Курс за вибором «Літературна творчість»

Вид материала

Содержание

Для вчителів-словесників та учнів.
Роди і жанри літератури
Види й жанри прозових творів
Композиція художнього твору
Сюжет (лат. subjectum – підкладене) – довільне розміщення автором ланцюга зображених подій. Види сюжету
Літературний образ-персонаж
Практичне заняття
Види художніх деталей
Види художніх деталей
1. Розподіли художні деталі за видами.
3. Досліди роль художніх деталей у новелі М.Коцюбинського «Цвіт яблуні».
Пауло Коельо, «Відьма з Портобелло»
Г.Тютюнник, «Три зозулі з поклоном»
Практичне заняття
Малі епічні жанри
Образок – це невеликий художній твір, побудований на основі конкретного життєвого факту чи події.Есе
Практичне заняття
Прочитайте текст. Які художні засоби використовує автор для того, щоб описати море? Визначте та підкресліть їх. З якою метою вжи
Якими словами автор «оживлює» природу? Особливу увагу зверніть на виділені конструкції.
Практичне заняття.
...
Полное содержание

Подобный материал:

1 2 3 4

КОВЕЛЬСЬКА МІСЬКА ГІМНАЗІЯ

КУРС ЗА ВИБОРОМ

«Літературна творчість»

Комашко О.С.

ЕПІЧНИЙ ТВІР

ТА ЙОГО

ОСОБЛИВОСТІ

Частина 2

2010

КОВЕЛЬСЬКА МІСЬКА ГІМНАЗІЯ

Посібник «Епічний твір та його особливості» укладено відповідно до програми курсу за вибором «Літературна творчість».

Посібник спрямований на допомогу вчителям-словесникам, які працюють з учнями середніх та старших класів. Посібник містить теоретичний матеріал з тем, а також практичні завдання для обдарованих учнів.

Для вчителів-словесників та учнів.

Автор-упорядник: Комашко О.С.

2010

ПЕРЕДМОВА

Цей посібник – спроба систематизувати викладання курсу за вибором «Літературна творчість», особливо в закладах нового типу.

Розвиток літературної обдарованості учнів значною мірою залежить від особистості педагога, від його уміння обирати оптимальні методи та прийоми, зорієнтовані на краще засвоєння учнями матеріалу. М.О.Рибникова зазначала: «Література - це мистецтво, до якого треба вміти підійти». Саме тому посібник містить теоретичний матеріал з теми «Епічний твір і його особливості» та практичні завдання для обдарованих учнів. Крім того, школярі мають змогу при написанні творчих робіт скористатись літературно-творчим словником. Щоб полегшити роботу з книжкою, нами введено позначки, які допомагають учням краще орієнтуватись в поданих нижче завданнях.

Теоретичний матеріал посібника є підґрунтям для практичних занять, які побудовані за принципом нашарування. Підготовка до написання великих прозових творів здійснюється шляхом поступової роботи над словом: дослідженні творів визнаних майстрів пера, введенні засобів образності, конструюванні текстів, створенні власних зразків за поданою аналогією тощо. Учні можуть спробувати себе у різних епічних жанрах. Крім того, посібник містить завдання на канікули. Він може стати у нагоді і вчителям, які захочуть урізноманітнити свої заняття, зробити їх цікавішими та змістовнішими, і учням, які прагнуть розвинути власні здібності та готові до пошуків та відкриттів.

РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ

Щ

е в античні часи розрізнялися способи вираження художнього змісту – три основних роди – епос, лірика і драма. В основі епосу лежить художньо освоєна подія, в основі лірики – переживання особистості, а драми – дія (Гегель).

Драма (від гр. drama – дія; сценічний твір) – один з родів літератури, який відображає світ у вигляді дії. Художній образ твориться у драмі засобами слова (монологи, діалоги, полілоги дійових осіб), а також поза словесними засобами (жест, міміка, пауза, костюм, декорація тощо). Драматичний твір призначений як для читача, так і для постановки на сцені, отож однаковою мірою належить літературі і театру («Наталка Полтавка» І.Котляревський, «Украдене щастя» І.Франко …)

Епос (від гр. epos – слово, оповідання, епічний вірш) – один з родів літератури, де йдеться про перебіг подій (переважно минулих) у житті людини і суспільства – епічні твори є сюжетними.

