконалені системи удобрень і захисту рослин з оптимальним використанням нових видів добрив, пестицидів, регуляторів росту, а також сільськогосподарської техніки нового покоління. Водночас для забезпечення оптимального фітосанітарного стану посівів будуть запропоновані інтегровані системи захисту посівів зернових культур від хвороб, шкідників та бур'янів, які поєднують агротехнічні, біологічні та хімічні методи боротьби з шкідливими організмами. Освоєння наукових розробок в господарствах буде здійснюватись під науково-методичним керівництвом провідних наукових установ галузевих інститутів, а також регіональних центрів наукового забезпечення. В рамках виконання програми науковими установами буде здійснюватись комплексне науково-інформаційне її супроводження. Будуть проводитись науково-практичні семінари, конференції, організовані навчання спеціалістів і керівників господарств, в регіонах функціонуватимуть постійно-діючі тренінги, щодо оволодівання фахівцями новітніх технологій, науково-технологічні демонстраційні полігони з розкриттям сучасних інновацій в зерновому господарстві. Наукові досягнення в зерновому господарстві будуть широко висвітлюватись у засобах масової інформації, поширюватись шляхом видання буклетів, листівок, брошур, рекомендацій та іншої друкованої продукції.


Розвиток ринку зерна

Основою ринку зерна є його виробництво в обсягах, що забезпечують продовольчу безпеку держави. Стабільно виробляючи 40–45, а в міру широкого запровадження інтенсивних технологій – не менше 50 млн. тонн зерна, Україна цілком реально може відновити використання зерна тваринництвом в межах 20–25 млн. тонн. Відповідно з даними балансу попиту та пропозиції зерна в перспективі зерно в Україні буде використовуватися наступним чином: на харчування 14–16 відс., насіння – 6–7 відс., фуражні цілі – 45–50 та експорт – 30 відсотків. Запаси цієї стратегічно важливої продукції становитимуть на кінець прогнозованого періоду 4 млн. тонн (додаток 6).

Суттєве підвищення ефективності функціонування виробничого сектора ринку зерна, в результаті чого до 2015 року буде вироблено близько 1100 кг зерна на душу населення при зниженні витрат антропогенних ресурсів на одиницю продукції, хоч і являється дуже важливим, але вирішує тільки проблему пропозиції. Не менш важливим завданням державної аграрної політики є організація функціонування сектора зернового ринку, що забезпечує ефективний обіг виробленого зерна і формування відповідного попиту, за рахунок чого створюються передумови збалансованого подальшого розвитку галузі. Тому аграрна політика буде сконцентрована на організації сучасної ринкової інфраструктури, що забезпечить ефективне просування продукції до кінцевого споживача.

Підвищення ефективності функціонування інфраструктури зернового ринку передбачається за рахунок:

- створення і поліпшення діяльності роботи інформаційно-консультативних структур. Цей сегмент інфраструктури забезпечить високоякісний моніторинг ринку зерна в Україні і світі, розробку об’єктивних прогнозів його розвитку і на цій основі буде надавати достовірну інформацію державним органам та учасникам ринку. Таким чином забезпечаться умови для вільного доступу до інформації, аналізів та прогнозів для всіх учасників ринку.

Забезпечення учасників ринку зерна об’єктивною інформацією про стан, тенденції і перспективи його розвитку, новітні технології виробництва і маркетингу, нові методи організації господарської діяльності здійснюється консультативно-рекламними структурами. Держава і в подальшому буде протекціонувати заходи з організації навчання та перепідготовки кадрів, виставок, семінарів, днів поля, рекламно-видавничу діяльність. Особливе значення буде приділятись розвитку дорадництва, як основної ринкової структури по впровадженню новітніх технологій та інновацій;

- організації ефективної системи сервісних структур. Важливу роль в цьому сегменті інфраструктури ринку зерна відіграє проблема розвитку сучасного складського господарства, при вирішенні якої особливою підтримкою держави будуть користуватись проекти створення сільськогосподарськими виробниками мережі кооперативних елеваторів, включаючи припортові. Суттєву державну підтримку одержить удосконалення транспортної інфраструктури, використання для перевезень зерна річкового транспорту та організації виробництва спеціалізованого великогабаритного автотранспорту для сільськогосподарських вантажів.

Буде забезпечено випереджаючий розвиток ремонтно-експлуатаційного господарства, фірмового технічного сервісу у гарантійний та післягарантійний періоди експлуатації сільськогосподарської техніки за участю заводів-виробників та постачальників, сформована ефективно діюча система кооперативних обслуговуючих підприємств.

