Робоча програма навчальної дисципліни с/к мотивація навчання (шифр І назва навчальної дисципліни)

Вид материалаДокументы

Содержание


Кредитно-модульна система
Опис навчальної дисципліни (Витяг з робочої програми навчальної дисципліни “ ”)
Рік підготовки
Практичні, семінарські
Мета та завдання навчальної дисципліни
Інформаційний обсяг дисципліни
Практичні заняття
Змістовий модуль 1.
Змістовий модуль 2.
4. Структура навчальної дисципліни
Разом – зм. модуль1
Усього годин
5. Теми семінарських занять
6. Теми практичних занять
8. Самостійна робота
9. Індивідуальне навчально - дослідне завдання
10. Методи контролю
Тестові завдання з курсу
11. Розподіл балів, що присвоюється студентам
Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS
...
Полное содержание
Подобный материал:

Форма № Н - 3.03

Затверджено наказом МОН України

від “___” ___________ 20 __ р. №___


Львівський національний університет імені Івана Франка


Філософський факультет

Кафедра психології


ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи


______________________________

“______”_______________20____ р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ




___________________ с/к мотивація навчання ____________________________

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки_____________6.030102 – психологія_____________________________

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності_____________Педагогічна психологія _____________________________

(шифр і назва спеціальності (тей)

спеціалізації_____________________Психологія____________________________________

(назва спеціалізації)

факультету, відділення_________Філософський факультет Відділення психології_______

(назва інституту, факультету, відділення)


Кредитно-модульна система

організації навчального процесу


ЛЬВІВ – 2009

“Мотивація навчання”. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів

(назва дисципліни)

за напрямом підготовки Психологія, спеціальністю “Психологія”. – Львівський національний університет імені Івана Франка, 2009. – 10 с.


Розробник: кандидат психологічних наук, асистент Штепа О. С.


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії)_______________________________________________________________________


Протокол № ___ від “____”________________20____ р.


Завідувач кафедрою (циклової, предметної комісії)________________________


_______________________(Грабовська С. Л.)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20____ р.


Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.


“_____”________________20____ р. Голова _______________( ____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)


 Штепа О.С., 2009.

 Львівський національний університет імені Івана Франка, 20009.
  1. Опис навчальної дисципліни

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни “ ”)




Форма

навчання

Курс

Семестр



Загальний

обсяг

(год.)



Всього

аудит.

(год.)


у тому числі (год.):


Самос-

тійна

робота

(год.)

Контрольні (модульні) роботи

(шт.)

Розрахунково-графічні роботи

(шт)

Курсові проекти (роботи), (шт.)




Залік

(сем.)



Екзамен

(сем.)



лекції



семінарсоко-практичні

Денна

4

8

56

26

12

14

30

-




-

8

-

Заочна

5

10

60

20

-

20

40

1

1

-

10

-




Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів –

Галузь знань

0301 соціально-політичні науки

(шифр, назва)

Нормативна

(за вибором студента)


Модулів – 2

Напрям

6.030102 – психологія

(шифр, назва)

Рік підготовки:

Змістових модулів –

Спеціальність (професійне спрямування)

Педагогічна психологія





Курсова робота -

Семестр

Загальна кількість годин - 56

8-й

10-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

самостійної роботи студента - 2

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалавр


12 год.

-

Практичні, семінарські

14 год.

20 год.

Самостійна робота

30 год.

40 год.

ІНДЗ:

Вид контролю: залік



  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета – вироблення у студентів уміння оптимізовувати процес навчання.

Завдання – навчити студентів діагностувати мотиваційні особливості людини та надавати рекомендаціїї щодо оптимального її мотивування до навчання.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати: концепції навчання, навчальні компетенції, мотиви навчання, складові мотиваційної сфери особистості, способи ефективного мотивування.

вміти: складати психологічну характеристику констуктивності мотиваційної сфери суб’єктів навчання та надавати рекомендації особистості щодо оптимізації її навчання за допомогою фомування і розвитку в неї необхідних мотиваційних особливостей.