Лірика (від гр. lyricos – ліричний) – один з родів художньої літератури, в якому навколишня дійсність передається через почуття, настрої, переживання, емоції ліричного героя.

літературі існують твори, що поєднують ознаки різних родів, найчастіше лірики й епосу. Вони належать до так званих межиродів: ліро-епосу, ліро-драми, епо-драми.

Лірики Епосу Драми Ліро-епосу

гімн; гумореска; водевіль; балада;

елегія; есе; драма; байка;

епіграма; казка; інтерлюдія; дума;

ідилія; легенда; інтермедія; історична

пісня;

ліричний портрет; нарис; комедія; поема;

медитація; новела; мелодрама; співомовка.

ода; оповідання; мораліте;

пісня; переказ; трагедія;

послання. повість; трагікомедія;

роман. фарс

ВИДИ Й ЖАНРИ ПРОЗОВИХ ТВОРІВ

За жанровими різновидами прозові твори можуть бути

побутовими;
історичними;
психологічними;
соціальними;
біографічними;
автобіографічними;
авантюрно-пригодницькими;
лицарськими;
фантастичними;
фентезійними;
етнографічні;
детективними.

КОМПОЗИЦІЯ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ

Композиція (лат. compositio – складання; створення) – зумовлена змістом побудова, розміщення і співвідношення всіх його складових частин, порядок розгортання подій і взаємодії персонажів.

Твір може бути цілісним з погляду побудови, а може членуватися на окремі частини, розділи, глави.

Сюжет (лат. subjectum – підкладене) – довільне розміщення автором ланцюга зображених подій.

Види сюжету:

хронологічний (відтворення подій у часовій послідовності);
концентричний (події пов’язані не просто послідовністю, а й відображена мотивація їхнього зв’язку).

Частини сюжету:

експозиція – тло, на якому будуть розгортатись події;
зав’язка;
розвиток дії;
кульмінація;
розв’язка.

Назва твору, епіграф, відступи, вставні епізоди, екскурси в минуле та майбутнє, обрамлення (розповідь розпочинається і завершується однією картиною), описи – позасюжетні елементи. Сюжет – це час у подіях, а позасюжетні елементи – поза часом і подіями (хоча бувають винятки).

Серед назв твору виділяють:

образні назви: В.Барка «Жовтий князь», М.Коцюбинський «Intermezzo»;
назви-ідеї: Ю. Мушкетик «На брата брат», М.Хвильовий «Санаторійна зона»;
номінативні (нейтральні): В.Стефаник «Сини», Л.Костенко «Берестечко»;
назви-антитези: Л.Толстой «Війна і мир», М.Стельмах «Правда і кривда»;
іронічні: М.Коцюбинський «Коні не винні», Б.Грінченко «Під тихими вербами»;
назви-запитання: У.Самчук «Чого не гоїть вогонь», І.Багряний «Чому я не хочу повертатись до СРСР?»;
назви-персоналії: І.Кочерга «Ярослав Мудрий», І.Нечуй-Левицький «Микола Джеря»;
назви, у яких обігруються «вічні питання»: О.Кобилянська «Людина», Г.Косинка «Фауст».

ЛІТЕРАТУРНИЙ ОБРАЗ-ПЕРСОНАЖ

Образність – найхарактерніша властивість мистецтва, зокрема художньої літератури. У художньому творі функціонують численні образи. До образної системи входять образи-типи, образи-характери, образи-символи, образи-деталі, образи - персонажі тощо. Образи-картини природи, образи-речі, образи-явища, образи-деталі, образи-переживання, образи-символи відіграють допоміжну роль. Здебільшого у центрі художнього зображення стоять людські образи.