- покращення діяльності торгівельної мережі внутрішнього ринку, основним завданням якої є стимулювання, формування і задоволення ринкового попиту.

В сегменті організованого аграрного ринку зростатиме роль Аграрного фонду, який здійснюватиме державне цінове регулювання стратегічно та соціально значимих товарів, використовуючи для цього Аграрну біржу, як невід’ємний елемент інфраструктури такого ринку.

Для усунення тіньових схем торгівлі державна політика буде сконцентрована на суттєвому збільшенні її обсягів через товарні біржі, агроторгові доми, сільськогосподарські заготівельно-збутові кооперативи, оптові ринки, проведення виставок і аукціонів. При цьому буде забезпечено такий рівень організованої торгівлі, щоб агроторгові доми, заготівельно-збутові кооперативи, оптові ринки приймали участь в торгах на товарних біржах в якості брокерських контор.

В прогнозованому періоді значно виростуть обсяги і якісні характеристики біржової торгівлі за рахунок запровадження прогресивних біржових механізмів, включаючи електронну та строкову торгівлі з використанням сучасних інструментів товарного обігу – товарних деривативів та складських свідоцтв. Значного розширення набуде система форвардної торгівлі, як засобу самофінансування товаровиробників. З метою страхування (хеджування) майбутніх цінових ризиків буде запроваджуватись система торгівлі ф’ючерсними контрактами, опціонами, як способу обігу майнових прав за товарними біржовими угодами. Для гарантування виконання біржових угод будуть створюватись розрахунково-клірингові палати.

Суттєву державну підтримку одержить формування кооперативних каналів збуту зерна та іншої сільськогосподарської продукції (оптові ринки, заготівельно-збутові кооперативи), як ефективної альтернативи посередницьким комерційним структурам. Вони дозволять створити сприятливе конкурентне середовище в сфері відносин розподілу як для великотоварного, так і дрібнотоварного виробництва.

Подальший розвиток в прогнозованому періоді одержить фірмова і роздрібна торгівля.

- розвитку і підвищення ефективності діяльності експортних структур, що будуть забезпечуватись в напрямку зростання обсягів продажу зерна на світовому ринку при збільшенні його виробництва, а також підвищення експортної ціни за рахунок удосконалення системи стандартизації якості зерна, структури експорту і удосконалення організаційних форм експортної діяльності. Буде посилена роль держави в експортній сфері за рахунок законодавчого регулювання і безпосередньої участі державних агентів на світовому зерновому ринку. Зокрема, будуть здійснені заходи реорганізації Державної акціонерної компанії “Хліб України” в потужного державного зернотрейдера, який вдало поєднуватиме можливості переробки зерна на борошно, крупи та інші продукти і вигідно експортуватиме їх.

Одержать розвиток програми товарного експортного кредитування Україною держав-імпортерів нашого зерна, з якими налагоджені постійні зовнішньоекономічні зв’язки.

Подальший розвиток експортного ринку буде забезпечено за рахунок протекціоністської політики держави по стимулюванню збільшення обсягів постачання на зовнішній ринок зерна і продуктів його переробки, диверсифікацію зовнішніх ринків збуту зерна, зміцнення позицій на традиційних ринках українського експорту, вихід на нові ринки, удосконалення систем стандартизації і кодифікації, митного законодавства згідно вимог СОТ, інформаційного забезпечення зовнішньо-економічної діяльності.

Державою буде посилено стимулюватись розвиток зовнішньоекономічної маркетингової кооперації виробників шляхом створення експортних кооперативів і асоціацій, які за рахунок налагодження прямих зв’язків із закордонними покупцями значно збільшать свої доходи від реалізації продукції.

- розвитку ринку фінансових послуг, суттєвого покращення фінансового забезпечення учасників ринку зерна і особливо його виробників за рахунок більш ефективного використання механізмів кредитного та страхового забезпечення, боргових зобов’язань та застав.

Планується значне розширення кредитної інфраструктури. В 2008 р., відповідно до вимог Земельного Кадастру України, буде створено Земельний (іпотечний) банк з відповідною регіональною мережею, а до 2010 р. –кооперативна кредитна система в складі Центрального і регіональних кооперативних банків та розвиненої мережі кредитних спілок і кооперативів.

