Програма рекомендована Міністерством освіти І науки України (Лист №1/12-1717 від 30. 04. 2009 року) як курс за вибором. Основними

Вид материалаДокументы

Содержание


Мета курсу
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
Початковий рівень
Середній рівень
Достатній рівень
Високий рівень
Рекомендації щодо роботи з програмою
Рівні навчальних досягнень
Навчальна програма. 1-4 класи.
Учень: має уявлення про
Учень: має уявлення
Учень: має уявлення
Учень: має уявлення
Учень: має уявлення
Свято „Скінчив діло – гуляй сміло”.
Учень: має уявлення
Учень: має уявлення
Учень: має уявлення
Учень: має уявлення
Учень: має уявлення
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5

Київщинознавство (1-12 класи)________________________________


Пояснювальна записка

Київщинознавство – курс, розроблений як структурний компонент варіативної частини базового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів.

Запровадження даного курсу відповідає вимогам часу і є актуальним сьогодні. Він направлений на реалізацію Указу Президента України від 23.01.2001 року „Про заходи щодо підтримки краєзнавчого руху в Україні”, постанови Кабінету Міністрів України від 10.06.2002 року „Про затвердження Програми розвитку краєзнавства на період до 2010 року”, обласної „Програми розвитку краєзнавства на період до 2010 року”, міжрегіональної програми „Пізнай свою країну” на 2007-2012 роки.

Програма рекомендована Міністерством освіти і науки України (Лист №1/12-1717 від 30.04.2009 року) як курс за вибором.

Основними завданнями курсу на сучасному етапі розвитку освітньої системи є:

- розширення знань школярів про конкретну адміністративно-терито­ріальну одиницю та населений пункт, де проживає учень;

- формування в учнів уявлення про Київську область і конкретний населений пункт як цілісний об’єкт пізнання;

- виховання в учнів глибокої поваги до своєї малої батьківщини;

- удосконалення практичних і дослідницьких навичок краєзнавчої роботи в конкретному регіоні.

Мета курсу – ознайомити учнів загальноосвітніх і спеціалізованих навчальних закладів з головними природними, демографічними та господарськими характеристиками області; на основі вивчення культурної спадщини населення формувати в них національну свідомість.

Київщинознавство дає змогу цілісно й системно подавати комплекс знань про свою місцевість, рідний край – Київську область. Структура курсу націлена на забезпечення наступності й перспективності між різними ланками шкільної освіти.

Київщинознавство є особливим інтегрованим курсом, у якому поєднуються комплекси історичних, антропологічних, археологічних, природничих, лінгвістичних, етнокультурних знань про Київську область.

Київщинознавство включає такі компоненти змісту:
  1. Київська область – адміністративно-територіальна одиниця; історія її формування.
  2. Природно-географічні особливості Київщини, їх вплив на розселення та господарську діяльність.
  3. Розгортання історичних подій на даній території.
  4. Населення краю та його господарська діяльність.
  5. Культурно-побутова сфера населення Київщини в контексті загальнонаціональної культури.
  6. Проблеми та перспективи розвитку Київщини.

Реалізуючи виділений зміст на рівні конкретного вивчення матеріалу, необхідно показати зв'язки між історією свого краю та історією України, природними особливостями території Київщини, з одного боку, і географічною оболонкою – з іншого, між господарством і культурною спадщиною цієї території та загальноукраїнською економікою і культурою.

Своєрідним предметом досліджень є територія Київської області з її природними і господарськими комплексами та елементами матеріальної культури. Залежно від вікових особливостей школярів, курс „Київщино­знавство” вивчають на відповідному рівні. Цілісний комплекс знань про рідний край може бути створений завдяки науковому використанню міжпредметних зв'язків. Тому програма спрямована на поглиблення міжпредметної інтеграції історії, української літератури, географії, біології, образотворчого мистецтва, музики, народознавства тощо.

Дана програма створює умови для вироблення особистісного ставлення дитини до тих явищ і процесів, які відбуваються на території Київщини протягом історичного часу. Її можна розглядати також як своєрідний інструмент систематизації знань про рідний край, на основі чого створюються відповідні умови для їх практичного застосування.