Терміни «дійова особа» та «персонаж» більше стосуються драматичних творів. «Ліричний герой» в основному зустрічається в поезії, коли розповідь ведеться від І особи. Цей термін допомагає розрізняти автора і його персонажів. Антигерой – негативний герой. Літературний характер – це образ людини, відтворений глибоко і переконливо. Традиційно персонажів у творі поділяють на 2 табори: позитивні та негативні. Але є ще й інший підхід: головні, другорядні та епізодичні. Типовий характер, тип – характер, що узагальнює в собі істотні властивості людей. Письменник у житті часто зустрічає людей, що стають прототипами його творів. Серед літературних характерів вирізняють так звані загальнолюдські характери, їх називають традиційними (світовими, вічними): Прометей – тип людини, здатної принести себе в жертву заради інших людей, Дон Кіхот – тип мрійливого ідеаліста.

Образ-персонаж розкривається за допомогою такого арсеналу прийомів:

портрет;
біографія;
поведінка;
ставлення до інших, Бога, традицій тощо;
мовна характеристика;
переконання, світогляд;
авторська характеристика;
характеристика іншими персонажами;
майстерність художніх деталей;
прозивні прізвиська.

Для аналізу персонажів можна використати таблицю:

	Образ 1	Образ 2	Образ 3
Характер
Портрет
Вчинки
Взаємини
Думки
Авторське ставлення

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

РОЛЬ ПРІЗВИСЬК У СТВОРЕННІ ОБРАЗУ

Прізвища-характеристики, або прозивні імена – ті назви персонажів у літературних творах, які зразу вказують на характерну рису їх носіїв. Так, у Остапа Вишні розкрадач колгоспного добра зветься Олекса Хапунець («Самохідна комора»), лежибока – Павло Подушка («Тяжка хвороба»), недолугі голови колгоспів – Петро Одімкникомора, Кузьма Перехилипляшка, Степан Недохиличарка, Олекса Перекусисало («На вербі груші»), Обіцяйло, Заливайло і Окозамилюйло («Товариші-друзі») та ін. У Степана Олійника є сатиричні вірші «Ледаренчиха», «Номенклатурний Мацапура» та ін.

Д

обери персонажам влучні характеристики, прізвиська, імена, які б відображали їхній внутрішній світ і слугували їхньою візитною карткою.


1	2

4	5

6	7

8	9

10	11

12	13

Зроби висновок ___________________________________

________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ВИДИ ХУДОЖНІХ ДЕТАЛЕЙ

Художня деталь – засіб словесного мистецтва, якому властива особлива змістова наповненість, символічна зарядженість, композиційна та характерологічна функція.

В одних випадках художня деталь може набувати рис символічності, в інших бути деталлю-штрихом. Художня деталь буває наскрізною (повторюваною) у творі та одномоментною, але в будь-якому разі вона може викликати широкий спектр асоціацій, здатна замінити собою розлогий опис, авторську характеристику, цілий епізод тощо.

Види художніх деталей:

зорова – «Хатні голі стіни – полупані, мороз повиступав на них сизим інеєм» (деталі інтер’єру) - Панас Мирний ; «З-під тої величезної страшної хустки дивилось маленьке, поморщене, як печена картоплина, та добре-добре личко» (портретна деталь) - І.Нечуй-Левицький.
слухова – «Реве та стогне Дніпр широкий» (деталь пейзажу) – Т.Шевченко; «По кому б’є дзвін» (деталь образу дії) – Е.Хемінгуей.
смакова – «Згадав, що бублик ще смачніший буде з вишнями» (деталь опису предмета); в раю їли «дуже вкусную яєчню…» (деталь образу події) – І.Котляревський.
нюхова – «Від бабусі пахло житнім хлібом, клунею і широким соняшним степом» (деталь характеру персонажа) – С.Васильченко; «Духмяно пахне хліб!» (деталь опису предмета) – П.Воронько; «Сказавши, аромат пустила: васильку, м’яту і амбре» (деталь вчинку персонажа) – І.Котляревський.
дотикова – «Дерево збивають гострими й твердими кістками, що їх називають цвяхами» (деталь опису предмета). – М.Трублаїні; «Було ні холодно, ні душно» (деталь обставин) – І.Котляревський;
психологічна – «Всі були веселі, усміхнені, в очах кожного віддзеркалювалося весняне сонце» (деталі внутрішнього стану персонажів» - Р.Коритко; «Семен був мовчазний та похмурий» (деталь характеру персонажа) Б.Грінченко.
моторова – «Семен з розгону шубовснув у воду» (деталь вчинку персонажа) – Б.Грінченко; «Він переключив швидкість, але машину знову потягло назад» (деталь події) – П.Панч.