Удосконалення кредитних механізмів буде здійснюватись за рахунок більш широкого використання заставних операцій (складські свідоцтва, закладні та іпотечні облігації), стимулювання розвитку кредитних спілок в сільській місцевості, збільшення обсягів та покращення умов довгострокового кредитування, розширення біржової торгівлі за форвардними та ф’ючерсними контрактами, розвитку іпотечного кредитування, збільшення державної підтримки зниження процентних ставок за користування кредитами.

Розвиток системи страхування аграрного сектору буде здійснюватись у напрямку удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази страхування ризиків на сільськогосподарському ринку, створення Національного агентства з державної підтримки аграрного страхування, а також необхідних інституцій, які забезпечать функціонування системи аграрного страхування.

Розвиток ринку боргових зобов’язань та застав буде здійснюватись за рахунок формування системи реєстрації боргових зобов’язань та застав, впровадження системи оформлення боргових зобов’язань у вигляді цінних паперів, удосконалення системи реєстрації складських документів, використання векселів як платіжних засобів.

З метою врегулювання розподілу доданої вартості в зерновиробництві адекватно витраченим ресурсам учасниками зернового ринку та недопущення дискримінаційного підходу до підприємств виробничого сегменту ринку з боку інших сегментів його інфраструктури, що займають монопольне положення на зерновому ринку (матеріально-технічне і кредитно-фінансове обслуговування, внутрішня і зовнішня торгівля), держава змушена буде втручатися в ринкові процеси, регулюючи їх з метою створення паритетних умов економічної діяльності для всіх учасників ринку, вирішуючи тим самим проблему забезпечення потреб в зерні, а також випереджаючий розвиток галузі.

Державне регулювання ринку зерна буде здійснюватися економічними і адміністративними методами. Адміністративне регулювання ринку буде запроваджуватись лише в екстремальних умовах значного порушення його рівноваги, а також негативних змін в продовольчій безпеці держави і здійснюватиметься шляхом встановлення граничних цін, граничного рівня рентабельності, декларування запасів готової продукції, квотуванням експорту.

Основним та найбільш ефективним механізмом регулювання ринку зерна є система економічних методів впливу на ринкову кон’юнктуру. Серед них найбільш вагомими і ефективними, що будуть широко використовуватися на ринку зерна в прогнозованому періоді є:

- забезпечення механізму рівноваги ринку і гарантії вільного збуту зерна товаровиробниками. У випадках порушення балансу виробництва і споживання, неможливості реалізації частини зерна, держава виступатиме гарантом його збуту. Для стабілізації зернового ринку держава буде здійснювати на ньому закупівельні (фінансові) та товарні інтервенції.

Державне регулювання ринку зерна та організація використання державного інтервенційного фонду, координація дій органів державної влади в сфері зерновиробництва покладаються на державних агентів (Аграрний фонд, ДАК “Хліб України”, Держкомрезерв).

- збільшення пропозиції, підвищення якості і економічної доступності продукції сегментів інфраструктури ринку. У цьому напрямку основні акценти державного регулювання будуть сконцентровані на створенні паритетних умов економічної діяльності учасників ринку. Перерозподіл капіталу в виробничий сегмент ринку зерна відбуватиметься за рахунок ефективної дотаційної політики, бюджетних інвестиційних проектів, прямої бюджетної підтримки доходів виробників зерна, здешевлення фінансових ресурсів і збільшення їх доступності. Цьому буде слугувати також проведення протекціоністської по відношенню до підприємств виробничої сфери податкової політики.

- регулювання ринку зерна, як основного механізму впливу на його кон’юнктуру, є пріоритетом державної політики та буде здійснюватись у напрямках координації цінової політики в агропромисловому комплексі, узгодження цін на загальнонаціональному та світових ринках. Поступово має сформуватися система, що поєднує в собі вільні договірні ціни і ціни регулювання, конкретні форми яких будуть визначені державою та учасниками зернового ринку залежно від ситуації.

Продовжуватиметься робота з гармонізації цінового стабілізаційного механізму аграрного ринку за рахунок сформованих для цієї мети фінансових коштів. При цьому буде враховано досвід інших країн по застосуванню гарантованих, закупівельних, інтервенційних, заставних та інших видів цін. У подальшому будуть розроблені та створюватимуться механізми захисту цін на зерновому ринку.

Гарантовані ціни (ціни підтримки або мінімальні інтервенційні ціни) на зерно застосовуються у випадку, якщо середні ринкові ціни нижче мінімальних, а також при реалізації зерна безпосередньо у державні фонди, при здійсненні доплат товаровиробникам у випадках, передбачених законодавством.