Набуття студентами компетентності з курсу можливе за актуалізації їхніх знань з курсів “Педагогічна психологія”, “Загальна психологія”, “Самоменеджмент”, “Соціальна психологія”.


ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ ДИСЦИПЛІНИ

2.1. Лекційний курс

Шифр змістового

модуля

Назва змістового модуля

Кількість аудиторних годин

Модуль 1

Мотивація в структурі навчальнї діяльності

4

Мотивація у структурі активації особистості

2
Мотиваційні теорії в інтерпретації навчання

2

Модуль 2

Мотиваційна сфера особистості

2
Внутрішньоорганізована мотивація та самоорганізування

2
    1. ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

Шифр змістового

модуля

Назва змістового модуля

Кількість аудиторних годин

Модуль 1

Формування компетентності через розвиток компетенцій

2

Мотивування (мотивація) як система дій щодо аквації поведінки людини

2

Модуль 2

Складові мотиваційної сфери: потреби, мотиви, цілі.

2

Мотиваційна криза ц чуття сенсовності життя

2



    1. Самостійна робота студенТА денної та заочної форма навчання полягає у
  1. конспектуванні літературних джерел:

Завдання до конспектування літературних джерел
  1. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. – СПб.: Питер, 2000. – С.46 – 64.
  2. Кальницька К. Ревесивна теорія М. Аптера // Практична психологія та соціальна робота. – № 3. – 1998. – С. 36 – 38
  3. Хайкин В. Активность (характеристики и развитие). – М.: Московский психолого-социальный институт, 2000. – С. 62 – 72, 82 – 97.
  4. Занюк С. С. Психологія мотивації. – К.: Либідь, 2002. – С.98 – 110
  5. Ландсберг М. Коучинг. Повышайте собственную эффективность, мотивируя и развивая тех, с кем вы работаете / пер. с англ. – М.: Изд-во Эксмо, 2004 (гл. 5,6,11,12)
  6. Оллпорт Г. Становление личности. – М.: Смысл, 2002. – С.303 – 329.
  1. виконанні індивідуального завдання.



3. Програма навчальної дисципліни
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

Тема 1. Мотивація в структурі навчальної діяльності

Ситуаційнна та особистісна парадигма навчання. Компетентність як результат навчання. Формування компетентності через розвиток компетенцій. Вивди компетентності та компетенцій.

Тема 2. Мотивація у структурі активації особистості

Фактори активації. Види активації: стимулювання, маніпулювання, мотивування. Мотивація як ієрархізована структура мотивів. Мотивування (мотивація) як система дій щодо аквації поведінки людини. Мотивування як пояснення людиною причин власної поведінки.

Тема 3. Мотиваційні теорії в контексті навчання

Теорія самоактуалізації Маслоу. Реверсивна теорія Аптера. Двофакторна теорія Герцберга. Теорія неупередженості Адамса. Теорія самоефективності Бандури. Ситуаційна доповнюваність мотиваційних теорій.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.

Тема 4. Мотиваційна сфера особистості

Характеристики мотиваційної сфери: розвинутість, гнучкість, ієрархізованість. Складові мотиваційної сфери: потреби, мотиви, цілі.

Класифікація потреб за Маслоу, МакКлелландом, Мюрреєм. Екзистенційні потреби за Фроммом. Метапортеби за Маслоу. Невротичні потреби за Хорні. Види мотивів. Усвідомлювані та неусвідомлювані мотиви. Мотиви навчаня та научіння. Термінальні та інструментальні цілі за Рокічем. Мотиваційні цілі за Шварцом. Мотиваційні тенденції: досягнення успіху та уникання неуспіху. Мотиваційні джерела за Барбуто, Сколл – цільова мотивація, парацільова, конформістська, долання виклику, моральна. Складові спрямованості особистості. Типи спрямованості: особистісна, професійна, емоційна, смисложиттєва.

Тема 5. Внутрішньоорганізована мотивація та самоорганізування

Мотиваційні ефекти (феномени): “Пігмаліона”, Зейгарнік, Лісснер.

