Программа дисципліни «Психологія»

Вид материала

Программа

Содержание Питання для самостійної роботи студентів Питання для самостійної роботи студентів Завдання та проблемні ситуації Соціальна психологія груп Завдання та проблемні ситуації Психологія міжособового спілкування Контрольна робота №1 Поняття і характеристика пам’яті і уваги. Свідомість вибірково Природа і характеристика задатків і здібностей Емоційно-вольова сфера особистості. індивідуально-типологічні особливості особистості: темперамент і характер. Емоційний процес Знак емоційного процесу Вольові якості Контрольна робота №2 Теми рефератів обов’язкових для виконання.

Подобный материал:

• Робоча програма навчальної дисципліни інженерна психологія І ергономіка (шифр І назва, 248kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни експериментальна психологія (шифр І назва навчальної, 393.52kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни соціальна психологія (шифр І назва навчальної, 1376.65kb.
• Програма навчальної дисципліни загальна психологія (пізнавальні психічні процеси) (шифр, 596.64kb.
• Програма навчальної дисципліни основипсихогенетик, 367.37kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни с/к мотивація навчання (шифр І назва навчальної, 253.14kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки психологія,, 694.95kb.
• Програма фахових вступних випробувань галузь знань 0301 "Психологія" спеціальність, 167.13kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки психологія,, 1223.74kb.
• Програма навчальної дисципліни диференційна психологія напрям підготовки, 247.91kb.

Программа дисципліни «Психологія»

1й курс

ГРС

ЗМІСТ МАТЕРІАЛУ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Змстовий модуль №1


Тема 1. Предмет і завдання загальної психології

1. Предмет і завдання психології.
   
2. Психіка і свідомість.
   
3. Практична психологія на сучасному етапі.
   
4. Міждисциплінарні зв’язки психології.
   
5. Завдання психології.
   

Психологія - одна з наук про людину. Об'єктом її вивчення є найскладніша сфера життєдіяльності людини - психіка. Складність психіки як явища зумовлена тим, що вона є вищим продуктом біологічного та суспільного розвитку живих істот. Складним є і функціональний бік психіки. Вона є засобом орієнтування організму в навколишньому світі й регулятором поведінки в динамічних умовах середовища. Психічна активність людини спрямовується на різні об'єкти.

Відображувальна діяльність людини засадово зумовлена рефлекторною діяльністю мозку. Фундатором вчення про рефлекторну природу психіки є видатний російський фізіолог 1. Сєченов (1829-1905). У своїх працях він зазначав, що джерелом психічних актів як відображувальної діяльності є зовнішні подразники, що діють на організм. Ця діяльність виникає у процесі взаємодії індивіда з оточенням, що здійснюється завдяки рефлекторній діяльності мозку. У своїй відомій праці "Рефлекси головного мозку" (1863) 1. Сєченов писав, що "всі акти свідомого і несвідомого життя за способом походження є рефлекси", що без зовнішнього чуттєвого подразнення психічна діяльність неможлива.

Вчення 1. Сеченова про рефлекторну природу психіки розвинув 1. Павлов (1849-1936) у своєму вченні про вищу нервову діяльність,

Сучасна психологічна наука — це широко розгалужена система знань про психіку, психічний світ людини. Своєї досконалості ця система набуває завдяки її зв'язкам з іншими науками. Психологія не може обійтися без наук, які вивчають фізичне середовище, тобто те, що нас оточує: біологічний ор­ганізм і соціальну діяльність. Психологія дуже тісно пов'язана з філософією, оскільки психологія не може обійтись без розгляду таких категорій, як психіка, ідеальне, матеріальне, дух, особистість, свідомість і т.ін. Головне питання філософії про первинність матерії і духу має вирішальний вплив на позиції матеріалізму та ідеалізму в психології. Психологія, як наука, в своєму розвитку не може обійтися без зв'язків з біологією та медициною. На межі психології і медицини знаходяться проблеми аномального розвитку, проблеми невиліковних хвороб, стресових станів. Потік інформації, який практично заполонив людину, ставить на поряд­ку денному зв'язок психології і педагогіки, а саме проблем засвоєння знань, програмованого навчання, дозування інформації поряд з традиційними сфе­рами їх взаємодії — навчання та виховання людини як маленької, так і доро­слої. Проблеми науково-технічного прогресу, які свідчать про невідповідність техніки можливостям людини, про недостатню підготовку до використання цієї техніки, про виникнення хвороби віку «технострес», про місце людини в системі автоматизованого проектування — це проблема зв'язків психології і техніки, пошук сфер їх взаємодії. Як бачимо, психологія як наука включена в систему наук, бо кожна наука існує для людини і існує лише тому, що є людина в цьому світі. Міждисциплінарні зв'язки психології свідчать про її майбутнє, що поряд з її власним розвитком передбачає сукупність її міждисциплінарних зв'язків, з допомогою яких вона збагатиться досягненнями інших наук і в свою чергу бу­де сприяти їх збагаченню.