Програмою передбачено проведення практичних та семінарських занять, екскурсій, конференцій.

Курс „Київщинознавство” введено до навчальних планів усіх загальноосвітніх навчальних закладів Київської області. У кожному класі на його вивчення відводиться 35 годин (1 год на тиждень).

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

Оцінювання результатів навчальних досягнень учнів з курсу „Київщинознавство” здійснюється на основі урахування їхніх індивідуальних особливостей і передбачає диференційований підхід щодо його організації. Критерієм оцінки роботи учнів є не стільки обсяг навчального матеріалу, що засвоїв учень, скільки вміння його аналізувати, пояснювати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, застосовувати знання на практиці і в життєвих ситуаціях, вміння самостійно здобувати знання. При цьому важливо використовувати під час вивчення курсу мотиваційний потенціал для учнів: авансування успіху, спонукання до самоаналізу, самооцінки, самопізнання. Крім того, доцільно інтенсифікувати той навчальний матеріал, який має особистісне значення для учнів.

Оцінюючи навчальні досягнення учнів з київщинознавства, необхідно враховувати правильність і науковість викладення матеріалу, повноту розкриття понять і закономірностей, логічність вживання краєзнавчої термінології, ступінь самостійності відповіді та доказовості у викладенні матеріалу. Важливим є рівень сформованості інтелектуальних, загальноосвітніх та специфічних умінь (робота з краєзнавчими, статистичними, іншими додатковими матеріалами).

Засвоєння навчального матеріалу і навчальна діяльність учнів неоднорідні і мають різнорівневий характер.

Початковий рівень навчальних досягнень характеризується фрагментарним володінням учнем навчальним матеріалом. Учень може розпізнавати окремі краєзнавчі об’єкти, з допомогою вчителя намагається давати їм визначення.

Середній рівень навчальних досягнень передбачає, що учень може відтворити інформацію з предмета. Він розуміє основний матеріал, з допомогою вчителя визначає поняття, частково пояснює взаємозв’язки у природі та суспільстві, використовує додатковий краєзнавчий матеріал, правильно використовує джерела знань, виділяє окремі особливості природних та суспільних явищ, що відбуваються в області.

Достатній рівень навчальних досягнень передбачає, що учень достатньо володіє програмовим навчальним матеріалом, самостійно виправляє допущені помилки, підтверджує свої знання відповідними аргументами, здатен застосовувати здобуті знання на практиці. Правильно відбирає джерела необхідних знань з краєзнавчої тематики. Може узагальнювати спостереження за природними та суспільними явищами, що відбуваються на території Київщини.

Високий рівень навчальних досягнень передбачає вичерпну, правильну відповідь, повне розкриття змісту понять, закономірностей і взаємозв’язків, що існують в природному середовищі та суспільстві. Учень грамотно і творчо використовує краєзнавчі матеріали та інші джерела знань, уміє робити висновки та узагальнення на основі практичної діяльності; правильно проводить спостереження, оформляє та аналізує їх результати.

На сьогодні обов’язковими видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне та семестрове, а основною одиницею оцінювання – навчальна тема. Поточне, семестрове і річне оцінювання навчальних досягнень учнів з київщинознавства здійснюється за пропонованими критеріями та 12-бальною системою.


Рекомендації щодо роботи з програмою

У програмі подано орієнтовний розподіл годин за розділами і темами. Частину навчального часу вчитель може використати на свій розсуд з метою глибшого вивчення або повторення навчального матеріалу.

Окремі питання програми можна запропонувати учням опрацювати самостійно. Необхідно стимулювати самостійну пізнавальну діяльність учнів, спонукати їх до дослідницької, пізнавальної діяльності.