Художні деталі сполучаються в поетичні образи (зорові, слухові), а вони - в картини дійсності.

1. Розподіли художні деталі за видами.

З його вицвілих очей кривулькуватими струмочками стікали, гублячись у густій бороді, сльози (Р.Коритко).

Це було тихе, скрипуче щебетання, яке завершувалося коротким мелодійним свистом «му-му». Це виспівував господар гнізда (В.Приходько).

Маленька на зріст, худенька, тоненька, як гілочка, з блакитними жилками на шиї й руках, у яких, здавалося, зовсім не було крові – вона була кволою, мов билинка полину на межі (В.Короткевич).

2. Проаналізуй художні деталі у новелі Л.Пономаренко «Гер переможений».

3. Досліди роль художніх деталей у новелі М.Коцюбинського «Цвіт яблуні».

ПРИСВЯТА

Присвята – вказівка, зроблена автором на початку твору, на честь якоїсь особи, колективу або події написано твір, кому він присвячується або дарується. Іноді присвята включає в себе і вступні рядки до твору чи навіть становить собою окремий твір. Наприклад:

Присвячується S.F.X., сонцю, яка все осяває своїм теплом і світлом і є прикладом для тих, чиї думки виходять за обрії цього земного світу.

Пауло Коельо, «Відьма з Портобелло»

Присвячую цю повість трав’яним коникам, хрущам, тихому дощеві, замуленій річечці – найбільшим чудесам світу, які ми відкриваємо в дитинстві.

Віктор Близнець, «Звук павутинки»

Любові всевишній присвячується…

Г.Тютюнник, «Три зозулі з поклоном»

Присвяти свій майбутній твір чи вже написаний тобою конкретній людині чи абстрактному поняттю. Подбай про оригінальність та емоційність.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

РЕДАГУВАННЯ РЕЧЕНЬ

Уважно прочитай речення з учнівських творчих робіт. Розмежуй лексичні та граматичні помилки, винеси відповідні позначки на поля. Потім відредагуй написане.

Відчинивши двері, діти почали колядувати.
Дивлячись кінофільм, несподівано сяйнула блискавка, вдарив грім і розпочався дощ.
Повернувшись додому, уже зайшло сонце.
Оглядаючи околицю села, туристів зацікавили руїни старовинного замку.
Дніпро – сама більша ріка України. Вона – третя по розмірам у Європі після Дунаю та Волги. Український народ завжди полюбляв свою «священну ріку», її велич ославлена в народних піснях, описана в художніх творах письменників та художників.
Я встав у половині восьмої годин ранку.
При відсутності старости класу його заміщає хтось другий.
Так як оратор не додержувався регламенту, то голова зборів лишив його слова.
Питання йшло про будівництво школи на протязі року.
Завершуючи роботу, учні розійшлися по домівкам.
Про історію рідного краю ми дізнаємося, читавши книги.
Завдяки наполегливої праці, школярі домоглися успіхів у навчанні.
Пообідавши, нас повели на екскурсію.
Слухаючи цю музику, на душі стає спокійно й хороше.
Вийшовши на Княжу гору, відкривається чудовий краєвид.
Побачивши афішу, хлопцеві захотілося подивитися цей фільм.
Відчинивши вікно, до нього долинули звуки музики.
Йдучи по коридору, двері відчинились.
Підійшовши до класу, його очі широко розплющились від здивування.
Вносячи добрива у ґрунт, рослина швидко росте.
Біля лісу зупинилися троє бійці.
Три брата зустрілися після першої довгої розлуки.
Будинок, побудований в центрі нового будівельного майданчика, був нижчий за інші. Напевно, будівельники не подумали про те, як він буде виглядати поруч з іншими будівлями. А забудовувати територію потрібно так, щоб не довелось добудовувати чи перебудовувати.
До неїної сестри приїхали гості.
Ми прийшли до їх ще зранку.
Я в нікого ніщо не просила.
Давайте пройдемося галереєю, де висять народні герої.
Кармелюк – це людина з широкими плечима і великими грудьми.
Він любить і бореться за Вкраїну.
На обличчі Кармелюка можна побачити такі риси характеру, як хоробрість, розумність та шляхетність.
Ця кімната добре освітлена світлом.
Над верстатом висить колиска та лежали рушники.
Колись наші предки отримували маленьку зарплату. Тому й на ярмарок їздили рідко.
Розплющивши очі, мене охопила радість.
У Парижі поставили пам’ятник про цю собаку.
Вуха у псів довгі, а кольором вони білі з рижими плямами.
Виглянувши в вікно, в очі кидаються дерева.
Будинку будуються в старому стилі.
Саме на такій вулиці я живу, яка називається Бенделіані.
Сини сказали матері, що вони поїдуть у війну.

