Программа дисципліни «Психологія»
Вид материала | Программа |
- Робоча програма навчальної дисципліни інженерна психологія І ергономіка (шифр І назва, 248kb.
- Робоча програма навчальної дисципліни експериментальна психологія (шифр І назва навчальної, 393.52kb.
- Робоча програма навчальної дисципліни соціальна психологія (шифр І назва навчальної, 1376.65kb.
- Програма навчальної дисципліни загальна психологія (пізнавальні психічні процеси) (шифр, 596.64kb.
- Програма навчальної дисципліни основипсихогенетик, 367.37kb.
- Робоча програма навчальної дисципліни с/к мотивація навчання (шифр І назва навчальної, 253.14kb.
- Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки психологія,, 694.95kb.
- Програма фахових вступних випробувань галузь знань 0301 "Психологія" спеціальність, 167.13kb.
- Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки психологія,, 1223.74kb.
- Програма навчальної дисципліни диференційна психологія напрям підготовки, 247.91kb.
Программа дисципліни «Психологія»
1й курс
ГРС
ЗМІСТ МАТЕРІАЛУ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Змстовий модуль №1
Тема 1. Предмет і завдання загальної психології
- Предмет і завдання психології.
- Психіка і свідомість.
- Практична психологія на сучасному етапі.
- Міждисциплінарні зв’язки психології.
- Завдання психології.
Психологія - одна з наук про людину. Об'єктом її вивчення є найскладніша сфера життєдіяльності людини - психіка. Складність психіки як явища зумовлена тим, що вона є вищим продуктом біологічного та суспільного розвитку живих істот. Складним є і функціональний бік психіки. Вона є засобом орієнтування організму в навколишньому світі й регулятором поведінки в динамічних умовах середовища. Психічна активність людини спрямовується на різні об'єкти.
Відображувальна діяльність людини засадово зумовлена рефлекторною діяльністю мозку. Фундатором вчення про рефлекторну природу психіки є видатний російський фізіолог 1. Сєченов (1829-1905). У своїх працях він зазначав, що джерелом психічних актів як відображувальної діяльності є зовнішні подразники, що діють на організм. Ця діяльність виникає у процесі взаємодії індивіда з оточенням, що здійснюється завдяки рефлекторній діяльності мозку. У своїй відомій праці "Рефлекси головного мозку" (1863) 1. Сєченов писав, що "всі акти свідомого і несвідомого життя за способом походження є рефлекси", що без зовнішнього чуттєвого подразнення психічна діяльність неможлива.
Вчення 1. Сеченова про рефлекторну природу психіки розвинув 1. Павлов (1849-1936) у своєму вченні про вищу нервову діяльність,
Сучасна психологічна наука — це широко розгалужена система знань про психіку, психічний світ людини. Своєї досконалості ця система набуває завдяки її зв'язкам з іншими науками. Психологія не може обійтися без наук, які вивчають фізичне середовище, тобто те, що нас оточує: біологічний організм і соціальну діяльність. Психологія дуже тісно пов'язана з філософією, оскільки психологія не може обійтись без розгляду таких категорій, як психіка, ідеальне, матеріальне, дух, особистість, свідомість і т.ін. Головне питання філософії про первинність матерії і духу має вирішальний вплив на позиції матеріалізму та ідеалізму в психології. Психологія, як наука, в своєму розвитку не може обійтися без зв'язків з біологією та медициною. На межі психології і медицини знаходяться проблеми аномального розвитку, проблеми невиліковних хвороб, стресових станів. Потік інформації, який практично заполонив людину, ставить на порядку денному зв'язок психології і педагогіки, а саме проблем засвоєння знань, програмованого навчання, дозування інформації поряд з традиційними сферами їх взаємодії — навчання та виховання людини як маленької, так і дорослої. Проблеми науково-технічного прогресу, які свідчать про невідповідність техніки можливостям людини, про недостатню підготовку до використання цієї техніки, про виникнення хвороби віку «технострес», про місце людини в системі автоматизованого проектування — це проблема зв'язків психології і техніки, пошук сфер їх взаємодії. Як бачимо, психологія як наука включена в систему наук, бо кожна наука існує для людини і існує лише тому, що є людина в цьому світі. Міждисциплінарні зв'язки психології свідчать про її майбутнє, що поряд з її власним розвитком передбачає сукупність її міждисциплінарних зв'язків, з допомогою яких вона збагатиться досягненнями інших наук і в свою чергу буде сприяти їх збагаченню.