Усі практичні роботи є підсумковими. Теми творчих робіт учитель може розширити, а також диференціювати та індивідуалізувати у відповідності з профілем класу. Практичні роботи можуть виконуватися як під час вивчення тем, де вони передбачені, так і в окремо відведений час (за вибором вчителя). Перевіряє й оцінює практичні роботи вчитель у всіх учнів, а творчі роботи – вибірково. Кращі роботи можна заслухати і обговорити на уроках чи у позаурочний час, наприклад, на засіданнях гуртків.

Рівні навчальних досягнень

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів


Початковий

1

Учень розрізняє окремі краєзнавчі явища та об’єкти (компоненти природи, населені пункти, історичні події), за допомогою вчителя відтворює їх та виконує лише фрагменти практичних завдань.

2

Учень фрагментарно відтворює окремі факти на елементарному рівні, розрізняє один або декілька запропонованих краєзнавчих об’єктів, має поверхневі уявлення про них; практичні завдання виконує лише за допомогою вчителя.

3

Учень відтворює менше половини навчального матеріалу, у деяких випадках дає нечіткі характеристики краєзнавчих об’єктів, має обмежений термінологічний та словниковий запас; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує практичні завдання без висновків та узагальнень.

Середній

4

Учень частково відтворює текст навчального матеріалу, дає нечітке визначення основних понять і термінів з допомогою вчителя, називає відповідно до теми конкретного уроку краєзнавчі поняття, повторює за зразком практичну роботу, під час відповіді намагається користуватись краєзнавчою літературою.

5

Учень відтворює частину навчального матеріалу без розкриття причинно-наслідкових зв’язків, описує природні об’єкти та суспільні явища за типовим планом; намагається робити висновки без підтвердження їх прикладами, частково володіє краєзнавчою номенклатурою.

6

Учень самостійно дає більшість визначень, передбачених темою уроку, відтворює значну частину вивченого матеріалу; з допомогою вчителя виявляє причинно-наслідкові зв’язки, ілюструє їх власними прикладами; на середньому рівні володіє краєзнавчою номенклатурою; може користуватися з допомогою вчителя джерелами краєзнавчої інформації.

Достатній

7

Учень має достатні краєзнавчі знання і застосовує їх для вирішення стандартних ситуацій; має цілісне уявлення про природні та суспільні явища в Київській області, вміє вести спостереження за навколишнім середовищем; достатньо володіє краєзнавчою номенклатурою.

8

Учень засвоїв основні поняття і категорії про Київську область (історичні, природні, господарські, суспільні, етнографічні тощо); застосовує здобуті знання на практиці, використовуючи прийоми аналізу при характеристиці природних та суспільних явищ, показує їх зміну в часі; вміє наводити приклади взаємозв’язків явищ та процесів, які відбуваються на загальнодержавному та регіональному рівнях; знає обов’язкову краєзнавчу номенклатуру.

9

Учень на достатньому рівні володіє навчальним матеріалом з київщинознавства, може застосовувати його для виконання практичних робіт; має чіткі уявлення про компоненти природи і просторову організацію суспільного життя Київщини; пояснює причинно-наслідкові зв’язки в природі, господарстві, між історичними явищами; супроводжує показ краєзнавчих об’єктів їх словесним описом.

Високий

10

Учень володіє набутими знаннями та використовує їх для вирішення нової навчальної проблеми; виявляє розуміння історичних, природничих, суспільних процесів на території Київщини; робить аргументовані висновки; рецензує відповіді інших учнів; дає розгорнуту відповідь по темі; вільно застосовує більшість краєзнавчих понять та може їх класифікувати; добре володіє краєзнавчим матеріалом.

11

Учень володіє глибокими й міцними знаннями, може вільно висловлювати власні судження і переконливо їх аргументувати; може аналізувати краєзнавчу інформацію, вміє працювати з рекомендованими вчителем джерелами краєзнавчої інформації, на високому рівні її аналізувати та використовувати.

12

Учень у повному обсязі опанував програмовий матеріал; має глибокі й міцні знання; здатний презентувати власну інтерпретацію краєзнавчих явищ та процесів; самостійно аналізувати природні та суспільні явища, здатний розв’язувати проблемні завдання; вільно володіє краєзнавчою інформацією та творчо її використовує.