Відшукай приклади речень з граматичними та лексичними помилками. Виправ їх.

МАЛІ ЕПІЧНІ ЖАНРИ

Нарис – це опис реальних подій, фактів. Це прозовий документальний твір, у якому автор, використовуючи образі засоби, змальовує справжні конкретні події, місцевість, а дійові особи є реальними людьми. У нарисах йдеться про важливі суспільні події, змальовуються портрети видатних діячів чи відомих осіб, проблеми сучасності. Вони можуть мати вигляд дорожніх нотаток.

Етюд – це невеликий літературний твір, присвячений якому-небудь окремому питанню. Йому притаманні стислість, змалювання якогось одного епізоду з життя героя або пейзажної замальовки, певна незакінченість сюжету.

Образок – це невеликий художній твір, побудований на основі конкретного життєвого факту чи події.

Есе – це короткий нарис, який відзначається невимушеністю форми й містить особисті роздуми письменника, що не претендують на вичерпне розкриття теми. Головну роль в есе відіграє не відтворення факту, а відображення вражень, роздумів і асоціацій. Стиль есе вирізняється образністю, афористичністю, близькістю до розмовної мови.

Новела – невеликий розповідний художній твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом. Розрізняють новели подій і новели з настроєвим, психологічним сюжетом. Найчастіше в новелі подаються 1-2 епізоди з життя однієї або кількох осіб. Портрети дійових осіб змальовані скупо, у характерах бачимо лише кілька головних рис. Головну увагу автор іноді звертає не на зовнішні події, а на переживання героїв.

Основні риси новели:

сюжет має другорядне значення;
психологізм;
несподівана розв’язка.

Оповідання – це невеликий за обсягом розповідний художній твір, сюжетна дія якого обмежується переважно одним чи кількома епізодами з життя головного героя. Часто трапляються оповідання, у яких розповідь ведеться від першої особи.

Особливості оповідання

Нетривалий

час дії

Відмінність оповідання від розповіді

Оповідання – це один із видів розповіді.
В оповіданні поєднуються різні типи мовлення, часто є діалог.
Чітко проводяться певні думки, висловлюється ставлення автора до зображуваних подій.
Є сюжет і можна чітко виділити його елементи.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

ПЕЙЗАЖ У ЛІТЕРАТУРНОМУ ТВОРІ ТА

ЯК САМОСТІЙНИЙ ЖАНР

Пейзаж – опис зображення природи засобами художнього слова. Пейзажі можуть бути використані в текстах художніх творів, а також виступати як окремий жанр: пейзажні образки, етюди, замальовки. Здебільшого пейзаж у творі є засобом вияву почуття любові до рідної землі, до її природи. В інших випадках пейзаж виступає образною паралеллю до душевного стану персонажів. У пейзажних образах можуть бути втілені драматичні колізії, конфліктні ситуації. Пейзаж може бути тлом, на якому розгортаються філософські роздуми автора чи героїв твору.