Основні фактори внутрішньої мотивації за Десі: потреба у самодетермінації та компетентності. Фактори виникнення чуття особистісної причинності та безпорадності. Характеристики внутрішньої мотивації за Климчуком. “Чуття потоку” за Чікзентміхалі.

Взаємозв’язок мотиваційної кризи та чуття сенсовності життя. Мотиви критики. Модальності критики: дії, почуття, думки. Характеристики сенсовності життя. Характеристики внутрішньої резигнації за Фаллером. Типи долання мотиваційної кризи – кризовий, деструктивний, трансформаційний.

Критерії конструктивності мотиваційної сфери. Модель коучінгу щодо співвідношення “кваліфікація/бажання працювати” за Ландсбергом. Самоорганізування: завдання, формування, методики.


4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

Усього

у тому числі

Усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

ср

л

п

лаб

інд

ср

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Модуль 1.

Змістовий модуль 1. Мотивація у структурі навчальної діяльності

Тема 1.

8

4

4

-

-




7

-

2

-

5




Тема 2.

14

2

2

-

10




8

-

3

-

5




Тема 3.

16

2

4




10

2

17

-

5




10

2

Разом – зм. модуль1

40

8

10

-

20

2

32

-

10

-

20

2

Змістовий модуль 2. Мотиваційна сфера особистості

Тема 4.

9

2

2

-

5




15

-

5

-

10




Тема 5.

9

2

2

-

5

2

17

-

5

-

10

2

Разом – зм. модуль 2

20

4

4

-

10

2

32

-

10

-

20

2

Усього годин


60

12

14

-

30

4

64

-

20

-

40

4


5. Теми семінарських занять



з/п

Назва теми

Кількість

годин

1

Сучасна теорія мотивації навчання

2

2

Внутрішньоорганізована та зовнішньооргганізована мотивація навчання

2


6. Теми практичних занять



з/п

Назва теми

Кількість

годин

1

Аналіз відповідності компетентностей та компетенції

2

2

Діагностика складових моттиваційної сфери

2

3

Аналіз конструктивності мотиваційної сфери

2

4

Дослідження внутрішньоорганізованої мотивції

2

5

Мотивування особистості у різних концепціях навчання

2


8. Самостійна робота



з/п

Назва теми

Кількість

годин

1

Конспектування літературних джерел

10

2

Виконання індивідуального завдання

20




Разом





9. Індивідуальне навчально - дослідне завдання


Змістом індивідуального завдання є характеристика мотиваційних чинників навчання у старшому шкільному та юнацькому віці.

Для виконання завдання необхідно:
  1. обрати двох досліджуваних – старшокласника (10 – 11 клас) та студента (1 – 5 курс),
  2. дослідити особливості їхньої мотивації навчанння за такими методиками:
  • методика для визначення мотивів навчальної діяльності,
  • методика визначення мотивації успіху та страху неуспіху А. Реана,
  • методика дослідження складових мотиваційної сфери В. Гербачевського,
  • опитувальник мотиваційних джерел Джж. Барбуто, Р. Сколл,
  • мотиваційні цінності Ш.Шварц,
  • шкала самооцінки самоменеджменту О. Штепа,
  • “внутрішння мотивація” О. Штепа,
  • смисложиттєві орієнтації (Д. Лєнтьєв).
  1. за результатами дослідження проінтерпретувати такі мотиваційні особливості досліджуваного:
  • димінуючі мотиви навчання (за результатами методики 1, 3),
  • мотиваційна стратегія (2, 4)
  • самостійність у навчані (6),
  • інтереси у навчанні (5),
  • труднощі самомотивуваня до навчання (7),
  • усвідомлення перспективності навчання (8).
  1. зробити висновок про:
  • сприятливі для навчальної діяльності мотиваційні особливості,
  • труднощі у навчанні, що пов’язані з особливостями мотивації.