Інтеграція наук — це шлях в майбутнє. Часто в суміжних науках вивчаються предмети і явища, від яких залежить чи якими визначається психічна діяльність. І це в першу чергу стосується понять, які використовуються як в психології, так і в інших науках. Такими являються, наприклад, поняття особистість і агресія, поняття, які використовуються і в соціології, і в філософії, і в праві, і в медицині, і в психології. Проблеми, які виникають при аналізі міждисциплінарних зв'язків психології, вказують на необхідність існування розгалуженої системи наукових психологічних дисциплін, бо названі лише окремі напрямки вивчення цих зв'язків не можуть бути вивчені в рамках лише загальних законів науки. Слід підкреслити, що широко використовуване поняття загальної психології не являється самостійною галуззю психології — це умовна назва для характеристики найбільш загальних закономірностей і положень психологічної науки.
Із розвитком психології як науки, з використанням психологічних знань у найрізноманітніших сферах людської діяльності певні галузі цих знань поступово виокремились і стали самостійними.
Розрізняють психологію загальну, вікову, педагогічну, соціальну, генетичну, інженерну, військову, медичну, юридичну, спортивну, зоопсихологію, психологію праці, мистецтва, патопсихологію. У зв'язку з космічними польотами виникла спеціальна галузь психології- космічна.
Теми рефератів або доповідей:
- Розвиток і становлення психології як науки.
- Роль спадковості і суспільного середовища в психічному розвитку особистості.
Питання для самостійної роботи студентів
- Що є предметом вивчення психології? Які основні групи психічних явищ вона вивчає?
- Які завдання повинна вирішувати сучасна психологія?
- Які основні принципи наукового вивчення психіки?
- Що таке психічне відображення?
- Як проявляється активний характер психічного відображення?
- Які функції психіки?
- Яка ефективність використання досягнень психологічної науки?
- В чому полягає актуальність психологічних знань на фоні соціальних змін в сучасному суспільстві?
- Психологія і філософія.
- Психологія і медицина.
- Психологія і техніка.
- Психологія і педагогіка.
Тема 2. Методи І ПРИНЦИПИ психології
- Об'єктивний і суб'єктивний підходи в психологічному дослідженні. Класифікація методів.
- Принципи та вимоги до методів психології. Класифікація методів психології.
- Метод спостереження в психології.
- Експеримент в психологічній практиці.
- Додаткові методи психології
- Метода активного психологічного впливу.
Психологія як наука має певні предмет і методи вивчення психічних явищ. Знання методів і вміння за їх допомогою вивчати вікові та індивідуальні особливості психічного розвитку особистості - шлях до глибшого пізнання психологічних особливостей особистості й ви- користання цих знань у практичній діяльності.

Психологія як наука має свій предмет і використовує певні методи, що дозволяють пізнати закономірності явищ, які вона вивчає. Складність предмету психології, неможливість беспосереднього вияву і виміру, зумовлюють специфічність методів психологічного дослідження. Це в першу чергу складність відношення об'єктивного і суб'єктивного підходу до методів психології, а саме єдність і взаємовиключність цих підходів. Метод розглядається як система прийомів і способів дослідження, викладання матеріалу і його тлумачення. Об'єктивний підхід признає, що кожний дослідник, використовуючи ті ж самі прийоми при дотриманні тих же самих умов, може отримати точно такі ж данні, такі ж матеріали дослідження. В психології це можливо шляхом опосередкованого вивчення психічних явищ, тобто їх об'єктивних проявів в діяльності. Вивчення психічних процесів іншої людини І власних відбувається однаковими прийомами (наприклад, об'єм зорової уваги визначається за кількості вірно проглянутих знаків). Суб'єктивний підхід підкреслює можливість проникнення в душу людини, як замкненого в собі внутрішнього світу, який ніяк не пов'язаний з зовнішнім світом і може вивчатись лише шляхом “погляду в себе”, що значить інтроспекція, самоспостереження.