Інтеграція наук — це шлях в майбутнє. Часто в суміжних науках вивча­ються предмети і явища, від яких залежить чи якими визначається психічна діяльність. І це в першу чергу стосується понять, які використовуються як в психології, так і в інших науках. Такими являються, наприклад, поняття осо­бистість і агресія, поняття, які використовуються і в соціології, і в філософії, і в праві, і в медицині, і в психології. Проблеми, які виникають при аналізі міждисциплінарних зв'язків пси­хології, вказують на необхідність існування розгалуженої системи наукових психологічних дисциплін, бо названі лише окремі напрямки вивчення цих зв'язків не можуть бути вивчені в рамках лише загальних законів науки. Слід підкреслити, що широко використовуване поняття загальної психо­логії не являється самостійною галуззю психології — це умовна назва для ха­рактеристики найбільш загальних закономірностей і положень психологічної науки.

Із розвитком психології як науки, з використанням психологічних знань у найрізноманітніших сферах людської діяльності певні галузі цих знань поступово виокремились і стали самостійними.

Розрізняють психологію загальну, вікову, педагогічну, соціальну, генетичну, інженерну, військову, медичну, юридичну, спортивну, зоопсихологію, психологію праці, мистецтва, патопсихологію. У зв'язку з космічними польотами виникла спеціальна галузь психології- космічна.

Теми рефератів або доповідей:

• Розвиток і становлення психології як науки.
  
• Роль спадковості і суспільного середовища в психічному розвитку особистості.
  

Питання для самостійної роботи студентів

1. Що є предметом вивчення психології? Які основні групи психічних явищ вона вивчає?
   
2. Які завдання повинна вирішувати сучасна психологія?
   
3. Які основні принципи наукового вивчення психіки?
   
4. Що таке психічне відображення?
   
5. Як проявляється активний характер психічного відображення?
   
6. Які функції психіки?
   
7. Яка ефективність використання досягнень психологічної науки?
   
8. В чому полягає актуальність психологічних знань на фоні соціальних змін в сучасному суспільстві?
   
9. Психологія і філософія.
   
10. Психологія і медицина.
    
11. Психологія і техніка.
    
12. Психологія і педагогіка.
    

Тема 2. Методи І ПРИНЦИПИ психології

1. Об'єктивний і суб'єктивний підходи в психологічному дослідженні. Класифікація методів.
   
2. Принципи та вимоги до методів психології. Класифікація методів психології.
   
3. Метод спостереження в психології.
   
4. Експеримент в психологічній практиці.
   
5. Додаткові методи психології
   
6. Метода активного психологічного впливу.
   

Психологія як наука має певні предмет і методи вивчення психічних явищ. Знання методів і вміння за їх допомогою вивчати вікові та індивідуальні особливості психічного розвитку особистості - шлях до глибшого пізнання психологічних особливостей особистості й ви- користання цих знань у практичній діяльності.





Психологія як наука має свій предмет і використовує певні методи, що дозволяють пізнати закономірності явищ, які вона вивчає. Складність предме­ту психології, неможливість беспосереднього вияву і виміру, зумовлюють спе­цифічність методів психологічного дослідження. Це в першу чергу складність відношення об'єктивного і суб'єктивного підходу до методів психології, а саме єдність і взаємовиключність цих підходів. Метод розглядається як система прийомів і способів дослідження, викладання матеріалу і його тлумачення. Об'єктивний підхід признає, що кожний дослідник, використовуючи ті ж самі прийоми при дотриманні тих же самих умов, може отримати точно такі ж данні, такі ж матеріали дослідження. В психології це можливо шляхом опосередкованого вивчення психічних явищ, тобто їх об'єктивних проявів в діяль­ності. Вивчення психічних процесів іншої людини І власних відбувається од­наковими прийомами (наприклад, об'єм зорової уваги визначається за кіль­кості вірно проглянутих знаків). Суб'єктивний підхід підкреслює можливість проникнення в душу люди­ни, як замкненого в собі внутрішнього світу, який ніяк не пов'язаний з зов­нішнім світом і може вивчатись лише шляхом “погляду в себе”, що значить інтроспекція, самоспостереження.