5) рекомендації щодо оптимізації навчання за допомогою фомування, розвитку певних мотиваційних особливостей.


10. Методи контролю

Критерії зарахування індивіуального завдання

МАКСИМАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ БАЛІВ – 30, в тім числі:

кожне завдання оцінюється максимум у 5 балів:
  • 5 балів – відповідь самстійно сформульована, цілісна та обгрунована,
  • 4 бали – у відповіді неправильно вживаються наукові терміни, відповідь недостатньо обгрунтована,
  • 3 бали – відповідь неструктурована і необгрунована,
  • 2 бали – відповідь представлено лише деякими термінами або тезами, обгрунтування відсутнє,
  • 1 бал – відповідь є неправильною
  • 0 балів – відповідь відсутня або ідентична з відповіддю іншого студента.


ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З КУРСУ

Інструкція: на окремому бланку зазначте правильні відповіді на тестові завдання.
  1. Автором теорії самоефективності є:
    1. А. Маслоу,
    2. Е. Дісі,
    3. А. Бандура.
  2. Стимулювання, маніпулювання, мотивування є складовими:
    1. активації,
    2. мотивації навчання,
    3. теорії мотивації Б. Зейгарнік.
  3. М. Рокіч запропонував поділ цінностей особистості на:
    1. термінальні й інструментальні,
    2. цінност-цілі й цінності-засоби,
    3. довготермінові та короткотривалі.
  4. Якщо суб’кт А спонукає суб’єкт В до виконаня певного завдання, але приховує від нього свої істинні цілі, то суб’кт А:
    1. стимулює,
    2. маніпулює,
    3. не вміє сформулювати своє прохання.
  5. Мотивуванням є:
    1. система дії з активації мотивів іншої особи,
    2. самомотивування,
    3. пояснення людиною причин власних дій.
  6. Серед наведених нижче факторів факторами активації процесу навчання:
    1. змагання,
    2. прийом допінгів,
    3. захопленість завданням.
  7. У ситуації обмеженого часу завдання середньої складності більш ефективно виконає учень, який:
    1. є здібним і компетентним,
    2. характеризується мотивацією досягнення успіху,
    3. характеризується середнім рівнем здібностей.
  8. Потреби в аффіліації, в успіху, у владі є:
    1. зустрічними потребами за Дж. Мак-Грегором,
    2. основними потребами за А. Маслоу,
    3. мотиваторами за О. Герцбергом.
  9. Чинниками самоефективності не є:
    1. власний досвід успіху,
    2. емоційна значущість результату,
    3. адекватна самооцінка
  10. За А. Маслоу правильною є така послідовність потреб людини:
    1. фізіологічні потреби, потреба у самовираженні, потреба у спілкуванні, потреба у безпеці, потреба у самоактуалізації,
    2. потреба у спілкуванні, потреба у безпеці, потреба у самоактуалізації, потреба у самовираженні, фізіологічні потреби,
    3. фізіологічні потреби, потреба у безпеці, потреба у спілкуванні, потреба у самовираженні, потреба у самоактуалізації.
  11. За М. Аптером, напруження є дискомфортним станом для типу людей:
    1. аллоцентристи,
    2. парацільовики,
    3. цільовики.
  12. Дії учня, який після виконання творчої роботи воліє виконувати більш складну характеризуються ефектом:
    1. Лісснер,
    2. Зейгарнік,
    3. Маслоу.
  13. Якщо особа обдумує, наскільки ефективними були її дії у ситуації спілкування і приймає рішення щодо необхідності вдосконалити вміння обстоювати власну думку, слід зробити висновок, що ця особа:
    1. здійснює навчання на власному досвіді,
    2. характеризується фрустрованою потребою у визнанні,
    3. є самоефективною.
  14. Складовими мотиваійної сфери особистості є:
    1. потреби, усвідомлювані і неусвідомювані мотиви,
    2. мотиви, потреби, цілі,
    3. мотиви і цілі.
  15. Бажання, інтереси, ідеали є:
    1. усвідомлюваними мотивами,
    2. найважливішими мотивами навчання,
    3. психогенними потребами.
  16. Якщо учень А на перерві пояснює завдання своєму другові учню В і не йде грати у футбол, хоча збирався, то мотивом дій учня А є:
    1. кооперація,
    2. паритетність,
    3. альтруїзм.
  17. За А. Мюрреєм, потреба особи в автономії є потребою:
    1. чинити опір,
    2. визнання,
    3. захисту статусу.
  18. Теорія дії – це теорія про:
    1. зв’язок дій людини та їхніх наслідків,
    2. досягнення бажаного результату,
    3. самоефективність.
  19. Автором теорії дії є:
    1. Д. Джонсон,
    2. Дж. Мак-Грегором
  20. Серед названих, авторами мотиваційних теорій є:
    1. А.Маслоу,
    2. Дж. Хебб,
    3. Д. Джонсон.
  21. Авторами класифікації професійної спрямованості особистості є:
    1. Н. Брехм і Н. Лацарус,