Видатним майстром у змалюванні пейзажів є М.Коцюбинський. Невипадково дослідники називають його справжнім художником. Ви маєте змогу самостійно переконатись у цьому.

Прочитайте текст. Які художні засоби використовує автор для того, щоб описати море? Визначте та підкресліть їх. З якою метою вживає їх автор?

Я бачив море.

Сонце купалося в ньому й виринуло криваве. На його безкрайому дзеркалі хвилювали могутні хвилі. Ті сердиті смертоносні хвилі чогось-то подобріли. Привітні й ласкаві вони були. Не піднімалися високо, не клекотіли, не розбурхувалися. Вони тільки шуміли з повагою.

Дивний їх той шум.

Станеш йому прислуховуватись, то й почуєш в ньому пісню-жалібницю; почуєш, як розмовляють многострадальні лицарі в могилах, як грає тужну пісню кобзар, як кличе чайка (За М.Коцюбинським).

Якими словами автор «оживлює» природу? Особливу увагу зверніть на виділені конструкції.

Море запінилось і кипить, а вітер надув сосни на вершках скель, і мчить острів на тих чорних вітрилах, як корабель. Море поблискує злою блакиттю, водяний пил б’є його білим крилом. Вигнулось, знялось крило вгору і, пронизане сонцем, упало. А за ним летить друге і третє. Здається, що незнайомі блакитні птахи налетіли раптом на море і б’ються завзято грудьми, піднявши вгору білі широкі крила… Вітер заганяє дихання назад у груди. Взяв дерева за чуба і гне землі… Все зігнулось на острові-кораблі, що несеться по морю на чорних вітрилах (М.Коцюбинський).

Н

а небі сонце – серед нив я. Більше нікого. Йду. Гладжу рукою соболину шерсть ячменів, шовк колосистої хвилі. Вітер набива мені вуха шматками згуків, покошланим шумом. Такий він гарячий, такий нетерплячий, що аж киплять від нього срібноволосі вівса. Йду далі – киплять. Тихо пливе блакитними річками льон. Так тихо, спокійно в зелених берегах, що хочеться сісти на човен й поплисти. А там ячмінь хилиться й тче…тче з тонких вусів зелений серпанок. Йду далі. Все тче. Хвилює серпанок. Стежки зміяться глибоко в житі, їх око не бачить, сама ловить нога. Волошки дивляться в небо. Вони хотіли бути як небо і стали як небо (М.Коцюбинський).

Напишіть пейзаж, який ви спостерігали на природі.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ.

ПРОЗОВІ МІНІАТЮРИ

Уважно прочитай мініатюру. Чи можна назвати це завершеним текстом? Чи вдалось тобі побачити картину? Яку саме? Хто прихований за образами ромашок та троянд? Поміркуй, чи впливає обсяг твору на його наповненість?

В

они довго дивилися один на одного.

- Привіт, - прошепотів трояндовий букет, який тримали чоловічі руки.

- Привіт, - відповіли ромашки, збентежено поправляючи свої зелені сукні, що ледь прим’ялись в руках жіночих.

Зауваж: всього 2 репліки, але скільки почуттів! Мужність, ніжність, сором’язливість…

Спробуй створити власну мініатюру у формі діалогу.

Напиши прозову мініатюру за поетичними рядками.

Зоріли в колосках волошки сині … (Т.Пишнюк)
Мов жаринки, чебреці

Квітнуть на осонні (Є.Жєлєзняков).

Я чула, як ромашка небесам читала вірші…
У проміннях сонця ніжних

край веселого струмка

білий росяний підсніжник

раптом зблиснув з-під містка (В.Бичко).

Пробудились фіалки в грудень…(О.Матійко)
Стоять жоржини мокрі-мокрі…(Ліна Костенко)
Двори стоять у хуртовині айстр… (Ліна Костенко)

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ.