Важливим завданням держави є сезонне регулювання рівноваги ринку. З метою запобігання стрімкого обвалу цін, особливо в період перших двох – трьох місяців після збирання врожаю, держава буде вилучати 2,5–3 млн. тонн продовольчого зерна у державні та регіональні ресурси, а в перспективі ці обсяги можуть бути подвоєні.

Фінансова підтримка

Законом України “Про підтримку розвитку сільського господарства” та постановою Верховної Ради України від 11 травня 2004 року №1698 –IV передбачено визначити 2008-2015 роки періодом пріоритетної державної підтримки агропромислового комплексу та соціальної сфери села. При цьому загальні обсяги фінансування державних цільових програм розвитку агропромислового виробництва повинні становити не менше 10 відсотків від видатків Державного бюджету України.

Фінансування виконання заходів, визначених програмою здійснюватиметься за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, інвестиційних коштів, кредитів товаровиробників та інших джерел фінансування.

Кошти, необхідні для виконання програми включатимуться у Закон України про Державний бюджет України відповідного року окремим рядком.

Напрямки державного фінансування включатимуть:
  • формування державного продовольчого резерву зерна;
  • здешевлення короткострокових, середньострокових та довгостро­­кових кредитів для виробників зерна;
  • здешевлення вартості страхових внесків для виробників зерна;
  • селекційна робота та формування запасів високоякісного оригінального та елітного насіння;
  • заходи по боротьбі з шкідниками та хворобами зернових культур;
  • стимулювання високотехнологічного виробництва зерна, розвиток ресурсозберігаючих технологій при його виробництві;
  • підтримка виробництва зерна на зрошуваних землях у регіонах з несприятливими кліматичними умовами, відновлення та розвиток централізованих систем зрошення;
  • створення та фінансування системи прогнозування врожаю зернових, зокрема із використанням космічних технологій, створення служби моніторингу, аналізу та прогнозування кон’юнктури ринку зерна, поширення інформації серед учасників ринку;
  • розвиток інфраструктури ринку зерна, переоснащення та сертифікація державних лабораторій якості зерна, створення єдиної системи якості зерна;
  • приведення у відповідність до вимог світового ринку та європейських інтеграційних намірів стандартів на зерно, розробка нових стандартів;
  • здійснення цільових наукових досліджень.


Залучення в зерновий сектор України національних та іноземних інвестицій забезпечуватиметься шляхом:

- створення стабільних і прозорих умов господарювання;

- удосконалення та приведення у відповідність до вимог Світової організації торгівлі та потреб ринку законодавства України, зокрема Законів України «Про державну підтримку сільського господарства України», «Про зерно та ринок зерна в Україні», «Про насіння та садивний матеріал»;

- створення виключно сприятливих умов для ввезення на територію України високоефективної сільськогосподарської техніки, засобів захисту рослин та інших ресурсів, необхідних для підвищення ефективності виробництва зерна (скасування імпортних мит та пільговий податковий режим);

- розвитку стимулюючої функції тарифної політики;

- забезпечення вільного ціноутворення на ринку зерна, соціальний захист вразливих верств населення при необхідності здійснюється шляхом адресної підтримки чи інших визначених заходів;

- гарантування прав власників зерна вільно розпоряджатися зерном, не застосування адміністративних, кількісних або якісних обмежень на вільне переміщення зерна по всій території України та на експорт.

Частка державної підтримки від загальної вартості заходів, що спрямовуються на виконання Програми складатиме не менше 13 млрд. грн. або 25 відсотків (додаток 7).

Обсяги фінансового забезпечення виконання Програми уточнюватимуться під час формування проекту Державного бюджету України на відповідний рік та при вступі України до Світової організації торгівлі переглядатиметься існуюча системи підтримки виробників зерна.

Економічна ефективність

Виконання комплексної Програми дозволить одержати валовий збір зерна на кінець 2015 року до 50 млн. тонн. Такі обсяги виробництва повністю забезпечать потребу держави у продовольчому та фуражному зерні, а також у сировині для промислової переробки в т.ч. – виробництва біопалива. Значна частина зерна (13-15 млн. тонн) буде використовуватись для експортних поставок.

Загальний економічний ефект буде залежати від кон’юнктури ринку, дієвості важелів державної політики в регулюванні розвитку зернової галузі, ресурсоокупності використовуваних технологій вирощування зернових культур, структури та якості продукції. Задекларовані Програмою об’єми виробництва зерна забезпечать 25 – 30 і більше процентів рентабельності поточних витрат, за рахунок чого будуть створені умови розширеного зернового виробництва.