    2. М. Кучер і Н. Брехм,
    3. В. Смейкл і М. Кучер.
  22. Серед наведених нижче видом емоційної спрямованості особистості не є:
    1. альтруїстична спрямованість особистості,
    2. глорична спрямованість особистості,
    3. гуманістична спрямованість особистості.
  23. Характеристиками чуття сенсовності життя є:
    1. результативність дій,
    2. усвідомленість мети,
    3. розуміння людиною, що вона може впливати на події свого життя.
  24. За М. Фалером, стан резигнації особи характеризується:
    1. відсутністю у неї ініціативності,
    2. поганим настроєм,
  25. Особа, яка найменшою мірою підвладна емоційному вигорянню, схильна до розмірковувань, має свій погляд на проблеми, характеризується спрямованістю:
    1. на справу,
    2. акизитивною,
    3. екзистеційною.
  26. Особа, якій завжди цікава нова інформація з її фаху, якій подобається бути краще за колег по роботі, яка перш ніж приступити до втілення нової ідеї завжди продумує величину майбутнього успіху, яка вважає, що сама ставить перед собою професійні та життєві цілі, характеризується таким поєднанням видів спрямованості особистості:
    1. прагматична, глорична, гностична, спрямованість на справу, керованість життям,
    2. егоїстична та гедоністична спрямованість, керованість життям,
    3. результативність життя, пугнічна, екзистенційна та прагматична спрямованість.
  27. Б. Додонов, Т. Данілова, Д. Лєонтьев є авторами:
    1. мотиваційних теорій,
    2. класифікацій спрямованості особистості,
    3. класифікації мотиваційних тенденцій.
  28. Особа, яка у загальних рисах чітко бачить ціль, якої прагне досягти, при цьому витрачає багато часу на обдумування власних дій у ситуаціях виникнення перешкод на шляху її досягнення, а також тривожиться, що може припуститись помилки, характеризується:
    1. мотиваційною тенденцією уникання неуспіху,
    2. конформістським мотиваційним джерелом,
    3. спрямованістю на справу.
  29. Серед наведених нижче видом спрямованості особистості не є:
    1. інтелектуальна,
    2. естетична,
    3. ділова.
  30. Макс Ландсберг є автором:
    1. ідеї мотиваційного коучінгу,
    2. сучасної теорії моиваціії,
    3. класифікації ділової спрямованості особистості.
  31. Якщо учень/студент характеризується низьким рівнем мотивованості та високим рівнем компетентності, до нього найбільш ефективно застосовувати таким вид мотиваційного коучінгу:
    1. делегування,
    2. скерування,
    3. стимулювання.
  32. За Е. Дісі базовими потребами особи є:
    1. потреба у самодетермінації,
    2. потреба у компетентності,
    3. потреба у значущих стосунках.
    4. байдужістю до результатів власної праці.
  33. Особа, яка не користується наданою їй свободою у прийнятті рішень, спокійно сприймає втручання у сферу своєї компетентності, схильна до конформізму, не зацікавлена виявляти власну точку зору у дискусіях, характеризується:
    1. станом демотивованості,
    2. мотивацією уникання неуспіху,
    3. низьким рівнем внутрішньоорганізованої мотивації.
  34. Особа, яка чітко бачить ціль, якої прагне досягти, при цьому не приділяє часу на аналіз можливих перешкод на шляху її досягнення, характеризується:
    1. мотиваційною тенденцією досягнення успіху,
    2. мотиваційною тенденцією уникання неуспіху,
    3. пугнічною емоційною спрямованістю.
  35. Особа, яка більшою мірою захоплюється процесом виконання завдання, ніж досягненням конкретного результату у діяльності, характеризується:
    1. парацільовою мотивцією,
    2. мотивацією уникання неуспіху,
    3. гедоністичною спрямованістю особистості.
  36. Особу, яка харакетризується результативною мотивацією, найефективніше мотивувати за допомогою стратегії коучінгу:
    1. інструктаж,
    2. скерування,
    3. стимулювання.
  37. “Автономна спрямованість особистості” за Д. Лєонтьєвим – це:
    1. психологічна незалежність людини,
    2. спрямованість людини на цінності особистісного зростання та інтелектуально-етичного розвитку,
    3. характеристика зрілості особистості.
  38. Автором теорії “чуття потоку” є:
    1. Г. Чікзентміхалі,
    2. Е. Дісі,
    3. М. Аптер.
  39. Особі з мотивацією долання виклику не властиво:
    1. здійснювати імпульсивні вчинки,
    2. критично ставитись до оцінювання її навколишніми,
    3. аналізувати можливі наслідки власних вчинків.
  40. Задоволення базових потреб за Е Дісі є чинником:
    1. мотивації досягнення успіху,
    2. конформістського джерела мотивації,
    3. внутрішньоорганізованої мотивації.