ОСІННІ ЕТЮДИ

Осене, не плач…

О

сене, не плач…Маленькими пальчиками своїх дитячих рученят витру кришталеві сльозинки із твого золотавого обличчя. Мені так хочеться, щоб сміялося плаксиве небо, щоб танцював зануда-дощ на розквітлій галявині, щоб реготало осіннє сонечко всупереч листопадовій прохолоді.

О

сене, не треба, не плач…Ти ж знаєш: не люблю заглядати у мокрі твої очі, крадькома торкатися закам’янілих рук обкраденої самотності, прагнучи нав’язати тобі солодкі почуття своєї ангельської душі.

Осене, благаю, не плач… Побавимося ліпше у долю. Я – багряний листочок, ти – буйнокрилий вітер. Не хочеш? Боїшся завдати мені сердечного болю? Нічого, осене, я сильна, адже народилася у палких обіймах вересневого ранку. Будь ласка, не плач. Хочеш, нагадаю тобі тендітну мелодію осіннього дощику: «Кап-кап, кап-кап…» Тобі не подобаються дотепні жарти? Шкода. Зі мною жартують частенько; а тому, осене, я, як і ти, плачу. Інколи навіть забуваю, що живу серед людей (вони мене лякають), ховаюсь у золотих заметах кучерявого падолисту і спілкуюсь із нереальними істотами.

Знаєш, осене, я хочу бути тобою, пишною, кришталевою, полум’яною, вільною. Та впертий розум не хоче зректися людських інстинктів. Що ж, на те воля природи…

Осене, навіщо нам обом плакати? (Галина Глодзь)

Проаналізуй особливості стилю автора. Зверни увагу на використані художні засоби. Склади опорну схему, виписавши найцікавіші, на твою думку, вирази.
Створи цикл робіт «Етюди осені», використавши подані нижче теми:

Читай пожовклий літопис дощу…

П

обачення з осінню.

Недавно дощ мені нашепотів…

Тихо-тихо плаче осінь золота (О. Олесь)

Л

исти до осені.

Чарівною музикою зашумів дощ…

Золото сиплеться з небес…

Осіння хуртовина.

Зверни увагу на стиль власної роботи. Обери жанр твору. Використай різноманітні художні засоби.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ.

ЗИМОВІ ЕТЮДИ

Словник

ЗИМОВА КАЗКА
Дієслова	Сріблом сіяв, виблискував, іде, рипить, сіється, лежить, повалив, наткав полотна, засипав, носиться, обліпив, кружляє, танцюють, падає, спускаються, покривають, дрімає, запорошено, сипле іскрами, діамантами; переливається, сяє кришталем; завмерли; причепурив; іскряться; підморозило; закував льодком;
Прикметники	Блискучий, іскристий, мерехтливий, синій, срібний (сріблястий), чистий, брудний, колючий, крижаний, кришталевий, лапатий, мокрий, нерозталий, неходжений, пухнастий, скрипучий, талий, тихий, казковий, незайманий, сумний, діамантовий, прозорий, ніжний, легкий, чарівний
Синоніми	Снігові зірочки, снігова пороша, снігова крупа, віхола, завірюха, завія, метелиця, заметіль, сніговій, хуга, сніговиця, хурделиця, хуртовина, зима-білосніжка; сніжинка-балеринка; діамантові пушинки; сріблястий бісер; ніжні льодяні кристалики;
Порівняння	Мов прозорий білий метелик; як тонке дороге полотно; мов пушинка; мов срібні дзвіночки; ніжний серпанок; наче царівни;
Словосполу-чення	Чистий аркуш грудневого снігу; білі шати дерев; талого снігу платочки сивенькі, строга урочистість снігів; біле мереживо; зимова казка; діамантова скатертина снігів; дорогий білий убір; срібне хутро сосен; ковані з кришталю; кришталева кузня; шалі сріблястих сніжинок; ворохи сніжинок

Blog

Курс за вибором «Літературна творчість»

Содержание