11. Розподіл балів, що присвоюється студентам

Форма підсумкового контролю – залік

Поточне тестування та самостійна робота

Сума

Змістовий модуль №1

Змістовий модуль № 2

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

100

20

15

10

25

30


Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою (для екзаменів і заліків).
  • максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується екзаменом, становить за поточну успішність 50 балів, на екзамені – 50 балів;
  • при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.



Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS

Оцінка ECTS

Оцінка в балах

За національною шкалою

Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого заліку


Залік

А

91 – 100

5

Відмінно




Зараховано


В

81-89

4
Дуже добре

С

71-80

Добре

D

61-70

3

Задовільно

Е

51-60

Достатньо


12. Методичне забезпечення

Штепа О. С. Методичні рекомендції до спецкурсу “Мотивація навчання” для студентів-психологів 4 курсу денної форми навчання та студентів-психологів 5 курсу заочної форми навчання. – Видавничий центр ЛНУ імені Іван Франка. – Львів, 2009. – 34 с. (1,4 д.а.)


13. Рекомендована література
БАЗОВІ НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ
  1. Занюк С. С. Психологія мотивації. – К.: Либідь, 2002. С. 98 – 110
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
  1. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. – СПб.: Питер, 2000. – С.46 – 64.
  2. Кальницька К. Ревесивна теорія М. Аптера // Практична психологія та соціальна робота. – № 3. – 1998. – С. 36 – 38
  3. Хайкин В. Активность (характеристики и развитие). – М.: Московский психолого-социальный институт, 2000. – С. 62 – 72, 82 – 97.
  4. Ландсберг М. Коучинг. Повышайте собственную эффективность, мотивируя и развивая тех, с кем вы работаете / пер. с англ. – М.: Изд-во Эксмо, 2004 (гл. 5,6,11,12)
  5. Оллпорт Г. Становление личности. – М.: Смысл, 2002. – С.303 – 329.


14. Інформаційні ресурси
  1. ссылка скрыта.
  2. ссылка скрыта.
  3. ссылка скрыта
  4. ссылка скрыта.



Автор _____________________/ Штепа О. С. /

(підпис) (прізвище та ініціали)



>